WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 || 9 | 10 |   ...   | 59 |

«Міністерство освіти і науки України ВІСНИК ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені В.Н.КАРАЗІНА № _ Серія: „Питання політології” збірник наукових праць Випуск 1 Заснований у 1993 ...»

-- [ Страница 8 ] --

5. Карминес Э. Г. Политическое поведение: общие проблемы / Э. Г. Карминес, Р. Хакфельд пер. с англ // Политическая наука: новые направления. – М.: Вече, 1999. – С. 235–261.

6. Мэр П. Сравнительная политология: общие проблемы / П. Мэр, пер. с англ. // Политическая наука: новые направления. – М.: Вече, 1999. – С. 309–329.

7. Оффе К. Политэкономия: социологические аспекты / К. Оффе; пер. с англ. // Политическая наука: новые направления. – М.: Вече, 1999. – С. 657–672.

8. Политология: учебное пособие / под ред. А. С. Тургаева, А. Е. Хренова. – СПб.: Питер, 2005. – 560 с.

9. Истон Д. Политическая наука в Соединенных Штатах: прошлое и настоящее / Д. Истон // Современная сравнительная политология: хрестоматия ; пер. с англ. – М.: Московский общественный научный фонд, 1997. – С. 9–31.

10. Фейерабенд П. Утешение для специалиста // Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки / П. Фейерабенд; пер. с англ. и нем. – М.: Прогресс, 1986. – С. 109–124.

11. Чилкот Р. Х. Теории сравнительный политологии. В поисках парадигмы / Р. Х. Чилкот;

пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, Весь Мир, 2001. – 560 с. – (Высшее образование).

12. Кун Т. Логика открытия или психология исследования? // Кун Т. Структура научных революций / Т. Кун – М. : АСТ, 2001. – С. 539–576.

13. Поппер К. Нормальная наука и опасности, с нею связанные / К. Р. Поппер // Кун Т.

Структура научных революций. – М.: АСТ, 2001. – С. 525–538.

14. Payne J. L. Foundations of empirical political analysis / J. L. Payne. – Chicago : Markham Publishing Company, 1973. – 150 p.

15. Bernstein R. A. An Introduction to Political Science Methods / R. A. Bernstein, J. Dyer. – Prentice Hall, 1979. – 276 p.

16. White L. G. Political Analysis. Technique and Practice / L. G. White, R. P. Clark. – Monterey, California : Brooks / Cole Publishing Company, 1983. – 286 р.

17. Мангейм Дж. Б. Политология. Методы исследования / Дж. Б. Мангейм., Р. К. Рич : пер. с англ. – М. : Весь мир, 1997. – 544 с.

18. Harrisson L. Political Research: An Introduction / L. Harrisson. – Routledge, 2001. – 182 p.

19. Marsh D. (Eds.) Theory and Methods in Political Science / G. Stoker. – 2nd ed. – PALGRAVE MACMILLAN, 2002. – 368 р.

20. Гудин Р. И. Политическая наука как дисциплина / Р. И. Гудин, Х.-Д. Клингеманн // Политическая наука: новые направления: пер. с англ. – М.: Вече, 1999. – С. 29–69.

21. Грин Д. П. Объяснения политики с позиций теории рационального выбора: почему так мало удалось узнать? / Д. П. Грин., И. Шапиро // Современная сравнительная политология :

хрестоматия : пер. с англ. – М.: Московский общественный научный фонд, 1997. – С. 295–323.

22. Цебелис Дж. В защиту теории рационального выбора / Дж. Цебелис // Современная сравнительная политология: хрестоматия : пер. с англ. – М.: Московский общественный научный фонд, 1997. – С. 52–83.

23. Парех Б. Политическая теория: политико-философские традиции / Б. Парех // Политическая наука: новые направления : пер. с англ. – М.: Вече, 1999. – С. 478–494.

24. Бэрри Б. Политическая теория: вчера и сегодня / Б. Бэрри // Политическая наука : новые направления : пер. с англ. – М.: Вече, 1999. – С. 507–524.

