WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 26 |

«Лауреат IV премії конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики про кохання «КОРОНАЦІЯ СЛОВА — 2012» Міжнародний літературний конкурс романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної ...»

-- [ Страница 1 ] --

Наталка Доляк

Гастарбайтерки

«Коронація слова» створює для вас нову хвилю українськ

літератури — яскраву, різножанрову, захоплюючу, — яка є

дзеркалом сьогодення і скарбом для майбутніх поколінь.

Тетяна та Юрій Логуш, засновники проекту

Лауреат IV премії конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики про кохання

«КОРОНАЦІЯ СЛОВА — 2012»

Міжнародний літературний конкурс романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів

для дітей «Коронація слова» був заснований за підтримки бренду найпопулярнішо українського шоколаду «Корона». Головна мета конкурсу — сприяння розвитку новітнь української культури.

Література, кіно і театр обрані не випадково, адже саме ці жанри є стратегічним жанрами культури, що формують і визначають зрілість нації.

Метою конкурсу та його завданням є пошук нових імен, видання найкращих роман стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу, кіно й театру і як наслідок — наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно театру — якісними українськими фільмами й п’єсами.

koronatsiya.com 4/4. В ритмі життя Ви взяли до рук цю книжку, саме цю. Саме до неї — з-поміж десятків інших — потягла рука, чи саме її простягла вам рука того, чия думка для вас важлива… Можливо, вас прива лоскітне слово «гастарбайтерки», може, задерикувате «джайв», та ще й із закордонним, а т романтичним акцентом — «берлінський»… Хай там що вами рухало, вибір зроблено, і він — правильний.

В одній із трьох героїнь роману «Гастарбайтерки» ви впізнаєте себе, бодай кілька своїх р Наталка Доляк пише про українок: відданих, працьовитих, лагідних, зосереджених, гарних звісно, по-своєму нещасливих. А як інакше, коли живеш на повну, в ритмі 4/4? Інакше або можеш, бо такий характер, або не можна, бо обставини такі… Колись прекрасна дружина Галина Манькович, ставши тягарем для власного сина, виїжд за кордон, де отримує нове ім’я — Халла. Забезпечена й енергійна, але бездітна і незаяко Наталя на чужині стає Ташею, знайшовши простір для розкриття свого джайвового характ Колишня спортсменка і просто красуня Лариса, не бачачи на батьківщині можливост забезпечити нормальне життя собі, маленькому синові й мамі, вирушає на заробітки.

Їй т надають нове ім’я, ще й таке витончене: Лаура, оспівана Петраркою… Але недарма кажуть:

мавши щастя змалку, не матимеш до останку», — колись уже обпечена на інтимі Лаура з во потрапляє в полум’я… Можливо, і вас уже відвідували думки про гастарбайтерство чи навіть еміграцію. Можлив вам на рідній землі буває тоскно, холодно і безвихідно — бо нема на батьківщині пророка пророцтва здійснюються лише похмурі, і дерева колись були вищі, і вода чистіша, і лю щасливіші. І здається, що десь там, далеко, звідси не видно, — там усе інакше.

Виявляється, там дійсно все по-іншому. Але чи краще? Чи стала щаслива Халла, яка ба років прислужувала літній пані і заробила тисячі умовних одиниць? Чи знаходить себе на чуж території Лаура, котра засинає і просинається з єдиною мрією — побачити і притиснути до се свого сина, а не чужого? Чи заспокоюється серце невгамовної Таші, яка має роботу, щ влаштовує, друзів, із якими їй весело, навіть подобу сім’ї? Вона знайшла більше, ніж втрат але чи не зависокою ціною?

Мандруючи разом із Халлою, Ташею й Лаурою різними країнами Європи, вулицями районами Берліна, ви побачите їх живими, неглянцевими, натуральними. Столиця Німеччин промовить до вас неочікувано м’яко, ви торкнетеся вельветових сидінь у комфортабел вагонах убану і побачите фігури різнокольорових ведмедів. Вам (можливо, знову) захоче сюди приїхати, але ви сто разів подумаєте: як хто — гостя, прислуга чи… Третій варіа найскладніший, найнеймовірніший, але чи такий неможливий?

