WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 16 |

«ЗЕМЛЕРОБСТВО Міжвідомчий тематичний науковий збірник Київ 200 Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Землеробство” (випуск 79). К.: ВД “ЕКМО”, 2007. 124 с. У збірнику представлено ...»

-- [ Страница 4 ] --

Фактичний стан екологічної рівноваги в біотичному колообігу речовин, а саме баланс поживних елементів в системі “ґрунт рослина”, є універсальним критерієм агроекологічної оцінки не тільки систем удобрення, але й технологій вирощування сільськогосподарських культур, оскільки теоретичним підґрунтям щодо справедливості цього твердження є основний екологічний закон землеробства – закон повернення поживних елементів, винесених з ґрунту врожаєм.

При вирощуванні картоплі без застосування добрив унаслідок виносу урожаєм та інфільтрації, а для азоту і внаслідок денітрифікації, втрачалося 81,4 кг/га N, 96,0кг К2О, 24,5 кг Р2О 5, 61,0 кг СаО та 34,0 кг МgО. Варіант удобрення (сидерат І + гній + NРК) збільшило наведені показники відповідно в 2,4; 2,1; 2,0; 1,3 та 1,6 раза, що супроводжувалось значним підвищенням врожайності. Незалежно від агрохімічного фону найбільші щорічні втрати стосувалися калію й азоту, найменші – фосфору, проміжне положення займали кальцій і магній.

Досить поширена деградація сільськогосподарських земель внаслідок вимивання біогенних елементів з кореневмісного шару була на ґрунтах легкого гранскладу Встановлено, що максимальні втрати кальцію, магнію і лабільного гумусу мали місце на фоні мінеральної системи удобрення, але доповнення її сидерацією забезпечило зменшення втрат оксиду кальцію від 82 до 34 39 кг/га, магнію – з 29 по 11 12, гумусу – від 22 до 11 кг/га, тобто в 2 2,6 раза. Втрати фосфору і калію були невисокі і за варіантами досліду змінювалися неістотно.

Результати проведених досліджень свідчать, що сидерація у поєднанні з мінеральними добривами є досить ефективним запобіжним заходом зменшення втрат біогенних елементів внаслідок інфільтрації (рис).

Для оцінки впливу різних систем удобрення на біологічну активність грунту вивчали чисельність у грунті 7 ми видів бактерій азотофіксу вальних, кислотоутворювальних, фосфатомобілізувальнихих, целюлозо руйнувальних, денітрифікуючих, а також анаеробних азотофіксаторів і азотобактеру.

За показниками чисельності кислотоутворювальні бактерії переважали всі інші разом узяті види мікробів: на контролі в 12,5, на удобрених ділянках в 3,6 раза. Удобрення знижувало чисельність кислотоутворювальних і денітрифікувальних бактерій відносно контролю відповідно на 40 70 та 1,2 1,5 млн/г. Основним чинником зниження чисельності денітрифікаторів була проміжна сидерація.

варіанти

-10

-20

–  –  –

Рис.

Вплив різних систем удобрення на втрати біогенних елементів, вологи і гумусу з вертикальним стоком:

1 – контроль без добрив, 2 N120Р60К120, 3 Гній, 40 т/га, 4 Гній, 40 т/га + NРК, 5 Сидерат І + NРК, 6 Сидерат І + гній + NРК.

Протилежний ефект щодо впливу на чисельність азотофіксувальних, фосфатомобілізувальних і целюлозоруйнувальних бактерій мали всі системи удобрення крім мінеральної, під впливом якої зниження чисельності азотофіксаторів становило 0,2 млн бактерій на 1г ґрунту.

Значне кількісне підвищення групи целюлозоруйнувальних бактерій під впливом добрив зумовило інтенсивне виділення з ґрунту СО2.

Виділення ґрунтом СО2 протягом вегетації картоплі характери зувалося наступною динамікою: у фазі сходів кількість виділеного СО2 була мінімальною, протягом періоду бутонізації цвітіння виділення істотно зростало, а наприкінці вегетації (відмирання бадилля) помітно знизилось аж до початкового рівня, за винятком варіанта “сидерат+гній+NРК”, де кількість виділеного СО2 була максимальною.

