WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«Науковий вісник, 2006, вип. 16. УДК 341.24 Проф. Герд Ван Хорік – Ґентський університет, Бельгія ПРИНЦИП СПІЛЬНОЇ СПАДЩИНИ ЛЮДСТВА ЯК ОСНОВА ЕКОЛОГІЧНОЇ КОНСТИТУЦІЇ ЗЕМЛІ Висвітлено ...»

-- [ Страница 1 ] --

Науковий вісник, 2006, вип. 16.

УДК 341.24 Проф. Герд Ван Хорік – Ґентський університет, Бельгія

ПРИНЦИП СПІЛЬНОЇ СПАДЩИНИ ЛЮДСТВА ЯК ОСНОВА

ЕКОЛОГІЧНОЇ КОНСТИТУЦІЇ ЗЕМЛІ

Висвітлено джерела міжнародного законодавства, права і обов'язки держави

стосовно природних ресурсів. Розкрито сутність принципу спільної спадщини людства як наріжного каменя Екологічної Конституції Землі.

Prof. Dr. Geert Van Hoorick – Professor in Administrative and Environmental Law, Faculty of Law, Ghent University The Principle of Common Heritage of Mankind as Basis for a World Environmental Constitution The sources of international law, rights, and duties of states considered in relation in the paper. The principle of common heritage of mankind regarded as one of cornerstones of the World Environmental Constitution.

1. Вступ Ця публікація має за мету довести, що принцип спільної спадщини людства1 (далі: принцип спільної спадщини) повинен стати одним з наріжних каменів Екологічної Конституції Землі. Насамперед подано короткий огляд відповідних джерел міжнародного права і викладено авторський погляд на права та обов'язки держав щодо природних ресурсів. Далі заторкнуто суперечливі питання принципу спільної спадщини. Завершується стаття коротким узагальнюючим висновком.

2. Джерела міжнародного права У структурі міжнародного права розрізняють як джерела міжнародне звичайне право, загальні міжнародні правові принципи та угоди. В юридичній теорії немає єдиного бачення ієрархії між цими джерелами. Зокрема, можна припустити, що принципи міжнародного звичаєвого права є вагомішими, а всі інші джерела – рівними між собою.

Коли один і той самий вид діяльності не змінюється протягом років (матеріальний елемент) і така діяльність є юридично необхідною (елемент психологічний), то її зараховують до принципів міжнародного звичаєвого права (наприклад, не можна змінювати об'єкт і мету договору перед його вступом у дію). Тому Європейський суд2 виніс рішення, згідно з яким усі організації ЄС повинні узгоджувати виконання своїх повноважень із міжнародним звичаєвим правом. Європейський суд Першої інстанції3 нещодавно відмінив директиву ЄС, яка заперечувала підписаний ЄС договір, що незабаром мав набрати чинності, оскільки це порушувало міжнародне зобов'язання.

Деякі загальні міжнародні принципи права виводяться на основі національних законодавств (наприклад, "pacta sunt servanda"), інші ж виокремлюються на основі міжнародної ситуації (наприклад, принцип невтручання у See K. BASLAR, The Concept of the Common Heritage of Mankind in International Law, The Hague-BostonLondon, Martinus Nijhoff Publishers, 1998, XXVII + 427 p.

ECJ November 14, 1992, no. C-286/90, Poulsen and Diva Navigation, [1992] ECR I-6019, paragraph CFI January 22, 1997, no. T-115/97, [1997] ECR II-39.

–  –  –

внутрішні справи держав). Зазвичай, межа у принципах міжнародного звичаєвого права не є розмитою.

Існує багато термінів, які стосуються міжнародних зобов'язань, зокрема, договір, конвенція, угода. Вживання різних термінів не тягне за собою жодних юридичних наслідків. Надалі використовуватимемо термін угода.

