WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«УДК: 632 Сахненко В.В. ОПТИМІЗАЦІЯ СІВОЗМІН У РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧИХ СИСТЕМАХ ЗАХИСТУ РОСЛИН Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Героїв Оборони 15, ...»

-- [ Страница 1 ] --

АSWorld – 1-12 October 2013

http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/oct-2013

SCIENTIFIC RESEARCH AND THEIR PRACTICAL APPLICATION. MODERN STATE AND WAYS OF DEVELOPMENT ‘2013

Доклад/Сельскохозяйственные науки – Органическое земледелие

УДК: 632

Сахненко В.В.

ОПТИМІЗАЦІЯ СІВОЗМІН У РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧИХ

СИСТЕМАХ ЗАХИСТУ РОСЛИН

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Героїв Оборони 15, 03041 UDC : 632 Sakhnenko V.

OPTIMIZATION OF CROP ROTATION IN A RESOURCE-SAVING

SYSTEMS OF PLANT PROTECTION

The National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Heroes of Defense 15, 03041 Визначені основні показники оптимального застосування сучасних сівозмін у ресурсозберігаючих системах землеробства.

Ключові слова: сівозміна, структура польових культур, ротація сільськогосподарських культур, технологія вирощування.

Determined the main indicators of optimal use of modern crop rotation in resource- saving farming systems.

Key words: сrop rotation, the structure of field crops, agricultural crops rotation, cultivation technology.

В господарствах різних регіонів України спостерігається тенденція до оптимізації кількості сільськогосподарських культур, які вирощуються в промислових масштабах. Процес відбувається на користь видів, що не потребують специфічних умов вирощування та мають світові ринки збуту.

Перерозподіл співвідношення посівних площ відбувається за рахунок насичення сівозмін зерновими колосовими, кукурудзою, ріпаком, соєю та соняшником. Щодо останньої культури, то збільшення її частки у сівозміні зумовили виникнення суттєвого дисбалансу між класичними поглядами на місце соняшника в сівозміні та фактичним станом його виробництва. У свою чергу це свідчить про важливість розробок допустимих та оптимальних рівнів насичення сівозмін сільськогосподарськими культурами, фітосанітарного та агрофізичного стану ґрунтів i агроценозів. При цьому практично не висвітленими залишаються питання вибору культури-попередника. Стосовно цього фактору – сучасні сільськогосподарські культури в короткій ротації розглядаються, як домінуючі за здатністю до засвоєння мінеральних елементів, ґрунтової вологи та контролю комплексу шкідливих організмів. Таке бачення проблеми обумовлює необхідність розробки сучасних сівозмін із видами рослин, які дозволяють контролювати і покращувати властивості ґрунтів та фітосанітарний стан кожного поля.

Таким чином, впровадження у виробництво науково-обґрунтованих сівозмін сприяє створенню системи високоефективного та якісного управління фiтосанiтарним станом господарств.

У сучасних умовах підвищення культури землеробства передбачає впровадження у виробництво заходів, що становлять науково-обґрунтовану його систему і, зокрема, контроль трофічних зв`язків шкідливих організмів.

Важливе значення мають обгрунтованi сівозміни, які є головною і незамінною її ланкою та посідають особливе місце за різноманітним сприятливим впливом на розмноження шкiдливих органiзмiв, родючість ґрунту і врожайність сільськогосподарських культур. На основі сівозмін створюються системи удобрення, обробітку ґрунту і захисту посівів від бур'янів, шкідників та збудників хвороб. Безсистемне проведення цих заходів, без урахування того, що вирощували на полі в попередні і що буде висіяно в наступі роки, приводить до низької ефективності профілактичних заходів проти фітофагів і хвороб рослин. Нагальним є контроль законів землеробства, а дотримання їх дозволяє регулювати як кругообіг елементів живлення рослин у господарствах усіх форм власності, так і високоефективно застосовувати захисні заходи.

Нові сівозміни забезпечують найраціональніше використання орних земель, матеріальних і трудових ресурсів. Вони є організаційно-територіальною основою сталого землеробства. Порушення їх, нехтування елементарними вимогами до чергування культур, біології ґрунту рослин і організмів завдає непоправної шкоди культурі та сталості землеробства, продуктивності земель.

