WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 68 |

«ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: ФАКТИ, СУДЖЕННЯ, ПОШУКИ Міжвідомчий збірник наукових праць Засновано 1991 р. Випуск 2 Київ – 2013 Головко Володимир Проблеми історії України: Факти, судження, ...»

-- [ Страница 1 ] --

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ:

ФАКТИ, СУДЖЕННЯ, ПОШУКИ

Міжвідомчий збірник наукових праць

Засновано 1991 р.

Випуск 2

Київ – 2013

Головко Володимир

Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник

наукових праць. — Вип. 22 / Відп. ред. С.В. Кульчицький. — К.: Інститут історії України

НАН України, 2013. — 358 с.

В збірнику висвітлюються маловідомі сторінки історії України ХХ ст. Розрахований на фахових істориків, викладачів та студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів, суспільствознавців, шанувальників історії України.

Автори висловлюють особисту думку, яка не завжди збігається з поглядами членів редколегії, і несуть персональну відповідальність за достовірність наведених фактів та відомостей.

Редколегія:

Я. Верменич, доктор історичних наук, професор, В. Даниленко, чл.-кор. НАН України, доктор історичних наук, професор, Т. Євсєєва (заступник відповідального редактора), кандидат історичних наук, С. Кульчицький (відповідальний редактор), доктор історичних наук, професор, В. Марочко, доктор історичних наук, О. Мовчан, доктор історичних наук, А. Морозов, доктор історичних наук, професор, О. Удод, доктор історичних наук, професор, О. Юркова (відповідальний секретар), кандидат історичних наук, Л. Якубова, доктор історичних наук.

Затверджено до друку Вченою радою Інституту історії України НАН України.

Протокол № 11 від 19 грудня 2013 р.

У разі передруку матеріалів узгодження з Інститутом історії України НАН України обов’язкове.

Свідоцтво про державну реєстрацію державного засобу масової інформації — серія КВ № 16213-4685 р. 21.12.2009.

© Інституту історії України ISSN 0869-255 НАН України, 2013 2 ЗМІСТ Головко В.В.

Формування фінансово-промислових конгломератів в українській металургії у 1999–2004 рр

Примаченко Я.Л.

Війни пам’яті: історія ОУН і УПА в сучасному соціокультурному контексті українського історіописання

Юркова О.В.

Таємниці офіційного некролога Михайла Грушевського

Мовчан О.М.

«Трудові почини» робітників України в 1930-ті рр.:

міфи та реальність

Киридон А.М.

Руйнування культових споруд (1920–1930-ті рр.): порушення традиційної ритмології простору

Кульчицький С.В.

Сталінська «революція згори»

Єфіменко Г.Г.

Переселення та депортації в постголодоморні роки (1933–1936): порайонний зріз

Марочко В.І.

Територія Голодомору: термінологічний та соціально-демографічний дискурси

Мельничук О.

Основні етапи розвитку Київської обласної контори «Торгсин»

Гриневич Л.В.

Продовольча криза і голод 1928–1929 рр. в оцінках українського населення.... 1 Низова Л.В.

Кустарі та ремісники України впродовж непу

Бикова Т.Б.

Національно-культурне будівництво 20-х рр. в Криму

Якубова Л.Д.

Етнічні громади та влада: за парадними лаштунками політики коренізації....

Лобода Т.

Роль ВУАН в актуалізації культурної ідентичності національних меншин Правобережжя у міжвоєнний період (на прикладі роботи Волинського науково-дослідного музею)

Головко Володимир

Рябченко О.Л.

«Нам ніколи гратися в кохання…»: студенти радянської України 1920-х рр

Євсєєва Т.М.

Православне військове духовенство: відносини з владою на перехресті епох

Кузьміна І.В.

Діяльність Комітету Південно-Західного фронту Всеросійського Союзу міст під час головування Федора Штейнгеля (1915–1917 рр.)

Бикова Т.Б.

Рецензія на книгу Соколова Д.В. «Таврида, обагрённая кровью.

Большевизация Крыма и Черноморского флота в марте 1917 — мае 1918 г.» (Москва, Посев, 2013. — 272 с.)

