WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 9 |

«ОБЛАСТЯХ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ (ДРУГА ПОЛОВИНА 60-Х РР. ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.) ...»

-- [ Страница 4 ] --

Методологічні основи пізнання історії ґрунтуються на діалектичному підході до подій минулого. Серед цих основ – принципи історизму, науковості, об’єктивності, всебічності. Згідно з принципом історизму, еволюцію аграрних відносин у дисертаційній роботі досліджено поетапно та з погляду їх становлення і розвитку в сільській місцевості Карпат. Кожне явище проаналізовано крізь призму конкретного досвіду історії, при цьому зберігаючи причинні зв’язки між різними явищами й подіями. Явища аграрної історії карпатського села розглянуто у взаємозв’язку з іншими, визначаючи їхнє місце в системі суспільних відносин регіону зокрема та держави в цілому. Дотримання принципу об’єктивності вимагає чіткого обґрунтування закономірності, неупередженої оцінки перебігу процесів аграрних перетворень. Досягти цього, на нашу думку, вдалося спираючись на численні опубліковані факти, архівні джерела з історії карпатського села.

До методів дослідження еволюції аграрних перетворень, використаних у процесі написання дисертаційної роботи, слід віднести загальнонаукові, які використано на емпіричному і теоретичному рівнях дослідження, серед них:

абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія, моделювання, порівняння, системний метод, метод прогнозування та ін. У процесі дослідження використано також специфічні історичні методи, серед яких: порівняльносторичний, ретроспективний, історико-ситуаційний та стадіально-регіональний.

Порівняльно-історичний метод дозволив здійснити аналіз формування аграрних відносин у досліджуваний період і допоміг визначити характер та напрями їх розвитку. Порівняння еволюції аграрних відносин у різні періоди дозволило проаналізувати характер їх формування, виявити окремі риси, яких зазначені відносини набували чи втрачали в процесі розвитку. Використання вищевказаних методів дозволило здійснити аналіз формування аграрних відносин у досліджуваний період, визначити характер та напрями їх розвитку, оцінити здобутки та прорахунки аграрного господарювання.

Соціалістичні перетворення в західних областях Української РСР 1939–1979: збірник документів і матеріалів. – К. : Наукова думка, 1980. – 541 с. ; Суспільно-політичний розвиток західних областей УРСР 1939–1989: збірник документів і матеріалів. – К. : Наукова думка, 1989. – 445 с. ; Аграрна реформа на Львівщині. Документи і матеріали (1990–1994) ; за ред. М.Гладія. – Львів : Каменяр, 1994. – 160 с.

Отже, історіографічний огляд з досліджуваної теми дає підстави констатувати, що проблеми формування і становлення аграрно-виробничих і соціальноекономічних відносин у карпатському селі впродовж десятиліть привертали і продовжують привертати увагу дослідників. Водночас процеси еволюції цих відносин, їх соціальної складової, ще не стали предметом спеціального дослідження.

У процесі підготовки дисертаційної роботи опрацьовано матеріали 14 фондів двох центральних і чотирьох регіональних архівних установ та понад 800 архівних справ.

Другий розділ “Аграрне господарювання в областях Карпатського регіону у другій половині 60-х – 70-х рр. ХХ ст.” розкриває історичні передумови, сутність та наслідки аграрних перетворень середини 1960-х і напрями аграрного господарювання в регіоні у 1970-х рр.

У розділі визначено історичні чинники, що зумовили необхідність проведення чергових аграрних реформ у другій половині ХХ ст. Відзначено, що впродовж сторіч західноукраїнські землі в різні періоди перебували у складі кількох іноземних держав. Здійснення будь-яких реальних аграрних перетворень у регіоні залишалося неможливим через короткочасність державності.

Із встановленням у 1939 р. радянської влади на території Західної України (крім Закарпаття та Буковини) швидкими темпами було проведено примусову колективізацію. Аналогічні соціалістичні перетворення щодо аграрної сфери було здійснено в Північній Буковині та на Закарпатті, які ввійшли до складу радянської України відповідно 2 серпня 1940 р. та 29 червня 1945 р. Як наслідок, до початку 1950 р. 98,7% орної землі регіону зосередилося в колгоспах.

