WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 13 | 14 || 16 |

«Збірник матеріалів семінару-практикуму керівників та методистів Всеукраїнських літніх профільних шкіл «Теорія і практика освіти обдарованих учнів у літній період» (5–8 червня 2012 р.) ...»

-- [ Страница 15 ] --

Помер вчений-конструктор 26 жовтня 1972 року. Що ж нині зв’язує Ігоря Сікорського з Києвом, Україною? А нічого. То чи не вартою уваги була б бодай нещодавно висловлена пропозиція назвати повітряні ворота столиці «аеропортом імені Ігоря Сікорського»?

До визначних вчених-інженерів, які творили на терені авіаційної техніки, належить і ім’я одного із найвідоміших авіаконструкторів першої половини ХХ століття Дмитра Павловича Григоровича [3].

Народився 6 лютого 1883 року в місті Києві в інтелігентній родині.

Освіту спочатку здобував у Київському реальному училищі, а далі навчався у Київському політехнічному інституті.

Після закінчення навчання в КПІ та короткотривалого стажування в бельгійському Льєжі, у січні 1910 р. Григорович повертається до рідного Києва, де будує перший власний літак – спортивний біплан. 1911 року він від’їхав до Санкт-Петербурга.

До світової історії авіації Григорович увійшов, насамперед, як творець першого гідролітака (гідроплана). Український авіаконструктор розробив і створив: модель першого морського літака, який здійснював посадку не на поплавки, а безпосередньо на днище фюзеляжу (так званий «літаючий човен»); перший у світі «літаючий човен», який міг приземлятися як на воду, так і на сніг; перший в історії авіації морський торпедоносець; перший морський літак розвідник-бомбардувальник;

перший літак-амфібію, який злітав із суші, а приземлявся на воду; вперше подав і реалізував ідею застосування на літаках шасі, що складалося в польоті.

Григорович є автором 80 оригінальних конструкцій літаків.

Він залишив після себе потужну школу талановитих учнів, творців авіаційної і космічної техніки (Сергій Корольов, Семен Лавочкін, Петро Грушин, Микола Полікарпов та інші).

Помер Д. Григорович 26 липня 1938 року від раку крові, похований на Новодівочому цвинтарі у Москві.

До когорти славетних, поза всяких сумнівів, належить і ім’я Левка Мацієвича – талановитого корабельного інженера, автора багатьох проектів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів, видатного теоретика і практика військово-повітряного флоту, першого вітчизняного летуна, який віддав своє життя підкорюючи «п’ятий океан». Водночас він був одним з найвидатніших українських діячів початку ХХ століття, одним із засновників і найактивніших членів Революційної Української партії (РУП), був послідовним і переконаним українським самостійником.

Левко Мацієвич народився 13 січня 1877 року в селі Олександрівці Чигиринського повіту Київської губернії (нині Кіровоградщина) в української сім’ї дрібного дворянина, службовця цукрового заводу, нащадка священика Арсенія Мацієвича [4, с. 162–167].

1906 року Мацієвич закінчує Миколаївську морську академію в Петербурзі і спеціалізується з проектування підводних човнів.

Він вперше у світі запропонував і розробив проект цілком дієздатного авіаносця, на якому мало б бути 25 літаків, який мав би катапульту і гальмівну систему, що обмежувала б пробіг літака. Він писав: «…не завдає труднощів улаштувати на судні спеціального типу легку навісну палубу, на якій перебували б, злітали та сідали аероплани.

Підйом аеропланів з палуби міг би бути здійснений за допомогою електричної лебідки, яка б вистрілювала апарат з потрібною швидкістю.

Для гальмування аероплану під час посадки на палубу корабля варто використати особливу сітку, розставлену над частиною палуби…»

Загалом його авторству належить 14 проектів підводних човнів.

Деякі ідеї, закладені в цих проектах, набагато випередили свій час.

Але до вченого інженера приходить друге захоплення. Він віддає свій талант авіації та повітроплаванню. Їде до Франції, тоді найпередовішої авіаційної держави світу, вивчає авіабудування, одержує диплом авіатора № 178.

