WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«1909-2012 Серія На допомогу шкільній програмі Вільна пісня моя.: творчість Христини Олексіївни Алчевської (16.03.1882 – 27.10. 1931) біобібліографічний нарис Київ 2012 УДК 028:821.161.2 ...»

-- [ Страница 1 ] --

Київське обласне управління культури і туризму

Київська обласна бібліотека для дітей

1909-2012

Серія "На допомогу шкільній програмі"

"Вільна пісня моя...":

творчість Христини Олексіївни

Алчевської

(16.03.1882 – 27.10. 1931)

біобібліографічний нарис

Київ 2012

УДК 028:821.161.2

ББК 78.38+83.3(4Укр)

В 46

"Вільна пісня моя...": творчість Христини Олексіївни Алчевської

(16.03.1882 – 27.10.1931) : біобібліогр. нарис / Київ. обл. упр. культури і

туризму, Київ. обл. б-ка для дітей ; [матеріал підгот. М. С. Фенько ; ред. Л. П.

Соляник ; уклад. Н. В. Острікова ; наук. ред. та відп. за вип. М. П. Зніщенко].

– К. : [КОБдД], 2012. – 12 с. – (Серія "На допомогу шкільній програмі").

Випуск біобібліографічного нарису присвячений українській поетесі, письменниці, літературному критику, публіцисту, перекладачу, просвітителю, громадському діячу Христині Олексіївні Алчевській.

Видання розраховане на працівників бібліотечних та інформаційних служб, вчителів, учнів, студентів, аспірантів та всіх, хто цікавиться українською літературою, історією, її культурою та духовністю.

Матеріал підготувала М. С. Фенько Укладач Н. В. Острікова Редактор Л. П. Соляник Науковий редактор та М. П. Зніщенко, генеральний відповідальний за випуск директор Київської обласної бібліотеки для дітей, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України Київ 2012 ©Київська обласна бібліотека для дітей Христина Олексіївна Алчевська – українська письменниця, поетеса письменниця поетеса, педагог, педагог перекладач "Мене не викреслите при всьому бажанні з історії ніяк..."

Х. Алчевська Від автора Кожна історична доба висвітлює класичну спадщину, розглядаючи та оцінюючи її з погляду нової громадської і естетичної свідомості. Христина (Христя) Олексіївна Алчевська як поет і громадянин формувалась в кінці XIX – початку XX століть. Творча спадщина письменниці складає цікаву сторінку вітчизняної літератури та культури. «Мене не викреслите при всьому бажанні з історії ніяк...», – писала Христина Алчевська на схилі своїх літ, добре розуміючи ціну здобутого, дбаючи про багатство духовного потенціалу свого народу. І справді, «пісня життя» Х. Алчевської не змовкла, не загубилась у плині часу, як залишилася живою і нетлінною краща частина її літературної спадщини, як завжди лишаються для вічності найкоштовніші витвори людського духу.

Біобібліографічний нарис, присвячений славній доньці українського народу, складається з чотирьох розділів. Перший розділ "Суцвіття родинного таланту" присвячений родині Алчевських. Другий розділ "Пісня про життя та творчість: штрихи до портрета Х.О. Алчевської" розповідає про життєвий та творчий шлях Христини Олексіївни. Третій розділ "Методичні рекомендації" містить перелік форм та методів роботи, які можна використати при підготовці та проведенні заходів, присвячених видатній письменниці, поетесі, педагогу, перекладачу Х. О. Алчевській.

Четвертий розділ "Література" містить перелік джерел, які висвітлюють життєвий та творчий шлях родини Алчевських.

–  –  –

діяльністю Христина Данилівна Алчевська обстоювала любов до рідного слова, прагнула донести до учениць найкращі зразки української літератури XIX-початку XX століть.

Христина Данилівна неодноразово виступала ініціатором та співорганізатором освітянських виставок, у тому числі й літературних. Першою була Паризька всесвітня виставка 1889 року, на якій жюрі педагогічної секції присудило покажчику "Що читати народові?" найвищу нагороду – "Diplome d'nenneur" та удостоїло вчителів Харківської недільної школи двох золотих і двох срібних медалей. Під час цієї виставки проходив міжнародний конгрес приватної ініціативи у справі народної освіти, на якому Х.Д.

