WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 5 |

«Партії у виборчих процедурах в Україні 1 грудня 2010 року Місце партій у виборчому процесі в Україні завжди було значущим. Починаючи з 1991 року, партії виступали виразниками інтересів ...»

-- [ Страница 2 ] --

Виборчі моделі Місце партій у виборчому процесі класично розглядається у першу чергу через призму виборчої моделі.

У 2006 і 2007 роках вибори депутатів Верховної Ради здійснювалися на засадах пропорційної системи з обранням депутатів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі «за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій»11.

У 2006 році за пропорційною системою з висуненням кандидатів за списками від політичних партій проводились вибори органів місцевого самоврядування.

У 2010 році для виборів до місцевих рад застосовувалась змішана (мажоритарно-пропорційна) система, але половина від кількості депутатів загального складу відповідної ради обиралася за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі (для Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської ради та районної у місті ради); інша половина - за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах12.

У 2010 році в ході кампанії з виборів до органів місцевого самоврядування різного рівня партії до того ж стали єдиними суб’єктами висунення кандидатів у депутати та міські голови.

Для виборів міських голів застосовувалась однотурова система простої більшості.

Конституція України від 28 червня 1996 року не містить обмежень чи обумовлень для реалізації пасивного виборчого права громадян, але такі виявляються на рівні законодавства.

Відкритими для законодавчого регулювання залишаються питання, що тривалий час обговорюються у різних середовищах: забезпечення права бути обраним, хоч би яка виборча система не застосовувалась (тобто, порядок самовисунення громадян), і відкритості виборчих списків у разі застосування пропорційного порядку переведення голосів у мандати.

Обидва вони мають своє відоме теоретичне вирішення і практичну реалізацію. Самовисунення за пропорційних систем здійснюється громадянами, яким слід відповідати загальним попереднім умовам і для обрання здобути встановлену законом кількість голосів або на національному рівні (якщо вибори відбуваються в єдиному загальнодержавному багатомандатному окрузі), або на рівні одного з кількох багатомандатних округів.

                                                             10 Стаття 10 закону «Про вибори народних депутатів України» від 25 березня 2004 року // Сайт Верховна Рада України. [Електронний документ]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1665p=1288885192879922  11 Стаття 1 закону «Про вибори народних депутатів України» від 25 березня 2004 року...  12 Стаття 2 закону «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10 липня 2010 року // Сайт Верховна Рада України. [Електронний документ]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2487-17&p=1289390497102192    5 Проблема відкритості виборчих списків при пропорційних системах може бути вирішена на основі різних підходів, серед яких можна виокремити а) при збереженні жорстких списків, що не переглядаються виборцем, – запровадження партіями відкритих і вільних процедур формування виборчих списків, аби завоювати довіру виборця до свого списку; б) перехід до преференційного голосування і обрання виборцем бажаних для нього запропонованих у списку кандидатів; в) вищий ступінь відкритості демонструє система єдиного передаваного голосу, яку переважно класифікують як пропорційну, що поєднує в собі переваги голосування за партію та її представника.

Зрештою, яка б виборча система не була, вона повинна забезпечувати вибір громадянами громадян, у т.ч., членів або представників (висуванців) партій, а не номінування партіями своїх представників (або через партійну підтримку) в органи влади. Між тим процедури висунення партіями кандидатів у депутати характеризуються недостатньою відкритістю, супроводжуються корупцією, а в контексті застосування жорстких списків для голосування становлять виклик для демократичності виборів. Тому за умови збереження жорстких списків розробка і запровадження механізмів процедур внутрішньопартійної демократії становлять актуальну важливу невід’ємну складову демократизації виборчих процедур.

Для утвердження начал самоврядування та місцевої демократії відповідно до духу Європейської хартії місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 року була б доцільною відмова від законодавчої норми щодо висунення кандидатів у міські голови партіями.

З цією ж метою доцільно переглянути положення закону «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10 липня 2010 року, згідно з якими вибори до органів місцевого самоврядування відбуваються на партійній основі, й перейти до вільного висунення кандидатів як від партій, так і від інших об’єднань громадян, включно із самовисуненням на мажоритарній основі або до системи єдиного передаваного голосу. Кожна із них дозволить варіативно поєднати різні складові виборів (партійну й позапартійну), забезпечити вищий рівень прозорості у ході відбору претендентів та підтримати вільне формування волі виборця.

Висунення кандидатів і розкриття інформації про них і зобов’язання партій

Неналежним чином урегульоване питання доступу виборця до інформації за законом про вибори «Про вибори народних депутатів України» від 25 березня 2004 року набуло ще більшої критичності за процедурами закону «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10 липня 2010 року.