Але вже 7 жовтня 1910 року під час польоту на висоті 500 метрів «Фарман-IV» почав розвалюватися на очах десятків тисяч глядачів, а сам летун випав із свого крісла та впав на землю.

Було йому тільки 33 роки. Ховав його весь Петербург. Олександр Олесь писав у некролозі: «Він був наш по духу і по крові. Українське громадянство повинне вшанувати його самостійно і незалежно від других. У Петербурзі уже збирають жертви на пам’ятник Мацієвичу. Це втішна звістка може нас тільки порадувати, але не заспокоїти. Ми повинні самі з чуттям глибокого здивування і гордості вшанувати пам’ять Мацієвича і в самому серці України, у Києві, поставити йому принаймні бюст. Лев Макарович був наш, українець, наш спільник і навіки останеться окрасою і честю насамперед нашої забутої нації».

Нелегко народжувалася і ставала на ноги Українська Академія наук.

1929 рік – Рада Всеукраїнської Академії наук обрала 34 дійсних членів ВУАН, серед них Дмитра Яворницького, Павла Тичину, Олександра Гольдмана, Михайла Кравчука, Євгена Патона, Євгена Оппоківа… Згодом багатьох із них було звинувачено у буржуазному націоналізмі, шпигунстві, і закінчили вони свій шлях на Соловках. Не оминула ця доля і видатного українського вченого Євгена Оппоківа [2, с. 215–220].

Народився Євген Оппоків 1 лютого 1869 року в с. Руда, тепер у складі с. Шамраївки Сквирського району Київської області. Початкову освіту здобув вдома. Із 1878 по 1886 рік навчався в Київській гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. Цього ж року він вступив на фізикоматематичний факультет Київського університету. Після першого курсу залишає його і вступає до Петербурзького технологічного інституту і закінчує його 1892 року, отримавши спеціальність інженер-технолог.

Впродовж 32 років Оппоків провадив спостереження в басейні Дніпра, встановив факт накопичення та витрати вологи в ґрунтах в балансі води в ріках. Він уточнив рівняння круговороту в річкових басейнах в окремі роки введенням додаткового складника, що враховує «прибуття» та «витрату» вологи в ґрунті: атмосферні опади дорівнюють річковому стоку плюс витрати на випаровування, плюс накопичення вологи в ґрунті, мінус витрати при осушенні ґрунтів. Саме це рівняння в теорії гідрології і носить назву Пенка – Оппоківа.

Найважливіші наукові праці вченого: «Речные долины Полтавской губернии» (1901), «Режим речного стока в бассейне Верхнего Днепра и его составных частях в период 1876–1908 гг.», ч. 1–2 (1904–1914), «Водные богатства Украины» (1925), «Сільськогосподарська гідротехніка» (1925), «Проблеми Великого Дніпра» в книзі «Водне господарство України» (1932).

11 листопада 1937 року вченого було розстріляно у Києві, а місцем поховання став ліс біля селища Биківня під Києвом.

До імен, що про них громадськість України знає мало, належить, безперечно, ім’я українського ґрунтознавця, професора, доктора сільськогосподарських наук, дійсного члена Української Вільної Академії наук і Наукового Товариства Шевченка, а також члена багатьох європейських і американських наукових товариств і установ Григорія Махіва [5, с. 167–173].

Народився майбутній вчений у 1886 році у Києві. 1913 року закінчив навчання в Київському університеті Святого Володимира.

Працював у Київському губернському земстві, де досліджував ґрунти Київщини.

Він перший шурфовим методом одержав зразки з 30-метрової глибини і встановив, що лес, на якому сформувався сучасний ґрунтовий покрив України, в переважній більшості четвертинного походження і має чотири шари відкладів, між якими знаходяться так звані «поховні ґрунти». Результатом цієї наукової діяльності стала з’ява 1925 року у Харкові книги «Четвертинні поклади України з мапою».

Великою заслугою Григорія Махіва у становленні українського ґрунтознавства є і те, що він перший виконав детальну «Мапу ґрунтів України» в мірилі 1:1000000 у 25 фарбах з текстами українською та англійською мовами, що вийшла в Одесі у 1927 році.

