WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 |

«СУЛІМ Р. А. ДИТЯЧІ ОПЕРИ МИКОЛИ ЛИСЕНКА ТА ЇХ СЦЕНІЧНА ДОЛЯ У сучасній культурі склалась особлива царина композиторської творчості, присвячена дітям. Зокрема, значного розвитку набули ...»

-- [ Страница 1 ] --

Мистецтвознавство

СУЛІМ Р. А.

ДИТЯЧІ ОПЕРИ МИКОЛИ ЛИСЕНКА

ТА ЇХ СЦЕНІЧНА ДОЛЯ

У сучасній культурі склалась особлива царина композиторської творчості,

присвячена дітям. Зокрема, значного розвитку набули музично-театральні жанри –

серед яких – опери, балети, музичні казки, мюзикли, музика до дитячих спектаклів

тощо. Велику роль у започаткуванні цього напряму відіграв видатний український

композитор Микола Лисенко (1842–1912), який став творцем дитячої опери – першої не лише в українській музиці, а й загалом у світі.

Основоположником цього жанру вважали німецького композитора Е. Гумпердінка з його опусом «Гензель і Гретель», створеним 1893 року. Однак до цього часу М. Лисенко вже написав три дитячі опери – «Коза-дереза» (1888), «Пан Коцький» (1891), «Зима і весна, або Снігова Краля» (1892) на лібрето Дніпрової Чайки (Л. Василевської). Отже, саме М. Лисенко створив перші зразки цього жанру, у яких було закладено основи і визначено шляхи формування музично-театрального мистецтва для дітей.

Українські музикознавці високо оцінили цей доробок композитора. За словами Л. Корній, «дитячі опери М. Лисенка – це яскраве й непересічне явище українського оперного мистецтва»1, а П. Козицький характеризував їх як «дорогоцінну спадщину в жанрі оперної музики для дітей»2. Ці твори детально проаналізовані у наукових працях А. Герман3, Н. Андрієвської4, Л. Архімович5, Л. Корній6. Крім того, їх загальні характеристики вміщені у монографіях, підручниках та статтях В. Дяченка7, Т. Булат та О. Олійник8, Л. Архімович та М. Гордійчука9, Л. Кияновської10 та інших. Сьогодні опери М. Лисенка для дітей з успіхом ставляться багатьма професійними та самоКорній Л. Історія української музики : у 3 ч. – Ч. 3. ХІХ ст. : підручник / Л. Корній. – К. ;

Нью-Йорк : Вид-во М. П. Коць, 2001. – С. 422.

Козицький П. Дитячі опери М. В. Лисенка на сцені Київського театру / П. Козицький // Радянська Україна. – 1956. – № 270. – С. 4.

Герман А. Детская опера русских и украинских композиторов : дис. … канд. музыковедческих наук / А. Герман; КГК им. П. И. Чайковского. – К., 1947. – С. 136–151.

Андрієвська Н. Дитячі опери М. Лисенка / Н. Андрієвська. – К. : Держ. вид-во образотв. мистец.

і муз. л-ри УРСР, 1962. – 76 с.

Архімович Л. Українська класична опера. Історичний нарис / Л. Архімович ; [заг. ред.

В. Довженка]. – К. : Держ. вид-во образотв. мистец. і муз. л-ри УРСР, 1957. – С. 223–230.

Корній Л. Історія української музики : у 3 ч. – Ч. 3. ХІХ ст. : підручник / Л. Корній. – К. ;

Нью-Йорк : Вид-во М. П. Коць, 2001. – С. 416–422.

Дяченко В. Микола Віталійович Лисенко. Життя і діяльність / В. Дяченко. – Вид. 2-е. – К. :

Муз. Україна, 1968. – С. 88–89.

[Булат Т., Олійник О.] Оперна творчість // Історія української музики : в 6 т. – Т. 2 : Друга половина ХІХ ст. / АН УРСР, ІМФЕ ім. М. Рильського ; редкол. : М. Гордійчук (голова) та ін. – К. :

Наук. думка, 1989. – С. 208–210.

