WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 29 |

«Добрянська Л.О., Жарова Л.В., Хлобистов Є.В. СТРАТЕГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ: ТЕХНОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ За науковою редакцією доктора економічних наук, професора ...»

-- [ Страница 3 ] --

По-друге, пісок з верхньої камери стікає вниз та накопичується в нижній камері. Пісок у нижній камері вже використав свою можливість падати і, таким чином, виконувати роботу та перетворився на високоентропійну (або відпрацьовану) речовину/енергію. Натомість пісок у верхній камері все ще зберігає можливість падати і відображає низькоентропійну (або невикористану) речовину/енергію. Це – другий закон термодинаміки: в ізольованій системі ентропія, або «рівень використання», збільшується.

Аналогія з пісочним годинником особливо вдала, оскільки ентропія відповідає осі часу в фізичному світі.

Аналогію можна продовжити, якщо вважати пісок у верхній камері запасом низькоентропійної енергії Сонця. Сонячна енергія надходить на Землю у вигляді потоку, величина якого регулюється звуженою середньою частиною пісочного годинника, що визначає темп падіння піску, тобто потужність надходження сонячної енергії на Землю. Уявімо, що в якийсь попередній геологічний період деяка кількість піску «прилипла» до верхньої частини нижньої камери. В результаті цей пісок стає аналогом земного запасу низькоентропійної речовини/енергії, тобто ресурсом, швидкість споживання якого люди визначають самі. Люди використовують цей запас шляхом буріння свердловин, через які затриманий пісок може падати на дно нижньої камери. Люди можуть самі регулювати темп споживання земних запасів низькоентропійної речовини/енергії на відміну від енергії Сонця, яка надходить до Землі з фіксованою потужністю. Люди не можуть «вести розробки» на Сонці, щоб сьогодні скористатись завтрашнім світлом, але можуть розробляти земні ресурси і вже сьогодні користуватись накопиченою в минулому нафтою.

Таким чином, існує важлива асиметрія між двома низькоентропійними джерелами. Сонячне джерело має практично нескінченні запаси, але фіксований потік, тоді як земне джерело має обмежені запаси і (тимчасово) довільний потік. Аграрні суспільства жили повністю за рахунок притоку сонячної енергії, а індустріальні суспільства почали залежати від додаткових ресурсів, що беруться з обмежених земних запасів.

Концепція «екологічної ватерлінії» та «масштабу економіку».

Під «масштабом економіки» розуміють її фізичний масштаб або відносний розмір людської присутності в екосистемі. Оскільки із зростанням економіки розмір екосистеми залишається постійним, то з часом масштаб економіки відносно екосистеми, яка її в собі містить, неминуче збільшується.

Питання про масштаб зникає у двох випадках:

якщо розглядати економічну підсистему як безкінечно малу по відношенню до всієї системи, в результаті чого масштаб втрачає свою доречність, бо ним можна знехтувати;

якщо вважати економіку рівновеликою всій системі (якщо економіка включає в себе геть усе, тоді питання масштабу відносно всієї системи просто не виникає).

Ці діаметрально протилежні ситуації відповідають наочним прикладам К. Боулдінга (К. Boulding), який відрізняв «ковбойську економіку» від «економіки космонавта». Ковбой в необмежених преріях живе за рахунок прямого потоку ресурсів від джерела до звалища без потреби щось переробляти. Космонавт у маленькій капсулі живе за рахунок інтенсивних матеріальних циклів і негайних зворотних зв’язків, які знаходяться під повним контролем і підпорядковані його потребам. Для ковбоя масштабом можна знехтувати; для космонавта ж він є всеохопним.

Для їх обох немає того матеріального навколишнього середовища, відносно якого треба визначати масштаб. У кожному з цих полярних випадків масштаб не має значення. І тільки десь посередині між ковбоєм та космонавтом питання масштабу виходить на перший план. Але, як зрозумів К. Боулдінг, середина – це якраз те місце, де ми нині знаходимося [10, с. 365-367]. Відбувається перехід від «порожнього світу» до «наповненого світу», що породжує такі питання.

