WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 | 2 || 4 |

«Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку, випуск 20, 2008 71 УДК 32:316.77 Л. Климанська Національний університет “Львівська політехніка” ЧУТКИ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ ...»

-- [ Страница 3 ] --

Ще одна вісь у “мережі координат”, за якими досліджують чутки – основні причини виникнення, поширення і сприйняття чуток.

Недосвідченому спостерігачеві чутки видаються явищем безпричинним або таким, що виникає винятково за чиїмись злими намірами. Цією ілюзією часом визначаються і міри протидії чуткам: пошуки провокаторів, репресії проти балакучих громадян (як тут не згадати відомий з часів Радянського Союзу плакат : “Не болтай у телефона, болтун – находка для шпиона !”). За великого бажання для дослідження того, як і чому поширюються чутки, можна звернутись до художньої літератури. Наприклад, утворення та загострення сюжету гротескно подано у новелі А.Т. Аверченко “Плітка”. У восьмій главі “Мертвих душ” Гоголя описано доволі реалістично, як навколо Чічікова почали виникати і ширитися містом безглузді чутки.

У доволі спрощеній формі типологічний приклад циркуляції чуток можна знайти в історика С.М. Соловйова при описанні ним феномена самозванства в період царювання Катерини II (1765 р.).

“Брянського полку біглий солдат Петро Федоров Чернишов у слободі Купенке Ізюмської провінції став розголошувати про себе, що він колишній государ Петро Федорович; йому повірив піп слободи Купенки Семен Іванецкий, за бажанням Чернишова служив всенощну і молебень, поминаючи його на єктенях імператором. На допиті Чернишов показав, що він однодворець, одружений, має маленького сина Павла, Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку, випуск 20, 2008 77 важливу назву висловив без усякого наміру, а єдино тому, що в різні часи, будучи в кабаках і шинках, між незнайомими людьми чув у розмовах про колишнього імператора; говорили різне один, що він дійсно представився, а інший, що ще живий. Обох їх висікли батогом і заслали в Нерчинськ: Іванецького — на життя, а Чернишова — на роботу. Головний командир Нерчинських заводів генерал-майор Суворов надіслав повідомлення, що Чернишов і там розголошує про себе те ж саме, чому деякі з тамтешніх жителів повірили і давали йому багато подарунків” [10, с. 25–26].

Серед причин виникнення і живучості чуток найзначущішими вважають:

характеристики інформаційного середовища (інформаційний вакуум, брак інформації, необхідної для організації діяльності із задоволення актуальних потреб людей);

фактори задоволення за допомогою чуток актуальних потреб людей.

Характеристики інформаційного середовища є тими необхідними умовами, без яких чутки не виникають.

Дослідники “ходячих звісток” указують на ту обставину, що їхня поява стає можливою, передовсім, завдяки багатомірності, багатоплановості подій, невідповідності реальності самій собі, наявності в неї немовби другого дна, коли вона поділяється на близьку і далеку, видиму і справжню, коли реальність перестає дорівнювати сама собі, коли “світ виходить з пазів”, як сказав Гамлет [4]. Найчастіше в таких умовах утворюється інформаційний вакуум у значущій для людей сфері, що заповнюється стихійно чи цілеспрямовано. Інакше кажучи, живильним середовищем для наймасовіших чуток є ментальність, що виникає як симптом і продукт розламу стабільного суспільства та його переходу до іншого стану. У глибокій історії це, наприклад, “осьовий прорив з архаїчного суспільного устрою (згадаємо роль богині поголосок і пліток Осси — латинської Fama — в античній міфології і словесності від Гомера до Аристофана і Вергілія).

Пізніше можна згадати європейські XVII—XVIII століття; коли докорінно змінюються механізми регуляції поводження, і в “долю” починає втручатися “випадок”, усвідомлюється фатальна сила розголосу, пліток, наклепу — від “Отелло” до “Севільского цирюльника”. Для України (як і для Росії) це друга половина XVIII— перша половина XIX століть, коли “випадок” стає основою “репутації” (ще одне поняття, тісно зв'язане з “чутками”), зокрема поганої чи зруйнованої: згадаємо класичну драму блискучої репутації, загубленої спеціально поширеною чуткою — “Горе от ума” Грибоєдова — чи, у пародійному варіанті — “Мертві душі” М. Гоголя.

