WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«УДК 502.5:303.732.4 Ю.І. Cоха Львівський колледж архітектури, будівництва та дизайну СИСТЕМНИЙ ПІДХІД І ПРОБЛЕМИ МОДЕЛЮВАННЯ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ © Соха Ю.І., 2012 Обґрунтовано ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК 502.5:303.732.4

Ю.І. Cоха

Львівський колледж архітектури, будівництва та дизайну

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД І ПРОБЛЕМИ МОДЕЛЮВАННЯ

ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ

© Соха Ю.І., 2012

Обґрунтовано необхідність використання системного аналізу при вивченні

природно-антропогенних загроз. Показано взаємозв’язок природних і техногенних

факторів надзвичайних ситуацій. Запропоновано модель еколого-техногенної системи як головного об’єкта дослідження проблем природно-техногенної безпеки, визначено специфіку системного підходу у проблемах природно-техногенної безпеки.

Ключові слова: природно-техногенна безпека. система, системний підхід, техносфера, соціум, екосистема.

Yu. I. Soha Lviv College of architecture, construction and design

THE SYSTEM APPROACH AND MODELING PROBLEMS

NATURAL-TECNOGENIC SAFETY

The necessity for the use of the system analysis in the study of natural анропогенних threats. Shows the correlation of natural and anthropogenic factors of emergency situations.

The proposed model of ecological and technogenic system as the main object of research of problems of natural-technogenic safety, and determines the specifics of the system approach to the problems of natural-technogenic safety.

Keywords: natural-technogenic safety, system, system approach, technosphere, society, ecosystem.

Постановка проблеми. Загальновизнаною тенденцією цивілізаційного розвитку на сучасному етапі є значне зростання соціально-економічних втрат від різних небезпек, в основі яких є природні і антропогенні процеси. У своїй більшості небезпеки мають природно-техногенний характер, і зростання уразливості суспільства до небезпек визначальною мірою обумовлено соціально-економічними чинниками. Постійна присутність природно-техногенних небезпек у процесах соціального розвитку дає змогу стверджувати про їх системність і необхідність їх врахування при прогнозуванні соціального розвитку.

Взаємозалежність природних і техногенних факторів безпеки сьогодні підтверджено на фундаментальному рівні. Так, геологи відкрили новий феномен у динаміці земної кори, який отримав назву наведеної, або техногенної сейсмічності. Суть цього явища полягає в тому, що антропогенні впливи можуть призводити до утворення додаткової напруги усередині земної кори і стати спусковим гачком підготовленої природою сейсмічної події. У табл. 1 наведено приклади випадків наведеної техногенної сейсмічності – побудова штучних водосховищ через певний час провокувала землетруси.

–  –  –

В останні десятиліття багато країн стикнулися з ефектом “синергетичного” посилення несприятливих факторів різної природи. Наприклад, несприятливі погодні умови або стихійні лиха призводять до серйозних економічних втрат, це викликає великі соціальні витрати. Це призводить до того, що суспільство стає ще більш нестійким відносно аварій і катастроф –спрацьовує “ефект доміно”. Все це актуалізує проблему необхідності застосування системного підходу до дослідження природних і техногенних факторів безпеки.

Системний аналіз визнано ефективним інструментом дослідження проблем безпеки, зокрема проблеми забезпечення природно-техногенної безпеки (ПТБ). Актуальність удосконалення системного підходу у вирішенні проблем безпеки обумовлюється невирішеністю концептуальних, теоретичних і методичних аспектів аналізу й інтегрального оцінювання природно-техногенної небезпеки складних систем. При цьому виникає протиріччя між необхідністю проведення аналізу стану різних систем з метою запобігання виникненню загрозливих ситуацій, обумовлених взаємодією природних і техногенних чинників, підвищення безпеки існуючих і новостворюваних підприємств, з одного боку, і відсутністю адекватного науково-методичного забезпечення – з іншого.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам ПТБ приділяється значна увага в наукових дослідженнях як в Україні, так і за кордоном. Вітчизняні та зарубіжні науковці розробили теоретико-методологічні основи якісного та кількісного оцінювання рівня ПТБ, методи мінімізації соціально-економічних втрат при реалізації небезпечних ситуацій. Проблемам аналізу і управління ризиками природно-антропогенного походження присвячено наукові доробки провідних вітчизняних та зарубіжних учених [1–7].

