WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 ||

«-3Національна академія наук України Головна астрономічна обсерваторія Відьмаченко А.П. Мороженко О.В. Порівняльна планетологія. Навчальний посібник Textbook Comparative Planetology ...»

-- [ Страница 4 ] --

Відзначимо, що розрахунок зміни елементів орбіти астероїдів, які досить сильно наближаються до Сонця, мають враховувати ще й так званий ефект Ярковського. Ця додаткова досить мала, але постійно діюча сила, виникає у астероїдів, один бік яких випромінює тепла трохи більше, ніж інший. Так, астероїд 6489 Golevka під впливом цієї сили за 15 років відхилився від розрахованої орбіти на 16 км. Відкриття в 1977 р. об’єкта 1977UB, що одержав назву 2060 Хірон, в 1992 р. – 5245 Фолус і в 1993 р. – Несс, орбіти яких знаходяться між орбітою Юпітера і Нептуна, започаткували новий клас астероїдів – так звані кентаври, хоча в каталозі Центра малих планет і кентаври, і тіла розсіяного диска знаходяться в одному списку. Пізніше виявилось, що об’єкт 2060 Хірон було знайдено на знімках ще за 1895 р. і це дозволило суттєво уточнити параметри його орбіти. Характерною властивістю кентаврів є хаотичність їх орбіти. Відмітимо, що об’єкт 1977 UB має ознаки як комети (наявність коми і хвоста), так і астероїда (оскільки його розмір значно перевершує розмір відомих комет); саме завдяки цьому факту його назвали на честь давньогрецького кентавра Хірона (напівлюдини – напівконя) і віднесли ще й до класу комет – 95/Р Хірон. Так, наприклад, в 1989 р. навколо цього об’єкта було виявлено пилову кому, а 30 січня 1990 р. в його спектрі було знайдено емісію смуги 0-0 молекули CN в довжині хвилі 387,5 нм. Відзначимо, що за розміром (166 км) він відноситься до найбільших тіл при альбедо у візуальних променях ~ 0,11.

- 22 Ще на початку 20-го сторіччя К. Хіраяма запропонував астероїди з досить близьким значенням небесно-механічних параметрів (велика піввісь, ексцентриситет і нахил орбіти) приписувати деяким батьківським тілам і виокремлювати їх у сімейства (Короніди, Марії, Теміс, великого кластера поблизу астероїда 8 Флора). Їм часто присвоюються імена головного астероїда сім’ї, на середину 2012 р. кількість офіційно признаних сімейств, які загалом називають сім’ями Хіроями, становить близько 20-30.

Свого часу Ф. Леонард висловив думку про можливе існування позанептунових тіл, одним з представників яких є Плутон. Вона була підхоплена і трансформована К. Еджевортом і Дж. Койпером в гіпотезу про існування великої кількості тіл, які створюють так званий пояс Койпера, який є можливим резервуаром потенційних комет; його тривалий пошук увінчався успіхом лише в 1992 р., коли на 2,2-м телескопі Гавайського університету було відкрито об’єкт 1992 QB1, велика піввісь орбіти якого становила 44,5 а. о.

Завдяки спостереженням на великих наземних телескопах і КТХ на окраїнах Сонячної системи з 1999 по 2003 рр. виявлено близько 800 невідомих раніше астероїдів. Наприклад, об’єкт 2003 UB313 був відносно яскравим і повільно рухався серед зірок. Пізніше його було виявлено на багатьох платівках архіву, які отримані щонайменше на 16 років раніше. Це дозволило розрахувати елементи його орбіти: піввісь 67,89 а. о., ексцентриситет 0,4378 і нахил орбіти до екліптики 43,993°. Розрахунки показали, що у 2003 р. цей об’єкт був поблизу афелію (відстань від Сонця 97,50 а. о.), а перигелію він досягне в 2257 р., коли відстань зменшиться до 38,2 а. о. Це дозволяє класифікувати його типовим членом поясу Койпера. Слід відзначити що сам Койпер вважав, що всі малі планети, якщо такі коли-небудь і перебували поблизу орбіти Плутона, мали б зміститися у дуже віддалені області, а простір, що безпосередньо прилягає до Плутона – вільний від космічних тіл. На травень 2012 р. відомо понад 1200 астероїдів пояса Койпера, більшість з яких має в поперечнику кілька сотень кілометрів, у десяти найбільших із них діаметр перевищує 1000 км. Вважається, що їх загальна маса навряд чи перевищує масу Місяця.

