WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Доклад/ПЕДАГОГИКА.ПСИХОЛОГИЯ И СОЦИОЛОГИЯ. Теория и методика учебы, воспитания и образования. УДК 94:17(477) Білавич Г.В. КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСЬКО-ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСВІТНИЦТВА ...»

-- [ Страница 1 ] --

SWorld – 1-12 October 2013

http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/oct-2013

SCIENTIFIC RESEARCH AND THEIR PRACTICAL APPLICATIO N. MO DERN STATE AND WAYS O F DEVELO PMENT ‘2013

Доклад/ПЕДАГОГИКА.ПСИХОЛОГИЯ И СОЦИОЛОГИЯ. Теория и методика учебы, воспитания и образования.

УДК 94:17(477)

Білавич Г.В.

КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСЬКО-ЕКОНОМІЧНОГО

ПРОСВІТНИЦТВА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА

ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника UDC 94:17 (477) Bilavych G.V.

CONCEPT OF NATIONAL BUSINESS AND ECONOMIC EXTENSION

COUNSELING IN WESTERN UKRAINE (END OF XIX –

BEGINNING OF XX CENTURY)

Carpathian National University V.Stefany У статті ідеться про роль українських громадських товариств (“Сільський господар“, Союз українок, Українське педагогічне товариство “Рідна школа“, ін.) щодо підвищення господарської культури дітей і дорослих, організації фахової освіти Західної України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Ключові слова: українські товариства, господарська культура, діти, дорослі, жіноцтво, фахова освіта.

The article referred to the role of the Ukrainian public companies ("farmer", the Union of Ukrainian Women, Ukrainian Pedagogical Society "Native School"). To improve the economic culture of women, children and adults, the organization of vocational education in Western Ukraine in the late XIX - early XX century.

Key words: Ukrainian society, economic culture, children, adults, womenfolk, professional education.

Актуальність дослідження спричинена низкою специфічних етнокультурних, етноекономічних, етноекологічних особливостей життєдіяльності українців. Більшість мешканців Західної України займається сільським господарством на власних приватизованих землях, використовуючи зазвичай знання, здобуті в радянській загальноосвітній школі, чи досвід діяльності в колгоспах. Селяни зазвичай постали перед проблемами ведення господарства за складних ринкових умов, які доводиться розв’язувати самотужки. Отож організація та ведення домашнього господарства на аматорському рівні, наслідком чого є занепад тваринництва, відсутність належних наукових знань у ділянці сільського господарства, що іноді завдає непоправної екологічної шкоди, низький економічний рівень господарювання селян та важкі умови праці, що спричинили небажання працювати певної частини молодого покоління у власному домашньому господарстві, зумовлюють проблему актуалізації використання досвіду з підвищення господарсько-економічної культури українців через масове просвітництво.

Вагомі напрацювання тут мають українські громадські товариства та інституції, які на межі ХІХ і ХХ ст. займалися просвітою, налагодили систему сільськогосподарської освіти дітей і дорослих та дбали про піднесення рівня господарювання українців.

Попри те, що діяльність українських громадських товариств, що діяли у Західній Україні за досліджуваного періоду, висвітлена у працях Т.Вісіної, І.Зуляка, Л.Реви-Родіонової, Б.Савчука, Г.Шайнер, Г.Шевчук, інших авторів, утім, заявлена у назві статті проблема не знайшла належного відображення у вітчизняній історико-педагогічній науці.

За досліджуваного періоду на західноукраїнських землях були вироблені оригінальні концепція і система масового національного господарськоекономічного просвітництва українського населення. Щоправда, це твердження стосується передусім Галичини, бо на Буковині, Волині, Закарпатті, де суспільне життя мало свої особливості, українці зазвичай не тільки використовували досвід галичан, а й висунули чимало цінних ідей і думок у цій ділянці. Можна говорити про відносну цілісність позашкільної системи розвитку господарської культури, адже, хоча її складниками були різні за характером суспільні інституції, вони мали єдину мету та використовували спільні методи, засоби і форми праці Важко погодитися з науковцями, які початки масового господарськоекономічного просвітництва пов’язують з виникненням “Просвіти“. У працях І.Витановича [1, c. 47-69] та інших дослідників показано, що традиції і форми громадської взаємодопомоги мають глибокі коріння в життєдіяльності українського етносу, а цілеспрямовану роботу в цьому напрямі українська інтелігенція Галичини і Наддніпрянщини розпочала ще в середині XIX ст.

