WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 13 |

«Аннотация Загадкова молода удова Гелена Грем, щойно з’явившись у занедбаному, напіврозваленому старовинному маєтку Вілдфел-Хол, полонила уяву всіх сусідів. Як наважилася самотня жінка ...»

-- [ Страница 5 ] --

Втішена цим компліментом, моя мати подзвонила, і невдовзі принесли порцеляновий глек нашого найкращого елю і поставили його перед цим паном, який так добре вмів цінувати його переваги.

– ОЦЕ воно! – вигукнув він, наливаючи його в склянку довгим струмочком, щоб утворилося багато піни, потім поглянув на нього крізь світло і вихилив одним духом, а далі поцмокав губами, глибоко вдихнув і знову наповнив свою склянку, тоді як моя матінка спостерігала за цим із величезним задоволенням.

– Божистий напій, місіс Маркгам! – сказав він. – Я завжди вважав, що з вашим домашнім елем ніщо не може зрівнятися.

– Я справді рада, що він вам подобається, сер. Я завжди сама наглядаю за тим, як вариться пиво, а також за приготуванням сиру й масла – мені подобається, коли речі робляться добре.

– Правильно, місіс Маркгам!

– Та, з іншого боку, містере Мілворд, ви ж не думаєте, що це неправильно – час від часу випити трошки вина чи інших алкогольних напоїв! – сказала моя мати, передаючи високу склянку джину з водою місіс Вілсон, яка підтвердила, що вино вадить її шлункові, а її син Роберт якраз пригощався склянкою цього міцного напою.

– Ні в якому разі! – відповів оракул, кивнувши, як Юпітер. – Всі ці речі – благословення і милості, якщо вміємо їх вживати.

– А місіс Грем гадає по-іншому. Чули б ви, що вона говорила нам нещодавно – я казала їй, що розповім вам про це. – І моя мати зробила компанії ласку, давши детальний звіт про помилкові ідеї цієї леді, скінчивши словами: – Чи ж не вважаєте ви, що це неправильно?

– Неправильно! – урочисто повторив вікарій. – Злочинно, я сказав би – злочинно! Вона не лише перетворює хлопчика на дурня, а й нехтує даром Провидіння і навчає топтати цей дарунок ногами.

Далі він докладно пояснив усю безглуздість і непоштивість такого вчинку. Моя мати слухала його з щонайглибшою побожністю, і навіть місіс Вілсон зволила дати своєму язику короткий перепочинок і теж слухала, вдоволено сьорбаючи джин із водою. Містер Лоренс сидів, поклавши лікоть на стіл, недбало грався своїм напівпорожнім келихом і таємниче посміхався.

– Але чи не вважаєте ви, містере Мілворде, – озвався він, коли той джентльмен нарешті зробив паузу в своїй промові, – що як дитина має природну схильність до нездержливості щодо спиртних напоїв – наприклад, з вини своїх батьків або предків – то деякі застережні заходи є доцільними? (До речі, усі вірили, що батько містера Лоренса вкоротив собі віку через нездержливість).

– Можливо, деякі окремі заходи й потрібні; але помірність, сер, – це одне, а невживання спиртних напоїв

– інше.

– Але я чув, що у випадку з деякими людьми стриманість – тобто помірність – майже неможлива; і якщо невживання спиртного це зло (у чому деякі сумнівалися), то ніхто не заперечуватиме, що нестриманість є більшим злом. Деякі батьки геть заборонили своїм дітям куштувати п’янкі напої; але батьківська влада не може тривати вічно; діти мають природну схильність прагнути заборонених речей; і дитині у такому разі, ймовірно, буде дуже цікаво скуштувати і відчути ефект від того, чим так тішилися інші, від того, що так суворо було заборонено їй самій – і цю ж таки цікавість задовольнить за першої ж зручної нагоди; і коли вже обмеження було хоч раз порушене, з цього можуть виплисти серйозні наслідки. Я не вдаю із себе судді в таких питаннях, але мені здається, що цей план місіс Грем, як ви його описали, місіс Маркгам, хоч і є незвичайним, однак не без переваг; бо тут ви бачите, що дитя відразу звільнене від спокуси; у нього немає потаємної цікавості, немає сильного бажання; воно добре знайоме зі спокусливими напоями, і вони викликають у нього страшенну відразу, і при цьому воно не страждає від наслідків їх вживання.

