WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 9 | 10 || 12 | 13 |

«Аннотация Загадкова молода удова Гелена Грем, щойно з’явившись у занедбаному, напіврозваленому старовинному маєтку Вілдфел-Хол, полонила уяву всіх сусідів. Як наважилася самотня жінка ...»

-- [ Страница 11 ] --

– За умови, що таке ніколи не повториться.

– І я можу час від часу бачити вас?

– Якщо тільки не зловживатимете цим привілеєм.

– Я не даю порожніх обіцянок; втім, ви й самі в цьому переконаєтеся.

– Якщо спробуєте зловживати, нашій близькості настане кінець, от і все.

– А ви будете завжди називати мене Гілбертом? Це звучить по-сестринському і буде мені нагадуванням про нашу угоду.

Вона всміхнулася і знову запропонувала мені піти. Я вирішив, що краще буде послухатися її, тож вона знову ввійшла до будинку, а я почав спускатися з пагорба. Я вже йшов через поле, аж почув тупіт кінських копит. Роззирнувшись наокіл, я побачив вершника, що їхав шляхом поміж живоплотами. Хоча вже сутеніло, я впізнав його з першого погляду: то був містер Лоренс на своєму сірому поні. Я просто-таки перелетів через поле, перестрибнув кам’яну огорожу і помчав до нього. Побачивши мене, він потягнув свого коня за вудила і, здавалося, мав намір повернути назад, але, подумавши, вочевидь вирішив, що краще таки їхати туди, куди зібрався, – але в мене було інше на думці.

Схопивши його коня за вуздечку, я вигукнув:

– Зараз, Лоренсе, ти мені розкриєш цю таємницю! Ану кажи, куди це ти вирядився!

– Покинь вуздечку, – спокійно сказав він, – ти роздереш рота моєму поні.

– Іди ти зі своїм поні!..

– Чому ти такий грубий і брутальний, Маркгаме? Мені страшенно соромно за тебе.

– Відповідай на мої запитання – перш ніж ти зрушиш із цього місця, я дізнаюсь, що ти ховаєш під цією віроломною двоєдушністю!

А. Бронте. «Незнайомка з Вілдфел-Холу»

– Я не відповідатиму ні на які запитання, поки не відпустиш вуздечки, – навіть якщо до ранку триматимешся за неї.

Я покинув вуздечку.

– Ну? – сказав я.

– Запитай мене іншим разом, коли ти зможеш говорити, як личить джентльменові! – відповів він і спробував був обминути мене, але я знову схопився за вуздечку.

– Ну, містере Маркгаме, це вже занадто! – сказав він. – Я що, не можу побалакати зі своїм орендарем про бізнес без того, аби на мене не нападали сусіди?!

– Не про бізнес ідеться! Зараз я тобі скажу, що думаю про твою поведінку.

– Краще відклади свою думку до зручнішої нагоди, – урвав він мене, – ось іде вікарій.

І справді, до нас підходив містер Мілворд – певне, він повертався з якогось віддаленого закутка своєї парафії. Я облишив вуздечку, і Лоренс рушив з місця.

– Що, сваримося, Маркгаме? – вигукнув вікарій. – І підозрюю, через цю молоду вдову? – додав він, докірливо хитаючи головою. – Але дозвольте мені сказати вам, юначе, – тут він наблизив своє обличчя до мого з поважним, конфіденційним виглядом, – вона цього не варта!

– МІСТЕРЕ МІЛВОРД! – обурено крикнув я.

Почувши це, преподобний роззирнувся довкруги, приголомшений і здивований такою нечуваною зухвалістю, а потім втупився в мене поглядом, який відверто казав: «Що, отак до мене!» Але я був надто розгніваний, щоб вибачатися чи сказати йому ще хоч слово – я обернувся і сягнистими кроками почав спускатися у діл, покинувши його на шляху.

