WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 5 | 6 || 8 | 9 |   ...   | 13 |

«Аннотация Загадкова молода удова Гелена Грем, щойно з’явившись у занедбаному, напіврозваленому старовинному маєтку Вілдфел-Хол, полонила уяву всіх сусідів. Як наважилася самотня жінка ...»

-- [ Страница 7 ] --

– Це буде лише на користь мені, мамо. Я прийшов у цей світ не для того, аби визискувати свого ближнього, а щоб обертати свої здібності та почуття до його користі; тож коли я одружусь, то більшу втіху матиму від того, аби робити мою дружину щасливою і спокійною, ніж тоді, коли вона робитиме це для мене: я радше віддавав би, ніж отримував.

– Ох, усе це нісенітниці, любий мій. Це – просто хлопчача балаканина! Ти незабаром стомишся потурати своїй дружині, хоч якою красунею вона була б, а потім настануть прикрощі.

– Добре, тоді кожне з нас буде нести свій тягар.

– Тоді кожне з вас має зайняти належне йому місце.

Ти робитимеш своє діло, а вона – якщо вона гідна тебе – робитиме своє; але твоє діло – догоджати собі, а її діло – догоджати тобі. Твій любий батько був найкращий з усіх чоловіків, що коли-небудь жили на землі, та за шість місяців після весілля в мене вже й думки не було, що він мені догоджатиме й задовольнятиме мої забаганки, – це було б усе одно, що хотіти, аби він літав. Він завжди казав, що я була доброю дружиною і гарно виконувала свої обов’язки; а він завжди виконував свої – благослови його, Боже! – завжди був постійним і пунктуальним, рідко чіплявся до мене без причини, завжди віддавав належне моїм стравам і ніколи не запізнювався на обід – і це найбільше, що жінка може чекати від чоловіка.

Чи так це, Гелфорде? Чи це і є міра твоїх домашніх чеснот; і чи не вимагає твоя щаслива дружина від тебе нічого більшого?

Розділ VII Минуло кілька днів, і лагідного сонячного ранку (щойно зі йшов останній сніг, залишивши то тут, то там білі пружки на свіжій зеленій траві попід огорожами, і зацвіла сон-трава, а жайворонок у небі співав про літо, надію і кохання) я гуляв схилом пагорба, втішаючись весною і наглядаючи за тим, як пасеться отара ягнят, аж раптом угледів трьох осіб, що підіймалися на пагорб. То були Еліза Мілворд, Фергус і Роза. Я подався до них через поле і, почувши, що вони йдуть до Вілдфел-Холу, зголосився пристати до їхнього товариства і, запропонувавши свою руку Елізі, сказав братові, що він може вертати назад, бо я супроводжуватиму панночок.

– Прошу вибачення! – вигукнув він. – Це панночки мене супроводжують, а не я їх. Всі вже бачили ту чарівну незнайомку а я ні, от я й попросив Розу піти зі мною до Холу і представити мене. Вона сказала, що без панни Елізи не піде, тож я побіг до вікарія і прихопив її; йшли ми собі, пообнімавшись, мов пара закоханих, аж тут ти нагодився й забрав її від мене, та ще й хочеш візиту мене позбавити. Повертайся до своїх ланів і до своєї рогатої худоби, ти, незграбо; ти не здатний спілкуватися з таким вишуканим товариством, як наше, бо ми полюбляємо стежити за сусідами, зазирати в їхні потаємні закутки, винюхувати їхні таємниці та ганьбити їхню репутацію, коли побачимо, що вона ще не заплямована, – такі вишукані джерела втіхи не для тебе.

– Хіба ви обоє не можете піти з нами? – спитала Еліза, проігнорувавши останню частину промови.

– Так-так, обоє! – вигукнула Роза. – Що більше людей, то веселіше – і я певна, що нам потрібна буде вся наша бадьорість і запал, аби трохи звеселити ту велику темну похмуру кімнату з її вузькими ґратчастими вікнами і старими меблями, – якщо тільки господиня знову не поведе нас до своєї студії.

Тож ми пішли разом. Відчинила нам кощава стара служниця, яка провела нас до тієї кімнати, яку Роза описала мені, як місце дії її першої зустрічі та знайомства з місіс Грем. То був досить просторий і високий покій зі старосвітськими вікнами; стеля, панелі і полиця на коминку були зроблені з чорного дуба – полиця оздоблена вишуканою, та не дуже майстерною різьбою, – того ж кольору були столи, стільці та стара шафа, напхана книгами, і кабінетний рояль.