Сівозміна дозволяє впроваджувати у виробництво ресурсозберігаючі технології вирощування сільськогосподарських культур з урахуванням їх взаємного впливу, а також післядії кожного заходу, що застосовується під найближчі попередники. Ось чому зростання культури землеробства може бути забезпечене тільки в разі освоєння науково-обгрунтованих сівозмін, які відповідають конкретним природно-кліматичним умовам, спеціалізації сільськогосподарського виробництва і оптимізують фітосанітарний стан угідь.

Актуальним є обґрунтування досягнень теорії й практики щодо застосування сівозмін, а саме: місце, тривалість вирощування, сумісність і період повернення культур у сівозмінах.

Роль сівозміни на різних етапах розвитку землеробства і особливо за умов його інтенсифікації випливає із загального завдання сучасного землеробства.

При коливаннях погоди, змін кліматичних умов, а також природних властивостей ґрунту оцінка сівозміни залежить від того, як впливають попередні культури і системи їх вирощування на розвиток і розмноження шкідливих організмів. Встановлено, що цей вплив проявляється на видовому і популяційному рівнях. Отже, створюються деякі відмінності у властивостях ґрунту, його родючості саморегуляції організмів залежно від попередніх культур. Їх необхідно враховувати при розміщенні сільськогосподарських культур на полях і впроваджувати у виробництво науково-обґрунтоване чергування культур (2,3,4).

Характерно, що властивості ґрунтів, навіть найродючіших, таких як чорноземи, не завжди відповідають потребам культурних рослин, особливо їх високоврожайних сортів. Тому створення необхідних умов для росту рослин, раціональне використання ґрунтів, збереження та підвищення їхньої родючості, а також покращення фітосанітарного стану посівів є основним завданням на всіх етапах розвитку землеробства і впровадження у виробництво ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Протягом десяти років досліджень (2002-2012 рр.) було встановлено, що в системах агротехнічних заходів достовірно цілеспрямовано на ґрунт і розмноження шкідливих організмів впливає сівозміна. Враховуючи біологічні особливості й здатність польових культур не тільки використовувати, а й активно відновлювати родючість ґрунту, сівозміна істотно впливає на такі фактори родючості, як забезпеченість поживними речовинами і вологою, вміст гумусу, біологічний режим, фізичні властивості та швидкість детоксикації шкідливих речовин, що надходять у ґрунт при його сільськогосподарському використанні.

Крім того, сівозміна зумовлює агрономічну стратегію підвищення продуктивності ґрунту і врожайності сільськогосподарських культур, визначає та взаємопов'язує в єдиний комплекс усі ланки систем землеробства. Від спеціалізації сівозмін, складу і чергування культур залежать системи удобрення, механічного обробітку ґрунту та ресурсозберігаючих агротехнічних, меліоративних i захисних заходiв.

Відмічено, що з поглибленням спеціалізації сівозмін (насиченням їх провідними культурами, впровадженням нових високоврожайних сортів і гібридів, зростанням масштабів застосування добрив і хімічних засобів захисту рослин та енергомістких технологій вирощування) ускладнюється система управління родючістю, підвищуються вимоги до ґрунтів. Вони повинні забезпечувати посіви не тільки сприятливим водно-повітряним і поживним режимами, а й мати помітну фітосанітарну функцію, здатність запобігати утворенню високої концентрації внесених хімічних сполук тощо.

Для досягнення такого якісно нового рівня родючості необхідно, щоб у науково-обґрунтованих системах землеробства провідними положеннями агротехнічного комплексу щодо родючості та фітосанітарного стану ґрунту були оптимізація гумусового та фізико-хімічного стану ґрунтового покриву, регулювання балансу поживних речовин і вологи та запобігання явищам ґрунтовтоми. Регулювання балансу поживних речовин, а при зрошенні - й водного режиму багато в чому уже тепер може здійснюватися технічними засобами. Щодо біологічних факторів (таких як діяльність ґрунтової біоти, гумусовий і фітотоксичний режими ґрунту), то з поглибленням спеціалізації вони важче піддаються управлінню, тому багато в чому лімітують продуктивність землі. В оптимізації цих факторів провідна роль належить сівозмінам із вирощуванням бобових культур. Зокрема, сої, нуту, гороху.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


У сучасних умовах врожаї сільськогосподарських культур і насамперед озимих часто зумовлюються запасами вологи в ґрунті (1,5).