Зазначимо, що оптимальне розміщення потоку ресурсів певного масштабу в межах економіки – це мікроекономічна проблема, яку вирішує ринок. Оптимальний (або екологічно сталий) масштаб усієї економіки відносно екосистеми – це зовсім інша макро проблема.

Економічне питання ефективного розміщення ресурсів на мікрорівні аналогічне питанню оптимального розміщення певної кількості вантажу на судні (аналогія із завантаженням корабля, запропонована Г. Дейлі). Згідно з практикою завантаження судів є дві необхідних умови для безпечного плавання – оптимальне розміщення та не перевищення вантажопідйомності Отже розміщення ресурсів і оптимальний масштаб – зовсім різні проблеми. Головним завданням екологічної макроекономіки є розробка економічного інструментарію на зразок ватерлінії, який би не давав змоги вантажу економіки затопити наш корабель – екосистему.

Можна розрізнити дві концепції оптимального масштабу:

Антропоцентричний оптимум. Передбачає розширення масштабу (тобто зростання економіки) до моменту, коли гранична вигода для людей від створеного ними додаткового фізичного капіталу якраз зрівнюється з граничною витратою природного капіталу, принесеного в жертву цьому зростанню. Всі нерозумні біологічні види та середовища їх проживання оцінюються виключно з практичної точки зору згідно з їх здатністю задовольняти потреби людей. Їхня самоцінність вважається рівною нулю.

Біоцентричний оптимум. Інші біологічні види та середовище їх проживання зберігаються в більшій мірі, ніж це потрібно з точки зору уникнення екологічної катастрофи або екосистемного занепаду, та з міркувань їх практичної корисності. При цьому визнається, що інші біологічні види є самоцінними, незалежно від їх практичної корисності для людей. Таким чином, біоцентричний оптимальний масштаб ніші, яку займає людство, буде меншим за антропоцентричний оптимум.

Концепція «природного капіталу». Виходячи з функціонального визначення капіталу як «фонду, який продукує потік корисних товарів та послуг», природний капітал – це фонд, який продукує потік природних ресурсів і послуг. Таким чином, природний доход, наданий природним капіталом, складається з природних ресурсів та природних послуг.

Природний капітал (Natural capital) – економічна категорія, що включає мінеральні, рослинні, тваринні складові біосфери, які розглядаються як засоби виробництва кісню, фільтрації воли, захисту від ерозії та інших складових екосистеми. Причому виробничий капітал та природний капітал розглядаються як доповнення, а не замінники.

Неокласична модель (в рамках «економіки довкілля») припускає, що природний капітал та капітал, створений людиною, є взаємозамінними, а значить вважає цілком допустимим позбавлятися природного капіталу, якщо в результаті інвестування створюється еквівалентна вартість штучного капіталу [11] (слабка сталість.) В традиційній економічній науці аналогом природного капіталу виступає земля, як фактор виробництва, що сприймається як природна складова економіки, що має жорсті обмеження в межах економічної пропозиції.

З точки зору «екологічної економіки» природний капітал та капітал, створений людиною, переважно доповнюють і тільки частково замінюють один одного. Таким чином, більш доречною є концепція сильної сталості, коли кожна зі складових повинна утримуватися незмінною (окремо чи разом у певній пропорції), бо продуктивність однієї залежить від наявності іншої.

Термін природний капітал вперше було використано Е. Шумахером (E.F. Schumacher) [12] та отримало подальший розвиток в рамках проекту Біосфера 2 за підтримки Г. Дейлі та Р. Констанца [13], в економічних моделях П. Хоукена, А. Ловінза та Х. Ловіза [14]. Українськи вчені вважають, що головним чинником, котрий об'єднує проблеми макроекономіки і макроекології, є природний капітал [15, с. 67].

