WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 59 |

«ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених, ад’юнктів, слухачів, курсантів і студентів Сучасні проблеми розбудови Збройних Сил України 26 квітня 2013 ...»

-- [ Страница 4 ] --

Відбувається переживання особистої цінності, готовності до змін в своєму житті та прагнення реалізації своїх зусиль. Це вік, коли ти готовий до цілісного, правдивого, реалістичного відношення до факту свого особистого існування. З’являється прагнення лідерства, загострюється потреба підтвердження реальності особистого, яке є не тільки потенційною але і справжньою, правдивою силою, що сприймається іншими людьми.

З’являється готовність до встановлення особливих відносин з іншими людьми, набувають руху екзистенціальні прояви життя.

У людини в юнацькому віці існує велика потреба, необхідність в інтегруванні різних проявів лідерських якостей. Юнацький вік – сенситивний, особливо чуттєвий до змісту відношень з людьми. Життя сповнюється безліччю різного роду відносинами, які засновані на явному або таємному підкоренні людини людиною.

Асмолов вважає, що в цей період з’являється питання, про мету свого існування, про те, до чого ти ідеш і до чого спрямовані твої зусилля. Дуже близько сприймаються в юнацькому віці погляди Е. Фромма про сенс життя, про свободу існування. Людина може бути сама собою тільки в співвідношенні з тим, що вона про себе думає. Але думки інших про неї, теж стають вагомими в цей віковий період. Прагнення спілкуватись мовою правди не завжди реалізується в соціальному оточенні. Юнак шукає силу для будівництва лідерських якостей для розуміння особистої цілісності, яка породжує його силу зберігає та оберігає.

Образ "лідера", що формується в період курсантських років, прагнення до незалежності існування та специфіка військового навчання порушують безліч проблем в процесі взаємодії "особистість – оточення".

к.пед.н., доц. Балашова С.П. (ВІКНУ), Міркамілов М.С. (ВІКНУ) Балашова С.П., Міркамілов М.С. Війна як людський біопсихологічний фактор Війна як людський біопсихологічний фактор Війна – складне суспільно-політичне явище, пов’язане з розв’язанням протиріч між державами, народами, національними і соціальними групами з переходом до застосування засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їх збройними силами. Це специфічна форма вияву соціальних відносин, у якій домінує збройна боротьба як продовження політики, що підпорядковує своїм цілям усі сфери суспільного життя.

Основна причина виникнення воєн, на думку більшості авторів, це прагнення політичних сил використати збройну боротьбу за досягнення різних зовнішньо- та внутрішньополітичних цілей. З виникненням у XIX столітті масових армій важливим інструментом мобілізації населення для війни стала ксенофобія, хоча і більш раніші війни не особливо відрізнялися своєю причинністю.

Але хотілось би зазначити далі не суспільно сублімативні причини конфліктів (політичні, економічні, релігійні тощо), а більш глибинні (архетипічні), які викриваються у наступних теоріях:

Поведінкова теорія. Психологи, наприклад Е. Дурбан і Джон Боулбі, стверджують, що людині за природою речей властива агресія. Вона підживлюється сублімацією і проекцією, коли людина перетворює своє невдоволення в упередження і ненависть до інших рас, релігій, націй чи ідеологіям. Відповідно до даної теорії держава створює і зберігає певний порядок у місцевому товариств і в той же час створює базу для агресії у формі війни. Якщо війна є невід’ємною частиною людської натури, як передбачається багатьма психологічними теоріями, то повністю зжити її ніколи не вдасться.

Італійський психоаналітик Франка Форнарі, будучи послідовником Мелані Клейн, припустив, що війна є параноїдальною чи проекційної формою туги.

