WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 6 |

«Київ – 201 Рекомендовано до друку Науково-програмною радою Центру політико-правових реформ Це видання здійснене завдяки фінансовій підтримці Програми «Матра» Посольства Королівства ...»

-- [ Страница 3 ] --

Незалучення захисника обвинуваченим, неповідомлення (нероз’яснення) йому стороною обвинувачення, судом про можливість такого залучення може вплинути на реалізацію інших його процесуальних прав (наприклад, права на оскарження вироку суду) або не дозволить йому до кінця зрозуміти зміст висунутого обвинувачення і правові наслідки засудження. Такими процедурами є: провадження на підстави угоди про визнання винуватості та угоди про примирення13 (статті 468–476 КПК); спрощене судове провадження (без дослідження доказів щодо неоспорюваних обставин) (частина 3 статті 349 КПК).

12 Попередній звіт за результатами дослідження проблемних питань, що виникають у сторони захисту при застосуванні нового кримінального процесуального законодавства // http://legalaid.gov.ua/images/Actual/Results_ research.pdf.

13 Провадження на підставі угод становить близько 18% від загальної кількості всіх кримінальних проваджень, які перебувають у судах.

35 неформальних практик у кримінальному судочинстві України

11. Неповідомлення центрів безоплатної вторинної правової допомоги про затримання осіб Регулювання: в українському законодавстві (КПК і Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб від 28 грудня 2011 року) встановлена процедура обов’язкового повідомлення і залучення стороною обвинувачення захисників для захисту затриманих осіб.

Практика: з початку повноцінного функціонування системи правової допомоги у 2013 році виявилися суттєві проблеми, по в’язані з неінформуванням або невчасним інформуванням центрів органами розслідування про випадки затримань. Частину цих випадків вдавалося відслідковувати співробітникам Координаційного центру з надання правової допомоги. Було запроваджено звірку даних щодо затримань між центрами та обласними управліннями внутрішніх справ. Хоча ставлення суб’єктів до процесу суттєво різниться.

Так, опитані слідчі знають усі вимоги щодо інформування про факти затримань і не бачать проблем у їх виконанні. Директори центрів, які взяли участь у фокус-групах, запевнили, що система інформування працює на 90%. Схожий підхід висловили й адвокати, залучені до системи безоплатної правової допомоги (далі — системи БПД). З одного боку, вони відзначають суттєвий прогрес у питанні забезпечення прав осіб під час затримань, але, з іншого, вказують на наявність тиску на затриманих з метою змушення до відмови від адвоката.

Ці факти стали підставою для прийняття Міністерством юстиції 30 серпня 2013 року наказу «Деякі питання прийняття та оброблення центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги повідомлень про випадки затримання осіб». На основі цього документа в пілотному режимі запроваджена можливість звернення з інформацією про затримання осіб не тільки уповноваженими органами, а й родичами затриманих. 27 листопада 2013 року цей порядок став постійним внаслідок внесення змін до урядової постанови. Тепер не тільки орган влади повідомляє центри ІІ. Участь захисника і право на правову допомогу надання правової допомоги про затримання. Якщо службові особи уповноваженого органу з певних причин цього не здійснили, то сама особа чи її родичі (члени сім’ї) мають право безпосередньо звернутися до центру телефоном чи письмово.

Однак запровадження нових можливостей для звернення з інформацією про затримання не мало наслідком збільшення кількості таких повідомлень.

З метою невиконання чітких законодавчих вимог про інформування центрів щодо кожного факту затримання співробітники органів досудового розслідування використовують інші способи обмеження свободи пересування осіб, які формально не називаються затриманням. Зокрема йдеться про виклик особи як свідка або виклик (запрошення) особи для надання письмових чи усних пояснень щодо матеріалів, які є у провадженні певного органу.

Основною причиною таких зловживань є намагання уникати обов’язку негайного повідомлення центрів про затримання осіб.

12. Недопуск адвокатів до місця проведення обшуку чи вилучення речей і документів Регулювання: підозрюваний (обвинувачений) і його захисник мають право брати участь у проведенні будь-якої процесуальної дії (пункт 9 частини 3 статті 42, частина 4 статті 46 КПК).

Практика: під час проведення обшуку житла чи іншого володіння особи (стаття 236 КПК) або виконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів (стаття 165 КПК) відбуваються значні порушення прав осіб-володільців відповідних об’єктів володіння. Йдеться про вилучення більшої кількості речей і документів порівняно з тим, що перераховані в ухвалі слідчого судді, або про «підкидання» певних речових доказів з метою обвинувачення особи тощо.

Участь захисника потенційно може зменшити кількість зазначених порушень. Але трапляються випадки фізичного недонеформальних практик у кримінальному судочинстві України пуску захисника до місця проведення цих процесуальних дій14.