Пані Грем сиділа в жорсткому кріслі з високою спинкою; кошик із шитвом лежав на маленькому круглому столику, а біля неї стояв Артур – спершись ліктем на коліно, він читав їй уголос, а вона тримала руку у нього на плечі й неуважно гралася його довгими хвилястими кучерями. Обоє були таким приємним контрастом із похмурим інтер’єром покою, що я аж замилувався ними, втім, цю картину можна було спостерігати лише протягом декількох коротких секунд, коли Рейчел прочинила двері, впускаючи нас. Хтозна, чи рада була нас бачити пані Грем – було щось невимовно холодне в її тихій, спокійній ввічливості; але я не розмовляв з нею багато. Розташувавшись біля вікна, я погукав до себе Артура, і ми почали бавитися з Санчо, тоді як панночки не давали спокою місіс Грем своєю пустою балаканиною; а брат мій сидів навпроти неї, схрестивши ноги і тримаючи руки в кишенях бриджів, відкинувшись на спинку стільця і пильно дивлячись то в стелю, то просто на господиню (та ще й у такий спосіб, що я відчув досить-таки сильне бажання випхати його втришия), то насвистуючи уривок улюбленої мелодії, то втручаючись до бесіди або заповнюючи паузу якимось надзвичайно зухвалим запитанням чи зауваженням.

Якось він сказав:

– Мене страшенно дивує, пані Грем, що ви обрали для помешкання такі руїни. Якщо ви не могли найняти й відремонтувати весь цей замок, то чому б вам було не винайняти охайний маленький котедж?

– Може, я надто вже горда, містере Фергусе, – відповіла вона, всміхаючись, – але цей замок має чимало переваг перед котеджем – по-перше, покої більші й просторіші, по-друге, чимало вільних приміщень, які можуть служити комірчинами, та й платити за них не треба; і вони дуже стають у пригоді в дощові дні, коли мій малюк не може вийти надвір і натомість бігає по них; крім того, тут є сад, у якому він може гратися, а я працювати. Бачите, я вже дещо зробила для поліпшення тутешньої обстановки, – показала вона у вікно. – Он у тому кутку є грядка молодої городини, ось тут зацвіла сон-трава і кілька пролісків, а там розпускається жовтий крокус.

– А як ви можете миритись із ситуацією, коли ваші найближчі сусіди перебувають на відстані двох миль і ніхто не заходить до вас, ба навіть не проходить мимо? Роза у такому місці збожеволіла б. Вона не може жити, якщо не побачить щодня кільканадцять нових суконь і капелюшків, не кажучи вже про людей, що їх носять; а ви можете сидіти біля цих вікон цілий день і не побачити нікого, крім бабуні, що несе яйця на базар.

– Я не певна, що самотність цього місця не була однією з його головних приваб. Я не знаходжу жодного задоволення у тому, аби спостерігати крізь вікно за людьми; і мені подобається тиша.

– О! ви ніби хочете сказати, що ми повинні перейматися власними справами і дати вам спокій.

– Ні, друзів я рада бачити в своєму домі. Ніхто не може бути щасливим у вічній самотності. Тож якщо ви прийшли до мене як друг, пане Фергусе, я вас щиро вітаю, якщо ж ні, то, зізнаюся, вам краще триматися подалі.

Після цього звернулася з якимось зауваженням чи то до Рози, чи до Елізи.

– До речі, місіс Грем, – помовчавши, озвався Фергус, – ідучи сюди, ми обговорювали питання, яке ви легко можете для нас вирішити, оскільки воно вас-таки і стосується. Річ у тому, що ми часто балакаємо про вас, адже декому з нас і робити немає чого, як теревенити про сусідів, тож нова людина стає для нас неоціненним джерелом розваги. Отже хотілося б, аби ви з’ясували нам ось які питання…

– Прикуси язика, Фергусе! – вигукнула Роза, яку лихоманило від страху й гніву.

– Не буду, кажу тобі. Питання, які вас просять з’ясувати, ось які: по-перше, де ви народилися, звідки походите й де мешкали раніше. Дехто каже, що ви – іноземка, а дехто – англійка, одні кажуть, що з півночі, другі – що з півдня, а треті…

– Добре, містере Фергусе, я вам скажу. Я – англійка, тож не розумію, чому хтось повинен сумніватися у цьому, а народилася у сільській місцевості, ні на крайній півночі й ні на півдні нашого щасливого острова; і саме в селі я й провела більшу частину свого життя.

