WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 || 11 | 12 |   ...   | 16 |

«ЗЕМЛЕРОБСТВО Міжвідомчий тематичний науковий збірник Київ 200 Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Землеробство” (випуск 79). К.: ВД “ЕКМО”, 2007. 124 с. У збірнику представлено ...»

-- [ Страница 10 ] --

Вивчались системи щорічного обробітку з використанням відповідних ґрунтообробних знарядь. Порівнювалась традиційна полицева (ПЛН 3 35) різноглибинна система з безполицевою: чизельною (ПЧ 2,5 з пристроєм ПСТ 2,5), плоскорізною (КПГ 2 150), поверхневою (БДТ 7,0).

Детальний аналіз забур’яненості посівів проводився упродовж двох ротацій 10 пільної сівозміни: горох, озима пшениця, цукровий буряк, ячмінь з підсівом конюшини, конюшина, озима пшениця, цукровий буряк, кукурудза на силос, озима пшениця, кукурудза на зерно й однієї ротації 5 пільної: горох, озима пшениця + післяжнивні сидерати (гірчиця біла), цукровий буряк, гречка, ячмінь + післяжнивні сидерати (гірчиця біла).

Технологія вирощування й удобрювання культур у сівозмінах загальноприйнята для зони Правобережного Лісостепу. Розміщення ділянок – рендомізоване. Облікова площа ділянок – 40 м2. Повторність досліду – чотириразова. Грунт досліджуваного поля – чорнозем опідзолений середньосуглинковий. Вміст гумусу – 2,62 3,12%, загального азоту – 0,150 0,163%, рухомих фосфатів – 12,5 19,6 і калію – 6,5 7,2 мг на 100 г грунту, рН (сольове) – 6,0 6,8.

Результати досліджень.

Характерним для зони Лісостепу в агроценозах досліджуваних сівозмін було те, що популяції бур’янів представлялись лише декількома видами бур’янового компонента:

ефемери – зірочник середній (мокрець) (Stellaria mediax); ранні ярі – гірчиця польова (Sinapis arvensis), лобода біла (Chenopodium album), редька дика (Phaphanus raphanistrum), підмаренник чіпкий (Gallium aparine), гірчак шорсткий (Polygonum scarbum Moench); пізні ярі – мишій сизий (Setaria glauca), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus), гречка татарська (Poligonum tataricum), плоскуха звичайна (Echinochloa crus galli), галінсога дрібноквіткова (Galinsoga parviflora Cav); зимуючі – ромашка непахуча (Matricaria inodora), талабан польовий (Thlaspi arvense), волошка синя (Centaurea cyanus), грицики звичайні (Gapsella bursa); дворічні – цикорій дикий (Chicorium intybus). Серед багаторічних

– переважали коренепаросткові – осот рожевий (Cirsium arvense), березка польова (Convolvulus arvensis), осот жовтий польовий (Sonchus arvensis);

у меншій мірі стрижнекореневі – воловик лікарський (Anchusa officinalis), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale); кореневищні – пирій повзучий (Agropyrum repens).

За роки досліджень зміни у гербологічному складі бур’янів не відбулися, хоч їхній відсотковий вміст при заміні 10 пільної сівозміни на 5 пільну змінювався в основному за рахунок кількісного зростання пізніх ярих бур’янів (табл. 1).

Таблиця 1. Забур’яненість сільськогосподарських культур у період сходів по системах основного обробітку грунту за 10 пільного і 5 пільного вирощувань, шт.

/м2 (середнє за роки досліджень) Система Види бур’янів Кількість основного Всього полів у ранні пізні обробітку ефемери зимуючі дворічні багаторічні сівозміні ярі ярі грунту

–  –  –

Відмічалось позитивне зменшення кількості найшкодочинніших бур’янів (багаторічних), що є наслідком фітосанітарного впливу післяжнивних посівів (за винятком поверхневої системи обробітку). Хоч кількісна перевага забур’яненості короткоротаційної сівозміни порівняно з довгоротаційною була значною (на 20 % більшою за полицевої, 36 % – чизельної, 108 % – плоскорізної і 96 % – поверхневої систем), різниця забур’яненості між системами порівняно до полицевої у 10 пільній сівозміні була вищою, а саме: на чизельній зростала в 1,7 раза, 74 плоскорізній – 1,5, поверхневій – 1,9, тоді як в 5 пільній – нижчою, де зафіксоване зростання було відповідно в 1,1, 1,4 і 1,7 раза.