Архімович Л., Гордійчук М. М. Лисенко: життя і творчість / Л. Архімович, М. Гордійчук. – 3-е вид. – К. : Муз. Україна, 1992. – С. 116–119.

Кияновська Л. Українська музична культура : навч. посібник / Л. Кияновська. – Львів : Тріада плюс, 2008. – С. 74–75.

Оперна творчість Миколи Лисенка: проблеми виконавської інтерпретації діяльними колективами. Однак в українському музикознавстві питання поширення та виконання цих творів окремо не досліджувались. Тому м е т а статті – простежити історію постановок та нотних видань дитячих опер М. Лисенка від кінця ХІХ ст. до сучасності.

М. Лисенко зробив великий внесок у розвиток української культури не тільки як обдарований композитор, піаніст, хоровий диригент, учений-етнограф, визначний громадський діяч, а й як талановитий педагог. Добре розуміючи пізнавальну та естетичну цінність народного мистецтва, він вважав, що музичний розвиток молоді слід здійснювати на найкращих зразках українського фольклору. Саме на цих засадах він виховував і власних дітей, і студентів заснованої ним 1904 року музичнодраматичної школи. Усупереч жорстким умовам антинародної політики царського уряду, М. Лисенко протягом усього життя здійснював етнографічну діяльність, зокрема збираючи і дитячий фольклор. Згодом ці матеріали були опубліковані у збірці українських дитячих пісень (веснянок), ігор і танців під назвою «Молодощі» (1875) та у «Збірнику народних українських пісень в хоровому розкладі, пристосованих для учнів молодшого і підстаршого середнього віку в школах народних» (1908). Ці видання, які тривалий час були єдиними посібниками для музичного виховання школярів, і дотепер не втратили актуальності.

На фольклорному матеріалі М. Лисенко побудував і дитячі опери, у яких утілив свої педагогічні принципи. Компенсуючи відсутність українського дитячого репертуару і добре розуміючи, що дітей приваблює сценічне видовище і казковість, композитор створив цикл невеликих дитячих опер на основі українських народних казок та обрядів. Спочатку вони були задумані як музичний дарунок своїм чотирьом дітям, яких митець дуже любив і приділяв їх вихованню багато уваги. Як згадує син композитора Остап Лисенко, одного весняного ранку батько звернувся до них із такими словами: «Я казку для вас написав, музичну казку. Хочу, щоб ви наші казки і пісні полюбили, полюбили наш народ»1.

Музика дитячих опер М. Лисенка насичена народнопісенними і танцювальними інтонаціями та ритмами. У них використовуються найбільш поширені на той час у побуті українські фольклорні пісні та авторські мелодії, інтонаційно близькі до народних. Драматургічний розвиток сюжету і музичного матеріалу цих творів також побудований на принципах, притаманних народному мистецтву. Крім того, в усіх трьох операх втілено яскраві, колоритні образи та характерний для українського фольклору казковий типаж (хитра Лисичка, боягуз Зайчик, суворий Мороз, красуня Весна тощо).

Ці «оперки» для дітей, як називав їх сам М. Лисенко, створені у трьох жанрових різновидах. Доступні й цікаві для дитячого сприйняття, вони за своєю виконавською складністю та обсягом являють собою ніби три етапи в опануванні оперним жанром: кожна з них призначена для виконання дітьми різного віку та різного рівня музичної підготовки. Прикладом комічної опери є найпростіша з них – одноактна «Коза-дереза», яку можуть виконувати дошкільнята або молодші школярі. Оперу у чотирьох картинах «Пан Коцький», адресовану старшим учням, композитор також характеризує як комічну, але за своїм ідейно-образним змістом вона більше наближаться до сатиричної. Найбільш складною з них та великою за обсягом є фантастична Лисенко О. М. В. Лисенко (спогади сина) / О. Лисенко. – К. : Держ. вид-во образотв. мистец.

і муз. л-ри УРСР, 1959. – С. 9.

Мистецтвознавство опера на дві дії «Зима і весна», яка може бути поставлена лише добре підготовленими виконавцями або професійними артистами.