Встановлено, що бобова культура – нут, достовірно забезпечує достатні запаси в ґрунті води для одержання дружних і рівномірних сходів озимої пшениці, оптимального розвитку рослин і глибокого укорінення їх восени.

Утримання ґрунту в чистому розпушеному стані при достатніх запасах вологи сприяє очищенню його від бур'янів, посиленню мікробіологічної діяльності, внаслідок чого в ґрунті збільшується вміст поживних речовин у доступних для рослин формах.

Неоцінима роль нуту у стабілізації виробництва рослинницької продукції в районах, де забезпеченість вологою найменша і різко посушлива друга половина літа та осінь. Високоефективними з парозаймаючих культур є також озимі та ярі злаково-бобові травосумішки, кукурудза і сорго, багаторічні трави на один укіс. Також, економічна ефективність парів, зайнятих еспарцетом на один укіс, дуже висока, а за збором перетравного протеїну з 1 га посіву вони займають провідне місце. В сучасних сівозмінах нагальним є питання ефективного використання азотних сполук добрив та ґрунтового пулу і їх вплив на розмноження шкідливих організмів. Це особливо актуальне для чорноземних ґрунтів, як об'єктів особливого азотного режиму, пов'язаного з інтенсивним землеробством. Поряд з високою ефективністю азотних добрив на чорноземних ґрунтах, існує великий ризик непродуктивних витрат азоту в період основних етапів формування врожаю озимої пшениці, ячменю, соняшнику, нуту, озимого ріпаку, а також інших сільськогосподарських культур (1,4,5).

Особливо велику роль у живленні рослин виконують бактерії, які розвиваються в бульбочках, що утворюються на корінні бобових та деяких інших рослин і здатні використовувати атмосферний азот. Результати проведених досліджень (табл.1) дозволяють оцінити значимість симбіотичної фіксації азоту бобовими культурами.

Існують такі орієнтовні величини:

люцерна за три роки використання зв'язує в середньому 300 кг/га азоту, а в деяких випадках - 500-600 кг/га. Близько 100 кг/га (до 150-200) залишається в ґрунті після трирічного перебування цієї культури на полі. Конюшина лучна за два роки використання зв'язує за допомогою бульбочкових бактерій у середньому 150 кг/га азоту, з них 75-100 кг/га залишається в ґрунті. За найсприятливіших умов ці величини зростають в 1,5-2 рази. Люпин за вегетацію зв'язує до 150 кг/га азоту, в ґрунті ж залишається близько 30 кг/га.

–  –  –

Бульбочкові бактерії зернобобових культур фіксують 50-60 кг/га азоту за вегетаційний період і майже не збільшують його запасів у ґрунті, але й не витрачають їх.

Ці відмінності пояснюються неоднаковим розподілом азоту в органах названих бобових рослин. У люцерни і конюшини близько 40% зв'язаного атмосферного азоту міститься в корінні, тоді як у зернобобових він майже увесь концентрується в наземних органах, особливо в насінні.

Дослідами і практикою доведено, що надлишок азоту в ґрунті перешкоджає розвитку бульбочок на корінні бобових рослин. Отже, щоб використати нагромаджений бобовими культурами азот, необхідно слідом за ними висівати рослини, які належать до інших родин, особливо високовибагливі до азотного живлення, що дозволяє контролювати комплекс шкідливих організмів на основних етапах органогенезу рослин.

Таким чином, чергування бобових і не бобових рослин не тільки сприяє кращому використанню поживних речовин ґрунту або добрив, а й поповнює їхні запаси. Сівозміни, які включають бобові культури, менше потребують азотних добрив порівняно із сівозмінами без них при однакових урожаях однойменних культур. Для кращого використання поживних речовин корисно чергувати рослини з різною кореневою системою і різною здатністю використовувати важко засвоювані сполуки. Ефективність такого чергування, так само як і зміна бобових та не бобових культур, багато в чому залежить від застосування добрив. Вона вища, якщо добрива не вносяться, оскільки тут усі переваги і біологічні особливості рослин проявляються сильніше.

