WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«УДК 81:39 БІОМОРФНИЙ КОД КИТАЙСЬКОЇ ЛІНГВОКУЛЬТУРИ Голубовська Ірина Олександрівна д-р філол. наук, проф. Київський національний університет імені Тараса Шевченка У статті в термінах ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК 81:39

БІОМОРФНИЙ КОД КИТАЙСЬКОЇ ЛІНГВОКУЛЬТУРИ

Голубовська Ірина Олександрівна

д-р філол. наук, проф.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

У статті в термінах культурного коду йдеться про метафорико-символічні іпостасі тваринної і рослинної царин Китаю, які створюють багато у чому неповторні національно автентичні фрагменти

китайської національно-мовної картини світу.

Ключові слова: культурний код, концептуальна метафора, експресивно-оцінна метафора, символ, омофонія.

Основу будь-якої культури створює певний "національний образ світу". Його специфіка і контури задаються кодуванням культурного змісту (що стосується матеріальних та духовних вимірів життя етносу) за допомогою мережі понять та уявлень, котрі покликані упорядкувати зовнішній та внутрішній світи носія тієї чи тієї лінгвокультури та надати йому своєрідний "vademecum" у річищі соціальних відносин та духовно-етичних настанов, їй притаманних. Таким чином, код культури можна визначити як узагальнююче щодо елементів національного образу світу поняття, яке обіймає природні і створені людиною об'єкти (артефакти), фізичні та психічні явища. Код культури створюється у процесах категоризації світу, які пов'язані з особливостями пізнавальної діяльності людини у межах певної етнічної спільноти.

Як слушно зауважує М.В. Піменова, "Основу культурних кодів складає міфологічний символізм, сутність якого полягає у переносі образів конкретних предметів на абстрактні явища (у тому числі внутрішнього світу). Встановлюючи паралелізм об'єктів фізичної (реальної) та віртуальної (ілюзорної) дійсності, міфологічна свідомість засновується на гносеологічних операціях порівняння і ототожнення" [Пименова 2006, 178]. Ґенеза кодів культури проливає світло на те, чому саме вони співвіднесені "з найдавнішими архетиповими уявленнями людини" [Красных 2002, 232]. Таким чином, в основі системи культурних кодів (зооморфного, рослинного, антропоморфного, кольорового, просторового, часового, духовного, теоморфного (божественного)) тощо лежить інтелектуальна здатність людини до співвіднесення явищ, котрі належать зовсім різним ділянкам досвіду, на основі виділення у них інтегральних, спільних ознак.

Метою даної розвідки є представлення зооморфного та рослинного кодів китайської лінгвокультури як необхідних складових китайської національно-мовної картини світу.

Новизна роботи зумовлюється відсутністю досліджень заявленого спрямування на ґрунті китайської мови як в Україні, так і за її межами.

Царство тварин як фрагмент реального світу, даний етносу в емпіричному досвіді, виступає потужним ініціюючим фактором створення вторинної образносимвольної картини світу, яка репрезентує зооморфний код тієї чи тієї культури.

Номени тварин вже неодноразово ставали об'єктом вивчення з погляду їх метафоричного емотивного переосмислення [Гутман, Литвин, Черемисина 1977, 147 – 165;

Жельвис 1987, 30 – 38]. Справді, вони являють собою цінний матеріал як для виStudia Linguistica. Випуск 5/2011 вчення особливостей зооморфної метафори, так і для дослідження конотативних значень, проте у функції стереотипів різних мовних свідомостей найменування тварин постають засобом лінгвокультурного кодування дійсності.

Свідомість людини, антропоцентрична за своєю природою, здатна створювати еталони/стереотипии/національні інтелектуально-оцінні концепти (ці терміни ми вживаємо синонімічно), що служать етносу своєрідними орієнтирами в процесі сприйняття навколишньої дійсності, а при міжкультурному вивченні надають цінний матеріал для спостережень над специфікою мовно-культурного шифрування нематеріальної сфери людських емоцій та стосунків з огляду на своєрідність роботи оцінно-асоціативних механізмів національної мовної свідомості. Джерелом національних еталонних стереотипів можуть бути не лише флора і фауна, а й клімат, ландшафт, природні мінерали тощо.