Вирощування культур у сівозмінах за різних систем обробітку грунту мало різний ступінь забур’яненості (рис. 1), який суттєво відрізнявся у посівах сільськогосподарських культур, послідовність яких по конкурентній силі була такою: у 10 пільній сівозміні – багаторічні трави другого року життя, озима пшениця, ячмінь, горох, кукурудза, цукровий буряк; у 5 пільній – гречка, озима пшениця, горох, цукровий буряк, ячмінь.

Незалежно від конкурентної спроможності, для більшості дослід жуваних культур період сходів є гербокритичним. Так, для озимої пшениці ще з осені відбувався частковий конкурентний вплив і пригнічення рослин розвинутими сходами зимуючих видів, який продовжувався і в зимовий період (наслідок тривалих відлиг і послаблення морозів), і при відновленні вегетації.

Широкорядні посіви особливо гостро реагували на значну забур’яненість на початкових етапах вегетації. Рослини кукурудзи відзначалися повільним ростом у фазу від 3 до 8 9 листочків, через що не могли пригнічувати, тим більше витісняти шкодочинну рослинність.

Найчутливішими до присутності бур’янів були посіви цукрового буряку, що мали повільний розвиток на перших етапах ортогенезу, наявність укороченого стебла – розетки. Через ці морфологічні особливості вони тривалий період (40 60 днів від появи сходів не могли протистояти бур’янам) [4]. За нашими дослідженнями лише в ланці з конюшиною за 10 пільної сівозміни ця культура мала незначну забур’яненість, яка була наслідком високої оптичної щільності передпопередника, що витіснив з посіву більшу кількість шкодочинних рослин.

Здатність кущитися у рослин ярого ячменю незначно ставила його в залежність від рівня забур’яненості, тоді як відсутність такої здатності у гороху мала протилежний вплив.

Даний аспект потребує більш детальної кількісної оцінки видового спектра найпоширеніших бур’янів, які є постійними супутниками одновидових посівів культурних рослин (табл. 2).

Домінували найбільш біологічно пристосовані до сумісного проростання на стартовому періоді розвитку в посівах ячменю, цукрового буряку, гороху пізні ярі види. Крім них у посівах гречки – ранні ярі бур’яни. Виділялась озима пшениця, що знаходилась у симбіозі з ранніми ярими та зимуючими видами в 5 пільній сівозміні, а в 10 пільній – з ранніми ярими та ефемерами.

–  –  –

Якщо за попередньої довгоротаційної сівозміни масова поява багаторічних бур’янів супроводжувала посіви цукрового буряку і ячменю, то в короткоротаційній – переважна їхня кількість була в посіві гороху.

Цікаво й те, що в посівах ячменю і цукрового буряку пізні ярі бур’яни займали конкретний відсоток забур’яненості в екологічній ніші, незалежно від ступеня забур’яненості посіву і виду сівозміни.

Висновки. Проростання будь якої сільськогосподарської культури в одновидових посівах супроводжувалось характерним кількісно видовим складом бур’янів та створювало специфічний агроценоз по різних системах основного обробітку грунту.

Спрощення сівозміни, де застосовується елемент біологізації – введення хрестоцвітої культури на зелене добриво – призвело до кількісного зростання бур’янів на одиницю площі посіву в основному за рахунок пізніх ярих видів та значно знизило кількість багаторічних. При цьому зменшилась кількісна різниця між забур’яненістю в системах обробітку грунту.

1. Бомба М. Проблеми та перспективи розвитку землеробства на початку третього тисячоліття // Пропозиція. – 2002. – № 10. – С. 30 32.

2. Рубін С.С., Михайлівський А.Г., Ступаков В.П. Землеробство. – К.: Вища школа.

– 1980. – 285 с.

3. Круть В.М., Танчик С.П., Писаренко П.В. Землеробство: основи, терміни і їх визначення. Навчально методичний посібник. – Полтава. – 2003. – 37 с.

4. Іващенко О.О. Наукове обґрунтування контролювання фітоценозу бурякового поля. – К.: Деп. в ДНТБ України № 263. – К. – 1994. – 442 с.

5. Савченко Г.І., Квасніцька Л.С. Сівозміни Хмельниччини: Рекомендації. – Самчики, 2007. – 36 с.