Сучасні прихильники еколого-орієнтованих досліджень впевнені, що оцінка цінності екосистем, яка виражена через вартість є шляхом пошуку виходу з екологічної кризи [16-18]. Серед прикладів грошової оцінки природного капіталу можна виділити спробу оцінки Санадської тайги, що має істотний вплив на роботу світової екосистеми, зокрема атмосферну регуляцію [19]. Віртість екологічних послуг Канадської тайги з регуляції було оцінено у 93,2 млн. дол. (1997 р.), що у 2,5 рази перевищило щорічну оцінку всіх видобутих ресурсів [20, с.255-257].

Концепція природного капіталу вплинула на сучасну практику розрахунку макроекономічних показників. Зокрема Всесвітній банк наразі враховує у своїх аналітичних розробках обсяги видобутку природних ресурсів та екологічні збитки, щоповязані із викидами парникових газів.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Водночас на національному рівні всі спроби оцінки природного капіталу не знайшли офіційного відображення у системі національних рахунків, обчисленні ВВП тощо. Втрата природного капіталу залишається не вирішеним завданням для монетарного аналізу та грошового розрахунку [21].

Теорія ресурсів суспільного використання (світовий океан, атмосфера, національні парки тощо). У відомій роботі Г. Хардінг [22] зосереджує увагу на тому, що існує коло проблем, що не мають технічного розв’язання, тобто такого, вирішення якого потребує тільки змін або доповнень та удосконалень в методиках природничих наук, а не у сфері людських цінностей чи розумінні та етиці. Проте більшість дискусій щодо економічного регулювання екологічних проблем відбувається саме за припущення, що рішення може бути знайдено у «технічній» площині.

Категорія проблем, що не мають технічного розв’язання не є абстракцією. Згідно гіпотези Г. Хардінга до таких проблем відноситься зокрема «проблема зростання чисельності населення» у її традиційному розумінні. Адже пошук шляхів нівелювання наслідків перенаселення відбувається за умов неготовності відмовитись від жодної «привілеї» що їх використовує людство зараз. Наразі більшість економічних теорій спирається на максимізацію кількості благ на душу населення. Проте розуміння сутності «блага» індивідуальне, а отже не зіставне. У пересічному розумінні не можна порівнювати не зіставне, проте у теоретичній площині це можливо за умови створення критеріїв оцінки та системи мір. У природі таким критерієм є виживання, а зіставлення відбувається у процесі відбору.

Власне порівняння не зіставного вже відбувається але в неявній формі та ускладнюється синергетичними ефектами, нелінійною варіацією та труднощами з прогнозуванням. Головним завданням є розробка прийнятної теорії мір та вимірювання. Наразі такої ще не створено.

Трагедія ресурсів суспільного використання [23] (трагедії у розумінні А. Уайтхеда (Alfred Whitehead), як невідворотності, що пов’язана із «суворістю нещадного руху речей» [24, с. 60-71]) пов’язана із тим, що вигода або корисність від використання такого ресурсу є персоніфікованою для кожного користувача (наприклад, ми оцінимо її +1), а наслідки виснаження ресурсу розподіляються між всіма користувачами (тому для кожного вони складуть лише частку від -1). Проблема актуалізується із зростанням чисельності та щільності населення, а отже й тиску на ресурси. Підхід У. Ллойда (William Lloyd) можна екстраполювати на ситуацію із забрудненням довкілля, яке теж є ресурсом спільного використання. У цьому випадку мова йде про те, що людство привносить до зони спільного використання (забруднюючи речовини, викиди та скиди, зміна ландшафту тощо). На локальному рівні втрати від забруднення будуть майже завжди менше ніж витрати на утилізацію, знешкодження, очистку. В залежності від виду ресурсів змінюється локалізація (від окремих територій до держав).