Припускають, що всього в поясі Койпера є близько 500 000 астероїдів розміром більше 30 км. По площі поперечного перерізу пояс Койпера у півтора рази перевищує ту частину Сонячної системи, навколо якої він розташований, тобто, обмежену орбітою Нептуна. Більше 90% нововідкритих об’єктів рухаються по майже коловій орбіті на відстані від 30 до майже 50 а. о. від Сонця; багато які з орбіт сильно нахилені до площини Сонячної системи: для 20 об’єктів нахил перевищує 40°, а інколи доходить до 90°. Зовнішня границя поясу Койпера дуже різко обривається на відстані ~ 48 а. о. від Сонця.

Тіла поясу Койпера розділяють на такі класи:

класичні тіла, до яких відноситься більшість всіх відомих транснептунових тіл. Їх орбіти знаходяться між резонансами 3:2 і 2:1 з

- 23 орбітальним рухом Нептуна, тобто, зі значеннями великої півосі в межах більше 39,4 і менше 47,8 а. о.;

резонансні тіла, які знаходяться в резонансі з Нептуном.

Найнасиченішим є резонанс 3:2 (велика піввісь біля 39,4 а. о.). Оскільки в такому резонансі знаходиться Плутон, то тіла цього класу називають ще плутонці (плутіно). Останнім часом знайдені тіла з іншими резонансами: 5:4, 4:3, 5:3, 7:4, 2:1, 7:3, 5:2;

тіла розсіяного диску вирізняються витягнутими орбітами з великим нахилом та ексцентриситетом. Популяція цих тіл простягається набагато далі від 50 а. о.;

відокремлені транснептунові тіла до яких відносять тіла з дуже витягнутими орбітами і перигелійною відстанню 40 а. о. (наприклад, 2000 CR105 і 90377 Седна).

Зараз найкрупніші тіла поясу Койпера, Плутон та астероїд Церера виділено в окремий клас небесних тіл – карликові планети.

Найвіддаленіші планетоїди і хмара Оорта-Епіка. 5 березня 2004 р.

очолювана М. Брауном група спостерігачів оголосила, що при спостереженнях на високогірній Паламарській обсерваторії у листопаді 2003 р. ними був відкритий найдальший об’єкт Сонячної системи, який на трьох послідовних знімках з інтервалом у 1,5 години перемістився всього на 4,6 кутових секунди.

Оскільки на такому короткому інтервалі часу зсув транснептунового об’єкта, який практично знаходився майже в опозиції до Сонця, повністю визначається викликаним рухом Землі по своїй орбіті паралаксом, то його відстань від Сонця було оцінено майже в 100 а. о. Цей об’єкт одержав тимчасове позначення як мала планета з номером 2003 VB12, пізніше йому було присвоєно ім’я ескімоської богині моря Седни. В подальшому були оцінені параметри його орбіти: велика піввісь 480 ± 40 а. о., нахил орбіти до екліптики 11,93°, мінімальна відстань від Сонця 76 а о., період обертання навколо Сонця ~ 10 500 років.

Орбіта Седни трохи нагадує орбіту деяких розсіяних об’єктів поясу Койпера. Відмінність лише в тому, що її перигелій розташовується настільки далеко, що утворення такої орбіти ніяк не можна пояснити розсіюванням на вже відомих планетах Сонячної системи. Єдиний механізм, який міг би помістити Седну на таку витягнуту орбіту, вимагає або гравітаційного збурювання з боку ще не відкритої далекої планети, або сил, що подіяли на Седну зовні Сонячної системи. Для пояснення цього було запропоновано наступні три механізми.

1. Розсіювання на невідкритій ще планеті. Розсіяні об’єкти поясу Койпера могли з’явитися на сильно витягнутій орбіті через гравітаційний вплив планет-гігантів Сонячної системи, в результаті чого вони одержують різну порцію енергії і в залежності від цього – різне значення великої півосі, та

- 24 практично не змінюють перигелійну відстань. Так, розсіяні Нептуном об’єкти можуть мати перигелійну відстань не більшу 38 а. о. Деякі екстраординарні випадки, які враховують можливу міграцію в минулому самого Нептуна, іноді дозволяють збільшити перигелій розсіяного ним тіла до 50 а. о. До відкриття Седни саме цим пояснювались усі без винятку витягнуті орбіти відомих тіл поясу Койпера, включаючи об’єкт 1999 CL119. Проте Седна, з перигелієм близько 76 а. о., відчутно порушила стрункість загальної картини, оскільки вона ніяк не могла бути розсіяна ні однією з відомих планет-гігантів Сонячної системи. Тому напрошується думка, що для відновлення порушеної картини необхідне існування ще не відкритої планети-гіганта на відстані близько 75 а. о., яка подібно Нептуну в поясі Койпера могла б розсіювати більш віддалені об’єкти. Але дослідження не менше 80% зоряного неба в смузі шириною 5 градусів навколо екліптики ніякої планети поки що не виявило.

