WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 41 |

«Польові зошити. Фольклористичні розвідки. Рецензії Вінниця Нова Книга УДК 39 ББК 82.0 ІРецензенти: Доктор мистецтвознавства, професор Олег Смоляк Доктор історичних наук, професор ...»

-- [ Страница 1 ] --

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології

імені М. Т. Рильського Національної академії наук України

Анатолій Іваницький

Польові зошити.

Фольклористичні

розвідки.

Рецензії

Вінниця

Нова Книга

УДК 39

ББК 82.0

ІРецензенти:

Доктор мистецтвознавства, професор Олег Смоляк

Доктор історичних наук, професор Олександр Курочкін

Відповідальний редактор доктор історичних наук, професор,

академік НАН України Ганна Скрипник

Друкується за редакцією автора

Іваницький А. І.

Польові зошити. Фольклористичні розвідки. Рецензії / Анатолій Іваницький. — Вінниця : Нова Книга, 2014. — 356 с. : іл., фото.

ISBN 978-966-382-512-0 У книзі подано вибрані фольклористичні праці. Перший звід містить польові записки з музичними, етнографічними, побутовими спостереженнями, у тому числі нотатки про традиційну народну культуру сіл Луб’янка і Товстий Ліс, які згодом потрапили в зону чорнобильської трагедії. Другий звід — статті, написані за матеріалами фольклорних експедицій. Третій звід — статті теоретичні. Звід четвертий містить рецензії автора, а також колег на його праці. Видання адресоване науковцям, педагогам, студентам, шанувальникам народної музично-традиційної творчості.

УДК 3 ББК 82.0 © Іваницький А. І., 201 © Нова Книга, ISBN 978-966-382-512-0 Зміст Від автора

Звід перший. З польових зошитів

Експедиція 1970 року. Керівник С. Й. Грица.

Співанки-хроніки. Гуцульщина. Буковина. Галичина.

Західне Поділля.

Експедиція 1973 року. Керівник О. І. Дей.

Слідами Зоріана Доленги-Ходаковського.

Експедиції 1981–1983 років. Керівник А. І. Іваницький.

Київське Полісся.

Експедиції 1984–1988 років. Керівник А. І. Іваницький.

Північна Бесарабія (історична Хотинщина).

Північна Буковина. Покуття

Звід другий. Нариси за польовими обстеженнями

Інструментальна музика та музиканти

Пісні російських старовірів

Особливості співу старших жінок

Новотворчість (пісенні версії, авторство, міжетнічні взаємини) 1 Слідами записів Сергія Венґрженовського – Миколи Лисенка... 139 Звід третій. Теоретичні розвідки

Езотеризм обрядових наспівів

Типологія купальської пісні “Гей, око Лада”

Форма російської протяжнї пісні

Ритмоструктурна типологія: генетичні підстави

Поетичний паралелізм з погляду еволюції мислення та музики

Про старо-традиційне фольклорне виконавство

Про типологію родильно-хрестинних пісень та обрядовості...... 2 Методологія “Коментаря” Климента Квітки до збірника “Українські народні мелодії”

Звід четвертий. Рецензії. Відзиви

Анатолій Іваницький. Вітальне слово Софії Йосипівні Гриці (відзив-есе з нагоди)

Анатолій Іваницький. Пісні Анни Драґан з Галицької Лемківщини

Анатолій Іваницький. Думки про всезагальну історію мистецтва і не тільки: що було, що є, що буде (рецензія-есе)..... 277 Софія Грица. Нові досягнення у фольклористиці

Олена Бріцина. З музичного життя історичної Хотинщини........ 2 Микола Ткач. Музика мови і мова музики

Людмила Іваннікова. Монографічне дослідження родильнообрядового фольклору

Резюме

Summary

4 Співакам-селянам присвячую Від автора Нотатки з польової роботи, вибрані теоретичні, історичні розвідки, рецензії дають уявлення про наукові нахили автора, дослідницьку методику польовика, історика культури й теоретика. Опрацьовуючи певну тему, я прагнув до її комплексного бачення, залучав відомості з суміжних галузей знань, не запобігав гіпотезам.