Нарешті, це післяреволюційна Росія, коли луною соціального вибуху по країні пішли хвилі чуток і анекдотів, що супроводжували їх, а пізніше їхні диявольські “чорні тіні” — доноси і спрямовані витоки інформації, включаючи помилкову. У розінформованому же (чи навіть дезінформованому) суспільстві, в умовах суспільної стагнації і культурної невизначеності будь-яка інформація фігурує лише у формі чутки — від підсудних звісток про ленінський “заповіт” і політично організований голод до глухих чуток про катинські чи ваганьківські жертви й історії про те, “як брали Берію” чи скидали Хрущова.

Характеристикою інформаційного середовища, в якому народжуються чутки, є інтерес до теми: чутка виникає там і тоді, де і коли до її теми є інтерес, а масштаб і траекторія її поширення зумовлені конфігурацією зацікавленої аудиторії. А отже, серед людей, яких не цікавить спорт, не може поширитися чутка про одруження популярного футболіста, а жителей Києва не хвилює інформація про ціну на верблюдів.

До зацікавлення темою, як правило, додається ще одна характеристика – дефіцит надійної інформації. Для чутки потрібен не просто інтерес, а потрібен інтерес незадоволений. М. Олпорт і Л. Постман [ 7, с. 139] у 1947 році сформулювали “базовий закон чуток”, що відображає залежність інтенсивності (кількості) чуток від важливості подій (питань) і неоднозначності інформації про них.

Формула, що описує цей закон, має такий вигляд:

R= І х А, де R — кількість чуток, що циркулюють, І — важливість питання для зацікавлених осіб, А — неоднозначність інформації, що стосується обговорюваної теми. Тобто чутки поширюються тоді, коли події, які відображаються в чутках, важливі для аудиторії, а отримані щодо них дані або недостатні, або суб'єктивно двозначні. Двозначність зростає, якщо інформація повідомлена нечітко, суперечливо або якщо людина не може зрозуміти одержане нею повідомлення. На думку М. Олпорта і Л. Постмана, важливість і двозначність не складаються, а перемножуються — тобто якщо або важливість, або двозначність дорівнює нулю, чутка не виникає. Із урахуванням найважливіших детермінант і змінних, пов'язаних з поширенням чуток, психологи розробили своєрідну квазіматематичну формулу для обчислення (прогнозування, оцінки) інтенсивності їхнього поширення [13, с. 244].

Вона має такий вигляд:

Ч = І /(КП(У) х ДД), де Ч — інтенсивність циркуляції чуток, І — інтерес аудиторії до теми, КП — кількість офіційних несуперечливих повідомлень з теми на певний момент часу (У), ДД — ступінь довіри до джерела офіційних Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку, випуск 20, 2008 повідомлень. З формули видно, що швидкість поширення чуток прямо пропорційна до інтересу аудиторії до теми, зворотно пропорційна до кількості офіційних повідомлень з теми і ступеня авторитетності джерел офіційної інформації.

Запропонована схема допомагає у розробленні заходів, спрямованих на підсилення “чуткостійкості” інформаційного середовища. Вона ґрунтується на системно-екологічній моделі, сутність якої у тому, що інформаційні процеси у суспільстві являють собою порівняно замкнуту систему, у чомусь подібну до біоценозу і підпорядковуються загальносистемним закономірностям. У природі порожня екологічна ніша заповнюється неспеціалізованим видом. Наприклад, місце вовків, що активно винищувалися в нашій країні, зайняли здичавілі пси, які виявилися загрозливішими і для природи, і для людини. Приблизно так і чутки заповнюють лакуни незадоволеного інтересу і так само можуть являти велику соціальну загрозу. Як тільки утворюється подібна лакуна, вона обов’язково заповнюється або “творчістю мас”, або тими, хто фабрикує чутки для своїх економічних, політичних та ідеологічних цілей.

