«ПОЛІТИЧНІ РЕПРЕСІЇ в Українській РСР 1937–1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації До 75-річчя «Великого терору» в СРСР МАТЕРІА ЛИ Всеукраїнської наукової конференції м. Київ, ...»
ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
ГОЛОВНА РЕДКОЛЕГІЯ НАУКОВО-ДОКУМЕНТАЛЬНОЇ
СЕРІЇ КНИГ «РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ»
НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИ
Відділ по розробці архівів ВУНК–ДПУ–НКВС–КДБ
ПОЛІТИЧНІ РЕПРЕСІЇ
в Українській РСР 1937–1938 рр.:
дослідницькі рефлексії та
інтерпретації
До 75-річчя «Великого терору» в СРСР
МАТЕРІА ЛИ
Всеукраїнської наукової конференції
м. Київ, 15 березня 2012 р.
Київ –
УДК 323.281:94(477) «1937–1938»
Політичні репресії в Українській РСР 1937–1938 рр.:
дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, м. Київ, 15 березня 2012 р. / Упоряд.: О. Г. Бажан, Р. Ю. Подкур. – К.: Інститут історії України НАН України, 2013. – 456 с.
Редакційна колегія:
В. А. Смолій, В. М. Литвин (співголови), Г. В. Боряк, Я. В. Верменич, В. М. Даниленко, С. В. Кульчицький, В. І. Марочко, В. Ф. Солдатенко, О. П. Реєнт, О. С. Рубльов.
Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту історії України НАН України (протокол № 3 від 28 березня 2013 р.) У науковому збірнику друкуються матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Політичні репресії в Українській РСР 1937– 1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР», м. Київ, 15 березня 2012 р. Висвітлюються актуальні проблеми у дослідженні державного терору, його соціальні, етнічні та регіональні особливості, реакція міжнародної спільноти на «Великий терор» 1937–1938 рр.
Видання розраховане на науковий та викладацький загал, студентів, всіх, хто цікавиться історією України.
ISBN © Інститут історії України НАН України, © Головна редакційна колегія науководокументальної серії книг «Реабілітовані історією», ЗМІСТ Передмова
І. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР
Папакін Г. Джерела з історії «Великого терору»:
проблеми класифікації
Подкур Р. Формування оперативного обліку «контрреволюційних елементів» у 1920-х – 1939 рр.
Лисенко О. Довідки сільських рад та правлінь колгоспів як підстава для арешту селян в умовах «Великого терору» 1937–1938 рр.
(на матеріалах Чернігівської області)
ІІ. ПОЛІТИЧНІ РЕПРЕСІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ В 1920-1930-х рр.
Рекрут В. Політичні репресії сталінського режиму проти працівників «старої» української кооперації наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.
Чикало І. Боротьба із «шкідництвом» у сільському господарстві Чернігівської області на початку 1930-х рр.
Горбуров К. Переддень «Великого терору» у Польському педагогічному інституті у Києві
III. МЕХАНІЗМ ТВОРЕННЯ «ВЕЛИКОГО ТЕРОРУ» В УРСР Вронська Т. Механізми цілеспрямованої маргіналізації в контексті державного терору в Україні (1917–1953 рр.)
Шаповал Ю. Україна в добу «Великого терору»:
етапи, особливості, наслідки
Золотарьов В. Фаворит Єжова: сторінки біографії наркома внутрішніх справ УРСР О. І. Успенського
Романець Н. Боротьба із шкідництвом в аграрному секторі України як складова «Великого терору» (1937–1938 рр.)..........
IV. СОЦІАЛЬНІ, ЕТНІЧНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ В УРСР У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1930-х рр.
Іваненко В., Прокопенко Л., Терещенко Р. «Великий терор»
на Дніпропетровщині: соціальні та етнічні аспекти
Копійченко Л., Тіміряєв Є. Особливості «Великого терору»
на Житомирщині
Сушко О. Польські педагоги Поділля — об’єкт державного терору 1930-х рр.
Стойчев В. Переслідування православного духовенства в роки «Великого терору» (за матеріалами архівно-кримінальних справ Державного архіву Запорізької області)
Кривошея В., Онишко Л. Український катинський список:
національна та соціальна складові
V. «ВЕЛИКИЙ ТЕРОР» ТА ДОЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ТВОРЧОЇ ЕЛІТИ
Маньковська Р. Музейні установи та музейники у період «Великого терору» (1937–1938 рр.)
Маринич Л. Галицька еміграція в УРСР — трагічний епілог 1937–1938 рр.
Єфіменко Г. Творець української радянської державності (Павло Попов)
Ніколаєва Н. Репресії 1937 р. у Київському університеті і Партвидавництві ЦК КП(б)У (на прикладі Федора Бєляєва).......
