WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Анотація. У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей розвитку просторового мислення в учнів молодшого шкільного віку. Ключові слова просторове мислення, ...»

-- [ Страница 1 ] --

SWorld – 17-28 June 2014

http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/june-2014

MODERN PROBLEMS AND WAYS OF THEIR SOLUTION IN SCIENCE, TRANSPORT, PRODUCTION AND EDUCATION‘ 2014

Педагогіка, психологія і соціологія – Соціальна, юридична, педагогічна та спеціальна психологія

УДК 159.955.1

Пасічник Н.О.

ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ПРОСТОРОВИХ ОБРАЗІВ ТА

ОПЕРУВАННЯ НИМИ УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

НПУ ім. М.П. Драгоманова, Київ, вул. Пирогова, 9, 01601 N. Pasichnyk

THE SPECIFICS OF CREATION OF SPATIAL IMAGES AND THEIR

OPERATION BY PRIMARY SCHOOL STUDENTS

National Pedagogical Dragomanov University Kyiv, str. Pirogova, 9, 01601 Анотація. У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей розвитку просторового мислення в учнів молодшого шкільного віку.

Ключові слова просторове мислення, молодший школяр, рівень розвитку.

Abstract. This paper presents the results of an empirical research of spatial thinking characteristics of primary school age pupils.

Keywords spatial thinking, junior high school student, the level of progress Вступ. Успішне засвоєння учнем будь-яких нових знань, залежить, в першу чергу, від рівня розвитку основних мисленнєвих операцій та мислення в цілому. Безперервний потік навчальної інформації, що постійно збільшується, потребує методично правильної організації навчання молодших школярів з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Щоб уникнути формалізму в процесі засвоєння нових знань, необхідно постійно враховувати зв’язок образного і понятійного мислення, здійснювати постійні переходи від образу до поняття і навпаки.

Вітчизняні та зарубіжні дослідники наголошують, що образне мислення оперує не лише зоровими образами, але й образами інших модальностей (аудіальні, дотикові, смакові, нюхові тощо) [1; 2; 3; 6]. Образ предмета чи явища, сформований на основі інтегративної діяльності різних аналізаторних систем, є глибшим та повнішим ніж його аналог, сформований за участю будьякої однієї сенсорної системи. Образи різних модальностей можуть бути базою та матеріалом для розвитку мислення [1, с. 57]. Однак, незважаючи на важливе значення проблеми полімодальності образного мислення у забезпеченні нових шляхів вивчення та розвитку даного виду мисленнєвої діяльності, окреслена проблема залишається мало досліджуваною. Найбільш вивченими є зорові або наочні образи і, відповідно, наочні форми образного мислення. Дослідження ж аудіальних, тактильних, рухових, смакових тощо різновидів образного мислення майже відсутні. Це зумовлено, по-перше, домінуванням зорової системи у процесі пізнання, а тому достатньою легкістю дослідження наочних образів, по-друге, відсутністю теоретико-методичної бази вивчення образів інших модальностей.

Метою дослідження є вивчення особливостей зв’язку між образним та понятійним мисленням у дітей молодшого шкільного віку. Образне мислення вивчаємо саме с позицій його полімодальності. А тому для досягнення поставленої мети необхідно досліди особливості актуалізації та видозміни мисленнєвих образів різних модальностей (зорових, тактильних, слухових, просторових).

Метою даної статті є висвітлення результатів дослідження особливостей розвитку образного мислення у дітей молодшого шкільного віку, а саме – просторового мислення. Для вивчення особливостей розвитку просторвого мислення використали методику «Тест на визначення рівня розвитку просторового мислення» (ТПМ) І.С. Якиманської, В.Г. Зархіна та Х.Х. Кадаяс у модифікації К.Г. Сердакової [7, с. 76-85]. Всього представлено 10 завдань першого та другого циклу, що об’єднані у п’ять експериментальних серій.

Кожне завдання має дві частини, які представляють собою окрему самостійну задачу: одна пов’язана з роботою із площинними фігурами, а друга – із об’ємними. Перший цикл включає завдання на створення образу, орієнтуючись на величину та форму зображених предметів. Завдання 1-ої серії вимагають створення образу при орієнтації на його величину та форму. Так, завдання 1-ої серії потребують вміння створювати образи, представляти висоту зображеної фігури і порівнювати її з іншими фігурами. Завдання 2-ої серії – вимагають створення образа при орієнтації на його геометричну форму. Другий цикл завдань спрямований на оперування уже створеними образами.