Звернімося до особливостей відображення свійських та диких тварин (термін "тварина" буде тлумачитися широкозначно: маються на увазі також птахи, риби, комахи) в образній картині світу китайського етносу в аспекті створення особливого зооморфного коду китайської культури.

Як видається, саме оцінно-експресивна метафора відіграє значну роль у конституюванні мовних картин світу. Зберігаючи яскраву образність, підкріплену прозорістю внутрішньої форми, оцінно-експресивна метафора завжди емоційно насичена та стилістично маркована. Вона насамперед спрямована на формування в адресата емоційно-оцінного ставлення до позначуваного. Саме тому в тлумачних словниках подібні метафори оздоблені різноманітними маркерами емотивності у формі позначок – презир., приниз. чи (що спостерігається рідше) схвальн., пестлив.

тощо. Завдяки своїй природі оцінно-експресивна метафора здатна породжувати стереотипи – еталонні національно-культурні уявлення (образи), що відіграють величезну роль у продукуванні мовою вторинного символічного простору, у якому актуалізуються типові уявлення про реалії зовнішнього щодо людини і її внутрішнього світу (за висловом Н.Д. Арутюнової, образ здатний "піднятися до символу"). Номени тварин в їхньому вторинному "антропоморфному" означуванні дозволяють дослідити роботу гностико-асоціативно-оцінного апарату етнічної мовної свідомості. Виступаючи носіями певних національно детермінованих асоціативних стереотипів, експресивні метафори здатні позначати суттєві віхи в розумінні та "відчуванні" етносом того фрагмента реального світу, який йому дано у безпосередньому сприйнятті.

Услід за В.М. Телія, ми розуміємо метафоризацію як засіб поповнення не лише лексичного, а й граматичного інвентаря, тому поряд зі словами-зоометафорами розглядатимуться зооідіоми, тобто ті фразеологічні одиниці, що містять ім'я тварини як свій компонент, а також загальномовні порівняння з елементом-зоонімом. Ми поділяємо погляд тих учених, які вважають, що між метафорою і відповідним порівнянням не існує принципової відмінності, оскільки і в першому, і в другому випадку постулюється подібність [Дэвидсон 1990, 181; Black 1979, 19 – 43; Goodman 1968, 77 – 78].

Розширення кількості досліджуваних об'єктів передбачає не лише певне розуміння метафоризації як широкої сфери номінативної мовної діяльності. Своєрідність об'єктів вивчення диктується новими когнітивними підходами в мовознавстві,

Голубовська І. О.

включенням до кола інтересів мовознавчої науки тих змістових об'єктів, які раніше були поза сферою її компетенції: архетипів, культурних концептів, концептуалізованих ділянок [Степанов 1991, 10]. Головними особливостями мовних об'єктів, що вивчаються в руслі когнітивізму, є такі: 1) більша їх масштабність порівняно з власне мовними змістовими квантами; 2) глибинний, імпліцитний характер, прихований за мовною емпірикою; 3) їх образна природа; 4) високий ступінь належності до сфери підсвідомого; 5) можливість їх реконструкції як сукупності певних властивостей і характеристик.

Розглядатимуться як метафоричні, так і символічні іпостасі зоосемізмів, чітку межу між якими не завжди легко провести: як у першому, так і в другому випадку ознака, котру називає слово чи словосполучення, приписується іншій реалії.

Проте на функціональному рівні відмінність між символом і метафорою виступає рельєфніше:

символ заміщує реалію, а метафора формує нове семантичне наповнення номена.

Почнемо з характеристики найближчих до людей тварин, їхніх головних помічників та улюбленців – собаки та кота. На перший погляд, переносні значення цих номенів мають бути марковані лише позитивними конотаціями. Однак аналіз виявляє протилежне: "антропоморфні" асоціації, пов'язані з собакою та кішкою, майже в усіх випадках немотивовано негативні. Феномен формування немотивованих властивостей реалій, на думку Н.І. Сукаленко, пояснюється специфікою побутової сфери спілкування, що є максимально відкритою для спонтанних емоцій і максимально вільною від раціонального елемента [Сукаленко 1992, 63].

