WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 47 | 48 || 50 | 51 |   ...   | 58 |

«С. I. Білокінь Б 61 Музей України (Збірка П. Потоцького): Дослідження, матеріали. Монографія / Нац. Києво-Печер. іст.-культ, заповідник, НАН України. Ін-т історії України. Центр ...»

-- [ Страница 49 ] --

Срок – 3 дня.

Ответственный секретарь правительственной комиссии підпис /[Я.]Письменный 874 /“ 875.

Важко сказати, кому дали копію, призначену Євгенії Рудинській, адже сама вона була вже далеко від свого музею і Києва. У протоколі засідання президії ВУАН від 13 лютого 1934 року зазначено, що Музеї - діячів, етнології, театральний та мистецтв було вирішено передати Наркоматові освіти: "Просити НКО прийняти зазначені музеї не пізніше 1 березня 1934 р." 876. Сучасний дослідник Олександр Бонь вважає, що з кінця березня 1934 року Музей діячів “практично припинив своє існування” 877. Не знати також, хто персонально перетягував музейні фонди до приміщення Музею України і як реаґував на цю акцію Потоцький. Сестра Лесі Українки Ольга Косач-Кривинюк бачила, як виглядали фонди Музею діячів пізніше: "[...] майно поневірялося по горищах та підвалах Лаврського "Музейного містечка" після арешту та заслання завідувачки музею п.Рудинської" 878. Ольга Петрівна припускала, що це майно, "якщо не знищилося", то Там само. Арк. 93. 1935 сільськогосподарський музей фіксується на вул. Паризької комуни (Михайлівській). Див.: Шеремет И.Ф. Передвижная инструктивно-показательная хата-лаборатория и ее работа // Сов. музей. 1935. № 5. С. 89-91.

Письменний Яков Вульфович (1902-1937) – чекіст, льотчик. Мав юридичну освіту. Голова правління аероклубу “Динамо”. Член правління макаренківської колонії ім. Горького, один з найзатятіших опонентів педагога-письменника. Газета “Правда” 18 серпня 1935 писала: “6 київських динамівців – товариші Письменний, Ворончук і Семенов, які вивчили льотну справу без відриву від своєї роботи (sic) […] вивершують до дня авіації великий спортивний переліт Київ-Памір-Москва-Київ довжиною понад 9 тисяч кілометрів” (Письменний Я. Київ-Памір. К.: Комуніст, 1936. Суперобкладинка). Саме цьому Письменному 11 червня 1934 писав нарком В.Затонський: “Т.Письменний! По поводу Михайловского Собора любители старья подымают шум, будто там на стенках (частью на виду, частью в замазанном виде под слоем штукатурки) имеются древние картины (мозаика и фрески). Я направил в Киев нашего заведующего Музейным отделом т.Макаревича с тем, чтоб он без шуму организовал обследование, поковырял где надо стенки и т.п. […] “Музейщики” будут, разумеется, тянуть волынку. В этом деле в дальнейшем нам придется разбираться вместе в Всеволодом Аполлоновичем [Балицким]” (Міяковський Володимир Варлаамович (1888-1972). Як зруйновано Золотоверхого Михайла в Києві // Наші дні. Львів, 1943. Ч. 10. С. 2). 24 червня 1937 Письменний був ув'язнений. Його розстріляли. Посмертно реабілітований (Шаповал Юрій Іванович (нар. 1953), Пристайко Володимир Іванович, Золотарьов Вадим (нар. 1961). ЧК-ГПУ-НКВД в Україні:

Особи, факти, документи. К.: Абрис, 1997. С. 532; Абаринов Александр, Хиллиг Гетц. Испытание властью:

Киевский период жизни Макаренко, 1935-1937 гг. Марбург, 2000. С. 84-87 (= Opuscula Makarenkiana. № 22).

–  –  –

Історія Національної Академії наук України, 1929-1933: Док. і мат. К., 1998. С. 335. Підписали Президент ВУАН О.Богомолець і вчений секретар Президії І.Адамович.

Бонь О.І. Академік О.П.Новицький і Музей українських діячів науки та мистецтва // Київська старовина. 1999. Листопад-грудень. № 6 (330). С. 131.

Косач-Кривинюк Ольга Петрівна (1877-1945). Леся Українка: Хронологія життя і творчости. НьюЙорк: УВАН, 1970. С. 25.

потрапило до київського історичного музею 879. Наприкінці 60-х років Євгенія Яківна казала мені, що, повернувшись до Києва, так і не довідалася, куди експонати її музею зрештою поділись 880. Здебільшого це невідомо й досі.