Завдання 3 серії передбачають оперування за першим типом (за І.С. Якиманською), тобто мисленнєву зміну просторового положення образу. Для правильної орієнтації образів у просторі важливо порівнювати просторове положення зображених об’єктів та мисленнєво фіксувати їх просторові співвідношення. Успішне розв’язання завдань 4 серії передбачає мисленнєве перетворення образу за другим типом оперування: перебудову вихідного образу за структурою.

Завдання 5-ої серії передбачають оперування образами за третім типом, тобто одночасну видозміну образу і по структурі, і по положенню у просторі [7, с.

101]. Критерії: тип та широта оперування образами; довільна актуалізація образа; рухливість образа. Показником зазначених критеріїв є: правильність виконання відповідних завдань тестової методики (виконав/не виконав).

Всього обстежено 390 учнів 1-4-х класів Сумських ЗОШ № №2, 17 та 20.

Аналіз експериментальних даних виявив, що досліджувані учні початкових класів відчувають труднощі у процесі створення просторових образів та оперування вже створеними образами (табл. 1). Лише 52,25% школярів 4-х класів мають високий та середній рівень сформованості уміння створювати та оперувати вже створеними образами. Серед учнів 3-х класів відповідні рівні сформованості мають 36,84% дітей, і лише 27,88% вихованців 2-х класів мають середній рівень сформованості зазначених умінь. Завдання першого циклу методики (1-4) передбачають створення образу, орієнтуючись на величину та форму зображених предметів.

Таблиця 1.

Розподіл учнів молодших класів за рівнем сформованості уміння створювати просторові образи та оперувати ними Рівень Клас сформованості 2-й 3-й 4-й n % n % n %

1) високий - - 5 5,26 7 6,30

2) середній 29 27,88 30 31,58 51 45,95

3) низький 43 41,35 44 46,32 42 37,84

4) дуже низький 32 30,77 16 16,84 11 9,91 Як видно з гістограми 1, незначна частина учнів молодших класів змогла розв’язати завдання першої (1-2) та другої серій (3-4) тестової методики, що свідчить про труднощі у створенні образу при орієнтації на його величину та форму.

Гістограма1 Особливості створення образу за величиною та формою зображених предметів (у%)

–  –  –

Завдання 1 та 2 потребують від досліджуваних вміння створювати образи, уявляти висоту зображеної фігури і порівнювати її з іншими фігурами, шляхом його мисленнєвого накладання на інші предмети. Зазначені уміння сформовані на достатньому рівні лише в учнів 4-х класів (гістограма 1).

Лише 35% учнів 2-3-х класів змогли правильно розв’язати завдання 2-ої серії, що вказує на труднощі у створенні образів під час орієнтації на їх геометричну форму, недосконалість в оперуванні формою і величиною предметів. Учні 4-х класів виконали зазначені завдання на достатньому рівні (47% правильно розв’язаних завдань), що свідчить про легкість в оперуванні величиною та формою предметів, а також створенні нових образів.

Другий цикл тестових завдань спрямований на вивчення особливостей оперування уже створеними образами. Найкраще учні усіх експериментальних класів розв’язали завдання №№5-6 (3 серія), які передбачають оперування за першим типом (за І.С. Якиманською), тобто мисленнєву зміну просторового положення образу (гістограма 2). Це вказує на достатню сформованість вміння порівнювати просторове положення зображених об’єктів і мисленнєво фіксувати їх просторові співвідношення.

Гістограма 2 Особливості оперування вже створеними образами (у%)

–  –  –

Завдання 4 серії (№7-8) передбачають мисленнєве перетворення образу за другим типом оперування, тобто перебудову вихідного образу за структурою.

Завдання 5 серії (№9-10) передбачають оперування образами за третім типом, тобто одночасну видозміну образу і по структурі, і по положенню у просторі.

Як видно з гістограми 2, оперування мисленнєвими образами за другим та третім типом в учнів 3-4-х класів сформовано на достатньому рівні.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Другокласники відчувають труднощі під час роботи зі структурою образу та його положенням у просторі. Учням 2-х класів важко мисленнєво перетворювати образи, створювати об’ємні образи та мисленнєво їх видозмінювати (обертати, змінювати точку відліку).

Окремо проаналізували важкість-легкість виконання кожного тестового завдання учнями експериментальних класів. Для другокласників найважчими були завдання №№ 1, 2, 3, 7, 9, найлегшим – №№ 5, 8. Досліджуваним учням 2х класів важко створювати нові образи орієнтуючись на їх геометричну форму та величину зображених предметів; вони відчувають труднощі у мисленнєвому порівнянні величини та висоти об’єктів з величиною та висотою інших фігур;

під час трансформації образів використовують лише перший тип оперування образами за І.С. Якиманською (змінюють лише просторове положення образу).

