WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 23 | 24 ||

«ТИПОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «Типові технологічні об’єкти, технології і процеси сільськогосподарських виробництв» для підготовки фахівців ...»

-- [ Страница 25 ] --

Звичайну питну воду не можна використовувати без зм'якшення. Низька жорсткість води забезпечує краще протікання процесу екстрагування, сприяє м'якості смаку напою.

16.3. Технологічні стадії виробництва пива.

Виробництва пива включає такі технологічні процеси: приготування пивного сусла, зброджування сусла, доброджування і дозрівання пива, освітлення і розливання пива в пляшки або кеги (рис. 16.1).

–  –  –

Рис.16.1. Типова блок-схема технології виробництва пива

Приготування пивного сусла складається з п’яти стадій:

Підготовка зернопродуктів (очищення, сортування, подрібнення);

переведення екстрактивних речовин зернопродуктів (крохмаль, білки) у розчин, тобто сусло (затирання); фільтрування затору (відокремлення сусла); охмеління сусла в результаті його кип’ятіння з хмелем або хмелевими препаратами;

освітлення й охолодження сусла.

Найважливішим технологічним процесом приготування сусла є перетворення ферментативних компонентів солоду і його замінників (ячмінь, пшениця, рис, кукурудза, сорго, третикале та інші зернові культури) в розчинений екстракт.

Перед подрібненням солод і його замінники очищають від пилу, органічних і неорганічних домішок. Для очищення зернопродуктів використовують повітроситові сепаратори з магнітними пристроями, рухомими ситами та пиловіддільниками. Солод перед подрібненням зволожують, завдяки чому оболонка стає м’якшою і краще відокремлюється від ядра, утворюючи оптимальний шар під час розділення затору на сусло і дробину.

Метою подрібнення солоду і зернопродуктів є створення найсприятливіших умов для дії води ферментів на фракції помелу, а також прискорення фізичних і хімічних процесів, чим забезпечується швидке розчинення речовин та ферментативне перетворення нерозчинних сполук (крохмаль, білки тощо) на розчині. Потрібно добитися повного переведення екстракту зерно продуктів у сусло.

Під час подрібнення зернопродуктів, як і солоду, оболонка повинна залишатися у вигляді якнайбільших часточок, що забезпечує не тільки утворення оптимального пухкого фільтрувального шару, а й значно знижує перехід у сусло небажаних речовин.

Суміш подрібненого солоду з водою називається затором, а розчин, отриманий після затирання та відфільтрований від нерозчинних речовин (дробини) – суслом. Розчинні речовини сусла називаються екстрактом.

У пивоварінні застосовують два способи затирання: настійний і відварний.

За настійного способу для приготування затору використовують воду, підігріту до такої температури, щоб початкове її значення під час змішування з солодом було 40 °С. У заторний апарат набирають половину розрахункової кількості води, а потім — одночасно подрібнений солод і залишок води при перемішуванні. Затір витримують 30 хв при температурі 40 °С. У процесі перемішування його підігрівають до 52 °С зі швидкістю 1 °С за хвилину і для ефективності дії пептидаз при цій температурі роблять паузу на 30 хв. Далі масу підігрівають до 63 °С (мальтозна пауза), витримують 30 хв, потім — до 72 °С і витримують до кінцевого оцукрювання, яке визначають за йодною пробою.

Оцукрений затір нагрівають до 76... 78 °С і перекачують у фільтраційний апарат на фільтрування.

Одновідварний спосіб полягає в тому, що в заторний апарат набирають половину усієї води, яку витрачають на один затір, нагрівають її до такої температури, щоб після внесення подрібненого солоду температура затору досягла 50...52 °С. Потім вмикають мішалку і спускають в апарат із бункера подрібнений солод, одночасно подаючи решту води.

Температуру заторної маси після розмішування встановлюють у межах 50... 52 °С, що відповідає оптимуму для дії протеолітичних ферментів. При цій температурі затір витримують 30 хв (білкова пауза), потім при вимкненій мішалці спускають у відварний апарат 1/3 густої маси. Цю частину затору називають відваром. У відварному апараті заторну масу при перемішуванні підігрівають до 62...63 °С і витримують 20 хв (мальтозна пауза), далі температуру підвищують до 70...72 °С і витримують 15 хв для оцукрювання крохмалю. Після оцукрювання масу нагрівають до кип'ятіння і кип'ятять 20 хв при працюючій мішалці. Щоб зберегти активність ферментів в основному заторі, відвар перекачують у заторний апарат повільно, спрямовуючи його у центр апарата для кращого перемішування. Одновідварний спосіб застосовують тільки для перероблення добре розчиненого солоду з високою оцукрювальною здатністю.