3. Права та обов'язки держав щодо користування природними ресурсами На розвиток міжнародної екологічної політики значною мірою впливають такі чинники, як: принцип суверенності, обов'язок зберігати природні ресурси спільного та відкритого доступу, заборона "шкідливого використання території" і захист вільної торгівлі. Проте, спробуємо довести, що ці права та обов'язки забезпечують лише часткову охорону навколишнього середовища, а деякі з них навіть завдають йому шкоди.

3.1. Принцип суверенності Держави наділені суверенними правами, а, отже, і виключним правом власності або юрисдикцією на природні ресурси, які знаходяться на їх території (наприклад, тропічні ліси) та в межах так званої виняткової морської економічної зони (200 морських миль від берегової лінії). Це дає відповідній державі змогу здійснювати заходи (до прикладу, видавати закони) щодо охорони її природних ресурсів. Проте, це не більше, ніж лише побажання, оскільки, відповідно до норм міжнародного права, держава може практично вільно експлуатувати природні ресурси, які перебувають під її юрисдикцією.

Цей принцип міжнародного звичаєвого права має назву принципу суверенності. У принципі, несприятливий вплив на власне навколишнє середовище є законно дозволеним. Вочевидь, принципова позиція міжнародного права створює колізію в тих випадках, коли певні країни мають намір швидко збагатитись за рахунок природних ресурсів.

3.2. Обов'язок зберігати природні ресурси вільного та спільного доступу Деякі території (такі, як Антарктика та відкрите море), так звані глобальні спільні ресурси, не підпадають під юрисдикцію жодної держави. Вони є спільною власністю світової спільноти. Тому в морях, що знаходяться поза межами територіальних вод, існує свобода дій, як у відкритому морі (включаючи вилов риби та ін.).

Інші природні ресурси (такі, як міжнародні водні шляхи) є проміжною категорією між правом виняткового володіння та загальною власністю. Ці спільні ресурси є предметом права власності обмеженого числа держав.

На відміну від природних ресурсів, які знаходяться під управлінням суверенної держави, у випадку природних ресурсів вільного та спільного доступу виникає проблема, коли власник, який би зміг потурбуватись про їх збереження, просто відсутній. Непримиренна позиція однієї держави (наприклад, посилена експлуатація рибних ресурсів у відкритому морі) може поставити під загрозу збереження цих ресурсів, незважаючи на добрі наміри решти держав. Таким чином, результатом міждержавних суперечок стала по

<

24 Проблеми створення Екологічної Конституції ЗемліНауковий вісник, 2006, вип. 16.8

ява принципів міжнародного звичаєвого права, які обмежують простір для маневрів держав залежно від необхідності охорони природних ресурсів.

Можна сказати, що, згідно з чинним міжнародним правом, держави повинні обмежити будь-яку експлуатацію ресурсів до такої межі, щоб вона не ставила під загрозу збереження ресурсів відкритого та спільного доступу.

Для ілюстрації сказаного наведемо приклади еволюції міжнародних правовідносин у сфері живих природних ресурсів відкритого моря. У справі про морських котиків Берингового моря у 1893 р.1 суд виніс рішення, відповідно до якого США не мали права захищати популяцію котиків поза межами своєї тримильної зони. Аргументи США про те, що у разі посиленого вилову котиків одними країнами інші "мають право втрутитись у ситуацію, щоб убезпечити свою частку", не були взяті до уваги. Хоча, з іншого боку, у суперечці щодо вилову риби в Ісландії 1974 р.2 Міжнародний суд виніс рішення, за яким всі залучені країни зобов'язані здійснювати раціональне природокористування. Це передбачає врахування ними "потреби збереження ресурсів задля загального добробуту".

Сьогодні згадане вище зобов'язання, як правило, конкретизують у договорах (наприклад, Антарктична система договорів).