А. Бронте. «Незнайомка з Вілдфел-Холу»

Розділ XI Минули три тижні. Ми з пані Грем стали справжніми друзями – чи радше братом і сестрою, як полюбляли ми казати. Вона називала мене Гілбертом, а я її Геленою, тому що бачив це ім’я на її книжках. Ми бачилися не більше, ніж двічі на тиждень, і я намагався надавати нашим зустрічам випадкового характеру, бо вважав за потрібне бути надзвичайно обережним, і загалом поводився із такою пристойністю, що в неї жодного разу не з’явилося нагоди докорити мені. Все ж таки я не міг не помічати, що вона іноді була нещасна і невдоволена собою чи своїм становищем, та й сам я був не зовсім задоволений: цю братню байдужість було дуже важко підтримувати, і я часто почувався найзапеклішим лицеміром; також я бачив або, скоріше, відчував, що, всупереч їй самій, «я не був для неї байдужим», як скромно називають це герої романів, і поки я із вдячністю тішився своїм теперішнім щастям, то не міг бажати і сподіватись чогось кращого – але, звичайно, тримав такі мрії при собі.

– Куди це ти збираєшся, Гілберте? – запитала Роза якось увечері після чаю.

– Прогулятися.

– Ти завжди чистиш свого капелюха так ретельно, і так гарно зачісуєш чуба, і одягаєш такі модні нові рукавички, коли йдеш на прогулянку?

– Не завжди.

– Ти збираєшся до Вілдфел-Холу, чи не так?

– Чому ти так думаєш?

– Тому що ти маєш такий вигляд, ніби збираєшся туди. Знаєш, мені хотілося б, аби ти не ходив туди так часто.

– Не кажи дурниць, дитино! Я не ходив туди жодного разу за шість тижнів.

– Добре, але на твоєму місці я б не мала стільки справ із місіс Грем.

– Чому, Розо? Ти що, теж піддаєшся думці більшості?

– Ні, – відповіла вона, вагаючись, – але я стільки всього чула про неї останнім часом, – і від Вілсонів, і в родині вікарія, – та й мама каже, що якби вона була пристойною особою, то не жила б сама. А хіба ти не пам’ятаєш тієї справи з вигаданим іменем на картині – вона це пояснила тим, що мала друзів чи знайомих, від яких хотіла приховати своє теперішнє місце проживання, а потім вибігла з кімнати, коли прийшла та людина, про яку Артур з таким таємничим виглядом сказав нам, що то друг його мами?

– Так, Розо, я все це пам’ятаю; і я можу пробачити твої жорстокі висновки, бо цілком можливо, що якби я сам не знав її, то повірив би у те ж саме, що й ти; але, дяка Богові, я таки знаю її, тож був би негідний називатися чоловіком, якби міг повірити в те, що не почув з її власних уст. З таким же успіхом повірив би я і в плітки про тебе, Розо.

– О Гілберте!

– Бач, ти ж не думаєш, що я міг би повірити в щось подібне!

– Хотілось би сподіватись, що таки не повіриш!

– А чому? Бо я знаю тебе, а її знаю так само добре.

– О ні! ти ж нічого не знаєш про її колишнє життя; а торік о цій порі не знав навіть, що така особа існує.

– Байдуже. Можна зазирнути людині в очі й за одну мить дізнатися про широчінь і глибину її душі, а не витрачати на це все життя, якщо та людина не хотіла відкривати тобі своєї душі або якщо у тебе просто не вистачило глузду її зрозуміти.

– Отже, ти збираєшся до неї?

– Авжеж!

– Але що скаже мама, Гілберте!

– Мамі не потрібно про це знати.

А. Бронте. «Незнайомка з Вілдфел-Холу»

– Але колись вона все одно дізнається, якщо ти туди вчащатимеш.

– «Вчащатимеш»! Ми друзі з пані Грем, і жодна жива душа цьому не завадить, – ніхто не має права втручатися в нашу дружбу.

– Але якби ти знав, що говорять, то був би обережнішим, як заради неї, так і заради себе. Джейн Вілсон вважає твої візити до Холу ще одним доказом її розбещеності…

– Триклята Джейн Вілсон!

– А Еліза Мілворд страшенно засмучена.

– Сподіваюсь, що засмучена.

– А я на твоєму місці такого не робила б.

– Не робила б? До речі, звідки вони знають, що я туди ходжу?

– Від них ніщо не сховається: вони все вистежують.

– Ніколи про це не думав! Виходить, вони хочуть вчинити з нашої дружби привід для скандалу! Принаймні це доводить брехливість усіх інших їхніх пліток. Не забувай заперечувати їм, Розо, допіру матимеш таку нагоду.

– Але вони не кажуть мені відкрито про це: я дізнаюсь, про що вони думають, лише через натяки, а також із інших балачок.