Зміст збірника укладено в чотири Зводи. Поняття зводу застосоване як вказівка на єдність групування наукових матеріалів за предметними напрямками та засобами їхнього опрацювання.

Матеріали першого Зводу – експедиційні спостереження.

На зміст польових записок впливали обставини праці, побутові враження, продумані завдання і, звичайно, випадковості. Фахова спрямованість поєднувалася з увагою до явищ, постатей, подій, які опинялися перед оком, і були важливими або здавалися цікавими для бачення традиційної культури як органічного, неподільного явища.

Займаючись насамперед піснею, я завжди мав на увазі також комплексність народного побуту. Розмови, характери й поведінка селян мене цікавили не менше, ніж сама музика.

Переходячи до вступного огляду змісту книжки, спершу розгляну особливості студентської фольклорної практики.

Одна річ – власне наукові завдання польових досліджень. Зовсім інша – заїзди зі студентами, коли треба дбати про побут, харчування, стосунки між членами групи. Отже, зі студентською фольклорною практикою серйозні науково-етнографічні завдання не надто лучаться.

На додаток, умови навчальної практики потребують урахування інтересів студентів і місцевих жителів, які не завжди збігаються. Одним Анатолій Іваницький. Польові зошити. Фольклористичні розвідки. Рецензії із переконливих способів виправдати в громадській думці селян втручання практикантів в інфраструктуру сільського побуту є культурноосвітня робота. Наведу приклад.

–  –  –

У 1982 році ми з Євгеном Єфремовим показували фільм у селі Луб’янка Поліського району на Київщині, де минулого року записували пісні. Клуб був повен. Глядачі жваво відгукувалися на постаті знайомих односельців, яких бачили на екрані: “О! та це ж ти, Маріє!” і т.д. А вона та інші – тут же в залі, поруч. Перед сценою на підлозі сидять підлітки, чоловіки курять, жінки радісно сміються... Це було справжнє свято для селян, заклопотаних щоденною буденною працею.

Що й казати, до цього в односельців до наших інформантів-співаків подекуди простежувалося “вибачливе” ставлення. Тепер воно змінилося навіть на гордість: “А й ми в кіно!” Завдяки ініціативі кінозйомок

6 Від автора

Євгена Єфремова (зараз він заслужений діяч мистецтв) людям було подаровано немало радості. А далі був ще гарний концерт наших студентів і загальні танці.

В експедиціях з Євгеном Єфремовим ми воднораз готували схожого змісту звіти для Інституту культури (у вигляді концерту, доповідей студентів, демонстрації фільму).

Мої подорожі на Київське Полісся 1981–83 рр. відбувалися зі студентами Кивського інституту культури паралельно з групами Євгена Єфремова. Їздили ми нарізно (інститутський автобус завозив у різ- Євген Єфремов ні села), але напередодні повернення до Києва зустрічалися в сільській школі, варили куліш, розважали одна група іншу складеними спеціально для зустрічі гумористичними піснями-віршами, співали, обмінювалися враженнями. Ініціатором культурних програм був Євген Єфремов. Бувши екстравертною людиною, він розумівся на психології студентської молоді і, на відміну від мене, мав природжений хист організатора-педагога.

Я не відразу оцінив архаїчне багатство поліської музичної культури. А коли зрозумів, вирішив, що це терен Єфремова, який ще раніше зацікавився Поліссям (згодом він захистив дисертацію на власних експедиційних спостереженнях над співом поліщуків1), і я вирішив змінити своє базове фольклорне поле. Тим більше, що на той час уже визрівала думка проїхатися слідами записів Сергія Венґрженовського – Миколи Лисенка.

В останню мою, 1983 року, експедицію на Полісся я поїхав у Чорнобильський район Київської області. Зустріч із Агафією Федорівною Єфремов Є. В. Варіантність та імпровізаційність у фольклорі (на матеріалах ліричних пісень Київського Полісся). – К., 1989 р. Дисертація на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства.

Анатолій Іваницький. Польові зошити. Фольклористичні розвідки. Рецензії Чередніченко, участь у проводах русалок для мене залишилися найяскравішими спогадами про Київське Полісся.

