WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 18 | 19 || 21 | 22 |   ...   | 67 |

«ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА № 14 (249) ЛИПЕНЬ ВІСНИК ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ № 14 (249) липень ...»

-- [ Страница 20 ] --

- прагматичне значення визначається синтагматичними умовами: лексичною та семантичною сполучуваністю і словотвірною валентністю.

Таким чином, прагматична орієнтація стилістично маркованих похідних іменників є важливим елементом семантичної структури похідних іменників, тому що семантика і прагматика взаємодіють в структурі лексичного значення похідного слова. Прагматична інформація, закодована в семантиці похідних іменників, включає асоціативні механізми, які сприяють розпізнанню інтенції мовця.

Прагматика вказує на правила адекватного використання нової лексичної одиниці, виявляє типові для неї мовленнєві ситуації, а також умови, які протипоказані для її вживання.

Список використаних джерел

1. Беляевская Е. Г. Семантика слова / Беляевская Е. Г. – М. :

Высшая школа, 1987. – С. 43 – 55. 2. Ищенко Н. Г.Словообразовательная синонимия в современном немецком языке / Монография. Ищенко Н. Г.

– К. : Издательский центр КНЛУ, 2000. – С. 164 – 170. 3. Сусов И. П.

Лингвистическая прагматика / Cусов И. П. – Винница : Нова книга, 2009.

– С.35 – 38.

Іщенко Н. Г. Прагматичне значення похідних іменників У статті розглядається питання прагматичного значення у загальній теорії лексичного значення, його структури, його зв’язків з денотатом і конотатом, його комунікативна роль. Центральну роль займає визначення прагматичного значення, як сукупності знань людини, Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (249), 2012_______________

історичних, культурних і соціальних умови їх використання, у сфері яких здійснюється діяльність мови і мовця, вплив на використання мови і на ставлення мовця до мови.

Ключові слова: денотат, конотат, прагматичне значення, лексичне значення, комунікативна роль.

Ищенко Н. Г. Прагматическое значение производных существительных В статье рассматривается вопрос прагматического значения в общей теории лексического значения, его структуры, его связей с денотатом и коннотатом, его коммуникативная роль Центральную роль занимает определение прагматического значения, как совокупности знаний человека, исторических, культурных и социальных условий их использования, в интересах которых осуществляется деятельность языка и говорящего, влияние на использование языка и на отношение говорящего к языку.

Ключевые слова: денотат, коннотат, прагматическое значение, лексическое значение, коммуникативная роль.

Ischenko N. G. Pragmatic meaning of the word-building substantives The article is aimed at the pragmatic meaning in the structure of lexical meaning, its structure, its connections with topic and connotation, its communicative role A central role belongs to the definition of pragmatic meaning, as an aggregate of human knowledge, historical, cultural and social conditions of their use, for which the activities of language and the speaker are made, the impact on the use of language and the attitude of the speaker to the language.

Key words: topic, connotation, pragmatic and lexical meaning, communicative role.

Стаття надійшла до редакції – 06.04.2012 Прийнято до друку – 25.05.2012 УДК 811.161’34-112

–  –  –

ВИТОКИ ПРАСЛОВ’ЯНСЬКОЇ ФОНОЛОГІЇ

(ЛІНГВОІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ) У лінгвістичній літературі наявні різні погляди щодо проблеми походження праслов’янської мови, які можна сформулювати у вигляді Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (249), 2012_______________

двох протилежних тез: 1) між праіндоєвропейським та праслов’янським періодами реконструюються перехідні мови (переважна більшість прихильників цієї гіпотези говорять про прабалто-слов’янську мову [1, 13]); 2) праслов’янська мова виділяється безпосередньо з діалектів праіндоєвропейської мови (визнається протослов’янський період).

Оцінку наукової обґрунтованості ідей, які покладено в основу представлених гіпотез, подав Ю. Я. Бурмистрович [там само, 13–14].

Вагомим критичним аргументом стосовно гіпотези щодо наявності проміжної прабалто-слов’янської мови дослідник уважає відсутність «цілісного опису хоча б одного з ярусів прабалто-слов’янської мови», у той час як дослідження генезису праіндоєвропейської та праслов’янської мов представлені в повному обсязі [там само, 14]. Застосування методики внутрішньої реконструкції та встановлення відносної хронології дозволило лінгвістам зробити висновок про виділення праслов’янської мови (або групи праслов’янських діалектів) безпосередньо з індоєвропейської прамови без перехідного прабалто-слов’янського періоду. Такої думки дотримуються багато сучасних дослідників, зокрема В. К. Журавльов, О. М. Трубачов, Ю. Я. Бурмистрович, В. А. Маслова тощо [1; 14; 6; 8; 11].