– Ну, тоді, я не піду сьогодні, бо вже вечоріє. Чорти б їх ухопили, цих пліткарок! – гірко пробурмотів я.

І тут до кімнати увійшов вікарій – ми були надто поглинуті розмовою, аби почути, що він стукає у двері. Після того, як він бадьоро і по-батьківському привітав Розу, яка була його пестункою, він глянув на мене.

– Ага, сер! – сказав він. – Перестали ви до мене учащати. Ану – дайте – мені – подумати, – повільно продовжував він, умостивши своє огрядне тіло в крісло, яке Роза запобігливо йому принесла, – вже минуло – шість тижнів – за моїми підрахунками, відтоді як ви востаннє з’являлись – у мене – на порозі! – він сказав це з притиском і гупнув своїм ціпком об підлогу.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


– Невже, сер? – запитав я.

– Атож! Це так! – він ствердно кивнув і знай дивився на мене з якоюсь розгніваною урочистістю, тримаючи свого масивного ціпка між колінами і поклавши долоні на набалдашник.

– Я був зайнятий, – сказав я.

– Зайнятий! – глузливо повторив він.

– Так, я косив сіно; а зараз почалися жнива.

– Гм!

Тієї миті увійшла моя матінка і, на моє щастя, відвернула його увагу від мене. Вона глибоко шкодувала, що він не прийшов трохи раніше, якраз до чаю, але запропонувала знову його приготувати.

– Для мене ніякого чаю, дякую, – відповів він, – я буду вдома за кілька хвилин.

– Ох, залишіться і скуштуйте трохи! Чай буде готовий за п’ять хвилин.

Але він відхилив пропозицію величним помахом руки.

– Я скажу вам, чого б я випив, місіс Маркгам, – сказав він. – Я вип’ю келих вашого чудового елю!

– Із задоволенням! – вигукнула моя мати, а потім подзвонила і звеліла служниці принести елю.

– Я думав, – продовжував він, – що лише зазирну до вас по дорозі та скуштую вашого домашнього елю. Я був з візитом у місіс Грем.

– З візитом?

Він похмуро кивнув і додав:

– Я вважав своїм обов’язком це зробити.

А. Бронте. «Незнайомка з Вілдфел-Холу»

– Справді! – вигукнула моя матінка.

– А чому, містере Мілворд? – запитав я.

Він суворо поглянув на мене і, знову обертаючись до моєї матері, повторив:

– Я вважав своїм обов’язком це зробити! – і ще раз гупнув ціпком об підлогу. Моя мати сиділа навпроти і захоплено слухала його. Він продовжував, хитаючи головою: – «Місіс Грем, – сказав я, – жахливі чутки!» «Які, сер?» – каже вона, вдаючи, ніби не знає, про що я.

«Це – мій – обов’язок – як – вашого пастора, – мовив я, – казати вам усе, що сам я вважаю гідним догани у вашій поведінці, і все, на що в мене є причини для підозри, і що інші розповідають мені стосовно вас…» Тож я їй і сказав!

– Ви сказали, сер? – вигукнув я, схоплюючись зі свого місця і вдаривши кулаком по столу.

Він лише глипнув на мене і провадив далі:

– Це був болісний обов’язок, місіс Маркам, – але я сказав їй!

– І як вона сприйняла це? – запитала матінка.

– Озлоблено, боюсь – озлоблено! – відповів він, засмучено хитаючи головою, – і водночас далися взнаки непристойні, неправильно спрямовані пристрасті. Її обличчя побіліло, і вона вдихала повітря через зціплені зуби, що виглядало дико, – але вона не представила жодного часткового виправдання чи захисту; і з якимось безсоромним спокоєм – який приголомшував у такій молодій людині, – це було все одно, як сказати мені, що моє умовляння було даремним, а моя пасторська порада абсолютно відкинута нею, – навіть більше, що сама моя присутність була неприємною, поки я говорив такі речі. І я невдовзі пішов, бо для мене було вже занадто очевидно, що нічого не можна зробити, – і побивався страшенно, що її випадок був таким безнадійним. Але я твердо вирішив, місіс Маркгам, що мої дочки не будуть – спілкуватись із нею. Прийміть те ж рішення стосовно своїх! Щодо ж ваших синів

– щодо вас, юначе… – продовжував він, суворо обертаючись до мене.