Під час війни Махів опиняється на окупованій території, і з відступом німецьких військ з України він вирушає на Захід: спочатку до Німеччини, а згодом до Америки.

Наукова громадськість США високо оцінила вченого, запропонувавши йому посаду при Стенфордському університеті в Каліфорнії. Помер Григорій Махів 22 серпня 1952 року від розриву серця.

До історії української науки, якби таке повноцінне видання змогло побачити світ, має бути вписана золотом ціла династія Кістяківських.

Зокрема, родову лінію родини Олександра Кістяківського продовжують троє синів, які також стали науковцями: найстарший Володимир – засновник вітчизняної електрохімії, один із перших академіків і організаторів Української Академії наук, академік Всесоюзної Академії наук; наймолодший син – Ігор мав праці з теорії права і був міністром внутрішніх справ в уряді гетьмана Скоропадського; середній син – Богдан також юрист, відомий соціолог і філософ. Це йому належить термін «правова держава», це він опублікував концепцію «Права людини і громадянина», що випередила на 43 роки подібне формулювання політичних і економічних прав людини «Декларації універсальних людських прав» Організації об’єднаних націй.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Якщо продовжити досліджувати родове древо Кістяківських за найвідомішими в науці представниками, то зазначимо, що у Богдана також було двоє синів: молодший Олександр став доктором біології, професором Київського університету, а старший – Юрій став хіміком і фізиком із світовим ім’ям, віце-президентом Академії наук США, радником Президента Америки Айзенґавера.

Народився Юрій Кістяківський 18 листопада 1900 року в Києві [5, с. 117–123].

Вклад у світову науку Юрія Кістяківського надзвичайно вагомий.

Він є автором понад 150 наукових праць з різних галузей фізико-хімії, переважно з кінетики реакцій у газовій фазі, структури поліатомних молекул, з термохімії органічних сполук, досліджень детонаційних хвиль.

Він був автором багатьох наукових праць та книжок. Очевидно, більшість його праць з лабораторії в Лос-Аламосі ще донині засекречено.

За свою наукову діяльність вчений отримав одинадцять почесних докторатів, удостоївся майже всіх головних нагород Американського хімічного товариства, був обраний членом Національної академії наук у 1939 році, одержав у 1946 році від президента Трумена медаль за заслуги, від президента Айзенґавера в 1961 році – медаль Свободи, а від президента Джонсона в 1967 році – Національну медаль науки.

Великобританія нагородила його у 1948 році Королівською медаллю заслуг за Справу Свободи.

Помер Юрій Кістяківський 7 грудня 1982 року в Кембріджі, штат Массачусетс.

Як кажуть в народі, нашого цвіту по всьому світу, по всіх краях та континентах, прославили вони і… Південну Африку. Саме тут написав свої найвизначніші праці талановитий вчений-біолог, фундатор електронно-мікроскопічних досліджень у зоології Борис Іванович Балінський [5, с. 9–14].

Народився Борис Балінський 10 вересня 1905 року в Києві, в родині освітян. Закінчив Київський університет, де студіював зоологію під керівництвом відомого професора Івана Шмальгаузена.

Борис Балінський почав інтенсивно використовувати у своїх наукових дослідженнях у галузі ембріології електронно-мікроскопічні методи. Він був одним із перших, хто запровадив електронну мікроскопію біологічних об’єктів в Африці.

Його наукова праця щодо дослідження розвитку земноводних 1984 року була відзначена як найбільш цитована робота світу в цій галузі науки.

Світове визнання мав його підручник «Вступ до ембріології», що побачив світ 1960 року. Згодом його перевидавали ще сім (!) разів англійською, по два рази японською та італійською, один раз іспанською мовами. Це був найпопулярніший і найпоширеніший підручник з ембріології (вчення про розвиток зародка) у світі.

Балінський передбачив важливу роль молекулярної біології в з’ясуванні ключових механізмів ембріогенезу – зародкового розвитку тварин і людини.

Першого вересня 1997 року, не доживши 9 днів до 92 років, Борис Балінський помер.

До когорти величних достойників, яких народила Київська земля, належить і ім’я Олександра Черняхівського, про якого, на жаль, небагато знають нині.

