WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 8 |

«Боротьба з корупцією Посібник для державних службовців Київ – 2011 ЗМІСТ ВСТУП 1. КОРУПЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ § 1. Історія походження корупції § 2. Поняття та сутність корупції § 3. ...»

-- [ Страница 4 ] --

Єдність політичної культури суспільства – важлива складова стабільності суспільства. За такої умови в суспільстві може бути досягнуто єдине розуміння і домовленість щодо стратегії його розвитку, громадяни будуть добровільно дотримуватися «правил гри», політичні інститути – ефективно функціонувати. Там, де спільна політична культура відсутня, усі демократичні перетворення, лібералізація неминуче ведуть не просто до централізації, а до ослаблення політичних інститутів, руйнації політичної системи, виникнення осередків різних чвар та конфліктів. Такий стан спостерігається в українському суспільстві в останній час (протистояння Президент – Верховна Рада; Президент – Прем`єр Міністр; Верховна Рада – Кабінет Міністрів;).

Важливим показником політичної культури суспільства є політична участь, характер і структура участі громадян у суспільному житті, яке дає можливість виділити три типи політичних культур:

- патріархальна (провінціалістська);

- підданська (пасивна, згодницька або примирлива);

- партіціпаторна, активістська (політична культура участі).

Однак на думку більшості науковців в чистому вигляді такі типи майже не зустрічаються. Вони співіснують одночасно, не витісняючи один одного. І притаманність демократичній політичній системі лише активістської політичної культури не є обов’язковою умовою. Для даної системи характерна «громадянська культура», змішана політична культура з домінуванням її третього типу. Це протилежність аполітичності, активна, свідома, добровільна участь індивіда у справи політичного суспільства;

відчуття себе громадянином держави, повноцінного члена суспільства.

Вітчизняні труднощі на шляху демократичних перетворень суспільства зумовлені, поряд з іншими чинниками, відсутністю політичної культури демократичного типу – «громадянської» політичної культури. Життя показує, що переважна частина населення України думають і діють за стереотипами підданської політичної культури, яка склалася за радянських часів.

Сучасній політичній культурі України, на думку вчених, властиво:

відчуження більшості населення від влади; політико – правова неграмотність;

надмірні покладання на державу; зростання незадоволення соціально – економічними умовами життя; великі сподівання на лідера, здатного змінити існуючу ситуацію. Для отримання більш повної картини, варто ще додати до цього цінності, які характеризують менталітет нашого народу: індивідуалізм, традиціоналізм, прагнення до стабільності. Відсутність на сьогодні в українському суспільстві загально прийнятих суспільно – політичних цінностей і цілісної системи соціалізації населення, робить процес формування громадської політичної культури досить складним і проблемним. На сьогодні ми маємо поділ суспільства по майновому стану, поділ за географічними і історичними ознаками на Захід та Схід, невиразність політичної системи і відсутність стратегії її розвитку, що суттєво ускладнює формування хоча б мінімального набору спільних політичних цінностей і норм.

Крім того, різні соціальні групи та політичні сили мають часто протилежні громадські і політичні норми, установки, цінності, що веде до усвідомлення політичної реальності через систему координат – «комуніст – націоналіст», «демократ – бюрократ», «свій – чужий», «чорне – біле» і т.д.

Все це необхідно враховувати владі при розробці планів реформування суспільства і політичної системи.

Як показує досвід розвитку сучасних цивілізованих держав, політичну стабільність у суспільстві можна досягти не тільки за рахунок вдалих соціально – економічних перетворень, але і шляхом формування зрілого громадянського суспільства. Тим більше, що в цьому ми вже маємо історичний досвід. Зокрема, невдача визвольного руху 1917-1920 рр. не в останню чергу була зумовлена слабкістю політичних партій, їх неготовністю взяти відповідальність, невисоким рівнем політичної культури «середніх верств населення», відсутністю національної свідомості у інтелігенції. Ми можемо знайти підтвердження цієї думки у «Листах до братів хліборобів» В.

Липинського. Тому універсальні доктрини більшовиків, підкріплені привабливими соціальними обіцянками, виявилися сильнішими, ніж національні ідеали.

Постійні зміни Прем`єр Міністра України та складу Кабінету Міністрів України в останні роки свідчать про те, що необхідно удосконалити механізми формування уряду за участю парламентської більшості. Це є дуже складним процесом у зв’язку з тим, що більшість у Верховній Раді не є стабільною, а є ситуаційною. Продовжується консолідація сил, що проголосили себе «новою», тобто не «лівою» опозицією. Це поглиблює не лише ідеологічне, а й пряме протистояння між владою та суспільством.