Водночас необхідно зазначити, що питання гарантування безпеки соціального розвитку, протидії реальним загрозам розвитку, формування нового світогляду на проблеми управління природно-техногенними аваріями і катастрофами з урахуванням комплексного вирішення проблем безпеки, залишаються ще недостатньо дослідженими. Системність ПТБ потребує дослідження комплексу факторів, причин і умов виникнення небезпек та визначення з їх врахуванням стратегії подальшого розвитку суспільства.

Аналіз результатів вітчизняних і зарубіжних дослідників засвідчує необхідність розроблення теоретичних та методологічних засад, які забезпечили б системність аналізу чинників ПТБ, побудову відповідних моделей природно-антропогенних процесів, які є причиною надзвичайних ситуацій.

Постановка цілей. Метою роботи є системний аналіз проблем ПТБ, розроблення концептуальних підходів до удосконалення системного підходу і побудови адекватних моделей дослідження проблем природно-техногенної безпеки. За загальносистемними принципами розроблено методологічні засади аналізу взаємозв’язків природних, техногенних і соціальних факторів природно-техногенної безпеки, обґрунтовано особливості застосування системного підходу до дослідження безпеки природно-антропогенних систем.

Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua Виклад основного матеріалу. Проблема безпеки будь-якої системи втрачає сенс у випадку ігнорування людського фактора – проблема безпеки – це насамперед безпека людини. Водночас у забезпеченні безпеки ключову роль відіграють професіоналізм, морально-етичні основи, цінності тих людей, які стикаються з небезпечними об'єктами: від керівників і кінчаючи співробітниками, які знаходяться на самому об'єкті. За світовою статистикою, 80 % всіх надзвичайних ситуацій в повітрі і 70 % на морі пов'язані з “людським” фактором. Тому визначальним принципом повинно стати те, що людина є одночасно головним об’єктом і суб’єктом дослідження проблем природнотехногенної безпеки.

До основних видів небезпек природно-антропогенного характеру належать небезпеки:

– природного характеру: повені, цунамі, землетруси, буревії, селі, тайфуни тощо;

– техногенного характеру: аварії, катастрофи, пожежі, вибухи тощо;

– соціального характеру: соціально-психологічні небезпеки, пов'язані із соціальною напруженістю, конфліктністю тощо.

Для моделювання небезпечних процесів переважно використовувалась системна модель “людина–машина” або загальніша “соціомашинна” система. При цьому вважалось, що фактори небезпеки зосереджені у елементі “машина” і вивільняються переважно через порушення зв'язків з елементом “людина”.

У таких моделях не завжди приділяють належну увагу природній компоненті небезпеки, яка становить серйозну загрозу для людини. У цьому контексті сьогодні під час розгляду переходять від суто машинних до техніко-соціальних систем з врахуванням природного середовища їх функціонування. Спільним для цих підходів є те, що вони ґрунтуються на системній методології.

Особливості застосування системної методології стосовно проблем ПТБ функціонування природно-антропогенних систем полягають у такому:

– безпеку трактують як властивість системи забезпечувати нормальний режим її функціонування з мінімальним ризиком заподіяння шкоди;

– небезпека є неминучим атрибутом функціонування будь-якої системи і розглядається як можливість переходу системи у стан, за якого можливі негативні структурно-функціональні зміни, що можуть привести до її руйнування;

– всі реально існуючі небезпеки функціонування природно-антропогенних небезпек можна згрупувати у три класи: природні, техногенні та соціальні, прицьому кожен з них обумовлений неадекватними потоками енергії, речовини чи інформації;