Розв’язання трагедії у технічній площині зводиться до чіткого розподілення прав власності (теорема Коуза) та державним регулюванням спрямованим на те, щоб «екологізація» була дешевшою за забруднення (гіпотеза Портера). Втім проблема використання суспільних ресурсів все ще не вирішена, й шляхи для цього необхідно шукати також у сфері не технічній. В цьому контексті слід звернутись до Г. Хардінга, який вважав, що аналіз проблеми забруднення довкілля як наслідку зростання щільності населення виводить на перший план принцип, які незаслужено проігнорований – моральність тієї або іншої дії пов’язана із станом системи на момент, коли вона відбувається. Те, що колись вважалось нормою зараз може сприйматись як марнотратство або неприпустимість, або навпаки. Тому на кожному етапі розвитку суспільства проблема використання суспільних ресурсів повинна вирішуватись й на не технічному рівні, тобто на рівні освіти та відповідальності [25], як продукті конкретних суспільних домовленостей.

Підсумовуючи, зауважимо, що «переміщуючи» проблеми, що не можуть бути вирішені виключно у технічній площині у політичну та соціальну сфери можна зробити узагальнення, що стануть наріжними для подальших досліджень:

- можливість та доцільність розробки критеріїв оцінки та системи оцінювання для порівняння незрівняного,

- за наявності подібної системи оцінювання можливий «примус до взаємної згоди» [26, с. 1235], такий примус у сучасному суспільстві може стати ефективним засобів розв’язання проблем,

- адміністративна система, що підкріплена критеріями оцінки та повноваженнями на примус може захистите виснаження чи забруднення ресурсів суспільного використання.

Трагедія використання суспільних ресурсів залишається невирішеною, проте суспільний розвиток вносить свої корективи не тільки в шляхи розв’язання проблеми але й у визначення суспільних ресурсів про яки йдеться. Зокрема інформація також може вважатись суспільним ресурсом, проте на неї не розповсюджується виснаження та забруднення (в екологічному сенсі) [27, с. 295]. Дослідники звужують коло ресурсів, до яких відноситься проблема суспільного використання до тих, що можуть бути вичерпаними та доступ до яких не може бути ефективно обмежений через права власності, грошові санкції або платню та адміністративні важелі [28-31].

Дослідження умов необхідних для розвитку надійних, самоніційованих та саморегульованих інституцій чи умов з використання суспільних ресурсів довів що жодна з умов не є ефективною, лише їх поєднання. Адже вихідні умови (момент у якому відбувається регулювання) залежить від синергійного поєднання біологічних, фізичних, психологічних, політичних та економічних особливостей.

Узагальнено умови ефективних інститутів використання суспільних ресурсів [32] можна подати у наступному вигляді:

Чітко визначені кордони – коло осіб, домогосподарств та інших суб’єктів господарювання, які наділені правом вилучення ресурсу повинно бути чітко визначено, так само як і кордони самого ресурсу.

Порівнянність правил та місцевих умов – правила, що визначають час, місце, технологію та кількість ресурсу повинно узгоджуватися з місцевими умовами. Для цього доцільно запровадити невеликий перелік правил доступу до ресурсу оснований на простоті, зрозумілості та можливості адаптації.



Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 29 |
Похожие работы:

«ISSN Online: 2076-8184. Інформаційні технології і засоби навчання, 2013, Том 37, №5. УДК 378-057.85 Сороко Наталія Володимирівна кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, м. Київ, Україна nvsoroko@rumbler.ru ПРОБЛЕМА СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ КОМП’ЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА РОЗВИТКУ ІК-КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ (МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД) Анотація. У статті висвітлені основні підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо...»

«Регіональне управління та місцеве самоврядування Список використаних джерел 1. Андресюк Б. П. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи / Б. П. Андресюк. К. : Стилос, 2001. 222 с.2. Бабаєв В. М. Управління міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти : монографія / В. М. Бабаєв. X. : Вид-во ХРІДУ НАДУ Магістр, 2004. с.3. Барков В. Матеріально-фінансове забезпечення місцевого самоврядування як питання політики / В. Барков, Н. Прозорова // Вісн. УАДУ. 2003. № 1....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ “КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ” Інститут енергозбереження та енергоменеджменту МАТЕРІАЛИ V МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ІНСТИТУТУ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» ЕНЕРГЕТИКА. ЕКОЛОГІЯ. ЛЮДИНА (ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ) Київ ISSN 2307-7239 Енергетика. Екологія. Людина. Наукові праці НТУУ «КПІ», ІЕЕ. – Київ: НТУУ «КПІ»,...»