Особливістю опозиції є поєднання реформаторських гасел у галузі економіки, соціального захисту – у соціальній сфері, патріотичних цінностей

– у зовнішній та внутрішній політиці. У суспільстві виникла нова політико – психологічна ситуація, тому влада змушена з цим рахуватися для збереження тих цінностей і пріоритетів, що задекларовані в Основному Законі – Конституції України і є стратегічними цінностями щодо європейського вибору нашої країни. Силове протистояння між владою та опозицією не дає можливості ефективно працювати ні Верховній Раді, ні Уряду, а як наслідок не дає належної можливості реалізації антикорупційної політики.

Тому, на мій погляд, цей процес необхідно перевести у цивілізоване русло, причому без стороннього впливу, а саме, без закордонних посередників. Організувавши загальнонаціональний круглий стіл, за участю вчених, митців, письменників, підприємців наша владна еліта повинна знайти вихід з цієї ситуації продемонструвавши здоровий глузд та цивілізованість.

Отже, нинішня політична система за умов соціально – економічної стагнації і браку позитивних зрушень виявилася неефективною для виходу країни з кризи. Вичерпується мобілізаційний потенціал «рятівної демократії». Тому на порядок денний висувається вимога переходу від «керованої демократії» до перманентного демократичоного режиму правління, який передбачає цивілізований діалог влади і опозиції. Це і є сутністю третього етапу становлення політичної системи в Україні.

Серйозною помилкою української політичної думки, на думку М. Пірен, є «неувага до формування гуманістичної політики і, зокрема, ідеологічно – інформаційного забезпечення державотворчого процесу і реформаторського курсу».

Досвід високорозвинутих країн світу наочно показує, що без опори на дух нації, на національну ідею як основу самоусвідомлення нації, неможливо здійснити успішне будівництво держави. «Законодавець, – писав Ш.

Монтеск’є, – повинен пристосуватися до народного духу, оскільки цей дух не суперечить принципам правління, бо краще всього ми робимо те, що робимо вільно і у згоді з нашим природним генієм».

Якщо взяти сферу інформаційно-аналітичного забезпечення боротьби з корупцією, то «Концепція боротьби з корупцією» передбачає створення цілої системи інформування населення і суб’єктів боротьби з корупцією про стан, динаміку і потреби протидії корупції в Україні. Зовсім інша ситуація спостерігається у сфері ідеологічного забезпечення як в цілому державотворчого процесу, так і протидії корупції. Відсутність ідеології, на основі якої кожен громадянин і державний службовець знав би контури майбутньої держави, дестабілізуючи діє на суспільство, породжує його розкол, що на думку Є. Марчука та інших авторів, опосередковано сприяє корумпованості влади. Положення ст. 1 Конституції України про те, що «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава», зовсім не знімає з порядку денного питання про розробку ідеологічних основ розвитку держави, визначення її національної ідеї.

М. Мельник аналізуючи фактори корупції в Україні торкнувся ідеологічних аспектів цієї проблеми. Але він акцентував увагу на проблемі формування ідеології державної служби. «Формування принципів і цінностей державної служби має бути визнано одним із найбільш актуальних завдань у сфері державного будівництва, оскільки основу поведінки будь – якої особи, у тому числі державного службовця, становлять саме моральні принципи» – підкреслює він. Звичайно не можна не погодитися з цією думкою, але необхідно додати, що ця проблема є значно ширшою і стосується не тільки державних службовців, а й суспільства в цілому.

З часу проголошення незалежності України перед державою об’єктивно постала проблема національної самоідентифікації, яка потребує насамперед визначення основного принципу життєдіяльності нації (національної ідеї), стратегічної мети історичного розвитку, шляхів і способів досягнення поставлених цілей, основних соціальних і політичних сил, спроможних виступити носієм національного інтересу. Сама національна ідея як ідея нації повинна мати відповіді на найскладніші питання: задля чого існує нація, як вона повинна розвиватись серед інших спільнот?


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Основними завданнями української ідеології, на думку П.

