WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«Володимир Мельничайко, проф. (Тернопіль) УДК 82-131 ББК Ш23 (0) (=41)+Ш43(4Укр) Ідеологічні підтасовки у фольклористиці радянського періоду У статті розглянуто критерії добору текстів ...»

-- [ Страница 1 ] --

Володимир Мельничайко, проф. (Тернопіль)

УДК 82-131

ББК Ш23 (0) (=41)+Ш43(4Укр)

Ідеологічні підтасовки у фольклористиці радянського періоду

У статті розглянуто критерії добору текстів до збірників історичних пісень, що були видані у 50-60-і

роки минулого століття. Хоч у супровідних матеріалах йшлося про повноту висвітлення історичних фактів і

художній рівень творів, насправді вирішальною була відповідність ідеологічним постулатам радянської епохи.

Заради цього до фольклору зараховувались авторські вірші, опубліковані в періодиці, тексти, призначені для оглядів художньої самодіяльності, що не мають нічого спільного з поетикою народної пісні.

Ключові слова: фольклор, історичні пісні, думи, автентичність, ідеологічні фаальсифікації.

Сьогодні ми, українці, знову змушені шукати відповіді на питання «бути чи не бути», є у нас майбутнє у світовій сім’ї народів чи маємо зникнути з етнічної карти планети, як зникли обри чи гуни, хазари чи половці. Як не парадоксально, загроза цього разу йде не тільки ззовні. Перспектива кожного народу залежить передусім від нього самого: чи збережуть люди найважливіші ознаки нації – мову, культуру, історичну пам’ять, національну гідність і самосвідомість, бо ж «нації вмирають не від інфаркту». Тому зовнішні і внутрішні вороги нашого народу робили і роблять усе для того, щоб цих ознак нас позбавити. Звідси – репресивні заходи проти української мови, здійснювані державами, між якими була поділена етнічна територія України, фальсифікація історичних подій, паплюження кращих представників нашої нації, створення антиукраїнських міфів. Прикладів можна навести безліч

– від імперського «редагування» літописів і переписування договорів (наприклад, «Переяславських угод» 1654 р.) до пасквілів на Мазепу чи Шевченка і підготовки «єдиних»

підручників історії для окупантів і окупованих.

Помітне місце в рейдерських атаках на українську культуру належить фальсифікації наших історичних пісень і дум, що й стало темою нашої розвідки. Матеріалом для неї послужили збірники, опубліковані в 50–60-х рр. XX століття.

У вступних статтях до цих збірників, у примітках і коментарях упорядники декларують застосовані ними критерії відбору фольклорних текстів: ідейно-художній рівень твору [Укр.нар.думи та істор. пісні 1955, IV], відображення і узагальнення історичних подій, захист народних ідеалів, повнота висвітлення теми [Пісні та вірші 1964: 3], виховний потенціал [Наша дума 1966: 5]. Простежимо, чи дотримано цих критеріїв. Спершу – про «супровід історії», повноту висвітлення подій.

У межах «дожовтневого» періоду в історії України в найбільш об’ємній збірці виділено такі цикли: «Боротьба проти іноземного поневолення та феодально-кріпосницького гніту в ХI – першій половині ХVII ст.»; «Визвольна війна українського народу 1648 – 1654 років. Возз’єднання України з Росією», «Боротьба проти соціального гніту й іноземних загарбників у 2-й половині VII та у VIIІ ст., «Вітчизняна війна 1812 р.», «Селянські рухи 1-ої половини ХІХ ст.», скасування кріпосного права, «Капіталістичний і комуністичний гніт у 2й пол. ХІХ – на поч. ХХ ст.», «Боротьба робітників і селян проти експлуатації», «Буржуазнодемократична революція 1905 – 1907 рр.», «Світова імперіалістична війна 1914 – 1918 рр.», «Переддень жовтневої революції».

У розділі «Радянські думи та історичні пісні» бачимо цикли «Велика Жовтнева соціалістична революція. Боротьба проти іноземної інтервенції. Громадянська війна», «Будівництво соціалізму в СРСР, оборона Батьківщини», «Боротьба проти фашизму», «Визволення західноукраїнських земель і возз’єднання їх з Радянською Україною», «Велика Вітчизняна війна 1941 – 1945 рр.», «Післявоєнна відбудова народного господарства.