Порівняно з іншими відомими методами дослідження (статистичними спостереженнями і натурними експериментами), в системному аналізі безпеки найважливіше місце належить теоретичному дослідженню шляхом формалізації та моделювання небезпечних процесів [8–15].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Системи як об’єкт дослідження проблем ПТБ є складними, багаторівневими і багатокомпонентними утвореннями. В цілях отримання адекватної інформації та визначення причинних зв'язків між елементами системи необхідно чітко конкретизувати її структуру і характер функціонування. Це досягається декомпозицією системи: розчленовуванням ієрархії та організації системи на взаємопов'язані складові (підсистеми, елементи). Спочатку досліджують фактори безпеки простіших підсистем, а потім отримані результати групують з метою отримання характеристик всієї системи. Такий підхід дає змогу однозначно визначити можливі небезпеки і небезпечні стани системи.

Ефективність системного підходу залежить від вибору провідної підсистеми чи головного елемента при декомпозиції системи. Якщо цей елемент (підсистема) вибрано невдало, то, незважаючи на ідентичність результату, обчислення виявляться значно громіздкішими. У випадку досить складних систем правильний вибір головних елементів для створення простої конфігурації може виявитися не простим завданням.

Труднощі, що виникають при розгляді складних систем, можна зменшити, використовуючи метод перетворення. Він полягає в послідовному спрощенні систем з послідовним і паралельним з'єднанням елементів шляхом перетворення їх на еквівалентні схеми. Цю процедуру виконують доти, поки всю систему не буде зведено до двох–трьох елементів чи підсистем.

Сучасна людина живе у світі природи, техніки і соціуму. Тому для дослідження проблем природно-техногенної безпеки ми пропонуємо модель еколого-техногенної системи (ЕТС), яка, на нашу думку, достатньо адекватно відображає основні процеси, що визначають ПТБ (рисунок).

–  –  –

Загалом під ЕТС ми розумітимемо певним чином організовані соціум, об'єкти економіки та техносфери, а також природно-територіальні екосистеми, які утворюють єдине структурнофункціональне ціле. Як правило, ці системи за своїми просторовими та іншими параметрами відповідають адміністративно-господарським територіальним утворенням держави і можуть бути різного рівня і масштабу: від національного до об'єктового. В межах ЕТС взаємодіють природні, технологічні, соціальні процеси, об'єктивні і суб'єктивні чинники. Такі системи належать до складних систем з ієрархічною структурою, що володіють здатністю адаптуватись до зміни середовища функціонування.

Доцільність вибору ЕТС як об'єкта дослідження проблем безпеки природно-антропогенних систем, на нашу думку, обумовлена такими чинниками:

а) система містить як джерело небезпеки, так і потенційну жертву (тобто об’єкт і суб’єкт небезпеки: екологічну, техногенну і соціальну підсистеми);

б) функціонування ЕТС адекватно відображає реальні природні, соціальні й економічні процеси;

в) модель ЕТС дає змогу використовувати під час аналізу небезпек загальносистемні принципи, що дає змогу певною мірою прогнозувати появу небезпечних ситуацій.

Важливим фактором під час моделювання є те, що ЕТС характеризується трирівневим ступенем її організації.

Перший рівень – навколишнє природне середовище як сукупність природних і природноантропогенних факторів, які становлять метаінфраструктуру сучасного виробництва.

Другий рівень – соціум, населення як біологічні і соціальні фактори, що утворюють певне середовище, в якому відбуваються демографічні, соціальні і соціально-економічні явища.

Третій рівень – виробничо-технологічна структура як сукупність технологічних процесів, матеріально-енергетичних і виробничо-технічних зв’язків, що формуються в процесі виробництва.

Зовнішнім (для конкретної ЕТС) середовищем вважатимемо все те, що безпосередньо не входить до неї, але може впливати на процес функціонування або змінювати систему, внутрішнім – сукупність середовищ функціонування головних підсистем.

Враховуючи загальноприйняті визначення з врахуванням мети дослідження, дамо визначення основних підсистем ЕТС.