Утім, над цим і над усім іншим можна і не замислюватися, а просто читати ритмічний, місцями веселий, драматичний, часом аж до трагедії прекрасний роман про те, як жити, кол жити, здається, ніяк… І не дивуйтеся, якщо, читаючи його, ви проґавите улюблений сері проїдете свою зупинку, забудете приготувати вечерю чи навіть запізнитеся на зустріч. Відчут подаровані цими сторінками, окуплять усе сповна.

Закони буття однакові для всіх — для тих, хто вдома чи на чужині, для юних і зрілих, для тих, хто на вершині або тимчасово в ямі. «Гастарбайтерки» Наталки Доляк нагадують ці непору рятівні правила-рухи. Коли все валиться з рук і летить чортам під хвіст — увімкни джайв. Ко опускаються руки і підкошуються ноги — увімкни джайв. Коли в грудях камінь замість серця сльози накочуються, скільки їх не ковтай, — увімкни джайв. Попри все, за будь-яких обстав — життя прекрасне, хай йому джайв!

Ольга Хвостова Історія перша Халла з Ґрюневальда Міжнародний потяг «Каштан», сполученням Київ—Берлін, на кінцевій станції виплюнув на перон залізничного вокзалу Остбанхоф чималу порцію українських заробітчан. Візуально во не вельми різняться від охоплених ейфорією мандрівок звичайних пострадянських турис Майбутні гастарбайтери старанно вдають із себе мандрівників, бо ж приїхали до Німеччи саме за туристичними візами. Ці «щасливчики» на заробітчанській віртуальній драбині стоя на декілька щаблів вище за тих, хто гарує на нескінченних полуничних плантаціях Польщі та напівлегальних швейних майстернях Чехії, бо ж зарплатню їм обіцяють значно більш «Чорних» найманців, як, власне, і справжніх туристів, зустрічають, тицяючи кожному мало н під носа шматки нерівно нарізаного картону, де нашкрябані латиною імена прибульців.

Керівники легальних тургруп підходять до пасажирів, ручкаються. Голосно, не криючис підкликають до себе гурт із десяти-п’ятнадцяти розпашілих мандрівників, шикують у біль менш організовану шерегу й ведуть у нетрі великого міста.

Незатребувані екскурсоводами гастарбайтери розсіюються по перону і вдають, що пр прогулюються й милуються чудовими краєвидами. Не знімаючи з облич напружених посмішо нишпорять очима по написах, намагаючись вгледіти свої прізвища. До знервованих заробіт час від часу підходять переважно неголені чоловіки в сонцезахисних окулярах та вилиня бейсболках. Не виймаючи рук із кишень, вони стиха шепочуть кілька слів приїжджим, після чого ті бадьоро підхоплюють торби та сунуть за подібними на російських мафіозі чоловіками.

Галина Сергіївна Манькович та її супутник міцно тримаються за руки. Стоять мов укопа посеред платформи й дрібно цокотять зубами від хвилювання і страху за своє майбутн кожного в голові крутиться нав’язлива думка: кидатися назад до зручного комфортабель купе, з якого щойно вийшли, шукати там батьківщини, прихистку, спокою.

Коли територія біля блакитного пасажирського поїзда спорожніла, жінка подивилас повними сліз очима на Максима Петровича Гулякина, свого напарника, шукаючи підтримки «Обдурили!» — пронеслося в головах обох, і, ніби на підтвердження цих здогадів, завищав потяг.

Він сіпнувся, трохи похитався вперед-назад і від’їхав, звільнивши місце та оголивши пустку межею перону.

— Що далі? — запитав Максим, звертаючись переважно до себе самого.

Жінці кортіло перекинути всю провину за невдалу поїздку на Гулю, звинуватити коханог чоловіка, адже це він її сюди привіз, а тепер питає, що далі… Здалеку пероном, поважно рухаючи кінцівками, сунув задоволений собою німецьк поліцай, який привітно всміхався безмежному простору. Українці здригнулися, нервов повідводили погляди від представника влади. Відчули нутром, що ця усмішка віщує недобр вітчизняні-бо стражі порядку зазвичай так посміхалися, рахуючи подумки гроші потенційни порушників, які, власне, порушниками й не були, допоки не стикалися з людиною у формі «пр ісполнєнії». Пара напружилася, чоловік і жінка одночасно завмерли й уявили картину арешт Ось так безславно закінчиться, навіть не розпочавшись, їхній трудовий стаж на чужинсь території. На думку Галюні, кожен німецький громадянин знав мету їхнього приїзду засуджував сам факт такого неподобства. Порівнявшись із українцями, поліціянт козирнув ввічливо поцікавився ламаною англійською, чи не потрібна панам допомога. Галина Сергіївн пересилюючи тремтіння, відповіла, що все прекрасно, вони лише чекають, допоки їх забер представники туристичної фірми. Німець, який менш за все очікував бездоганної німецьк вимови від людей, котрі вийшли з потягу «Каштан», взяв під козирок зі ще більшою повагою пішов собі далі вимірювати перон. Віддаляючись, встиг відвісити ще пару компліментів що мовної обізнаності вже не молодої українки.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


