WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 7 | 8 || 10 | 11 |   ...   | 13 |

«Аннотация Загадкова молода удова Гелена Грем, щойно з’явившись у занедбаному, напіврозваленому старовинному маєтку Вілдфел-Хол, полонила уяву всіх сусідів. Як наважилася самотня жінка ...»

-- [ Страница 9 ] --

Вона зашарілася, можливо, через ці незграбні слова. Потім розсудливо оглянула томик з обох боків, насупивши брови, мовчки погортала сторінки, а далі закрила книгу і спокійно запитала, скільки вона коштує.

Я відчув, як гаряча кров кинулася мені в обличчя.

– Мені шкода ображати вас, пане Маркгаме, – докинула вона, – але якщо я не заплачу за книгу, то не зможу її узяти, – і вона поклала її на стіл.

– Чому не зможете?

– Тому що!..

– Чому?! – повторив я, причому так роздратовано, що вона звела погляд і твердо подивилася мені у вічі.

– Тому що мені не подобається брати на себе борги, з якими ніколи не зможу розрахуватись – я й так вже зобов’язана вам за вашу доброту до мого сина; але його вдячна прихильність і ваші власні хороші почуття мають винагородити вас за це.

– Нісенітниця! – вигукнув я.

Вона знову глянула на мене з виразом спокійного подиву, що виглядало як догана.

– То ви не візьмете книги? – вже трохи лагідніше запитав я.

– Я її охоче візьму, якщо ви дозволите мені за неї заплатити.

Я назвав їй точну ціну та ще й із поштовими видатками, причому так спокійно, як тільки зміг, бо насправді ладен був заплакати від розчарування і досади.

Вона дістала гаманця і вже хотіла була віддати гроші за книжку, та, глянувши на мене, завагалася, а потім лагідно сказала:

– Бачу, ви вважаєте себе ображеним, містере Маркгаме. Мені хочеться, аби ви зрозуміли, що… що я…

– Я вас розумію, і до того ж чудово, – сказав я. – Вам здається, що якби ви прийняли від мене зараз цей дарунок, то надалі я зловживав би цим. Мушу сказати, ви помиляєтеся:

А. Бронте. «Незнайомка з Вілдфел-Холу»

якщо ви зробите мені ласку, прийнявши цей подарунок, то я не вважатиму це прецедентом для майбутніх послуг. Ви нічим не зобов’язані мені, – всі зобов’язання на моєму боці, на вашому лише прихильність.

– Що ж, ловлю вас на слові, – відповіла вона з янгольською усмішкою, кладучи ті гроші до гаманця, – тільки ж пам’ятайте!..

– Я пам’ятатиму те, що сказав, та не карайте мене за самовпевненість, позбавляючи своєї дружби – або зачекайте, поки я спокутую її, ставши стриманішим, ніж був раніше, – сказав я, протягаючи руку для прощання, бо був занадто збуджений, аби лишитися.

– Що ж, давайте залишимось такими, якими й були, – відповіла вона, щиро стискаючи мою долоню.

Мені важко було стриматись, щоб не притиснути її ніжну долоньку до своїх уст, та ця передчасна жертва завдала б моїм надіям майже смертельного удару.

Додому я повертався схвильований, серце мало не вискакувало з грудей. Стояла страшенна спека, та я й не помічав її, бо думав тільки про пані Грем, про її недоступність і свою нестриманість та нетактовність, про її рішення і свою нездатність подолати його, сподівався, що… втім, не буду стомлювати тебе своїми суперечливими надіями і побоюваннями.

А. Бронте. «Незнайомка з Вілдфел-Холу»

Розділ IX Хоча я й охолов до Елізи Мілворд, та вряди-годи бував із візитом у вікарія, бо не хотів різко поривати стосунки з його дочкою – це викликало б страшенне обурення і я став би предметом для пліток, та й вікарій рішуче образився б, адже він вважав, що я приходжу з візитами до нього особисто. Коли наступного дня після мого побачення із пані Грем я завітав до нього в гості, виявилося, що його немає вдома – і та обставина не була для мене такою приємною, як раніше. Хоч як там було, та я вирішив зробити свій візит коротким і розмовляти з Елізою у такій манері, на яку мені могло давати право наше довге знайомство і яка не могла ні образити її, ні послужити для заохочення хибних надій. У мене ніколи не було звички говорити про місіс Грем ні з нею, ні з ким-небудь іншим; та я не просидів і трьох хвилин, як вона сама заговорила про неї.