Народився Олександр Черняхівський у 1869 році в селі Мазепинцях неподалік Білої Церкви у родині священика [5, с. 287–292]. Згодом закінчив медичний факультет Київського університету Святого Володимира.

Від 1919 по 1929 рік очолює кафедру гістології та ембріології Київського медичного інституту, а ще працює в Іституті патологоанатомії.

Головним завданням у діяльності медичної секції УАН Олександр Черняхівський вважав утворення друкованого органу секції «Збірника Медичної секції УНТ в Києві» й випрацювання медичної термінології.

Але настали важкі часи переслідувань, не оминула гірка доля і родину Черняхівських, яких звинуватили у причетності до Спілки визволення України. Не витримавши переслідувань, заслання і поневірянь Олександр Черняхівський помирає 21 грудня 1939 року.

Ще одна постать Українця, який віддав усього себе «українству» Петро Стебницький.

Народився майбутній вчений у сім’ї священика в селі Гореничі на Київщині 25 листопада 1862 року [4, с. 290–295]. Отримав освіту на фізико-математичному факультеті Київського університету. Більше 30 років Петро Стебницький жив і працював у колишній столиці Росії. Він брався до роботи усюди, де можна було щось зробити для української справи. «…Його життя, – писав Сергій Єфремов, – було одним суцільним подвигом неустанної праці. До нього, як до фокуса, сходилися нитки і спружини українських заходів у Петербурзі… Коли треба було зробити якусь відповідальну роботу, вибір завжди якось спинявся на йому…»

У серпні 1918 року Петра Стебницького призначають сенатором Адміністративного суду Державного Сенату Української Держави, з 24 жовтня по 14 листопада 1918 року вступає до складу Уряду гетьмана України як міністр народної освіти та мистецтв і своєю незломною енергією за короткий термін «переводить через всі стадії підготовки й затвердження закон про українську академію наук» (!).

Велика заслуга Петра Стебницького і у становленні Всенародної бібліотеки України. Петро Стебницький розробив концепцію фонду «Україніка», згідно з якою головним завданням було «зібрати весь літературний матеріал, що в якійсь мірі дотикається України та українського народу». Життя вченого на схилі віку було нужденним.

Помер Петро Стебницький 14 березня 1923 року в Києві і похований на Щекавиці.

Про цю славетну постать в українській медичній науці не знайдемо жодного слова ані в УРЕ, ані в «Енциклопедії українознавства»

Володимира Кубійовича. Йдеться про видатного вченого у галузі судинної хірургії, талановитого педагога Євгена Черняхівського.

Народився Євген Черняхівський 1873 року в селі Мазепинці неподалік Білої Церкви на Київщині в родині священика Григорія Черняхівського [4, с. 320–325]. Закінчив медичний факультет Київського університету Святого Володимира, спеціалізується з хірургії у професора Володимира Підвисоцького (вперше передбачив вірусну природу раку).



Pages:     | 1 |   ...   | 13 | 14 || 16 |
 
Похожие работы:

«Овід Етель Ліліан Войніч Овід Етель Ліліан Войніч Етель Ліліан Войнич Овід ЧАСТИНА ПЕРША РОЗДІЛ ПЕРШИЙ Артур сидів у бібліотеці духовної семінарії в Пізі і переглядав купу рукописних проповідей. Був гарячий червневий вечір. Вікна стояли розчинені навстіж, віконниці були напівприхилені. Отець ректор, канонік2 Монтанеллі, відірвався на хвилину од писання і з любов'ю поглянув на схилену над паперами чорняву голову. Що, не можеш знайти, саrino3? Ну, не треба, я напишу заново. Мабуть, ця сторінка...»