Форнарі стверджував, що війна і насильство розвиваються на базі нашої "потреби в любові": наше бажання зберігати і захищати священний об’єкт, до якого ми прив’язані, а саме до матері і наш зв’язок з нею. Для дорослих людей таким священним об’єктом є нація. Форнарі фокусується на жертовності, як сутності війни: жадобі людей вмирати за свою країну і прагненню віддати себе на благо нації. Попри те, що дані теорії можуть пояснити, чому війни існують, вони не пояснюють причини їх виникнення; в той же час вони не пояснюють існування деяких культур, які не знають воєн як таких. Якщо внутрішня психологія людського розуму незмінна, то подібні культури не повинні б існувати. Деякі мілітаристи – такі, як Франц Олександр, стверджують, що стан світу – це ілюзія. Періоди, які прийнято називати "мирними", насправді є періодами приготувань до майбутньої війни або ситуацією, коли войовничі інстинкти придушуються сильнішою державою, наприклад, Pax Britannica.

Дані теорії ґрунтуються нібито на волі переважної більшості населення.

Однак вони не враховують той факт, що лише невелика кількість воєн в історії було дійсно результатом волевиявлення народу. Набагато частіше народ насильно втягується у війну своїми правителями. Одну з теорій, яка ставить на чільне місце політичних і військових лідерів, розробив Моріс Уолш. Він стверджував, що переважна більшість населення нейтрально по відношенню до війни, і що війни трапляються лише тоді, коли до влади приходять лідери з психологічно ненормальним ставленням до людського життя. Війни затіваються правителями, які навмисно прагнуть воювати – такими, як Наполеон, Гітлер і Олександр Македонський. Подібні люди стають на чолі держав у часи кризи, коли населення шукає ватажка з твердою волею, який, як їм здається, здатний вирішити їхні проблеми.

Еволюційна теорія. Прихильники еволюційної психології схильні стверджувати, що людські війни – це аналог поведінки тварин, які борються за територію або конкурують за їжу або партнера. Тварини агресивні за своєю природою, а в людському середовищі подібна агресивність виливається у війни.

Однак з розвитком технології людська агресивність досягла такої межі, що почала загрожувати виживанню всього виду. Одним з перших адептів цієї теорії був Конрад Лоренц.

Подібні теорії були розкритиковані вченими, такими як Джон Р. Кеннеді, які вважали, що організовані, тривалі війни людей істотно відрізняються від бійок за територію у тварин – і не тільки в частині технології. Ешлі Монтегью вказує, що соціальні чинники та виховання є важливими причинами, визначальними природу і хід людських воєн. Війна все-таки є людським винаходом, які мають свої історичні та соціальні корені.

В захист данним теоріям хотілось би зауважити, що не можна забувати, що людина – це тварина, і порівнювати територіальні бійки на такому рівні, дещо зухвало, в силу еволюційному ускладненню поведінкових та інших соціальнондивідуальних процесів, яким являється війна як певний процес або складний людський ритуал. Також щодо внутрішньовидового відбору можна відмітити, що військовий і інтранаціональний відбір має безсумнівно інтеррасовий характер, тобто в результаті війни відбувається скорочення і збільшення не тільки деяких невизначених фізичних і психічних, але і безумовно расових типів. Війна таким чином є безсумнівний фактор відбору, але цей відбір здійснюється не тільки між воюючими народами, але і всередині їх самих, і відбувається несвідомо і непомітно, не піддаючись контролю і впливу свідомої волі.

Отже, чи не першим, хто звернув увагу на біологічне значення війни в житті людства, був Чарльз Дарвін, засновник панівного напряму в сучасній біології. У своїй книзі "Походження людини" Чарльз Дарвін з повною ясністю вказав, що війна і військові організації є безсумнівним фактором відбору, викликаючи знищення або чисельне скорочення одних фізичних типів і переважання або розповсюдження інших. Процес біологічної еволюції, в якій природний добір є одним з найбільш істотних, якщо не винятковим, чинником, значною мірою здійснюється за допомогою воєн, які ведуть народи між собою.