Сподіваюся, ви задоволені, бо я не в гуморі, щоб відповідати на такі запитання.

– А ще нам хотілося б знати…

– Ні, жодних запитань! – засміялась вона, а тоді покинула своє місце й, сівши біля нас із Артуром, спробувала залучити мене до розмови.

– Пане Маркгаме, – сказала вона, у той час як її швидка манера говорити і яскравий рум’янець дуже відверто свідчили про її занепокоєння, – ви вже забули про той прегарний морський краєвид, який ми згадували кілька днів тому? Гадаю, ви розповісте мені, як туди дістатися, бо якщо ця чудова погода триватиме далі, то, можливо, я прогуляюся туди і зроблю ескіз;


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


я вже вичерпала всі сюжети, тож не можу дочекатись цієї нагоди.

Я хотів був виконати її прохання, але мене урвала Роза.

– О, не розповідай, Гілберте! – вигукнула вона. – Це ви Бухту маєте на увазі, місіс Грем? То дуже довга прогулянка навіть для вас, а про Артура й мови бути не може. Але ми давно вже хотіли організувати пікнік і поїхати до Бухти; і якщо ви зачекаєте, поки розпогодиться, то я певна, що ми всі будемо дуже раді бачити вас.

Бідолашна місіс Грем виглядала збентеженою і намагалася знайти якусь відмовку, але Роза, чи то співчуваючи її самотньому життю, чи то бажаючи розвинути далі це знайомство, й слухати не хотіла ніяких заперечень. Вона сказала, що там будуть лише друзі, а найкращий краєвид відкривається з Кручі, до якої цілісіньких п’ять миль.

– Якраз гарна прогулянка для панів, – продовжувала Роза, – а панночки правитимуть кіньми і йтимуть пішки по черзі; ми візьмемо свій екіпаж, запряжений поні, там поміститься Артур і три жінки, а ще знаряддя для малювання та харчі.

Тож пані Грем урешті пристала на цю пропозицію.

Обговоривши час і спосіб здійснення запланованої екскурсії, ми попрощалися й пішли додому.

Але то було в березні. Минув холодний дощовий квітень і два тижні травня, перш ніж ми зважилися на нашу експедицію із обґрунтованою надією здобути втіху, яку шукаєш у приємних краєвидах, веселій компанії, свіжому повітрі, доброму частуванні й фізичних зусиллях. Одного ранку ми запрягли поні й вирушили в мандрівку. Компанія складалася із місіс Грем та її сина, Мері й Елізи Мілворд, Джейн і Ричарда Вілсонів, а також Рози, Фергуса і Гілберта Маркгамів.

Містера Лоренса також було запрошено приєднатися до нас, але з якоїсь причини, краще відомої йому самому, він відмовився. Коли я сказав йому про мандрівку, він повагався і запитав, хто буде ще. Почувши про міс Вілсон, він, здавалося, наполовину схилився до того, аби піти, але коли я згадав місіс Грем, думаючи, що це могло бути ще одним стимулом, то це мало протилежний ефект: він відхилив пропозицію, і, сказати правду, це рішення не було для мене прикрим.

До Бухти ми дісталися майже опівдні. Місіс Грем весь час ішла пішки; більшу частину шляху пішки пройшов і Артур, бо він був зараз набагато витривалішим і активнішим, крім того, йому не подобалось сидіти в екіпажі з чужими людьми, тоді як усі його друзі

– і мама, і Санчо, і пан Маркгам, і міс Мілворд – гуляли зеленими луками й польовими дорогами.

Гарні спогади лишилися в мене про ту прогулянку твердою дорогою, понад якою росли дерева або траплялися живоплоти з чудовими пахощами; йшли ми і польовими прослідками через луки, де росло запахуще квіття і молода зелена трава. Щоправда, Елізи поряд зі мною не було, та вона сиділа в екіпажі й, гадаю, так само щаслива була, як і я; коли ми подалися навпростець через поле, і маленький екіпаж зник за деревами, я й на мить не засмутився з того, що з поля мого зору пропав милий маленький капелюшок і шаль, – надто вже щасливий був я в товаристві пані Грем, аби жалкувати за Елізою Мілворд.