– Щодо МЕНЕ, сер… – почав був я, але затнувся і, відчувши, що весь тремчу від люті, більше нічого не сказав, а зробив наймудріше – схопив свого капелюха та й вискочив з кімнати, так грюкнувши за собою дверима, що весь дім задвигтів, а моя матінка аж скрикнула.

Наступної хвилини я вже поспішав до Вілдфел-Холу. Не знаю, навіщо я туди йшов, та треба було кудись іти, а куди ж іще підеш, як не до Гелени: я мусив побачити її й поговорити з нею, та не знав, що казатиму їй і як діятиму за тих прикрих обставин. Так багато думок було у мене в голові, що вони обернулися справжнісіньким сум’яттям.

А. Бронте. «Незнайомка з Вілдфел-Холу»

Розділ XII Минуло хвилин із двадцять, і попереду забовваніли похмурі кам’яниці Вілдфел-Холу.

Я зупинився біля воріт, щоб утерти чоло, звести дух і трохи заспокоїтися. Швидка хода погамувала моє збудження, і я рушив садовою стежкою. Проходячи повз обжите крило будівлі, через відчинене вікно я помітив місіс Грем, яка повільно міряла кроками свою самотню кімнату.

Здавалось, мій прихід схвилював і навіть злякав її, наче вона думала, що я також прийшов звинувачувати її. Я шукав її товариства, щоб поспівчувати їй, але мені стало соромно казати про візит вікарія, тож я вирішив поки що промовчати.

– Я прийшов невчасно, – сказав я, надавши своєму обличчю бадьорого виразу, – але не забиратиму вашого часу.

Вона всміхнулася мені, – мляво, але доброзичливо, сказати б, навіть із вдячністю.

– Ви така сумна, Гелено! А чому в коминку не топиться? – запитав я.

– Ще ж літо, – відповіла вона.

– Ми завжди топимо вечорами, а цей холодний дім тим паче потрібно опалювати.

– Ви ж самі сказали, що не пробудете тут довго, та й Артур уже в ліжку.

– Але я так люблю, коли в коминку гуде полум’я. Накажете запалити, якщо я подзвоню?

– Навіщо, Гілберте? Не схоже, що ви змерзли! – сказала вона, з усмішкою розглядаючи моє обличчя, що розпашіло від сварки з вікарієм.

– Не змерз, – відповів я, – та хочу, щоб вам було затишно.

– Мені затишно! – повторила вона, гірко сміючись, ніби у цій думці було щось до смішного абсурдне. – Мені більше підходить так, як зараз, – додала вона тоном сумної покори.

Та я все ж таки подзвонив.

– Ну ось, Гелено! – сказав я, коли у відповідь на виклик почулись кроки Рейчел. Пані Грем не залишалося нічого іншого, як тільки звеліти, щоб служниця затопила в коминку.

Рейчел послухалася, та спершу кинула на мене підозріливий інквізиторський погляд, що відверто запитував: «А ти тут що робиш, га?» Це не пройшло повз увагу її пані, і вона трохи зніяковіла.

– Ви не повинні залишатися надовго, Гілберте, – сказала вона, коли служниця вийшла.

– Я й не збираюсь, – трохи роздратовано сказав я. – Та перш ніж піти, я хотів би вам дещо сказати.

– Що саме?



Pages:     | 1 |   ...   | 9 | 10 || 12 | 13 |
Похожие работы:

«Державна науково-технічна бібліотека України (ДНТБ) http://gntb.gov.ua Тематична виставка Відходи: проблеми збору, переробки та утилізації (надходження III – IV кв. 2012) Нормативно-правові акти. Державне регулювання у сфері управління відходами Дригулич П. Г. Перспективи вдосконалення законодавства у сф ері поводження з відходами у наф тогазовому комплексі України / П. Г. Дригулич, А. В. Пукшін, М. П. Шпек // Нафтов а і газова промисловість. – 2012. – № 3. – С. 55-58. Р/423 У статті...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Волинський національний університет імені Лесі Українки Математичний факультет Кафедра прикладної математики «Теоретичні основи комп’ютерної безпеки та її організаційне забезпечення» Методичні вказівки до лабораторних робіт освітньо-професійної програми галузі знань 0403 «системні науки та кібернетика» Луцьк-2010 УДК ББК Теоретичні основи комп’ютерної безпеки та її організаційне забезпечення. Методичні вказівки до лабораторних робіт. –, Луцьк 2010. – 49 с....»