Дитячі опери М. Лисенка мають камерний характер. Це зумовлено насамперед специфікою дитячого виконавства та сприйняття. В умовах переслідування національної мови та мистецтва М. Лисенко не міг розраховувати на постановку цих творів на великій сцені, а дитячих навчальних музичних закладів, колективами яких вони могли бути виконані, на той час в Україні ще не було. Тому ці «оперки» створені спеціально для домашнього музикування, для виконання у сімейному колі у супроводі фортепіано. Тільки так можна було тоді залучити дітей до народного мистецтва і прищепити їм любов до фольклору. Тому дитячі опери М. Лисенка тривалий час не були відомими широким колам глядачів і слухачів, хоч навіть їх аматорські постановки знаходили палкий відгук серед прогресивної української інтелігенції.

Усі три дитячі опери М. Лисенка вперше були поставлені у родині композитора.

На той час навколо нього утворився цілий гурток однодумців-ентузіастів, які були захоплені ідеєю створення українського дитячого репертуару. За спогадами Остапа Лисенка, серед них – М. Старицький і Леся Українка, яка була одночасно режисером вистав, балетмейстером і костюмером1. Як відомо, родини Лисенків, Старицьких та Косачів, об’єднані давньою дружбою, спільними творчими та громадськими інтересами, були тоді близькими сусідами, утворюючи унікальний мистецько-культурний осередок, який сучасники називали «українським Парнасом».

Вражає, що в умовах переслідування української мови ці дитячі вистави влаштовувались тоді «при закритих вікнах і замкнених для незнайомої публіки дверях»2.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Серед глядачів були лише друзі та знайомі літератори, актори, музиканти, учителі і студенти. Головними виконавцями були діти родин Лисенків (Катерина, Галина, Остап та Мар’яна), діти його троюрідного брата М. Старицького та знайомих Ліндфорсів3. У процесі підготовки до цих домашніх спектаклів робочий кабінет композитора перетворювався на любительську сцену. За спогадами Мар’яни Лисенко, музичним керівником і виконавцем партії фортепіано був сам автор, а театральною частиною опікувалися доньки М. Старицького – майбутня письменниця Людмила СтарицькаЧерняхівська та артистка, режисер і педагог Марія Старицька4. Допомагали також студенти М. Лисенка – Василь Доманицький та Фотій Красицький5. Велику роль у підготовці цих вистав відігравала і дружина композитора Ольга Липська, яку він називав «своєю правою рукою, генеральним писарем війська Лисенкового»6. За словами Остапа Лисенка, «не було жодної громадської справи, в якій мати наша не була співробітницею батька, порадницею, вірним, щирим другом … до всього вона Лисенко О. М. В. Лисенко (спогади сина) / О. Лисенко. – К. : Держ. вид-во образотв. мистец.

і муз. л-ри УРСР, 1959. – С. 10.

Лисенко М. Спогади про Батька / Мар’яна Лисенко ; [підгот. до друку П. Медведик] // Музика. – 1992. – № 3. – С. 7.

У родині українського письменника, театрального і культурного діяча М. Старицького було п’ятеро дітей, а у родині українських меценатів і культурних діячів Ліндфорсів, які жили тоді в Києві і дружили з М. Лисенком – четверо дітей.

Лисенко М. Спогади про Батька / М. Лисенко ; [підгот. до друку П. Медведик] // Музика. – 1992. – № 3. – С. 7.

У майбутньому В. Доманицький став істориком та письменником, а учень художньої школи Ф. Красицький (внучатий племінник Т. Шевченка) – живописцем і графіком.

Лисенко О. М. В. Лисенко (спогади сина) / О. Лисенко. – К. : Держ. вид-во образотв. мистец.

і муз. л-ри УРСР, 1959. – С. 35.

Оперна творчість Миколи Лисенка: проблеми виконавської інтерпретації прикладала свої роботящі люблячі руки, своє чуйне до добра і світла розумне серце»1. Саме вона, будучи доброю піаністкою і завжди всіляко допомагаючи дітям у їх музичному вихованні, терпляче розучувала з ними оперні партії, на що вказує у своїх спогадах Мар’яна Лисенко2.

У час створення композитором першої дитячої опери майже всі його діти були дошкільнятами: Катерині було вісім років, Галині – п’ять, Остапу – три, а Мар’яні – рік.