Для умов зрошуваного землеробства важливо й те, що різні рослини неоднаково реагують на підвищення концентрації солей у ґрунтовому розчині.

Найбільше чутливі до підвищеного вмісту солей у ґрунті конюшина лучна, боби, люпин, горох, соя. Підвищену стійкість проти засолення мають буркун, лядвенець рогатий, гірчиця, костриця тростинна, пирій сизий, суданська трава.

Теоретичним підґрунтям чергування сільськогосподарських культур у сівозміні є взаємовідношення рослин з ґрунтовим середовищем, у тому числі з мікроорганізмами, що проживають у ґрунті (табл 2). Ґрунтова мікробіота в процесі своєї життєдіяльності створює умови для розвитку високих форм життя і за висловом В.І.Вернадського: «…самым активным связующим звеном между живой и мёртвой природой». Проте комплекс питань, пов’язаних зі зміною життєдіяльності мікроорганізмів і біохімічних процесів, що проходять у ґрунті в результаті вирощування рослин, як у сівозміні, так і поза нею. Це досить складний і в багатьох відношеннях до кінця ще не вияснений процес.

Ось чому проблема ролі рослин у формуванні мікробного населення ґрунтів представляє безсумнівний теоретичний інтерес і має велике практичне значення.

У зернових посушливих південних і південно-східних районах застосовують 4-5-пільні зернопарові сівозміни з одним полем чистого пару, збірним полем зернових бобових і двома-трьома полями озимих та ярих зернових.

У такому випадку ротацію 5-пільної сівозміни можна представити у вигляді двох ланок: пар - озимі зернові - озимі зернові; зернобобові й круп'яні ярі зернові. Частка зернових, зернових бобових і круп'яних культур від загальної площі ріллі тут досягає 80%. Після пару протягом двох років треба сіяти озимі зернові, а після зернових бобових і круп'яних - зернофуражні культури (ярі ячмінь, овес, жито, пшеницю). Чотирипільна сівозміна, що включає парове поле і три поля зернових, утворює єдину ланку.



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія мист-во. 2011. Вип. 10. С. 224–252 Ser. Art Studies. 2011. № 10. Р. 224–252 УДК 930.251:398.8:061.27(436) ІЗ ДОСВІДУ ДОКУМЕНТУВАННЯ ФОЛЬКЛОРНИХ МАТЕРІАЛІВ В АВСТРІЙСЬКОМУ НАРОДНОПІСЕННОМУ ТОВАРИСТВІ (STERREICHISCHES VOLKSLIEDWERK) Андрій ВОВЧАК Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1/345, 79602 Львів, Україна, тел.: (+38032) 239 47 20, e-mail:...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Державний вищий навчальний заклад «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Видання 3-тє, перероблене і доповнене ББК 316(075.8) УДК 60.5я73 Д 2 Рецензенти В. М. Ворона, д.е.н., академік, директор (Інститут соціології НАН України) Т. О. Петрушина, д.соц.н., (Інститут соціології НАН України) Редакційна колегія факультету управління персоналом та маркетингу Голова редакційної колегії О. К. Шафалюк, д.е.н., проф. Відп. секретар...»

«ББК 74.262.6 Г35 Рекомендовано Міністерством освіти і науки Украй (листвід30.01.2004р. № 1/11-385) ЗМІСТ Програми для профільного навчання Географія, 10-11 класи. Пояснювальна записка З Глобальна географія. Н. Муніч, П. Шищенко 5 Геоекологія. Г. Уварова 27 Загальна географія. С. Кобернік.Р. Коваленко 37 Взаємодія суспільства і природи. /. Половина 57 Медична географія. Л. Паламарчук, В. Шевченко 65 Країнознавство. Н. Бєскова, В. Бойко 71 Географія населення з основами демографії. Л. Паламарчук....»