А польовим заміткам із сіл Луб’янка і Товстий Ліс, які через три роки потрапили до 30-кілометрової зони відселення після катастрофи на Чорнобильській АЕС, судилося стати останніми задокументованими свідченнями про традиційний уклад життя поліщуків на прабатьківських землях.

Вісім експедицій у Північну Бесарабію (на історичну Хотинщину й контрольно в кілька сіл Північної Буковини) я провів сам (участь студентів у перших двох була номінальною). Від 1986 року в зв’язку з чорнобильською катастрофою студентська експедиційна практика в Інституті культури була припинена (і потім не поновлена).

*** У нинішній книжці вміщено вибрані щоденникові записки з-понад десяти експедицій.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Перша – з Софією Йосипівною Грицою (зараз вона членкореспондент Національної академії мистецтв України). Подорож мала жанрову спрямованість. У 1970 році (тоді я ще був її аспірантом) Софія Йосипівна рушила збирати співанки-хроніки – готувала видання цих своєрідних “усних газет” карпатського регіону. Це була складова частина її інтересів у галузі української народної епіки.

Експедиція 1970 р. з С. Грицою надала мені виняткову можливість спостерігати музичне життя та побут насамперед гуцулів і лемків (останні були повоєнними вигнанцями з Польщі), чим я й займався, маючи, спасибі Софії Йосипівні, свободу вибору дій. Гуцульщина з її мовою, співом, традиціями, етикою справила просто приголомшливе враження. Я записував усе, що встигав: народну мову, вислови, музичні й побутові враження. Багатства традиційної культури й своєрідності Гуцульщини стали для мене на довгі роки одним із найяскравіших скарбів пам’яті. Відтоді розпочався мій науковий інтерес до західноукраїнського фольклору.

8 Від автора

Для мене, степовика з народження й виховання, мова, музика, одяг, поведінка цих людей були тим же, чим, мабуть, для американського етнографа життя й культура індіанців. Цю у високому розумінні екзотику, гадаю, мені вдалося до певної міри відтворити в записках, що зараз публікуються.

Докладніше про подорож із Софією Йосипівною я написав у статті-есе (див. Звід четвертий, “Вітальне слово Софії Йосипівні Гриці”).

*** У 1973 році я поїхав у розвідувальну експедицію з Олексієм Івановичем Деєм (доктором філологічних наук, професором, у ті роки завідувачем відділу фольклористики ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН УРСР).

Експедиція була різновидом цільової пошукової мандрівки з дуже цікавим лідером та іншими, по-своєму нерядовими супутниками.

В О. Дея була думка пройтися слідами З. Доленги-Ходаковського:

саме в той час він готував до друку записи цього самовідданого збирача народної творчості. Тоді було також немало записано (десь зразків до 300, матеріали здано до відділу фондів ІМФЕ). Ця експедиція посприяла ствердженню думки – пройтися слідами записів Сергія Венґрженовського у Північній Бесарабії та простежити музично-культурні особливості цих земель. Щоденникові записи експедиції з О. Деєм мають певний екскурсійний відтінок.

Але мета експедиції (слідами З. Доленги-Ходаковського) не принесла сподіваних наслідків. У моєму польовому щоденнику увага приділена не тільки фольклору, але й психологічним характеристикам членів експедиційної групи. Досі, за винятком “Коментаря” Климента Квітки, у нашій фольклористичній літературі мені не траплялося відповідних записок2. “Коментар” К. Квітки поєднує польові Квітка К. Українські народні мелодії. Частина 2. Коментар / Упорядкував та зредагував А. Іваницький. – К., 2005, 384 с.

Анатолій Іваницький. Польові зошити. Фольклористичні розвідки. Рецензії спостереження з характеристиками співаків і теоретичними дослідженнями.

Отже, якщо мої записки з експедиції по Гуцульщині відтворюють колорит і яскравість карпатської культури (зокрема, мудрі, а іноді й дотепні вислови про спів і життя), то подорож з О. Деєм почасти має різновид пошукової та ознайомчої польової екскурсії в чоловічому товаристві.