Галь Б.О.

Ремесло олігарха, або Апологія великого бізнесу. [Володимир Головко Українські фінансово-промислові групи в модернізаційних процесах. — К.: Інститут історії України, 2012. — 416 с.]

–  –  –

Стаття присвячена проблемі становлення фінансово-промислових груп України на зламі ХХ–ХХІ ст. Проаналізовані корпоративна історія таких конгломератів як «Приват», «Інтерпайп», «Індустріальний союз Донбасу», «Систем Кепітал Менеджмент». Розглянуті також зміни у державній промисловій політиці.

Ключові слова: великий капітал, ринкова трансформація, історія корпоративного управління, історія фінансово-промислових груп, фінансово-промислові конгломерати.

Злам ХХ–ХХІ століть ознаменувався формуванням нової моделі роботи вітчизняної промисловості, у тому числі системи управління та організаційноправових форм господарювання. Вона дозволила відновити економічне зростання. 1999–2004 рр. стали періодом формування так званого «олігархічного капіталізму» в Україні. Його характерною ознакою стало формування фінансово-промислових конгломератів — створення мереж виробничих та фінансових активів, які знаходилися під формальним або неформальним контролем політико-економічних груп впливу. Другою ознакою стало те, що у галузевому вимірі основу цих конгломератів склали підприємства гірничо-металургійного комплексу України. Це було обумовлено тим, що саме ця галузь вітчизняної промисловості першою знайшла своє місце у системі міжнародного розподілу праці після розвалу Радянського Союзу1.

Актуальність дослідження цієї малодослідженої сторінки2 новітньої історії України обмовлена тим, що утворені у зазначений період комерційні структури мали суттєвий вплив на подальші політичні та соціально-економічні процеси в країні. Отже, об’єктом дослідження цієї статті є трансформаційні процеси в українській промисловості у 1999–2004 рр., а предметом — створення нових управлінських та організаційно-правових форм господарювання у вітчизняній металургії.

У розпал президентської передвиборчої кампанії 1999 р. Л. Кучма, виступаючи на з’їзді Українського союзу промисловців і підприємців, у своєрідному звіті про свою роботу протягом попередніх п’яти років визнавав: «Дуже слабким місцем залишається реформування первинних суб’єктів господарювання — підприємств та організацій»3. Однією з головних проблем на той час був політичний конфлікт навколо проведення приватизації, адже Верховна Рада кілька разів блокувала відповідні програми, які мали компромісний характер. Урешті президент Л. Кучма видав відповідний указ, який ураховував інтереси обме

<

Головко Володимир

женого кола груп впливу. Це привело до посилення негативних наслідків провалу державної політики у формуванні цивілізованих корпоративних відносин від спорадичної приватизації металургійних підприємств, яка визначалась ситуативним співвідношенням сил фінансово-промислових груп, а не довгостроковими суспільними інтересами. Непрозорі, а часом і корумповані конкурси поглибили розрив господарських зв’язків і законсервували процес технологічної модернізації металургійного виробництва. Перше спричинила ще одна лінія конфліктів, цього разу — між новими власниками за активи; у результаті такої боротьби штучно розривалися технологічні ланцюжки, сформовані протягом десятків років. Друге ж зумовлювалося незацікавленістю нових власників металургійних підприємств у їхньому подальшому розвитку — для них ці активи не видавалися цінними в майбутньому.

Водночас було б неправильним змальовувати ситуацію тільки чорними фарбами. 1999–2004 рр. стали періодом відчайдушної спроби створення, хай і з корупційним складником, передумов для формування національних корпоративних структур, що згодом могли б відповідати світовим стандартам. На початку періоду формування таких національних структур широким загалом сприймалося досить песимістично, тому корпоративний розвиток переважно розглядався у контексті розгортання міжнародної кооперації. Наприклад, у 2000 р. В. Литвин писав: «Перспективним напрямом як виробничої співпраці, так і розширення ринків збуту, взаємної торгівлі є створення транснаціональних та міжнародних корпорацій. Адже світові ТНК вже контролюють 40% промислового виробництва й понад 50% світової торгівлі. Процес їх створення в Україні вже розпочався (виробництво газових труб з антикорозійним покриттям, нафтових труб, виробництво металокорду, автомобільних двигунів, літаків та ін.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


