WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 17 | 18 || 20 | 21 |   ...   | 59 |

«Міністерство освіти і науки України ВІСНИК ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені В.Н.КАРАЗІНА № _ Серія: „Питання політології” збірник наукових праць Випуск 1 Заснований у 1993 ...»

-- [ Страница 19 ] --

Щоб сприяти набуттю лідерства, економіка повинна бути фінансово-забезпеченою, володіти потенціалом, необхідним для фінансування бюджету, що дозволяє розвивати сили глобального впливу. Однак розмір ВВП ще не є достатнім для оголошення лідерства, а „перевага в матеріальних ресурсах” не слугує визначальним елементом такої економіки.

Масштабна, але стагнуюча економіка не здатна підтримувати підприємства, що мають світове значення. Економіка стабільно розвивається лише тоді, коли опікується провідними галузями промисловості.

Термін „відкрите суспільство” введений Дж. Модельскі для того, щоб окреслити роль демократичного досвіду, покликаного продемонструвати потенціал свободи, відкритості та народовладдя. Саме держави-лідери підтримують свободу слова та захищають права людини, формують простір для виникнення плюралізму, а, отже, – креативності та інноваційності, цивілізовано регулюють конфлікти й, загалом, формують та розширюють сферу глобальної співпраці.

Реагування на глобальні проблеми також є необхідною умовою глобального лідерства, оскільки останнє, в першу чергу, є діяльністю з вирішення невідкладних глобальних проблем. Необхідно зрозуміти, що світове лідерство – це не демонстрація сили. Це, знову наголошує Дж. Модельскі, передусім приведення у відповідність до потреби вирішення проблем глобальної системи інтересів окремої держави-нації, яка глибоко переймається світовими справами та має широкий світогляд. Реагування на глобальні проблеми забезпечує легітимність міжнародних дій, адже „реагування – це функція працездатності механізму, який переводить потенційно неартикульовану світову думку у порядок денний глобальних проблем”. Дж. Модельскі робить наступний висновок: „Достатньо добре цю функцію представляють дієві парламентські органи та інші асамблеї. У ХІХ столітті, наприклад, у деяких випадках Британський Парламент слугував як виразник світової думки, а у другій половині ХХ століття цю роль виконував Конгрес США. Такі органи найкраще функціонують, коли тісно взаємодіють зі світовими медіа та іншими культурно-освітніми мережами; політичні формулювання проблем таким чином доводяться до широкого загалу, а світова громадська думка доходить до політичних структур. Вільні ЗМІ та відкриті наукові і епістемічні спільноти виконують ці функції краще, ніж слабкі чи етноцентристські” [4].

Отже, проаналізувавши деякі аспекти концепції хронополітики Дж. Модельскі, можна прийти до наступних висновків. Концепція хронополітики Дж. Модельскі пов`язана з його розумінням довгих циклів глобальної політики. Довгий цикл глобальної політики, згідно із Дж. Модельскі, – це період, у межах якого одна держава набуває статусу глобального лідера. Цей період є, з одного боку, продуктом процесу відбору, що охоплює чотири етапи, а, з іншого, – результатом дії певних „необхідних умов”.

„Процес відбору” та „необхідні умови” співвідносяться між собою наступним чином. Фаза „Постановки проблем” оптимізує реагування на глобальні проблеми.

„Створення коаліцій” можливе лише на базі відкритого суспільства. „Макро рішення” забезпечує досягнення глобальних цілей. Етап „Виконання” потребує зусиль провідної економіки.

Врахування таких співвідношень дозволяє Дж. Модельскі вести мову про хронополітичну стратегію формування глобального лідерства. Прийняття ж цієї стратегії до уваги науковцями та політичними діячами багато в чому дозволить зрозуміти тенденції переформатування світового порядку на початку ХХІ століття. Адже, цілком імовірно, що місце глобального лідера найближчим часом може виявитися вакантним.