Водночас саме фундатори “Просвіти“, спираючись на досвід інших, передусім слов’янських, народів, розробили доволі цілісну організаційнодеологічну концепцію позашкільної освіти, що визначала підвалини, а також зміст, форми, методи формування господарсько-економічних знань. Її наріжними засадами стали демократизм (масовість, всеохопленість, доступність); національна зорієнтованість, що забезпечувала окремішність та етнокультурну ідентичність, самобутність українства; динамізм саморозвитку, який проявлявся у постійному пошуку й удосконаленні шляхів, форм, засобів роботи, відповідно до суспільних умов і завдань національного поступу.

Дискутуючи над проблемою, як галицьким русинам “наздогнати інші краї“, грудневі 1868 р. установчі збори товариства шлях її розв’язання вбачили в досягненні такого становища, коли “цілий народ“ “зміг“ і “хотів“ би читати книжки з різних галузей знань, та у формуванні морально-етичних і патріотичних переконань [10, с. 2-5].

Травневі 1873 р. збори “Просвіти“ започаткували вироблення програмних засад національного просвітництва, роль якого підносилася до визначального чинника економічного й політичного відродження українського народу та забезпечення його окремішності й самодостатності. Чітко визначався його стратегічний пріоритет: “З кожним просвіченим селянином зростає число жовнярів нашої армії“, які забезпечать панування русинів (українців) на власній землі [11, с. 17-22]. За довоєнного періоду формування концепції національного просвітництва розгорталося у фарватері наслідування його форм, змісту, методів від інших народів Австро-Угорської імперії, насамперед чехів і поляків.

Таким шляхом через запозичення різних організаційних моделей виникли громадські асоціації різного суспільного покликання — починаючи від “Просвіти“ й завершуючи “Сільським господарем“ та жіночими і молодіжними організаціями.

Унаслідок радикальних змін, спричинених воєнно-революційними потрясіннями 1914-1920 рр., та практичної реалізації гасел політичного, економічного, етнокультурного унезалежнення українства відбувається чергова модернізації програми їх економічного просвітництва, розробку якої забезпечила нова генерація діячів, що мали ґрунтовні педагогічні й фахові знання та європейський кругозір. Формування загальних та фаховопрофесійних знань серед українського населення ставало органічним складником загальної концепції позашкільної освіти дорослих і юнацтва, представленої в надбаннях М.Галущинського, М.Дужого, О.Мегаляса, І.Ющишина та інших педагогів-просвітителів міжвоєнного періоду. Її наріжні засоби й форми залишалися майже незмінними, однак акцент робили на консолідацію та опертя на власні духовні сили нації для протистояння польському наступу.

Окремо відзначимо здобуток визначного теоретика національного просвітництва М.Галущинського, який, спираючись на європейський досвід, зробив важливий внесок у розробку його понятійного апарату, змісту, завдань.

У запропонованій ним цілісній програмі просвітництва відбулося ототожнення (“злучення“) “народної“ та “позашкільної“ освіти в єдину систему, в основі якої

- самоосвіта і самовиховання. Властива їй “всеохопленість“ полягала в поширенні її як на дорослих, так і на юнацтво [3-4].

Виходячи з наріжних постулатів національного просвітництва, формувалися теорія і практика господарського (господарсько-економічного) просвітництва, які враховували потреби й перспективи модернізації і підвищення продуктивності селянських господарств відповідно до ринкових умов. Її квінтесенцію становила ідея “національної автаркії“: лише власними силами, спираючись на існуючі природні, людські, матеріальні ресурси, можна забезпечити добробут та культурну зрілість українського народу, що змушений розвиватися у складі чужих державно-політичних систем.

Провідну роль у розробці теорії і практики господарського просвітництва відіграли знані економісти, організатори й керівники кооперативних і фінансових установ, викладачі фахових шкіл І.Витанович, В.Доманацький, Б.Волинець, О.Кисілевська, Д.Коренець, О.Охрим, Ю.Павликовський, Є.Храпливий та ін. Зважаючи на етносоціальну структуру західноукраїнського населення, головну увагу вони закономірно спрямовували на селянство.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Господарське просвітництво розглядалося передусім як складник національної аграрної програми. Цей аспект знайшов найповніше осмислення в доробку Ю.Павликовського [6-9], який вважав, що поряд з культурою і політикою визначальною сферою національного унезалежнення є “економічна ділянка“: вийти з “духовної темноти“ можна лише через звільнення з “кліщів матеріальної нужди“. Стверджуючи право західноукраїнського населення на реалізацію власної економічної політики, діяч доводив, що при цьому воно повинно спиратися на власні організаційно-фінансові можливості та моральні й ідейні принципи, а також сконцентрувати інтелектуальні зусилля для вироблення власної національної програми. Визначальною передумовою підвищення продуктивності виробництва, за думкою Ю.Павликовського, мало стати “розповсюдження і поглиблення знання сільськогосподарської культури“, а “підставовим звеном“ її існування і розвою є індивідуальне приватне господарство — “типове“ поняття і явище, глибоко вкорінене у психіці українського селянина [6, с. 36].