Спершу пані Грем була такою неговіркою, що аж дратувала мене, – певне, поклала собі ні з ким не розмовляти, крім Мері Мілворд та Артура.

Ішла вона поруч із Мері, та якщо дорога дозволяла, я намагався триматися біля неї, Ричард Вілсон ішов біля міс Мілворд, а Фергус ішов там, де йому хотілося. За якусь часину вона полагіднішала, і мені вдалося майже повністю привернути її увагу до себе – і я почувався щасливим, бо мені подобалось її слухати. Її думки й уподобання збігалися з моїми, – обоє ми відзначалися здоровим глуздом, витонченим смаком і чуйним сприйманням дійсності; а от різниця між нами полягала у тому, що вона сміливо визнавала чи захищала розбіжності між нами; у її серйозності і кмітливості, що неабияк дивували мене; навіть коли вона гнівала мене своїми недобрими словами чи поглядами, то я був невдоволений, що справив на неї таке несприятливе враження, і прагнув завоювати її пошану.

Нарешті наша прогулянка скінчилася. Вершини пагорбів та дедалі крутіший схил упродовж якогось часу заступали краєвид, та піднявшись на гору, ми побачили голубу морську далечінь, вкриту пінявими бурунами, які насилу можна було відрізнити від білих чайок, що кружляли у небі; на морській гладіні видніло хіба одне чи два судна, та й ті були далеко-далеко.

Я кинув погляд на свою супутницю, щоб побачити, яке враження справив на неї цей чудовий краєвид. Вона стояла, задивившись у далечінь, і її пильний погляд запевнив мене, що вона не була розчарована. У неї були прегарні очі, – не знаю, чи казав я тобі про це раніше, – великі, ясні, не карі, а темно-сірі. З моря віяв м’який цілющий бриз: він грався пасмами її кіс і забарвив рум’янцем її бліді уста й щоки. Вона відчувала його вплив, як і я, – на її обличчі був вираз тихої радості, яка переросла в усмішку, коли її очі зустрілись із моїми. Ще ніколи вона не виглядала такою вродливою, ніколи ще моє серце так палко не линуло до неї, як зараз. Якби нас покинули удвох бодай хвилини на дві, то я не міг би відповідати за наслідки. На щастя, нас погукали на обід – Роза, міс Вілсон та Еліза, які приїхали трохи раніше, порозкладали наїдки на скелястому майданчику, звідки видно було море, а від сонця його захищала скеля, що височіла з другого боку.

Місіс Грем сіла оддалік від мене. Моєю найближчою сусідкою була Еліза. Поводилася вона ніжно й ненав’язливо, була так само чарівною і викликала такий самий захват, як і завжди, та я був недоступний для її чарів. Проте невдовзі моє серце знову почало прихилятися до неї, і ми весело збули час за обідом, який тривав досить-таки довгенько. По обіді Роза попросила Фергуса, щоб він допоміг їй зібрати ножі, виделки й полумиски, а місіс Грем узяла свій складаний стілець і причандали для малювання, а потім попросила міс Мілворд наглядати за її сином і, суворо наказавши йому не відлучатись від його нової няньки, попрямувала уздовж крутого кам’янистого схилу до прямовисної скелі, з якої відкривався ще кращий краєвид, хоча дехто з жінок казав їй, що це було страшне місце, і радив не ходити туди.



Pages:     | 1 |   ...   | 5 | 6 || 8 | 9 |   ...   | 13 |
Похожие работы:

«Мороз Є.О. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кандидат соціологічних наук, молодший науковий співробітник ДО ПРОБЛЕМИ СОЦІОЛОГІЧНОЇ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ «КУЛЬТУРНОГО КАПІТАЛУ» СЕРЕД СУМІЖНИХ ЗА ЗМІСТОМ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ АНАЛОГІВ У статті розглянуто концептуальну специфіку «культурного капіталу» серед термінологічних за змістом понять соціологічної теорії та суспільствознаства. Пропонується комплексний підхід до здійснення теоретичної інтерпретації концепту «культурного...»

«А. Й. Дерев’янчук ОСНОВИ БУДОВИ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ГАРМАТ ТА БОЄПРИПАСІВ Підручник Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України Суми Сумський державний університет УДК 623.421. ББК 68.514.1я7 Д 3 Рецензенти: Ю. М. Бусяк – доктор технічних наук, старший науковий співробітник (Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова); А. В. Гурнович – доктор технічних наук, старший науковий співробітник (Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової...»