– Ох, містере Маркгаме! – майже пошепки сказала вона з приголомшеним виразом на обличчі. – А що ви думаєте про ті чутки, що ходять про місіс Грем?

– Які чутки?

– Ага, зараз! Ви й самі знаєте! – вона лукаво всміхнулася і похитала головою.

– Я нічого про них не знаю. І взагалі, що ви маєте на увазі, Елізо?

– О, не запитуйте мене! Я не можу цього пояснити, – вона взяла до рук батистову носову хустинку і почала обшивати її широкою мережаною облямівкою.

– Про що йдеться, міс Мілворд? Що вона має на увазі? – запитав я, звертаючись до її сестри, яка підшивала велике простирадло.

– Не знаю, – відповіла вона. – Йдеться про необґрунтовані чутки, які хтось розпускає.

Сама я їх не чула, поки Еліза не розповіла, та якби й уся парафія настирливо твердила мені про це, я не повірю, бо добре знаю місіс Грем!

– Правильно, міс Мілворд! Хоч що там казали б, я теж певний у порядності пані Грем.

– Добре, – зітхнувши, зауважила Еліза, – добре мати таку втішну впевненість в чесноті тих, кого ми любимо. Аби лиш не виявилося, що ми довірилися тому, хто цього не заслуговує.

І вона так сумовито й ніжно глянула на мене, що серце моє здригнулося; проте щось не сподобалося мені в тих очах, і я подумав був, як міг захоплюватися ними. Мене розлютили ті натяки стосовно місіс Грем, які, я був певен, були брехнею, знала вона про це чи ні.

Однак того разу я більше нічого не сказав на цю тему і незабаром попрощався та й пішов собі, не почуваючи анінайменшого занепокоєння стосовно можливої правдивості цих таємничих чуток, лише бажаючи знати, що то були за чутки, хто їх розпустив і на чому вони ґрунтувалися та як їх можна було усунути або ж спростувати.

За кілька днів матуся влаштувала одну з наших тихих маленьких вечірок, на яку запросила друзів та сусідів. Прийшла і місіс Грем – тепер вона не могла ухилитися від запрошення, посилаючись на темні вечори або непогоду. Без неї вечірка для мене була б нестерпно нудною; але вже саме прибуття пані Грем втішило мене, і хоча я не міг заради неї нехтувати іншими гостями, як і не міг очікувати, що приверну більшу частину її уваги до себе, я все ж таки передчував задоволення.

Містер Лоренс також прийшов. Мені було цікаво подивитись, як він поводитиметься з місіс Грем. Втім, вони лише обмінялися легкими поклонами; ввічливо привітавши інших гостей, він сів на досить пристойній відстані від молодої вдови.

– Бачили такого хитруна? – прошепотіла Еліза, яка була моєю найближчою сусідкою. – Таке, наче вони геть не знайомі!

– І що з того?

– Чому ви вдаєте, ніби нічого не знаєте?

А. Бронте. «Незнайомка з Вілдфел-Холу»

– Не знаю? Чого не знаю? – запитав я, причому так різко, що вона здригнулася і відповіла:

– О, тихіше! Не розмовляйте так голосно.

– Ну, то розкажіть мені, – відповів я, понизивши голос, – що ви маєте на увазі! Ненавиджу загадки.

– Ну, знаєте, я не поручусь за достовірність цього, – але хіба ви не чули?…

– Я не чув нічого, крім того, що ви мені кажете.

– У такому разі ви маєте бути навмисно глухим, бо це вам кожен розповість; але я бачу, що лише розгніваю вас, повторивши це, тому я краще триматиму язика за зубами.

Вона замовкла і склала перед собою руки з виглядом ображеної смиренності.

– Якби ви хотіли не гнівити мене, то мали б тримати свого язика за зубами із самого початку або ж відверто і чесно викласти все, що знаєте.