Мінеральні добрива збільшували показник “дихання” ґрунту на 26% у фазі сходів, а в періоди бутонізації і кінця вегетаційного періоду лише на 12,3 та 14,9%. Сидерально мінеральна система удобрення виявилась найвпливовішою у перші дві фази росту і розвитку (сходи і бутонізація), коли збільшення до контролю виділеного СО2 становило майже 157 і 166%, а в період цвітіння воно знизилось до 94%, тоді як наприкінці вегетації знову зросло до 170%. Сидерально гнойово мінеральна система удобрення при абсолютних показниках виділення з ґрунту СО2 208, 304, 276 і 314 мл/м2/год мала абсолютну перевагу над контрольною системою (без добрив) відповідно в 3,9; 2,7; 2,2 і 3,3 раза. Сидерально мінеральна система за кількістю виділеного СО2 поступалася останнім лише у фазах цвітіння та відмирання бадилля.

Обростання грудочок дерново середньопідзолистого ґрунту азото бактером на рівні 70 90% можна вважати якщо не еталоном, то максимально наближеним до нього і відносно благополучним з екологічної точки зору типовим для Полісся ґрунтом.

В умовах проведеного досліду близькі параметри до оптимальних були одержані на 3 х фонах удобрення: сидеральному 61% обростання грудочок, сидерально мінеральному 70% та сидерально органо мінеральному 86% при показниках на контролі та при мінеральній системі удобрення 42 і 40%.

Таким чином, використання методу біоіндикації за допомогою азотобактеру для екологічної оцінки систем удобрення картоплі показало, що найперспективнішими виявились сидеральна, сидерально мінеральна та сидерально органо мінеральна системи удобрення.

Серед основних критеріїв агроекологічної оцінки систем удобрення картоплі при вирощуванні її на кислих дерново підзолистих ґрунтах важлива роль належить параметрам оцінки реакції ґрунтового середовища за показниками рН сольової витяжки та гідролітичної кислотності.

Кислотність ґрунту на контролі залишалась практично незмінною (на рівні рНКСL 4,6), а гідролітична кислотність збільшилась неістотно (з 2,8 до 2,9 мекв/100 г ґрунту). Мінеральна система удобрення (N120Р60К120) спричинила підвищення кислотності (0,2 од.), тоді як гній у сполученні з NРК і сидерацією послаблював підкислення ґрунту на 0,1 од. за показником рНКСL і на 0,2 мг екв/100 г за показником Нг. При цьому мало місце незначне підвищення вмісту СаО і МgО відповідно на 0,7 0,8 і 0,2 мекв/100 г ґрунту.

Дефіцитний баланс фосфору на контролі ( 9,5 кг/га при ІБ=61%) зумовив зниження вмісту Р2О5 в ґрунті з 200 мг до 176 мг/кг. Аналогічна ситуація склалась і на фоні сидерації при дефіциті Р2О5 мінус 20,6 кг/га та інтенсивності балансу 42%. На інших варіантах баланс фосфору був позитивний, змінюючись у межах 50 158кг/га.

Вплив технологій удобрення картоплі на баланс калію, а через нього і на калійний режим ґрунту, ілюструють нижченаведені дані, які свідчать про низьку забезпеченість ґрунту цим елементом 50 мг К2О на кілограм.

Найефективнішою була сидерально органо мінеральна система, що максимально наблизила ґрунт до класу середнього рівня забезпеченості поживними елементами.

Агроекологічний ефект щодо впливу сидеральної системи удобрення на азотний режим ґрунту можна оцінити опосередковано – через баланс азоту, який у середньому за 5 років був від’ємним і характеризувався показником мінус 25 кг/га і перевищив допустимий норматив у 2 рази.

Доповнення сидерації мінеральними добривами сприяло досягненню позитивного балансу (+51 кг/га) при ІБ = 129%.