Але ще більше вражає інше. Виходить, у лютому 1932 року сільськогосподарський музей перекинули до Музею діячів і Театрального, - у червні 1934 року фонди саме цих двох музеїв - Музею діячів і Театрального - опинились у приміщенні Музею України Потоцького. Чи знали ті, хто керував цими реорганізаціями, що невдовзі буде заарештовано самого Павла Платоновича?

Розповідаючи про нищення музейних фондів, не можна не згадати про музеї Інституту історії матеріальної культури, заснованого 15 листопада 1934 року. Петро Курінний розповідав: "Археологічний та етнографічний музеї, як зазначає звіт Інституту, були "законсервовані". Останнім словом було задекоровано той факт, що Археологічний музей Академії наук та Кабінет антропології й етнології з Етнографічним музеєм було викинуто з їх помешкань та схованок до підвалів 19-го корпусу К.П.Лаври, де вони поступово аж до 1938 року руйнувалися" 881.

Навесні 1934 року пройшла нова хвиля арештів. У березні забрано музейника Михайла Рудинського, який, як ми пам'ятаємо, подарував Музеєві України якісь експонати. 20 березня 1934 року заарештували археолога й завідуючого відділом Херсонського краєзнавчого музею Олександра Тахтая 882. 28 березня ув'язнено ученицю Данила Щербаківського Євгенію Юріївну Спаську. 31 березня вирішено заслати її до Казахстана на три роки 883. 1 квітня заарештовано Михайла Павленка, який, як пригадуємо, лишив гарну статтю про П.Потоцького і його музей. 11 квітня заарештовано його товариша з Товариства дослідників української історії, письменства та мови Володимира Перетца (помер у Саратові 23 вересня 1935), 26 квітня – Миколу Макаренка (4 січня 1938 року у Новосибірську його розстріляли). 21 травня забрали завідувачку відділом Харківського музею Ксенію Берладину 884. 1934 року було заслано директора музею Слобідської України Корнія Черв'яка 885. Усунуто від завідування Бахчисарайським музеєм Усеїна Абдурефієвича Боданінського. 1937 року його було арештовано, а невдовзі

– розстріляно 886.

–  –  –

Дещо з того (силуетні портрети роботи Георгія Нарбута) я виявив у нинішньому Національному художньому музеї України.

Курінний П. Історія археологічного знання (1970). С. 119-120.

Граб Василь Іванович, Супруненко Олександр Борисович (нар. 1957). Археолог Олександр Тахтай.

Полтава, 1991. С. 23.

В обліково-наглядовій справі зберігається довідка, датована 25 квітня 1947: «В первые годы ссылки продолжала поддерживать связи с высланными и ссыльными украинскими националистами». 13 травня 1947 було вирішено: «В связи с тем, что Спасская проходит по учетно-наблюдательному делу, ходатайство о снятии судимости оставить без последствий» (ЦДАГО України. Ф. 263. Оп. 1. № 30 353. Т. 1. Арк. 2 – зв., 4 – зв., 17; Т. 2. Арк. 19, 21; Маньковська Р. Музейництво в Україні. С. 130). Вона померла 12 вересня 1980, влада реабілітувала її щойно 1989-го. Її ім'я викарбувано у меморіалі пам'яті репресованих мистців України, відкритому 16 грудня 1996 біля Академії мистецтва (Пам'яті загиблих // Мистець. К., 1997. Ч. 1. С. 1;

Пам'ятки України. 1998. Ч. 1 (118). С. 111). Пор.: Борисенко Вал. Нариси з історії української етнології (2002). С. 62.

Побожій Сергій. Олена Нікольська. С. 122; Шудря Євг. Подвижниці народного мистецтва. Зош. 1. С.

40-42.

Черв'як Корній Григорович (13 вересня 1894, с.Млинів Дубенського пов. - ?) – краєзнавець, музейник. Заснував музей у Коростені 1923. Очолював музейний сектор Наркомосу. Див.: Наука и научные работники СССР. Ч. VI. С. 467; Міллер Михайло Олександрович (1883-1968). Доля українських археологів під Совєтами // ЗНТШ. Том CLXXIII. Париж; Чікаґо, 1962. С. 121; Куріло О. Нариси розвитку археології (2002). С. 234-235.

Мусаева Улькера Кязимовна. Подвижники крымской этнографии 1921-1941: Историографические очерки / Под ред. А.А.Непомнящего. Симферополь, 2004. С. 46.