Якщо на парламентських виборах партії зобов’язані подати свою програму обсягом до семи тисяч восьмисот друкованих знаків, а згодом вона включається до тематики інформаційних плакатів, виготовлення яких забезпечує ЦВК, то на місцевих виборах програми не передбачені загалом. Мотивація законодавця у цьому разі полягала в тому, що партії в Україні діють із всеукраїнським статусом і можуть мати одну програму партії. Однак, на нашу думку, для узгодженості статусу партій у виборчому процесі місцевого рівня з їхньою відповідальністю потребує включення вимоги щодо наявності у партії програми дій на місцевому рівні.

Існує велика прогалина в частині забезпечення виборця необхідною інформацією для здійснення усвідомленого вибору. Відповідно до статті 67 закону "Про вибори народних депутатів України", інформаційні плакати повинні містити передвиборні програми партій (блоків), виборчий список партії (блоку) із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, посади (заняття), місця роботи та проживання, партійності включених до нього   6 кандидатів у депутати, а також фотографії перших п’яти кандидатів у депутати. Між тим до самих кандидатів у депутати статтею 58 закону "Про вибори народних депутатів України" як умови реєстрації кандидатів у депутати висувається більший обсяг вимог. Вони мають подати до Центральної виборчої комісії разом з іншими документами автобіографію обсягом до двох тисяч друкованих знаків (практично, сторінку), що повинна містити прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім’ї, місце проживання із зазначенням часу проживання в Україні, відомості про наявність чи відсутність судимості, декларацію про майно та доходи і фото.

У порівнянні із регулівними положеннями закону з організації парламентських виборів у частині доступу до інформації про кандидатів норми закону про проведення місцевих виборів 2010 року були ще більшою мірою звужені. Якщо у першому випадку це пов’язано із закритими процедурами висунення кандидатів, деперсоніфікованою системою виборів і низькими вимогами до оприлюднення інформації про кандидатів із списку хоча б для того, щоб виборці могли обговорювати їхні ділові якості, агітувати «за» і «проти», то вибори до місцевих рад проходили на фоні зниження рівня вимог до розкриття інформації. Так, вимоги до розкриття інформації про кандидатів у списку відсутні, загалом виключено виготовлення інформаційних плакатів для кандидатів у депутати сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад.

За даними УНЦПД, під час місцевих виборів 2006 року лише у 8 з 25 друкованих періодичних видань, засновниками яких виступають обласні ради депутатів або обласні ради спільно з обласними державними адміністраціями, виборцю надавалася інформація про всіх кандидатів у депутати до обласної ради від кожної з партій (блоків).

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


В решті 17 випадків подавалася інформація лише про першу п’ятірку партійного списку. Водночас навіть такий обсяг інформації був неоднорідним і носив обмежений характер - у багатьох випадках не вказувалася освіта кандидата, громадянство, відомості, від якої партії він балотується, партійна належність.

Як правило, інформація була обмежена вказівкою на прізвище, ім’я та по-батькові кандидата або прізвище, ім’я та по-батькові кандидата й місце роботи. У 2010 році такий моніторинг не проводився, але часткові огляди дозволяють стверджувати про те, що ситуація була аналогічною, і багато виборців дізнавалися про ім’я кандидата (навіть в одномандатному окрузі) безпосередньо на дільниці.

Відтак видно, що обсяг інформації про кандидатів у депутати, доступної виборцю, менший, аніж обсяг інформації, яку отримує держава.

Демократичний вибір потребує володіння інформацією про корпус політичних управлінців, тому складова виборчого процесу, пов’язана із доступом виборця до інформації про осіб, яким він делегує своє право на управління, потребує розширення. Цього можна досягти через корекцію виборчої моделі у бік її більшої відкритості, через запровадження процедур вільного і відкритого добору кандидатів у списки (якими б ті списки не були) з тим, щоб представлені партіями виборчі списки викликали більший рівень довіри, і через подання партіями більшого обсягу інформації про своїх представників.