Прорастание любой сельскохозяйственной культуры в одновидовых посевах сопровождается характерным количественно видовым составом сорняков и создает специфический агроценоз по разным системам основной обработки почвы.

The germination of any agricultural crop in the single crop sowings is accompanied by the characteristic quantitative specific composition of weeds and creats a specific agrocenosis on different systems of basic soil till age.

УДК 631.582:633.31./37 Л.С. Квасніцька, молодший науковий співробітник

ХМЕЛЬНИЦЬКА ДСГДС

ВПЛИВ БОБОВИХ КУЛЬТУР НА ПРОДУКТИВНІСТЬ

П’ЯТИПІЛЬНИХ СІВОЗМІН Висока продуктивність екологічно збалансованої агроекосистеми має досягатися за рахунок активізації якомога більшої різноманітності біологічних чинників, а також підвищенням коефіцієнта використання ріллі максимально насиченої проміжними посівами і поліпшенням складу культур у сівозміні [1].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Сівозміна є базовою визначальною ланкою системи землеробства, яка без додаткових затрат ресурсів підвищує ефективність використання землі в різних кліматичних умовах від 11 до 50% [2–4].

Значна залежність продуктивності землеробства від природних факторів визначає принцип розвитку, який сприяє найповнішому використанню кліматичного потенціалу місцевості за рахунок спеціалі зації сільськогосподарського виробництва і структури посівних площ [5– 7].

© Л.С. Квасніцька, 2007 78 Для вирішення завдання збільшення і стабілізації виробництва рослинного білка в країні, збереження енергії в землеробстві, виробництва екологічно чистої продукції, підвищення родючості грунту, рівня врожайності сільськогосподарських культур важливе місце відводиться вирощуванню бобових культур у сівозмінах.

Методика проведення досліджень. Дослідження проводили у довготривалому стаціонарному досліді з вивчення сівозмін протягом 2003 2006 рр. Структура посівних площ у досліді приведена в таблиці.

Грунт – чорнозем опідзолений середньосуглинковий середньопотуж ний малогумусний на лесовидному суглинку. Агрохімічна характерис тика грунту: гумус (за Тюріним) – 2,8 3,0%; рН сольове – 5,8 6,2;

гідролітична кислотність – 1,9 2,3 мг/екв. на 100 г грунту. Валові запаси азоту – 0,153 0,163%, фосфору – 0,136 0,149%, сполук азоту, що легкогідролізуються – 17 19,3 мг на 100 г, рухомих форм фосфору та калію (за Чириковим) відповідно 20,8 22,6 та 8 12 мг на 100 г.

Погодні умови у роки проведення досліджень виявились не дуже сприятливими для отримання високих врожаїв зернових колосових.

Тільки в 2004р. вони були сприятливими для вирощування ранніх зернових, хоч весна була холодною і сухою, та це значно поліпшувало кущення зернових і розвиток масивної кореневої системи.

Результати досліджень. Насичення сівозмін на 20 60% бобовими культурами істотно впливало на урожайність сільськогосподарських культур і загальну продуктивність сівозмін.

Таблиця. Продуктивність сівозмін короткої ротації, насичених різними бобовими культурами, ц/га (середнє за 2003 2006 рр.) Структура посівних площ Збір з 1 га сівозмінної площі, ц з них бобових зернобобових

–  –  –

1 60 - 20 20 - 33,0 91 104,0 7,43 14,3 71 4 80 20 - - 20 38,0 85 98,5 6,81 12,9 69 5 80 20 - - 20 38,0 88 98,2 6,81 13,5 69 8 60 20 20 - 20 30,0 88 108,5 7,46 14,7 69 9 80 40 40 - 20 20,5 - 56,4 5,0 - 87 11 40 - 40 20 20 15,6 93 91,8 6,99 14,6 76 12 40 - 40 20 20 14,7 93 87,8 6,69 14,4 76 15 60 - 40 40 20 31,9 - 81,2 7,96 - 16 40 - 60 60 - 28,2 - 87,8 9,63 - Так, урожайність озимої пшениці у сівозмінах (вар. 5, 8), де попередником була соя, становила (37,5–38,5 ц/га), що на 9 12% вище, ніж після гороху за рахунок більшої продуктивності колосу та маси 1000 зерен. У ланці із соєю склались кращі умови для живлення рослин:

спостерігалось зростання у грунті вмісту сполук азоту, що легко гідролізуються та рухомого калію. Відомо, що азот визначає рівень урожайності і якість зерна, калій сприяє їхній перезимівлі й регулює фізіологічні процеси рослин.