«FIFPro Міжнародна федерація асоціацій професійних футболістів Чорна книга FIFPro: Східна Європа Дослідження проблем, з якими зіштовхуються професійні футболісти FIFPro Міжнародна федерація асоціацій професійних футболістів Чорна книга FIFPro: Східна Європа Дослідження проблем, з якими зіштовхуються професійні футболісти (с) FIFPro Services BV 2012 Редактори: FIFPro, PFA Scotland, SPINS, Словенія Згідно з цим повідомленням про захищеність авторським правом, жодна частина цього матеріалу не може...»

«Геннадій Халімов, Олександр Потій, Олексій Дунь, Євген Котух УДК 681.3.06 АНАЛІЗ БЕЗПЕКИ МАС АЛГОРИТМІВ СТАНДАРТУ ISO/IEC 9797-2 Геннадій Халімов, Олександр Потій, Олексій Дунь, Євген Котух Харківський національний університет радіоелектроніки Анотація: Розглянути MAC-алгоритми, що визначені у стандарті ISO/IEC 9797-2, проведено аналіз їх безпечності до основних атак. Summary: MAC-algorithms which are certain in the standard ISO/IEC 9797-2 are considered, the analysis from safety to the basic...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ НАУКОВИЙ ПАРК «КИЇВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність Збірка праць IX (ХХІ) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ НТУУ «КПІ» УДК 339.9 ББК 65.5-55+65.9(4 УКР)-55 М58 Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи,...»

«Nova PARVA ІНСТРУКЦІЇ ПО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА МОНТАЖУ ОБЛАДНАННЯ Поздоровляємо Вас із вдалим вибором!ЗАСТЕРЕЖЕННЯ Ваш котел є високоефективним, модулюючим, з електронним регулюванням і запаленням та натуральною тягою. Матеріали, з яких він виготовлений, та системи регулювання, якими він оснащений, забезпечать безпеку, підвищений комфорт і економію електроенергії, щоб надати Вам можливість скористатися максимумом переваг автономного опалення. НЕБЕЗПЕЧНО! Слід дотримуватися інструкцій, позначених цим...»

«Річний звіт Статистичні дані: Кількість справ – 45 Кількість наданих консультацій громадянам та НУО – 411 Кількість прокоментованих законопроектів – 21 Конференції, семінари, організовані ЕПЛ -4 Випуск журналу «Екологія. Право. Людина» вийшли один подвійний номер №6-7 (46-47) та один одинарний номер № 8 (48). Інші публікації ЕПЛ – 2 МБО «Екологія-Право-Людина» протягом 2010 року продовжувала свою діяльність в таких ключових сферах: екологія, право, людина. Екологія: вся правова, просвітницька...»

«УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО ДЕПАРТАМЕНТУ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧА ІНСПЕКЦІЯ Калінінського району м. Горлівки Службова підготовка Вогнева підготовка «Затверджую» _ _ _ _ «_»_2011р. МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА для проведення інформативної лекції № 2 «Будова автомата Калашникова, порядок неповного розбирання та збирання. Умови виконання учбових стрільб. Заходи безпеки при поводженні зі зброєю» 21.03.2012 р. Для проведення у складі навчальної групи Тривалість:...»

«УДК 339.137.2:339.5 Прокопенко Ольга Володимирівна, д.е.н., професор, завідувач кафедри економічної теорії, в.о. декана факультету економіки та менеджменту Сумського державного університету МОТИВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ: СКЛАДОВІ ТА СТАН ЙОГО РИНКОВОЇ СТРУКТУРИ Визначено стан сучасного мотиваційного механізму інноваційного розвитку ринкового типу в результаті виокремлення складових мотиваційного механізму залежно від елементів ринку та оцінки дієвості кожної з виокремлених...»

«УДК 629.7.027.2 Д. В. Масалига, Р. І. Хома ОЦІНКА НАПРУЖЕНО–ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ ЕЛЕМЕНТІВ КОНСТРУКЦІЇ ШАСІ ЛІТАКА З ВРАХУВАННЯМ МІЖЕЛЕМЕНТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ Вступ Шасі літака є складною механічною системою, в якій всі елементи знаходяться у взаємодії між собою та з елементами інших агрегатів і систем, тому на етапі проектування нових виробів оцінка якості конструктивних рішень повинна проводитись комплексно на основі головних вимог до конструкції літака в цілому, а саме: взаємозамінність, міцність,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»