Будівництво комунізму. Боротьба за мир» [Укр.народ.думи 1955].

Обсягом представлених матеріалів ці розділи не дуже різняться (328 та 231 сторінки), хоч часові рамки зовсім не співмірні (5 століть і, наступні до опублікування збірника, 37 років). Зразу ж виникає питання: чому це українці у післяжовтневий період так розспівалися?

Отже, варто докладніше придивитися до цього та інших подібних збірників.

Перший з названих вище циклів першого розділу твори про боротьбу з турками і татарами, визволення бранців з турецької неволі, перші виступи проти шляхетського свавілля в Україні. Оскільки факти, що лягли в основу наведених текстів своїм ідейним спрямуванням збігалися з офіційним (російським і радянським) трактуванням історичних подій, особливий відбір текстів не знадобився. Тому і персонажі (герої пісень і дум) залишилися недоторканними (Байда-Вишнивецький, Самійло Кішка, Маруся Богуславка, Олексій Попович, Ганжа Андибер), як і історичні особи (Дорошенко, Сагайдачний, Сулима, Павлюк, Остряниця).

У наступному циклів вже явно відчутна тенденційність укладачів збірника. Передусім, це стосується відбору подій і персонажів. На першому плані – прославлення Б. Хмельницького.

Але не тільки за організацію повстання проти Польщі, не за переможні битви під Жовтими Водами, чи Корсунем, не за закладання основ української козацької держави. Не за відновлення соціальної справедливості, скільки за «реалізацію» прагнення українського народу возз’єднатися з братнім російським народом (прим. 1: 581): «Всіх склика на раду, / Переяслав дзвоном дзвонить, / Ой, спасибі, батьку Хмелю, / За твою пораду… / Що з’єднав ти нас з Москвою, / З рідними братами» [Укр.народ.думи 1955: 129 – 130]. Цей же мотив повторюється в інших циклах як дожовтневого, так і радянського періоду.

Однозначно позитивно охарактеризовано інших героїв визвольної війни – Богуна, Нечая, Кривоноса. З періоду після 1954 р. позитивної характеристики удостоївся хіба Семен Палій, та й то як антипод Івана Мазепи з яким «народ» не церемониться. Йому приписується братання з бусурманами: «Почали бусурмани християн братами називати». Немов би почав це Мазепа, стративши Іскру і Кочубея, а Палія Семена «на Сибір завдав» [Пісні та вірші 1964:

106]. У намаганні будь-що приписати Мазепі усі можливі гріхи автори чи редактори не зупиняються перед явними нісенітницями і вигадками: крім отого «братання з бусурманами, ще й гостювання Палія «праведного государя білого царя» після повернення з Сибіру, переслідування Мазепи і шведів аж до кордону з Туреччиною, щоб посікти, порубати або відправити на вічну каторгу» [Укр.народ.думи 1955: 157]. Не випадково М. О. Максимович у «Сборнике украинских песен», в якім дума була надрукована, висловлював сумнів щодо її достовірності, оскільки надто вже в ній згущені фарби: «одному – все добро і вся слава, другому – все зло та неслава». Навіть руйнування Батурина, те, що «мужиків та жінок упень сікли та рубали, / Церкви палили, ікони під ноги топтали», – приписується Мазепі, хоч різню влаштували саме москалі «велик світ государя» Петра І (про що укладачі все-таки змушені були сказати у примітках) [Укр.народдуми: 591 – 592].

Пісень про переписування «статей» Переяславської угоди, про поступове поневолення України, руйнування Січі, заведення кріпацтва, протест Богуна, ув’язнення Полуботка, Калнишевського і т.п у цьому та інших збірниках нема зовсім. Зате представлений у збірниках «український народ» (мимоволі згадується гостропроблемне для нас запитання: «І що ж ми за народ такий?») охоче оспівує вдатних діячів сусіднього народу: «Ми на всю Русьматінку / Славили Суворова, / Прославляли піснями… / Вічно будуть згадувать / Вороги заклятії / Воїна хороброго / Нашого Суворова» [Укр.народ. думи 1955: 232].