*** Окремо за науковими наслідками стоїть четвертий комплекс експедицій: вісім моїх подорожей на землі історичної Хотинщини (1984–88 рр., у деякі роки двічі). Їм належить провідне місце в першому зводі.

Ці записки зосереджені на регіональних особливостях місцевого побуту й музичної культури (звичайно, інші теми, аналогічні тим, про які йшлося у записках попередніх, також не обійдено).

Отже, після Полісся в наступну експедицію зі студентами Інституту культури я поїхав до Північної Бесарабії. Загалом по цих землях мною було здійснено вісім подорожей від 1984 по 1988 рр., іноді двічі на сезон, і організовано один концерт у 1989 р. у Спілці композиторів запрошених мною співаків із с. Топорівці під Чернівцями. Від них я тоді також зробив ряд записів.

Польові записки з Бесарабії3 є своєрідним документальним доповненням виданих мною матеріалів монографії “Історична Хотинщина”. Приводом для обстеження колишнього Хотинського повіту стала думка Климента Квітки, що останній збірник Миколи Лисенка містить записи, зроблені земським статистиком Сергієм Венґрженовським в останній чверті ХІХ століття саме на цих землях. Так я визначився з власним регіоном. І слова, сказані мені Володимиром Гошовським:

кожен етномузиколог має видати бодай один збірник за особистими Деякі мої експедиції до Чернівецької області від 1986 року субсидіювала Спілка композиторів України, за що я вдячний її керівництву.

–  –  –

польовими записами, з власними транскрипціями, коментарями, науковою розвідкою, – послугували авторитетною підставою обстеження межиріччя Дністра і Прута (земель історичної Хотинщини).

Експедиційні враження надалі плідно впливали на опрацювання лекцій з укранського музичного фольклору й наукових розвідок, а також сприяли створенню навчальних посібників, зосереджених на історичному значенні селянської музичної та побутової культури.

Якими б уривчастими та ескізними не Володимир Гошовський були експедиційні записки, вони завжди вартісні – як засвідчені сучасником факти життя й музичного побуту.

Польові записки є особливо вагомими для історії традиційного селянського співу й культури, що втрачається на очах. Узагалі, на моє переконання, як у наукових розвідках, так і тим більше в польових подорожах не слід обмежуватися тільки вузько професійними нотатками.

Обставини польових екскурсій надзвичайно збагачують розуміння людських стосунків і характерів. В оприлюднених нині польових записках відображено кілька цільових і методичних різновидів обстеження й записування народної музики й традицій.

*** У музично-етнографічній польовій роботі простежуються два почергові етапи. Від кінця ХVIII і до початку ХХ століття збирання й публікація народних мелодій зводилися до накопичення записів. На цьому етапі провідною була популяризація фольклорної культури. Видавалися мелодії, зібрані здебільшого під час випадкових контактів зі співаками, публікації були орієнтовані на смаки освічених верств.

Стратегія визначення й обстеження регіонів і наукова систематизація



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 41 |
Похожие работы:

«о ло д и м и р Т д ло б уц ькуй Київ «Вища школа» ББК 63.3 (4Укр) Г61 Р еком ендован о Міністерством освіти України для використання в навчаль­ ном у процесі Р е ц е н з е н т и : доктори іст. наук М. Ю. Б райчевський (Ака­ дем ія наук України), /. К. Р ибалка (Харківський ун-т) Редакція літератури з історії, права, економіки Редактор П, М, Г воздец ьки й „ 0503020002—04 2Ї7—94БЗ-27-21-93 ISB N 5-11-003970-4 © Володимир Голобуцький, 1 ВІД АВТОРА (1 9 0 3 -1 9 9 3 ) У середині 30-х років я...»

«ISBN 978-966-551-348-3. Дослідження з лексикології і граматики української мови, вип. 10, 2011 УДК 811.161.2'276.6(091) О. С. Боярчук З ІСТОРІЇ ЛЕКСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДІЛОВОЇ МОВИ (ВІДОМІСТЬ, ВІДОМСТВО) Викладено результати порівняльного аналізу перекладів лексем російської мови ведомость, ведомство, їхніх похідних і канцеляризмів, до складу яких входять ці лексеми, проведеного на матеріалі 23 російсько-українських діловодних та 5 російськоукраїнських загальномовних словників ХХ ст. Ключові слова:...»