Проте, найоб’єктивнішим відображенням забезпеченості рослин азотом є нітрифікаційна здатність ґрунту, яка водночас вважається і агрохімічним, і мікробіологічним критеріями. Якщо на контролі вона була дуже низькою (26,0 20,0 мг NО3 /кг), то під впливом сидерально мінеральної системи удобрення досягала найвищого ступеня активності

– 90 мг NО3 на кг ґрунту. При цьому вимивання азоту з ґрунту та накопичення нітратів у бульбах картоплі мали найнижчі показники серед усіх досліджуваних систем удобрення.

За результатами проведених спостережень і обліку розвитку хвороб, ураженість бульб картоплі хворобами в значній мірі залежала від систем удобрення. Найбільша кількість уражених бульб спостерігалась на контролі – 31%. Сидеральна система удобрення картоплі зменшила ураженість на 15, мінеральна – на 9, сидерально мінеральна – на 19 і сидерально органо мінеральна – на 13%. Проте гній спричинив протилежний ефект, збільшивши сумарну кількість уражених бульб до

40. Отже, сидерація є не тільки диверсифікованим джерелом поліпшення гумусового стану і збагачення ґрунту на біологічний азот, але й високоефективним агроекотехнологічним заходом поліпшення фітосанітарного стану агрофітоценозів картоплі.

На контролі в середньому за 5 років одержано урожай 133 ц/га (табл.2). За урожаєм бульб на фоні мінеральних добрив (N120P60K120) і проміжної сидерації люпином зібрано практично однаковий урожай – 204 і 202 ц/га. Подвійні сполучення сидератів і гною з повним мінеральним добривом – «сидерат І + NPK» (вар.6) та «гній + NPK»


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


(вар.10) – діяли більш ефективно, ніж при окремому застосуванні. Вони забезпечили урожайність на рівні 91 та 108%. Але значно продуктивнішою виявилась комбінація «гній + NPK», яка порівняно із сидерально мінеральною системою удобрення забезпечила достовірне збільшення врожаю на 22 ц/га при НІР0,95 –17,4ц/га.

Потрійне сполучення добрив – «сидерат ІІ + гній + NPK» (вар.12) виявився найефективнішим, забезпечивши найвищий приріст урожайності до контролю – 166 ц/га. Для сільгосппідприємств, які не мають тваринницького напряму господарювання, прийнятніша

–  –  –

1. Мазур Г.А., Єрмолаєв М.М., Ткаченко М.А., Гринчук П.Д. Потенціали родючості ґрунтів і продуктивність сільськогосподарських культур //Зб. наук. пр.

Інституту земл–ва УААН. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – Вип. 3–4. – С. 3–7.

2. Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель / За ред. В.П. Патики, О.Г. Тараріко. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 246с.

3. Кант Г. Биологическое растениеводство и возможность биологических агроэкосистем. – М.: Агропромиздат. – 1988. – 207с.

4. Сучасні технології відтворення родючості ґрунтів та підвищення продуктивності агроекосистем (Науково технологічне забезпечення аграрного виробництва) Під ред. Ю.О. Тараріко. – К.: Аграрна наука, 2004. – 126с.

5. Гриник І.В., Бардаков А.Г., Бердніков О.М., Патика В.П. Сучасний стан та перспективи розвитку картоплярства Чернігівської області //Методичні рекомендації. – К. – 2005. – 32с.

Проведена сравнительная комплексная агроэкологическая оценка эффективности минеральной, сидеральной, органо минеральной, и разных сочетаний систем удобрения картофеля с использованием результатов лизиметрического метода. Экологично обоснованы показатели интенсивности баланса гумуса и биогенных элементов при выращивании картофеля, как теоретической базы экологизации разных систем удобрения.

The comparative all round agroecological evaluation of the efficiency of different fertilizer systems of potatoes is conducted: mineral, green manure, organo mineral ones (manure + NPK) and various their combinations with the use of the results of lysimetric method; the indices of humus and biogenous nutrient element balance intensity when growing potatoes as a theoretical basis of ecologization of various fertilizer systems are substantiated.