Коли зажурився, злякавшись французької навали, цар Олександр, обізвався генерал Кутузов: «Не тужися голова! / Дам я тобі військо / Крепкого запаса / На француза – короля»

[Укр.народ. думи 1955: 239]. Досталася слава і фігурам меншого масштабу, наприклад, отаманові донських козаків Матвію Платові, що перехитрив «француза»: «Платон з двора виїжджав, / То на брамі написав: / «Дурний француз, як сова, / Пустив із рук Платова»

[Укр.народ. думи 1955: 240].

Дещо залишилося і для нащадків сусідніх героїв, наприклад, для сина Степана Разіна. І хоч з наведеного тексту важко щось зрозуміти, але реверанс у бік сусіда зроблено: «А чи бачиш, губернатор, / Отой кам’яний острог? / Я тобі кам’яний острог по камінцям рознесу! / Я тобі Дунай-річку / До пісочку переп’ю» [Укр.народ. думи 1955: 143]. Виявляється є й пісня про вигнання Наполеона: «А тікав же він, тікав, / До Парижа не попав. / «Ось зробила що з меня / Да Російськая земля!» [Укр.народ. думи 1955: 241].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Звеличення усього російського спостерігаємо у багатьох текстах про дожовтневий період історії України, для якої віковічною мрією було потрапити під крилечко північної сусідки: «І ось – щастя: / Пролунало по Вкраїні: / «Слава Москві!, слава! / Нехай будуть два народи – єдина держава!». Особливо приваблювала ця перспектива населення Західної України: «Ой Богдане, Богданочку, / Звільнив ти Вкраїну, / То не забудь же, Богдане, / Нашу Буковину / Попроси ще на підмогу / Ти російських братів / Та пожени з України / Тих польських магнатів». Не має значення, що польські магнати ніколи не панували в Буковині.

Головне, що «Руські брати православні – / Вони не покинуть, / Не допустять Україні / Під Польщею гинуть» [Укр.народ. думи 1955: 126]. А оскільки недолуга Україна без зверхника бути не може, то є вихід: «Годі тобі, Україно, / Жити сиротою! / Тепер будеш жити / З Москвою-сестрою [Укр.народ. думи 1955: 128].

Проте в деяких текстах пробиваються нотки сумнівів у безхмарному майбутньому.

Зокрема в пісні «Ой під ручою, під Сабореєю» йдеться про царську нагороду Палієві за участь у боротьбі проти Мазепи, але той від плати відмовляється, натомість просить: «Тільки не дозволяйте із України / Довіку некрутів брати, / Ані некрутів, ані подушного, / Ані якої плати» [Укр.народ. думи 1955: 155].

Щоправда царської відповіді не наведено. Мабуть, невипадково: надто багато захотів хохол. Ні пісні про становище народу в 2-й пол. XVII – XVIII ст. констатують факти, а не аналізують причини. Усі страждання українського населення подані так, ніби вони є наслідком шляхетського гноблення (у тій частині, що опинилася під владою Польщі, а згодом Австро-Угорщини), або ж залежать від злої волі українських гетьманів, які, як у примітках роз’яснюють укладачі, були зрадниками власного народу: «У Глухові у городі у всі дзвони дзвонять, / То вже наших козаченьків на лінію гонять» [Укр.народ. думи 1955: 163]. «Бодай Гетьман щастя не мав, ні кошовий долі, / Пішли наші новобранці не по своїй волі».

Висловлюються прокляття солдатчині і самодержавству: «Ой цісарю, цісарику, яке ти ледащо, / Береш гроші, береш військо, а не знаєш защо» [Укр.народ. думи 1955: 181].

Коментатори не спіткнулися навіть на тому, що в Австоро-Угорщині, де правив цісар, самодержавства не було. І все ж проскакує (можливо, через недогляд) думка про те, що не такі вже безкорисливі були «брати». У відповідь на вимогу плати за каторжну роботу козаки чують: «Ой, ідіть же ви, панове, до Петра до свата. / Ой, там буде вам, панове, велика заплата

– / По заступу у рученьку та ще і лопата» [Укр.народ. думи 1955: 164].

У пісні «Зібралися всі бурлаки» узагальнено результати цієї омріяної дружби: «Ти, царице Катерино, що ти наробила? / Край веселий, край зелений панам роздарила. / Багатому розпродала від краю до краю, / А бідному зоставила те, де поховають» [Укр.народ. думи 1955: 192]. До речі, у збірнику наведено варіант з найм’якшим, шанобливим звертанням до імператриці – а були й інші варіанти.