). Однак діючих ТНК в Україні ще немає, й це ставить її поки що осторонь від основного шляху світового прогресу»4. Прикметно, що в кінці досліджуваного періоду вітчизняні корпорації стають самостійними гравцями, тому фахівці вже приділяли більше уваги не транснаціоналізації, а взаємовідносинам держави і великого бізнесу. Так, Я. Жаліло у 2003 р. зазначав: «Державне регулювання форм інституціалізації узгодження корпоративних інтересів та відносин влади і бізнесу є важливою складовою загальної стратегії, яка має на меті забезпечення якомога повнішого врахування інтересів провідних політико-економічних груп за вибору стратегічних пріоритетів у державній економічній політиці. Перехід від олігархічної до інституційної моделі впливу корпоративних інтересів на вибір стратегічних пріоритетів економічної політики держави є необхідною умовою переходу до стратегії економічного зростання»5. Тим самим підтверджувалося, що становлення національного капіталу відбулося.

Говорячи про відносини держави і бізнесу, не можна не згадати про корупційний складник, який, очевидно, не дозволяв долучатися до українського ГМК світовим лідерам або великим інвесторам і створював тепличні умови для концентрації національного капіталу. Утім тут варто прислухатися до думки дослідника Кембриджського університету Д. Лейна, який, розмірковуючи про державну підтримку олігархічних структур, щиро зазначив: «Краще корупція та 6 Формування фінансово-промислових конгломератів...

підтримка, ніж відсутність підтримки й економічна стагнація. У цьому випадку корупція не є основною проблемою. Головне — це економічне зростання, яке створює робочі місця. Унаслідок в населення збільшуються доходи, зростає попит. Одним словом, формується економічний процес, що саморозвивається»6.

За такою логікою національний капітал, між іншим, мусить стратегічно зайнятися розвитком високотехнологічних галузей (тож саме заради цього його й варто підтримувати), оскільки прихід закордонного капіталу у ці сектори укранської економіки є малоймовірним.

Отже, у 1999–2004 рр. у ГМК набрали сили й впливу такі вітчизняні корпоративні структури, як «Інтерпайп», «Індустріальний союз Донбасу» (поділений на власне «ІСД» та «Систем Кепітал Менеджмент»), група «Приват», «Укрпідшипник», група «Фінанси та Кредит», група «Укрсиббанк» тощо. Протягом цих років металургія утвердилася у ролі безумовного лідера серед інших галузей вітчизняної промисловості — головним експортером і донором державного бюджету. Паралельно з формуванням корпоративних структур відбувалася суттєва декриміналізація роботи галузі: конфлікти все частіше вирішувалися у публічний і політичний способи, хоча повного звільнення від криміналу не сталося.

Відзначимо, що більшість фінансово-промислових груп на той час були слабко структурованими конгломератами, які контролювали (інколи без формального права власності) підприємства різних галузей економіки. Найбільш наочним прикладом цього у розглядуваний період була група «Приват», яка об’єднувала різноспрямовані бізнеси, пов’язані між собою партнерськими, іноді — дружніми стосунками їхніх власників. Як уже показувалося вище, схема роботи групи була мережевою, без єдиної керуючої структури. Певним галузевим або проблемним напрямом опікувався окремий партнер. Така побудова приводила до формування або реальних, більш-менш структурованих, або віртуальних холдингів. Пізніше Г. Корбан так опише активи, контрольовані «Приватом»: «Це дуже великий феросплавний холдинг, дуже великий нафтовий холдинг, металургійний холдинг, є коксохімічний бізнес, є машинобудівні активи. Вони меншою мірою профільні, але вони є. Є харчові активи, наприклад, торгова марка “Біола”»7.