Серед сівозмін з органічною системою удобрення (вар. 12, 15) люцерна двох років використання (вар. 15), як попередник озимої пшениці, знизила на 8% урожайність порівняно з вар. 12, де попередником була конюшина на 2 укоси (вар. 12). Після цього попередника спостерігали вищу на 73% забур’яненість і на 10% менші запаси продуктивної вологи в шарі грунту 0 30 см.

Попередником цукрових буряків була озима пшениця, висіяна після сої, гороху, конюшини на 2 укоси та кукурудза на силос. Найбільшу врожайність (457 466 ц/га) отримали у ланці з конюшиною на 2 укоси (вар. 1, 11, 12).

При оцінці загальної продуктивності сівозмін слід відзначити, що найвищу продуктивність забезпечила зерново просапна сівозміна (вар.

8) з 20% сої за рахунок насичення її високопродуктивними (40% кукурудзи та 20% цукрового буряку) культурами. Так, вихід кормових одиниць з 1 гектара сівозмінної площі становив 108,5 ц перетравного протеїну – 7,46 ц.

При введенні в типову для зони зерново просапну сівозміну (вар. 1) 20% гороху або сої замість конюшини на 2 укоси знижувався збір кормових одиниць на 6%, а перетравного протеїну – на 8%.

Насичення п’ятипільної сівозміни на 40% соєю і 40% пшеницею озимою знижували її продуктивність. З 1 га сівозмінної площі знижувався збір кормових одиниць – на 43%, зерна – на 46, перетравного протеїну – на 27%.

Серед сівозмін, насичених на 20 60% багаторічними бобовими травами (вар. 12 16), при органічній системі удобрення продуктивнішою виявилась сівозміна (вар. 16), де вирощували 60% люцерни. Вона забезпечила збір з гектара сівозмінної площі 87,8 ц кормових одиниць найбільш забезпечених перетравним протеїном. У цій сівозміні відмічено істотне підвищення економічної й енергетичної ефективності та показників родючості грунту.

Таким чином, оптимізація структури посівних площ і розроблені на її основі сівозміни, насичені різними бобовими культурами, дають змогу господарствам різної спеціалізації одержувати стабільно якісну і конкурентоспроможну продукцію.

1. Соломаха В.А., Малієнко А.М., Мовчан Я.І. та ін. Збереження біорізноманіття у зв’язку з сільськогосподарською діяльністю. – К.: В во “Центр учбової 80 літератури”. – 2005. – 122 с.

2. Браженко І.Л. Оптимальні сівозміни Лісостепу // Пропозиція. – 2005. – № 3.

– С. 38 41.

3. Листопадов И.Н. Севообороты южных регионов. Ростов на Дону. // Земледелие.

– №4. – 27 с.

4. Медвидь Г.К., Бойко П.И. Биоклиматические принципы специализации растениеводства и устойчивости земледелия // Устойчивость земледелия:

проблемы и пути решения // Под редакцией В.Ф.Сайко. – К.: Урожай. – 1993. – С. 90 113.

5. Бойко П., Коваленко Н. Сівозміни з короткою ротацією // Пропозиція. – 1998.

– № 2. – С. 16 17.

Разработаны на основании исследований севообороты насыщенные различными бобовыми культурами, которые позволят хозяйствам разной специализации получать стабильно качественную и конкурентноспособную продукцию.



Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 || 11 | 12 |   ...   | 16 |
 
Похожие работы:

«МІЖНАРОДНИЙ БІЛЛЬ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ ВИКЛАД ФАКТІВ № ХАРКІВСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА Харків «ФОЛІО» Друге видання Ця публікація здійснена за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає лише Харківська правозахисна група, і його ні за яких обставин не можна вважати таким, що відбиває позицію Європейського Союзу This document has been produced with the financial assistance of the European Union. The contents of this document are the sole responsibility of Kharkiv Human...»

«Расизм і ксенофобія в Україні: реальність та вигадки ХаркІВ «праВа людини»  ББК 67. Р Художник-­оформлювач Б.Є. Захаров На обкладинці: Сілла Мамаду. Фото МИХО Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США Supported by the Democracy Grants Program of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government...»

«Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара ПРАКТИКУМ ІЗ КУРСУ «ПОЛІТИЧНА ГЕОГРАФІЯ» Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Кафедра фізичної та економічної географії 90-річчю ДНУ присвячується ПРАКТИКУМ ІЗ КУРСУ «ПОЛІТИЧНА ГЕОГРАФІЯ» Дніпропетровськ РВВ ДНУ Уміщена програма дисципліни, завдання до практичних і семінарських робіт, самостійної роботи, контрольні запитання,...»

«Проведений порівняльний аналіз свідчить, що за останні 20-25 років у дітей молодшого шкільного віку відбулися певні зміни і у віковій динаміці розвитку силових здібностей, і в щорічному темпі їх розвитку. Цей факт є основою для перегляду спрямованості засобів педагогічного впливу на розвиток фізичних здібностей. ВИСНОВКИ 1. Проведений порівняльний аналіз свідчить, що за останні 15-20 років у дітей молодшого шкільного віку відбулися певні зміни і у віковій динаміці розвитку силових здібностей, і...»

«Лікувальна фізична культура, спортивна медицина й фізична реабілітація 5. Діагностика, клінічна класифікація та лікування бронхіальної астми : методичні рекомендації / Ю. І. Фещенко, Л. О. Яшина, А. М. Туманов, М. О. Полянська // Астма та алергія. – 2006. – № 3–4 – С. 9–13.6. Драник Г. М. Технічні засоби, що використовуються при лікуванні хворих на бронхіальну астму / Г. М. Драник, О. В. Свидро // Нова медицина. – 2003. – № 1. – С. 24–26.7. Епифанов В. А. Восстановительная медицина : справочник...»

«БіБліоТека вчиТеля Р.в. Богайчук фізичнА культурА конспекти уроків 2 клас Посібник для вчителя Друге видання, перероблене Тернопіль Навчальна книга — Богдан УДк 796.011.1 ББк 74.267.5я71 Б73 Рецензенти: старший викладач кафедри фізичної і спортивної реабілітації ТДТУ ім. і. Пулюя Федчишин О.Я. вчитель вищої категорії, учитель-методист Онишків О.П. Серію засновано 2007 року Богайчук р.В. Б73 Фізична культура : конспекти уроків : 2 клас ; вид. 2-ге, переробл. : посібник для вчителя / Р.в....»

«КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені БОРИСА ГРІНЧЕНКА ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ БІБЛІОТЕКА Серія «Вчені–ювіляри Київського університету імені Бориса Грінченка» Випуск 6 Ольга Володимирівна Караман Біобібліографічний покажчик Київ 2011 УДК 016:929 ББК 74.3–8я1 К 21 Упорядники: Зотова В. А., директор бібліотеки Київського університету імені Бориса Грінченка, Острікова Н. В., провідний бібліограф Науковий редактор, відповідальна за випуск: Зотова В. А., директор бібліотеки Київського університету імені Бориса...»

«ЛІТЕРАТУРА 1. Чернов Ю.К., Палферова С.Ш. Квалиметрические методы выделения базовых компетенций при подготовку специалистов инженерного профиля / Материалы ХІ симпозиума «Квалиметрия в образовании: методология, методика, практика» / Под науч. ред. Н.А. Селезневой, А.И. Субетто. – М.: Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 2006. – 27 с.2. Типове положення про атестацію педагогічних працівників України. Затверджено наказом Міністерства освіти України №310 від 20.08.93 року //...»

«значущості, то «Закон про середню та вищу освіту» 1898 року, зі змінами, які були зроблені пізніше, був найбільш національно адаптованим до румунської освіти в період переходу до двадцятого сторіччя[6]. Спіру Харет ввів в дію закони, завдяки яким освіта Румунії стала шансом та шляхом реального відродження економіки, управління та румунської культури. Схиляємося сьогодні перед діями та концепціями Спіру Харета, оскільки вони є не тільки немеркнучими, але й повчальними. Література 1. Nicolae...»

«Участь у наукових конференціях, круглих столах у 2012 р. № Назва конференції, круглого Теми доповідей Автори столу ХІ Міжнародна наукова Датированные иконы и иконостасы Киева XVIII ст. Рыжова О. О. 1. конференція «Филевские чтения», присвячена проблемам російської художньої культури XVII – першої половини XVIII ст., (м. Москва, РФ, 24–26 грудня). VIII Міжнародна конференція Києво-Печерська лавра та Троїце-Сергієва лавра як об’єкти Лятавська О. А. 2. «Троице-Сергиева лавра в всесвітньої спадщини...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»