Вона дістала носову хустинку, підійшла до вікна і зупинилася, вочевидь, потонувши в сльозах. Я був здивований, роздратований, засоромлений – не стільки від власної різкості, скільки від її дитячої слабкості. Проте ніхто, здавалось, не звернув на неї уваги, а невдовзі нас покликали до чайного столу: у нас прийнято за будь-якої нагоди сідати до столу під час вечірнього чаю і перетворювати чаювання на повноцінний прийом їжі, тому що обідаємо ми рано. Зайнявши своє місце, я побачив, що з одного боку біля мене сидить Роза, а з другого немає нікого.

– Можна мені сісти біля вас? – озвався біля мого ліктя ніжний голос.

– Як хочете, – відказав я, і Еліза прослизнула до незайнятого стільця; а потім, зазирнувши мені в обличчя із напівсумною, напівграйливою посмішкою, прошепотіла:

– Ви такий суворий, Гілберте.

Зневажливо посміхнувшись, я передав їй чай і нічого не відповів, бо не мав чого казати.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


– Ви так образилися… А що я такого зробила, скажіть мені? – ще жалібніше запитала вона.

– Беріть свій чай, Елізо, і не будьте нерозумною, – відповів я, передаючи їй цукор і вершки.

Цієї миті до Рози підійшла міс Вілсон.

– Чи не будете ви так ласкаві помінятися місцями зі мною, міс Маркгам? – запитала вона. – Річ у тому, що я не хочу сидіти поряд із місіс Грем. Якщо ваша мама вважає, що можна запрошувати таких осіб до свого дому, то, мабуть, не заперечуватиме проти того, аби її дочка водила з ними компанію.

Останнє речення було радше монологом, бо Роза вже сіла біля пані Грем; але я не був настільки ввічливим, аби так це залишити.

– Чи не будете так люб’язні розповісти мені, що ви маєте на увазі, міс Вілсон? – поцікавився я.

Запитання трохи налякало її.

– Я, містере Маркгаме, – холодно відповіла вона, – дуже здивована, що місіс Маркгам запросила до свого дому таку особу, як місіс Грем; але вона, може, просто не знає, що репутацію цієї леді навряд чи можна вважати прийнятною.

– Я теж не знаю цього, тож ви зробите мені послугу, пояснивши свою думку.

– Не думаю, що зараз час чи місце для таких пояснень; але, гадаю, навряд чи можете ви бути таким необізнаним, як вдаєте, – ви маєте знати її так само добре, як і я.

– Знаю і, можливо, трохи краще, ніж ви, тож якщо поінформуєте мене, що ви чули або вигадали про неї, то я зможу поправити вас.

– Якщо так, то чи можете ви мені сказати, хто був її чоловік і чи мала вона його колинебудь?

А. Бронте. «Незнайомка з Вілдфел-Холу»

Від обурення мені аж заціпило. У цей час і в такому місці я б не ризикнув щось відповідати.

– Хіба ви ніколи не помічали, – зауважила Еліза, – яка існує разюча схожість між цією її дитиною і…

– І ким? – наполягала на відповіді міс Вілсон із виглядом холодної, але завзятої жорстокості.

Еліза злякалася – цей натяк призначався лише для мого вуха.

– О, перепрошую! – виправдовувалась вона. – Звичайно, я можу помилятися… Її слова супроводжувались лукавим глумливим поглядом у мій бік.

– Немає потреби просити мого вибачення, – відповіла її подруга, – але я не бачу тут нікого, хто хоча б трохи був схожий на це дитя, крім його матері, а коли ви чутимете злісні чутки, міс Елізо, я була б вам вдячна, тобто, я гадаю, ви добре зробите, якщо утримаєтесь від того, аби їх повторювати. Я припускаю, що особа, на яку ви натякали, це містер Лоренс;

але можу вас запевнити, що ваші підозри украй недоречні; і якщо між ним і цією леді таки існує якийсь специфічний зв’язок (чого ніхто не має права стверджувати), принаймні він має (чого не можна сказати про деяких інших) достатнє почуття пристойності, яке не дає йому визнавати у присутності поважних осіб, що їхнє знайомство не обмежується лише поклоном при зустрічі; він, вочевидь, був як здивований, так і роздратований, побачивши її тут.

– Ну ж бо, хутчій! – вигукнув Фергус, який сидів з іншого боку від Елізи. – Каменя на камені не залиште від неї!