Здійснена земельна реформа 1945 р. на Закарпатті, згідно з Постановою Народної Ради Закарпатської України, фактично вперше закріпила право власності селянина на землю, однак не виправдала сподівань селянства щодо вільного господарювання на власній землі. Суцільна колективізація 1946–1950 рр. не сприяла швидкому піднесенню сільського господарства регіону і не могла привести селянство до заможного життя.

Необхідність проведення чергових реформ в аграрній сфері України у другій половині 60-х рр.

минулого сторіччя була зумовлена неефективністю попередніх перетворень на селі. В період “хрущовської відлиги” (1954–1964 рр.) у державі продовжувало домінувати необдумане експериментаторство в сільському господарстві. З іншого боку, постійні ініціативи М.С.Хрущова в економіці в цілому та в аграрній сфері зокрема надзвичайно виснажували сільське господарство. В областях Українських Карпат приріст валової продукції сільського господарства всіх категорій становив у 1958–1965 рр. 0,8% (по УРСР – 3%).

У зв’язку із складним становищем у сільському господарстві радянське керівництво намагалося вивести галузь із системної кризи. Аналіз стану справ у сільському господарстві країни було зроблено на березневому (1965 р.) пленумі ЦК КПРС, який окреслив завдання піднесення сільського господарства та підведення під нього міцної економічної основи, ліквідації відмінності між містом і селом, перетворення сільськогосподарської праці в різновид індустріальної, створення максимально сприятливих умов для всебічного розвитку особистості.

Історики, аналізуючи зміни господарювання на селі, вважають період після березневого (1965 р.) пленуму ЦК КПРС та квітневого (1965 р.) пленуму ЦК КПУ новим етапом у розвитку сільського господарства. Дійсно, пленуми намітили курс на сталий та прискорений розвиток галузі, хоча наслідки чергової аграрної реформи були неоднозначні. Сільське господарство України продовжувало розвиватися в умовах функціонування командно-адміністративної, тоталітарної системи управління. Село розглядалося як сировинний придаток індустрії, полігон для апробації своєї господарської та соціальної політики. Реальної, виваженої аграрної політики як у Радянському Союзі, так і в Українській РСР не було вироблено.

Об’єктивні економічні закони господарювання не працювали, декларований новий порядок планування, розвиток товарних відносин, кооперації та виробничої демократії на селі, запровадження гнучкої цінової, податкової та кредитної політики так і не було втілено в життя, основне ж – адміністративно-примусові принципи та методи керівництва – залишалося пріоритетним.

Виробництво сільськогосподарської продукції в областях Українських Карпат у середині 60-х рр. здійснювали 1109 колективних та державних аграрних підприємств, що становило 10,2% від їх загальної кількості в Україні. Згідно з даними офіційної статистики, показники аграрного виробництва в регіоні в середині 1960-х рр. були нижчі, ніж середньореспубліканські. Підвищення закупівельних цін сприяло зростанню вартості основних виробничих фондів, збільшенню прибутків господарств. Проте через подорожчання запасних частин, нафтопродуктів, будівельних матеріалів, збільшення відрахувань до фондів пенсійного забезпечення та соціального страхування господарства втрачали чотири п’ятих своїх доходів.

У 1970-х рр. в УРСР здійснювалися глобальні програми механізації, меліорації та хімізації аграрної галузі. Для областей Українських Карпат актуальними були питання меліорації земель, адже близько 40% наявних сільськогосподарських угідь регіону потребувало осушення. На меліоративне поліпшення сільгоспугідь витрачалися значні кошти. Однак здійснити меліоративні роботи в необхідному обсязі в карпатських господарствах не дозволяла нестача спеціальної техніки, будівельних матеріалів, кваліфікованих кадрів. У цілому впродовж 1965–1970 рр.

