WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«УДК 631.4:631.459.2 В.М. Іваницька – Закарпатський лісотехнічний коледж ЕКОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ ОКУЛЬТУРЕННЯ ПОЛОТНА ТЕРАС І ЇХ ПЛИВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЛОДОВИХ ...»

-- [ Страница 1 ] --

Національний лісотехнічний університет України

Література

1. Заїка В.К. Ріст сосни звичайної в умовах радіаційного опромінення// Наук. вісник:

Лісівницькі дослідження в Україні (VI-і Погребняківські читання). – Львів: УкрДЛТУ. – 2000,

вип. 10.4. – С. 25-30.

2. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. К.:

Урожай, 1987. С. 166-172.

3. www.kmu.gov.ua "Допустимі рівні вмісту 137Cs та 90Sr в деревній продукції лісового господарства" (станом на 12.12.2006 р.).

4. www.health.gov.ua "Методичні рекомендації по веденню лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення на території України в результаті аварії на ЧАЕС" (станом на 12.12.2006 р.).

УДК 631.4:631.459.2 В.М. Іваницька – Закарпатський лісотехнічний коледж

ЕКОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ ОКУЛЬТУРЕННЯ ПОЛОТНА ТЕРАС

І ЇХ ПЛИВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ТА

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЛОДОВИХ БІОГЕОЦЕНОЗІВ

Дано характеристику бурих лісових опідзолених ґрунтів. Показано вплив екологічних заходів на властивості ґрунту, навколишнє середовище і продуктивність плодових біогеоценозів.

Ключові слова: екологія, ґрунт, ерозія, терасування, навколишнє середовище, продуктивність плодових біогеоценозів.

V.M. Ivanytska – Transcarpatian forest college Ecological intentions of striped terace culturalization and their impact on environment and productivity of fruit biocenosis A characteristics of red-pidzol forest soil is given. An influence on the soil properties, environment and productivity of fruit biocenosis is given.

Keywords: ecology, soil, errosion, terasing, environment, productivity of fruit biocenosis.

Вступ. Нові екологічні підходи щодо питання в розміщенні плодових культурбіогеоценозів, підвищення родючості схилових земель, раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища зводяться до кращого, більш ефективного і раціонального використання, охорони і покращення екологічних ресурсів. Це має, насамперед, природоохоронне і велике соціальне значення у зв'язку з обмеженістю, дефіцитністю екологічних ресурсів, їх важкою відновлюваністю, що особливо чітко проявляється у Закарпатті, області з майже найбільш високою у країні щільністю населення і найменшою кількістю на одного жителя ріллі (0,13 га).

Особливо необхідно відзначити, що на схилових землях Закарпаття однією з найважливіших екологічних умов створення високопродуктивних культурбіогеоценозів є підвищення інтегральної функції ґрунту – ґрунтової родючості. Нестача тих чи інших елементів живлення впливає на загальний стан плодових рослин і їх окремі функції.

Пробле

–  –  –

малоземеллям, а й значним погіршенням екологічної ситуації у даному регіоні. Серед основних причин втрати ґрунтової родючості, які особливо проявляються в останній період, необхідно відзначити патологію ґрунтового профілю (водна ерозія), порушення біоенергетичного режиму едафотопів (девегетація і виснаження) та порушення їх хімічного режиму (природна і вторинна кислотність).

Основною стратегічною лінією розвитку виробництва сільськогосподарської продукції на перспективу залишається не тільки підвищення врожайності польових культур, а й вилучення із сівозмін малопродуктивних і еродованих земель із наступним їх включенням у біологічне освоєння, у тому числі під плодові культурбіогеоценози, трав'янисті угрупування, штучні лісонасадження. Тому знання особливостей їх створення, збереження та підвищення продуктивності – важливе практичне завдання. Це пов'язано з тим, що дані фітоценози, будучи невід'ємною складовою частиною екосистеми, відіграють велику роль у природі і житті людини.

При складанні класифікації лісокультурних площ враховуються природне поновлення, крутизна схилів, наявність пнів, розмір ділянки, щебенистість ґрунту, природні категорії площ, ступінь еродованості та заболочуваність. Суцільний обробіток ґрунту можливий на схилах до 6°, частковий – смугами й борознами – на схилах 7-12°, на більш крутих – площадками, ямами та терасами. Ділянки до 12° придатні для механізованого обробітку [2].