Зародки праслов’янської фонологічної системи, на думку В. К. Журавльова, Ю. Я. Бурмистровича, В. А. Маслової, утворилися в протослов’янському діалекті праіндоєвропейської мови. Наявність протослов’янського періоду визнавали також М. С. Трубецькой, С. Ю. Адліванкін, Г. О. Хабургаєв та ін.

Ґрунтовний аналіз мовних процесів, які характеризують фонологічну систему протослов’янського діалекту праіндоєвропейської мови, відбито в роботах Ю. Я. Бурмистровича, В. А. Маслової, інші дослідники, зокрема Г. С. Кличков, С. Д. Кацнельсон, В. К. Журавльов, розглядають ті ж процеси фрагментарно або відносять їх до іншого періоду (праіндоєвропейського взагалі або праслов’янського). Аналіз поглядів мовознавців щодо основного складу фонологічної системи протослов’янського діалекту та щодо процесів, які мали місце в зазначений період, дозволив зробити висновок про неоднозначність розв’язання в лінгвістичній літературі низки проблем, пов’язаних із дослідженням фонологічної системи протослов’янського діалекту та праслов’янської мови, чим і визначається актуальність обраної теми.

Отже, метою статті є дослідження витоків праслов’янської фонології в лінгвоісторіографічному аспекті.

Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань: 1) аналіз робіт, присвячених вивченню фонологічної системи протослов’янського діалекту праіндроєвропейської мови; 2) виділення суперечливих питань, пов’язаних із дослідженням протослов’янської фонологічної системи; 3) аналіз поглядів сучасних мовознавців на сутність фонологічних процесів у протослов’янському діалекті.

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (249), 2012_______________

Слід відзначити, що питання структурної організації загальної фонематичної системи протослов’янського діалекту в найсучасніших дослідженнях розв’язується по-різному. У роботі В. А.

Маслової представлена така схема [6]:

–  –  –

зімкнені фрикативні голосні- дифтонги дифтонгіч. несклад. склад.

пригол. пригол. монофтонги сполуки сонанти сонант У дослідженні Ю. Я. Бурмистровича загальна фонематична система структурована дещо інакше[1]:

–  –  –

Вивчення історії фонологічної системи протослов’янського діалекту праіндоєвропейської мови передбачає аналіз досліджень, присвячених висвітленню низки нерозв’язаних питань.

Проблема встановлення кількості рядів задньоязикових приголосних у пізній фонологічній системі (гутуральних) індоєвропейської мови або в початковій протослов’янській фонологічній системі залишається актуальною й для сучасних дослідників.

Різноманітні погляди мовознавців щодо зазначеної проблеми можна звести до трьох основних гіпотез: 1) виділення трьох рядів гутуральних;

2) виділення двох рядів; 3) виділення одного ряду гутуральних [3; 1; 5].

Прихильники першої гіпотези, зокрема Є. Курилович, Т. В. Гамкрелідзе, В’яч. Вс. Іванов [5, 79–82] постулюють для фонологічних систем групи діалектів праіндоєвропейської мови наявність велярних (g, k, gh, kh), лабіовелярних (gи, kи, ghи, khи ) та палаталізованих (палатовелярних, за Ю. Я. Бурмистровичем [1, 48]) задньоязикових (g’, k’, gh’, kh’) приголосних. Однією з причин неможливості функціонування трьох рядів задньоязикових фонем в індоєвропейських діалектах В. І. Георгієв, С. Д. Кацнельсон, Г. С. Кличков, Ю. Я. Бурмистрович уважають відсутність такого складу гутуральних у підсистемах консонантизму окремих індоєвропейських мов [4, 57; 1, 47]. Цікаво, що прихильники трирядної теорії (В’яч. Вс. Іванов, Т. В. Гамкрелідзе) указали на нестабільність одного з рядів гутуральних у системі. Дослідники визнали, що палаталізовані задньоязикові фонеми є максимально маркованими, унаслідок чого піддаються елімінації, зливаються з велярними [5, 82].