Якщо вона дійсно існує, чи була там колись у минулому, то її ознаки неминуче проявляться в орбітальних параметрах тих нових малих планет, що будуть відкриватися в майбутньому в цій віддаленій області. Проте поки що лише орбіта Седни наводила на думку, що десь за Нептуном обертається ще одна невідома планета зі значною масою.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


2. Близький проліт зірки. З іншого боку, незвична орбіта Седни дуже нагадує можливі орбіти комет із хмари Оорта, які при тісних зближеннях з планетами-гігантами в межах планетарної зони були розсіяні на сильно ексцентричну орбіту. Якщо на такій орбіті комета відходить від Сонця на досить велику відстань, то випадкове гравітаційне збурення з боку сусідніх зірок і галактичні припливні сили можуть змінити орбіту настільки, що перигелій такої комети вийде далеко за межі планетарної зони і втратить всякий зв’язок з планетною системою. Виконані Оортом в 1950 р. розрахунки, які враховували очікувану частоту зоряних зближень в околиці Сонця і величину галактичних припливних сил, показують, що для того, щоб згаданий зовнішній вплив почав відігравати відчутну роль велика піввісь комети має бути більшою 104 а. о. Очевидна несумісність такої картини утворення хмари Оорта та існуючої орбіти Седни полягає в її явно недостатньому значенні перигелійної відстані для того, щоб зовнішні сили могли ефективно зрушити її перигелій.

Крім того, розрахунки показують, що лише дуже незначна частина геометрично можливих конфігурацій зоряних зближень у змозі так змінити орбіти розсіяних об’єктів поясу Койпера, щоб вони стали більше нагадувати орбіту тіла з хмари Оорта. Наприклад, тільки проліт зірки сонячної маси на швидкості 30 км/с перпендикулярно до площини екліптики на відстані 500 а. о.

від Сонця зможе перетворити орбіту небесного об’єкта з перигелійною відстанню ~ 30 а. о. і великою піввіссю 480 а. о. в орбіту з перигелійною відстанню 76 а. о., зберігши велику піввісь незмінною; іншими словами, зможе

- 25 перевести розсіяний об’єкт поясу Койпера на орбіту Седни. Але оцінки показують, що в умовах нинішнього зоряного оточення Сонячної системи можна вказати лише на одне настільки близьке проходження іншої зірки за увесь час існування нашої планетної системи і для підтвердження цього ефекту необхідно відкрити ще хоча б кілька об’єктів з орбітами схожими на Седну.

3. Утворення Сонячної системи в зоряному скупченні. Тісні зоряні зближення могли б відбуватися набагато частіше в ранню епоху існування Сонячної системи тоді, коли б процес утворення Сонця з первинної туманності відбувався всередині зоряного скупчення. До того ж, за таких умов відносна швидкість зірок при зближеннях мусила б бути істотно меншою, що приводило б до набагато могутніших динамічних ефектів. Чисельне моделювання, виконане Фернандесом і Бруніні в 2000 р., показало, що повільні і досить близькі зближення цілком можуть переводити розсіяні об’єкти поясу Койпера на орбіти, схожі з орбітою Седни. Такі ж процеси цілком можуть відбуватися і в більш віддаленій хмарі Оорта, з тією лише різницею, що в тіснішому зоряному оточенні планетезималям немає потреби мати настільки величезну велику піввісь орбіти для того, щоб почали працювати зовнішні сили.

Розрахунки тих же Фернандеса й Бруніні показують, що формування Сонячної системи в умовах тісного зоряного оточення могло б наповнити всю внутрішню частину хмари Оорта дуже значною кількістю об’єктів з великими півосями близькими до 100 а. о., з перигелієм в інтервалі від 50 до 103 а. о., великими ексцентриситетами (~ 0,8) і широким розмаїттям нахилу орбіти до площини екліптики.