3.3. Заборона "шкідливого використання території" Загальноприйнятою у міжнародному праві у випадку конфлікту між державним суверенітетом і міжнародними зобов'язаннями вважається перевага останніх. Одним із цих зобов'язань є заборона шкідливого використання території. Даний принцип означає, що державам заборонено використання своєї території у спосіб, що завдає значної шкоди навколишньому середовищу на їхніх територіях або тих територіях, що знаходяться поза межами їхньої юрисдикції. Цей принцип поширюється і на дозвіл держави використовувати свою територію приватним особам. Цей так званий принцип нешкідливого використання території, або екологічної відповідальності держав є і принципом міжнародного звичаєвого права. Заборону шкідливого використання території можна пов'язати із забороною порушення закону чи вимогою добросусідства.

У судовому процесі щодо плавильного виробництва 1938 та 1941 рр.

цей принцип було застосовано для вирішення суперечки між США та Канадою, коли викиди діоксиду сірки від канадського доменного виробництва негативно вплинули на стан сільського господарства у США.

У сучасній міжнародній юридичній практиці згаданий принцип має два істотні обмеження. Об'єкт навколишнього середовища може належати до території інших держав або територій поза юрисдикцією держав.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Отже, його охорона не поширюється на власну територію держав (де, наприклад, розташовані тропічні ліси, використання яких не можна назвати сталим). Спираючись лише на заборону шкідливого використання території, навряд чи можPacific Fur Seal Arbitration (United Kingdom v USA) of August 15, 1893, in: P. SANDS, R. TARASOFSKY & M. WEISS (ed.), Principles of International Environmental Law IIA. Documents in International Environmental Law, Manchester-New York, Manchester University Press, 1994, 881.

Fisheries Jurisdiction Case (United Kingdom v Iceland) 1974, in:: P. SANDS, a.o. (ed.), o.c. (IIA), 810.

Trail Smelter Arbitration (USA v Canada), April 16, 1938 and March 11, 1941, in: P. SANDS, a.o. (ed.), o.c. (IIA), 85.

–  –  –

ливо ефективно протидіяти використанню природних ресурсів у несталий спосіб та противитися екологічним збиткам, які здійснюються під винятковою юрисдикцією держави. Звернення до цього принципу відбувається лише тоді, коли прояви негативного впливу набирають транскордонних масштабів.

Крім того, саме зобов'язання за своєю сутністю є малоефективним, бо має за мету лише забороняти та компенсувати шкоду навколишньому середовищу.

3.4. Захист режиму вільної торгівлі У глобальному масштабі вільна торгівля здійснюється між країнами, які підписали Марокканську угоду у 1994 р.1 (130 держав) і входять у Світову організацію торгівлі (СОТ). Договір щодо СОТ не лише містить засади цієї організації, але й є всеохопною рамковою угодою для кількох інших договорів у його складі, таких як, наприклад, Генеральна угода з тарифів і торгівлі (GATT) 1947 року. Серед іншого, це означає, що між країнами, які входять до СОТ, заборонені будь-які дискримінаційні чи кількісні торговельні обмеження. Проте стаття XX цієї Угоди дає право відійти від згаданої норми, наприклад, для охорони навколишнього середовища: "За умови, що такі заходи не повинні застосовуватися у спосіб, який би становив загрозу свавільної чи невиправданої дискримінації між країнами, порушуючи принцип справедливого партнерства або був прихованим інструментом обмеження міжнародної торгівлі. Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися таким чином, щоб перешкоджати введенню або застосуванню будь-якою стороною заходів: (…) (a) необхідних для захисту життя чи здоров'я людей, тварин та рослин; (g) що стосуються збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання".

З посиленням впливу екологічної політики держави відповідачі все частіше ставлять під сумнів ті екологічні заходи, метою яких є торговельні заборони, наполягаючи на тому, що вони суперечать GATT. Особливо проблемними є односторонні екологічні заходи з екстратериторіальним ефектом (які, по суті, захищають природні ресурси поза межами своєї юрисдикції), їх арбітражні комісії безапеляційно визнають такими, що суперечать положенням GATT.