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (249), 2012_______________

З іншого боку, і гіпотезу, у якій постульовано один ряд гутуральних (g, k, gh, kh), прийняти важко. Як зазначив Ю. Я. Бурмистрович, різноманітність рефлексів гутуральних у сучасних індоєвропейських мовах неможливо звести до одного ряду [1, 48]. В останніх роботах сучасних фонологів, зокрема В. К. Журавльова, Ю. Я. Бурмистровича, В. А. Маслової, найвірогіднішою з позиції системності фонологічної будови мови є дворядна гіпотеза, тільки в тому її варіанті, де для протослов’янського періоду визнається наявність велярного та лабіовелярного рядів гутуральних (g, k, gh, kh, gи, kи, ghи, khи ) [2; 1, 48; 5, 88].

Щодо реконструкції придихових фонем для протослов’янської підсистеми консонантизму, в історико-фонологічних дослідженнях представлено три варіанти: 1) схема, у якій дзвінкі придихові (bh, dh, gh, ghи ) протиставлені глухим (ph, th, kh, khи ); 2) схема без глухих придихових, а також 3) схема, у якій на місці дзвінких придихових реконструйовано фонеми з іншою артикуляційною якістю. Перший варіант визнавали І. М. Тронський, О. Семереньї; за визначеннями Ю. Я. Бурмистровича, В. А. Маслової, він є більш реалістичним з типологічного погляду [1, 47; 5, 31].

Стосовно третього варіанта, В. А. Маслова відзначила, що невизначеність фонетичної природи дзвінких придихових є характерною рисою для низки фонологічних досліджень, присвячених висвітленню проблем праіндоєвропейського консонантизму [5, 33–37]. На думку Т. В. Гамкрелідзе та В’яч. Вс. Іванова, ознака придиховості в підсистемі зімкнених фонем праіндоєвропейської мови є взагалі фонологічно нерелевантною [там же]. Тож, загальноприйнятою в сучасних історикофонологічних дослідженнях є така схема протослов’янської підсистеми консонантизму, де чітко реконструюються як глухі, так і дзвінкі придихові [1, 47; 5, 27–37], що дозволяє краще пояснити їх рефлекси в сучасних слов’янських мовах.

Склад підсистеми щілинних фонем у (фрикативних) протослов’янському діалекті мовознавці реконструювали неоднозначно.

Найпоширенішою серед дослідників є думка, згідно з якою до підсистеми щілинних фонем зазначеного діалекту входила тільки одна фонема s. Так уважають А. Мейе, В. К. Журавльов, О. Н. Савченко, Д. Д. Бєляєв, О. Семереньї, Ю. Я. Бурмистрович, В. А. Маслова та ін. [3, 33–45; 1, 50; 6, 93]. Висока частотність фонеми s, з одного боку, а з іншого боку, її слабке включення в систему консонантизму, що стало причиною появи пустих клітин, викликали низку дивергентних процесів, які докорінним чином змінили всю підсистему консонантизму [1, 50, 62– 66].

Загальноприйнятою в мовознавстві є теза про подвійну природу сонантів, згідно з якою сонорні звуки займають проміжне положення між приголосними та голосними. Зокрема, Є. Д. Поливанов розрізнював сонанти (складові) та сонорні звуки (нескладові). Однією з основних Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (249), 2012_______________



Pages:     | 1 |   ...   | 18 | 19 || 21 | 22 |   ...   | 67 |
Похожие работы:

«І. Ф. Зінов’єв, Г. Є. Петрова УДК: 339.5(477):339.92(045) І. Ф. Зінов’єв, доктор економічних наук, професор Кримського економічного інституту Г. Є. Петрова, кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки Академії митної служби України МІСЦЕ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ У ТРАНСКОРДОННОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ УКРАЇНИ У статті розглянуто сутність транскордонного співробітництва, сутність єврорегіонів та їх роль у транскордонному співробітництві. Особливу увагу приділено функціонуванню...»

«Читаючи словник УДК 81' 367: 070.41 Лариса Мовчун (м. Київ) СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ДОДАТКОВИЙ ТОМ. IСТОРIЯ УКЛАДАННЯ ТА ПIДСУМКИ РОБОТИ У статті висвітлено історію укладання Додаткового тому Словника української мови, описано принципи формування його реєстру та розроблення нових статей, а також статей з новими значеннями, відтінками значень і стійкими сполученнями слів, наведено приклади таких статей. Ключові слова: лексикографія, словник тлумачного типу, реєстр, стаття, Словник української...»