28 УДК631.83/.85 О.В. Крикунова, С.М. Сенчук, кандидати сільськогосподарських наук

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БАЛАНС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ГРУНТАХ

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЙОГО

ПОКРАЩАННЯ

Для забезпечення сталого розвитку сільського господарства необхідним є розширене відтворення родючості грунтів, збереження та запобігання посиленню ґрунтових деградаційних процесів. Останніми роками значна увага приділяється проблемі охорони родючості і запобігання деградації грунтів, що пов’язано зі зростаючим антропогенним тиском на них, та усвідомлення ролі ґрунтового покриву в забезпеченні екологічної безпеки землекористування [2, 4]. За оцінками міжнародних експертів нині 2 млрд га або 15 % світового земельного фонду уражено деградаційними ґрунтовими процесами, з яких найпоширенішими є водна ерозія, дефляція, виснаження, засолення, переущільнення і техногенне забруднення орних земель.

Внаслідок катастрофічного скорочення обсягів застосування хімічних меліорантів, органічних і мінеральних добрив у землеробстві багатьох регіонів України, зокрема у Київській області, склався гостродефіцитний баланс гумусу й основних поживних елементів, істотно погіршився екологічний стан сільськогосподарських земель, знизилася продуктивність вирощуваних культур і якість урожаю, поглибилася агрохімічна деградація грунтів [7]. Така ситуація потребує впровадження комплексу ефективних еколого стабілізувальних заходів, спрямованих на збереження і відтворення родючості грунтів, підвищення продуктив ності агроекосистем.

Мета досліджень. Аналіз інтенсивності балансу поживних речовин у землеробстві Київської області для розробки прогнозу змін основних показників родючості залежно від рівня застосування добрив та хімічних меліорантів.

Методика досліджень. Оцінку сучасного стану орних земель проводять на основі поточної інформації і порівняння результатів суміжних циклів грунтово агрохімічного і фонового моніторингів.

Фоновий моніторинг це вихідна оцінка об’єкта спостережень, умовно прийнята за точку відліку і щодо якої проводяться всі порівняння одержаних даних у межах поточних визначень [3]. При агрохімічних дослідженнях за вихідний рівень (еталон порівняння) прийнято результати початкового циклу обстеження, тобто всі подальші © О.В. Крикунова, С.М. Сенчук, 2007 спостереження доцільно порівнювати з відповідними даними першого туру, які відображають агрохімічні характеристики орних грунтів до початку інтенсивної хімізації та масованого антропогенного тиску на земельні ресурси.

Результати досліджень. Катастрофічна втрата ґрунтової родючості, що спостерігається останніми роками, значною мірою зумовлена порушенням основного закону землеробства, що потребує повернення в ґрунт винесених з нього поживних елементів.

З середини 60 х років, відколи було взято курс на інтенсифікацію сільського господарства, постійно нарощувалися обсяги застосування органічних і мінеральних добрив, хімічних меліорантів. Вони досягли максимуму в 1986 1990 рр., коли на 1 га посівної площі в області вносилось по 213 кг NРК та 11,3 т органічних добрив (рис. 1 і 2).

–  –  –

Це зумовило не тільки підвищення врожайності основних сільсько господарських культур, але й стійке зростання ґрунтової родючості за рахунок збільшення забезпеченості поживними елементами.

Однак з 1991 р. дози внесення агрохімікатів постійно зменшувалися і у 2000 р. знизились до 22 кг/га мінеральних і 2,5 т/га органічних добрив.



Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 16 |
 
Похожие работы:

«УДК372«19».(477.75) Шевцова Н.П. З ІСТОРІЇ РОБОТИ СІМФЕРОПОЛЬСЬКОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УЧИЛИЩА У статті на основі нормативно-правових документів та архівних матеріалів досліджується діяльність Сімферопольського педагогічного училища з підготовки педагогів для дошкільних закладів у середині ХХ століття. Сучасні умови становлення української держави, реформи в економічних і суспільнокультурних областях життя, у тому числі і в системі освіти, початковим ступенем якої є дошкільне виховання, актуалізують...»

«УКРАЇНА ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТА ВНУТРІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ НАКАЗ 03.02.2011 № 8-п Зареєстровано в Головному управлінні юстиції у Полтавській області 9 лютого 2011 р. за №21/1598 Про затвердження Положення про обласний конкурс „Краща книга Полтавщини” Відповідно до Закону України “Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні” та Типового положення про управління у справах преси та інформації обласної, Севастопольської міської, управління...»