Фінансові пороги для участі партій у виборах

Питання фінансування політичних партій тривалий час залишається проблемою як для самих партій, так і для державної політики, змушеної долати залежність партій від інтересів джерел свого утримання. Хоча у 2003 році було зроблено законодавчі кроки до того, аби держава   7 підтримала два види діяльності партій - статутну діяльність партій та відшкодування витрат на здійснення передвиборчої агітації13 (йшлося про партії, представлені у парламенті)14, подальшими рішеннями – законом «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було припинено таке фінансування, і законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - яким таке фінансування було загалом скасоване. Порядок фінансування скасованими нормами встановлювався як добуток 1% розміру мінімальної зарплати (взятої на 1 січня року, що передує року початку державного фінансування) і кількості виборців, включених до списків на останніх виборах. Ці кошти мали отримувати як партії, що мали власні фракції у Верховній Раді, так і партії, що входили до складу фракцій блоків. Сума мала розподілятися Міністерством юстиції відповідно до кількості голосів, отриманих партією (блоком) на тих виборах. Всередині блоку кошти розподілялися би між партіями на основі угоди про створення блоку.

Що ж до відшкодування витрат партіям у виборчій кампанії на здійснення передвиборчої агітації, то встановлення їх порядку передбачалося статтею 17-4 закону «Про політичні партії в Україні» (скасованою згодом), відтвореною у нормі статті 98 закону «Про вибори народних депутатів України» від 25 березня 2004 року (так само скасованої)15. Обсяг відшкодування партіям і блокам, що пройшли в парламент, має становити обсяг фактично здійснених витрат, але не більше 100 000 розмірів мінімальної зарплати для кожного самостійного суб’єкта виборів – партії чи блоку. Фактично партії отримали відшкодування цього типу - 126 млн. 853 тис. 243 грн (близько $25 млн.) лише один раз – за результатами виборів 2006 року16. Вдруге, за результатами позачергових парламентських виборів 2007 року, було нараховано 185 млн.

984 тис. 255 грн. (або $ 37 млн. 196 тис. 851 )17, але до партій ці кошти не потрапили як не передбачені бюджетом 2008 року. Подальша «світова фінансова криза» поставила норми законодавства волею парламенту поза законом.

Хоча 2008 року ці законодавчі новації були визнані неконституційними18, фінансування діяльності партій не відновилося.

Беручи у фокус уваги питання місця партій у виборчому процесі й зокрема фінансування виборчих кампаній зазначимо, що хоча держава усунулась від прямого фінансування партій, самі вони несуть фінансові витрати як у виборчих кампаніях, так і у ході реалізації статутної діяльності. За даними ЦВК, у 2006 році партії, що подолали виборчий бар’єр, витратили (відповідно до їхніх звітів) 244 млн. 5 тис. 949 грн., або $48 млн. 801 тис. (і лише близько половини їм було відшкодовано державою), а загалом 45 виборчих суб’єктів витратили на агітацію 552 млн. 43 тис. 787 грн., або порядка $110 млн. 409 тис. У 2007 році партії стали                                                              Запропонований законом, цей термін, на нашу думку, є не надто вдалим, адже закон передбачає участь партій у виборах як один із елементів їхньої статутної діяльності.  14 Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із запровадженням державного фінансування політичних партій в Україні» від 27 листопада 2003 року // Сайт Верховна Рада України.

[Електронний документ]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1349-15  15 Дане положення також було скасовано законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  16 Див. Постанову ЦВК «Про відшкодування політичним партіям (політичним партіям, що входили до виборчих блоків політичних партій) витрат, пов’язаних із фінансуванням їх передвиборної агітації» від 6 листопада 2007 року // Сайт Центральна виборча комісія. [Електронний документ]. – Режим доступу :

http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=23369&what=0  17 Див. Постанову ЦВК «Про відшкодування політичним партіям (політичним партіям, що входили до виборчих блоків політичних партій) витрат, пов’язаних з фінансуванням їх передвиборної агітації» від 4 травня 2006 року //

Сайт Центральна виборча комісія. [Електронний документ]. – Режим доступу :

http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=21638&what=0  18 Див. Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (справа про предмет та зміст закону «Про

–  –  –



Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 5 |
Похожие работы:

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСТИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ФАКУЛЬТЕТ СОЦІОЛОГІЇ «ЗАТВЕРДЖЕНО» рішенням Вченої ради факультету соціології Протокол № 5 від “30” грудня 2014 року Декан факультету соціології А.П.Горбачик ПРОГРАМА ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ Зі спеціальності 8.03010101 «Соціологія» освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» КИЇВ – 2015 ЗМІСТ І. Загальні положення..3 2. Організаційно-методичні рекомендації.3 3. Зміст державного екзамену..4 Напрям 1: Сучасні соціологічні теорії..4 Тема 1.1:...»

«ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗВІТ ЛАПКІНА АНДРІЯ ВАСИЛЬОВИЧА АСИСТЕНТА КАФЕДРИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУДОВИХ ТА ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО» ЗА 2012 РІК 1. Прізвище, ім’я та по батькові: Лапкін Андрій Васильович. 2. Вчене звання, посада: Кандидат юридичних наук, асистент кафедри організації судових та правоохоронних органів. 3. Тема і обсяг запланованої річної науково-дослідницької роботи: «Прокурор у кримінальному провадженні, 10 друк. арк. 4....»