Вся складність воєн і її динамічний розвиток є всього на всього відображення еволюції психіки людини та її складність у відображенні данного процесу, а причини війн є не що інше, як сублімація.

к.пед.н., доц. Балашова С.П. (ВІКНУ), Міркамілов М.С. (ВІКНУ) Балашова С.П., Міркамілов М.С. Досвід як джерело професійно-особистісного розвитку офіцера-психолога Збройних Сил України Досвід як джерело професійно-особистісного розвитку офіцера-психолога Збройних Сил України В умовах модернізації Збройних Сил України і в той же час скорочення кількості спеціалістів соціально-виховного профілю особливу значущість набуває проблема підвищення якості кадрів та професійної підготовки офіцерівпсихологів та заступників структурних підрозділів з виховної роботи. Аналіз наукової літератури дає можливість зробити висновки про: недостатню розробленість проблеми соціально-психологічних особливостей професійного розвитку фахівців під час проходження ними служби у лавах ЗСУ; відсутністю соціально-психологічної моделі навчання фахівців; відсутність структурованої системи засобів збагачення досвіду.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Н. Мартін у власній концепції часової лінії досвіду зазначає, що людський досвід можна розділити на складові: особистість з її вміннями, поглядами, реакціями, саморозумінням зустрічаються з подією (об’єктивно нейтральною), яка зумовлює первинну уявну реакцію (сприйняття, інтерпретацію, минулі програми), первинний емоційний відгук (позитивний або негативний), вторинну уявну реакцію, вторинний емоційний відгук, поведінку (гнучку, звичну, усвідомлену), наслідки (для себе, оточення, ситуації) та можливий розвиток.

Професійний розвиток військового психолога не закінчується на отриманні диплома і закінченні ВВНЗ. Необхідність професійного самовдосконалення обумовлена тим, що теоретичні знання отримані за період навчання не дають змоги у повному обсязі практично їх використовувати і ефективно розвивати досвід по-своєму особистому характеру професійної діяльності.

Взагалі термін "досвід" є недостатньо визначеним як на концептуальному рівні, так і на рівні емпіричних досліджень. Тому не випадково в більшості сучасних словників з психології категорія "досвід" відсутня. Але останнім часом намічається суттєве підвищення інтересу з боку дослідників до змістовного вивчення феномену досвіду. Однак, вчені по-різному розуміють цей складний психологічний феномен і розглядають його як сукупність знань, умінь і навичок. Метою викладеного матеріалу є детермінація досвіду (психологічного) та досвіду (загального) і розкладання першого на категорії для пошуку важелів впливу на протікання його складових, і запобігання деформації процесу психічного розвитку. А також, перенесення цієї проблематики на професію офіцера-психолога у зв’язку з низькою її популярністю, і приділенні малої кількості уваги з паралельним збільшенням проблем та завдань, що постають перед данним родом діяльності.

Військові психологи різних галузей, на відміну від інших фахівців, повинні мати свій, неподібний, індивідуальний, специфічний особистісний досвід. Такий досвід К. Роджерс називає "постанням особою", "свободою бути". Досвід (у психології) – це відображення в людській свідомості законів об’єктивного світу і суспільної практики, одержане в результаті активного практичного пізнання, сукупність практично засвоєних знань, умінь та навичок засвоєне на пережитому, випробуваному. За Д.М. Узнадзе базовий досвід можна визначити як варіацію установок, комбінації яких визначають індивідуальний досвід (схильності суб’єкта до певної активності в певній ситуації і як стан мобілізаційної готовності до подальшої дії). Можна спостерігати такий процес, як "локус контроль" за Д. Роттером, – реакцію на вище згадані установки. За К. Роджерсом найвищий результат всього цього процесу – самість. У баченні дихотомії досвіду хотілось би виділити, когнітивну та афективну сфери, які в свою чергу мають психологічні та соціальнопсихологічні аспекти. Все вищесказане висвітлене з метою кращого розуміння широкого спектра данного процесу.