За умов ринкової економіки проблема підвищення сільськогосподарської культури знайшла концентрований вираз у розробці теорії і практики суспільної (громадської) агрономії, яку її головний ідеолог Є.Храпливий оголосив “єдиним шляхом рятування селян з голоду і нужди“ та “подолання відсталості індивідуальних господарств і збільшення їх продуктивності“ [14]. У розробці змісту, методів і форм суспільної агрономії він виходив з теорії трудового права, стверджуючи, що земельна реформа повинна створити самоокупні, високорентабельні господарства, пристосовані до умов товарного виробництва. Перехід землі у власність хліборобів автоматично не забезпечував підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва, тож поступ був можливим лише за умови їхнього залучення до системної громадськоагрономічної діяльності. Будучи головною підставою раціонального ефективного господарювання, суспільна агрономія мала забезпечити входження в ринкові відносини, організацію праці на основі нових передових технологій, сталість поступу, збільшення прибутків.

У працях Є.Храпливого та інших діячів визначено ключові складники агрокультурного поступу селянства: свідома самоорганізація, ініціативність і самодіяльність, самоуправління, самоосвіта, самовиховання. Основною підставою і формою їх реалізації ставали господарсько-економічні асоціації у вигляді громадських та кооперативних організацій, які визначали програму розвитку та забезпечували її втілення у життя, виходячи з потреб, запитів, творчого потенціалу сільських трударів. Була обґрунтована важлива ідея взаємозалежності між впливом національних асоціацій на державну економічну політику, з одного боку, та зростанням їх авторитету в очах селянства, з іншого.

Організовані сили народу творять національні асоціації різних типів — від господарсько-кооперативних і національно-культурних, до становопрофесійних і політичних, які, виходячи зі свого покликання, впливають на піднесення господарської культури народу.

Обґрунтовано концепцію і програму діяльності станово-професійних організацій, що гуртували селян, агрономів, кооператорів. Головною підставою міцності й потужності “Сільського господаря“ мала стала масова свідома участь селянства у своєму становому товаристві. Співучасть у ньому агрономів забезпечувала ефективність поширення агрономічних досягнень. Дидактичні основи їхньої праці, викладені у програмах і планах практичної діяльності, мали були пристосовані до існуючих природно-кліматичних і суспільних (національно-політичних, ринково-економічних) умов та зорієнтовані на задоволення не окремих специфічних, а загальних потреб масового сільськогосподарського виробника. Вони повинні були відзначатися лаконічністю змісту, доступністю засобів реалізації та відповідати культурному рівню, потребам та очікуванням хліборобів. Піднесення їх господарського і культурного рівня узалежнювалося від власної ініціативності, яка зростала в міру сприйняття “культурних прийомів ведення господарства“ [6, с. 35-36; 8, с.7-9; 15, с. 12-36].

Популяризувалася ідея співпраці кооперації та громадських господарських товариств, передусім “Сільського господаря“ як необхідна передумова поглиблення і поширення агрономічних знань. Стверджувалося, що вони не конкуренти, а навпаки підтримують і взаємодоповнюють один одного, позаяк мають спільну мету - забезпечити тривку основу економічного та культурного розвитку села. “Сільський господар“ мав таким чином сприяти поліпшенню якості сільськогосподарської продукції та її реалізації через кооперацію, яка зі свого боку була реально зацікавлена у всебічному розвитку і навчанні сільського виробника [9, с. 12-23].

Головним універсальним підручником із суспільної агрономії стала праця Є.Храпливого “За хлібробську справу. Про те як основувати кружки та філії “Сільського господаря“ та як в них працювати“ (1932 р.) [12], що окреслювала її зміст, форми і методи. Через книгу наскрізно проходить ідея, що агрономічна допомога має надаватися селянам, які ведуть господарство за “власною волею і розумінням“. Визначалися такі наріжні напрями впливу на їхні “розум, волю, свідомість“: масове просвітництво; позашкільне теоретичне і практичне навчання; усна пропаганда і друковане слово тощо. До основних методів, засобів і форм, які забезпечували проведення такої діяльності, належали бесіди, відчити (лекції), курси, періодична преса, фахова література, виставки, екскурсії, показово-демонстраційні заходи, виставки, екскурсії та ін.