Борчук С. Репресована енциклопедія — скрипниківська «УРЕ»:
доля Ісаї Фалькевича
VI. РЕАКЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ СПІЛЬНОТИ ТА УКРАЇНСЬКОГО СОЦІУМУ НА РЕПРЕСИВНУ ПОЛІТИКУ РАДЯНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Рубльов О., Рубльова Н. Іноземні дипломатичні представництва в умовах «Великого терору» в Україні
Миклін О. Тема «Великого терору» на сторінках Biuletynu Polsko-Ukraiskiego»
Шуйський І. Морально-психологічний стан різних прошарків населення УРСР у часи «Великого терору»
(за документами архівно-кримінальних справ)
Бажан О. Реакція українського соціуму на репресивну політику радянської держави в 1937–1938 роках
CONTENT
IntroductionI. SOURCES IN THE STUDY OF POLITICAL REPRESSION IN THE UKRAINIAN SSR
Papakin G. Sources on the history of the «Great terror»:
the problem of classifying
Podkur R. Formation of operational records «counterrevolutionary elements» in 1920–1939
Lysenko E. Help village councils and collective controls as a basis for the arrest of the peasants in the «Great terror» 1937–1938 years (on materials of Chernihiv region)
II. POLITICAL REPRESSION AS A TOOL TO OF BOLSHEVIK POLICY
IN UKRAINE IN 1920–1930'S Rekrut V. Political repressions of Bolshevik power against «Old» Ukrainian Co-operation employees in the late 1920s – early 1930s..................Chicalo I. The fight against «sabotage» in agriculture Chernihiv region in the early 1930s
Gorburov C. On the eve of the «Great terror» in Polskom Pedagogical Institute in Kiev
III. THE MECHANISM OF CREATION OF THE «GREAT TERROR» IN THE USSR
Vronskaya T. Mechanisms targeted marginalized in the context of state terror in Ukraine (1917–1953)
Shapoval Y. Ukraine during the «Great terror»: steps, features, impact....
Zolotarev V. Yezhov favorite: biography of the People’s Commissar of Internal Affairs of the USSR A. I. Uspensky
Romanetс N. The fight against sabotage in the agrarian sector of Ukraine as a component of the «Great terror» (1937–1938)
IV. SOCIAL, ETHNIC AND REGIONAL ASPECTS OF POLITICAL REPRESSION
IN THE USSR DURING THE SECOND HALF OF
Ivanenko V., Prokopenko L., Tereshchenko R. «Great terror»in Dnipropetrovs’k: social and ethnic aspects
Kopiychenko L., Timiryaev E. Peculiarities the «Great terror»
in Zhytomyr
Sushko O. Polish teachers Podіllya — the object of the state terror of the 1930s
Stoichev V. The persecution of the Orthodox clergy in «Great terror» (for the archives materials State Archive of the Zaporozhye region)
Kryvoseja V., Onyshko L. Ukrainian Katyn list:
national and social components
V. «GREAT TERROR» AND THE FATE OF THE UKRAINIAN SCIENTIFIC
AND ARTISTIC ELITE
Mankovskaya R. Museums of Ukraine in the Period of «Great terror» (1937–1938-ies)Marinich L. Galician emigratsiya in the USSR — the tragic epilogue1937–1938
Yefimenko H. Creator of Soviet Ukrainian statehood (Pavlo Popov)..........
Nikolaeva N. Repression in 1937 in the University of Kiev and Partizdatelstve TcK KP(b)U (for example, Fedore Belyaev)..............
Barchuk S. Repressed encyclopedia — skrypnikovskaya «USE»:
the fate of Isay Falkevich
VI. THE REACTION OF THE INTERNATIONAL COMMUNITY AND
THE UKRAINIAN SOCIETY FOR THE REPRESSIVE POLICIES
OF THE SOVIET STATE
Rublev A., Rubleva N. Foreign diplomatic missions in the «Great terror» in UkraineMyklin E. The theme of «Great terror» on pages «Biuletynu Polsko-Ukraiskiego»
Shuyskiy I. Popular Morale and Psyche in the UkrSSR during the «Great terror»: (Analyzing Archival Criminal Files)
Bazhan O. The reaction of Ukrainian society for the repressive policies the Soviet government in 1937-1938
ПЕРЕДМОВА
Дослідження «Великого терору» та його наслідків для Ук раїни розпочалося після розсекречення документів колишніх радянських спецслужб та матеріалів вищого партійнодержав ного керівництва СРСР. Розкриття злочинів більшовицького режиму радянської доби у другій половині 1980х – на початку 1990х рр. стало одним із «мейнстримів» не лише професійних історичних досліджень, але й актуалізованої історичної пам’я ті суспільства. Значний вплив на неї справили твори О. Солже ніцина, Р. Конквеста, де йшлося, зокрема, про багатомільйонні жертви сталінського режиму. На основі нових архівних даних значна частина вчених та громадськості сподівалися отрима ти науковостатистичні підтвердження злочинів тоталітарної системи, закріпити у суспільній свідомості негативне ставлен ня до комуністичної практики та ідеології «радянського зраз ка», повернути із забуття сотні тисяч прізвищ людей, які пост раждали від необґрунтованих політичних репресій.В Україні від 1992 р. почала реалізовуватися Державна прог рама «Реабілітовані історією», ініційована Інститутом історії України НАНУ, Службою безпеки України, Українським куль турнопросвітницьким товариством «Меморіал» ім. В. Стуса.