«ВИПУСК №1 Марина ГРИМИЧ Київ УГОДИ ЗА ЗВИЧАЄВИМ ПРАВОМ УКРАЇНЦІВ В ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ Договірне і зобов’язальне право становлять одне з найменш досліджених галузей народної звичаєвої традиції. Не існує жодної публікації з цього питання, хоча побіжно його торкалися у своїх працях як представники звичаєво-правової наукової традиції ХІХ ст. П.Чубинський, О.Єфименко, С.Пахман1, так і члени “Комісії по виучуванню звичаєвого права”, у ХХ ст. зокрема, Є.Єзерський, М.Товстоліс, В.Камінський2....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки (кафедра романських мов та інтерлінгвістики і кафедра прикладної лінгвістики) проводить 20-21 вересня 2013 року у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки і на базі спортивнооздоровчого табору „Гарт” СНУ імені Лесі Українки (озеро Світязь) ІІ Міжнародну наукову...»

«Єв. від Матвія Ідея апокаліпсиса залишається цікавою в сучасній культурі.• Постійно виходять нові великобюджетні фільми, які розповідають про глобальні війни чи катастрофічні зміни в умовах життя на землі. Кінокартини бувають різні, але у всіх ідеться про важке майбутнє нашої планети. Згадаємо такі популярні фільми останніх років, як • Я — легенда, і, • Книга Ілая, • Після нашої ери, • Голодні ігри, • Світова війна “З” та • Світ забуття. • Ніхто на землі не знає, що станеться завтра, але людям...»

«Участь у наукових конференціях та круглих столах у 2013 р. Участь у наукових конференціях, які проходили за кордоном № Назва конференції, круглого Теми доповідей Доповідачі столу Наукова конференція «Фьюнералії Надгробні плити Успенського собору КиєвоБалакін С. А. 1. Ледницкие» (м. Гнєзно, Польща). Печерської лаври. Проблеми вивчення та збереження Івакіна І. Ю. музейної колекції. Міжнародна науково-методична Досвід польової та лабораторної консервації меча Онопрієнко Н. О. 2. конференція з...»

«школярів, що спрямовується на формування їх мотиваційної, емоційно-почуттєвої, креативної, психофізичної сфер та стимулювання творчої активності особистості дитини. Наступним етапом нашої роботи визначаємо перевірку змісту, форм та методів хореографічної діяльності, під час застосування яких підвищується рівень естетичної розвиненості учнів початкової школи. ЛІТЕРАТУРА Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. Кн. 1 : Особистісно орієнтований підхід: теоретикотехнологічні засади : навч.-метод....»

«УДК 378.011.3.3-051:796 ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ У ВНЗ Гауряк О. Д., викладач, Киселиця О. М., к.пед.н., асистент Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича У статті аналізуються теоретичні підходи вчених до сутності поняття «педагогічна культура» та її складових, а також шляхи формування педагогічної культури у майбутніх вчителів фізкультури в процесі фахової підготовки у ВНЗ. Отримані результати надають...»

«Міністерство освіти і науки України Міністерство аграрної політики та продовольства України Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАНУ ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» ОНТОГЕНЕЗ – СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИВЧЕННЯ РОСЛИН В КУЛЬТУРНИХ ТА ПРИРОДНИХ ЦЕНОЗАХ (до 140-річчя створення Херсонського державного аграрного університету) Збірник тез доповідей міжнародної наукової конференції 20-22 червня 2014 року м. Херсон, Україна УДК: 575.16 ББК: 28.03 О-59 Онтогенез – стан,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ з лікувальної гімнастики для студентів НУХТ Всі цитати, Схвалено цифровий та фактичний матеріал, на засіданні кафедри бібліографічні відомості перевірені. Фізичного виховання Написання одиниць відповідає Протокол № 24 стандартам від 1 червня 2010 р. Підпис(и) автора(ів) “”2010 р. Київ НУХТ-2010 Фізичне виховання: Методичні вказівки з лікувальної гімнастикаи для студентів НУХТ/...»

«ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ Кафедра хореографії Тема: Специфічні особливості постановочної роботи у дитячому хореографічному колективі. (Лекція для студентів ІІI курсу хореографія ФФВ з дисципліни «Мистецтво балетмейстера») Лекцію склав: викладач Бойко А.Б. «ЗАТВЕРДЖЕНО» на засіданні кафедри хореографії Протокол №_ від «_» 2013 р. Завкафедрою доцент Сосіна В.Ю. Львів – 2013 р. Тема: Специфічні особливості постановочної роботи у дитячому хореографічному колективі. План. 1....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»