Соціальна підсистема (соціум) – сукупність групи людей, об'єднаних певними відносинами, зумовленими історично мінливими способами виробництва матеріальних і духовних благ, спільною територією проживання. Під час дослідження соціальної підсистеми ЕТС, на нашу думку, Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua необхідно враховувати положення, яке було відоме ще в античні часи: “Мірою усіх речей є людина”, а оскільки людина є невід'ємною частиною природи і без її існування життя її неможливе, то й пріоритет у взаєминах між природою і техносферою належати природі. Однак у сучасних умовах у більшості наукових досліджень пріоритет у вирішенні наукових проблем належить техніко-економічному змісту, – таким поняттям, як економічна ефективність, продуктивність праці, рентабельність, енергозатратність, які, безсумнівно, важливі у виробництві, але вони не враховують природно-біосферного фактора.

Сьогодні прогрес техніки очевидний, але наслідки її використання приводять біосферу, основні її складові (атмосферу, гідросферу. літосферу) до такого стану, який не сумісний із життям.

Тому соціальна підсистема займає особливе місце у процесах функціонування ЕТС.

Екологічна підсистема (довкілля) – система абіотичних та біотичних природних факторів, що безпосередньо впливають на людину, її господарську діяльність у межах певної території.

Специфіка екологічної підсистеми в контексті забезпечення природно-техногенної безпеки полягає в тому, що, з одного боку – вона основа життєдіяльності як окремої людини, так і соціуму загалом, а з іншого – джерело потужних небезпек, які становлять загрозу для нормального функціонування суспільства загалом.

Техногенна підсистема (техносфера) – комплекс засобів та методів обробки речовини, енергії та інформації з метою виробництва заданої продукції на певній території. Спільним для наявних техносфер є те, що її розглядають як штучно створену сферу проживання для задоволення потреб людського суспільства. Проте в низці визначень, які знаходять широке застосування, немає суттєвого доповнення про те, що, незважаючи на штучне походження і певну особливість, техносфера є невід'ємною частиною біосфери, без якої існування людини неможливе.



Pages:   || 2 | 3 |
 
Похожие работы:

«УДК 65.012.12:621 О.Г. Мельник Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІКРИТЕРІАЛЬНИХ СИСТЕМ ДІАГНОСТИКИ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ © Мельник О.Г., 2009 Уточнено категорійний апарат за тематикою дослідження, а саме, сутність понять «діагностика», «полікритеріальна діагностика», «полікритеріальна система діагностики», «бізнес-індикатор». Виокремлено та охарактеризовано характерні особливості...»

«ГАЛУЗЕВІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Автомобільні дороги ШУМОЗАХИСНІ ЕКРАНИ Вимоги до проектування ГБН В.2.3-37641918-ХХХ:201Х (Проект, перша редакція) Київ Міністерство інфраструктури України Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) 201х ГБН В.2.3-37641918-ХХХ:201Х ПЕРЕДМОВА 1. РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П.Шульгіна (ДП ДерждорНДІ) РОЗРОБНИКИ: В.Вирожемский, канд. техн. наук (керівник розробки); І. Волошина; Л....»

«ГАЛУЗЕВІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Організаційно-методичні, економічні і технічні нормативи РЕМОНТ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ. ВИДИ РЕМОНТІВ ТА ПЕРЕЛІК РОБІТ ГБН Г.1-218-182:2011 Видання офіційне Київ Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор) ГБН Г.1-218-182:2011 ПЕРЕДМОВА Державний дорожній науково-дослідний інститут імені 1 РОЗРОБЛЕНО: М.П. Шульгіна (ДерждорНДІ) А. Безуглий, В. Вирожемський (к.т.н.), В. Нагайчук (к.т.н.), РОЗРОБНИКИ: А. Цинка (керівник розробки)...»

«Ю. А. Бурєнніков, І. О. Сивак, С. І. Сухоруков НОВІ МАТЕРІАЛИ ТА КОМПОЗИТИ Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Ю. А. Бурєнніков І. О. Сивак, С. І. Сухоруков НОВІ МАТЕРІАЛИ ТА КОМПОЗИТИ Навчальний посібник Вінниця ВНТУ УДК [620.22+621.763] (075) ББК 30.3 я73 Б 91 Автори Ю. А. Бурєнніков, І. О. Сивак, С. І. Сухоруков Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих...»