Проміжним результатом програми станом на 2013 р. стало ви дання 85 томів серії (планується понад 100 томів), каталогіза ція відомостей понад 700 тис. репресованих громадян, вияв 8 В ід у п о р я д н и к ів лення та оприлюднення тисяч документів про злочини більшо вицького режиму. Загальним результатом наукового опрацю вання проблеми державного терору радянської доби стали понад 6 тис. праць1.
Аналізуючи «Великий терор», учені дійшли висновку про не обхідність розрізняти широкомасштабні терористичні операції 1937–1938 рр. та перманентні репресивні акції щодо партійно державної, військової, культурної еліти СРСР. Обидві хвилі реп ресій ішли паралельно, однак вони мали різні завдання і мету2.
Масові операції у 1937–1938 рр., за задумом Й. Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціальноворожими елементами» та потенційною «п’ятою колоною» у СРСР. Біль шовицькі лідери не змогли чітко окреслити ознаки «ворога», які протягом 1930х рр. постійно змінювалися внаслідок так тичних політичних та економічних міркувань. Тому до радянсь ких концтаборів направлялися нові соціальні й національні групи населення, частина громадян розстрілювалася3.
«Сталінська кадрова революція» мала на меті сформувати в умовах радянської дійсності нову еліту з молодих, освічених, політично й ідеологічно вихованих людей, готових до виконан ня будьякого завдання керівництва країни. У цьому контексті має рацію Н. Верт, що репресії проти радянської еліти форму вали необхідне кремлівським лідерам суспільне сприйняття Політичні репресії в Україні. (1917–1980ті рр.): Бібліограф. покажчик / Авт. вступ. ст. С. Білокінь, Р. Подкур, О. Рубльов; упоряд.: С. Калитко, О. Рубльов, Р. Подкур, Л. Шевченко. – К., 2007. – 456 с.; Репресії в Ук раїні (1917–1990 рр.): Наук.допом. бібліограф. покажчик / Авт.упор.
Є. Бабич, В. Патока; авт. вступ. ст. С. Білокінь. – К.: Смолоскип, 2007. – 519 с.; Політичні репресії радянської доби в Україні: Наук.доп. бібліог раф. покажчик / Упор. Т. Приліпко, О. Марченко, З. Мусіна; авт. вступ.
ст. Ю. Шаповал; Держ. іст. бка України. – К.: Арістей, 2008. – 684 с.
Верт Н. Введение // История сталинского ГУЛАГА. Конец 1920х – пер вая половина 1950х гг.: Собр. док.: В 7 т. / Т. 1: Массовые репрессии в СССР. – М., 2004. – С. 72.
Див.: Україна в добу «Великого терору». 1936–1938 рр. / Автупор.:
Богунов С., Золотарьов В., Рафальська Т., Радзівіл О., Шаповал Ю. – К.:
Либідь, 2009. – 544 с.
Передмова терору. Розіграні за сценарієм показові «московські» та сотні місцевих судових процесів проти партійнодержавних лідерів мали виховне значення для нових керівників4. Це був вираз ний сигнал для радянської бюрократії та суспільства загалом про їх «перспективи» у разі невиконання вимог вождя.
Загальні результати «Великого терору» у цифрах точно визначити складно. На показники впливають кілька факторів:
по-перше, статистичні відомості НКВС СРСР не завжди збі галися з початком масових репресивних акцій (липень 1937 р.);
по-друге, керівник КДБ СРСР при Раді Міністрів СРСР І. Сєров у 1954–1955 рр. здійснив масштабну «розчистку» архіву органів державної безпеки. Російський дослідник Н. Петров конста тував зменшення/знищення архівнокримінальних справ з 1 млн 783 тис. у 1954 р. до 75 тис. у 1991 р., які зберігалися у центральному архіві КДБ СРСР5.
Міжнародне історикопросвітницьке, правозахисне та бла годійне товариство «Меморіал» оприлюднило наступні стати стичні підсумки «Великого терору» у СРСР протягом жовтня 1936 – листопада 1938 рр.: за справами ГУДБ НКВС СРСР за арештовано не менше 1 млн 710 тис. осіб, засуджено — 1 млн 440 тис., розстріляно — не менше 724 тис. Додатково «міліцей ськими трійками» як «соціальношкідливий елемент» засудже но близько 400 тис., депортовано 200 тис., засуджено судами за загальнокримінальні злочини не менше 2 млн, із них до таборів направлено 800 тис.
Російський дослідник О. Мозохін наводить таку статистику жертв «Великого терору» в УРСР. У 1937 р. заарештовано 159 573 особи, у 1938 р. — 106 1197. Український історик В. Ні кольський подав дещо інші цифри — за 1937–1938 рр. засуди Верт Н. Указ. соч. – С. 72.
Петров Н.В. Первый председатель КГБ Иван Серов. – М.: Материк, 2005. – С. 161–162.
http://www.memo.ru/history/y1937/hronika1936_1939/xronika.html Мозохин О.Б. Право на репрессии: Внесудебные полномочия органов
ли 198 918 громадян УРСР, із них розстріляли 123 421 особу (або 62%)8.
«