Алчевську було обрано віце-президентом Міжнародної ліги освіти. Викладачі Харківської приватної жіночої недільної школи також брали участь в Антверпенській, Брюссельській, Чікагській, Паризькій (2) міжнародних виставках, на яких покажчик "Що читати народові?" знову отримав найвищі нагороди.

За понад півстоліття (57 років) в Харківській приватній жіночій недільній школі здобуло освіту понад 17 тис. жінок.

В 1912 році в журналі "Рідний край", редактором якого була О. Пчілка, було надруковано матеріал про відзначення в недільній школі 50-річчя від дня смерті Тараса Шевченка під заголовком "Шевченкове свято в школі (із щоденника учительки недільної школи)". Його автором була Христина Данилівна Алчевська. У журналі "Детское чтение" Х.Д. Алчевська друкувала власні оповідання. Зустрічалася й листувалася з І. Франком, М.

Павликом, Л. Толстим, Ф. Достоєвським, І. Тургенєвим, А. Чеховим, В. Короленком. За свою плідну працю Христина Данилівна удостоєна високих міжнародних літературних і педагогічних нагород, золотих медалей Московського і Петербургського товариств за поширення в народі грамотності.

Невтомна трудівниця, Христина Данилівна Алчевська багато сил і душі вложила в своїх дітей. Про свого чоловіка Олексія Кириловича Алчевська відразу після одруження писала: "Я вийшла заміж за сущого українця". Олексій Кирилович Алчевський, відомий український промисловець, банкір, засновник металургійних заводів, був активним учасником культурно-громадського життя. Він не шкодував грошей на освіту. Із своїх прибутків О. К. Алчевський субсидував школу глухонімих, благодійне товариство, надавав фінансову підтримку освітнім закладам та церквам. За його участі влаштовувались сільськогосподарські виставки, відбувалися читання з агрономії. Коштом Алчевського в Мироносицькому провулку у м. Харкові був упорядкований скверик, в якому у 1898 році було встановлено погруддя Тараса Шевченка – на той час перший в імперії пам'ятник поету.

Подвижницька праця родини Алчевських проросла добрими сходами. У скарбницю світового музичного мистецтва помітний вклад зробив Іван Алчевський, знаний в Європі знаменитий оперний співак і громадський діяч. На його рахунку понад 55 найвідоміших оперних партій. Іван Алчевський – організатор і перший голова Українського музичнодраматичного товариства в Москві "Кобзар", яке об'єднувало вихідців з України та популяризувало в Росії українське мистецтво. Музично обдарованими були і брати Івана.

Відомий педагог-вокаліст, співак та композитор Григорій прославився виконанням романсів на вірші українських поетів Т. Шевченка, Л. Українки, І. Франка. Дмитро, будучи кандидатом природничих наук, добре грав на віолончелі та мав хист до малювання. Віддав багато сил письменству Микола, автор першого українського радянського "Букваря". А ще були в родині доньки, художниця Ганна – дружина відомого архітектора О.М. Бекетова, поетеса Христина – письменниця, перекладач, педагог.

Розділ II. Пісня про життя та творчість: штрихи до портрета Х.О. Алчевської.

Улюбленицею в родині Алчевських вважалася наймолодша донька Христя, якій бог дав різнобічні таланти. Вона стала талановитою українською поетесою, письменницею, літературним критиком, публіцистом, перекладачем і громадським діячем. Ніжна і весела, задерикувата й часом меланхолійна, жартівлива й самоіронічна, Христя Алчевська вірила, що найкраще у світі творить Людина.... Вірила на повну силу!

Народилася майбутня письменниця 4 (16) березня 1882 року в Харкові. По закінченні так званої домашньої школи (5 класів) дівчинку віддають на навчання до 1-ї Харківської жіночої гімназії. Але через слабкий стан здоров'я Христю забирають із сьомого класу гімназії. "Мені не давалась математика, – писала згодом в автобіографії Х. Алчевська, – над якою я трудилась, що нервово перевтомилася й захворіла...". Вона була в сім'ї натурою чи не найгармонійнішою, бо не тільки співала й малювала, але мала й акторські здібності. Та на все життя Христина Алчевська залишилася вірною своїй поетичній музі.