Двовідварний спосіб затирання дає змогу переробляти солод різної якості, при цьому температурний режим затирання може змінюватися.

Тривідварний спосіб застосовують в основному для виготовлення темних сортів пива й перероблення погано розчиненого солоду з метою підвищення виходу екстракту.

В пивоварній промисловості як несолоджену сировину в основному використовують пивоварний ячмінь другого сорту (із зниженою здатністю до проростання), а також борошно кукурудзяне, пшеничне та з інших зернових культур. Для успішного ферментативного гідролізу білків і крохмалю використовують ферментні препарати.

3астосування екологічно чистих ферментних препаратів у пивоварінні не знижує якості кінцевого продукту, підвищує його стійкість і збільшує прибутки.

Відфільтроване сусло, що надходить із фільтраційного апарата або фільтрпреса, кип'ятять з хмелем у сусловарильному апараті близько 2 годин.

Метою кип'ятіння сусла з хмелем є стабілізація його складу, упарювання до встановленої концентрації, екстрагування з хмелю ароматичних і гірких речовин, інактивація ферментів, коагуляція білків та стерилізація сусла для забезпечення чистого бродіння й одержання стійкого продукту.

Після кип'ятіння сусло пропускають через хмелевіддільник, а потім направляють на охолодження та освітлення, метою яких є зниження температури від 100 до 6 або 15 °С (залежно від методів бродіння), насичення сусла киснем повітря, щоб в аеробних умовах бродіння дріжджі активно розмножувались, і осадження завислих часточок. Повне освітлення сусла під час охолодження усуває труднощі, що виникають у процесі основного бродіння, а також запобігає помутнінню та інфікуванню пива.

Зброджування пивного сусла проходить у бродильних апаратах різних типів. Збудниками бродіння є дріжджі, які являють собою одноклітинні мікроорганізми рослинного походження.

Розмноження і ріст дріжджів здійснюються завдяки асиміляції розчинних у суслі поживних речовин, а хімічна енергія для цього виробляється у клітині.

Одночасно з асиміляцією в організмі клітини відбуваються процеси дисиміляції, тобто розпад речовин, що супроводжується виділенням енергії, яка використовується для синтезу з метою підтримання життя клітини. Отже, обидва процеси — асиміляція і дисиміляція — взаємопов'язані й здійснюються у клітині одночасно.

Розрізняють дріжджі верхового та низового бродіння. Одною із характерних відмінностей даних дріжджів є те, що в процесі верхового бродіння дріжджі піднімаються наверх сусла, а в процесі низового бродіння дріжджі осідають на дно, утворюючи чисте освітлене і прозоре пиво з повним смаком і ароматом. Температура верхового бродіння – 14...20 °С, а низового – 9...14 °С.

Під час бродіння сусла пиво насичується діоксидом вуглецю до 0,2 % і після витримування у відділенні доброджування при температурі близько і тиску до 0,13 МПа кількість С02 збільшується до 0,3…0,40 % мас.

Сучасна прискорена технологія пива характеризується суміщенням бродіння і доброджування у циліндро-конічному бродильному апараті (ЦКБА).

Суть її полягає в тому, що в одному апараті великої місткості (від 100 до 3000 м3) суміщують два ступені: головне бродіння і доброджування. Весь біотехнологічний процес триває 14...15 діб замість 28 (для Жигулівського пива).

З першим суслом у конічну частину апарата вводять сильнозброджувані дріжджі (0,5...1 л на 1 гл сусла) і проводять аерацію стерильним повітрям.

Температура бродіння підтримується в інтервалі 9...14 °С і регулюється подачею холодоагента (через зовнішні пояси або виносний теплообмінник).

Закінчення бродіння визначають за встановленим для кожного сорту зменшенням масової частки сухої речовини у пиві протягом 24 год на п’яту добу досягають видимої кінцевої масової частки 2,2...2,5 % сухої речовини.