25. Манхейм К. Идеология и утопия // Манхейм К. Диагноз нашего времени / К. Манхейм :

пер. с нем. и англ. – М.: Юрист, 1997. – С. 7–276.

26. Манхейм К. Социологическая теория культуры в ее познаваемости // Манхейм К. Избранное: Социология культуры / Т. Кун – М., СПб.: Университетская книга, 2000. – С. 33–473.

–  –  –

ДЕМОКРАТИЧНИЙ ТРАНЗИТ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОЇ

ПОЛІТОЛОГІЇ В статті досліджуються спільні риси та закономірності проходження процесу демократичного транзиту. Виділяються основні критерії для аналізу цього процесу сучасною політологією. Визначаються моделі, форми, напрямки, шляхи становлення демократичного політичного режиму. Виявляються особливості легітимації демократичного політичного режиму в суспiльствах транзитивного типу.

Ключові слова: демократичний транзит, критерії аналізу демократичного транзиту, демократизація, консолідація демократії, авторитарний політичний режим, демократичний політичний режим, трансформація політичних режимів, легітимація, легітимність.

Світ XXI сторіччя, названий ще Даніелем Беллем епохою роз’єднаності не постає перед нами у вигляді чіткої картини. Нема єдиного плану еволюції політичного режиму, прийнятного для всіх країн. Є країни, які дослідники відносять до розвинених, де основні демократичні інститути, процедури та цінності затвердились. Багато інших країн знаходяться на етапі транзиту одного політичного режиму до іншого. Складнощі прогнозу розвитку таких держав пов’язані зі аксіологічними змінами у свідомості громадянина.

Справа не тільки в тому, що віра у традиції, націю та релігію вже не виноситься на перші щаблини у ієрархії цінностей сучасного індивіда, а в тому, що це твердження також стосується і сприйняття демократичного політичного режиму. Попереднє сторіччя забрало з собою той образ демократії, який сприймався як ідеал. У державах транзитивного типу панують настрої розчарування. Коріння цього явища криється у спрощеному розумінні процесу становлення демократії і не усвідомленні суті глибинних процесів, які відбуваються під час трансформації політичних режимів.

Демократичний транзит є одним з найбільш складних об’єктів дослідження в сучасній політології. Транзитологія вважається сьогодні окремим напрямком політичних досліджень. Велика кількість накопичених знань в області дослідження демократичного транзиту надає змогу аналізувати цей процес системно, не прив’язуючись до політичної практики окремої держави. Багато сучасних дослідників демократичного транзиту вже не сприймають його у вигляді хвилеподібного руху на шляху до демократизації суспільства, як цей процес розумівся С.Хантінгтоном та Е.Тоффлером. Справа в тому, що демократичний транзит є явищем динамічним і не можна окремо оцінювати результати демократичних перетворень без аналізу самого процесу. Найвідомішими дослідниками демократичного тарнзиту є Г.О’Доннел, Ф.Шміттер, Х.Лінц, А.Степан, Дж.Махоні, Р.Снайдер, А.Мельвіль, С.Ларсен, Д.Растоу, А.Пшеворський, Гі Ерме, Дж.Хіглі, Дж.Нельсон, Дж.Розенау, Р.Гюнтер, О.Г.Харитонова та інші. Кожен з вчених аналізував процес демократичного переходу, застосовуючи різні критерії. Отже, мета статті – на підставі узагальнення теоретичних здобутків вище згаданих дослідників підкреслити важливість визначення основних критеріїв аналізу демократичного транзиту в сучасній політології. Що, в свою чергу, дає можливість сприймати процес демократичного транзиту як комплексний і системний. Зосередження уваги не на розмаїтті демократичних переходів у різних регіонах світу, а спільних рисах та закономірностях демократизації є важливим для наукових узагальнень реальних політичних процесів.

Теорія політичного транзиту сформувалася в 80-ті роки ХХ сторіччя і сприймалася спочатку як стан зміни характеристик політичної системи при переході від одного політичного режиму до іншого. Пізніше на світ з’являється поняття демократичного транзиту як стану переходу держави саме від авторитарного політичного режиму до демократичного. При чому зазначається, що встановлення демократії (консолідація) не є обов’язковим результатом цього процесу.