«БО „Український Центр Порозуміння” ВІДНОВНЕ ПРАВОСУДДЯ. ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЦЕДУРИ МЕДІАЦІЇ:ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД. СОЦІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ.Роботу виконала: Альона Горова, магістр соціальної роботи Київ, 2006 ЗМІСТ Вступ. стор. 3 Розділ 1. Соціологічний підхід до вивчення конфліктів. стор. 5 1.1. Теоретичне обґрунтування соціологічних підходів до конфлікту. стор. 5 1.2. Поняття соціального конфлікту. стор. 7 1.3. Кримінальна ситуація як різновид соціального конфлікту. стор. 9 1.4. Структурний...»

«Етносоціологія. Терміни та поняття. Навчальний посібник, 2003.Етносоціологія: Терміни та поняття Вступне слово Формування нових навчальних чи наукових дисциплін вимагає інтенсивної роботи над понятійно-термінологічним апаратом. Останній є одним із свідчень того, що нова дисципліна існує. Щодо етносоціології, то це дійсно найновіша галузева соціологія. Її формування розпочалося два-три десятки років тому, причому майже синхронно на колишньому радянському просторі, в Європі й Сполучених Штатах...»

«Моніторинг візової політики країн Європейського Союзу Аналітичний звіт Фундація ім. Стефана Баторія Варшава, липень 2006 Міжнародний Фонд «Відродження» (Європейська програма та програма «Схід-Схід») Автори: Якуб Боратиньскі Фундація ім. Стефана Баторія Лєшек Хаєвскі Collegium Civitas Павел Хермелінскі Гельсінська Фундація Прав Людини Аніта Шимборска Фундація ім. Стефана Баторія Бартломєй Токаж Гельсінська Фундація Прав Людини Співпраця: Леонід Калітеня Центр Суспільних Інновацій, Мінськ Марія...»

«Адміністративно-правова протидія насильству в сім’ї. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 27 (66). 2014. № 1. С. 138-144. УДК 343.5/.6(075.8). АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ПРОТИДІЯ НАСИЛЬСТВУ В СІМ’Ї ЯК СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМА В УКРАЇНІ Стрельченко О. Г. Національна академія внутрішніх справ, м. Київ, Україна Сущенко А. О. Навчально-науковий інститут заочного і дистанційного навчання Національної академії внутрішніх справ, м. Київ,...»

«УДК 316.444 Світлов О.Р. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет соціології, аспірант ПОНЯТТЯ «МІГРАЦІЇ» : СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ ТА МОЖЛИВІ ПЕРСПЕКТИВИ В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ В статті розглянуті основні підходи до розуміння поняття «міграція». Пропонується застосування теорії соціальної мобільності як фундаменту для аналізу і формування адекватного розуміння сутності міграційних процесів Ключові слова: міграція, просторове переміщення, соціальна...»

«10. Krcken G. A European Perspective on New Modes of University Governance and Actorhood/ G. Krcken// Center for Studies in Higher Education. – 2011. – No.17.11. – Режим доступу: http://cshe.berkeley.edu/publications/publications.php?id=394 11. Krcken G. Learning the «New, New Thing»: On the Role of Path Dependency in University Structures / G. Krcken // Higher Education. – 2003. – No. 42. – pp. 315-339 12. Krcken G. Turning the University into an Organizational Actor / G. Krcken, F. Meier //...»

«Коли задумувалось це дослідження, про корпоративну філантропію та соціально відповідальний бізнес можна було почути лише по відношенню до західного бізнесу. Але часи змінюються і проведене дослідження показує, що благодійництво уже притаманне не лише розвинутим країнам. Український середній та великий бізнес не лише надає благодійні пожертви, але і намагається робити це організовано та цілеспрямовано. Дане дослідження демонструє, що переважна більшість українського середнього та великого...»

«СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ УДК 007 : 304 : 004.9 ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СОЦІАЛЬНОКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ СУБ'ЄКТІВ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Тетяна Подашевська (Київ, Україна) Статтю присвячено пошуку особливостей застосування соціально-комунікаційних технологій суб'єктів політичної діяльності. Автор вважає, що більшість досліджень здійснюються в царині соціальних технологій. Така ситуація звужує проблему і спрямовує її в русло соціологічних розвідок. Останній факт не дозволяє розкрити проблему з...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»