Так, в китайській мові номен собака (кит. gou) використовується як лайливе слово досить широкого діапазону позначення: goucai – "нероба, негідник";

gounannu – "собака, безсоромна людина"; goufu – "сука" (про жінку);

gou-zhu – букв. "собака та свиня" у значенні "покидьок"; gou-shu – букв. "собака і щур" у значенні "підла, ница людина"; goutui zi – "посібник, зрадник". Проте є всі підстави стверджувати, що в китайській мові образ собаки набуває переважно негативного вторинного осмислення.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


На користь цього свідчать такі мовні факти:

китайські мовні одиниці з компонентом gou (лексеми, біноми, ідіоми), що розвивають вторинну метафоричну семантику підлабузництва, низькопоклоництва:

gou (у дієслівній функції) – "підлабузничати, плазувати, підлещуватися", gou qi,

– "низькопоклонство, підлабузництво", gougou – "плазувати, як собака; безсоромний, підлий, огидний", gou-gou ying-ying – "плазувати, як собака" (про підлу людину, що пробиває собі дорогу), gou-yan kan ren – "дивитися на людину очима собаки" (тобто визначати своє ставлення до людей залежно від їхньої могутності, багатства), gou-dian-pi gur (букв. "крутити задом пособачому") в образному значенні "ходити на задніх лапах; плазувати".

Метафоричне осмислення номена кішка в китайській мові пішло шляхом розвитку негативних асоціацій, у чому не останню роль відіграли міфологічні уявлення китайців про кішку – mao – як про небезпечну істоту, що має демонічну силу Це знайшло відбиття в таких мовних формах: maorni – "підступні, темні наміри; інтриги; змова", mao-gui – "чаклунство, лихі чари". Найменування bing mao ("хвора кішка") отримує жінка, що полюбляє скаржитися на свої хвороби, яка

Studia Linguistica. Випуск 5/2011

нібито весь час погано себе почуває; цей біном уживається найчастіше на позначення жінок похилого віку: " Ta shi bingmao" – "Вона – хвора кішка".

Незмінною "частиною" житла здавна були не лише собаки та кішки, а й щури.

У китайській мові щур, пацюк (кит. shu) набув стійких негативних конотацій.

У китайській мові емотивна сема обмеженості та нікчемності в переносних значеннях shu виражена яскравіше порівняно з українською та російською мовами і має генералізовану образливу семантику "падлюка, негідник, злодій": shu-mucun-guang (букв. "очі щура не бачать далі, ніж на один цунь"), образно – "обмежена людина"; shu-du ji-chang (букв. "утроба щура і курячі кишки"), образно – "обмежена, ница людина"; shu-gan chong-bi (букв. "печінка щура, лапки комахи") у значенні "нікчемна істота"; shu-bei – лайливе слово на позначення дріб'язкової, підлої людини, shukou-bu-chu-xiang-ya (букв. "з рота щура не отримаєш слонячого ікла"), образно –"з уст підлої людини не дочекаєшся доброго слова". Попри всю нелюбов до щурів з цілком зрозумілих причин, китайські селяни ставилися до них із пошаною. Про це свідчать як мовні, так і екстралінгвістичні дані.

Так, щура часто називали lao shu – "старий щур" у значенні "шановний" (пор. із подібними найменуваннями тигра й орла: lao hu, lao ying відповідно). Відомі китаєзнавці В.В. Малявін і В. Еберхард описують звичай "щурячих весіль" у селянських будинках давнього Китаю, коли в певні числа зимових місяців (3, 7 грудня чи 19 січня, залежно від району Китаю) всі мешканці будинку йшли спати раніше, залишаючи на підлозі страви для щурів [Малявин 2000, 343; Eberhard 1997, 246].