Ще однією характеристикою інформаційного середовища, що народжує чутки, є чинник порушення емоційного балансу. Чутка, що циркулює, спроможна тимчасово оптимізувати емоційний баланс в групі, тобто знизити або підвищити емоційну напругу до оптимального рівня. Якщо група тривалий час живе у напруженому стані, люди відчувають непоборне бажання обговорювати між собою можливі загрози.

Парадоксально поширення “залякуючих чуток” може на певний період знизити емоційну напругу – спрацьовує ефект афіліації, відчуття приналежності до групи (як писав свого часу сірійський філософ Абуль Фарадж, у нещасті втіхою для дурня слугує те, що нещастя відбувається і з іншими). Зрештою, однак, це найчастіше призводить до дисфункціональних наслідків: чутки, що циркулюють, нагнітають страхи та посилюють панічні настрої.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Сприятливим для чуток виявляється середовище і з іншим емоційним станом – нудьга. М.В. Гоголь, розповідаючи про причини бурхливих пристрастей навколо персони Чічікова, підкреслив, що три місяці перед тим в місті N не було ніяких подій, повідомлень або хоча би пліток, які “як відомо, для міста те саме, що своєчасний підвіз їстівних припасів”. Чутки насичують життя соціуму віртуальними псевдоподіями, які спроможні частково компенсувати подієву розрядженість та дефіцит емоційного збудження. Але така форма психологічної компенсації, зі свого боку, загрожує непередбачуваними діями і втратою контролю, стає ознакою розпаду групи. Досвідчені офіцери знають, як шкідливо залишати солдатів без діла – це може обернутися втратою боєздатності підрозділу.

Чутки, які виникають стихійно чи цілеспрямовано, фабрикуються і поширюються для задоволення конкретних потреб людей. Відомий фахівець з військової психології і психології пропаганди Е. Боринг підкреслював: “Люди повторяють чутки тільки тоді, коли вони сприяють задоволенню якоїсь їхньої потреби” [8, с. 559]. У перелік основних потреб, що задовольняються за допомогою чуток, входять: утилітарні потреби, потреби у престижі, у пізнанні, емотивні потреби [11, с. 179].

Утилітарні потреби пов'язані з досягненням індивідами (соціальними групами) визначених цілей (оволодіння об'єктом інформації, зміцнення позицій у групі, послаблення чи виведення з боротьби конкурента, формування в людей визначених думок, настроїв, спонукання їх до конкретного вибору, поводження тощо). Механізмом реалізації цієї потреби може бути агресія: людина свідомо поширює чутки, щоб заподіяти біль іншому, говорить неправду і бреше, роблячи з іншого “цапа-відбувайла”.

Поширення чутки може відбуватися з метою допомогти іншим людям (рідним, близьким, знайомим), попередити їх про небезпеки, що насуваються, і неприємності, дати можливість самим чи спільно підготуватися до несприятливих подій.

Потреба у престижі задовольняється у тому разі, коли володіння інформацією (раніше за інших або інформацією ексклюзивного характеру) підвищує престиж людини. В основі прагнення до престижу лежить потреба звернути на себе увагу. Іншими словами, пліткарем рухає звичайне бажання виділитися, похвастатися. Тому поширювачами чуток є навіть ті люди, що не вірять у їхній зміст. Людина, що бере участь у поширенні чуток, почуває себе причетною до чогось, якщо не таємного, то, у всякому разі, доступного далеко не усім. Чутка піднімає транслятора над аудиторією, на яку транслюється чутка. Така причетність стимулює цю людину на постійне повторне транслювання чуток. Повідомляючи іншому інформацію, що становить зміст чутки, людина піднімає себе у своїх очах (“ніхто не знає, а я знаю!”). В оточення складається враження про певну “прийнятність”, “вхожість” носія ексклюзивної інформації у референтні групи, формується думка про неї як про людину обізнану. У такому разі чутка розглядається як товар. Невипадково, переказавши навіть найбезглуздішу “байку” від свого імені, людина, щоб залишатися послідовною, починає винаходити аргументи на її користь, клянеться в її правдивості, вступає в суперечку з оточенням, усіма Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку, випуск 20, 2008 79 силами прагне переконати їх у вірогідності чутки. Це відбувається тому, що поширювач інформації пов'язує довіру до повідомлення з довірою до себе самого. У разі, якщо їй не вірять, вона відчуває дискомфорт.