Природні здібності майбутньої письменниці мали можливість розквітнути у домі, в якому сповна обстоювали українську мову, популяризували творчість українських письменників. У формуванні літературно-естетичних смаків значну роль відіграло її спілкування з харківськими літераторами Г. Хоткевичем, О. Олесем, М. Обачним (Косачем), Г. Григоренком, а також з П. Кулішем, Т. Рильським, М. Вороним, які часто збиралися у салоні батьків Христини Олексіївни. Це був цвіт тогочасної інтелігенції і юна дівчина переймалася її турботою про теперішнє та майбутнє рідного народу, про майбутній розвиток культури.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Варто зазначити, що на формування літературно-естетичних смаків та на національні переконання поетеси значно вплинув Борис Грінченко, який у середині 90-х років вчителював у, заснованій Х.Д. Алчевською, Олексіївській школі на Катеринославщині (нині с. Олексіївка Луганської обл). В своєму листі від 13 січня 1903 р. до Б.Грінченка Х.О. Алчевська писала: "Вельмишановний Борисе Митровичу! Навряд чи треба казати про те, як я зраділа Вашому листу! Це було мені вдвічі приємно через те, що своїм національним переконанням я завдячую у великій мірі Вам і тому впливові, котрий Ви на мене мали".

На формування світогляду Х. Алчевської мали вплив зустрічі й бесіди з М.Міхновським, М. Вороним, а також пізніші особисті контакти та листування з І.

Франком, Л. Українкою, М. Коцюбинським, О. Кобилянською, В. Стефаником, М.

Могульським, М. Павликом та іншими українськими письменниками й громадськими діячами. Творчість О. Кобилянської, як казала сама письменниця, стала однією з причин її "українізування". Коли знайомимося з епістолярною спадщиною Х. Алчевської, розуміємо наскільки глибоко схвилювала її творчість О. Кобилянська. "Остаточно довершила моє захоплення вкраїнською мовою, – зізналася вона, – Ольга Кобилянська...".

У 19-и річному віці Х. Алчевська прочитала "Царівну" О. Кобилянської. Доля героїні так потрясла її й зацікавила, що "винародовлена роками вченням в російській гімназії, захопилася вкраїнською мовою до крайності...". Після цього Алчевська вже читала всі твори Кобилянської, глибинно і психологічно зживаючись із душами її героїнь, які нагадували далеке дитинство.

У 1902 році, повернувшись із Парижа, де Христина Олексіївна вчилася на вищих педагогічних курсах, вона починає долучатися до громадського життя, започатковує свою літературну діяльність. Із 1903 року Алчевська працює в недільній школі, де, попри заборону, читає учням українські книжки, працює в українській секції видавничого комітету Харківського товариства грамотності. У листопаді 1905 року поетеса дебютувала поетичним зверненням "До дітей мого краю" у газеті "Хлібороб".

Після революційних подій 1905 року Х. О. Алчевська значно енергійніше включилася у громадську роботу. Визволення народу вона пов'язувала з українізацією молоді. Молода починаюча письменниця відновила свою участь в учнівських гуртках, робота в яких в цей період була виключно культурно-просвітницькою, спрямовувалася на формування знань з рідної мови та літератури, історії, прищеплення любові до України.

Сенс свого життя Христина вбачала у внесенні своєї частки в національно-визвольну боротьбу України передусім патріотичними літературними творами. ЇЇ вірші й публіцистика видавалися окремими збірками, розмножувалися конспіративними гуртками. Популярним серед юнацтва й робітників маршем став вірш "Гей, на бій", написаний Х. Алчевською на замовлення лідера РУП Д. Антоновича і покладений на музику її братом Григорієм. Для поетеси важливим був не формальний статус людини в суспільстві, а її моральність. У 1916-1917 рр. вийшли друком три видання доробку Христини Олексіївни: "Земельне питання", збірка віршів "Ще не вмерла Україна" та "Моєму краю". Поетеса активно друкувалася у періодичних виданнях на сторінках "Хлібороба", "Літературно-наукового вісника", "Вільної України", "Нової громади", "Рідного краю", "Зорі", в альманахах "Розвага", "Терновий вінок", в часописі для жінок "Мета", у "Бджолі", "Раді", "Промені", "Шляху", "Терновому вінку", збірці "З неволоі".