Терасування схилів під різні культури у зоні Українських Карпат є радикальним способом захисту ґрунту від ерозії, що сприяє покращенню його родючості [3]. На нашу думку, при освоєнні схилів під плодові культурбіогеоценози найбільш перспективним є еколого-біогеоценологічний підхід, при якому забезпечується пізнання функціональних зв'язків між компонентами біогеоценозу і виявлення можливих шляхів управління біогеоценотичними процесами [1, 4-10].

Дослідники прагнули вивчити екологічні властивості впливу різних систем утримання ґрунту (чорний пар, сидеральний пар, довгострокове задерніння із скошуванням зеленої маси) на зміну водно-фізичних, фізико-хімічних і протиерозійних властивостей бурого лісового опідзоленого ґрунту, ріст і продуктивність сливових біогеоценозів на терасованих схилах.

Матеріали та методика досліджень. Польові досліди проводили у КСГП "Бороняво" Хустського району Закарпатської області у 1983-2000 рр.

Дослід закладено на терасованому схилі крутизною 9-12° південно-західної експозиції. Весною 1982 р. посаджено сад, а у 1983 р. – накладено схему досліду. Площа кварталу становить 5,09 га, полотна терас – 2,40 га, під дослідом зайнято 1,30 га, ширина терас – 5-6 м. Дерева висаджені на віддалі 0,7-0,9 м від насипного укосу і через 3 м одне від одного. По кожному варіанту досліду 24 облікових рослин, повторність досліду триразова.

Варіанти досліду: 1 – чорний пар з внесенням гною 40 т/га один раз у три роки; 2 – чорний пар з внесенням гною 120 т /га один раз у три роки; 3 – сидеральний пар; 4 – довгострокове задерніння (з другого року після садіння) із скошуванням зеленої маси.

1. Лісове та садово-паркове господарство Національний лісотехнічний університет України Ґрунти ділянки – бурі лісові опідзолені глеюваті, суглинисті і глинисті на елюво-делювії глинистих сланців з шаруватим піщаником.

На ділянках сидерального пару із сидеральних культур висівали люпин, озимий ріпак і суріпицю, сумішку озимої вики і жита при нормі висіву залежно від умов року відповідно – 180-210 кг/га, 20-25 і 150-180 кг/га (вики – 30-40 кг, жита – 120-140 кг).

З метою створення ділянок довгострокового задерніння із скошуванням зеленої маси на них висівали райграс багатоукісний при нормі висіву 10 кг/га і конюшину червону – 8 кг/га.

У наших дослідженнях визначалися кількісні показники, які характеризують вплив досліджуваних заходів на підвищення екологічних функцій бурих лісових опідзолених ґрунтів і їх протиерозійної стійкості, а також зміну властивостей ґрунтів у процесі окультурення. На дослідних ділянках проводили передбачені методикою аналізи, виміри, обліки. При цьому проводили біометричні вимірювання (висота дерев, обхват штамбу, діаметр крони, однорічний приріст, довжина провідника і одного пагона, біологічний і господарський урожай). Вивчали кореневу систему методом "зрізу" (В.А. Колесніков, 1960). У процесі досліджень зразки ґрунту для аналізів відбирали з шарів 0-20, 20-40, 40-60, 60-80 і 80-100 см. У них визначали: рН сольової витяжки (потенціометричним методом), гідролітичну кислотність (за КаппеномГільковичем), гумус (за Туріним), рухомий алюміній (за Соколовим), легкогідролізований азот (за Корнфілдом), рухомий фосфор (за Кірсановим), обмінний калій (за Масловою), кальцій і магній, обмінні основи (трилонометричним методом), механічний аналіз ґрунту (за Качинським), структурно-агрегатний склад і водостійкість ґрунтових часток (за Савиновим), об'ємну масу (за Кауричевим).

По кожному варіанту досліду визначали потовщення штамбів шляхом вимірювання їх обхвату на висоті 25-30 см, обліковували біомасу сидеральних культур і багаторічних трав на 10 м2 у десятиразовій повторності, проводили оцінку ерозійної ситуації після сніготанення і випадання зливових дощів (за Соболєвим) та облік урожаю плодів по кожному варіанту досліду на 24 деревах шляхом зважування їх при збиральній стиглості.