Потім пиво охолоджують до утворення щільного осаду дріжджів при температурі 0,5...1,5 °С. У циліндричній частині температуру 3...4 °С підтримують протягом 6...7 діб, а потім знижують до 0,5...1,5 °С і проводять процес доброджування пива. Дріжджі знімають з конічної частини через 10 діб від початку бродіння.

У класичній технології дотримуються двоступеневого бродіння, за яким відразу після головного бродіння в окремих апаратах (перший ступінь) молоде пиво звільняється від основної маси дріжджів, охолоджується та доброджує (другий ступінь) і дозріває в спеціальних апаратах. Метою доброджування є завершення розпочатого під час головного бродіння біохімічного перетворення дріжджами, що залишилися, решток екстракту в кінцеві продукти — діоксид вуглецю, спирт, ефіри, альдегіди, вищі спирти, органічні кислоти, амінокислоти тощо. При цьому діацетил перетворюється на ацетоїн, відбувається остаточне формування аромату, смаку, піностійкості й стійкості пива.

Під час доброджування пива в горизонтальних або вертикальних апаратах відбуваються ті самі біохімічні процеси, що й під час головного бродіння, але через низьку температуру і невелику кількість дріжджових клітин вони значно сповільнені. Вміст розчинного діоксиду вуглецю збільшується від 0,2 до 0,4 % за оптимального тиску в апараті 0,04...0,07 МПа.

Після дозрівання пиво витримують, фільтрують, охолоджують і для підвищення його стійкості обробляють протеолітичними ферментними препаратами. Осідання і своєчасне виділення дріжджових клітин сприяють виключенню складних хімічних перетворень, що суттєво впливає на формування смаку та аромату пива, головним чином за рахунок утворення ароматичних спиртів та ефірів.

Після витримування пиво фільтрують через діатомітові, мембранні або інші фільтри з метою видалення макромолекул білків, дріжджових клітин, білково-дубильних сполук та хмелевих смол.

Розлив пива в скляні пляшки здійснюють на автоматичних лініях, які складаються з автомата для виймання пляшок із ящика, пляшкомийної машини, розливного автомата, закупорювального, бракеражного, етикетувального автоматів та автомата для укладання пляшок в ящики. Пиво розливають також у пластмасові екологічно чисті пляшки, пивні банки із спеціальної листової жерсті, призначеної для харчових продуктів і напоїв, та кеги місткістю 10...60 л.

Запитання для самоконтролю

1. Характеристика пива як слабоалкогольного напою.

2. Основні властивості пива.

3. Основні сорти пива та їх характеристика.

4. Сировина для виробництва пива.

5. Характеристика основної сировини для виробництва пива (ячмінь, хміль).


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


6. Основні технологічні процеси виробництва пива.

7. Оптимальний режим кип'ятіння сусла.

8. Підготовка сусла до бродіння.

9. Оптимальний режим бродіння сусла.

10. Способи розмноження дріжджів.

11. Механізм спиртового бродіння.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Домарецький В.О., Остапчук В.Т., Українець А.І. Технологія харчових продуктів. – К.: НУХТ, 2003. – 568 с.

2. Основы технологии пищевых производств /Артамонова В.В. и др. //-М.:

Пищ. пром-ть, 1978. -383 с.

3. Технология пищевых производств. Л.П.Ковальская, И.С.Шуб, Г.М.Мелькина и др. – М.: Колос, 1997. – 752 с.

4. Общая технология пищевых производств. / Под ред. Н.И.Назарова. – М.: Легк. и пищ. пром-сть, 1981. – 380 с.

5. Товажнянський Л.Л. та ін. Загальна технологія харчових виробництв у прикладах та задачах: Підручник.-К.: Центр навчальної літератури, 2005.- 496 с.

6. Дробот В.І. Технологія хлібопекарського виробництва. – К.: Логос, 2002. – 365 с.

7. Домарецький В.О. Технологія солоду та пива. – К.: Урожай, 1999. – 542 с.

8. Пищевая химия / Под ред. А.П. Нечаева. С-Пб.: ГИОРД, 2003. – 640 с.

9. Технологія крохмалю та крохмалопродуктів / Ліпець Е.Ф. та ін. – К.:

НУХТ, 2002.- 157 с.

10. Технологія спирту / В.О.Маринченко та ін. – Вінниця: Поділля, 2003. – 496 с.