Поняття демократичного транзиту пов’язане з науковими здобутками таких класиків політичної думки, як С.Хантінгтон та Е.Тоффлер. Саме їм належить розуміння історичного процесу як хвилеподібного руху на шляху до демократизації суспільства. При чому появу цього процесу вони пов’язують з зародженням демократії в США та розповсюдженням американської політики State Building у Європі (час між першою та другою світовими війнами), що виявляє себе у експорті головних цінностей демократії на європейський грунт державотворення. Після другої світової війни відбувається повернення цієї хвилі у бік привалювання тоталітарних і авторитарних тенденцій у світі. І остання хвиля демократичного транзиту наростає вже в 1970-ті роки з розповсюдженням демократичних цінностей в Азії, Центральній і Східній Європі [7]. Три хвилі демократичного транзиту в світі визначені.

Пізніше з’являється зовсім нова ідея про появу четвертої хвилі демократизації у праці М.Макфона „Четверта хвиля демократизації і диктатури” (2001 р.). Але процес нарощування цієї хвилі сприймається вже як розповсюдження „європейськості” Заходу на Сході [12, с.7]. Незалежно від того, що ці теорії є породженням глобального ставлення до процесу демократичного транзиту, вони є важливими для політичного аналізу, оскільки сприйняття політичних змін у вигляді циклів та хвиль (нелінійне) допомагає історізації і фіксації цього явища.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Гіперкомплексність явища демократичного транзиту з часом все більше підігрівала інтерес дослідників.

В результаті виокремилась теорія про основні моделі переходу держави від авторитарного до демократичного політичного режиму:

– структурна модель пояснює трансформацію політичних режимів в результаті зміни якостей самої держави, нації та впливу соціально-економічних, культурних факторів.

Д.Растоу зазначає, що єдиною умовою демократії є національне творення, Р.Даль підкреслює важливість суспільних вподобань, Р. Інгліхарт – звичок, Р. Роуз – ціннісної підтримки перетворень, Г.Алмонд та С.Верба – громадянської культури [3, с.132-134];

– процедурна модель сприймає демократичний процес як ендогенний, який є результатом політичних рішень, вибором стратегії і тактики ключовими політичними акторами. Представниками такого розуміння є Г.О’Доннел, Ф.Шміттер, Х.Лінц, А.Степан [14, с.13-17];

– інтегративна модель трактує демократичний транзит як такий, що поєднує і структурні, і процедурні зміни (Дж.Махоні, Р.Снайдер) [3, с.136].

Практичною для аналізу процесу політичних змін є застосована А.Мельвілем синтетична модель демократичного транзиту, яка заснована на використанні теорії „воронки причинності”, що була розроблена С.Ларсеном.

Цей підхід є більш ґрунтовним, оскільки відображає вплив на процес демократичного транзиту семи рівнів змінних:

міжнародної середи, державо – та націотворуючих, соціально-економічних, соціальнокласових, культурно-ціннісних, політичних та індивідуально-психологічних факторів [14, с.22].

Інший критерій для дослідження демократичного транзиту пов’язаний з такою його характеристикою як динамічність, що виявляє себе у визначенні основних стадій проходження цього процесу. Д.Растоу, наприклад, виділив такі: перша – фаза підготовки, яка виражається у появі в суспільстві плюралізму думок та поляризації політичних інтересів, друга – фаза прийняття рішень, а саме усвідомлення і сприйняття демократичних правил, третя – закріплення демократичних цінностей, процесів та інститутів [9, с.111-112]. Інший дослідник, А.Пшеворський, сприймає демократичний транзит як рух від лібералізації до демократизації, який має завершитися консолідацією демократії [6, с.153-154]. Г.О’Доннелл, Ф.Шміттер мають схожу точку зору щодо стадій переходу: демократичні перетворення починаються з лібералізації – тобто закріплення громадянської свободи як основної цінності суспільства без зміни владного апарату; далі розвиток йде у напрямі демократизації, що виражається у становленні демократичних інститутів і завершується процесом ресоціалізації громадян – затвердженням в суспільстві основних демократичних норм та цінностей [16, с.147]. О.Г.Харитонова розподіляє цю точку зору, але останню фазу називає консолідацією демократії. На етапі консолідації демократія сприймається як єдина можлива перспектива, а її цінності безроздільно поділяються громадянами [4, с.201].