«Мистецтвознавство СУЛІМ Р. А. ДИТЯЧІ ОПЕРИ МИКОЛИ ЛИСЕНКА ТА ЇХ СЦЕНІЧНА ДОЛЯ У сучасній культурі склалась особлива царина композиторської творчості, присвячена дітям. Зокрема, значного розвитку набули музично-театральні жанри – серед яких – опери, балети, музичні казки, мюзикли, музика до дитячих спектаклів тощо. Велику роль у започаткуванні цього напряму відіграв видатний український композитор Микола Лисенко (1842–1912), який став творцем дитячої опери – першої не лише в українській музиці,...»

«ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ СТАТИСТИКИ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ Рослинництво Львівської області СТАТИСТИЧНИЙ ЗБІРНИК ЛЬВІВ – 2012 Головне управління статистики у Львівській області Відділ статистики сільського господарства та навколишнього середовища У збірнику вміщено дані про посівні і зібрані площі, валовий збір та урожайність основних сільськогосподарських культур Львівської області у 2011 р. порівняно з попередніми роками. Розрахований на широке коло читачів. Вих. №...»

«КАТЕХИЗМ УКрАїнсьКої ГрЕКо-КАТолИцьКої цЕрКвИ «ХрИсТос – нАША ПАсХА» Katexizm_2012 [v.2].indd 1 07.08.12 07:28 Katexizm_2012 [v.2].indd 2 07.08.12 07:28 Синод УкраїнСької Греко-катоЛицької церкВи КАТЕХИЗМ УКрАїнсьКої ГрЕКо-КАТолИцьКої цЕрКвИ «ХрИсТос – нАША ПАсХА» Видавництво “Свічадо” Львів • 2012 Katexizm_2012 [v.2].indd 3 07.08.12 07:28 Удк 271.4 : 2.282.4 ББк 86.3-4 Х 93 Х 93 катехизм Української Греко-католицької церкви: Христос – наша Пасха. – Львів, 2011. – с. 336 + 64 іл. ISBN...»

«міжкультурна взаємодія ЛІТЕРАТУР Ростислав Чопик УДК 82-4.09(100=162.1):2-137(477.85/.87) ДВА ПОЛЯКИ I. ПОЛІСЬКА ВЕРСІЯ КОНРАДА Ось уже скоро століття літературознавців вабить загадка Джозефа Конрада (Коженьовського) – поляка, що став класиком англійської літератури. Причому не просто класиком, а класиком «у  квадраті», «учителем учителів», бо вплинув на становлення цілого ряду британських та американських майстрів пера (Е. Хемінгуей, Г. Грім, В. Голдінг, С. Фіцджеральд, Д. Лондон). І не просто...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2007. Вип. 41. С. 141-149 Ser. Philologi. 2007. № 41. P. 141-149 УДК 801.81(=161.2) 18/19 ДЕЯКІ АСПЕКТИ МЕТОДИКИ ЗАПИСУВАННЯ ФОЛЬКЛОРУ (кінець ХІХ–початок ХХ століття) Ганна СОКІЛ Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, вул. Університетська, 1/345, Львів, Україна, e-mail: folklore@franko.lviv.ua Розглянуто головні способи фіксації усної словесності –...»

«Всесвітнє антидопінгове агентство Національний антидопінговий центр України ВСЕСВІТНІЙ АНТИДОПІНГОВИЙ КОДЕКС Київ 200 УДК ББК Всесвітній антидопінговий кодекс / Національний антидопінговий центр України. Перекл. з англ. – К. : АВІАЗ, 2008. – 111 с. ISBN Всесвітній антидопінговий кодекс уперше був прийнятий у 2003 р. і почав діяти в 2004 р. Змінений Всесвітній антидопінговий кодекс був затверджений Радою засновників Всесвітнього антидопінгового агентства 17 листопада 2007 р. Переглянутий...»

«демократичних цінностей і правил гри та поступове їх включення в нову політичну систему. Цей процес засвоєння має закріпитись на рівні повсякденної свідомості у формі простої звички та проявлятися у різноманітних формах активності. Лише тоді можна буде говорити про формування в українців нової громадянської культури, притаманної усім демократичним державам, які вважають основою своїх політичних процесів саме виборчий процес. У цьому випадку головна роль відводиться політичній просвіті, яка...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»