Чекістам дуже розходилося про ліквідацію Музею діячів у Лаврі, отже, ще заздалегідь, у березні, вони подбали про вилучення Євгенії Рудинської. 27 березня 1934 року датується постанова про обрання запобіжного заходу проти неї, того самого дня її допитали, і вона дала підписку про невиїзд. Прикрі для неї свідчення дав колега – співробітник Історичного музею Федір Демидчук 887. Її вирішили заслати до Котласа, відправляючи туди «одиночным порядком» 888.

Як відзначав, уже виїхавши на еміґрацію, Михайло Міллер, у Дніпропетровському музеї із 22 службовців було заарештовано 20: "З них секретар музею Садовий умер у в'язниці, Греків був розстріляний, а всі інші – зникли і їхня доля – невідома. Звільнили пізніше хіба одного А. Добровольського 889. З усіх службовців було залишено на місці лише двох найменших – доглядачку Червяцову (sic) та прибиральницю Дузь" 890. За відомостями сучасного дослідника А.Ситника, двоє службовців (прибиральниця Дузь та доглядачка Червецова) лишилось із 17. Ситник називає ув'язнених - етнографа Василя Кравченка 891, історика Василя Грекова, Аркадія Добровольського 892 та ін. Інакше кажучи, увесь персональний склад музею було розгромлено так, як це сталось у харківському Музеї українського мистецтва. Тут доречно нагадати формулу, яку чули з вуст Кагановича: “Мы снимаем людей слоями” 893.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Слідом за цими музеями було розгромлено запорізький (Дніпрельстанівський) музей

– ув'язнено Миколу Філянського 894, Генріха Мартенса, Петра Смолічева. Тодось Кіранів повісився у музейному приміщенні 896.

У Всеукраїнському музейному містечку (7 корпус, помешк. 2) 23 травня 1935 року було арештовано визначного бойчукіста Онуфрія Терентійовича Бізюкова 897. 15 ЦДАГО України. Ф. 263. Оп. 1. № 26867 ФП / кор. 138. Арк. 5 - зв. Демидчук Федір Іванович (нар.

1903, Ломжа) – співробітник, потім заступник директора Всеукраїнського історичного музею (ЦДАГО України. Ф. 263. Оп. 1. № 33050 ФП / кор. 285. Арк. 27). 1931 "Пролетарська правда" призначила його ("виділила") для обстеження роботи музеїв.

Там само. Арк. 3 зв., 12, 15-16.

Добровольський Аркадій Вікторович (1885 – 1956) – археолог. У 1925-32 працював у Херсонському, 1932-38 – Дніпропетровському, 1938-39 – Одеському археологічному музеях. З 1939 н.с., потім зав. відділом Ін-ту археології. Архів – у Наук. архіві Інституту археології (Ф. 14 – 38 од.зб.). Дж.:

Лагодовская Е.Ф. А.В.Добровольский // КСИА АН УССР. Вып. 7. 1957. С. 113-114; Пастернак Яр.

Археологія Україна. Торонто, 1961. Пок. (фото – с. 23); Мезенцева Г. Дослідники археології України. С. 39;

Куріло О. Нариси розвитку археології (2002). С. 141-142.

Міллер Михайло. Дніпропетровський (Катеринославський) Крайовий Музей // На слідах. Ontario, California, 1956. Ч. 1 (5). С. 11; Його ж. Доля українських археологів під Совєтами // ЗНТШ. Том CLXXIII.

Париж; Чікаґо, 1962. С. 121.

Шевчук Мирослава Валеріївна, Титов Володимир. Відоме і невідоме «Товариство дослідників Волині» // Наука і культура. Вип. 24. К., 1990. С. 76; Костриця М.Ю., Мокрицький Г.П. Народознавець і «ворог народу» // Репресоване краєзнавство. С. 84-93; Малюк Михайло. Василь Кравченко: Спроба життєпису // Наука і культура. Вип. 25. К., 1991. С. 183-190.

Ситник А.А. Слово про «Запорозького характерника» // Репресоване краєзнавство. С. 158. Пор.:... З порога смерті... Вип. 1. С. 158-160.

Восленский М. Номенклатура - господствующий класс Советского Союза. Москва: Октябрь, Сов.

Россия, 1991. С. 95.

Філянський Микола Григорович (6 грудня 1873, с. Попівка Миргородського пов. Полтавської губ. – 12 січня 1938, Київ) – поет, музейник. Організатор і директор музею Дніпробуду. Його силуетний портрет (туш, акварель) виконав Б.Пилипенко (Каталог виставки «Художник сьогодні». Х., 1927. С. 16).