– А хіба це правильно, сер? Чи ж я не довів вам, що неправильно – й це суперечить священному Писанню і розсудливості – навчати дитину, щоб вона з презирством і відразою ставилася до благословення Провидіння, замість того, аби навчати її правильному користуванню цими дарунками?

– Ви й настоянку опіуму можете вважати благословенням Провидіння, сер, – відповів містер Лоренс, – та все ж таки визнаєте, що більшості з нас краще б утриматися навіть від помірно вживання її. Але, – додав він, – я не хочу, щоб ви так буквально керувалися моїми порівняннями – на підтвердження чого я доп’ю свою склянку.

– І сподіваюся, наллєте ще, містере Лоренсе, – сказала моя мати, підштовхуючи до нього пляшку.

Він ввічливо відмовився і, трохи відсунувши свого стільця від столу, нахилився до мене – я сидів трохи ззаду, на дивані поряд із Елізою Мілворд, – і недбало запитав мене, чи знав я місіс Грем.

– Я зустрічав її раз чи двічі, – відповів я.

– І що ви про неї думаєте?

– Не скажу, що я від неї у захваті. Вона вродлива – чи, краще сказати, показна собою й цікава, та не дуже люб’язна – вельми упереджена, бо перекручує все, щоб воно узгоджувалось із її власними ідеями. Надто вперта, надто різка, надто гірка, як на мене.

Він нічого не відповів, але опустив погляд і закусив губу, а невдовзі після цього підвівся і сів біля міс Вілсон, яка вабила його тією ж мірою, якою я почав йому не подобатися. Я заледве звернув на це увагу тоді, але згодом був змушений пригадати й інші подібні факти… але не буду забігати наперед.

Ми завершили вечір танцями – наш гідний пастор не вважав скандалом бути присутнім на такому заході, хоча ми найняли сільського музику. Але Мері Мілворд уперто відмовлялась приєднатися до нас; і те ж саме робив Ричард Вілсон, хоча моя мати навіть запропонувала бути його партнеркою.

Однак ми й без них дуже добре впоралися. З однією серією кадрилі та кількома сільськими танцями ми гуляли до пізньої пори; аж ось я звелів нашому музиці заграти вальс і вже хотів був запросити до танку Елізу, аж раптом втрутився містер Мілворд.

– Ні, ні, я цього не дозволяю! Годі, вже час іти.

– О ні, тату! – благала Еліза.

– Давно пора, моя дівчинко, – давно пора! Стриманість в усьому, не забувай! Задум такий – «Хай твоя стриманість буде відомою усім!»

Щоб помститися, я провів Елізу до тьмяно освітленого коридору і, допомагаючи їй надіти шаль, міцно поцілував її, поки батько обмотував собі шию і підборіддя величезним вовняним шаликом. Та лишенько! Обертаюся, аж поряд зі мною стоїть моя мати. Не встигли гості піти, як я був приречений вислухати дуже серйозну тираду, яка прикро урвала мій добрий гумор і так само прикро завершила вечір.

– Мій любий Гілберте, – сказала вона, – я хочу, щоб ти так не робив! Ти знаєш, як я дбаю про твої інтереси, як я тебе люблю і ціную понад усе на світі і як прагну бачити, що ти добре влаштувався у житті, тож гірко засмутить мене, якщо ти одружишся з цією дівчиною чи будь-якою іншою нашою сусідкою. Що ти в ній бачиш, я не знаю. Боронь Боже, думаю я не лише про гроші, але ж там немає ні краси, ні обдарованості, ні доброти. Якщо б ти знав собі ціну, як знаю її я, ти про неї й не мріяв би. Трохи почекай і побачиш! Якщо ти пов’яжеш себе з нею, то шкодуватимеш про це все життя, тому що бачитимеш, скільки кращих дівчат є на світі. Слово честі, пошкодуєш!

– Добре, мамо, добре! Ненавиджу, коли мені вичитують! Я ще не збираюся одружуватися, та хіба не маю я права розважатися?

– Авжеж, мій любий хлопчику, але не в такий спосіб. Ти зашкодив би цій дівчині, якби вона була такою, якою мала бути; та запевняю тебе, що це дуже хитре й зухвале дівча й ти заплутаєшся у її тенетах, перш ніж зрозумієш, куди потрапив. І якщо ти одружишся із нею, Гілберте, ти розіб’єш мені серце – на цьому й закінчимо.

