WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«_Педагогічні науки_ - серед акцентуаційних відхилень передусім домінували: ненормативне наголошування прикметників (стрий, нвий, нзький, глдкий, блзький); однокореневих українських і ...»

-- [ Страница 1 ] --

_____________Педагогічні науки_____________

- серед акцентуаційних відхилень передусім домінували: ненормативне наголошування

прикметників (стрий, нвий, нзький, глдкий, блзький); однокореневих українських і російських

слів, які дістали різне акцентуаційне оформлення (спин, подрга, ннависть, дчка, загдка,

приятель, ремнь, столяр і под.); особових форм дієслова (спла, живмо, несмо, підте, будть).

Отже, дослідження довело, що для якомога кращого обстеження вимовної норми

респондентів варто використовувати не один, а декілька прийомів, оскільки всі вони взаємодоповнюють один одного.

Представлені результати обстежень вимовної норми студентів–білінгвів дають необхідні підстави для практичних рекомендацій відносно тих чи інших нормативних зразків, оскільки, з одного боку, ілюструють реальну розповсюдженість норми, а з іншого – засвідчують посилення одних фонетичних закономірностей і послаблення інших.

Література

1. Босак Н.Ф. Практичні заняття з сучасної української літературної мови (Фонетика. Фонологія.

Графіка. Орфографія. Орфоепія) // Методичний посібник для студентів І курсу історичко– філологічного факультету. – Одеса, 2007. – С. 75–82.

2. Борисюк І.В. Форми і функції інтонації українського спонтанного мовлення. – К.: Наукова думка, 1990. – 204 с.

3. Вопросник по современному русскому литературному произношению (инструкция) / Отв.

Ред. М. В. Панов. – М.: Наука, 1964.

4. Гловинская М.Я. В защиту одного приема фонетического обследования // Развитие фонетики современного русского языка / Под ред. С. С. Высотского и др. – М.: Наука, 1966. – С. 163–172.

5. Головач Ю.В. Контроль рівня сформованості професійно–фонетичної компетенції студентів першого курсу мовного педагогічного вузу (на матеріалі англ.мови): Дис… канд.пед.наук. – Київ, 1997. – 239 с.

6. Лабов У. Отражение социальных процессов в языковых структурах // Новое в лингвистике:

Социолингвистика. – 1975. – Вып. 7. – С. 320–335.

7. Прокопова Л.І., Тоцька Н.І. Соціофонетичний нарис українського мовлення сучасної молоді // Мовознавство. – 1990. – № 3. – С.17–26.

8. Прокопова Л.І., Тоцька Н.І., Ціпцюра Л.Ф. Лінгвістичні передумови фонетичної інтерференції при взаємодії близькоспоріднених мов // Мовознавство. – 1981. – № 2. – С.48–49.

9. Тестові завдання з курсу сучасна українська мова: Фонетика (для студентів I курсу спеціальності “Українська мова і література”) / Укл. В.Є. Бузинська, Н.О. Руснак, Л.М. Томусяк. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – 64 с.

Резюме В статье представлены основные приемы проверки произносительной нормы украинской речи студентов–билингвов историко–филологического факультета южного региона Украины:

специально разработанные тестовые задания, экспериментальный текст и запись «живой» устной речи респондентов.

Ключевые слова: произносительная норма, орфоэпическая ошибка, тестовые задания.

–  –  –

УДК 811.161.2’161.2 А.О. Буднік

ДИСКУРСИВНІ ВМІННЯ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІОГРАМИ СЛОВЕСНИКА

Обґрунтовано сутність поняття «дискурсивні вміння» з погляду сучасної дискурсології; на підставі аналізу засобів прагматичної організації дискурсу запропоновано структуру дискурсивних умінь словесника.

Ключові слова: навчання рідної мови, дискурсивні вміння, прагматика тексту.

______________Випуск 13_________________

_____________Педагогічні науки_____________

Значне зростання уваги до навчання писемного мовлення рідною мовою, бездоганне володіння якою є на сьогодні однією з цілей підготовки фахівців в умовах ВЗО мовного профілю, і підвищення вимог щодо рівня володіння нею, зумовлені значущістю комунікації у писемній сфері у зв’язку з широким поширенням електронних засобів зв’язку й глобалізацією суспільства. Відповідно, можемо говорити про потребу виокремлення у структурі професіограми словесника такої важливої складової, як дискурсивні вміння, які, власне, й допомагають мовцеві реалізувати свій комунікативний намір у певній ситуації спілкування через створювані ним писемні мовленнєві витвори відповідних жанрів.

Цілеспрямованому розвиткові писемного мовлення студентів філологічного профілю у вітчизняній лінгводидактиці присвячено порівняно незначну кількість дисертаційних досліджень, оскільки, на нашу думку, тривалий час воно не розглядалося як мета навчання.