Повертаючись тепер до самої спеціальності офіцера-психолога хотілось би підкреслити фактори, що ускладнюють процес росту професійності (досвіду), а саме: дотримання данними фахівцями не тільки етичного кодексу психолога, а і вимог статутів ЗСУ та закону України "Про загальний військовий обов’язок і військову службу"; відсутність системи і необхідного мінімуму професійного спілкування між психологами різних рівнів; невизначеність і формальність критеріїв оцінки ефективності професійної діяльності психологів;

великого об’єму різнопланових функціональних обов’язків; виконання доручень і обов’язків, не пов’язаних на пряму із задачами професійної діяльності;

недостатнє усвідомлення командуванням структурних підрозділів (ЗСУ), про роботу психолога; недостатня методична і матеріальна забезпеченість психологічної роботи у військових частинах. З всього вищеперечисленного випливає наступне спостереження: що при зміні обстановки (місця діяльності) в загальному спостерігається зниження, на певний період, рівня інтелектуальних та аналітичних можливостей військовослужбовця.

Отже, досвід в психології розглядається: як одне з важливих понять адаптивної концепції соціалізації, як наративна конфігурація, як складова подолання труднощів шляхом асиміляції, конструкти якого виконують дві функції: підтримують уявлення про світ, як про стабільний процес і виконують селективну функцію відносно кожного нового фрагмента життєвого досвіду, перетворюючи увесь життєвий досвід в індивідуальну інтегровану і відносно несуперечливу систему "життєвої філософії" особистості.

к.і.н., доц. Безбах В.Г. (ВІКНУ), Грещишин С.В. (КНУ) Безбах В.Г., Грещишин С.В. Розбудова збройних сил незалежного Сингапуру у 1965–1971 рр.

Розбудова збройних сил незалежного Сингапуру у 1965–1971 рр.

9 серпня 1965 р. Сингапур "зненацька" став незалежним. Біля державного керма знаходився лідер Народної партії дії Лі Куан Ю, який зі своєю командою фахівців розпочав процес побудови суверенної держави. На початковому етапі становлення Сингапуру одним із головних клопотів стало формування власних збройних сил.

За формування армії і нової поліції взявся Гох Кен Сві, який очолив Міністерство внутрішніх справ та оборони.

Із навчанням власних військ допомогу надав Ізраїль, який був зацікавлений і встановленні дружніх стосунків з новою державою. Офіцерів, котрі прибули до Сингапуру з метою допомогти сформувати у найкоротші терміни боєздатну армію, називали для широкого загалу "мексиканцями" (вони були смаглявими), щоб не збурити невдоволення мусульман-малайців. 18 ізраїльських офіцерів у своїй інструкторській роботі головний акцент робили на розвитку військових умінь та високому рівні мотивації, а не вбиванні в голови шляхом муштри дисципліни та покірливості командирам (чим відзначалась британська система військової підготовки).

Кен Сві переконував своїх колег, що "Нерозумно купуватись на диспропорцію у чисельному складі населення – Сингапуру та наших сусідів.



Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 59 |
 
Похожие работы:

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Cерія педагогічна. 2003. Вип.17. С. 3-10 Ser. Pedagog. 2003. N 17. P.3-10 ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА УДК 371.132:377.8 ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖУ ДО РОБОТИ В НАВЧАЛЬНО-ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ КОМПЕНСУЮЧОГО ТИПУ Лариса Малинович Педагогічний коледж Львівського національного університету імені Івана Франка, вул.Туган-Барановського, 7, 79000 Львів, Україна Реформування структури і змісту загальної і корекційної освіти призвело до загострення...»