Загальний термін на позначення всіх представників фауни – тварина (кит.

shou) в китайській мові набув стійкої конотації грубої, підлої людини (чоловіка) з низькими інстинктами: shouxing – 1) "звірство, варварство; вандалізм"; 2) "неетичний вчинок; брутальна поведінка"; shouyu – "тваринна пристрасть, похіть";

shou-xin (букв. "серце звіра") у значенні "звірячий, злобний" (про почуття).

Звернемося до характеристики зоонімів, що позначають домашніх тварин і птахів, які використовуються в сільськогосподарській діяльності.

Як відомо, у розмовному регістрі української, російської та англійської мов номен корова може бути використаний метафорично на позначення нерозумної, неприємної жінки, а може й незграбної жінки: "Я ніколи не знав, що Олеся така корова: вона нічого не чула про геомантію!"; "Она настоящая корова: никаких интересов, кроме канарейки и герани"; "Judy is a silly cow – don't pay any attention to what she is saying!"; "Для такої корови слід замовляти два місця у літаку!"; "Где же найти подходящее платье для такой коровы?!".

Зовсім іншу ситуацію спостерігамо в китайській мові, де цілеспрямовану, непохитну людину, що вперто йде до своєї мети, позначають як "таку, що має коров'ячий характер" – niu piqi; вперту в кращому розумінні цього слова людину, яка має свої переконання та принципи, порівнюють з биком – niu jin. Це словосполучення використовується на позначення великої сили та значних зусиль. Безсумнівну позитивну конотацію має також стійке словосполучення niu xing – "темперамент, як у бика" (бик, корова, віл китайською перекладаються спільним відповідником – niu). Позитивність образно-мовного осмислення корови (бика) пояснюється культурно-історично. Бик здавна

Голубовська І. О.

виконував функції головного помічника китайського селянина. За допомогою биків і обробляли землю, і збирали врожай. Деякі середньовічні китайські імператори навіть видавали едикти, які забороняли споживати яловичину. Биків ховали після того, як вони вмирали своєю смертю, вірою і правдою відслуживши своєму господарю. Навіть у наш час багато китайців (принаймні на Тайвані) не вживають яловичини, керуючись морально-етичними переконаннями, освяченими традицією.

Образно-асоціативне осмислення свині (кит. zhu) не пов'язано із конотаціями неохайності, невдячності, егоїстичності та некультурності, притаманними європейському мовному ареалу, розвиваючи (переважно на діалектній основі) емотивне співзначення обмеженості та тупості: zhuluo – схід. діал., лайл. "кабан, свиня" (про дурну, тупу людину); zhutousan – діал. лайл. "свиня, ідіот". Проте у китайському символічному всесвіті свиня як дванадцята зодіакальна тварина пов'язана з ідеєю мужності, енергії та статевої потенції [Eberhard 1997, 236].

Осел у китайській лінгвокультурі отримує метафоричну конотацію дурості:

lu-chun bu dui ma-zui (букв. "губи осла не личать конячій морді"), образно – "відповідати не до ладу, невлучно"; lu-ming gou-fei (букв. "осли ревуть, собаки гавкають"), образно – "безглуздість, безладдя".

Баран у китайській мові yang (баран, вівця, козел, коза) не розвиває метафоричного значення, однак завдяки фонетичній спільності з ієрогліфом, що передає чоловіче начало yang, набуває аналогічного символічного значення.



Pages:   || 2 | 3 |
Похожие работы:

«ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ ПЕДАГОГІКИ УДК 374.31 Н.О. Васильєва, ст. викладач Севастопольський національний технічний університет вул. Університетська 33, м. Севастополь, Україна, 99053 МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Розглядається організація самостійної наукової роботи студентів, аналізуються її форми і методи. Ключові слова: самостійна наукова робота, форми організації самостійної роботи, методи організації самостійної роботи. Визначення проблеми....»

«МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ Вінницького національного аграрного університету Серія: Сільськогосподарські науки Випуск 9(49) Вінниця-2011 Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки / Редколегія: Калетнік Г. М. (головний редактор) та інші. Вінниця, 2011. Випуск 9(49). 216 с. У збірнику висвітлено питання технології та ефективності...»