Ще чіткіше ця тенденція у відборі текстів простежується на наступних витках історії.

Наростання народного невдоволення породжує революційні настрої: «Революція іде – стало панам тісно»; щоб селянам взяти землі, робочим заводи; «Другого Миколу разом з іншими панами зженем із престолу» [Укр.народ. думи 1955: 299]. Наче усе нормально. Але знову – реверанс до сусідів: «Нам солдати-москалі у цьому поможуть». Отже, знову «брати». А свої, як раніше гетьмани, – усі зрадники і запроданці, прислужники іноземних поневолювачів: «– Та й придумали, прокляті, / Якусь Центральну раду… / А в Києві лиха Буря – / Появивсь якийсь Петлюра» [Укр.народ. думи 1955: 197]. «Наварив Петлюра каші / В автономнім казанку / Та й забув, що тая каша / Не до смаку бідняку» [Укр.народ. думи 1955, ІІ: 199]; «А на Київ з Скоропадська / Суне німців сила» [Укр.народ. думи 1955: 350]; «А з-під Польщі знову буря – / Появився пес Петлюра! / Шельма превелика!» [Укр.народ. думи 1955, ІІ: 199]. І в нього, як треба було помітити, – «Мазепина пика».

Отже, зібрано докупи все «антинародне»: багатіїв, Польщу, греко-католицьку церкву, прихильників незалежності, «чуже військо із країв далеких» [Укр.народ. думи 1955: 352]. З протилежного боку барикад виступають всі відомі постаті – Ворошилов, Будьонний, Боженко, Щорс, Пархоменко, Котовський, ніхто не забутий, кожному присвячено пісні.

Та Україна, як завжди, сама не впоралась би, незважаючи на зусилля «хлопцівкомсомольців», що стали на захист «влади радянської, волі робочої» [Укр.народ. думи 1955:

373]. І тому «стогне, плаче Україна, стала сумувати: / Ой, хто ж мені допоможе ворогів здолати? / А тим часом з Москви Ленін полки виряджає» [Пісні та вірші 1964: 346]. «Вся Росія тут зібралась в цю тяжку годину, щоб вступитись за Комуну, за Радянську Україну»

[Укр.народ. думи 1955: 356]. І вдячна Україна оспівала й бойові дії далеко від своєї території:

«А Денікін – товстопикий преться із-за Дону / Та на Москву поспішає начебто додому. / Наступає чорна хмара, всю Росію криє… / Япон лізе з-за Уралу. Страшним звіром виє»

[Укр.народ. думи 1955: 353]. Не забула Україна й окремих героїв, наприклад, Чапаєв [Укр.народ. думи 1955: 362]. Словом, майже все за сталінським коротким курсом історії партії.

У міжвоєнний, воєнний та післявоєнний період на перший план в історичних піснях виходить тема керівної ролі комуністичної партії. Спершу всі заслуги приписуються Ленінові, який, як «рідний батько всіх нас визволяє» [Пісні та вірші 1964: 187]. За це український народ виявляє до нього найщирішу любов: «Тебе, сонце, любим ми – / Тебе, рідний Ленін» [Укр.народ. думи 1955: 377]. «– Світить Ленін, світить сонце / Та й по всьому світу» [Українські народні думи 1966: 203]. А коли помер Ленін – «Ніби хмара світ закрила, тьма стоїть на світі, / Плачуть гіркими сльозами всі старі і діти» [Українські народ. Думи 195:

203].



Pages:   || 2 | 3 |
 
Похожие работы:

«Національна академія наук України Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського Катерина Лобузіна Технології організації знаннєвих ресурсів у бібліотечно-інформаційній діяльності Монографія Київ ББК Ч237.24 УДК 024:004 + 024: 005.94 Лобузіна К. Технології організації знаннєвих ресурсів у бібліотечно-інформаційній діяльності : монографія / Катерина Лозузіна; НАК України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К. : НБУВ, 2012. – 375 с. Розглянуто питання формування, упорядкування...»