Поетичний доробок Х. Алчевської досить великий. Він обіймає 12 збірок. Серед них "Туга за сонцем" (1907), "Сонце з-за хмар" (1910), "Пісня життя" (1910), "Вишневий цвіт" (1912), ""Пісня серця і просторів" (1914) та інші. В поезії Христина Олексіївна найчастіше звертається до таких форм, як елегія, етюд, пісня, марш, романс, легенда, лірична і драматична поема, посвята. Збірка "Туга за сонцем" формувалася нею з творів, написаних у віці від 19-и до 21-го року. Чимало віршів поетеси зігріті глибокими патріотичними помислами, пройняті любов'ю до трудового люду, особливо селянства. Але основний поетичний мотив Алчевської – громадянський. Іван Франко відгукнувся на першу поетичну збірку Алчевської, надруковану в "Літературно-науковому віснику" в 1907 році.

Рецензія І. Франка відзначалася глибиною аналізу почуттів поетеси. В ній письменник закликав Х.О. Алчевську розширити поетичну тематику, збагатити систему образів. Під впливом І. Франка Христина Олексіївна переробляє деякі твори, щоб вони пробуджували "дух волі".

За природою свого обдарування Х. Алчевська лишалася майстром пейзажних та інтимних замальовок, характерною особливістю яких є прекрасна і щедра природа, складний світ особистих почуттів. Але найповніше талант Христі Алчевської проявився в ліричному описі краєвидів. Причому традиційно поетеса була вірна насамперед південному пейзажу. Вона, за визначенням Ольги Кобилянської, "людина з сонцем на устах", – щедро наповнювала сонячним промінням український літературний пейзаж.

Важливе місце в творчому доробку поетеси займають кримські мотиви. Її вірші про море, південь примітні ще й як історико-літературний факт і дають підстави віднести авторку до небагатьох українських поетів-мореністів початку XX століття.

Відчуття духовної спадкоємності, глибокої пошани спонукало Х. Алчевську до створення серії поетичних присвят: Т. Шевченку, І. Франку, Л. Українці, О. Кобилянській, М. Павлику, Б. Грінченку, засланим на каторгу революціонерам, А. Барбюсу. Лірична присвята Б. Грінченкові як просвітникові, мислителеві, носієві передових ідей – вірш "Мені здається, все те снилось..." із збірки "Моєму краю" (1914), у якому поєднується інтимний і громадський настрої. Для поетеси Борис Дмитрович – "плугар ниви молодої", тобто ниви "нашої просвіти, нашої мови, нашої думки", як додає авторка в своєму коментарі до твору. Віршам "Співайте пісні голосніш...", "Ніколи", "Мені однаково" судилося стати своєрідними поетичними маніфестами поетеси, в них стверджується високе призначення Слова, відповідальність митця перед народом.

Літературний талант Х.О. Алчевської певною мірою виявився і в інших галузях художньої творчості. ЇЇ проза, літературно-критичні та публіцистичні праці, переклади є цікавим матеріалом як для більш повної характеристики творчої індивідуальності самої письменниці, так і для розуміння деяких загальних тенденцій розвитку української літератури того часу.



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ Жадько Віктор Олексійович УДК [130.12:316.61] (043) ІСТОРИЧНА ПАМ'ЯТЬ У СИСТЕМІ ДУХОВНОГО СВІТУ ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СОЦІУМУ (СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ) 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук КИЇВ – 2007 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі філософії освіти Національного педагогічного університету імені...»

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО УДК 78.03(4) О. А. ГИСА КРАКІВСЬКА ТА ЛЬВІВСЬКА МУЗИКОЛОГІЧНІ ШКОЛИ: ДО 100-ЛІТНЬОГО ЮВІЛЕЮ У статті висвітлено історію становлення та діяльності кафедр мизикології Львівського та Ягеллонського університетів. Проаналізовано діяльність завідувачів кафедр Адольфа Хибінського та Здіслава Яхімецького. Висвітлено їхню роль у становленні та розвитку європейських музикологічних шкіл. Ключові слова: кафедра музикології Львівського університету, кафедра музикології Ягеллонського...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Cерія педагогічна 2008. Вип 24. С.198–208 Ser. Pedagog. 2008. Vol.24. P. 198–208 УДК [070+654.1+004]:316.61”19” ПЕРЕОЦІНКА СУТІ Й ЗНАЧЕННЯ МЕДІАВПЛИВІВ НА ЛЮДИНУ У ХХ СТОЛІТТІ Наталія Троханяк Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Дорошенка, 41, 79000 Львів, Україна Розглянуто погляди на медіа протягом ХХ століття, вплив засобів масової комунікації на людину як одиницю суспільства. Детально проаналізовано процеси трансформації та...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА ЧЕРНОБРОВКІН Володимир Миколайович УДК 37.015.3 : 373.5 ПСИХОЛОГІЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук Київ – 2007 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України Науковий консультант – доктор психологічних наук,...»