«Проблеми економіки організацій та управління ISSN 1813 6796 підприємствами ВІСНИК КНУТД 2014 №2 Economic Questions and Enterprise Management УДК 330.3 ВЕРГУН А. М., ТАРАСЕНКО І. О. Київський національний університет технологій та дизайну КОНЦЕПЦІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Мета. Виявлення характеру впливу економічних, соціальних та екологічних проблем на економічне зростання в умовах глобалізації на основі концепції сталого розвитку. В результаті проведеного аналізу обґрунтовано...»

«УДК 378.1. К. А. Нужненко, здобувач кафедри європейської інтеграції, директор Центру міжнародних зв’язків, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» СТРАТЕГІЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ Анотація: Розглянуто значення інтернаціоналізації британської вищої освіти. У роботі висвітлено особливості фінансування британських вищих навчальних закладів. Наголошено на існуючих проблемах здійснення міжнародної співпраці між університетами. Ключові слова: вища освіта, глобалізація, інтеграція,...»

«РАЗДЕЛ III «СОЦИОЛОГИЯ. СОЦИАЛЬНАЯ ФИЛОСОФИЯ» Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». Том 23 (62). 2010. № 2. С. 119-129. УДК 316.7 СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА В КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРИ ПОСТМОДЕРНА Буяшенко В.В. У статті аналізується специфіка соціальної допомоги в контексті культури постмодерну. З’ясовується яким чином принципи постмодерну втілилися в теоретичному розумінні соціальної допомоги та її практичному...»

«ВИДАННЯ У КРАЇНОМ ОВНИХ ЕПІСТОЛЯРНИХ Д Ж Е РЕЛ КІНЦЯ XIX – СЕРЕДИНИ XX СТ. Методичні рекомендації –2– Державний комітет архівів України Український державний науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства Національна Академія наук України Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського І. Б. Гирич, В. П. Ляхоцький ВИДАННЯ УКРАЇНОМОВНИХ ЕПІСТОЛЯРНИХ ДЖЕРЕЛ КІНЦЯ XIX – СЕРЕДИНИ XX СТ. Методичні рекомендації Київ 2000 –3– Ці методичні рекомендації...»

«1996 2006 10 РОКІВ ПРАЦІ Мальтійська Служба Допомоги м. Івано-Франківськ Мальтійський орден............................. 3 Мальтійська Служба Допомоги в Україні............ 4 Клуб молодих інвалідів „Романтики”............... 5 Проблеми Клуб „Романтики” Регулярні зустрічі Волонтери Освіта Духовність Культура Рекреація, відпочинок, міжнародні табори Спорт Особисті контакти Нові члени Успішне закінчення проекту Акції і семінари Діти-сироти....»

«УДК 101+378 Галина Калінічева Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ВИКЛИКИ ЧАСУ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА МОДЕРНІЗАЦІЙНИХ ЗМІН У СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ © Калінічева Г., 2008 Розглянуто актуальні проблеми модернізації національної системи вищої освіти в контексті входження України до європейського освітнього простору, висвітлюються стратегічні напрями і заходи модернізаційних зрушень у вищій освіті в умовах глобалізаційних викликів часу. Ключові слова: вища...»

«МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ Вінницького національного аграрного університету Серія: Сільськогосподарські науки Випуск 10(50) Вінниця-2012 Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки / Редколегія: Калетнік Г. М. (головний редактор) та інші. Вінниця, 2012. Випуск 10(50). -с. У збірнику висвітлено питання технології та ефективності...»

«УДК 796.06 (477) СУЧАСНІ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ Циганок О.В., викладач, Сатін Д.Є., студент Запорізький національний університет Проведений багатофакторний аналіз літературних джерел з питань формування нормативно-правової бази та організації і ліцензування в галузі фізична культура та спорт в Україні. Подальший розвиток підприємництва у сфері оздоровчої фізичної культури та спорту для всіх, зумовлений якісними змінами, що відбуваються на ринку спортивнооздоровчі послуги...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»