WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 | 2 || 4 |

«(КІНЕЦЬ IV–XI СТ.) ...»

-- [ Страница 3 ] --

Можливо виявити подібність між фемой Херсона й адміністрацією дуки другої половини VI в. Це об'єднання в рамках візантійського округу значної частини півострова (Херсона, південнозахідного нагір'я й Боспору), призначення намісника округу з Константинополя, розміщення його резиденції в Херсоні, імовірне об'єднання в його руках військової й цивільної влади, збереження посад, пов'язаних з міським самоврядуванням. Значення цих подібностей не варто перебільшувати: фемна військово-адміністративна система значно відрізнялася від ранньовізантійської, в якої між імператором і містами перебували три рівні керування, тоді як у фемний час проміжний рівень залишився один: стратиг, що підкорявся безпосередньо імператорові. У другій половині X – першій половині XI ст. починається дроблення візантійської Таврики на декілька невеликих адміністративних округів, виникають фема Боспору та фема Сугдеї. Візантійська адміністрація Херсона востаннє згадується джерелами в другій половині XI ст.

У висновках підведені підсумки вивчення адміністрації візантійського Херсона. Протягом усього досліджуваного періоду адміністрація Херсона залежала від Візантії. Ступінь цієї залежності змінювався, збільшуючись в VI ст. після створення адміністрації дуки та в IX–XI ст. після створення феми. Але й у ці періоди централізації в органах керування містом зберігалися, хоч і в підлеглому стані, деякі посади, сама назва яких указує на їх зв'язок з міською громадою. Можна сказати, що керування візантійським Херсоном здійснювалося при взаємодії двох основ, «центральної» і «місцевої».

В адміністрації Херсона існував континуїтет, тобто спадкоємність між адміністрацією різних історичних періодів. Континуїтет забезпечували посади, пов’язані с міською громадою. Використання стародавніх посад доти, поки вони можуть приносить користь у керуванні, не раз фіксувалося у містах в ранньої Візантії. Джерела VIII–XII ст. містять багато свідчень, згідно яким залишки органів самоврядування існували й в інших провінційних містах і навіть у самому Константинополі. Херсон в цьому відношенні не є виключенням, однак кількість архаїчних посад і тривалість їх існування, здається, не має аналогів.

Еволюція візантійської провінційної адміністрації VII–XIII ст. йшла за двома основними напрямками, властивим відповідно малоазійським і балканським провінціям. У першому випадку в умовах відносної стабільності території, населення й міст адміністрація розвивалася під дією низки цілеспрямованих реформ. Нові форми та принципи керування, що вводилися зверху, повністю заміняли існуючі. У другому випадку поява нових форм адміністрації не завжди скасовувало вже існуючі. Старі органи влади попадали в підпорядкування до нових, поступово інкорпоруючись у їхній склад, і згодом сходили зі сцени, поступаючись місцем новим формам керування. Це стало результатом нестабільності балканських володінь, де не було постійної границі із зовнішнім миром, але замість них існувало безліч прикордонних утворень варварського походження й невiдомогу статусу, а влада Візантії концентрувалася в невеликих анклавах, звідки і йшло поширення нових адміністративних принципів, в орбіту яких поступово включалися нові території.

Адміністративний розвиток візантійських володінь у Таврике в цілому й Херсона зокрема додержувалося балканського шляху в набагато більшому ступені, ніж малоазіатському. Причина полягає в особливостях політичної ситуації в регіоні. Протягом середньовіччя Таврика була зоною зіткнення двох сил: Візантії, володіння якої розташовувалися в південно-західній частині півострова із центром у Херсоні, і степових кочівників. Політична боротьба в регіоні визначала адміністративний розвиток Візантійської Таврики в цілому й Херсона зокрема.

У додатку наводиться список всіх відомих з джерел стратигів Херсона. Збережені в різних пам’ятках відомості про херсонських стратигів в рамках єдиного каталогу ніколи не збиралися.

Ці відомості походять із нарративных джерел і легенд печаток. За минулі десять років опубліковані нові печатки, уточнені прочитання виданих раніше. Усього джерела фіксують близько 43 херсонських стратигів, з яких шестеро згадані в наративних джерелах, а відомості про 36–40 чиновників збереглися в сфрагістиці. Усього видано 106 печаток херсонських стратигів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНІ АВТОРОМ

В НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Публікації у фахових виданнях:

1. Храпунов Н.И. Администрация heuagios oikos в Херсоне / Н.И.Храпунов // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – 2000. – Вып. VII. – С. 357–361.

2. Храпунов М.I. Адмiнiстрацiя Херсона наприкiнцi IV–VI ст. / М.І.Храпунов // Археологiя.

– 2000. – № 1. – С. 57–67.

3. Храпунов М.I. Преторiй у середньовічному Херсонi / М.І.Храпунов // Археологiя. – 2002.

– № 3. – С. 101–107.