Так, з–поміж дисертаційних досліджень останніх років, які стосуються обраної теми, слід відзначити теоретико– методичні знахідки Л.М. Златів (2000 р.), О.А. Кучерява (2008 р.), І.О. Кухарчук (2006 р.), О.М. Семеног (2006 р.), Т.В. Симоненко (2006 р.). Попри наявні спроби науковців оновити методичні підходи до роботи з текстом, надалі переважають у лінгвістичній підготовці студентів традиційний лінгвістичний і стилістичний аналіз тексту, тоді як розглядові тексту у комунікативно– прагматичному аспекті, (т. б. текст у дискурсі) приділено значно менше уваги. Питома вага припадає на опрацювання науково–навчальних текстів як основних для професійного мовлення вчителів– філологів, у той час як поза увагою залишаються інші різновиди інституційного дискурсу.

У методиці навчання іноземної мови (О.М. Волченко, Л.П. Голованчук, Н.К. Присяжнюк, В.М. Топалова), а також у практиці викладання української мови на нефілологічних факультетах (І.П. Дроздова, Н.М. Костриця, Г.В. Онкович, Л.М. Паламар) порушена проблема розроблена значно краще. Водночас навіть у більшості фундаментальних досліджень з лінгвістичного аналізу художнього тексту (М.М. Шанський, І.І. Ковалик, Л.І. Мацько, М.Я. Плющ, Л.О. Новіков, Н.П. Миронюк, В.А. Маслова, Л.Б. Бабенко, Ю.В. Казарін тощо) не враховано повною мірою параметрів екстралінгвістичного контексту, а отже, не розкрито навчання писемного мовлення як процесу розвитку у студентів дискурсивних умінь, що, як відомо, мають свою специфіку. З одного боку, при розвиткові дискурсивних умінь у репродуктивному й продуктивному писемному мовленні рідною мовою значна роль належить тексту як зв’язній і цілісній послідовності речень, а з іншого, певну складність становлять аналіз й урахування параметрів екстралінгвістичного контексту, адже писемний текст звично створюється поза безпосередньою комунікативною ситуацією. Таким чином, недостатня теоретична розробленість проблеми в методичній науці визначила актуальність теми дослідження.

Ураховуючи актуальність порушеної проблеми, ми поставили за мету: визначити сутність поняття «дискурсивні вміння» та з’ясувати структуру дискурсивних умінь майбутнього словесника.

Відповідно до поставленої мети було визначено завдання дослідження:

а) висвітлити результати констатувального зрізу педагогічного експерименту задля презентації типових помилок у знаннях і вміннях опитуваних;

б) обґрунтувати сутність поняття «дискурсивні вміння» з опертям на сучасні здобутки дискурсології, зокрема на засоби прагматичної організації дискурсу.

З метою обґрунтування лінгводидактичної сутності поняття «дискурсивні вміння» нами було започатковано констатувальний етап педагогічного експерименту, що мав на меті виявити вміння студентів виділяти лінгвістичні й екстралінгвістичні параметри дискурсу, усвідомлювати взаємозв’язок мовних засобів з позамовними чинниками комунікації. Зміст запропонованого комплексу завдань охоплював ключові напрями дослідження дискурсивних явищ:

прагматичний, у центрі уваги якого перебувають самі учасники комунікативного процесу, їх інтенції, комунікативні стратегії і тактики, аксіологічні аспекти взаємодії тощо;

семантичний, сконцентрований на проблемах репрезентації експліцитно й імпліцитно виражених смислів, які відображаються в дискурсі і щільно пов’язані із перебігом акту спілкування, а отже, йдеться про опис смислової тканини дискурсу через поняття пропозиції, експлікатури, імплікатури, пресупозиції тощо.

структурно–граматичний, який скерований на аналіз взаємозв’язку лінгвістичних та екстралінгвістичних складових дискурсу й відображення цього взаємозв’язку на мікрорівні (мовна організація дискурсу) і макрорівні (структурна організація дискурсу).

Аналіз результатів виконання низки письмових завдань фактично підтвердив наше припущення щодо відсутності в опитуваних практичного досвіду концентрувати увагу на екстралінгвальних компонентах тексту під час аналізу його мовної тканини. Типовими помилками ______________Випуск 13_________________ 133 _____________Педагогічні науки_____________


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


були: невміння виділяти лексику, яка прямо або опосередковано вказує на зовнішні умови написання твору, тобто неспроможність охарактеризувати соціальний, етнографічний, психологічний контексти, і як наслідок – студенти вдавалися до аналізу лише мовних одиниць, ігноруючи запитання, що стосувалися зовнішнього контексту (неправильних відповідей – 80% у КГ і 86% в ЕГ відповідно);

слабке володіння прагматичними аспектами вивчення тексту позначалося на виконанні завдань на визначення мовної домінанти твору, яка, власне, і пов’язує учасників художньо–літературної комунікації – автора і читача (частково правильні відповіді – 43% у КГ і 46% в ЕГ, неправильні – 29% у КГ і 32% в ЕГ); невміння описати змістовно–фактуальну і змістовно–концептуальну текстову інформацію, виявляючи пов’язані з ними експліцитно та імпліцитно виражені смисли (68% у КГ та 70% в ЕГ демонстрували поверхневі відповіді); недостатня обізнаність із граматичними засобами зв’язку, тема–рематичними структурами тощо.