площа осушених земель у регіоні зросла на 10,9%, зрошуваних – на 27%. Проте вже до середини 1970-х рр. третина осушених земель потребувала реконструкції через неналежний догляд за дренажними мережами.

Програма механізації передбачала насичення сільськогосподарського виробництва технікою, а згодом – реалізацію ідеї комплексної механізації. Для передгірних та гірських господарств областей Українських Карпат проблемним залишалося забезпечення їх технікою, пристосованою до роботи на гірських схилах, а також досягнення високого рівня концентрації тракторів у господарствах. Втілити в життя ідею комплексної механізації сільського господарства не вдалося. Впродовж десятиліть механізація сільського господарства в регіоні мала локальний характер, вона стосувалася лише окремих операцій, а переважна частина виробничих процесів, як і раніше, виконувалася вручну.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Підключення колгоспів та радгоспів до державних енергосистем привело до швидкого зростання енергетичних потужностей у сільському господарстві. В колгоспах Карпатського регіону споживання електроенергії зросло в 1,6–1,9 раза.

Здійснені заходи з меліорації, електрифікації та механізації аграрного виробництва до певної міри позитивно вплинули на результати господарювання. За період восьмої п’ятирічки (1966–1970 рр.) основні виробничі фонди колгоспів та радгоспів регіону зросли у півтора раза, дещо збільшилася валова продукція сільського господарства. Проте, підвищення закупівельних цін на продукцію сільського господарства призвело до зростання цін на продукцію промисловості, що стримувало піднесення аграрного виробництва.

Більш раціональному веденню господарювання мала сприяти здійснювана в кінці восьмої п’ятирічки спеціалізація та концентрація сільськогосподарського виробництва карпатських областей, що вимагало створення міцної промислової бази аграрної сфери. В регіоні 1973 р. функціонувало 28 міжгосподарських об’єднань із виробництва сільськогосподарської продукції. Цього ж року було збудовано п’ять міжколгоспних комбікормових заводів, однак їх потужностей не вистачало. Процеси спеціалізації аграрного виробництва зумовили також необхідність збільшення капіталовкладень в розвиток інфраструктури обслуговуючих галузей.

В областях Українських Карпат налічувалася значна кількість економічно відсталих колгоспів, розташованих у гірській і передгірній підзонах. Найбільше їх було в Закарпатській області – 98, Івано-Франківській – 92 та в Чернівецькій – 19. У постановах ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР, кінця 1960-х рр., для подолання відставання економічно слабких господарств було визначено ряд завдань:

упровадження внутрігосподарського розрахунку, гарантованої оплати праці, зміцнення кадрами, забезпечення гірських колгоспів технікою і обладнанням для подальшого розвитку допоміжних підприємств і промислів. Однак передбачені заходи мали незначний вплив на зміцнення економіки відсталих колгоспів гірських районів Карпат, оскільки, частина з них залишилася не реалізованою. До того ж, зростала собівартість виробництва.

Для господарств Карпатського регіону з хронічним сільським перенаселенням, надлишком робочої сили та наявністю необхідної сировини важливе значення мав розвиток підсобних підприємств та промислів. У регіоні в 1970-х рр. один працездатний колгоспник упродовж року в середньому був зайнятий не більше 198 днів проти 290 по УРСР. У гірських районах цей показник становив у середньому 173 дні, або 59,5% річного фонду робочого часу. Низький рівень використання трудових ресурсів був зумовлений передовсім сезонністю сільськогосподарського виробництва.

Були допущені також істотні прорахунки в напрямку спеціалізації і концентрації виробництва, особливо у тваринництві, слабкою залишалася інвестиційно-фінансова діяльність як колгоспів, так і державних сільгосппідприємств. Сільське господарство регіону виявилося не готовим до процесів прискореної спеціалізації та концентрації, що призвело до збільшення виробничих витрат, погіршення системи управління, руйнування цілісності сільськогосподарської праці та деформації соціальної інфраструктури села.