Заарештований 11 жовтня 1937. Розстріляний. Див.: Обірвані струни: Антологія поезії поляглих, розстріляних, замучених і засланих 1920-1945 / Вибір, передмова й довідки Богдана Кравцева. Нью-Йорк:

НТШ, 1955. С. 41-52; Славутич Яр. Розстріляна муза: Сильвети. [Detroit:] Прометей, 1955. С. 25-28; Шевчук Валерій Олександрович. Сковорода - Філянський і явище українського необарокко // Наука і культура. Вип.

22. К., 1988. С. 388-395; Граб Василь Іванович. За відсутністю складу злочину // Репресоване краєзнавство.

С. 255-258; Його ж. Нерозривно пов'язаний з Україною // Реабілітовані історією. К.: Полтава: Рідний край,

1992. С. 112-116; Шевчук Валерій. Ліричні одкровення // Репресоване «відродження». С. 322-331.

Пастернак Яр. Археологія Україна. Торонто, 1961. С. 313, 339.

Міллер Мих. Доля українських археологів під Совєтами // ЗНТШ. Том CLXXIII. Париж; Чікаґо, 1962.

С. 122; Ситник А.А. Слово про «Запорозького характерника». С. 158.

листопада спеціальна колегія Київського обласного суду "засудила Бізюкова до 3 років ВТТ за те, що серед художників проводив антирадянську агітацію, вихваляв мистецтво буржуазних країн". Він рано сів, тож Великий Терор 1937-38 років прокотився Україною за його відсутності, й він повернувся й дожив уже до наших часів (помер 15 березня 1986 року). Павло Платонович не міг його не знати.

У ці місяці з'явилась моторошна стаття Андрія Хвилі: «Майже з перших років революції, - писав він, - до 1931 року в апараті НКО саме музейною ділянкою керували такі махрові контрреволюціонери-націоналісти, як Яворський, Коник 898, Озерський 899, Червяк, Дубровський, Криворотченко і т. ін. Зрозуміло, яку «лінію» вони проводили в керівництві музеями […]. Ці контрреволюціонери, використовуючи музейну ділянку для своєї шкідницької роботи, […] порозставляли своїх людей майже у всіх музеях, особливо у найголовніших. У Всеукраїнському Музейному Городку заправляв націоналіст Курінний. У Київському Історичному музеї сиділи націоналісти Ернст, Щербаківський. У Київському музеї західного мистецтва працювали контрреволюціонери Врона, Христовий 900. У Харківському музеї українського мистецтва був контрреволюціонер Таранущенко

Архів СБУ. № 30535 ФП. Арк. 5.

Коник Клим Йосипович (1888, Санок, Галичина – 3 листопада 1937, Сандормох) – функціонер, правознавець. На 1 червня 1916 підхорунжий 2 сотні 1 полку УСС (Українські січові стрільці, 1914-1920.

Другий наклад. Львів, 1936. С. 147). Член ВКП(б) з 1920. Ректор Житомирського ІНО. Заступник завідуючого Управлінням науковими установами НКО УСРР (1928-30). Його як заст. Упрнауки, заст.

наркома освіти Полоцького та зав. Упрліту Фалькевича підписи стоять під розпорядженням Наркомосу від 18 грудня 1929 „Про вилучення з сучасної літературної мови слів „жид”, „кацап”, „хохол” (Бюлетень Народнього комісаріяту освіти. 1929. Грудень 24-31. № 51 (190) – 52 (191). С. 8). Керівник групи планування науки Держплану УСРР. Ар. 5 травня 1933 у справі УВО. 23 вересня 1933 одержав 5 років позбавлення волі.



Pages:     | 1 |   ...   | 47 | 48 || 50 | 51 |   ...   | 58 |
 
Похожие работы:

«Інтегрований урок з української мови та трудового навчання в 7-му класі «Кухарі-мовознавці» Тема: з української мови – «РЗМ. Твір-розповідь про процес праці», з трудового навчання – «Особливості приготування страв із круп»Мета уроку: навчити писати твір-розповідь про процес праці; • навчити готувати страви з крупів; • повторити типи та стилі мовлення, особливості побудови розповіді та опису; • ознайомити дітей з видами крупів, їхнім значенням у харчуванні людини, народними • традиціями,...»

«ПРОБЛЕМИ СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВА PROBLEMY SLOVIANOZNAVSTVA 2002. Вип.52. С.211–230 2002. Vol.52. Р.211– VІІІ МІЖНАРОДНИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ КОЛОКВІУМ (Львів, 20–22 травня 1999 р.) ІХ МІЖНАРОДНИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ КОЛОКВІУМ (Львів, 23–25 травня 2000 р.) РЕЗЮМЕ ВИСТУПІВ Обидва славістичні форуми, за усталеною традицією, відбулися у Львівському національному університеті імені Івана Франка. У них взяли участь і виступили славісти України, а також науковці ряду зарубіжних країн – Білорусі, Болгарії, Росії, Польщі,...»

«Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського Видавнича справа та редагування Методичні рекомендації до написання курсових та кваліфікаційних робіт Бар 2012 УДК 378.016/655.41(072) ББК 76.17р30 Л 33 Укладач: Лебединська Т.М. Видавнича справа та редагування: Методичні рекомендації до написання курсових (кваліфікаційних) робіт. – Бар, 2014. – 36 с.Рецензенти: Сторожук А.І., кандидат мистецтвознавства, доцент, заступник директора з науково-методичної роботи та міжрегіональних...»

«НАУКОВI ЗАПИСКИ Серія: філологічні науки Випуск МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА НАУКОВІ ЗАПИСКИ Серія: Філологічні науки (літературознавство, мовознавство) Випуск Кіровоград – 2005 НАУКОВI ЗАПИСКИ Серія: філологічні науки Випуск 62 ББК 83.34 УКР 6 Н 3 Наукові записки. – Випуск 62. – Серія: Філологічні науки (літературознавство, мовознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. – 258 с. ISBN...»

«35. Ярцева В. Н. Историческая морфология английского языка / В.Н.Ярцева. – М. – Л.: АН СССР, 1960. – 194 с.36. Ярцева В. Н. Иерархия грамматических категорий и типологическая характеристика языка / В.Н.Ярцева // Типология грамматических категорий. Мещаниновские чтения. – М.: Наука, 1975. – С. 5-23.37. Яковлева Е. С. О понятии “культурная память” в применении к семантике слова / Е.С.Яковлева // Вопросы языкознания. – 1998. – №3. – С. 43-73. 38. Язык о языке / Под общ. рук. и ред. Н. Д....»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології ПРОГРАМА Всеукраїнської наукової конференції за участю молодих учених «Людина і соціум у контексті проблем сучасної філологічної науки» 5 квітня 2012 року Київ – 2012 ОРГКОМІТЕТ ГОЛОВА ОРГКОМІТЕТУ: – СЕМЕНЮК Григорій Фокович – директор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри новітньої української літератури. ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ...»

«ІНФОРМАЦІЯ УКРАЇНСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КАЛЕНДАР ЮВІЛЕЙНИХ ТА ПАМ’ЯТНИХ ДАТ СІЧЕНЬ 1.01.1880p. – 125 р. з дня виходу першого номеру газети „Діло” у Львові (редактор Володимир Барвінський). 1.01.1880р. – 125 р. з дня виходу часопису „Батьківщина” у Львові (редактор Юліан Романчик). 5.01.1880 р. – 125 р. з дня народження Верховинця (Костів) Василя Миколайовича, композитора, фольклориста, хореографа, педагога, автора багатьох пісень, обробок, фольклорних зразків. Педагогічна діяльність пов’язана з...»

«Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки», Вип. 17 УДК 811.161.2’373.2 М. А. Курушина Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна СЕМАНТИЧНІ ОПОЗИЦІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ ОНОМАСТИКОНІ Стаття присвячена дослідженню семантичних опозицій в українському ономастиконі. Висвітлено основні підходи до вивчення власних назв у сучасному мовознавстві, уточнено поняття «семантичної опозиції» щодо ономастикону. Відзначено, що семантична опозиція є однією з основних...»

«УДК 81.27’246. Світлана Соколова м. Київ ОСНОВНІ ТИПИ МОВНОЇ ПОВЕДІНКИ КИЯН (ЗА ДАНИМИ АНКЕТУВАННЯ) У статті схарактеризовано типи мовної поведінки сучасних мешканців Києва на тлі мовної ситуації в місті з урахуванням її динаміки. Реальні типи мовної поведінки киян зумовлені передусім їхньою мовною компетенцією (координативний чи субординативний тип двомовності) та умовами спілкування, які не завжди відповідають власним мовним преференціям мовців і спонукають до пристосування. Толерантне...»

«ISSN 2078-5534. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2012. Випуск 56. Частина 1. С. 297–305 Visnyk of the Lviv University. Series Philology. 2012. Issue 56. Pаrt 1. Р. 297–305 УДК 811.161.2’37 КРОСКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ВЛАСНИХ НАЗВ (НА МАТЕРІАЛІ ПІСЕННОГО ФОЛЬКЛОРУ СЛОВ’ЯН) Наталія КОЛЕСНИК Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, кафедра історії та культури української мови, вул. Коцюбинського. 2, Чернівці, Україна, 58012, е-mail: nkolesnyk@yahoo.pl...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»