Емотивні потреби задовольняються за рахунок того, що чутки, як правило, породжують сильні емоції позитивної чи негативної модальності. Людина, що поширює чутки, може відчувати насолоду, задоволення від їхнього змісту, від реакцій на них людей. Причиною їхнього поширення може бути особисте озлоблення, ненависть стосовно конкретних людей (соціальних груп).

Завдяки чуткам можуть розряджатися сильні негативні переживання людей (прагнення “виплеснутися”, “хоч трохи полегшити душу”). У такому разі діє механізм проекції. Поширюючи чутки, людина неусвідомлено виражає свої страхи, бажання і ворожі почуття і сподівається, що сумніви і занепокоєння будуть розвіяні оточуючими. Тут важливу роль відіграє прагнення до одержання емоційної підтримки. Поширюючи тривожні слухи, вона сподівається на їхнє спростування іншими, що, своєю чергою, допомагає знизити її власну тривогу.

Людина одержує підсвідоме полегшення від того, як адресат реагує на повідомлення — подивом, переляком, замилуванням, подякою; для посилення враження інформація нерідко “творчо” збагачується неприємними подробицями. Такий механізм особливо сильний у людей, незадоволених своїм соціально-психологічним статусом, і таких, що не знайшли гідного місця в житті [12, с. 202]. У контексті реалізації цієї потреби спрацьовує механізм надання послуги. Поширюючи чутки, людина може прагнути зробити приємне іншому, видаючи бажане за дійсне. Тому чутки повторюються і тими, хто в них не вірить, але завдяки їм людина або виражає свої почуття, або озвучує своє ставлення до когось чи до чогось.

Чутки нерідко допомагають людям зберегти послідовність, стабільність своїх уявлень про світ: у них часто міститься інформація “про все цікаве чуже (або уявне чуже)” для своїх. Тим самим робиться крок до стратифікації суспільства у повсякденній свідомості: світ звично і стійко поділений на своїх і чужих” [4]. За такого поділу світу з'являється можливість для корекції своєї самооцінки за допомогою процедур “повалення” і “піднесення”.

Пізнавальні потреби й інтереси задовольняються чутками тоді, коли інформація про подію, що цікавить людей відсутня або неякісна. Живучість і сприйнятливість до чуток значною мірою визначається тим, що вони є легкодоступним способом задоволення пізнавально-інформаційних потреб людини, тобто потреб в інформації, необхідній для соціальної орієнтації й організації своєї поведінки. Емоційно негативні переживання супроводжують людину, якщо в неї немає інформації про події, що відбуваються, тобто коли вона перебуває у стані своєрідної "інформаційної невизначеності", "інформаційного дефіциту". Цей інформаційний дефіцит і допомагають нейтралізувати чутки. Отже, людина суб'єктивно відчуває себе інформованою, але водночас її поведінка об'єктивно починає деякою мірою залежати від конкретних чуток.



Pages:     | 1 | 2 || 4 |
 
Похожие работы:

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА ПРУС Алла Володимирівна УДК 373.5.016: 514.113 ПРИКЛАДНА СПРЯМОВАНІСТЬ ШКІЛЬНОГО КУРСУ СТЕРЕОМЕТРІЇ 13.00.02 теорія та методика навчання математики Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук КИЇВ – 2007 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА ЯЦЮК МАРІЯ ВАЛЕРІЇВНА УДК 159.922.8:923.2 СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ АВТОНОМНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Київ – 2009 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України Науковий...»