ЛІТЕРАТУРА

1. Modelski G. The Study of Long Cycles / G.Modelski // Exploring Long Cycles. – L.:

Lynne Rienner Publishers, 1987. – 277 p.

2. Modelski G. From Leadership to Organization: The Evolution of Global Politics [Електроний ресурс] / G.Modelski // Journal of World-Systems Research. – 1995. – Vol.1, №7. – Режим доступу до журналу: http: // jwsr.ucr.edu/archive/vol1/v1_n7.php.

3. Modelski G. Long-Term Trends in World Politics / G.Modelski // Journal of WorldSystems Research. – 2005. – Vol.XI, №2. – Р. 195–206.

4. Модельски Дж. Эволюция глобальной политики [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http:// wpp.philos.msu.ru. – Заголовок з екрану.

Андрущенко М.A.

НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ КОНЦЕПЦИИ ХРОНОПОЛИТИКИ

ДЖОРДЖА МОДЕЛЬСЬКИ

Рассмотрено концепцию хронополитики („политического времени”) известного в мировом научном сообществе американского ученого международника Джорджа Модельски, которая отражена в стратегии формирования глобального лидерства.

Установлены механизмы формирования глобального лидера в темпоральном измерении.

Ключевые слова: „политическое время”, хронополитика, длинный цикл глобальной политики, эволюция глобальной политики, глобальное лидерство.

–  –  –

КОНЦЕПТ НЕЛІБЕРАЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ В ПОЛІТИЧНІЙ НАУЦІ Стаття присвячена розгляду концепції неліберальної демократії в сучасній політичній думці. У статті аналізуються підходи, які презентовані у західному політичному дискурсі, щодо виокремлення умов становлення неліберальної демократії.

Особлива увага приділяється головним теоретичним засадам концепції Ф.Закарія щодо особливостей формування неліберальної демократії.

Ключові слова: неліберальна демократія, демократизація, авторитаризм, ліберальна демократія, лібералізм.

Наприкінці ХХ століття демократія стала узвичаєним стандартом державного управління в усьому світі. Актуальність розгляду концепції неліберальної демократії зумовлена демократизаційними процесами, які характеризуються своєю багатовекторністю та багатоманітністю, призводячи до руйнування ієрархій, відкриття колись закритих систем, тиску мас, які вимагають соціальних змін. Все більше дослідників відмічають виникнення різних нових типів квазідемократичних режимів, фасадної демократії або навіть виборного авторитаризму [1, с. 5]. Значне розмаїття форм демократичних переходів та багаточисельні парадокси кінцевих результатів демократичних перетворень особливо актуалізують дослідження окресленої проблематики. Демократизація як складний, неоднозначний феномен викликає багато дискусій щодо того, наскільки вона дійсно може розглядатись як глобальна тенденція, визнаючи те, що на рівні країн виникають так звані неліберальні демократії [2, с. 1–18], квазідемократії, псевдодемократії та інші види „дефектної” демократії. Наразі відбувається кореляція процесів демократизації та лібералізації, ототожнення вільних виборів і справедливого політичного устрою. Нескінченна „демократизація демократії” може привести до охлократії і в остаточному підсумку до тиранії. За таких умов демократична система правління може стати і неліберальною, привести до тиранії більшості або слугувати укріпленню влади авторитарних правителів. Тому глобальний характер сучасної хвилі демократизації не виключає в окремих країнах зворотного руху до авторитаризму. Спроби концептуалізації категорії „перехідних демократій”, зокрема „неліберальної” демократії та зв’язування її з західними та вітчизняними науковими доробками мали місце у західних (Ф.Закарія, Л.Даймонд), вітчизняних (А.А.Фісун) та російських науковців (А.Ю.Мельвіль, Г.И.Вайнштейн, В.Я.Гельман, А.Пшеворский, А.Володин, Н.Косолапов, Н.А.Симонія). Мета статті полягає у висвітленні основних принципів неліберальної демократії. Завдання статті полягає у виокремленні базових умов формування неліберальної демократії в умовах сучасної демократизації світових держав.