– Ну, не плачте, мамо, – сказав я, бо сльози побігли з її очей, – нехай цей мій поцілунок буде покутою за той, який я дав Елізі; не треба більше сваритися на неї, і заспокойтесь; бо я обіцяю, що ніколи… тобто, я обіцяю подумати двічі перед тим, як зроблю якийнебудь важливий крок, котрий буде вам не до вподоби.

Сказавши це, я взяв свічку і пішов спати, а запал мій пропав.

Розділ V Місяць майже добігав кінця, коли, поступившись нарешті наполегливості моєї сестри, я вирушив з нею до Вілдфел-Холу. На наш подив, нас провели до кімнати, де першим об’єктом, що впадав ув око, був мольберт, а біля нього стояв стіл, захаращений рулонами полотна, пляшками з олією та лаком, палітрою, щітками, фарбами та іншим причандаллям. Під стіною стояло кілька недописаних ескізів, а також декілька завершених картин – здебільшого з ландшафтами й постатями.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


– Мушу запросити вас до своєї студії, – повідомила місіс Грем, – бо у вітальні не топилося й біля холодного коминка буде незатишно.

І, звільнивши пару стільців від мистецького мотлоху, запропонувала нам сідати, а сама знову зайняла місце біля мольберта. Поки ми розмовляли, вона вряди-годи позирала на картину і пензлем додавала штрихів, ніби для неї неможливо було відірватися від малювання. Це був краєвид Вілдфел-Холу, який можна було побачити вранці з поля, що лежало нижче, там, де Хол темним рельєфом вимальовувався на тлі сріблясто-синього неба із кількома червоними смужками на обрії, достеменно і дуже витончено написаними.

– Бачу, ваше серце – у вашій роботі, місіс Грем, – зауважив я. – Прошу, працюйте далі, бо якщо ви дозволите нашій присутності перервати вас, ми вважатимемо себе небажаними гостями.

– О ні! – відповіла вона, кинувши пензлика на стіл, ніби щось спонукало її до ввічливості. – Небагато в мене гостей буває, тож я ладна приділити кілька хвилин тим, хто вшанував мене своїми відвідинами.

– Ви майже завершили свою картину, – сказав я, підходячи, аби роздивитись її ближче, причому з більшим захопленням і втіхою, ніж мені хотілося б показати. – Гадаю, кілька додаткових штрихів на передньому плані завершать її. Але чому ви назвали картину «Маєток Фернлі, в Кемберленді», а не «Вілдфел-Хол, у графстві N»? – запитав я про назву, яку вона старанно вивела маленькими літерами внизу полотна.

Тієї ж миті я відчув, що вчинив зухвало, бо вона почервоніла і завагалася, та за хвилю з якоюсь відчайдушною відвертістю відповіла:

– Бо я маю друзів – принаймні знайомих, – від яких я бажала б приховати своє теперішнє місце проживання; і оскільки вони могли б побачити картину й, можливо, впізнали б стиль попри вигадані ініціали автора, то я перестрахувалася, щоб збити їх зі сліду, якби вони спробували в такий спосіб знайти мене.

– Тож ви не маєте наміру лишити картину собі? – сказав я, палко бажаючи якось змінити тему.

– Ні, я не можу дозволити собі малювати для власної розваги.

– Мама відправляє всі свої картини до Лондона, – повідомив Артур, – там продають їх для неї і висилають нам гроші.

Розглядаючи інші картини, я відзначив симпатичний ескіз Лінден-хоупу – краєвид з вершини пагорба; ще один краєвид старого Холу – в сонячному мареві тихого літнього полудня; і просту, але разючу маленьку картину, де було зображено замислену дитину над жменькою зів’ялих квітів – на обличчі її завмер вираз глибокого і сумного жалю, зображена вона була на тлі темних низьких пагорбів, осінніх ланів і похмурого неба.

– Знаєте, страшенно бракує сюжетів, – зауважила прекрасна художниця. – Я вже писала старий Хол місячної ночі, і гадаю, що муситиму малювати його на тлі зимової днини, а потім знову його ж на тлі темного хмарного вечора, бо мені немає більше чого малювати. Мені казали, що десь тут по сусідству є прегарний краєвид на море. Це правда? І чи можна до нього дійти пішки?