4. Храпунов Н.И. О взаимоотношениях Боспора и Византии при Юстиниане I / Н.И.Храпунов // Vita antiquа. – 2003. – № 5–6. – С. 171–178.

5. Храпунов Н.И. О континуитете администрации византийского Херсона / Н.И.Храпунов // Старожитності 2004 (Харківський історико-археологічний щорічник). – Харьков: Харьківське історикоархеологічне товариство; НМЦ «СД», 2004. – С. 51–59.

6. Храпунов М.I. З приводу часу входження Боспору до складу Вiзантi / М.І.Храпунов // Археологiя. – 2005. – № 1. – С. 29–36.

7. Храпунов Н.И. О древнем названии города: Херсонес Таврический или Херсонес в Таврике? / Н.И.Храпунов // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – 2006. – Вып.

XII, Ч. 2. – С. 571–584.

Публікації, що додатково відображують результати дисертаційного дослідження:

8. Храпунов Н.И. О взаимосвязи византийской и муниципальной администраций Херсона:

чиновники pateres tes poleos / Н.И.Храпунов // Исторический опыт межнационального и межконфессионального согласия в Крыму: Сб. науч. трудов. – Симферополь, 1999. – С. 161–167.

9. Храпунов Н.И. О взаимоотношениях Боспора и Византии при Юстиниане I / Н.И.Храпунов // Боспор Киммерийский, Понт и варварский мир в период античности и средневековья. Этнические процессы: Сб. науч. матер. III Боспорских чтений, Керчь, 20–23 мая 2002 г. – Керчь, 2002. – С. 253–254.

10. Храпунов Н.И. Преторий в средневековом Херсоне / Н.И.Храпунов // Археологiя та етнологiя Схiдної Європи: матерiали i дослiдження. Том 3. – Одесса: Друк, 2002. – С. 148–149.

11. Храпунов Н.И. К дискуссии о «Надписи Дуптуна» / Н.И.Храпунов // Боспорский феномен: погребальные памятники и святилища: Материалы междунар. науч. конф. Часть 1. – СПб.: Издательство Государственного Эрмитажа, 2002. – С. 88–90.

12. Храпунов Н.И. Администрация византийского Херсона в VIII – начале IX вв. / Н.И.Храпунов // Проблемы истории, филологии, культуры. – 2002. – Вып. XII. – С. 568–582.

13. Храпунов Н.И. О средневековом названии города Херсона (по данным церковных источников) / Н.И.Храпунов // Восток-Запад: межконфессиональный диалог. IV Междунар. Крымская конф. по религиоведению. Севастополь, 21–24 мая 2002 г.: Тез. докл. – Севастополь, 2002. – С. 43–44.

14. Khrapunov N. The Administration of a Byzantine Provincial City from the Sixth to the Eleventh Century on the Example of Cherson / N.Khrapunov // Annual of Medieval Studies at CEU. – 2002. – Vol. 8. – P. 305–306.

15. Храпунов Н.И. К дискуссии о греческой надписи из Херсонеса с именем императора Гонория / Н.И.Храпунов // Сурож. Сугдея, Солдайя в истории и культуре Руси–Украины: Материалы науч. конф. (16–22 сентября 2002 г.). – Киев; Судак: Академпериодика, 2002. – С. 268–271.

16. Храпунов Н.И. Херсонес Таврический или Херсонес в Таврике? / Н.И.Храпунов // Символ в философии и религии: Тез. докл. и сообщ. VI Междунар. Крымской конф. по религиоведению (Севастополь 16–20 мая 2004 г.). – Севастополь, 2004. – С. 46–47.

17. Храпунов Н.И. Администрация византийского Боспора в VI в. / Н.И.Храпунов // Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Этнические процессы: Сб.

науч. материалов V Боспорских чтений, Керчь, 20-24 мая 2004 г. – Керчь, 2004. – С. 378–383.

18. Храпунов Н.И. Тенденции развития органов власти византийского Херсона / Н.И.Храпунов // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре: Материалы II Судакской международной науч. конф. (12–16 сентября 2004 г.). – Киев; Судак: Акдемпериодика, 2004. – С. 223– 230.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


19. Храпунов Н.И. Некоторые особенности развития администрации византийского Херсона / Н.И.Храпунов // Проблемы истории, филологии, культуры. – 2004. – Вып. XIV. – С. 326–336.

20. Храпунов Н.И. Политическая история, государственное и административное устройство Херсонеса в конце IV–VI вв. / Н.И.Храпунов // Херсонес Таврический в середине I в. до н. э. – VI в. н. э. Очерки истории и культуры. – Харьков: Майдан, 2004. – С. 520–545.

21. Храпунов Н.И. О средневековом названии города Херсона / Н.И.Храпунов // Восток– запад: межконфессиональный диалог: Сб. науч. тр. – Севастополь: Стрижак-пресс, 2005. – С. 43– 50.