Міс Вілсон випросталася із виглядом крижаного презирства, але не сказала нічого.

Еліза зібралась відповісти, але я урвав її і сказав:

– Ми вже достатньо говорили на цю тему; якщо ми можемо говорити лише для того, аби зводити наклепи на тих, хто займає вище становище, то давайте краще притримаємо язики.

– Так само вважає наш добрий пастор, – зауважив Фергус-Він у своєму найпіднесенішому гуморі цілий вечір промовляв до гостей і час від часу поглядав на вас із суворою доганою, поки ви непоштиво перешіптувалися, а одного разу зробив паузу посеред історії чи проповіді, не знаю, чого саме, і втупився у тебе, Гілберте, наче хотів сказати: «Коли пан Маркгам нафліртується із тими двома паннами, я продовжуватиму».

Не можу сказати, про що ще говорили за чайним столом, як і не скажу того, звідки взяв терпіння досидіти до кінця тієї вечірки. Пам’ятаю, насилу здужав допити свій чай і нічого не з їв; і перше, що я зробив, це пильно поглянув на Артура Грема, який сидів поруч зі своєю матір’ю, а потім так само пильно поглянув на містера Лоренса, який сидів далі; мене вразило те, що між ними таки була схожість, та після подальших роздумів я дійшов висновку, що схожість існувала лише в уяві.

Обоє мали делікатні риси обличчя, в Лоренса воно було бліде, а в Артура біле; але кирпатий Артурів носик ніколи не стане таким довгим і прямим, як у містера Лоренса; і контури його обличчя, хоча й не такого повного, щоб стати круглим, ніколи не стануть довгим овалом, як у Лоренса, та й чубчик світлішого, теплішого відтінку, ніж чуприна того пана, та й великі, ясні блакитні очі Артура вкрай не схожі на нерішучі карі очі містера Лоренса, що виказували його чутливу недовірливу душу, яка завжди ладна була сховатися від грубого світу. І як я міг повірити цьому огидному припущенню! Хіба я не знав місіс Грем? Хіба я не бачив її, не розмовляв із нею? Хіба не був упевнений, що за інтелектом, чистотою і моральністю вона була незмірно вищою від будь-кого з наклепників, що була вона найблагороднішою, найчудовішою із усіх представниць своєї статі, яких я коли-небудь бачив? Тож разом із Мері Мілворд міг я з певністю сказати, що якби навіть уся парафія або й увесь світ повторювали цю жахливу брехню, то я не повірив би, бо знав цю леді краще, ніж вони.

А. Бронте. «Незнайомка з Вілдфел-Холу»

Тим часом серце моє ладне було вискочити з грудей, а душа кипіла від обурення. Я дивився на своїх сусідок із почуттям відрази і ненависті, яке майже не намагався приховати.

З мене вже пожартувати кілька разів, бо я був неуважний до своїх сусідок, але мене це мало обходило: турбувала мене тільки одна тема та ще думка про те, коли ж урешті скінчиться вечірка. Містер Мілворд так розбалакався, що, здавалося, ніколи вже не замовкне: він розводився про те, що геть не вживає чаю і що вкрай шкідливо навантажувати шлунок рідкою їжею замість більш корисних харчів, а сам тим часом вицмулив уже четверту чашку.

Нарешті терпець мені урвався. Я підвівся і без жодного слова вибачення покинув гостей. Треба було подихати повітрям і заспокоїтися або ж подумати про все на самоті.



Pages:     | 1 |   ...   | 7 | 8 || 10 | 11 |   ...   | 13 |
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАТВЕРДЖУЮ В.о. ректора НУХТ _проф. Українець А.І. «_» _ 2014 р. ПРОГРАМА КОНСТРУКТОРСЬКО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ студентів V курсу спеціальностей 7.05050313, 8.0505031 «Обладнання переробних і харчових виробництв» денної та заочної форм навчання СХВАЛЕНО СХВАЛЕНО Вченою радою факультету інженерної механіки Вченою радою НУХТ та пакувальної техніки Протокол № 3 Протокол № 5 від « 12 » листопада 2014 р. від « 5 »...»