Те, що всі вони з раннього дитинства були залучені до виконання головних ролей у домашніх оперних виставах, свідчило про досить високий рівень їх музичної підготовки. Відомо, що у першій виставі «Коза-дереза» п’ятирічний Остап співав партію Вовка3, а найменша Мар’яна у чотирирічному віці дебютувала у постановці опери «Пан Коцький»4. З кожною новою виставою маленькі виконавці підростали, набуваючи артистичного і музичного досвіду. Навіть найбільш складну оперу «Зима і Весна»

ставили своїми силами, про що Остап Лисенко згадує: «Постава являла собою певні труднощі як у відношенні досить складного співочого матеріалу у вигляді справжніх оперного характеру арій, дуетів, хорів, танців, а також досить складного оформлення декорацій, костюмів. Але всі ці труднощі були переборені колективною працею того гуртка людей, який утворився біля Лисенка після двох попередніх вистав»5. Незважаючи на складність вокальних партій в опері «Зима і Весна», у її прем’єрі (1893) роль Зими виконувала тринадцятирічна Катерина, партію Весни – десятирічна Галина, Діда-сніговика – восьмирічний Остап, а Осені – шестирічна Мар’яна6. У постановці брали участь і дорослі: хорові номери виконували студенти, а партію Мороза – співак-аматор, племінник відомого композитора Яків Гулак-Артемовський, який був старостою хору Миколи Лисенка. За спогадами Остапа Лисенка, кожна опера була виконана в їхній родині двічі, оскільки «домашні постановки … вимагали багато сил, часу і матеріальних коштів»7.

Ще за життя М. Лисенка його опери для дітей почали виконувати й інші самодіяльні дитячі колективи. Найбільш репертуарною стала «Коза-дереза». Невдовзі після прем’єри ця вистава прозвучала в домі професора Київського університету, доктора загальної історії І. Лучицького, з яким композитор товаришував. Спільно з дітьми М. Лисенка участь у виставі брали і троє дітей Лучицьких. У цьому складі опера «Коза-дереза» виконувалась також у деяких київських школах, викликаючи справжнє захоплення у слухачів.

Поширенню опери «Коза-дереза» сприяли і її перші нотні видання. З бібліографії М. Лисенка відомо, що за життя композитора клавір цього твору був опубліЛисенко О. М. В. Лисенко (спогади сина) / О. Лисенко. – К. : Держ. вид-во образотв. мистец.

і муз. л-ри УРСР, 1959. – С. 35.

Лисенко М. Спогади про Батька / М. Лисенко ; [підгот. до друку П. Медведик] // Музика. – 1992. – № 3. – С. 7.

Лисенко О. М. В. Лисенко (спогади сина) / О. Лисенко. – К. : Держ. вид-во образотв. мистец.

і муз. л-ри УРСР, 1959. – С. 10.

Лисенко М. Спогади про Батька / М. Лисенко ; [підгот. до друку П. Медведик] // Музика. – 1992. – № 3. – С. 7.

З рукописних спогадів О. Лисенка. Цит за: Андрієвська Н. Дитячі опери М. Лисенка / Н. Андрієвська. – К. : Держ. вид-во образотв. мистец. і муз. л-ри УРСР, 1962. – С. 69–70.

Лисенко М. Спогади про Батька / М. Лисенко ; [підгот. до друку П. Медведик] // Музика. – 1992. – № 3. – С. 7.

Із рукописних спогадів О. Лисенка. Цит за: Андрієвська Н. Дитячі опери М. Лисенка / Н. Андрієвська. – К. : Держ. вид-во образотв. мистец. і муз. л-ри УРСР, 1962. – С. 70.



Pages:   || 2 | 3 | 4 |
 
Похожие работы:

«ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кириченко Олександр Васильович УДК 37.032:37.035.7 ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКIВ НА ВIЙСЬКОВО-КОЗАЦЬКИХ ТРАДИЦIЯХ У ПРОЦЕСI ДОПРИЗОВНОЇ ПIДГОТОВКИ 13.00.07 – теорія та методика виховання АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Херсон – 2006 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України. доктор педагогічних наук, професор Науковий керiвник Кучерявий...»

«Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2012. – №2(6) УДК 343.14 А. О. Ляш кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри кримінального права та процесу (Київський національний університет культури і мистецтв) В. М. Ліщенко кандидат юридичних наук ПОНЯТТЯ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ Надійна і ефективна охорона конституційних прав, свобод та законних інтересів людини в Україні є пріоритетним завданням держави і її правоохоронних та правозахисних органів. За...»

«Управління культури і туризму Запорізької обласної державної адміністрації КЗ «Запорізький обласний краєзнавчий музей» ЗОР Запорізький національний технічний університет МУЗЕЙНИЙ ВІСНИК Науково-теоретичний щорічник Заснований у 2001 р. № 11/2 Запоріжжя ББК-79.1 УДК-069 М 89 Відповідальний редактор: д. і. н. Г. І. Шаповалов (Запоріжжя) РЕДАКЦІЙНА РАДА Л. М. Архіпова (Запоріжжя), д. і. н. Г. М. Васильчук (Запоріжжя), к. і. н. М. В. Дєдков (Запоріжжя), д. і. н. І. Ф. Ковальова (Дніпропетровськ),...»

«ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Президії НАН України від 4.01.2012 № 5а. План діяльності на плановий 2012 рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим, Національної академії наук України 1. Мета (місія). Національна академія наук України (далі – НАН України) є вищою державною науковою організацією України, що заснована на державній власності та користується правами самоврядності. Метою діяльності НАН України є отримання нових та узагальнення наявних знань про природу, людину та суспільство;...»

«УДК [373.3 – 051:378.14] : 371.32 Л.Е. Бєкірова, к.п.н., викл. кафедри ДП та методик початкового навчання РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет» м. Сімферополь СПРЯМОВАНІСТЬ ДИСЦИПЛІН ЦИКЛУ ПРОФЕСІЙНООРІЄНТОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ У ВНЗ НА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ Анотація. У статті авторка розглядає проблему спрямованості дисциплін професійно-педагогічного циклу у ВНЗ на формування готовності майбутніх...»

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.2 4. ЕКОНОМІКА, ПЛАНУВАННЯ І УПРАВЛІННЯ ГАЛУЗІ УДК 339.138:364.442.6+368 Проф. С.В. Скибінський, канд. екон. наук; асист. Н.Р. Балук; доц. Л.М. Бук, канд. екон. наук – Львівська КА КЛАСИФІКАЦІЯ ЧИННИКІВ ВПЛИВУ НА ПОВЕДІНКУ СПОЖИВАЧІВ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ Здійснено класифікацію чинників впливу на поведінку споживачів страхових послуг. Розглянуто сутність впливу соціально-культурних, особистих, мотиваційнопсихологічних та ситуативних чинників на...»

«УДК 378.147.1:811.161.2’38 © Колесник Л. Ф. ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ СТИЛІСТИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Постановка проблеми. В умовах розбудови України, утвердження її на міжнародній арені, закріплення української мови як державної, розширення процесів демократизації нашого суспільства постала настійна потреба зміцнення статусу української мови, забезпечення використання її в усіх сферах громадського і державного життя. Досконале, ґрунтовне володіння...»

«ДЕНЬ ЄВРОПИ В УКРАЇНІ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ 1. День Європи в Україні День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах. Рішення щодо відзначення Дня Європи в Європейському Союзі було прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані. До 1997 року це свято мало переважно культурно-мистецьку спрямованість та носило обмежений характер. У 1997-1998 роках до святкування Дня Європи залучилися...»

«Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка БІБЛІОТЕКА ЯК ЦЕНТР СПІЛКУВАННЯ Чернігів – 2011 ББК 78.37 Б 59 Бібліотека як центр спілкування : метод.-бібліогр. матеріали / ОУНБ ім. В. Г. Короленка ; підгот. О. Рижаєва ; відп. за вип. О. Сльозка. – Чернігів, 2011. – 55с. Бібліотека являє собою нерозривну єдність двох типів діяльності з обслуговування читачів: організація доступу до документа і організація міжособистісного спілкування. Якщо з бібліотеки йде живе...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»