«Сорочан Т.М. Підготовка керівників шкіл до управлінської діяльності: теорія та практика. 9. Монографія. /Т.М.Сорочан. – Луганськ: Знання, 2005. – 384 с Карамушка Л.Психологія управління: Навчальний посібник. /Л.Карамушка. – К.: Міленіум, 2003. 10.– 344с. Акмеология: Учебное пособие/ А.Деркач, В.Зазыкин. – СПб, Питер, 2003. – 256 с.: ил.(Серия 11. «Учебное пособие») Кузьмина Н. Предмет акмеологии./Н.Кузьмина. – СПб, 2000, 186 с. 12. Зеер Э.Ф. Профориентология: Теория и практика: Учебное пособие...»

«Психологія особистості. 2013. № 1(4) УДК 159.9:796.071 Василь Осьодло СУБ’ЄКТНИЙ ПІДХІД У ПСИХОЛОГІЧНОМУ СУПРОВОДІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОФІЦЕРА У статті аналізуються психологічні умови розвитку суб’єктності й необхідні чинники розвитку суб’єктності офіцерів. Показано, що психологічний супровід цього процесу передбачає комплексну реалізацію в діяльності її суб’єктів дослідницькодіагностичної, проектувальної та управлінської функцій. Ключові слова: суб’єктний підхід, психологічний супровід,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА ШМОНІНА Тетяна Анатоліївна УДК 378.147–054.6:5 ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ НА ПІДГОТОВЧИХ ФАКУЛЬТЕТАХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Тернопіль – 2012 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в...»

«Правове регулювання в освітній сфері 2010 р. Як врегульовано питання здобуття повної загальної середньої освіти іноземними громадянами в Україні? Відповідно до ст. 6 Закону України «Про загальну середню освіту» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, здобувають повну загальну середню освіту в порядку, встановленому для громадян України. Ст. 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без...»

«інтелектуал та людина «від землі». Такий список можна продовжувати і, як не дивно, він показує не тільки все нові розбіжності, але й ту єдність, що призводить як до близьких стосунків, твк одночасно і до протиріч. Тому можна засвідчити факт, що листовні діалоги «формуються» прагненням поділитися своїми думками та почуттями, географією існування (в одному часі і просторі) та єдністю протилежностей. ЛІТЕРАТУРА 1. Абеляр П. Історія моїх страждань. Листування Абеляра й Елоїзи / Пер. з лат. Р....»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА САДОВЕНКО СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА УДК 372.3:398(477) МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ) 13.00.02 – теорія та методика навчання музики і музичного виховання АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ – 2007 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С.Макаренка, Міністерство...»

«_Педагогічні науки_ діяльності, а надалі приводять до усвідомленого творчого використання їх у педагогічній практиці. Завдяки цьому вирішується задача досягнення єдності “теоретичного” і “практичного”. Опора на ці принципи дає можливість регулювати навчально-виховний процес, створює сприятливі умови для вирішення проблем професійного становлення майбутнього вчителя вже на етапі його переддипломної практики, адаптації молодого фахівця за місцем роботи, є умовою успішного оволодіння педагогічною...»

«МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ КАФЕДРА ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «ПСИХОЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ» підготовки спеціаліста спеціальність 6.03040201 «Правознавство» Навчально-науковий інститут підготовки кадрів кримінальної міліціїї Автори: Казміренко Л.І., професор, кандидат психологічних наук, професор Кудерміна О.І., професор, кандидат психологічних наук доцент Затверджено на...»

«Національний лісотехнічний університет України 6. ОСВІТЯНСЬКІ ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ ШКОЛИ УДК 373.6:372.461 Асист. Л.М. Гнатик – НУ Львівська політехніка КОМУНІКАЦІЯ: ПОХОДЖЕННЯ, ТИПОЛОГІЯ, ФУНКЦІЇ Розглянуто походження комунікативної діяльності, проаналізовано комунікативні акти, представлено типологію форм і засобів комунікації. Подано характеристику комунікативного середовища та функцій, особливості невербальної комунікації. Ключові слова: типологія, функції, комунікація, походження, комунікативний...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»