Більш загальним є сприйняття демократичного транзиту як руху від ерозії авторитарного політичного режиму до лібералізації, далі до зміцнення інститутів демократії та встановлення неконсолідованої демократії і в результаті завершення цього процесу у вигляді демократичної консолідації. Відомою є також точка зору, що розпочинається процес демократичного транзиту з латентної фази, а після фази конфронтації інтересів, стабілізується і закріплюється в суспільстві. Така розповсюдженість стадіальних теорій тільки підкреслює поступовість процесу демократизації.

Важливим здобутком сучасної політології є аналіз демократичного транзиту з точки зору форм переходу до демократії. Дослідник Гі Ерме виявив, що прийти до демократичних перетворень держава може такими шляхами як: демократія «зверху», яка розпочинається з втілення ліберальних реформ елітою (трактується також Дж.Хіглі та Р.Гюнтером як елітистська теорія переходу до демократії) та демократія на основі договору „верхів” та „низів” [15, с.6]. Т.Л.Карл, Ф.Шміттер виокремлюють такі форми демократичного транзиту: 1. „прихід” до демократії шляхом встановлення пакту (Польща, Угорщина); 2. нав’язування (Бразилія); 3. революційний шлях, 4. реформістський (ГДР).

При цьому дослідники зазначають, що форма транзиту залежить від типу авторитарного режиму, який був висхідним [12, с.13].

Інше розуміння демократичного транзиту застосував відомий вчений А.Пшеворський. Він розробив основні альтернативні шляхи процесу становлення демократичного політичного режиму:

– демократичний режим не затверджується і відбувається повернення до диктатури;

– демократичний режим носить тимчасовий характер;

– демократія затверджується [6, с.92-94].

Зазначені вище критерії до аналізу демократичного транзиту не відображають сам характер еволюційних змін. Дослідити його специфіку можливо тільки проаналізувавши особливості процесу демократизації, що на думку Воронова І.О. проявляються у двох глобальних вимірах: політико-владних та людських трансформаціях [4, с.7].

В центрі уваги політологів перебувають особливості процесу демократичного транзиту, які пов’язані зі змінами у сфері „політичного”. Під кутом зору дослідників знаходиться, і аналіз передумов демократичних перетворень, і фактор ефективності їх втілення у реальному політичному житті. Дж.Нельсон зазначав, що „в деяких країнах процес демократизації розпочинається з бажання „низів” і пов’язаний з феноменом „демократії без демократів”, коли становлення демократичного політичного режиму пов’язується з розвитком негативного консенсусу у суспільстві по відношенню до авторитарного політичного режиму” [5, с.152]. В той час як для консолідації демократії необхідним є позитивний консенсус, що має відношення до віри та сприйняття демократичних цінностей суспільством.

Перехідний стан характеризується системною зміною „політичного” [1, с.289].



Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 || 9 | 10 |   ...   | 59 |
 
Похожие работы:

«ребенка с родителями, а с другой стороны – социализация осуществляется за счет наблюдения особенностей социального взаимодействии других членов семьи между собой [4, с. 570-571]. Выводы. В процессе анализа и освещения проблемы воспитания гражданской культуры младших школьников во внеурочной деятельности мы пришли к выводам: существует прямая зависимость свободного развития личности от социальных, экономических и политических условий, которые в основном обеспечиваются государством. Эти условия...»

«Міністерство освіти і науки України НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ 04074. Київ, Вишгородська, 19 Тел. 430-02-60, 430-43-90 e-mail: nenc@nenc.gov.ua 13.08.2014 р. № 130 Методичні матеріали до серпневих педагогічних конференцій в позашкільних навчальних закладах Роль позашкільних закладів в системі освіти України закріплена в нормативно–правових документах: Законі України «Про освіту», Законі України “Про позашкільну освіту”, Законі України “Про охорону дитинства”,...»