«УДК 37.013 О. Касьянова, к.п.н., доцент Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ РЕГІОНУ Анотація. У статті обґрунтовуються поняття моделювання, моделі, розкриваються особливості моделювання в технічних і гуманітарних науках; охарактеризована сутність педагогічної експертизи, й обґрунтована необхідність розробки її моделі; розкриті теоретичні підходи до моделювання педагогічної...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН І ГЕНЕТИКИ ТИМОШЕНКО Вячеслав Володимирович УДК 581.133.1:581.1.1.035.2 ВПЛИВ ТРИВАЛОСТІ ФОТОПЕРІОДУ НА НІТРАТНИЙ ОБМІН У РОСЛИН РІЗНИХ ФОТОПЕРІОДИЧНИХ ГРУП 03.00.12 – фізіологія рослин Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Київ-2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі фізіології та біохімії рослин Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, м. Харків. Науковий...»

«Буковинський медичний вісник Том 17, № 3 (67), ч. 2, 2013 them underwent an examination before being prescribed hormonal replacement therapy (HRT). It has been demonstrated reliably that the effects of progesterone are associated with NO2, whereas, such a correlation between the level of the hormone and NO2 + NO3 hasn't been established. The level of NO2 was also dependent upon the level of total cholesterol and ApoB. Key words: progesterone, women, perimenopause, nitrates, nitrites. SI “The...»

«Proceedings of the Third International Conference SYMMETRY in Nonlinear Mathematical Physics Mathematics and its applications Editor-in-Chief A.M. Samoilenko Institute of Mathematics National Academy of Sciences of Ukraine Kyiv, Ukraine Proceedings of Institute of Mathematics Volume of the National Academy of Sciences of Ukraine 30 SERIES Mathematical Physics Proceedings of the Third International Conference SYMMETRY in Nonlinear Mathematical Physics Kyiv, Ukraine 12–18 July 1999 Part 1...»

«УДК 321.64 (430):17.023.32 Євгеній Білоножко, кандидат філософських наук, cт. викладач кафедри філософії, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»ТОТАЛІТАРИЗМ ТА РОДИНА (розгляд проблеми на прикладі націонал-соціалістичної Німеччини) Belonozhko Evgenyy. Totalitarianism and Family (Examination of the Problem by Using the Example of National Socialist Germany). The article deals with the purposes and means of influence of the totalitarian state in the sphere of...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ МЕХАНІКО-МАШИНОБУДІВНИЙ ІНСТИТУТ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання лабораторних робіт з дисципліни Мікропроцесорна техніка для студентів напрямку 6.050502 Інженерна механіка Затверджено на засіданні кафедри Конструювання верстатів та машин Протокол № від 20 р. Київ – 2011 Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни Мікропроцесорна техніка для студентів напрямку...»

«НАУКОВІ ПРАЦІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО НАУКОВІ ПРАЦІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО Редакційна колегія: О. С. Онищенко, акад. НАН України, д-р філос. наук (голова) Г. В. Боряк, чл.-кор. НАН України, д-р іст. наук В. М. Горовий, д-р іст. наук Т. Ю. Гранчак, д-р соц. ком. Л. А. Дубровіна, чл.-кор. НАН України, д-р іст. наук (заст. голови) Г. І. Ковальчук, д-р іст. наук С. Г. Кулешов, д-р іст. наук В. Ю. Омельчук, д-р іст. наук Г. В....»

«УДК 349.6 Романко С.М. Юридичний інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Глобальна екологічна політика та її відображення у екологічному законодавстві України Анотація Стаття присвячена дослідженню поняття глобальної екологічної політики, механізму її реалізації та відображенні у чинному екологічному законодавстві України. Автор аналізує глобальну екологічну політику як окреме явище, що базується на принципах сталого розвитку та діяльності міжнародних...»

«Київ Видавництво Національного авіаційного університету «НАУ-друк» УДК 531.3 ББК В 213я7 З 20 Рецензенти: М. Б. Штерн — д-р техн. наук (Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України) О. В. Хорошилов — канд. фіз.-мат. наук, старш. наук. співроб. (Національний університет імені Тараса Шевченка) С. Р. Ігнатович — д-р техн. наук, проф. (Національний авіаційний університет) Затверджено методично-редакційною радою Національного авіаційного університету (протокол № 13 від...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»