Таким чином, як засвідчує ретроспективний аналіз, селянське питання в областях Українських Карпат не було розв’язано ні урбаріальними реформами, ні скасуванням кріпацтва, ні через насильницький процес колективізації в перші роки радянізації, ні шляхом проведення аграрних реформ в наступні післявоєнні роки.

Аграрне виробництво регіону в 1960–1970-х рр. відзначалося окремими успіхами, які не могли суттєво вплинути на стабілізацію галузі. Причинами такого становища були істотні прорахунки у використанні землі; хронічна нестача техніки, пристосованої для роботи в умовах Карпат, матеріальних, фінансових ресурсів;

низький рівень використання трудових ресурсів, неефективне управління аграрним сектором. Сільське господарство в досліджуваний період функціонувало в умовах командно-адміністративного тиску влади та суцільної централізації управління, що негативно впливало на його розвиток.

Окремі організаційно-економічні заходи з боку партійних і радянських управлінських органів щодо підвищення рівня виробництва і рівня життя сільських трудівників не мали вагомої віддачі. Досягти запланованих обсягів сільськогосподарського виробництва в досліджувані роки не вдалося, що було зумовлено відсутністю ініціативи та самостійності у вирішенні організаційних питань керівництвом господарств, незацікавленістю працівників у результатах виробництва.

У третьому розділі “Карпатське село у 1980–1990–х рр.” автором досліджено динаміку аграрних змін у 1980-х рр., зусилля центральної і місцевої влади розв'язати продовольчу проблему та здійснення аграрної реформи в регіоні в 1990-х рр.

У розділі проаналізовано управлінські проблеми, напрями та наслідки аграрного господарювання у 1980-х рр. Сільське господарство традиційно продовжувало забезпечувати потреби населення в продовольстві та промисловості в сировині. Управління ж сільським господарством залишалося жорстко централізованим. Проблеми галузі невпинно зростали.

Змінити стан справ в аграрній сфері мали Продовольча програма СРСР та республіки на період до 1990 р. Прийнята 1982 р. програма визначала завдання активізації розвитку агропромислового комплексу, які є актуальними і на сьогодні.

Відзначалося, що курс на ефективність аграрного виробництва вимагає одночасного прискореного розвитку галузей, пов’язаних із транспортуванням, переробкою і зберіганням сільськогосподарської продукції.

Одним із напрямів реалізації програми було визнано вдосконалення управління, планування та економічне стимулювання галузі, упорядкування оплати праці селян.

У 1980-х рр. рівень доходів за працею робітників радгоспів становив 81%, а колгоспників – 63% заробітної плати робітників та службовців у промисловості. У складних умовах сільськогосподарського виробництва гірської зони Карпат оплата була на 31% нижчою порівняно з лісостеповою зоною.



Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 9 |
 
Похожие работы:

«110 Наукові записки ТНПУ: Літературознавство Роман Купчинський у спогадах «Мої добрі знайомі» писав: «Вечорами Новіна цікаві речі оповідав: про Париж, у якому перебував, про Краків, де студіював філософію і мешкав у Богдана Лепкого. Одного разу заспівав нам свою мелодію до „Видиш, брате мій. І ніхто її не записав, вона слабша, як Лева Лепкого, але все таки цікава. Шкода, що пропала» [6]. З мелодією Леся Розлуцького Була випущена платівка. А вже потім Лев Лепкий опрацював варіант Леся...»

«_Педагогічні науки_ Література 1. Варшавчик М.Я. Джерело історичне // Джерелознавство історії України: Довідник. / Микола Якович Варшавчик. Київ, 1998. С. 40 – 42.2. Волощук Є.В. Зарубіжна література: Підручн. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів. / Євгенія Волощук. К.: Генеза, 2007. 288 с.3. Войтович В. Українська міфологія. – Вид. 2–ге, стереотип. / Валерій Миколайович Войтович. – К.: Либідь, 2005. 4. Ісаєва О.О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі...»