Дискурс про „дефектні” форми демократії посттоталітарних суспільств відрізняється нечіткістю термінологічної бази. Відзначимо, що у політології є поняття „демократії” з прикметниками, які за допомогою предикатів описують змістовну сутність демократії (наприклад, імітаційна, фасадна, неліберальна демократії та ін.). Серед теорій недосконалої демократії виділяють концепції гібридної демократії, процедурної демократії, мінімальної демократії, однак вони не цілком характеризують ситуацію, коли еліти використовують недосконалість процедур та інститутів для втримання влади та стримування демократизації. Ф.Закарія відзначає, що демократія може бути і неліберальною, що вона нерідко слугує зміцненню влади авторитарних правителів і цілком може перешкоджати „прогресу свободи”. Існує цілий спектр неліберальних демократичних держав: від тих, які майже стали ліберальними демократичними державами до тих, які є майже диктатурами (наприклад, держави в Східній Європі, Азії, Африці, Латинській Америці та на Близькому Сході); від країн з помірними порушеннями, на зразок Аргентини, до майже тиранії, на зразок Казахстану і Білорусії, з такими країнами, як Румунія і Бангладеш, у континуумі між ними.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Такі країни як Україна і Венесуела, займають положення десь між цими двома крайностями. У більшості цих країн вибори рідко бувають настільки ж вільними та чесними, як сьогодні на Заході, але вони відображають дійсну участь народу в політиці та підтримку, надавану обраним [3, с. 56].

Яскравим тому підтвердженням є історія більшості африканських країн, у яких демократичні перетворення обернулися неефективним управлінням і привели до влади відверто диктаторські режими.

Невдачі молодих демократій породили низку теорій, які прагнуть пояснити феномен формальної демократії та виборів без реальної свободи. В середині першого десятиліття ХХІ століття західна політична думка зробила крок до легалізування висунутої ще в середині 1980-х років концепції неліберальної демократії [4, с. 31]. Термін „неліберальні демократії” (illiberal democracy) був введений американськими сходознавцями для позначення специфічних режимів нових індустріальних країн Південно-східної Азії, для яких (як пізніше для Тайваню і Південної Кореї) були характерні поєднання елементів формальної процедурної демократії і жорсткого авторитаризму. Цей термін був сприйнятий зарубіжними політологами насторожено, оскільки він побічно містив у собі сумнів в універсальній значимості „класичних моделей” демократії, які в зарубіжній науці трактувалися як єдино демократичні та були гідні такими вважатися. Американський політолог Ф. Закарія в 2003 р. „заново відкрив” термін „неліберальні демократії” для характеристики процесів демократизації та лібералізації в сучасному світі, надавши цьому терміну широку популярність і стимулювавши відповідну дискусію [4, с. 33]. Сучасне уявлення про „неліберальну демократію” поєднується з концепцією „авторитарного парламентаризму” (1984 р.) російського теоретика Н.А. Симонії з тією відмінністю, що остання містить набір ознак, які утворюють каркас суспільства, що модернізується, на етапі переходу від традиційного стану до розвинених форм соціальної та політичної організації [5, с. 302].

Формально неліберальною демократією може бути будь-яка демократія, яка не є ліберальною демократією. Однак, термін „неліберальна демократія” майже завжди використовується для особливого позначення авторитарності у представницькій (репрезентативній) демократії, в якій представникам органів влади обраних людьми притаманна схильність до корумпованості та недотримування закону. Це приводить до відчуження людей від діючої влади. Неліберальні демократичні уряди вважають, що якщо в них є мандат, то вони можуть діяти так, як вважають за доцільне, ігноруючи закони або конституцію та проводячи регулярні вибори. Саме цей тип „неліберальної демократії” розглядається в цій статті [6].