Так, обшук і вилучення здійснюються слідчим або групою слідчих із залученням понятих, а охорона житла чи іншого володіння забезпечується співробітниками оперативних підрозділів. Ці оперативні співробітники отримують вказівку від слідчого не випускати і не впускати осіб до місця проведення обшуку на підставі частини 3 статті 236 КПК.

Тому адвокати, які прибувають до цього місця, фізично не мають можливості постати перед слідчим, подати своє клопотання чи скаргу та взяти участь у подальшому проведенні процесуальних дій.

14 Заметки адвоката об украинской милиции // http://umdpl.info/2014/11/zametkyadvokata-ob-ukraynskoj-mylytsyy/.

ІІІ. Право на свободу і особисту недоторканність

13. Використання адміністративних затримань для цілей кримінального провадження Регулювання: встановлена процедура обов’язкового залучення представниками держави (оперативними співробітниками, слідчими, прокурорами) адвокатів для захисту затриманих осіб (статті 48, 213 КПК, Закон «Про безоплатну правову допомогу»). Таке залучення повинно відбуватися без перевірки фінансового стану затриманих.

Практика: частими є випадки використання адміністративного затримання з метою отримання від особи інформації, що стосується кримінального провадження. Це пов’язано з тим, що Кримінальний процесуальний кодекс передбачає широке коло гарантій дотримання прав затриманих — на відміну від Кодексу про адміністративні правопорушення.

Принципова різниця між діями органів влади, які здійснюють кримінальне процесуальне й адміністративне затримання, полягає у такому: перші повинні повідомляти про кожен випадок затримання, а інші — лише у тому випадку, якщо особа не здійснюватиме захист самостійно або відмовилась від захисника, що надає можливості для зловживань. Наприклад: не інформувати особу про гарантоване їй державою право на захисника, отримати всі достатні відомості про протиправне діяння, а в протоколі про адміністративне затримання записати, що особа захищала себе самостійно або відмовилася від запрошення адвоката.

Такий метод притаманний роботі відділів органів внутрішніх справ по боротьбі з незаконним обігом наркотиків (далі — відділ БНОН). Спочатку потенційного підозрюваного затримують в адміністративному порядку та забезпечують його відмову від послуг захисника. Після цього проводиться експертиза, за результатами якої 35 неформальних практик у кримінальному судочинстві України «випадково» встановлюється, що кількість чи об’єм речовини, з якою особу фактично було затримано, є значними, внаслідок чого особа вже формально затримується в порядку кримінального процесуального законодавства за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого статтею 309 Кримінального кодексу України. Результатами таких затримань співробітниками відділу БНОН є: проведення обшуку затриманої особи у кабінеті слідчого; залучення як понятих наркозалежних осіб.

В державі відсутній дієвий механізм контролю за адміністративними затриманнями. Оприлюднена статистика щодо кількості повідомлень про адміністративні затримання15 підтверджує реальність зазначених зловживань. Так, за 2013 рік було зареєстровано 24 666 зазначених повідомлень. При цьому повідомлень про кримінальні затримання зареєстровано 24 178. Але адміністративних правопорушень природно вчиняється в кілька разів більше, ніж злочинів. Тому й адміністративних затримань об’єктивно повинно бути більше, ніж кримінальних. Але необов’язковість для адміністративних органів здійснення таких повідомлень має наслідком подібні невтішні результати.

Також було зафіксовано неприродно велику кількість відмов від адвоката (майже у 60% випадків) під час адміністративних затримань, що обґрунтовується законодавчим обмеженням часу такого затримання — 3 години. Тому прибуття адвоката до затриманого відбуваться вже після спливу зазначеного строку і втрачає сенс.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Одним із варіантів вирішення цієї проблеми може стати запровадження обов’язкового залучення захисників і у випадках адміністративного затримання.

Інформаційна довідка щодо функціонування системи безоплатної вторинної правової допомоги у 2013 році // http://legalaid.gov.ua/images/Actual/311213_ dovidka_BPD_2013.pdf.

–  –  –

14. Незаконне обмеження свободи осіб Регулювання: особа вважається затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд зі службовою особою чи у вказаному нею місці чи приміщенні (стаття 209 КПК).

Практика: співробітники органів досудового розслідування використовують інші способи обмеження свободи пересування осіб і отримання від них необхідних відомостей, які формально не називають затриманням.

Зокрема, йдеться про:

1) виклик особи як свідка у кримінальному провадженні, на який вона зобов’язана прибути під загрозою застосування грошового штрафу і примусового приводу. З такою особою проводять допит, внаслідок якого отримують необхідні відомості, а на завершення цієї процесуальної дії особі повідомляється про затримання її як підозрюваної і після цього інформується центр з надання безоплатної правової допомоги.