– Так, якщо ви не маєте нічого проти прогулянки майже в чотири милі. Трохи менше восьми миль туди й назад – і дорога не дуже гарна.

– А як туди дістатися?

Я почав пояснювати, як тільки міг, і якраз розповідав про шляхи, алеї та поля, які треба було перетнути, де йти прямо, а де звернути ліворуч чи праворуч, аж вона урвала мене.

– О, зупиніться! я забуду кожне слово з ваших вказівок, перш ніж вони мені стануть у пригоді. Я не думатиму про цю прогулянку до наступної весни; а потім, можливо, й потурбую вас. Зараз ми стоїмо на порозі зими, і… Вона раптом зробила паузу й підхопилася зі свого місця, а потім сказала: «Вибачте, я на хвилинку», і вийшла з кімнати, зачинивши за собою двері.

Я поглянув у напрямку вікна, – бо її очі недбало зупинились на ньому за мить до цього, – і встиг угледіти поли чоловічого пальта, які щезли за високим гостролистом, що ріс між вікном і верандою.

– Це мамин друг, – повідомив Артур. Роза і я перезирнулися.

– Я не знаю, як її взагалі розуміти, – прошепотіла Роза.

Дитя поглянуло на неї із серйозним подивом. Вона відразу ж почала розмовляти з ним на дрібні теми, а я розглядав картини. У темному кутку стояло полотно, якого я не помітив раніше. На нім була зображена маленька дитина, яка сиділа на траві, а на колінах у неї було повно квітів. Мініатюрні риси обличчя і великі блакитні очі, в яких читався усміх, копиця русявих кучерів, – все це так збігалося з рисами юного панича, який сидів переді мною, що можна було сміливо сказати: то був портрет Артура Грема в його ранньому дитинстві.

За тою картиною було ще одне полотно, обернуте зображенням до стіни. Я взяв його і виніс на світло.

То був портрет джентльмена в повному розквіті юної змужнілості. Картина була написана добре, та вочевидь її створили кілька років тому, бо в ній було значно більше ретельної точності деталей і менше тієї свіжості барв і свободи зображення, що так захопила і здивувала мене в інших картинах. Проте я з цікавістю розглядав її. У рисах і виразі обличчя того пана була певна індивідуальність, яка відразу надавала йому вдалої схожості. Яскраві блакитні очі дивились на глядача з якимось прихованим гумором – ви майже очікували побачити, як вони кліпають; повняві губи, здавалося, готові були усміхнутися; щоки були прикрашені пишними рудуватими бакенбардами, а розкішні каштанові кучері нависали над чолом і наче давали на здогад, що їхній власник більше пишається своєю вродою, ніж інтелектом; можливо, він і мав рацію, та все ж таки не скидався на дурня. За кілька хвилин художниця повернулася до кімнати.

– Це приходили по картини, – сказала вона, вибачаючись за те, що так раптово пішла. – Я звеліла почекати.

– Мабуть, це зухвальство, – сказав я, – взяти до рук полотно, яке художник обернув до стіни; але чи можна мені запитати…

– Це – дуже зухвалий вчинок, сер, тож прошу нічого не питати про цю картину, бо я не стану задовольняти вашу допитливість! – відповіла вона, намагаючись приховати свій докір за усмішкою; та щоки її зашарілися, а очі спалахнули, й видно було, що вона розлютилася.

– Я лише збирався запитати, чи ви її власноруч намалювали, – сказав я, передавши їй картину.



Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 13 |
Похожие работы:

«Міністерство освіти і науки України ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ УНІВЕРСИТЕТ Министерство образования и науки Украины ХАРЬКОВСКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ АВТОМОБИЛЬНО-ДОРОЖНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ ПРОГРАМА 78-ї науково-технічної та науково-методичної конференції університету 12–16 травня 2014 р. ПРОГРАММА 78-й научно-технической и научно-методической конференции университета 12–16 мая 2014 г. Харків 2014 Харьков 2014 ЗМІСТ ПРОГРАМИ ЗА ФАКУЛЬТЕТАМИ АВТОМОБІЛЬНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кількість Найменування...»