«потенціалом) туристичних ресурсів та об’єктів, а також матеріально-технічної бази туризму в регіоні, країні. Застосування пропонованого підходу дає можливість значно зменшити, а в ідеалі виключити, ризики погіршення стану туристичних ресурсів в регіоні, екологічної ситуації, зниження якості туристичних послуг, що надаються, загрози здоров’ю та безпеці туристів тощо, отже, послужить основою для визначення стратегії сталого розвитку туризму в регіоні, країні.1. Гвозденко Н.А. Логистика в туризме....»

«ЮВІЛЕЇ УДК 94(477) Володимир Половець БОГДАН ІВАНОВИЧ ХАНЕНКО (1849 – 1917 РР.) У статті розглянуто становлення Богдана Івановича Ханенка як колекціонера, мецената та організатора музейної справи в Києві. Дворянин Чернігівської губернії, який співчував різночинно інтелігентській ідеї, став прикладом служіння народу, обравши метою свого дослідження художній живопис. У широкому залученні до цього він бачив запоруку розвитку народної освіти. Минуло 160 років з дня народження Богдана Івановича...»

«ЧЕРНІВЕЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Рік заснування 19 Випуск 621Філософія Збірник наукових праць Чернівці Чернівецький національний університет Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наук. праць. Вип. 621-622. Філософія Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Випуск 621-622. Філософія. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2012. – 243 с. Naukoviy Visnyk Chernivetskoho Universitetu: Zbirnyk Nauk. Prats. Vypusk 621-622. Filosofia. – Chernivtsi: Chernivtsi National...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА ДМИТРАСЕВИЧ Назар Орестович УДК 342.5+341(477) ”1917/1922” ВНУТРІШНІЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТИ ЛЕГІТИМАЦІЇ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ В 1917 – 1922 РР. 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Київ – 2011 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Київського університету права...»

«МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ Кафедра Менеджмент організацій транспорту ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ, МАРКЕТИНГУ ТА ЛОГІСТИКИ Методичні вказівки для самостійної роботи за модулем «Основи менеджменту» для студентів інженерних спеціальностей денної та заочної форм навчання Київ 2007 УДК 65.012.32:339.9(076.5) Бойко О.В. методичні вказівки для самостійної роботи для студентів інженерних спеціальностей денної та заочної форм навчання з...»

«ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ ХАРИТОНОВА ТЕТЯНА ЄВГЕНІВНА УДК 340.15(37)“05”.001.33 СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПРАВА У ВІЗАНТІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ у ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ VI СТ. Н.Е. (СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЮСТИНІАНА) Спеціальність: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Одеса – 2003 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Одеській національній юридичній академії Міністерства освіти і науки України...»

«ISSN 2077-7280 Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВІТЧИЗНЯНОЇ ТА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ Збірник наукових праць Випуск 13 Харків – 2010 УДК 930 ББК 63.3 Тринадцятий збірник наукових праць містить статті викладачів, аспірантів та студентів з проблем вітчизняної та всесвітньої історії, що репрезентують тематику історичних досліджень від найдавніших часів до сучасності. Для науковців, викладачів і студентів, усіх тих, хто...»

«Львівський національний університет імені Івана Франка НАУКОВА БІБЛІОТЕКА Львівське обласне відділення Товариства зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна–Світ») Серія «Дрібненька бібліотека», ч. 18 Богдан ЯКИМОВИЧ РОМАН ШУХЕВИЧ – СТРАТЕГ І ТАКТИК ПОВСТАНСЬКОЇ ВІЙНИ До 100-річчя від дня народження Головного Командира УПА Львів 2007 УДК [94+355.425.4](477.8)“19”(092)Р.Шухевич Я-45 ББК ТЗ(4УКР31)624.1–8 Р.Шухевич Ц35(4УКР31)629–8 Р.Шухевич Редакційна колегія: Богдан ЯКИМОВИЧ...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»