«Серафимова Тетяна Іванівна Директор Амвросіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 «Впровадження моделі «Школи сприяння здоров’ю» в навчальновиховний процес учбового закладу». Анотація У статті представлено впровадження моделі Школи сприяння здоров'ю, розроблену з урахуванням основних державних документів, наукових принципів, компетентнісних і культурологічних підходів до впровадження ідеї здорового способу життя, способів досягнення результатів. Програма реалізації концептуальних положень передбачає...»

«Лікувальна фізична культура, спортивна медицина й фізична реабілітація УДК 796.035+615.82 Олександр Валькевич, Олександр Бичук Ставлення батьків та вчителів до проблеми плоскостопості в дітей молодшого шкільного віку Волинський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк) Постановка наукової проблеми та аналіз останніх досліджень. Як засвідчує аналіз літературних джерел [2; 4; 6], однією з основних умов, що забезпечує здоров’я, є раціональна рухова активність. Рухові дії – могутні...»

«DOROTHY BILAJIW ALLA ROGERS GINA AND STEVEN LONG WORD AND ECHO A COLLECTION Reviews of poetical works by Wolodymyr Bilajiw, marking his 80th birthday Ukrainian Center of Cultural Studies Donetsk, 2006 Доротея Біляїва Алла Роджерс Джіна і Стівен Лонг СЛОВО І ВІДГОМІН ЗБІРНИК рецензій на поетичну творчість Володимира Біляєва з нагоди 80-річчя поета Український культурологічний центр Донецьк 2006 ББК 84 (4-Укр)6 Б 61 Біляїва Доротея, Роджерс Алла, Лонг Джіна, Лонг Стівен Б 61 Слово і відгомін....»

«УДК 006.015.5/32:378.11(477+73) Міжнародні стандарти як інструмент управління якістю освіти в Україні та США Наталя Рідей, С. Паламарчук, Дмитро Шофолов У статті проаналізовано структуру та зміст стандартів України та США у сфері забезпечення й управління якістю освіти. Визначено нормативнотехнічну та організаційну базу регулювання якості освіти в Україні та США. Ключові слова: якість освіти, стандартизація, управління освітою, регулювання якості освіти Україна активно підтримує політику...»

«Дерій Людмила Павлівна Вчитель початкових класів Переяслав Хмельницької ЗОШ І ІІІ ступенів №4 Предмет: Українська мова Клас: 3 Розділ: Будова слова Тема. Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в коренях. Ненаголошені [е], [и], які перевіряються наголосом. Мета. Формувати в учнів знання про ненаголошені [е], [и] в коренях слів, що перевіряються наголосом. Розвивати фонематичний слух та орфографічні навички третьокласників. Виховувати культуру мовлення, любов до рідної мови....»

«УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА СЕКТОР ІНФОРМАЦІЇ З ПИТАНЬ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 13 т. 731-31-32 БІБЛІОТЕЧНА ТЕМА НА СТОРІНКАХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ (Тематично-бібліографічний список за матеріалами преси 2012 року) Матеріал підготували: Казанцева Н.Ю. – зав. сектором інформації з питань культури і мистецтва Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки...»

«8/D/E/Olia/Nikitin/27955 21.06.02 Володимир Нікітін, доктор культурології, консультант МЦПД Якісна освіта. Проблеми рівного доступу У №№ 38—39 за 2001 р. “ДШ” ми розпочали друкувати матеріали аналітичних досліджень, здійснених у рамках проекту МФ “Відродження” “Програма підтримки вироблення стратегії реформування освіти”. Продовжуємо тему розмови статтею, в якій розглядаються проблеми рівного та справедливого доступу до якісної освіти. Метою дослідження в рамках проекту МФ “Відродження”...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 4 (57) 2013 Ключевые слова: психологическая компетентность, моделирование контекста педагогической деятельности, схемы контекстуального моделирования.DESING OF CONTEXT OF EDUCATIONALLY CORRECT ACTIVITY IN TEACHING OF PSYCHOLOGICAL DISCIPLINES E. V. Ramzani In the article basic directions of design of pedagogical activity context are specified in teaching of psychological disciplines. Keywords: psychological competence, design of pedagogical...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»