Саме цими міркуваннями, до прикладу, керувалася експертна комісія GATT, виносячи вердикт у справі про вилов тунця і дельфінів 1991 та 1994 рр.2 Підставою позову був той факт, що риболовля за допомогою дрейфуючих сітей спричиняє ненавмисне захоплення дельфінів. США наклали заборону на імпорт тунця з тих країн, які використовують такий спосіб вилову.

Таким чином, вони намагались захистити дельфінів, врятованих своїми ж риболовецькими флотиліями, які відповідають їх власним суворим стандартам, від ризику бути захопленими сітями чужоземних риболовецьких суден. Проте Мексика двічі опротестувала це рішення як таке, що суперечить GATT Agreement of Marrakech of April 14, 1994 Establishing the World Trade Organisation, 33 I.L.M. 1994, 1;

[http://www.wto.org].

GATT Panel of August 16, 1991, Mexico v. United States, I.L.M. 1991, 1594; P. SANDS, R. TARASOFSKY & M. WEISS (ed.), Principles of International Environmental Law IIB. Documents in International Environmental Law, Manchester-New York, Manchester University Press, 1994, 1210; GATT Panel of May 20, 1994, European Community and the Netherlands v. United States, I.L.M. 1994, 936; for the text of these decisions see also [http://www.american.edu/TED/TUNA.ITTM]; [http://www.wto.org].

26 Проблеми створення Екологічної Конституції ЗемліНауковий вісник, 2006, вип. 16.8

(друга справа стосувалась "ембарго на країни-посередники", тут йшлося про заборону імпорту тунця, добутого третіми країнами способом, що не завдає шкоди дельфінам). Рішення арбітражної комісії ґрунтувались на тому, що GATT, як рамковий договір, який регулює торговельні відносини між країнами, міг би застосовуватись лише між державами з однаковими стандартами охорони навколишнього середовища (що в майбутньому могло б поширитись на рівень соціального законодавства та ін.). З економічної точки зору, цей договір згодом перетворився б на неефективний і непотрібний.

Не так давно (1998 р.1) згадана вище ситуація мала аналог у процесі комісії СОТ і апеляційного органу СОТ у справі щодо потрапляння у неводи черепах під час вилову креветок. Суперечка стосувалась заборони, накладеної США, на імпорт креветок, які добуті із застосуванням технологій, що становлять загрозу життю черепах. Не дивно, що комісія СОТ, як і у справі про вилов тунця та дельфінів, винесла аналогічний вердикт. Такі рішення все ж не виключають екологічних заходів екстериторіального поширення (всупереч апеляційному опротестуванню).

Деякі заходи обмеження торгівлі, ініційовані Європейським союзом в основному для охорони тварин, також спричиняють багато дискусій.

4. Принцип спільної спадщини У цій частині детальніше зупинимось на принципі спільної спадщини.

Найперше покажемо необхідність противаги принципу суверенності. Далі коротко викладемо погляди, що висвітлюють екологічну точку зору і лежать в основі принципу спільної спадщини. Після аналізу правового статусу принципу спільної спадщини у чинному міжнародному законодавстві, обговоримо зміст даного принципу та потенціал його розвитку в міжнародній політиці.

4.1. Необхідність противаги принципу суверенності Можна зробити висновки, що, відповідно до чинного міжнародного права:

держава може фактично без обмежень експлуатувати природні ресурси, які знаходяться під її юрисдикцією (принцип суверенності);



Pages:   || 2 | 3 |
 
Похожие работы:

«УДК 374.635 + 159.922 Гречаник О. Є., викладач кафедри наукових основ управління та психології ХНПУ імені Г. С. Сковороди ДІАГНОСТИКА РІВНІВ СФОРМОВАНОСТІ АКМЕОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ Анотація. У статті уточнено критерії, показники, рівні сформованості акмеологічної компетентності вчителя, упорядковано систему діагностичних методик для визначення рівнів акмеологічної компетентності вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти. Ключові...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 5 (58)-2013 PERSON-ORIENTED TECHNOLOGY OF EDUCATION OF SCHOOLCHILDREN’LEADERSHIP QUALITIES D. Alfimov In the article the features of the person-oriented technology of education of schoolchildren’ leadership qualities and meaningfulness of its introduction in the educational process of a general educational establishment are examined. Keywords: technology, person-oriented education, technology of education. Алфімов Д.В. – доктор педагогічних...»

«ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ ГУЗИК Микола Петрович УДК 37.042+371.21 КОМБІНОВАНА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ 13.00.09 теорія навчання Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ 2004 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України. Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, член-кореспондент АПН України МАЛЬОВАНИЙ Юрій Іванович, АПН України,...»

«УДК 159.9.072.42 : 164 ПСИХОЛОГІСТИКА: КОНТУРИ РОЗДІЛУ. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ОБРАЗУ МИСЛЕННЯ ПСИХОЛОГА-ДОСЛІДНИКА Коваленко В.О., к.пед.н., доцент, Коваленко О.В., студент Запорізький державний університет Професійна підготовка майбутніх психологів здійснюється, з одного боку, на основі оволодіння теоретичними знаннями основ загальної психології та її галузей, знайомства з різноманітними напрямками вітчизняної та зарубіжної психології. Саме тут формуються уявлення студентів...»

«Харківський приватний ліцей міського господарства Харківської області Методичні рекомендації вчителю щодо вибору шляхів до професійного зростання Упорядник: Гусь І.М., директор Харківського приватного ліцею міського господарства Харківської області Харків -2013 Зміст Стор. Як складати аналітичний звіт про свою професійну 1. 3 діяльність Наступний мій крок – усвідомити значення поняття 2. 7 «педагогічний досвід» Вашій увазі пропонуємо найважливіший документ про 3. 8 атестацію Організація...»

«ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УДК 378.14:37.036:373.3 Богдан НЕСТОРОВИЧ МЕТОДИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО МУЗИЧНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ З МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ У статті презентовані специфічні методи музично-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів до виховної роботи у школі першого ступеня. В статье представлены специфические методы музыкально-педагогической подготовки будущих учителей начальных классов к...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА МІСІНКЕВИЧ АННА ЛЕОНІДІВНА УДК 349.4 ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ Спеціальність 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Київ – 2014 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі земельного та аграрного права Київського національного університету імені Тараса...»

«Деякі аспекти допиту експерта у кримінальному процесі Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 2). С. 363-368. УДК 343.132 ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДОПИТУ ЕКСПЕРТА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ Титов А. М., Тютюнник Т. В. Донецький університет економіки та права м. Донецьк, Україна Стаття присвячена правовому регулюванню допиту експерта відповідно до нового Кримінального процесуального кодексу України. Розглянуті стадії...»

«Техніки та інструменти управління для працівників суду УПРАВЛІННЯ В СУДАХ: управління персоналом УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ, або ХОДА ПЕРЕМОЖЦЯ Посібник для працівників апарату суду КИЇВ 2010 О. Сорочан, І. Хахуда УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ, або хода переможця. Посібник для працівників апарату суду. – Київ, 2010. – 160 с. Художник Анастасія Шкуренко Текст видання підготовлено в рамках діяльності Проекту ЄС «Прозорість та ефективність судової системи України: компонент державної служби». У цьому посібнику...»

«ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ПОБУТУ Соціально-педагогічний супровід осіб з особливими потребами У світі професій. Знайди себе! Методичний помічник для педагогів Підготували соціальний педагог Науменко Олена Євгенівна, практичний психолог Кириченко Катерина Миколаївна 2011 р. Зміст Вступ 1. Історична довідка та нормативно-правова база 2.Професіограма 3. Психологічний аспект соціально – педагогічного супроводу осіб з обмеженими можливостями 4. На допомогу педагогу 5.Професійно-технічні...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»