Під час пошуково–пілотажного тестування нами було з’ясовано й типові труднощі у створенні власних писемних дискурсів, що переважно виявлялись в наступних прогалинах:

складність в усвідомленні комунікативної мети, яку реалізує створюваний текст; слабка сформованість умінь аналізувати комунікативну ситуацію й ураховувати її параметри (учасники спілкування, умови й сфера спілкування і т. ін.) у процесі породження висловлювання; недотримання жанрово–стилістичних норм тексту, наприклад, поширеною помилкою під час написання рецензії на наукову монографію була заміна її або переказом змісту, або описом навчальної дисципліни;

невиважене розташування частин тексту за мікротемами, що негативно позначалося на послідовності викладу думок; невміння побудувати текст із дотриманням категорій цілісності, зв’язності і членування.

Отже, узагальнений аналіз результатів письмових робіт студентів, які здобувають вищу філологічну освіту, проведений на підставі констатувального зрізу, виявив низький рівень розвитку дискурсивних умінь опитуваних. На нашу думку, це частково можна пояснити реаліями навчального процесу у викладанні лінгвістичного аналізу тексту, де і надалі текст розглядається як статичний об’єкт, а не динамічне явище (дискурс). Водночас обмежуючись тільки таким поглядом на текст, ми не використовуємо всього його потенціалу для розвитку професійних умінь майбутнього словесника і вироблення навичок ефективного спілкування у сфері усної і писемної комунікації. Таким чином, залучення елементів дискурсивного аналізу тексту, що дозволяють простежити комунікативні стратегії автора, взаємозв’язок між комунікативною метою й обраним жанром, способом подання інформації і характером побудови твору складе основне підґрунтя щодо формування дискурсивних умінь студентів філологічного фаху.

З метою визначення теоретичних засад започаткованого дослідження звернемося до однієї з найважливіших проблем дискурсології – це питання типології дискурсів, яке залишається і досі суперечливим, адже «формування дискурсу залежить від того, які комбінації виникають під час взаємодії його компонентів, пов’язаних із партнерами комунікації … з темою і предметом спілкування, мовленнєвою ситуацією» [11, 134], а таких комбінацій може бути чимало. Тому маємо сьогодні кілька класифікацій науковців, які комплексно, тобто за сукупністю ознак, характеризують його типи (П.В. Зернецький [3], Л.Г. Бабенко і Ю.В. Казарін [1], Л.М. Макаров [6], Г.Г. Почепцов [8], Г.Я. Солганик [12] тощо). Залежно від того, які ознаки дискурсу опиняються у центрі уваги, вчені виділяють: а) відповідно до дихотомії – мова усна/писемна, дискурс тексту, дискурс усної комунікації (діалогічної, монологічної, полілогічної); відповідно до жанрової специфіки: науковий, художній, ділової документації, публіцистичний та інші; відповідно до фахової специфіки:

політологічний, мистецтвознавчий, фізичний та інші [2, 32].

Неабиякої популярності набула останнім часом класифікація дискурсів В. І. Карасика, розроблена з урахуванням соціолінгвістичного і прагмалінгвістичного підходів, що охоплює такі категорії: тип дискурсу – формат тексту – жанр тексту [4]. Причому, на думку вченого, саме формат тексту, який складає «різновид дискурсу, що виділяють на підставі комунікативної дистанції, ступеня самовираження мовця, наявних соціальних інститутів, регістра спілкування і клішованих мовних засобів» [4, 246] і є конкретизацією типу дискурсу і, у свою чергу, увиразнюється мовленнєвими жанрами. На означених наукових позиціях запропоновано виділяти:

1) статусно зорієнтований дискурс, який відображає інституційне спілкування, тобто «мовленнєву взаємодію представників соціальних груп або інститутів один з одним, які реалізують свої статусно–рольові можливості у межах існуючих соціальних інститутів» [4, 232]. До цієї групи, зокрема, належать науковий, масово–інформаційний, політичний, релігійний, педагогічний, медичний, юридичний, дипломатичний, діловий, рекламний, спортивний тощо.

______________Випуск 13_________________

_____________Педагогічні науки_____________

2) особистісно зорієнтований дискурс, у межах такого спілкування комуніканти добре знайомі один з одним, розкривають один одному свій внутрішній світ, намагаючись зрозуміти адресата як особистість. Його різновиди – побутовий дискурс і буттєвий дискурс, який функціонує в художніх, філософських і міфологічних текстах [4].