«Розділ 2 Інновації у маркетингу УДК 339.138:659. Ілляшенко Сергій Миколайович, д.е.н., професор, завідувач кафедри маркетингу та УІД Сумського державного університету СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ У МАРКЕТИНГУ 1 Досліджені й систематизовані сучасні технології та інструменти інтернет-маркетингу. Визначені основні тенденції їх застосування і розвитку. Уточнено категорійну базу й визначено склад основних елементів інтернет-маркетингу. Наведені перспективи його розвитку....»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского  Серия «Юридические науки». Том 19 (58), № 2. 2006 г. С. 232­232.  УДК 347.477  Кост руба А. В.  ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДАЧІ МАЙНОВИХ ПРАВ,  ЯКІ СТАНОВЛЯТЬ ЗМІСТ КОНОСАМЕНТУ,  У ПРАВОВІДНОСИНАХ ПРО ПЕРЕДАЧУ МАЙНА У ВЛАСНІСТЬ  Економіко­правова  вага  цінних  паперів  полягає  в  тому,  що  їх  власник  має  можливість,  з  одного  боку,  визначити  правову  долю  цінних  паперів  шляхом  їх  передачі іншій ...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ А. В. Васильєв, Ю. О. Зубань Ю. М. Коровайченко, С. М. Шкарлет ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ Й ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ФАХІВЦІВ ІТ-ГАЛУЗІ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ Монографія Суми Сумський державний університет УДК 37.018.43:00 ББК 74.584(4Укр)7 З-36 Рекомендовано до друку вченою радою Сумського державного університету (протокол № 11 від 01 липня 2013 р.) Рецензенти: Ємець Олег Олексійович – доктор...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ Факультет приладобудівний Кафедра приладів і систем орієнтації і навігації Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з циклу «Розробка проектної документації у пакеті SolidWorks» з дисципліни КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОЕКТУВАННІ ПРИЛАДІВ для напряму підготовки 6.051003 – приладобудування освітньо-кваліфікаційного рівня – бакалавр спеціальності 6. 05100303 – прилади і системи орієнтації та навігації...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР «ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ» Рекомендовано Вченою радою Навчально-наукового центру «Інститут біології», протокол №9 від 19 квітня 2011 року Конспект лекцій з курсу дисципліни спеціалізації «Біофізика мембран» для студентів кафедри біофізики Навчально-наукового центру «Інститут біології» К.І. Богуцька, Ю.І. Прилуцький Це навчальне видання призначене для студентів кафедри біофізики ННЦ «Інститут біології» Київського...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Міжрегіональний центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців Технічна механіка Програма, методичні рекомендації і контрольні завдання для студентів заочної форми навчання. Спеціальність 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів». Укладач: Тарадуда О.В.Загальна кількість годин: за навчальним планом -135 самостійна робота студентів. -115 лекцій та практичних робіт -20 контрольних робіт -1...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2012. № 48 УДК 22.06 І.Б. ОСТАЩУК (кандидат філософських наук, доцент, докторант кафедри релігієзнавства) Київський національний університет імені Тараса Шевченка ДІАЛОГІКА ПОЛІСЕМАНТИЧНОСТІ САКРАЛЬНОГО СИМВОЛІЗМУ Аналізується сутність та діалогізм багатозначності символізму. Доводиться відмінність між символом та метафорою. Наводяться приклади аналізу сакрального й релігійного символізму. релігійний символізм, сакральний символізм, метафора,...»

«Міністерство освіти і науки України Вінницький національний технічний університет Г. С. Ратушняк, К. В. Анохіна ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ОБЛАДНАННЯ БІОКОНВЕРСІЇ Монографія Вінниця ВНТУ УДК 662.767.2 Р25 Рекомендовано до друку Вченою радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол № _ від _ 2013 р.) Рецензенти: С. Й. Ткаченко, доктор технічних наук, професор І. П. Паламарчук, доктор технічних наук, професор...»

«УДК 37.014.54:001.77 Куценко Віра Іванівна, д.е.н., професор, завідувач відділу проблем розвитку соціальної сфери Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України СПІВПРАЦЯ ОСВІТИ ТА НАУКИ У РОЗБУДОВІ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ Досліджено аспекти впливу співпраці освіти та науки на соціально-економічний розвиток, на формування інноваційної економіки, в основі функціонування якої лежать знання, обґрунтовані шляхи поліпшення цієї співпраці. Ключові слова: наука, інноваційна економіка,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»