Ф.Закарія пропонує свою типологізацію демократії, заснованої на протиставленні ліберальної демократії (liberal democracy), як явища цілком позитивного, демократії неліберальній (illiberal democracy), яка перешкоджає формуванню республіканських порядків, адекватних сучасним вимогам. Термін „неліберальна демократія” не повністю передає значення англійського „illiberal democracy”. Говорячи про „неліберальну демократію”, ми підкреслюємо не її ворожість ліберальній демократії як інституту або розповсюдженій практиці (і тому не позначаємо її як non-liberal democracy), а ту обставину, що цей тип демократії не „увібрав у себе” справжні цінності лібералізму.

Неліберальна демократія найчастіше виникає в умовах копіювання демократичних порядків у країнах, які не мали довготривалої демократичної традиції (наприклад Китай і Росія) [2, с. 89–96]. Але, неліберальна демократія може виникнути і там, де колись існувала демократія ліберального типу [7]. Тому введений американцем Ф.

Закарія термін неліберальної демократії досить точно характеризує режими Центральної Азії – слабке дотримання законності, взаємне відчуження громадян і влади, нестачу плюралізму, гіперконцентрацію влади та порушення прав. Зростання неліберальності у світі, зазначає Ф.Закарія, припало на середину 1990-х рр. – саме на час зміцнення центрально-азіатських режимів. По суті, за терміном неліберальної демократії приховуються ті демократичні атрибути, яким авторитаризм дозволив існувати в системі.

У різних частинах світу режими, обрані демократичним шляхом (причому багато які з них переобрані повторно або підтвердили свою легітимність у ході загальнонародних референдумів), ігнорують конституційні обмеження своєї влади і позбавляють громадян фундаментальних прав. Такі режими, у яких перемішані виборність і авторитаризм, Ф.Закарія називає „неліберальними демократіями”, які „не вирізняються політичною або економічною ефективністю, тому що правлячі еліти складаються в них не по меритократичному принципу” [2, с. XVI.]. Підґрунтям „неліберальної демократії” слугує або популізм (Росія, Венесуела), або жорсткий контроль над політичним життям (більшість африканських країн). Як те, так й інше виявляється можливим завдяки відсутності забезпеченого і самостійного „середнього класу”, тому неліберальна демократія, як правило, стає наслідком передчасної демократизації. У результаті прискореної демократизації відбувається побудова неліберальної демократії, у якій змішані виборність і авторитаризм [2, с. ХV, с. 89]). Значна кількість сучасних держав не готова до засвоєння демократичних принципів. Це обумовлено як низьким рівнем господарського розвитку, коли для більшості населення політичні свободи взагалі на загал не є пріоритетним питанням, так і специфічною структурою народного господарства, яке дозволяє державі не опікуватися підвищенням ефективності власної діяльності. Серед чинників, котрі сприяють розвиткові ліберальної демократії, одним із вирішальних є рівень добробуту суспільства. Як свідчить досвід, у бідних країнах вона не „приживається”, навіть якщо ці країни вибирають шлях демократичного розвитку після краху „рідного” авторитаризму або перемоги національно-визвольного руху, тому найчастіше „приживається” неліберальна демократія [8].



Pages:     | 1 |   ...   | 17 | 18 || 20 | 21 |   ...   | 59 |
 
Похожие работы:

«УДК 338.246.87 E. Mazur-Wierzbicka, PhD the University of Szczecin, Szczecin, Poland О.М. Олійниченко Національний університет харчових технологій, Київ, Україна ЕВОЛЮЦІЯ ПРАВОВИХ ОСНОВ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Екологічна політика Європейського Союзу на даний час спрямована на реалізацію концепції сталого (відтворюваного, екологозрівноваженого) розвитку, тобто такого, «що задовольняє потреби сьогодення, не піддаючи ризику здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні...»