Результати досліджень. Закарпаття – ерозійно небезпечний район України. Відомо, що при однаковій кількості опадів ерозійні процеси посилюються із збільшенням крутизни і довжини схилів, водозбірної площі і розчленування місцевості. Помітні ерозійні процеси розвиваються на полях уже при крутизні схилу 0,5-1,5°. На схилах крутизною 2-5° ерозія посилюється, а при крутизні від 5 до 10° вона проявляється повною мірою. А тому по площі орних земель на схилах з ухилом більше 2°, а багаторічних насаджень та пасовищ з ухилом понад 3° можна робити висновок про фактичні і потенціальні розміри водної ерозії.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Дослідження показали, що терасування схилів є одним із важливих, але не єдиним заходом підвищення біологічної продуктивності плодових культурбіогеоценозів. Докорінним чином покращуючи вологозабезпеченість ґрунту за рахунок утримання талої і дощової води, терасування не поповнює

–  –  –

Поряд з іншими показниками, які характеризують кислотність ґрунту, вміст рухомого алюмінію у 1986 р.

істотно зменшився тільки в шарі 0-20 см:

з 8,0-24,3 до 0,4-8,7 мг на 100 г ґрунту на середній частині полотна і з 5,7до 3,0-6,7 мг на насипній частині терас.

Вапнування зумовлює зміну фізико-хімічних показників, сприяє значному підвищенню родючості кислих ґрунтів за рахунок більш повного використання мінеральних добрив, збільшення біологічної активності едафотопу.

Ряд дослідників вважає, що позитивна дія вапнування водночас із застосуванням мінеральних і органічних добрив проявляється у зменшенні вмісту фульвокислот і збільшенні вмісту гумінових кислот. У цьому випадку гумус набуває більшої місткості зв'язування кальцію.

Варто зауважити, що систематичне внесення в ґрунт органічної речовини у вигляді гною, заорювання зелених добрив (сидерація) забезпечують створення свіжих форм гумусу, які відіграють велику роль у родючості ґрунтів. Встановлено, що формування гумусового горизонту в еродованих ґрунтах терасованих схилів відбувалось за рахунок внесення органічних добрив, сидерації і відмирання залишків наземних і підземних частин рослин на ділянках довгострокового задерніння зі скошуванням зеленої маси.

Дослідженнями доведено, що корінне покращення екологічних функцій еродованих ґрунтів на схилах при використанні їх під плодові культури і у подальшому одержання високої біологічної продуктивності рослин не можливі без стійкого збільшення запасів гумусу, покращення його складу, посилення процесів гуміфікації. Гумус є не тільки джерелом живлення рослин, але і основним фактором створення сприятливого для рослин водно-повітряного, поживного і біологічного режимів. Тому роль органічних добрив у підвищенні біологічної продуктивності еродованих недостатньо окультурених ґрунтів постійно зростає.

Окультурення орного шару (0-20 см) еродованих ґрунтів терасованих схилів при достатньому вапнуванні, внесенні гною, сидерації, обробітку, інтенсивній мінералізації органічних речовин за період досліджень зумовило підвищення гумусу на 0,3-1,0 %.

Кислотність ґрунтів, насамперед, залежить від регулярного вапнування. Найбільш помітно за досліджуваний період вона знизилася в орному шарі на ділянках з внесенням гною 40 і 120 т/га (рН збільшилось з 4,0-4,6 до 6,0Водночас, у всіх варіантах досліду в нижніх частинах профілів кислотність змінилась мало (рН збільшилось з 3,9-4,1 до 4,2-4,3).

Значно знизилась в орному шарі також гідролітична кислотність, особливо за період з 1986 до 1996 р. У нижче розміщених горизонтах цей показник змінювався меншою мірою за весь період досліджень. Вміст обмінних кальцію і магнію, а також ступінь насиченості основами у верхньому шарі (0-20 см) виросли значно, що свідчить про переважаючу їх акумуляцію над вимиванням.

Отже, зберегти і покращити фізико-хімічні властивості і умови живлення рослин на еродованих ґрунтах терасованих схилів можна за допомогою систематичного використання гною, мінеральних добрив, а також поповнення органічної речовини за рахунок інших джерел, зокрема, посіву сидеральних культур: озимий ріпак, суріпиця, люпин, озимі вика і жито (табл. 2).