«ІНСТИТУТ У К РА Ї Н О З Н А В С Т В А ім. ІВАНА КРИП’ЯКЕВИЧА Н А Н У К РА Ї Н И VI НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ім. ІВАНА КРИП’ЯКЕВИЧА ІСТОРІЯ І К УЛ Ь Т У Р А РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Володимир АЛЕКСАНДРОВИЧ Леонтій ВОЙТОВИЧ Микола ЛИТВИН Іван ПАТЕР Олександр СИТНИК Даріуш ДОМБРОВСЬКИЙ Олександр МАЙОРОВ Марта ФОНТ Л ЬВІВ 2012 ББК 63Ю3 (4 Укр) Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут...»

«Як підвищити рівень усвідомлення проблеми торгівлі людьми? Посібник для тренінгу IOM International Organization for Migration Міжнародна організація з міграції (МОМ) ЗМІСТ Що таке МОМ?............................................. ст. Методологічні підказки....................................... ст. План уроку................................................ ст. 9...»

«Ева М. ТОМПСОН ТРУБАДУРИ ІМПЕРІЇ Російська література і колоніалізм Київ — 2006 ЗМІСТ Тетяна Дзядевич. Дистанціюючись від імперії Подяка Вступ. Націоналізм, колоніалізм, національна ідентичність 1. Постановка питання 2. Народження імперії 3. Консолідуючий підхід 4. Наратив Середньої Азії в російській літературі 5. Імперська мрія у пізній радянський період 6. Літературознавство та імперія 7. Деконструкція імперії: Людмила Петрушевська Вибрана література Предметний покажчик Томпсон, Ева М....»

«Дискусія: «Вступ до історії» Наталі Яковенко * Войцех Вжосек (Познань, Польша) hanDbcher або grunDrisse **. Вступ про Вступ. Серед багатьох цікавих і вартих обговорення сюжетів праці я розгляну три методологічного характеру, далі висловлю своє незадоволення у зв’язку з відсутністю в дослідженні проф. Яковенко деяких напрямків мислення про історію і насамкінець зроблю низку зауважень про складність дискусій на тему історичної істини. Назва книжки української дослідниці, знаної з багатьох праць,...»

«о ло д и м и р Т д ло б уц ькуй Київ «Вища школа» ББК 63.3 (4Укр) Г61 Р еком ендован о Міністерством освіти України для використання в навчаль­ ном у процесі Р е ц е н з е н т и : доктори іст. наук М. Ю. Б райчевський (Ака­ дем ія наук України), /. К. Р ибалка (Харківський ун-т) Редакція літератури з історії, права, економіки Редактор П, М, Г воздец ьки й „ 0503020002—04 2Ї7—94БЗ-27-21-93 ISB N 5-11-003970-4 © Володимир Голобуцький, 1 ВІД АВТОРА (1 9 0 3 -1 9 9 3 ) У середині 30-х років я...»

«Київський університет імені Тараса Шевченка Київський С.П.Романчук ІСТОРИЧНЕ ЛАНДШАФТОЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ ЛАНДШАФТОЗНАВСТВО г і еОрбпШКи мЄгііОиОЛОсіЧНі ЗиСииіі ( і ЄОрвпШКО -‘М кт и и ил и січН і ЗиСииїі та т а методика антропогенно-ландшафтних реконструкцій давнього природокористування) Київ Редакційно-видавничий центр “ Київський університет” “Київський університет” БЬК 26.82 Р 69 С.П.Романчук Р 69 Історичне ландшафтознавство: Тсоретико-методологічні за­ сади та методика...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»