«УДК 94 (477.4) 1900/1914: 335 Юлія Магась-Демидас (м. Житомир) КООПЕРАЦІЯ У ПРОГРАМАХ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ У ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ У статті розглянуто ставлення політичних партій до кооперації та їхню участь у кооперативному русі Правобережної України на початку ХХ століття. Ключові слова: Правобережна Україна, кооперативний рух, українські та російські політичні партії. Метою публікації є висвітлення ставлення політичних партій різного спрямування до...»

«Збірник наукових праць 293 ПРАЦІ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ УДК 94 (4) Інна Кватира ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПОЛЬЩІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1919–1939 РР.): ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД У статті дається аналіз стану розробки питань соціальноекономічного розвитку Польщі у міжвоєнні роки (1919–1939 рр.) в українській та зарубіжній історіографії. Ключові слова: Польща, національне відродження, соціальноекономічний розвиток, міжвоєнний період, історіографія. У продовж тривалого періоду в світовій...»

«ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ІІІ міжнародної науково-практичної конференції «Гендерна політика міст: історія та сучасність» 23 жовтня 2013 р. Реєстрація учасників конференції (Зал Вченої ради Харківського національного університету 8.30 – 10.00 міського господарства імені О. М. Бекетова (музейний комплекс) Пленарне засідання 10.00 – 12.00 Перерва. Кава-пауза 12.00 – 12.15 Пленарне засідання. Продовження 12.15 – 14.00 Перерва. 14.00 – 15.00 Робота у секціях 15.00 – 17.00 Культурна програма. 17.00...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія іст. 2010. Вип. 45. С. 309–331.ВІДНОСИНИ УSer. Hist. 2010. Is. 45. P. 309–331. НАЦІОНАЛЬНІ ЛЬВОВІ В 1950–1970-х РОКАХ УДК 323.1 (477.83–25) : 314.82–058.232.6 “1950/1970” НАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ У ЛЬВОВІ В 1950–1970-х РОКАХ ОЧИМА МІГРАНТІВ ІЗ СІЛ Галина БОДНАР Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра новітньої історії України вул. Університетська 1, Львів 79000, Україна У статті подається характеристика пересічними приїжджими зі...»

«Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК історичного факультету № Харків – 2005 УДК 930. ББК 6 Редакційна колегія: канд.іст.наук, доц. М.З. Бердута (відп. редактор) канд.іст.наук, доц. О.І. Тумаков (відп. секретар) докт.іст.наук,проф. С.Б. Сорочан канд.іст.наук, проф. С.І. Посохов канд.іст.наук, доц. В.М. Духопельніков канд.іст.наук, проф. С.М. Куделко канд.іст.наук, доц. В.І. Бутенко канд.іст.наук, доц. Л.Ю. Посохова ст....»

«Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Ярошинський Олег Богданович УДК 947.47 (477.82) (048) Волинь в період національно-визвольної війни 1648-1657 р.р. 07.00.01 – історія України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Харків – 200 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Прикарпатському університеті ім. В.Стефаника Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Грабовецький Володимир...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА ЛІНЬ ХАЙ УДК 373.5.016:78 МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО РОБОТИ В ШКОЛАХ КИТАЮ ТА УКРАЇНИ 13.00.02 – Теорія та методика музичного навчання Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук КИЇВ 2007 Дисертацією є рукопис Роботу виконано у Національному педагогічному університеті імені М.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник: кандидат...»

«Український дім Дюссельдорф Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» Інститут історії України Національної академії наук України Східний інститут українознавства ім. Ковальських усні історії українських остарбайтерів Харків Право УДК 94(100) «1941/1945 »-054.73(=161.2).001.32-028.16 ББК 63.3(0)62.7ю П84 Рецензенти: доктор історичних наук, професор М. Дмитрієнко доктор історичних наук, професор О. Удод Дизайн обкладинки С. Кулинич Збірник затверджено до друку Вченою радою Інституту історії...»

«ББК 67.401.12+78.3 Любов ГОЛОХА Національна академія державного управління при Президентові Україні Дніпропетровський реґіональний інститут державного управління ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ БІБЛІОТЕЧНОЮ СПРАВОЮ В УКРАЇНІ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ Аналізуються історичні аспекти державного управління бібліотечною справою в Україні (ІХ ст. – 1991 рр.). Ключові слова: бібліотека, бібліотечна справа, державне управління, державне управління бібліотечною справою, історія державного управління. Для успішного...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»