«інтелектуал та людина «від землі». Такий список можна продовжувати і, як не дивно, він показує не тільки все нові розбіжності, але й ту єдність, що призводить як до близьких стосунків, твк одночасно і до протиріч. Тому можна засвідчити факт, що листовні діалоги «формуються» прагненням поділитися своїми думками та почуттями, географією існування (в одному часі і просторі) та єдністю протилежностей. ЛІТЕРАТУРА 1. Абеляр П. Історія моїх страждань. Листування Абеляра й Елоїзи / Пер. з лат. Р....»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет І. В. Хом’юк ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ БАЗОВОГО РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ Монографія Вінниця ВНТУ УДК 378:37.022 ББК 74.58 Х 76 Рекомендовано до друку Вченою радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол №1 від 30.08.2012 р.) Рецензенти: І. М. Козловська, доктор педагогічних наук,...»

«Міністерство освіти і науки України Національна академія державного управління при Президентові України М. І. Пірен ПУБЛІЧНА ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Навчальний посібник Київ УДК 32:351(075.8) П33 Схвалено Вченою радою Національної академії державного управління при Президентові України (протокол № 1154/1-9 від 29 січня 2009 р.) Затверджено Міністерством освіти і науки України 23 липня 2009 р.Ре це н зе нти : С. Д. Максименко, доктор психологічних наук, професор, академік АПН України; М. І....»

«сочетания их с традиционными технологиями обучения, охарактеризовано понятие гипертекст как необходимая составляющая часть мультимедийных ресурсов, приведены его специфические признаки. На основе анализа научно-методической литературы выявлены педагогические и психологические аспекты применения гипертекстовой технологии в вузе, требования к ним, а также классифицированы используемые в собственном опыте работы автора разновидности практических заданий по методике изучения украинского языка....»

«ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ПОЛТАВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ М. В. ОСТРОГРАДСЬКОГО ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ І СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ПРЕВЕНЦІЯ АГРЕСИВНОСТІ ТА НАСИЛЛЯ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПОЛТАВА-2010 ББК 88.8 П 68 Рекомендовано до друку Вченою радою Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського (протокол № 5 від 28.10.2010 р.)....»

«М. І. Бурда, Т. В. Колесник, Ю. І. Мальований, Н. А. Тарасенкова МатеМатика Рівень стандарту V W O H М. І. Бурда, Т. В. Колесник, Ю. І. Мальований, Н. А. Тарасенкова МАТЕМАТИКА Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рівень стандарту Рекомендовано Міністерством освіти і науки України S C B M A Підручник — переможець Всеукраїнського конкурсу підручників Міністерства освіти і науки України в 2010 р. Київ «Зодіак-ЕКО» ББК 22.151я721 Б91 Рекомендовано Міністерством освіти і...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ з дисципліни “ГЕРОНТОПСИХОЛОГІЯ” (для спеціалістів, магістрів) Київ ДП«Видавничийдім«Персонал» Підготовленовикладачемкафедримедичноїпсихологіїтапсихокорекції Л.Г.Тарасенко Затвердженоназасіданнікафедризагальноїтапрактичноїпсихології (протокол№7від01.04.08) СхваленоВченоюрадоюМіжрегіональноїАкадеміїуправлінняперсоналом Тарасенко Л. Г. Методичні рекомендації щодо організації...»

«Психологічні перспективи. Випуск 23, 2014 Psychological Prospects. Issue 23, 2014 УДК 316.362.3:316.62 М. І. Мушкевич Received September 16, 2013; Revised October 11, 2013; Accepted November 18, 2013. ПРИНЦИПИ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ СІМ’Ї, ЯКА МАЄ ПРОБЛЕМНУ ДИТИНУ У статті представлено теоретичний та емпіричний аналіз психологічного супроводу сім’ї, яка має проблемну дитину. Виділено діагностичні та корекційні принципи супроводу. Представлено та проаналізовано наукові підходи до сім’ї...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»