11. Тимощук І.І. Загальна технологія м'яса і м'ясопродуктів. -К: Урожай, 1992. - 159 с.

12. Фізико-хімічні методи обробки сировини та продуктів харчування / А.І.

Соколенко, В.Б. Костін, К.В. Васильківський. – К.: Арт Ек, 2000. – 306 с.

13. Дьяченко П.Ф., Коваленко М.С. и др. Технология молока и молочных продуктов. - М.: Пищ. пром-сть, 1974. - 447 с.

14. Мальцев П.М. Технология бродильных производств. - М.: Пищ. промсть, 1980. - 360 с.

15. Сапронов А.Г. Технология сахара и сахаристых веществ. – М.:

Агропромиздат, 1989. – 289 с.

16. Технология кондитерских изделий. Под ред. Маршалкина Г.А. – М.:

Легк. и пищ. пром-сть, 1984. – 504 с.

17. Технология консервирования плодов, овощей, мяса, рыбы /Под ред. Б.Л.

Флауменбаума. - М.: Пищ. пром-сть, 1980. - 350 с.

18. Панфилов В.А. Технологические линии пищевых производств (теория технологического потока). –М.: Колос, 1993. -288с.

19. Обладнання підприємств переробної і харчової промисловості /І.С.Гулий, М.М.Пушанко та ін. За ред.. академіка УААН Гулого І.С. -Вінниця:

Нова книга, 2001,-576 с.

20. Смоляр В.І. Фізіологія та гігієна харчування. - К.: Здоров’я. – 2000.-С. 32-55.

21. Л.И.Рыкова, М.И.Черняева. Основы микробиологического контроля консервного производства. -М.: Пищевая пром-сть, 1967. –404с.

22. Мишустин Е.Н., Емцев В.Т. Микробиология. –М.: Колос, 1970. -320с.

23. Слюсаренко Т.П. Лабораторный практикум по микробиологии пищевых производств. –М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. –208с.

24. Дж.Г.Баумгартнер, А.С.Херс. Введение в микробиологию консервированных продуктов /4-е издание. Перевод с англ. Под ред.Рогачевой А.И. //-М.: Пищепромиздат, 1958. –255с.

25. Мармузова Л.В. Основы микробиологии, санитарии и гигиены производства хлебобулочных и мучных кондитерских изделий. –М.:

Агропромиздат, 1989. -143с.

26. Кантере В.М. Теоретические основы технологии микробиологических производств: Учебники и учеб. пособия для студентов высш. учеб. заведений. – М.: Агропромиздат, 1990. –271с.

27. Луи Пастер. Исследования о брожении Пер. с франц. под ред.проф.Г.Л.Селибера. –М-Лен-д.: ОГИЗ-Сельхозгиз, 1937. -487с.

28. Диланян З.Х Сыроделие. –М.: Пищ.пром-ть, 1973. -398с.

29. Стрингер М., Деннис К. Охлажденные и замороженые продукты: пер. С англ.. /Под науч.ред.Н.А.Уваровой. –СПб.:Профессия, 2004. -496с.

30. Давидов Р.Б. Молоко и молочное дело. –М.: Колос, 1973. -256с.

31. Гореньков Э.С, Горенькова А.Н, Усачева Г.Г. Технология консервирования. – М: Агропромиздат, 1987. – С.32-59.

32. И.А. Рогов, А.В. Горбатов. Физические методы обработки пищевых продуктов. – М.: Пищевая промышленность, 1974. – 584 с.

–  –  –

Рекомендовано до друку Навчально-методичною радою факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК (протокол № 4 від 06.10.2011 р.).

–  –  –

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК №3651 від 22.12.2009 р.



Pages:     | 1 |   ...   | 23 | 24 ||
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» Гриценко Дмитро Сергійович УДК 681.625+621.835+621.8.028.3 УДОСКОНАЛЕННЯ ТРАНСПОРТУВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ ТАМПОДРУКАРСЬКИХ МАШИН ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ КУЛАЧКОВИХ МЕХАНІЗМІВ 05.05.01 – машини і процеси поліграфічного виробництва Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Київ – 2015 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі машин та агрегатів...»