«Економічний форум 2/2015 УДК 658.141 Полінкевич О.М., к.е.н., доцент Іванова А.Л. Луцький національний технічний університет СУТЬ ТА РОЛЬ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВ У НОВІЙ ЕКОНОМІЦІ У статті висвітлено суть фінансових ресурсів промислових підприємств. Охарактеризовані окремі визначення фінансових ресурсів у нормативно-правовому полі та науковому. Визначена роль фінансових ресурсів підприємств в новій економіці. Ключові слова: фінансові ресурси, управління, доходи, витрати, фінанси, нова...»

«УДК 658.5 О.Г. РЯБИКІНА., асистент, Криворізький технічний університет ІМПЕРАТИВИ РОЗВИТКУ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ БАЗИ ПІДПРИЄМСТВА ЯК СИСТЕМИ Розглянуто питання необхідності радикального коригування стратегій формування й використання технікотехнологічної бази на підставі нових, обґрунтованих імперативів розвитку задля підвищення результативності діяльності підприємств. Проблема та її зв'язок з науковими та практичними завданнями. Поняття технікотехнологічної бази виробництва з’явилося в...»

«КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗАКАБЛУК ГАННА ОЛЕКСІЇВНА УДК 331.103 ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА ПІДПРИЄМСТВАХ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Запоріжжя – 2016 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Класичному приватному університеті, м. Запоріжжя. доктор економічних наук, професор Науковий керівник –...»

«Міністерство освіти і науки України Одеська обласна рада Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. Грушевського Одеський національний політехнічний університет АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ТЕОРІЇ ТА ІННОВАЦІЇ МАТЕРІАЛИ ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців Одеса, 24-25 березня 2016 р. Одесса «Середняк Т.К.» УДК 651.5:316.77 ББК 60.843я431 А 43 Редакційна колегія: Спрінсян В. Г. – заслужений...»

«E-business. Web Бех Ігор Леонідович igor.bekh@gmail.com Береза А.М. Електронна комерція. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни/ Береза А.М., Козак І.А. – К.: КНЕУ, 2004. – 108 с. Береза А.М. Електронна комерція. Навч. посібник / А.М. Береза, І.А. Казак, Шевченко Ф.А. та ін. – К.: КНЕУ, 2002. – 326 с. Козак І.А. Телекомунікації в бізнесі: навч.посібник/ Козак І.А. – К.: КНЕУ, 2004. – 340 с. Козак І. А. Інформаційні технології віртуальних організацій: Навч.-метод....»

«Національний університет харчових технологій Науково-технічна бібліотека Інформаційний бюлетень «Нові надходження № 10 (жовтень)» Нові надходження № 10 (жовтень) : інформаційний бюлетень / НТБ НУХТ ; відділ наукового опрацювання документів і організації каталогів. уклад. І. Прокопенко. – Київ, 2013. На допомогу освітянам представлено перелік документів, які надійшли у фонд науково-технічної бібліотеки у жовтні 2013 року. Наша WEB-сторінка : library.nuft.edu.ua Наша електронна адреса :...»

«Національний лісотехнічний університет України Науковий вісник НЛТУ України. – 2013. – Вип. 23.10 Приведены результаты роста надземной биомассы кукурузы обычной – Zea Мета роботи – дослідити діяльність найбільших глобальних транснаціmays L. в условиях учебно-научно-производственного отдела (УНПО) Уманского национальних корпорацій у лісопромисловому секторі та вплив впровадження принонального университета садоводства с применением кроличьего навоза и разных доз ципів екологічної відповідальності...»

«1. ПІБ Козлов Олексій Валерійович 2. Назва Моделі та засоби підвищення ефективності систем контролю і керування технологічним комплексом екопірогенезісу 3. Спеціальність 05.13.07 – Автоматизація процесів керування 4. Місце роботи Де виконана дисертація Національний університет кораблебудування імені адм. Макарова 6. Науковий керівник Кондратенко Юрій Пантелійович, д.т.н, професор 7. Опоненти Максимов Максим Віталійович, д.т.н., професор Рожков Сергій Олександрович, д.т.н, доцент. 8. Зв’язок...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»