— Це до нас? — вивів зі ступору цивільну дружину Максим. Він хитнув головою в б вокзалу, звідки біг якийсь чимілик[1] та активно махав правицею.

Коли чолов’яга дістався до переляканих мандрівників, вони остаточно пересвідчилися:

— по їхні душі.

— Вибачте, запізнився! Клятий убан, — відхекався.

— Хто клятий? — запитав Максим, ніби зараз його понад усе хвилювала виключно те загадкового убану.

— Метро! — замість незнайомця розтлумачила Галя. — U-bahn — метро, S-bahn — автоб Запам’ятай!

— Льоня! — відрекомендувався чоловік.

З виду йому можна було дати років шістдесят, але він старанно молодився. Особливо впа в око його футболка з зображенням яскравого мультяшного героя й підписом кручени англійськими літерами «Mickey Mouse».

— Галина Сергіївна! — презентувала себе, а тоді й супутника: — Максим Петрович!

— Е, ні, тут ви ці витребеньки викиньте відразу. Я — Льоня, а краще Леон, ти — Галя, а навіть Халла, а ти, значить, Макс.

Пан Гулякін запідозрив небезпеку, підступний обман. Насупився, бо ж за попереднім домовленостями телефоном їх мала зустрічати якась Ольга. Вони навіть обговорювали с оплати, а тепер цей Леон намалювався. «Ой розводять нас, ой розводять», — міркував Мак вибачився перед новим знайомим та відвів Галю вбік. Вони ще не почали перешіптуватись

Льоня голосно промовив, виколупуючи ключем бруд із-під нігтів:

— Я — законний чоловік Олі. Міг би й паспорт показати, аби він у мене був. — Засміявся продовжив серйозно: — Вона мене послала, бо сама зараз на роботі.

*** Колихалися в чистому вагоні убану, милувалися крізь шибки краєвидами німецької столи Особливістю Берліна були будівельні крани, що повсюди височіли над містом. Леон замовкав, аж від нього боліли вуха. Розповідав про життя тут, на чужині, про важку, але дармову працю, про підступні риси характеру німців та про такі самі, притаманні нашим співвітчизникам. Говорив, не стишуючи голосу. Новеньким було навдивовижу те, що розпашілого від балаканини Леоніда ніхто з місцевих не звертає особливої уваги. Так, гляну посміхнуться та й думають про своє.

Онімечений роками перебування в Берліні, українець насамперед потягнув новачків супермаркету, аби прикупити щось попоїсти, а заразом похизуватися надбання капіталістичного світу. Складалося враження, що всі ці супермаркети, метро й будівництва справа рук Леона з Бердичева. Пані Манькович знову злякалася. Тепер запідозрила, щ почнуть «розкручувати на гроші», ненав’язливо вимагати, аби вони робили закупівлю. То вона, повторюючи те саме по кілька разів, запевняла, що вони не голодні, що обійдуться дещо привезли з собою. Леонід ішов собі вздовж полиць і скидав до візка усе, на що падал та до чого дотягувалася рука. Галя волокла за собою величеньку сумку з власними реча Максим торохкотів по підлозі валізою на колесах. Ці двоє соромилися, нітилися, озиралися, здавалося, що представники німецької громади щохвилини слідкують за ними, цікавлят планами дивних іноземців.

— Та плюньте, кому ви потрібні, — завзято доводив Льоня, який розсекретив нов робітників. — Сам такий спочатку був, шугався[2] кожної собаки.

Він голосно зареготав, намагаючись невимушеною поведінкою розслабити попутників. А ще глибше загнав їх у кут свіженьких фобій та комплексу меншовартості.