Саме цей сценарій першовідкривачі Седни вважають найбільш правдоподібним для пояснення орбіти нововідкритої малої планети. Якщо він виявиться правдивим, то орбіти об’єктів, які відкриються згодом у цій області будуть безпомилково вказувати на те, що на ранній стадії утворення Сонячної системи відбувалося в тісному оточенні сусідніх зірок. Такі нові малі планети повинні мати широкий діапазон нахилу і перигелійної відстані, але ніяк не будуть вкладатися в рамки геометрії одного унікального зоряного зближення.

Більш того, ретельні дослідження точного розподілу орбіт у внутрішній області хмари Оорта дозволить оцінити розмір батьківського зоряного скупчення.

У 2006 р. було виявлено ще один аналог Седни – 2006 SQ372, який є малим кометоподібним об’єктом і складається, найімовірніше, з осколків каменя і льоду. Його орбіта надзвичайно витягнута (e = 0,967), велика піввісь 1600 а. о., період обертання навколо Сонця близько 22 500 років, діаметр близько 50-100 км. Через велику віддаленість від Сонця у цього об’єкта хвіст не утворюється.

Комети. Комети в перекладі з грецької означають «волохаті» та відносяться до унікальних тіл та явищ у Сонячній системі. В переважній

- 26 більшості вони рухаються по параболічній орбіті, внаслідок чого їх можна спостерігати лише один раз. Значно менша їх частина обертається по еліптичній орбіті з різним ексцентриситетом і періодом обертання і тому вони називаються періодичними. Так, комета Галлея, яка названа на честь англійського астронома, математика і геофізика, який за її появою в 1531, 1607 і 1682 рр. розрахував елементи орбіти та передбачив її появу у 1758 р.

Оскільки хроніки і літописи зберегли спогади про появу комети Галлея з 466 р.

до нашої ери, то з того часу вона була видною на небосхилі через кожні 76,1 року. Загальною властивістю періодичних комет є групування їх афелійної відстані навколо орбіти планет-гігантів, на підставі чого їх розділили на сімейства Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна.

Орбіти комет еволюціонують під впливом гравітаційного поля планет і негравітаційних збурень, які зумовлюються реактивною силою внаслідок активних процесів на них.

Інколи серед комет виділяють так звані незвичайні комети, до яких відносять ті, які мають хоча б одну з таких особливостей:

велике активне ядро, орбіту, яка проходить поблизу земної орбіти чи Сонця і незвичайний хімічний склад.

Метеоритна речовина найчастіше проявляється унікальними явищами в земній атмосфері, які називають «падаючими зорями» і метеорними явищами та болідами, а наймасивніші її представники досягають Землі і їх називають метеоритами.

Всі згадані вище небесні об’єкти є досить холодними несамосвітними тілами, тому їх можна дистанційно досліджувати переважно по спостереженню відбитого ними сонячного світла. У залежності від характеристики його твердої поверхні, потужності і складу оточуючої атмосфери, фізичних умов, умови освітлення Сонцем і умов спостереження із земної поверхні, земної орбіти чи з космічного апарата – кожне тіло Сонячної системи можна вивчати фотометричним, спектральним чи поляризаційним методом у діапазоні довжини хвиль від гама-променів до радіохвиль кілометрового діапазону.

Далі розглянемо основні характеристики дифузно відбитого тілами Сонячної системи сонячного випромінювання, взаємодію світла з їх поверхнею, атмосферним газом і аерозолем, основні методи дослідження їх оптичних властивостей, апаратуру і методику спостереження, методи визначення фізичних характеристик тіл Сонячної системи та основні результати їх дослідження дистанційними методами, а також методи дослідження і основні характеристики екзопланет у Нашій Галактиці.



Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 ||
Похожие работы:

«Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут Механіко-машинобудівний інститут НТУУ КПІ Наукова рада з проблеми “Механіка твердого деформівного тіла” при Відділені механіки НАН України Спілка інженерів-механіків НТУУ КПІ ВАТ Український науково-дослідний інститут авіаційної технології Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості Севастопольський національний технічний університет...»

«Опубліковано: Вісник НУ „Львівська політехніка”. «Проблеми економіки та управління».2010. № 668. с.17-23 УДК 005.441 Верба В.А., ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИМІРЮВАННЯ РОЗВИТКУ КОМПАНІЇ ©В.А.Верба, 2010 Анотація. У статі узагальнено концептуальні підходи до оцінювання розвитку компаній. Обґрунтовано необхідності і принципів вимірювання розвитку, наведено критичний аналіз існуючих підходів до оцінювання розвитку економічних систем. Запропоновано авторську концепцію...»