Якщо на практиці ситуація з повідомленням і роз’ясненням права на захист підозрюваному є складною, то не кращою вона є й стосовно свідків. І це незважаючи на існування у Кодексі чітких правил недопустимості доказів, отриманих з показань свідка, який надалі визнається підозрюваним (пункт 6 частини 2 статті 87 КПК);

2) виклик (запрошення) особи для надання письмових чи усних пояснень щодо матеріалів, які є у провадженні певного органу (див., наприклад, пункт 3 частини 1 статті 11 Закону «Про міліцію»). Кожен орган досудового розслідування, крім повноважень в межах кримінального процесу, має повноваження адміністративного органу, передбачені спеціальними (статусними) законами. Процедура отримання зазначених пояснень в жодному законодавчому акті не регламентована. Але наслідком такого опитування (часто — багатогодинного) також може бути кримінальне процесуальне затримання особи. Подібні зловживання владою працівниками органів досудового розслідування в нашій державі прийнято вважати малозначними і навіть не вартими уваги прокурорів і судів.

35 неформальних практик у кримінальному судочинстві України Основною причиною таких зловживань є намагання уникати обов’язку негайного повідомлення про затримання осіб і отримання за цей час необхідної інформації.

15. Порушення прав осіб під час затримання Регулювання: процедура затримання осіб і обов’язкового залучення представниками держави (оперативними співробітниками, слідчими, прокурорами) адвокатів для захисту затриманих осіб встановлена статтями 48, 213 КПК та Законом «Про безоплатну правову допомогу».

Практика: органи розслідування використовують маніпулятивні методи, які дозволяють їм обходити необхідність обов’язкового залучення адвокатів.

Попри чіткі положення статті 209 КПК поширеним є неправильне визначення часу затримання — ним вважається не момент фактичного затримання, а момент складання протоколу.

Іноді затриману особу залишають під вартою без оформлення протоколу затримання, який складають набагато пізніше, а дії процесуального характеру з особою починають виконувати із часу фактичного затримання16. Такі розриви у часі можуть тривати від однієї години до 3-х діб. Їх тривалість зростає у святкові, вихідні дні, а також у нічний час.

Замість затримання особи в порядку, визначеному статтею 208 КПК, слідчі, застосувавши до неї заходи психологічного та/або фізичного впливу, проводять необхідні слідчі дії.

Вночі така особа утримується в місцях дислокації дільничних міліціонерів, так званих «підрайонах», у статусі «запрошеної до міліції». Після цього підозрюваного ознайомлюють із клопотанням слідчого щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, доставляють до Попередній звіт за результатами дослідження проблемних питань, що виникають у сторони захисту при застосуванні нового кримінального процесуального законодавства // http://legalaid.gov.ua/ images/Actual/Results_research.pdf.

–  –  –

суду, отримують необхідну ухвалу і лише тоді повідомляють центр правової допомоги.

У деяких випадках службові особи створюють враження, нібито особа вже представлена адвокатом. У такому випадку слідчі, не повідомляючи центр, оголошують про підозру та протягом години зі «своїм адвокатом» звертаються до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту. На запитання, чому не повідомлено центр, відповідають, що особа нібито із самого початку мала захисника17.

Часто чиниться тиск на підозрюваного з метою добитися від нього відмови від послуг адвоката, а також введення в оману стосовно того, що на цій стадії кримінального процесу адвокат нібито не потрібен. Експерти зазначають, що у практиці міліції ще широко розповсюджені шантаж і погрози фізичного насильства. Іноді тиск здійснюють навіть у присутності адвоката18.

16. Неактивність слідчих суддів у захисті права на свободу особи Регулювання: слідчий суддя зобов’язаний здійснювати захист прав особи, незаконно позбавленої свободи, незалежно від наявності заяви від такої особи, інших осіб, органів державної влади або службових осіб (стаття 206 КПК).

Практика: попри те, що положення статті 206 КПК виписані досить чітко, на практиці слідчі судді рідко застосовують їх, фактично залишаючи «неробочими». Ці положення передбачають активну ініціативну правозастосовну діяльність слідчих суддів, спрямовану на захист прав особи, безпідставно позбавленої свободи, або такої, що зазнала насильства під час затримання або тримання під вартою.

Попередній звіт за результатами дослідження проблемних питань, що виникають у сторони захисту при застосуванні нового кримінального процесуального законодавства // http://legalaid.gov.ua/ images/Actual/Results_research.pdf.

–  –  –



Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 6 |
Похожие работы:

«СОЦІОЛОГІЯ УДК 316.1 О. Г. Стегній, д-р соціол. наук Інститут соціології НАН України ПАРАДИГМАЛЬНІ ЗРУШЕННЯ У ВИВЧЕННІ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ДОБИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ У статті розглядаються парадигмальні зрушення, які мають місце в соціологічній науці в умовах глобалізації суспільного життя. Зокрема звертається увага на особливості глобальної соціології, парадигмальні зрушення щодо розуміння теперішнього та майбутнього розвитку соціуму, його сутності. Зазначається, що перехід від світу національних...»