«Міністерство освіти і науки України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Матеріали студентської наукової конференції Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича 14-16 травня 2014 року Педагогічні науки      Чернівці Чернівецький національний університет Друкується за ухвалою Вченої ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Матеріали студентської наукової конференції Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича...»

«М ІН ІС Т Е РСТ ВО ОСВІТИ І НАУКИ УК РА ЇНИ Ч Е РН ІВ Е ЦЬ КИ Й НАЦІОНА ЛЬНИЙ УН ІВ ЕРСИ Т ЕТ ІМ ЕН І Ю Р ІЯ Ф ЕДЬК ОВИ ЧА П Е ДАГ ОГ ІЧ Н И Й ФАКУЛЬТЕТ European Credit Transfer System ECTS Інформаційний пакет 2005/2006 Спеціальність „Музична педагогіка і виховання” Спеціалізація „Українознавство” Ч Е РН ІВ Ц І, 2 005 Зміст ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС 5 Структура та організація факультету 5 Адреса 5 Контактні телефони 5 Деканат педагогічного факультету 5 Методичний кабінет 5 Заочне відділення 5 Кафедри 5...»

«Управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації Обласний комунальний заклад Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського Аналітичний огляд діяльності дитячих бібліотек області у 2012 році Суми 2013 Управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації Обласний комунальний заклад Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського Так ми працюємо. Аналітичний огляд діяльності дитячих бібліотек області у 2012 році Суми 2013 ББК 78 Т15 Так ми працюємо : аналітичний...»

«Міністерство транспорту та зв’язку України Державна адміністрація зв’язку _ Одеська національна академія зв’язку ім. О.С.Попова Кафедра української та російської мов ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА ЗАТВЕРДЖЕНО на науково-методичному семінарі кафедри української та російської мов. Протокол № від 26 вересня 2008 року Одеса – 2009 2 УДК 811.161.2: 378 (07) План НМВ 2008/2009 рр. Укладач О.П. Шонц Рецензенти: доц. Шульган О.О. к. філол. н. Пономаренко І.В. У навчальному посібнику подано основні аспекти...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА НАУКОВА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ» вул. Митрополита Василя Липківського, 36, м. Київ, 03035, тел./факс: (044) 248-25-13 №14.1/10-3287 11.10.2013 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департамент) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, заклади післядипломної педагогічної освіти Інститутом інноваційних технологій і змісту...»

«Лікувальна фізична культура, спортивна медицина й фізична реабілітація 5. Діагностика, клінічна класифікація та лікування бронхіальної астми : методичні рекомендації / Ю. І. Фещенко, Л. О. Яшина, А. М. Туманов, М. О. Полянська // Астма та алергія. – 2006. – № 3–4 – С. 9–13.6. Драник Г. М. Технічні засоби, що використовуються при лікуванні хворих на бронхіальну астму / Г. М. Драник, О. В. Свидро // Нова медицина. – 2003. – № 1. – С. 24–26.7. Епифанов В. А. Восстановительная медицина : справочник...»

«УДК 378:168.52 М.О. Сова, доцент, д-р пед. наук Севастопольський національний технічний університет вул. Університетська,33, м. Севастополь, Україна, 99053 ІНТЕГРАЦІЙНІ МОДЕЛІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО НАВЧАННЯ У роботі на засадах системного підходу розробляються інтеграційні моделі понятійнопізнавальна, системно-аналітична, дифузна, цілісно-концептуальна, на основі яких створюється поліструктурна інтегративно-дидактична система культурологічного навчання. В епоху постіндустріальної цивілізації...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний університет радіоелектроніки ЛЕЩИНСЬКА ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА УДК 519.711.3:519.68 АЛГЕБРОЛОГІЧНІ МОДЕЛІ СТРУКТУР ПРИРОДНОЇ МОВИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ В СИСТЕМАХ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ 05.13.23 – системи та засоби штучного інтелекту АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Харків – 2012 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано у Харківському національному університеті радіоелектроніки,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»