Тамуючи внутрішній неспокій та боячись вскочити в халепу, дісталися Леонідово помешкання. На тихій, практично безлюдній вуличці, недалеко від станції Крумме Ланке, поміж приватних котеджів, огороджених парканами з невисоких кущиків, вирізнявся триповерхов охайний будиночок на два під’їзди. Туди Леонід і потяг гостей, пояснюючи кожен свій крок Прагнув допомогти Галі й Максові адаптуватися. Натомість досяг того, що спонукав їх дум про себе як про людей із наднизькими розумовими здібностями. «Щоб зайти, потрібн натиснути код. Запам’ятовуйте. Два-сім-девять… Внизу — селла, себто підвал… Нам ліф потрібен — перший поверх… Тут — поштові скриньки… Відчиняємо — забираємо… Йдем далі… Нічого не чіпайте… Обережно… Відчиняємо… Халльо!» — голосно вигукнув наостано коли процесія вже увійшла до квартири. Гості автоматично здригнулися від крику Леоніда, а т реготнув і хвацько підморгнув.

Квартира вразила нетиповим та незвичним для українського ока плануванням. Ніяк передпокоїв: вхідні двері відчинилися — і гурт опинився у вітальні. Леонід запропонував зня свої шкраби[3], взути капці та заходити. Сам швиденько чкурнув до кухні.

— Ви обдивляйтесь, що тут, як, а я на стіл накрию! — гукнув звідти.

Галина сприймала його гостинність як знак бути уважною й не втрачати пильності. Максим також продовжував очікувати на якусь підлоту з боку співвітчизника. Природна цікавіс Галюні в якийсь момент притамувала її хворобливу обережність, і вона захопилася огля квартири. Посеред вітальні розташовувався круглий дубовий стіл кольору горіхової шкара окультурювало помешкання німецьке піаніно фірми «Geyer»[4] впритул до стіни та дв вишукані стелажі, на яких розташувалися різноманітні витребеньки — вазочки та статуетки, сучасної роботи, так і старовинні. Стіни прикрашали майстерно виписані квіткові натюрморт та зимові пейзажі. Максим зазирнув в одну з кімнат і пошепки оголосив дружині, що та спальня.

— Туди не йдіть, то хазяйчине, — попередив Леонід і, замість пояснити, ще більше заплут і Галю, і Максима.

Вони стрепенулися, заметушилися, бо ж були заскочені на місці злочину — попхали св носи на приватну територію. Швидко розвертаючись, вдарилися лобами, зойкнули відстрибнули від спальні. Трохи постоявши, рушили коридорчиком до іншого невеличко помешкання, куди їм ходити поки не заборонялося. У цій кімнаті на підлозі лежав матрац, а біля нього були розкидані речі — косметика, спіднє, шкарпетки та шматки засохлих бутербродів. Щ одна кімната з двоярусним ліжком виявилася дитячою.

Галина Сергіївна лише знизала плечима, нічого не розуміючи, й попрямувала на кухню, аб допомогти хазяїну.

— Де таке бачено: жінка в хаті, а чоловік біля плити порається? — запитала удавано суворо.

Але її допомога не знадобилася, Льоня вже накрив на стіл. Повсідалися.

На наїдки хазяїн не поскупився, сам наминав та гостей припрошував. Спочатку па соромилася, думали: після вечері виставить рахунок, але жарти та дотепи Льоні вивел нарешті зі ступору, а після двох келишків кріпленого червоного вина незграбність і підозріліс куди й поділися.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 26 |
Похожие работы:

«УДК 796.06 (477) СУЧАСНІ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ Циганок О.В., викладач, Сатін Д.Є., студент Запорізький національний університет Проведений багатофакторний аналіз літературних джерел з питань формування нормативно-правової бази та організації і ліцензування в галузі фізична культура та спорт в Україні. Подальший розвиток підприємництва у сфері оздоровчої фізичної культури та спорту для всіх, зумовлений якісними змінами, що відбуваються на ринку спортивнооздоровчі послуги...»