«ISSN 2307-226 Літературознавчі обрії. Праці молодих учених Збірник наукових праць Заснований у 2000 році Випуск Київ 20 УДК 82.0+821.161.2.0918+801.8 Засновник видання: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України Свідоцтво про державну реєстрацію: серія КВ № 18997–7787Р До двадцять першого випуску збірника «Літературознавчі обрії. Праці молодих учених» увійшли статті молодих учених, присвячені питанням теорії літератури, літературної медієвістики, класичної...»

«УДК 316.334.55/5 КП № держреєстрації 0109U005631 Інв. № НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ СОЦІОЛОГІЇ (ІС НАН УКРАЇНИ) 01021, м. Київ – 21, вул. Шовковична, 12 тел. (044) 255-71-0 «ЗАТВЕРДЖУЮ» Директор Інституту соціології НАН України академік НАНУ, д.е.н., професор В.М. Ворона 2012.03.27 ЗВІТ ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ «Соціальна стратифікація в Україні в глобальній та локальній перспективах» (заключний) II кв. 2009 – І кв. 20 Керівник НДР завідувач відділу соціальних структур,...»

«Комунальна установа ІНСТИТУТ МІСТА 79006 м. Львів, пл. Ринок, 1, к. 204 тел. (032) 254 60 81, www.city-institute.org info@city-institute.org Звіт за результатами кількісного соціологічного дослідження «Якість життя у Львові» Здоров’я та здоровий спосіб життя львів’ян Жовтень 2011 р. Методологія дослідження Дослідження проводилося методом ''face to face''. В опитуванні брали участь мешканців м. Львова з усіх 6 адміністративних районів Львова. Було опитано 800 респондентів, старших 18 років....»

«Результати соціологічних досліджень Рівень знань, ставлення, практики та поведінки населення України та окремих соціальних груп з питань туберкульозу станом на 2011 рік Київ — 201 УДК 616-002.5:303.4](047.3) ББК 55.4+60. Р 4 Авторський колектив звіту: «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг»: Демченко Ірина, канд. екон. наук, Бєлоносова Наталія, Костючок Марина.Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України»: Морозова Ольга, Маковецька Марія. Консультанти: Нечосіна Олена, Кузьмин Марта. «Аналітичний звіт...»

«Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Миколи Островського Підсумки за матеріалами анкетування: “Бібліотечні ініціативи для розвитку громади” Виконавці: в. о. зав.відділом Поліщук Н.П. методист І кат. Янчук А.М. 2014р. План проведення дослідження. Вивчення даної проблеми та вибір найбільш оптимального виду дослідження. 1. Складання програми дослідження. 2. Складання програми обробки результатів дослідження. 3. Збирання інформації. 4. Опрацювання одержаної інформації. 5....»

«Ковтуненко Е.С. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет соціології, кандидат соціологічних наук, доцент ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН В статті мова йде про концептуалізацію поняття соціальні зміни в різних соціологічних парадигмах. Розглядається системна та синергетична парадигма. Презентується можливість дослідження соціальних змін через різний теоретичний та методологічний базис теорій. Ключові слова:...»

«ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗВІТ ЛАПКІНА АНДРІЯ ВАСИЛЬОВИЧА АСИСТЕНТА КАФЕДРИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУДОВИХ ТА ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО» ЗА 2012 РІК 1. Прізвище, ім’я та по батькові: Лапкін Андрій Васильович. 2. Вчене звання, посада: Кандидат юридичних наук, асистент кафедри організації судових та правоохоронних органів. 3. Тема і обсяг запланованої річної науково-дослідницької роботи: «Прокурор у кримінальному провадженні, 10 друк. арк. 4....»

«Звіт про результати соціологічного дослідження з метою вивчення пасажиропотоків міських автобусних маршрутів 1. Загальні зауваження. Соціологічне дослідження з метою вивчення пасажиропотоків міських автобусних маршрутів у м. Суми проводилось Проблемною лабораторією «Центр соціально-гуманітарних аспектів регіональних досліджень» Сумського державного університету за ініціативи Виконавчого комітету Сумської міської ради (лист № 2124/020202-17 від 30.10.2014 р.). При цьому листом не обумовлювалось...»

«УДК: 316.346.32-053.Автори: Балакірєва О. М., канд. соціол. наук; Бондар Т. В., канд. соціол. наук; Головенько В. А., канд. політ. наук Підготовлено та видано ВМГО „Клуб міжнародного співробітництва „Мандри” та ГО „Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка” за підтримки Державної служби молоді та спорту України в рамках реалізації програми „Ціннісні орієнтації сучасної молоді України”. Ціннісні орієнтації сучасної молоді України (за результатами Ц62 досліджень) :...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»