Із середини 1990-х рр. «Приват», як й інші ФПГ, переходить від переважно торгівельно-посередницьких схем до пошуку можливостей отримати промислові активи у свою власність. Хоча «приватівські» структури і брали участь у багатьох приватизаційних конкурсах, однак своєрідною «візитівкою» цього конгломерату стала активна участь у перерозподілі власності вже роздержавлених підприємств. Цим частково можна пояснити першоджерела формування «рейдерського» іміджу «Привата», що почасти діяв за принципом «експропріації експропріаторів». Утім багато бізнесменів, з якими «Приват» мав корпоративні конфлікти, ставали, хоча й без особливого ентузіазму, його партнерами, як-от В. Пінчук, К. Григоришин, В. Новінський.

Провідну роль серед партнерів у групі відігравав І. Коломойський. Повсякчас він «перший серед рівних» (зокрема у партнерстві із співзасновниками

Головко Володимир

«ПриватБанку»), але за більшістю напрямів — провідний партнер. Коксохімічним напрямком опікувався В. Шульман, феросплавний скеровував сам І. Коломойський, проте торгівлею феросплавами займався О. Мартинов. Вищезгаданий Г. Корбан запевняв, що «всі корпоративні права Коломойського ефективно менеджуються, а підприємства — керуються. Інша справа, що Коломойський не створює фірму “КЛМ”, у якій у нього було б 99%, і на яку були б виведені всі його активи»8. А сам І. Коломойський розповідав: «Група “Приват” ніколи не буде структурованою одиницею, тому що група “Приват” — це міф, фантом! Не існує такої юридичної особи, немає юридичного поняття «група “Приват”. Тому і нема ніякої можливості зробити публічним те, чого насправді не існує»9.

Бізнес-стратегія «Привата» за багатьма напрямками фокусувалася на здійсненні портфельних або навіть венчурних інвестицій. Головним завданням було одержання якнайбільшого прибутку за якнайкоротший період часу. А це, своєю чергою, передбачало мінімум капіталовкладень у модернізацію підприємств, доволі низьку зарплату у пересічних робітників, мінімальну увагу до вирішення соціальних і екологічних проблем. Сам І. Коломойський визначав справу, якою займався, як «тиражування грошових знаків»10. Через такий підхід, типовий для багатьох ФПГ на етапі становлення, у промисловців склався доволі негативний образ від управління підприємствами групою «Приват».

Насправді за багатьма бізнес-напрямками «Привата», наприклад, у харчопромі або банківському секторі, існували довгострокові стратегії та надходили значні інвестиції. Однак підприємства чорної металургії та гірничорудного сектора, які входили до орбіти «Привата», значних інвестиційних ресурсів на розвиток не отримували.

Серед багатьох «приватівських» структур на металургії «спеціалізувався»



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 68 |
Похожие работы:

«ISSN 2078-5534. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2011. Випуск 54. С. 358–368 Visnyk of the Lviv University. Series Philology. 2011. Issue 54. Р. 358–368 УДК 811.521’373.7-115 ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ЯПОНСЬКИХ ПАРЕМІЙ: ТИПОЛОГО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ Володимир Пирогов Київський національний лінгвістичний університет, кафедра мов і цивілізацій Далекого Сходу, вул. Лабораторна, 5/17, Київ, Україна, 03680, тел.: (044) 529 49 16, e-mail.: pirogov_ukremb@hotmail.com Висвітлено...»

«Наукові записки: Серія “Історія” 145 Hanna Siromska LANGUAGE ISSUE IN PUBLIC DISCOURSE OF GALICIA IN SECOND HALF OF THE XIX CENTURY: RUSSOPHILE’S POSITION The Galician Russophile’s stance regarding language issue in the Ukrainian lands in the second half of the XIX century is analyzed. Special attention is paid to the Russophile initiatives in the areas of spelling, views concerning the historical origins and development of Ukrainian (Rus’ka) language, sociopolitical discussion around this...»

«Афонін Е.А., Бандурка О.М., Мартинов А.Ю.СОЦІАЛЬНІ ЦИКЛИ: історико-соціологічний підхід ТД «Золота миля» Харків УДК 316.244 Серія «Відкрита дослідницька ББК 60.5 концепція», Випуск А Рецензенти: Сохань Л. В., доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України. Пірен М. І., доктор соціологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки. Віднянський С. В., доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України....»

«ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ Питлюк-Смеречинська Олександра Дмитрівна УДК 159.923.2 Особистісні зміни в умовах позбавлення волі 19.00. 01 загальна психологія, історія психології Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Київ – 2005 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України Науковий керівник: – доктор соціологічних наук, професор Пірен Марія Іванівна, НАДУ при Президентові України Офіційні...»

«Міністерство освіти і науки України Житомирський державний університет імені Івана Франка Кафедра теорії та історії світової літератури Серія «Бібліотека кафедри теорії та історії світової літератури НН ІФЖ ЖДУ ім. І. Франка» ЖИТОМИР «ПОЛІССЯ» Моим родителям – Антонине Георгиевне и Федору Борисовичу Бондаренко Галина Бондаренко ЖИТОМИР «ПОЛІССЯ» УДК 82.09 – 1/-9 ББК 83:83.3 Б 81 Надруковано за ухвалою Вченої ради Житомирського державного університету ім. І. Франка (протокол № 10 від 27 травня...»

«“Воля дорога!” Василь Андрійчук, пс. “Максим”. Із “Слова на Свят вечір”, 1945 р. ДУХ ОДВІЧНОЇ СТИХІЇ І ГОЛОСУ КРОВІ ОУН, УПА В ПЕЧЕРАХ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ Тернопільський історико меморіальний музей політичних в’язнів Нестор Мизак Юзеф Зімельс ДУХ ОДВІЧНОЇ СТИХІЇ І ГОЛОСУ КРОВІ ОУН, УПА В ПЕЧЕРАХ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ Додаток до серії “За тебе, свята Україно” Книга третя Чернівці: Букрек, 2008 ББК Б3.3(4УКР)6 М58 “Дух одвічної стихії і голосу крові. ОУН, УПА в печерах Терно пільщини” – це книга про...»

«,,_.;..с 't Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого Марцеляк О.В. Статус Уповнов~женого Верховної Ради України з прав людини.,, 1' А. \.) м. ·харків ББК 67.18 (7) 0 К Рецензекrи: кандидат юридичних наук, доцентРіяка В.О. кандидат юридичних наук, доцент Петришин О.В. Відповідальний редактордоктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України Тодика Ю.М. Марцеляк О.В. Статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Навчальний посібник....»

«Київське обласне управління культури і туризму Київська обласна бібліотека для дітей 1909-2012 Серія На допомогу шкільній програмі Вільна пісня моя.: творчість Христини Олексіївни Алчевської (16.03.1882 – 27.10. 1931) біобібліографічний нарис Київ 2012 УДК 028:821.161.2 ББК 78.38+83.3(4Укр) В 46 Вільна пісня моя.: творчість Христини Олексіївни Алчевської (16.03.1882 – 27.10.1931) : біобібліогр. нарис / Київ. обл. упр. культури і туризму, Київ. обл. б-ка для дітей ; [матеріал підгот. М. С....»

«Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2012. – №2(6) УДК 929 : 342(477)-057.4 (092) 19/20 В. П. Яремчук доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії (Національний університет Острозька академія) ІСТОРИК УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА ЛЕВ ОКІНШЕВИЧ1 Одним із найбільш талановитих і самобутніх істориків України ХХ ст. був ст. Лев Олександрович Окіншевич (Окиншевич) (1898-1980). Не підлягає сумніву, що він належав до зірок першої величини в когорті блискучих вчених...»

«ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА № 21 (232) ЛИСТОПАД 2011 листопад № 21 (232) ВІСНИК ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ ЧАСТИНА ІІ Заснований у лютому 1997 року (27) Свідоцтво про реєстрацію: серія КВ № 14441-3412ПР, видане Міністерством юстиції України 14.08.2008 р. Збірник наукових праць внесено до переліку наукових фахових видань України (педагогічні науки) Постанова президії ВАК України від 14.10.09 №1-05/4...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»