«Спільний проект Європейського Союзу та Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй Спільнота споживачів та громадських організацій ЮРИДИЧНИЙ ДОВІДНИК з підготовки до розгляду справ про захист прав споживачів Київ, «Наш час», 2008 ББК 67.9(4УКР)304я2 Ю 70 Автор та упорядник: канд. юр. наук Фролов М. О. Видання здійснене в рамках спільного проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН «Спільнота споживачів та громадські об’єднання» Дана публікація здійснена за допомоги Європейського...»

«Региональная экономика УДК.334.722.01:332.12 НОДНОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВПРОВАДЖЕННЯ КЛАСТЕРНОЇ ЕАНА ЗЙРВ ДНГ. ММ,ІЄ Є.С О. СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО ТУРИЗМУ В РЕГІОНІ Нездоймінов С.Г., Андрєєва Н.М. Розглянуто сучасні напрями формування стратегії розвитку аграрного туризму та регіонального менеджменту в сфері рекреації. Визначені основні проблеми регіоналізації діяльності підприємців сфери аграрного туризму. Запропоновано організаційно-економічний механізм впровадження...»

«соотношением нормативных и фактических расходов центра, которые уменьшаются на сумму прибыли от дополнительной коммерческой деятельности или увеличиваются на сумму ущерба от него. По предприятию в целом полноту использования потенциала определяет соотношение фактического и нормативного финансового результата от операционной деятельности. Значения индексов по центру перевозок и предприятию в целом в пределах от 0 до 1 характеризуют уровень неполного использования потенциала; если индекс равен...»

«МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР НАУКОВОЇ МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ПАТЕНТНО-ЛІЦЕНЗІЙНОЇ РОБОТИ «УЗГОДЖЕНО» ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ РОЗВИТКУ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ МОЗ УКРАЇНИ М.П. ЖДАНОВА 27.12.2007 р. УШКОДЖЕННЯ М'ЯКИХ ТКАНИН ГОЛОВИ. ДОШПИТАЛЬНИЙ ЕТАП. (МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ) КИЇВ 2008 УДК 616.831-001: 614.88 В.Г.Ринденко, М.І. Завеля, О.Л.Чернов. Ушкодження м'яких тканин голови. Дошпитальний етап / Методичні рекомендації. – Харків, «Оберіг», 2008.24 с. Установа розробник:...»

«VII Міжнародна науково-технічна конференція “ПРИЛАДОБУДУВАННЯ: стан і перспективи” 22-23 квітня 2008 року, НТУУ “КПІ”, м. Київ, Україна СЕКЦІЯ 8 ПРИЛАДИ І СИСТЕМИ ОБЛІКУ ВИТРАТ ЕНЕРГОНОСІЇВ УДК 681.121 НОВІ АСПЕКТИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ ОБЛІКУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ В УКРАЇНІ Крук І.С., ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз Україна”, м.Київ, Україна, Для визначення витрати природного газу використовують різні методи вимірювання. Найбільшого поширення в силу своєї простоти та надійності набув метод...»

«Міністерство освіти і науки України НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ МЕХАНІКО-МАШИНОБУДІВНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни Технологічні розрахунки при збагаченні корисних копалин для студентів заочної форми навчання за спеціальністю 6.050303 “Збагачення корисних копалин” Дніпропетровськ НГУ 2007 рік Методичні вказівки до виконання контрольних завдань з дисципліни Технологічні розрахунки при збагаченні корисних копалин студентами заочної форми навчання...»

«Економічні науки УДК 338.43 О. Ю. ШАЛЕВСЬКА Луганський національний аграрний університет СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЧИННИКІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ Розглянуті теоретичні підходи до розгляду чинників, які впливають на мотивацію, запропонована класифікація чинників, що впливають на формування механізму мотивації праці на сільськогосподарських підприємствах. The theoretic approaches to factors' analysis which influence the motivation is researched, the...»

«АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ: Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Актуальні питання безпеки фінансової системи держави», м. Харків, 21 лютого 2014 року УДК 330.342:332.14 КРАВЧУК Юлія Броніславівна, викладач кафедри економіки та фінансів факультету права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ РЕГІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ Досягнення стабільності як системи сприятливих умов...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»