«Міністерство освіти і науки України Донбаська державна машинобудівна академія Методичні вказівки до лабораторного практикуму з дисципліни “Мікропроцесорні пристрої” (для спеціальності 7.092203 “Електромеханічні системи автоматизації та електропривод”) Частина Перезатверджено на засіданні кафедри ЕСА Протокол № 1 від 28 серпня 2012р. Краматорськ 2012 УДК 681.3 Методичні вказівки до лабораторного практикуму з дисципліни “Мікропроцесорні пристрої” (для спеціальності 7.092203 “Електромеханічні...»

«Квітень 2013 року_1 ІНФОРМАЦІЙНОАНАЛІТИЧНИЙ ДАЙДЖЕСТ У випуску Наша позиція Ціна електроенергії для українських підприємств не повинна перевищувати її експортну вартість – Дмитро Фірташ Влада на місцях повинна створювати спеціальні зони для будівництва промислових підприємств – Дмитро Фірташ Система професійно-технічної освіти потребує удосконалення Якісна професійна підготовка молоді – найбільш ефективний спосіб боротьби з безробіттям серед молоді Результати роботи ФРУ презентувала...»

«УДК 336:615.834+332.13 Пономаренко В.І., професор, д.мед.наук, генеральний директор ЗАТ «Приазовкурорт» Балабанова О.І., аспірант Національного авіаційного університету Пономаренко І.В., аспірант Національного авіаційного університету Взаємозв`язок бюджетування санаторно-курортної діяльності з формуванням програм соціального економічного розвитку регіонів Санаторно-курортні заклади України є вагомою складовою соціальної політики держави, суб`єктами господарювання, в користуванні яких...»

«МАШИНОПРИЛАДОБУДУВАННЯ ТА ТРАНСПОРТ 123 УДК 656.13 І.Б. Новомирська Національний транспортний університет вул.Суворова, 1, м.Київ, Україна, 01010 novomyrska@mail.ru ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ВЕЛИЧИНУ ПАСАЖИРОПОТОКУ У СИСТЕМІ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ Розглянуто основні методи прогнозування пасажиропотоків та основні фактори впливу на величину попиту на перевезення, що визначають основні задачі організації, контролю та управління процесом перевезень, забезпечують розвиток ринку транспортних послуг та...»

«УДК546.817:546.766:591.11:639.215.2 ВПЛИВ АЦЕТАТУ СВИНЦЮ ТА БІХРОМАТУ КАЛІЮ НА АКТИВНІСТЬ ЛІЗОЦИМУ CYPRINUS CARPIO L. С. І. Данилів, Н. М. Кепещук, М. А. Мазепа Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника Досліджено активність лізоциму в слизу та сироватці крові коропа Cyprinus carpio L. у нормі та за умов підвищених концентрацій іонів свинцю та хрому у водному середовищі. Встановлено, що іони свинцю та хрому зумовлюють однакові зміни в активності лізоциму. Іони свинцю в...»

«Донецька обласна державна адміністрація Донецький обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В РОЗРІЗІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ В ОБЛАСТІ Інформаційний посібник Рекомендовано науково-методичною радою Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування,...»

«ISSN – 0136–8168. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2013. Випуск 57. С. 169–178 Visnyk of the Lviv University. Series Law. 2013. Issue 57. P. 169–178 УДК 342.84 ПРЯМІ ВИБОРИ ЯК ПРИНЦИП УКРАЇНСЬКОГО ВИБОРЧОГО ПРАВА І. Панкевич Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська, 1, 79000 Львів, Україна Спираючись на чинне законодавство України, проаналізовано досвід дотримання принципу прямих виборів в Україні. Зокрема досліджено вплив системи голосування...»

«ЛАБОРАТОРІЯ ЗАКОНОДАВЧИХ ІНІЦІАТИВ ПРОГРАМА СПРИЯННЯ ПАРАЛАМЕНТУ УКРАЇНИ УНІВЕРСИТЕТУ ІНДІАНИ США СТАТУС ОПОЗИЦІЇ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД, РЕКОМЕНДАЦІЇ Інформаційно-аналітичне дослідження КИЇВ – 200 ЗМІСТ Вступ 1. Інститут опозиції: теорія та світовий досвід 2. Історія спроб законодавчого врегулювання статусу опозиції в Україні.1 3. Опозиція в Україні: права та механізми їх реалізації 4. Висновки і рекомендації 5. Література _ 2 © Лабораторія законодавчих ініціатив, 2006 ВСТУП...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»