«Региональная экономика УДК 338.486(100) ГБЬ ОН РГ АУПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ: СВІТОВИЙ П. ДОСВІТ Горбань Г.П. У статті розкрита актуальність формування автономного механізму використання внутрішнього потенціалу регіонів в управлінні регіональним розвитком. Узагальнено світовий досвіт управління регіональним розвитком туристичної сфери. Ключові слова: регіональний розвиток, туристична галузь, управління регіональним розвитком туризму Управління регіональним розвитком...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАЦІОНАЛЬНИЙ СУМСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КПІ» Цибенко, О. С. Цибенко, Ю. Я. Тарасевич ЙМОВІРНІСНІ МЕТОДИ В МЕХАНІЦІ Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Суми Cумський державний університет Навчальне видання Цибенко Олександр Сергійович, Тарасевич Юлія Ярославівна ЙМОВІРНІСНІ МЕТОДИ В МЕХАНІЦІ Навчальний посібник Художнє оформлення обкладинки Ю. Я. Тарасевич...»

«ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Захист прав та інтересів приватних осіб у публічноправовій сфері в судовій системі Європейського Союзу Константий Олександр Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, науковий консультант управління забезпечення діяльності Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України УДК 342.922: 347.994 (477) У процесах асоціації з Європейським Союзом чималого значення для покращення національної правової основи і безпосереднього судового захисту прав і...»

«Проект ПРООН «Розвиток громадянського суспільства» КОНФЕРЕНЦІЯ “ПЕРСПЕКТИВИ ДЕМОКРАТІЇ УЧАСТІ В УКРАЇНІ” 24 травня 2012 року, Київ МЕТА КОНФЕРЕНЦІЇ: Сприяти розумінню концепції демократії участі серед ключових заінтересованих сторін в Україні і розглянути виклики та можливості для покращення співпраці та діалогу між владою і громадянським суспільством, обмінятися знаннями про практику застосування демократії участі в Україні і відповідний міжнародний досвід.ЦІЛІ: Стимулювати дискусію з питань...»

«DS-75 • Оптимальний для сліпих • Висока ємність: 4 Гб та людей з погіршеним зором (тактильні кнопки та голосове меню) • Різноманітні режими • Додаткова система якості запису, включно із голосових підказок високоякісним записом із PCM (CD якість) • Просте управління • Функція встановлення контентом: п'ять папок міток у підкастах для для зберігання (до швидкого пошуку 200 записів у папці), необхідного місця папка для музики, та автоматична синхронізація та архівування • Додаткові опції Euphony: •...»

«УДК 092+ 81'36 (Вихованець) НА ГРАМАТИЧНИХ ВЕРШИНАХ І ван Романович Вихованець належить до тих учених, хто вміє не тільки помітити проблему, сформулювати її, але й «розібрати увесь механізм» мовного явища, а потім часточка до часточки, «гвинтик до гвинтика» змонтувати і то так, щоб простежуваними були всі дії. Уміння не приховувати процедуру аналізу, процесу наукового осмислення пізнаного, доступно прокоментувати досягнуте — це посильно тільки справжньому Майстрові. Таким і є Іван Вихованець....»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 2 (49)-2012 1. Леонтьев Д.А. Ценностные представления в индивидуальном и групповомсознании: виды, детерминанты и изменения во времени / Дмитрий Алексеевич Леонтьев // Психологическое обозрение. —1998. — №1. — С. 13 — 25.2. Плахов В. Д. Западная социология. Исторические этапы, основные школы и направления развития (XIX—XX вв.) : [Учебное пособие] / Плахов В. Д. — СПб.: Издательство РГПУ им. А. И. Герцена, 2000. — 156 с. 3. Rokeach M. The...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»