Третьокласники відчули найбільше труднощів, розв’язуючи такі завдання: №№ 2, 3, 7; найменше – №№ 5, 6, 8. Це вказує на труднощі у створенні образів при орієнтації на їх геометричну форму та порівнянні об’єктів за величиною, вони використовують усі три типи оперування образами, що правда не однаково успішно з цим справляються. Для учнів 4-х класів найлегшими були завдання №№ 4, 5, 6, 8, 10. Така особливість розв’язання експериментальних завдань вказує на достатнє вміння створювати нові образи, трансформувати раніше створені, змінювати точку відліку, перебудовувати структуру вихідного образу, порівнювати просторове положення зображених об’єктів та мисленнєво фіксувати їх просторові співвідношення. Це свідчить про достатній рівень розвитку просторового мислення в учнів 4-х класів.

Як видно з гістограм 1 та 2 задачі ІІ циклу успішно розв’язала більша кількість учнів, у порівнянні із задачами І циклу, які спрямовані на визначення особливості побудови нового образу предмета, орієнтуючись на його величину та форму. Це дає змогу припустити, що у досліджуваних учнів уміння оперувати просторовими образами сформовано на вищому рівні, ніж вміння створювати нові образи. Ймовірно, це обумовлено особливостями структури просторового образу. Однією з головних особливостей процесу видозміни образу та побудови нового є визначення, «впізнання» вихідного образу та віднесення його до певної категорії чи класу. Для впізнання простих зорових образів існують еталони в нейронних структурах [4, с. 17-25]. Для складних узагальнених образів таких структур немає, вони описуються набором простих ознак. Впізнання та декодування образа передбачає процес аналізу, синтезу та порівняння запропонованого предмета з усіма зоровими образами, які можуть бути притаманні для задачі, що розв’язується та які вже наявні в свідомості дитини. Актуалізація зорового образа відбувається за рахунок операцій аналізу, синтезу та узагальнення. Залежно від рівня сформованості цих операцій у молодших школярів формуються, а потім актуалізуються повні/неповні, цілісні або роздрібнені, глобальні або диференційовані образи. У дітей обстежених груп зазначені операції розвинуті недостатньо, а тому сформовані просторові образи характеризуються глобальністю, однак учні можуть маніпулювати ними: видозмінювати, переміщати, змінювати точку відліку, положення у просторі тощо, незалежно від їх «правильності». Труднощі виникають, коли необхідно створити новий образ на базі вже сформованого образу, неадекватного чуттєвій основі. Формування нового образу відбувається не у вигляді поєднання окремих елементів, а шляхом створення певного простору зорового образу. Кожна дитина використовує різні ознаки об’єкта для побудови простору зорових образів. Якщо новий образ створюється на базі неточного та неповного образу, то відповідно і новий образ не буде містити усіх суттєвих ознак.

Висновки. Просторове мислення має свою специфічну структуру, яка представлена рядом підструктур: топологічна, проективна, порядкова, метрична, алгебраїчна, які з’являються в певній послідовності, у визначені вікові періоди.

[5, с. 64-65]. Проаналізувавши завдання тестової методики з точки зору її орієнтації на основні підструктури просторового мислення, виявили, що завдання 1 циклу (1-4) та 2 циклу (5-6) для успішного розв’язання передбачають достатній рівень сформованості топологічної, порядкової і проективної підструктур. Завдання ж серії 7-8 2 циклу вимагають достатнього розвитку окрім зазначених підструктур ще й метричної, тоді як завдання 9-10 – потребують достатнього розвитку усіх п’яти підструктур. З огляду сформованості основних підструктур просторового мислення, отримані результати показали, що у другокласників експериментальної групи не лише несформовані на достатньому рівні основні підструктури просторового мислення, а й відсутня будь-яка домінуюча підструктура (лише 37% другокласників змогли розв’язати завдання 1 циклу і 52% – 2 циклу). Школярам важко створювати нові образи орієнтуючись на їх геометричну форму та величину; під час оперування образами учні видозмінюють просторове положення образу, а його перебудова за структурою та положенням у просторі викликає значні труднощі. Третьокласники, у порівнянні з другокласникам, мають дещо вищий рівень сформованості просторового мислення; вони легше та швидше створюють нові образи, орієнтуючись на величину, геометричну форму чи висоту предмета, без труднощів можуть мисленнєво змінювати просторове положення образу та порівнювати просторове положення зображених об’єктів. Однак, порядкова та метрична підструктури ще недостатньо розвинені, оскільки досліджуваним учням важко здійснювати одночасну зміну образу і по структурі і по положенню у просторі (про це свідчить, що близько 55% учнів не змогли розв’язати задачі №№ 7-10 другої серії). Серед учнів 4-х класів успішно розв’язали завдання другої серії 54% дітей, що вказує на легкість створення просторових образів, уміння швидко виділяти форму, величину та просторові відношення об’єктів, під час оперування образами учні легко змінюють як просторове положення, так і структуру образу, без труднощів здійснюють перехід з одного графічного матеріалу на інший, використовують наявні три типи оперування просторовими образами.