32 Збірник науково-технічних праць Науковий вісник, 2006, вип. 16.7

–  –  –

Гумус, % Шар, см сольо- на кислот- ний гідролі- мий мін- насичеВаріанти вої ність, мг- алюмі- зований фос- ний ності ви- екв на 100 г ній азот фор калій основатяжки ґрунту ми, % мг на 100 г ґрунту Чорний пар 0-40 2,6 5,3 2,3 4,4 13,1 21,0 24,3 74,2 з внесенням гною 40 т/га 40-100 0,9 4,3 4,2 18,0 6,2 0,4 12,8 60,4 Чорний пар 0-40 2,9 5,7 2,0 3,3 17,6 26,4 42,0 87,1 зі внесенням гною 120 т/га 40-100 0,9 4,3 4,0 16,0 8,2 0,5 16,4 73,1 Сидераль- 0-40 3,2 5,2 2,7 6,3 16,2 15,8 28,3 73,3 ний пар 40-100 1,4 4,2 5,0 22,2 9,8 0,6 18,0 70,2 Довгострокове задерніння зі ско- шуванням 40-100 1,2 4,3 4,6 20,2 9,3 0,6 14,2 60,8 зеленої маси За роки досліджень на ділянках чорного пару з внесенням гною 40 т/га було внесено його по 160,0 т на гектар, а при нормі внесення 120 т/га – 480 т.

На ділянках сидерального пару поповнення органічних речовин забезпечувало заорювання сидеральних культур – люпину, озимого ріпаку, суріпиці, озимої вики і жита, які утворювали від 4,6 до 26,3 т зеленої маси. Всього за 6 років (1984-1989) в молодих плодових культурбіогеоценозах на кожному гектарі, які утримувалися під сидеральним паром, було заорано 79,1 т зеленої маси сидератів, що відповідає внесенню 40-50 т гною. За 1990-2000 рр. у вступаючих і плодоносних культурбіогеоценозах було заорано 198,5 т/га зеленої маси сидератів, а всього за період досліджень на кожному гектарі її було заорано по 277,6 т або 120-130 т гною.

Ми вважаємо, що одним із перспективних напрямків використання таких культур, як озима суріпиця, озимий ріпак, перко, є залучення їх до процесу біоекологізації для підготовки схилових земель під посадку плодових культур: за рахунок самих рослин не висаджувати, а навпаки – збагачувати ґрунт. Так, посіяна у серпні – вересні озима суріпиця до весни вегетує, у середині квітня використовується як сидерат, й ґрунт знову вивільняється для інших культур (люпин). По-перше, такий ґрунт повністю позбавлений різноманітних бур'янів, оскільки суріпиця не дає змоги їм розвиватися; по-друге, у кореневій системі цієї рослини містяться певні речовини, що пригнічують усю патогенну мікрофлору ґрунту; по-третє, органічні речовини, які швидко мінералізуються й стають легкодоступними для плодових рослин. До цього ж додамо, що озима суріпиця і озимий ріпак ефективно перешкоджають розвитку бур'янів і ерозійних процесів, тим самим сприяючи покращенню екологічних функцій еродованих ґрунтів.



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ ПЕДАГОГІКИ УДК 374.31 Н.О. Васильєва, ст. викладач Севастопольський національний технічний університет вул. Університетська 33, м. Севастополь, Україна, 99053 МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Розглядається організація самостійної наукової роботи студентів, аналізуються її форми і методи. Ключові слова: самостійна наукова робота, форми організації самостійної роботи, методи організації самостійної роботи. Визначення проблеми....»

«УДК 811.161.2’373.7 ВОЛЮНТАТИВИ З НЕГАТИВНОЮ СЕМАНТИКОЮ. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ МОТИВІВ І ОБРАЗІВ Дем’янова Ю.О., к. філол. н., ст. викладач Запорізький педагогічний коледж У статті розглядаються побажання з негативною семантикою як стереотипні лінгвоментальні формули, що визначають вербальну поведінку носіїв української культури. Ключові слова: мовна експресивність, мовний стереотип, магічне мислення, негативні волюнтативи, паремії, ритуальна магічна дія. Демьянова Ю.А....»

«ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ АГРАРНИЙ ДІАЛОГ 01034 Kиїв, вул. Рейтарська, 8/5-А тел. (+38044) 278-6342, 278-6360, факс 278-633 E-Mail: agro@ier.kiev.ua, http://www.ier.kiev.ua AgWP Наукові матеріали Реструктуризація цукрового комплексу України Примітка: Цей документ було підготовлено з використанням загальнодоступної інформації та даних з різних джерел. Усі висновки та рекомендації даної роботи в жодному разі не потрібно вважати відображенням...»

«Національний лісотехнічний університет України 6. ОСВІТЯНСЬКІ ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ ШКОЛИ УДК 338.24:330.342+334.722.8. (477) Доц. О.М. Свінцов – Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ Аналізується світовий досвід ефективного регулювання освітніх процесів. Робиться висновок, що із двох моделей – державного контролю і державного нагляду, перша модель з її наголосом на централізації, жорсткому...»

«УДК 378.1. К. А. Нужненко, здобувач кафедри європейської інтеграції, директор Центру міжнародних зв’язків, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» СТРАТЕГІЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ Анотація: Розглянуто значення інтернаціоналізації британської вищої освіти. У роботі висвітлено особливості фінансування британських вищих навчальних закладів. Наголошено на існуючих проблемах здійснення міжнародної співпраці між університетами. Ключові слова: вища освіта, глобалізація, інтеграція,...»

«Ціль звіту: Проведення детального аналізу ринку зернових та олійних в Україні.Призначення звіту: Новини 3 Аналітичний звіт являє собою інструмент, Виробництво 4 розроблений для власників, керівників Запаси 6 маркетологів, інвесторів, аналітиків, Експорт 7 трейдерів аграрного бізнесу. Звіт несе в Імпорт 8 собі інформацію про загальні та цінові Ціни 10 тенденції ринків в розрізі по культурах у Посівна 2013 14 вигляді графіків, таблиць та оглядового Баланси 16 тексту. Джерела інформації: Державна...»

«Участь у наукових конференціях та круглих столах у 2013 р. Участь у наукових конференціях, які проходили за кордоном № Назва конференції, круглого Теми доповідей Доповідачі столу Наукова конференція «Фьюнералії Надгробні плити Успенського собору КиєвоБалакін С. А. 1. Ледницкие» (м. Гнєзно, Польща). Печерської лаври. Проблеми вивчення та збереження Івакіна І. Ю. музейної колекції. Міжнародна науково-методична Досвід польової та лабораторної консервації меча Онопрієнко Н. О. 2. конференція з...»

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.2 4. ЕКОНОМІКА, ПЛАНУВАННЯ І УПРАВЛІННЯ ГАЛУЗІ УДК 339.138:364.442.6+368 Проф. С.В. Скибінський, канд. екон. наук; асист. Н.Р. Балук; доц. Л.М. Бук, канд. екон. наук – Львівська КА КЛАСИФІКАЦІЯ ЧИННИКІВ ВПЛИВУ НА ПОВЕДІНКУ СПОЖИВАЧІВ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ Здійснено класифікацію чинників впливу на поведінку споживачів страхових послуг. Розглянуто сутність впливу соціально-культурних, особистих, мотиваційнопсихологічних та ситуативних чинників на...»

«ВИДАННЯ У КРАЇНОМ ОВНИХ ЕПІСТОЛЯРНИХ Д Ж Е РЕЛ КІНЦЯ XIX – СЕРЕДИНИ XX СТ. Методичні рекомендації –2– Державний комітет архівів України Український державний науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства Національна Академія наук України Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського І. Б. Гирич, В. П. Ляхоцький ВИДАННЯ УКРАЇНОМОВНИХ ЕПІСТОЛЯРНИХ ДЖЕРЕЛ КІНЦЯ XIX – СЕРЕДИНИ XX СТ. Методичні рекомендації Київ 2000 –3– Ці методичні рекомендації...»

«УДК 81:39 БІОМОРФНИЙ КОД КИТАЙСЬКОЇ ЛІНГВОКУЛЬТУРИ Голубовська Ірина Олександрівна д-р філол. наук, проф. Київський національний університет імені Тараса Шевченка У статті в термінах культурного коду йдеться про метафорико-символічні іпостасі тваринної і рослинної царин Китаю, які створюють багато у чому неповторні національно автентичні фрагменти китайської національно-мовної картини світу. Ключові слова: культурний код, концептуальна метафора, експресивно-оцінна метафора, символ, омофонія....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»