«Шкуматов О. М. / Наукові праці ДонНТУ. Серія «Гірничо-геологічна». Вип. 13(178). 2011 р. С. 129–133 УДК 622.026.3:622.235:622.268.1 Використання статично-динамічного навантаження масиву при будівництві спряжень гірничих виробок Шкуматов О. М. Донецький національний технічний університет, Донецьк, Україна Надійшла до редакції 06.09.10, прийнята до друку 29.10.10. Анотація Запропоновано при будівництві гірничих виробок використовувати невибухове та вибухове руйнування масиву. Описані результати...»

«Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН, № 15, 2010: 82-87 УДК: 631.531:631.8: 633.853.494 ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ОЗИМОГО РІПАКУ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ ТА СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ Л.В. Губенко, П.С. Вишнівський ННЦ „Інститут землеробства НААН” В статті представлені результати досліджень продуктивності озимого ріпаку залежно від строків сівби та доз мінеральних добрив. Виявлено, що найкращими строками сівби для північної частини Лісостепу України є...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» Кафедра мікроелектроніки Затверджено кафедрою мікроелектроніки протокол № від « » 2015 зав. кафедроюЮ.І. Якименко МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНТЕГРАЛЬНИХ МІКРОСХЕМ ДЛЯ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ : 6.050801 – “ МІКРОТА НАНОЕЛЕКТРОНІКА” Київ 2015 ЗМІСТ ВСТУП ТЕМАТИКА ЗАВДАНЬ НА КУРСОВУ РОБОТУ ЗМІСТ, ОБ’ЄМ ТА ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПОРЯДКУ...»

«УДК. 338.439 ЗАГУРСЬКИЙ О.М., канд. екон. наук ДННУ «Академія фінансового управління» zagurskiy_oleg@ukr.net СТАН ТА ПЕРПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ У статті проведено теоретичний аналіз етапів розвитку продовольчого ринку, удосконалено поняття «продовольчий ринок» з погляду інституціональної теорії. Проведено дослідження стану та тенденцій розвитку національного продовольчого ринку, а також запропоновано механізми державного впливу на нього. Значення окремих елементів...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Висоцька Христина Анатоліївна УДК 621.01:621.3.018.6 ЗНИЖЕННЯ ДИНАМІЧНИХ ЗУСИЛЬ У РУХОМИХ ГНУЧКИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТАХ МАШИН НЕПЕРЕРВНОЇ ДІЇ Спеціальність 05.02.09 – динаміка та міцність машин Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Львів – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Національному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” МАНЬКОВСЬКА ВІКТОРІЯ СЕРГІЇВНА УДК 621.317.73 РЕЗИСТИВНІ ПЕРЕТВОРЮВАЧІ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН НА ОСНОВІ ГЕНЕРАТОРІВ ДЕТЕРМІНОВАНО-ХАОТИЧНОГО СИГНАЛУ 05.11.05 прилади та методи вимірювання електричних та магнітних величин Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Львів – 2015 Дисертацією є рукопис. Роботу виконана у Вінницькому національному технічному університеті Міністерства...»

«(Спогади дитини війни про фронтовиків своєї родини, про воєнне, повоєнне та подальше життя дітей війни) Харків «Майдан» УДК 94(100) «1939/1945» ББК 63.3(0)62 Ш 95 Книга вийшла завдяки турботам голови Харківського обласного осередку Всеукраїнського громадського об’єднання «Діти війни – Україна» Кубіци Надії Григорівни, голови осередку «Діти війни – Україна» Харківського державного університету харчування та торгівлі Авраменка Миколи Федоровича та спонсорської допомоги Конюхова Олександра...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА ім. І.М. ФРАНЦЕВИЧА ІВАНОВА ОЛЬГА МИХАЙЛІВНА УДК 669.01:669.296.017.12 МАРТЕНСИТНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ В НЕСТЕХІОМЕТРИЧНОМУ ІНТЕРМЕТАЛІДІ Ti75,5Sn24,5 ТА ЙОГО ВПЛИВ НА МЕХАНІЧНУ ПОВЕДІНКУ Спеціальність: 01.04.07 – фізика твердого тіла Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук Київ – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Інституті проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор _ Іванов С.В. _ _2012р. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання дипломного проекту (роботи) для студентів спеціальності 7.05020202 «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси та виробництва» денної та заочної форм навчання Реєстраційний номер СХВАЛЕНО електронних методичних на засіданні кафедри інтегрованих рекомендацій у НМВ _ автоматизованих систем управління Протокол № 14 від...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»