«Я. М. Гирич Т. І. Мельник Історичні паралелі Синхронізація основних подій та явищ всесвітньої історії та історії України 7 – 9 класи Рекомендовано до використання згідно з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженою Міністерством освіти і науки України Харків Анотація Навчальний посібник укладений відповідно до програми, затвердженої Міністерством освітити і науки України, містить набір таблиць і схем з історії України та всесвітньої історії 7 – 9 класів. Для...»

«ПЕРІОДИКА ПІДКАРПАТСЬКОЇ ТЕРИТОРІЇ 1939-1944 рр. (матеріали до повної бібліоґрафії Федора Потушняка) УДК 821.161.2–1 (477.87) “Потушняк” Резюме. В статті розглядаються питання, пов’язанні з загальною ситуацією в Підкарпатті часів Другої світової війни (1939–1944) та історії періодики краю, котра до сьогодні за лишається невідомою широкому загалу читачів. Коротко охарактеризовано російськомовні газети “Русская Правда” та “Русское Слово”, педагогічний часопис “Народна Школа” та найпопулярнішу...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Міністерство культури України Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка Національний заповідник «Глухів» Центр соціокультурного проектування Міжнародного товариства прав людини Центр комунікативних технологій Інституту місцевої демократії Національна спілка краєзнавців України Управління освіти і науки, управління культури і туризму Сумської ОДА Глухівська міська рада ПРОГРАМА Міжнародної науково-практичної...»

«Міністерство освіти і науки України Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Бібліотека Довідково-бібліографічний відділ Українська етнопсихологія: минуле, сучасне, майбутнє Бібліографічний покажчик Тернопіль ББК 91.9:88.58 У45 Українська етнопсихологія: минуле, сучасне, майбутнє: Бібліогр. покажчик / Уклад.: М.О. Балик, І.Г. Лецкалюк, Н.І. Пельо; Відп. за вип. О.Б. Конончук, Л.В. Талпош. Тернопіль: ТДПУ, 2003. 20 с. Рекомендовано до друку вченою радою...»

«ВІЗУАЛЬНІ МИСТЕЦТВА 4. Довгошия Т. Борщівська вишиванка. Історія і сучасність / Т. Довгошия. – Тернопіль : Мала академія наук України, Терноп. обл. відділення, 2010. – 99 с.5. Джегура-Литвинець Е. М. Вишивання. Стародавні українські стібки: альбом / [авт.упор. Джегура-Литвинець Е. М.]. – Київ : Посередник, 1995. – 32 с.6. Захарчук-Чугай Р. В. Українська народна вишивка західних областей УРСР / Р. В. Захарчук-Чугай. – К. : Наукова думка, 1988. – 184 с. 7. Кара-Васильєва Т.В. Українська вишивка /...»

«Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка ДУХОВНІСТЬ. КУЛЬТУРА. НАЦІЯ. Збірник наукових статей Випуск 3 ІВАН ФРАНКО ТА УКРАЇНСЬКА ДУХОВНА КУЛЬТУРА Львів 200 Духовність. Культура. Нація. Збірник наукових статей. Випуск 3. Іван Франко та українська духовна культура. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 87 с. Spirituality. Culture. Nation. Collected scientific articles. Vol. 3. Ivan Franko and Ukrainian spiritual culture. –...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ, ЕТНОЛОГІЇ І ПРАВОЗНАВСТВА імені О.М. ЛАЗАРЕВСЬКОГО ЧЕРНІГІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТТУ імені Т.Г. ШЕВЧЕНКА ПОШУКОВЕ АГЕНТСТВО ПО СТВОРЕННЮ НАУКОВО-ДОКУМЕНТАЛЬНИХ СЕРІАЛІВ «КНИГА ПАМ’ЯТІ» ТА «РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ» ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЧЕРНІГІВЩИНА В РОКИ НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ Документи і матеріали...»

«ББК 74 Н 34 Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2011. – № 2. – 284 с. Засновник: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Свідоцтво про реєстрацію КВ №15881-4353р видане Міністерством юстиції України 26.10.09. Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 22. 03. 2011 року (протокол № 8) Головний...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»