«Міністерство освіти і науки України Севастопольський національний технічний університет СУЧАСНІ ДІЛОВІ ПАПЕРИ Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни „Українська мова (за професійним спрямуванням)” для студентів всіх спеціальностей та всіх форм навчання. Севастополь Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com) УДК 811.161.2 Методичні рекомендації „Сучасні ділові папери” до практичних занять з дисципліни „Українська мова (за...»

«КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО Проблеми визначення предмета та галузевої приналежності міжнародного кримінального права Строкова Ірина Ігорівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та процесу Київського національного університету культури і мистецтв УДК Міжнародне кримінальне право (далі – МКП) є відносно новою галуззю права, яка почала формуватися на зламі ХІХ та ХХ століть з метою охорони міжнародного правопорядку від злочинних посягань. Сьогодні МКП набуває надзвичайно важливого...»

«Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення УДК 37.037 Ігор Бакіко Методичні основи антиалкогольного виховання в сучасній школі Луцький національний технічний університет (м. Луцьк) Постановка наукової проблеми та її значення. Однією з найшкідливіших звичок, які завдають серйозної шкоди здоров’ю людини, є зловживання спиртними напоями. Боротьба з пияцтвом й алкоголізмом сьогодні важлива економіко-соціальна проблема. Алкоголь підриває здоров’я людини, призводить до деградації...»

«УДК 349.235(477) І. В. Тищенко, студент 3 курсу денної форми навчання юридичного факультету ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”; науковий керівник – асистент кафедри цивільно-правових дисциплін та банківського права ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України” Т. В. Шлапко АНАЛІЗ РЕФОРМУВАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ ЗА ПРОЕКТОМ ТРУДОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ В даній статті досліджені питання визначення робочого часу, видів робочого часу, зміни...»

«Маргарита Мілохіна УДК 377 ФОРМАЛІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОНЯТЬ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ Постійний розвиток науки і техніки спричиняє появу нових знань, які ведуть за собою потребу формування нових умінь, і, як результат – появу нових галузей діяльності, нових професій. Не завжди є можливим визначити, а тим більше передати учням, той обсяг знань, який буде достатнім для їх трудової діяльності. Тому адаптація до виробничої діяльності все частіше асоціюється з додатковою...»

«Проблеми підготовки сучасного вчителя № 9 (Ч. 1), 2014 УДК [371.124: 81’243]:004(045) Тетяна Северіна ІНШОМОВНА ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ЗАПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ Статтю присвячено проблемі вдосконалення підходів до іншомовної професійної підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Розкрито зміст поняття «іншомовна професійна компетентність майбутнього вчителя». Представлено основні напрями іншомовної професійної підготовки студентів у...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРОГРАМА XLII науково–технічної конференції професорсько–виклацького складу, співробітників та студентів університету за участю працівників науково–дослідних організацій та інженерно–технічних працівників підприємств міста Вінниці та області 13-15 березня 20-22 березня 2013 року. м. Вінниця Організаційний комітет запрошує Вас взяти участь у роботі конференції. Конференція буде проводитись у два...»

«які використовуються офіційною статистикою і різними галузевими асоціаціями роздрібних мереж і створює умови для конвергенції України в міжнародну спільноту. Література 1. Тарасова Т. В. Розничная торговля в Японии: прошлое, настоящее и будущее // Маркетинг в России и за рубежом. — №2. — 2008. 2. Інтернет видання «Економічна правда»:[Electronic Resource]// Epravda —Mode of access: http://www.epravda.com.ua/news/2011/11/24/306826/ — Last access: 24.11.2011. — Title from the screen. УДК 65.014.1...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского  Серия «Юридические науки». Том 21 (60). № 2. 2008 г. С. 134­138.  ГРА ЖД А НСКОЕ И СЕМЕЙНОЕ ПРА В О  УДК 347.633.5  Аблят іпова Н.А.  ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СІМЕЙНИХ ФОРМ  ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ  Досліджуються поняття та сутність альтернативних форм виховання дітей­сиріт та  дітей,  позбавлених  батьківського  піклування  за  сучасним  сімейним  законодавством,  здійснено ...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»