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО ДО 10–РІЧЧЯ КАФЕДРИ СТАРОВИННОЇ МУЗИКИ ШЕВЧУК О. Ю. КРІЗЬ МИНУЛЕ ДО МАЙБУТТЯ Створення 2000 року в Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського кафедри старовинної музики (КСМ) стало подією, резонанс якої постійно відчувається у музичному житті не лише Києва, а й України. Різноманітні творчі й наукові проекти, здійснені кафедрою протягом десятиліття, були частково відображені в буклеті КСМ1, на прес-конференції (2002), у періодичних виданнях НМАУ («Культура....»

«ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ 29 ВЕРЕСНЯ – 1 ЖОВТНЯ 2010 Р. природничо-географічний факультет (кафедри географії) Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського планує проводити міжнародну науково-практичну конференцію «КУЛЬТУРНИЙ ЛАНДШАФТ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА». Організатори конференції: Міністерство науки і освіти України, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, Криворізький державний педагогічний університет, Уманський державний педагогічний університет...»

«Зелені інновації для сталого розвитку Придунав’я Збірка матеріалів семінару 29 червня 2008 в м. Ізмаїлі Вступ У 2008 році вчетверте в регіоні Придунав’я — Нижній Дунай України пройшли святкування з нагоди Міжнародного Дня Дунаю. Цей день було започатковано у 2004 році на честь десятиріччя з дня підписання у Софії (Болгарія, 1994) Конвенції з охорони ріки Дунай. Ініціатором свята була Міжнародна Комісія захисту ріки Дунай (МКЗРД) (International Commission for the Protection of the Danube River —...»

«ISSN 2307-226 Літературознавчі обрії. Праці молодих учених Збірник наукових праць Заснований у 2000 році Випуск 20 Київ 2014 УДК 821(100).09+82.09 Засновник видання: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України Свідоцтво про державну реєстрацію: серія КВ № 18997–7787Р До двадцятого випуску збірника «Літературознавчі обрії. Праці молодих учених» увійшли статті молодих учених, присвячені вивченню зарубіжних (англомовних, франкомовних, німецькомовних, слов’янських)...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА Васьков Юрій Вадимович УДК 796.011.3.057.874 ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ 13.00.02 – теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров’я) Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Київ – 2013 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова,...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. Драгоманова СЛОТА Наталя Володимирівна УДК 37.016 : 78 ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ УМІНЬ СЦЕНІЧНОГО ВТІЛЕННЯ МУЗИЧНИХ ОБРАЗІВ У ПОЗАШКІЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 13.00.02 – теорія та методика музичного навчання АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ – 2013 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...»

«АКТУАЛЬНО 3 24 грудня у приміщенні Сумської обласної філармонії відбулося засідання колегії управління культури і туризму, національностей та релігій Сумської обласної державної адміністрації. Учасники зібрання підбили підсумки творчої і фінансово-господарської діяльності закладів культури та мистецтва Сумщини за 2013 рік та визначили перспективи роботи у 2014 році. Звертаючись до присутніх, голова колегії – начальник управління культури і туризму, національностей та релігій Сумської обласної...»

«Управління культури і туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім.Д.І.Чижевського ОБЛАСНИЙ ФОРУМ СІЛЬСЬКИХ БІБЛІОТЕКАРІВ КІРОВОГРАДЩИНИ Кіровоград УДК 027.52:023.5 ББК 78.34 (4УКР) 751 О – 16 Обласний форум сільських бібліотекарів Кіровоградщини: Зб. Матеріалів /Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д.І. Чижевського; упоряд. Козлова В.А., Дубина Л.О., Кудря М.А. – Кіровоград, 2010. — 264с. ISBN 978-966-2294-08-8...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський обласний відділ Українського географічного товариства Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Київський національний університет імені Тараса Шевченка Бєлгородський державний національний дослідницький університет Харківська обласна станція юних туристів СТРАТЕГІЯ ОПТИМАЛЬНОГО РОЗВИТКУ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ (м. Харків, 25–26 жовтня 2012 р.) Харків ПОРЯДОК РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ 1-й день...»

«УДК 378. 147:796. Ю. В. СМОЛЯКОВ (викладач) Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ Для всебічного і особиснісно-орієнтовного розвитку підлітка необхідна фізична культура, тому чим більше можливостей навчальна діяльність надає активності і самостійності учнів, тим більший інтерес вона викликає. Ключові слова: фізична культура, мотивація,самооцінка, самовдосконалення. Постановка...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»