Ситника, мають стати:

на основі об’єктивної наукової картини дійсного стану суспільного життя та наявних панівних інтересів визначити стратегічну мету суспільного розвитку на нинішньому історичному етапі;

відшукати засоби та шляхи здійснення наміченої стратегічної мети;

визначити суб’єкти (соціальні та політичні сили), спроможні реалізувати стратегічну мету;

створити конкретну політичну програму суспільних перетворень відповідно до поставленої мети;

розробити механізм політичної боротьби за реалізацію намічених перетворень (тобто розробити стратегію і тактику);

запропонувати найбільш ефективні способи впливу на масову свідомість (просвітницькі заходи, агітація, пропаганда, спеціальні інформаційні операції тощо);

консолідувати усі зацікавлені соціально – політичні сили, спрямувати їх активність на виконання програмних цілей.

Головними є перші три завдання, решта є, по суті, похідними від них.

Незважаючи на великий історичний досвід боротьби за незалежність і гостру потребу в концепції національного розвитку Україна ще не розробила свою ідеологічну доктрину. Більше того, багато політиків, вчених, вищих посадовців висловлюють сумніви щодо доцільності вироблення загальнонаціональної ідеологічної платформи. На мою думку це все обумовлено нашим спільним радянським минулим. Усі ми вийшли з «нової історичної спільності людей – радянський народ». Тотальна ідеологізація усіх сфер життя за часів СРСР, після розпаду Союзу, викликала і досить викликає негативне ставлення до будь – якої ідеології взагалі. Плюралізм та деідеологізація, які були проголошені на початку 90-х рр., «обернулися витвором найгіршого варіанту ідеології – ідеології некритичного наслідування, запозичення чужого досвіду – в поєднанні із досить сильною інерцією радянського стереотипу мислення і дії».

Крім того слід зазначити, що у середині 90-х рр. у політичному житті України широкого поширення набули ідеї лібералізму, які знайшли своє закріплення у Конституції 1996 р.. Однак ми запозичили те від чого розвинуті країни світу стали відходити або піддавали суттєвій корекції ще у 60-70-ті роки.

Ключовим елементом ідеологічної системи державотворення України має стати українська національна ідея. Вона є «збуджуючим ферментом оновлення суспільства, соціального процесу боротьби за збереження своєї етнічної самобутності». Вона досягає своєї довершеності тоді, коли на її основі нація здатна усвідомити свою політичну мету та побудувати суверенну, демократичну, національну державу.

Слід зазначити, що політична стабільність будь-якого суспільства значною мірою зумовлена його соціально-економічною стабільністю. Це нерозривно пов’язано з політичною і соціальною структурованістю суспільства. Отже, першочерговим виступає завдання створення необхідних умов для становлення середнього класу та зміцнення його позицій.

§ 3. Морально-психологічні передумови корупції За твердженням М. Мельника, поширення корупції в Україні пов’язано такими основними морально-психологічними моментами:

втрата моральних засад свого колишнього статусу у членів суспільства, низька оцінка своєї ролі у регулюванні суспільних відносин, девальвація моральних цінностей, деморалізація суспільства;

соціально-економічна і політична нестабільність суспільства породжує у громадян, у тому числі й у державних службовців, дух невизначеності і невпевненості у завтрашньому дні (синдром тимчасовості);

послаблення імунітету суспільства до корупції та антикорупційної мотивації суспільства, що обумовлюється: перетворенням корупційних відносин з соціальної аномалії в соціальну норму (правило поведінки);

сприйняттям громадськістю корупції як невід’ємного елемента суспільних відносин; невірою значної частини населення в серйозності намірів політичного керівництва щодо протидії корупції та можливість відчутних позитивних зрушень у цій сфері; атмосферою правового нігілізму і безкарності за порушення закону;

невизнання значною частиною населення корупції соціальним злом, нерозуміння її суспільної небезпечності для суспільства, держави, окремої особи;

корінні зміни світогляду, ідеологічних орієнтацій громадян нашої держави, які стосуються сфери публічної влади;

професійною та моральною деформацією частини керівників і посадових осіб, які займають відповідальні посади, що виявляється у вчиненні або поблажливому ставленні до корупційних діянь, порушень службової етики;

поширення корисливої спрямованості у діяльності службовців публічної сфери, їх готовність до порушення закону та норм моралі, а також зорієнтованість значної частини населення на протиправне вирішення життєвих питань.

Наявність та сильний вплив психологічних стереотипів стосовно переваги державних засобів та підпорядкованості їм громадських форм у регулюванні суспільних відносин.



Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 8 |
Похожие работы:

«УДК 37. 013. 42:347. 633-054. 6 Слабковська А. І. Київський національний університет імені Тараса Шевченка факультету психології, аспірантка ПЕРІОДИЗАЦІЯ ВХОДЖЕННЯ ДИТИНИ В ПРИЙОМНУ РОДИНУ (НА ПРИКЛАДІ УСИНОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ІНОЗЕМЦЯМИ) У статті детально розглядаються періоди входження української дитини-сироти у прийомну іноземну родину; звертається увага на проблеми, що виникають у результаті даного процесу, та пропонуються шляхи їх вирішення. Ключові слова: прийомна родина, діти-сироти,...»

«Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Комітет Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Міністерство освіти і науки України Міністерство праці та соціальної політики України Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту Інститут спеціальної педагогіки АПН України Фонд соціального захисту інвалідів Всеукраїнське громадське соціально політичне об’єднання «Національна Асамблея інвалідів України» Всеукраїнська громадська організація...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ Методичні Матеріали щодо забезпечення саМостійної роботи студентів з дисципліни “психологія спільної діяльності” (для бакалаврів, спеціалістів) Київ 200 Підготовлено професором кафедри загальної та практичної психології О. О. Суською Затверджено на засіданні кафедри соціальної психології (протокол № 13 від 19.11.07) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом суська о. о. Методичні матеріали щодо забезпечення самостійної...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА ЯЦЮК МАРІЯ ВАЛЕРІЇВНА УДК 159.922.8:923.2 СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ АВТОНОМНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Київ – 2009 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України Науковий...»

«Психологія особистості. 2013. № 1(4) Кучма В.Р. Синдром дефицита внимания с гиперактивностью у детей: 3. (вопросы эпидемиологии, этиологии, диагностики, лечения, профилактики и прогноза) / В.Р. Кучма, И.П. Брязгунов. – М.: Олег и Павел, 1994. – 98 с.Лютова Е.К. Шпаргалка для родителей / Е.К. Лютова, Г.Б. Монина. – СПб. : 4. Речь, 2007. – 136 с. Обухівська А. Психологу про дітей з особливими потребами у 5. загальноосвітній школі / А. Обухівська, Т. Ілляшенко, Т. Жук. – К. : Редакції загально...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ з дисципліни “ГЕРОНТОПСИХОЛОГІЯ” (для спеціалістів, магістрів) Київ ДП«Видавничийдім«Персонал» Підготовленовикладачемкафедримедичноїпсихологіїтапсихокорекції Л.Г.Тарасенко Затвердженоназасіданнікафедризагальноїтапрактичноїпсихології (протокол№7від01.04.08) СхваленоВченоюрадоюМіжрегіональноїАкадеміїуправлінняперсоналом Тарасенко Л. Г. Методичні рекомендації щодо організації...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ Затверджено Вченою Радою економічного факультету Протокол № 7 від 23 квітня 2010 р. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни «Теорія та практика менеджменту» для спеціальності 6050200 « Менеджмент організацій» (всіх форм навчання) Донецьк 2010 Методичні рекомендації до вивчення дисципліни «Теорія та практика менеджменту» для спеціальності 6050200 « Менеджмент організацій» (всіх...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни “ОРГАНізАція діяЛЬНОсті ПсихОЛОГіЧНих сЛужб” (для бакалаврів) Київ 2005 Підготовлено старшим викладачем кафедри психології Р. М. Ткачем Затверджено на засіданні кафедри психології (протокол № 3 від 14.10.05) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом ткач Р. М. Навчальна програма дисципліни “Організація діяльності психологічних служб” (для бакалаврів). — К.: МАУП, 2005. — 32 с. Навчальна...»

«КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО» НАУКОВО-МЕТОДИЧНА ЛАБОРАТОРІЯ ІНФОРМАТИКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія Матеріали обласної науково-методичної Інтернет-конференції 11 лютого 2014 року Друкується за рішенням вченої ради комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»...»

«ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ УДК 159.922:373.5 ПРОБЛЕМА КОНФЛІКТНИХ СТОСУНКІВ СУЧАСНИХ ПІДЛІТКІВ ТА ЮНАКІВ З БАТЬКАМИ А. Ш. Апішева старший викладач кафедри психології і педагогіки Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» apisheva@bigmir.net Дорослішання підлітків та юнаків пов’язано з потребою самоствердженні, що виражається в прагненні бути самостійним, незалежним, вільним; бажанні прийняти на себе права та обов’язки дорослої людини. Реалізація цієї потреби може...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»