Перспективу подальшої роботи вбачаємо в дослідженні особливостей створення, актуалізації та видозміни мисленнєвих опорів з опорою на зорові, аудіальні й тактильні характеристики предметів.

Література:



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА КОРЕЦЬ Микола Савич УДК 372.833:37.035.3 ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Київ – 2007 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України доктор педагогічних наук, професор, Науковий...»

«Випуск 23 2013 УДК 378.016:811.111 ЗАСОБИ ПОДОЛАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БАР’ЄРУ У СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ Кобзар О.І., Лєшньова Н.О. (Харків) У статті розглядаються форми та методи навчання англійської мови, які сприяють усуненню психологічного бар’єру у студентів: рольова гра, проблемне навчання, гумористичні ситуації. Даються практичні рекомендації з їх використання у навчальному процесі. Ключові слова: гумористична ситуація, проблемне навчання, психологічний бар’єр, рольова гра....»

«Національна академія педагогічних наук України Інститут психології імені Г. С. Костюка Волеваха Ірина Борисівна УДК 371.132: 159.9 ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТНОЗДАТНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Київ – 2010 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія екологічної...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П. ДРАГОМАНОВА Лисичарова Галина Олександрівна УДК 908 (477.63)+371.134 ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ГЕОГРАФІЇ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВЕЛИКОГО МІСТА 13.00.02 – теорія та методика навчання (географія) АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук КИЇВ – 2008 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті Міністерство освіти і науки України доктор педагогічних...»

«ПРИЙОМНА СІМ’Я: методика створення та соціального супроводу Державний центр соціальних служб для молоді Державного комітету України у справах сім’ї та молоді Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України Представництво благодійної організації “Кожній дитині” в Україні ПРИЙОМНА СІМ’Я: МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ І СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ Видання підготовлено за часткової фінансової під тримки Міністерства Великобританії з питань між народного розвитку (DfID) програми HSCP в рам ках...»

«Психологічні перспективи. Випуск 23, 2014 Psychological Prospects. Issue 23, 2014 УДК 316.614.5: 177.61:177.74 І. В. Ясенчук Received October 7, 2013; Revised October 28, 2013; Accepted November 27, 2013. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТI ПРОЯВУ ЛЮБОВІ ТА СИМПАТІЇ ШЛЮБНИХ ПАРТНЕРІВ У статті представлено теоретичний аналіз психології любові та симпатії у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях. Обґрунтовано необхідність систематизувати знання з психології любові та симпатії в шлюбному партнерстві. Стисло...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА ГЛУШЕНКО КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА УДК 376.34.013.77:316.454.52 [(73+410)](043.3) ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СЛІПОГЛУХИХ ДІТЕЙ У СПЕЦІАЛЬНІЙ ЛІТЕРАТУРІ США ТА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ 13.00.03 – корекційна педагогіка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ – 2009 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова. Науковий...»

«Психологія особистості. 2013. № 1(4) 15. ГудУ. Дезорганизация семи / У.Гуд // Семья как объект философского и социологического исследования. – М. 1972. – С.63.16. Гаврилова Н.В. Нарушение функций семьи как объект социологического исследования / Н.В. Гаврилова // Семья как объект философского и социологического исследования. – М., 1977. – С.34.17. Антонов А.И. Семья и время / А.И. Антонов // Вестник Московского гос. унта. Сер. 18. – 1997. – № 2. – С. 3-4. 18. Архангельский В.Н. К вопросу о...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки Кафедра загальної та соціальної психології СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ РОБОЧА ПРОГРАМА нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалавра на базі повної загальної середньої освіти напряму 6.010106 – «Соціальна педагогіка» (заочної форми навчання) Луцьк – 2014 УДК [159.922.(075.8)] ББК 88.5я73-9 Рекомендовано до друку науково-методичною радою Східноєвропейського національного університету імені Лесі...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПІДГТОВКИ ФАХІВЦІВ ДЛЯ ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ПІДРОЗДІЛІВ Кафедра вогневої та спеціальної фізичної підготовки ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник кафедри вогневої та спеціальної фізичної підготовки ННІПФЕКП НАВС підполковник міліції В.А. Дідковський “_”_ 2013 року ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ з навчальної дисципліни «Вогнева підготовка» ТЕМА № 1: «Вогнева підготовка як складова частина професійної підготовки працівників ОВС». Навчальний час – 2 години...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»