«ISSN 2078-6441. Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2014. Випуск 45. С. 29–38. Visnyk of the Lviv University. Series Geography. 2014. Issue 45. P. 29–38. УДК 553.3/9(477.82) РЕЛЬЄФ І КЛІМАТ ЯК ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛ. Ф. Зузук, І. Нетробчук Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, просп. Волі 13, 43021, м. Луцьк, Україна Природні ресурси, а серед них рельєф і клімат, мають надзвичайне значення не тільки для ведення господарства, а й для...»

«ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ =================================================================== Будинки і споруди БУДІВЛІ І СПОРУДИ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ І ПЕРЕРОБКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ДБН В.2.2-12-2003 Видання офіційне Держбуд України Київ 2004 Об'єднанням УкрНДІагропроект РОЗРОБЛЕНІ: Мінагрополітики України (Омельченко О.Ф., канд. екон. наук керівник розробки: Замський-Чертков Ю.Л. відповідальний виконавець; Смірнов О.П., канд. техн. наук; Кошиць Ю.1., канд. техн. наук; Кравченко...»

«Додаток – Зразок модульної робочої навчальної програми дисципліни МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКА ДЕРЖАВНА ІНЖЕНЕРНА АКАДЕМІЯ Кафедра ФБМЕ ЗАТВЕРДЖУЮ Перший проректор, координатор ECTS від ЗДІА _Швець Є.Я. 18.02.2009 р. РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА Дисципліна.ЕЛЕКТРОТЕХНІКА В БУДІВНИЦТВІ_нормативна (статус дисципліни: ормативна/ вибіркова) Галузь знань 0601 «Будівництво та архітектура” Напрям підготовки _6.060101 «Будівництво»_ Факультет Будівництва та водних ресурсів Укладач: проф....»

«НАЦИОНАЛЬНАЯ АКАДЕМИЯ НАУК УКРАИНЫ ДОНЕЦКИЙ БОТАНИЧЕСКИЙ САД Посвящается светлой памяти члена-корреспондента НАН Украины Виктора Павловича Тарабрина в честь 80-летия со дня рождения ПРОМЫШЛЕННАЯ БОТАНИКА INDUSTRIAL BOTANY Сборник научных трудов Основан в 2000 г. Выпуск 11 Донецк 2011 УДК 581.522.4:502.7:712:581.4:581:15:631.5 Промышленная ботаника. Сборник научных трудов. – Донецк: Донецкий ботанический сад НАН Украины. – 2011 г. – 262 с. ISSN 1728-6204 В сборнике рассматриваются проблемы...»

«УДК 94 (477.82) “1917-1918” О.Й. Дем’янюк Національний університет “Львівська політехніка”, Інститут гуманітарних і соціальних наук ВОЛИНЬ НА ФОНІ ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ В УНР (ЖОВТЕНЬ – ГРУДЕНЬ 1917 р.) © Дем’янюк О.Й., 2008 Досліджено соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Волині в період протистояння УНР з більшовицькою пропагандою та подальшою радянізацією регіону. Проаналізовано ситуацію на території Волині з жовтня по грудень 1917 р. This article highlights social and...»

«Міністерство освіти і науки України Вінницький національний технічний університет Р. Д. Іскович-Лотоцький, О. Д. Манжілевський ОБЛАДНАННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ ВИРОБНИЦТВ. ЧАСТИНА 2. АВТОМАТИЧНІ ЛІНІЇ. ГНУЧКІ ВИРОБНИЧІ СИСТЕМИ Навчальний посібник Вінниця ВНТУ УДК 621.941.23 + 004.896 ББК 32.965 – 5-05 І86 Рекомендовано до друку Вченою радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України (протокол № _ від. 2013р.) Рецензенти: І. І. Іванов, доктор технічних...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»