«УДК 378.147.1:811.161.2’38 © Колесник Л. Ф. ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ СТИЛІСТИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Постановка проблеми. В умовах розбудови України, утвердження її на міжнародній арені, закріплення української мови як державної, розширення процесів демократизації нашого суспільства постала настійна потреба зміцнення статусу української мови, забезпечення використання її в усіх сферах громадського і державного життя. Досконале, ґрунтовне володіння...»

«які використовуються офіційною статистикою і різними галузевими асоціаціями роздрібних мереж і створює умови для конвергенції України в міжнародну спільноту. Література 1. Тарасова Т. В. Розничная торговля в Японии: прошлое, настоящее и будущее // Маркетинг в России и за рубежом. — №2. — 2008. 2. Інтернет видання «Економічна правда»:[Electronic Resource]// Epravda —Mode of access: http://www.epravda.com.ua/news/2011/11/24/306826/ — Last access: 24.11.2011. — Title from the screen. УДК 65.014.1...»

«Рекомендовані теми для обговорення на засіданні Громадської ради при облдержадміністрації Комісія з охорони здоров’я материнства і дитинства та гендерної політики: Тема 1. Тренінг з питань репродуктивного здоров'я і планування сім'ї за Програмою USAID «Здоров’я жінок України». Структура тренінгу: три заняття -3 год. (1,5 год., перерва на каву, 1,5 год); Цільова аудиторія: акушерки, молодший медперсонал, лікарі сімейної медицини. Тема 2. Періодично проводити прес-конференції з актуальних питань...»

«УДК 355.48 (477) Я.Я. Романовський Львівський інститут Сухопутних військ Національного університету “Львівська політехніка” ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ ОСОБИСТОСТІ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ © Романовський Я.Я., 2008 Розглядається патріотизм як результат рефлексії особистості до своєї нації, особливостей її ментальності, усвідомлення своєї культури, які визначають національний ідеал. The article the considers national consciousness as a result of reflection of personality to the...»

«Мистецтвознавство СУЛІМ Р. А. ДИТЯЧІ ОПЕРИ МИКОЛИ ЛИСЕНКА ТА ЇХ СЦЕНІЧНА ДОЛЯ У сучасній культурі склалась особлива царина композиторської творчості, присвячена дітям. Зокрема, значного розвитку набули музично-театральні жанри – серед яких – опери, балети, музичні казки, мюзикли, музика до дитячих спектаклів тощо. Велику роль у започаткуванні цього напряму відіграв видатний український композитор Микола Лисенко (1842–1912), який став творцем дитячої опери – першої не лише в українській музиці,...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 5 (40) 2010 УДК 316.61 : 371.11 : 159.21 ПІДГРУНТЯ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ МАЙБУТНІМИ ВИКЛАДАЧАМИ ПСИХОЛОГІЇ В ЧАСІ ВИКОРИСТАННЯ ТОЛЕРАНТНОГО СТАВЛЕННЯ ДО СТУДЕНТА О.О. Левченко Стаття присвячена питанн ю підг отовки майбутнього вчителя школи, викл адача вищої школи, управлінця як фахівців гуманітарної сфери. Зміст розкривається на рівні фасилітативних дій у складн ій динамічній системі професійног о самовизначення в межах фасилітати...»

«Александров Олександр Володимирович, Вчитель української мови та літератури Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №58 По той бік народження й смерті.Тема: та розглянути Веди як пам’ятку світової літератури, як одну з Мета культур і монотеїстичних релігій світу, провести паралель завдання: між Ведами та Біблією, слов’янськими казками та Ведами, довести, що Бог один, незважаючи на існування різних релігій; розвивати навички виконання порівняльного аналізу, навички конспектування,...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА БУДЯНСЬКИЙ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ УДК 371.134:7.021.42+792.028.3 ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО АРТИСТИЗМУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ – 2006 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі педагогічної творчості Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Міністерство...»

«Український незалежний центр політичних досліджень Інформаційно-дослідницький центр «Інтеграція і розвиток» Сімферопольська міська громадська організація «Інститут соціальних досліджень» Рівний доступ до якісної освіти в АР Крим: виклики і перспективи в полікультурному регіоні Київ–201 ББК 74.04 (4УКР–6КРМ) Р4 Рівний доступ до якісної освіти в АР Крим: виклики і перспективи в полікультурному Р49 регіоні / [Ю. А. Тищенко, С. А. Горобчишина, Ю. І. Куркчі [та ін.]; Укр. не залеж. центр політ....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»