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА № 21 (232) ЛИСТОПАД 2011 листопад № 21 (232) ВІСНИК ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ ЧАСТИНА ІІ Заснований у лютому 1997 року (27) Свідоцтво про реєстрацію: серія КВ № 14441-3412ПР, видане Міністерством юстиції України 14.08.2008 р. Збірник наукових праць внесено до переліку наукових фахових видань України (педагогічні науки) Постанова президії ВАК України від 14.10.09 №1-05/4...»

«            / Докса.– 2009. – Вип. 14.                     299 Вахтанґ Кебуладзе МІСЦЕ І РОЛЬ ТВОРУ ЕДМУНДА ГУСЕРЛЯ «ДОСВІД І СУДЖЕННЯ» У РОЗВИТКУ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ. ПЕРЕДМОВА ПЕРЕКЛАДАЧА Доля  книжки  відомого  німецького  філософа,  засновника феноменологічного  напряму  в  сучасній  філософії  Едмунда  Гусерля «Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки» («Erfahrung und Urteil. Untersuchungen zur Genealogie der Logik») доволі драматична й водночас...»

«А. П. Шеремет ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ 2-ге видання Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Київ “Центр учбової літератури” УДК 349.4(477)(075.8) ББК 67.9(4УКР)404я Ш 4 Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 1/11-2256 від 21.05.2004) Рецензенти: Приймак І. Д. – директор науково-дослідного інституту адаптивно-ландшафтних систем землеробства України, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік...»

«План видання монографій Національного університету „Львівська політехніка” у 2013 році (рекомендовано науково-технічною радою університету від 25 січня 2013 р., протокол № 1/1 та затверджено Ректором Національного університету «Львівська політехніка» від 04.02.2013 р.) Прізвища Квартал та ініціали авторів, Обсяг, Назва видання, коротка анотація, Тираж подання (к-сть відомості про авторів новизна, адресність рукопису у (місце роботи, посада, стор.) вид-во науковий ступінь) ІНСТИТУТ АРХІТЕКТУРИ...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2009. Вип. 47. С. 5-27 Ser. Philol. 2009. Is. 47. P. 5-27 З ІСТОРІЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ УДК 801.81(477)(092) Ф. Колесса ДО ІСТОРІЇ ЕКСПЕДИЦІЇ ФІЛАРЕТА КОЛЕССИ НА НАДДНІПРЯНСЬКУ УКРАЇНУ Ірина ДОВГАЛЮК Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, вул. Університетська, 1/345, 79602 Львів, Україна, тел.: (+38032) 293 47 20, e-mail: iradovhalyuk@gmail.com Улітку 2008 року...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА КОПІЙКА ВАЛЕРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ УДК:327.39 ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ ВИМІРИ РОЗШИРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Спеціальність 23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем і глобального розвитку АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук Київ – 2004 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету...»

«Управління культури і туризму Черкаської обласної державної адміністрації Обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка До 110-річчя бібліотеки Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка: роки поступу (1899-2009) Черкаси 2009 Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека 78.33 Ч-48 імені Тараса Шевченка: роки поступу (1899-2009) [Текст] / К.С. Бугаєнко, Т.В. Горда, Л.Т. Демченко, А.В. Малько, В.М. Поліщук. – Черкаси : – С.. У виданні вміщено...»

«Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/ Олег ПОлянський, Руслана ПОлянська Публікації Омеляна ТерлецькОгО у виданнях “ПрОсвіТи” Висвітлено один із аспектів життєпису історика, географа, мистецтвознавця, педагога, громадського діяча Омеляна Терлецького – видавнича співпраця з Товариством “Просвіта”. Розкрита діяльність вченого як редактора часопису “народна Просвіта” та науково-популярної серії книжечок “Знання. Бібліотека науково-популярних викладів під редакцією...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ за участю: ІНСТИТУТУ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ НАН УКРАЇНИ ІНСТИТУТУ СОЦІОГУМАНІТАРНИХ ПРОБЛЕМ ЛЮДИНИ ЗАХІДНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ НАН УКРАЇНИ ТЕЗИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ Духовність. Культура. Людина. Львів, 15-16 квітня, 2010 р. ЛЬВІВ 2010 Тези “Духовність. Культура. Людина. – 2010” Тези Міжнародної наукової конференції “Духовність. Культура. Людина”....»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА ІВАНІЛОВ Олександр Вікторович УДК: 321.1.001.37(043) ПРИНЦИП АЛЬТЕРНАТИВНОСТІ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ 23.00.01 – теорія та історія політичної науки Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Київ – 2009 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі політичних наук Інституту політології і права Національного педагогічного університету імені М.П....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»