АНОТАЦІЯ Храпунов М. І. Адміністрація візантійського Херсона (кінець IV–XI ст.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – Всесвітня історія. – Інститут сходознавства ім. А. Кримського Національної академії наук України. – Київ, 2009.

У дисертації на основі широкого комплексу джерел і наукової літератури аналізуються органи і принципи управління візантійським провінційним містом Херсоном наприкінці IV–XI ст.

Показано, що протягом всього досліджуваного періоду адміністрація Херсона залежала від Візантії, ступінь залежності не був постійним. Централізація посилювалася у VI ст. із створенням адміністрації дукса і у IX–XI ст. після заснування військово-адміністративного округу – феми. У Херсоні перманентно зберігалися деякі посади, пов'язані з міською громадою. Управління візантійським Херсоном здійснювалося на взаємодії двох принципів, «центрального» і «місцевого». Існував континуїтет, тобто спадкоємність між адміністрацією ранньовізантійського часу і адміністрацією IX–Х ст. Не дивлячись на наявність деяких своєрідних рис, адміністративний устрій Херсона мав багато загального з іншими візантійськими містами. Еволюція адміністративного устрою Херсона йшла шляхом, притаманним візантійським Балканам.

Ключові слова: Візантія, адміністрація, чиновник, титул, посада, адміністративна функція.

АННОТАЦИЯ

Храпунов Н. И. Администрация византийского Херсона (конец IV–ХI вв.). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 – Всемирная история. – Институт востоковедения имени А.Крымского Национальной академии наук Украины. – Киев, 2009.

В диссертации на основе широкого круга источников и научной литературы анализируются органы и принципы управления византийским провинциальным городом Херсоном в конце IV–XI вв.

В конце IV — первой трети VI вв. Херсон находился в зависимости от Византии, хотя формально и не входил в состав Империи. Сохранялись некоторые органы местного самоуправления во главе с патером. Императоры осуществляли власть в Херсоне посредством прямых рескриптов и через гражданскую администрацию префектуры Восток и офицеров, возглавлявших городской гарнизон. Византия взимала налоги и торговые пошлины через специальное учреждение — практий. Часть аккумулированных средств поступала в государственную казну, другие использовались на содержание гарнизона и ремонт укреплений. При Юстине II Херсон стал центром одноименной провинции, в которую входили так же южный берег Таврики и Боспор и возглавлял дукс Херсона.

В течение VII в. византийские владения в Таврике сократились до небольшой области Херсон с одноимённым городом. Новая административная система – архонтия – предполагала использование в интересах византийского государства муниципальных органов власти и представителей городской общины. Административная иерархия состояла из двух уровней: верхнего, который занимали служащие, утверждаемые Византией из числа херсонитов (архонты и киры), и нижнего (патер, экдик, протевонты), представлявшего исключительно местную общину. Определённые полномочия принадлежали совету городской знати (протевонтов). В администрации существовала вертикальная мобильность.

При императоре Феофиле (829–842 гг.) владения Византии в Таврике расширились. Для организации эффективного управления был учреждён военно-административный округ – фема Климатов с центром в Херсоне. Во главе стоял назначенный императором наместник – стратиг, обладавший гражданскими и военными полномочиями, включая командование войском, организацию разведки, строительство фортификационных сооружений, охрану порядка, помощь христианским миссионером, распоряжение денежными средствами. Фема делилась на малые округа, командиром одного из которых был турмарх. Функции заместителя или исполняющего обязанности стратига принадлежали экпросопу. Хартуларий составлял списки военнослужащих. Фискальная администрация несла ответственность перед константинопольским правительством. Ранее существовавшие в Херсоне органы власти были подчинены стратигу. До Х в. функционировал ряд должностей с архаичными названиями, сохранившие связь с городской общиной. Херсонская административная иерархия имела два уровня: имперский, включавший стратига, его подчинённых и фискальных чиновников, и городской. В ней существовала вертикальная мобильность. Во второй половине X – первой половине XI вв. начинается дробление византийской Таврики на более мелкие административные округа, возникают фемы Боспора и Сугдеи.

Итак, степень зависимости администрации Херсона от Византии в течение исследуемого периода менялась. В Херсоне перманентно сохранялись некоторые должности, связанные с городской общиной. Существовал континуитет, преемственность между администрацией ранневизантийского времени и IX–Х вв. Несмотря на наличие некоторых своеобразных черт, административное устройство Херсона имело много общего с другими византийскими городами. Эволюция административного устройства Херсона шла по пути, характерному для византийских Балкан.

Ключевые слова: Византия, администрация, чиновник, титул, должность, административная функция.

ANNOTATION

Khrapunov N. I. The Administration of Byzantine Cherson (late fourth to the eleventh century). – Manuscript.

Thesis for the candidate’s degree in Historical Sciences by speciality 07.00.02 – World History. – A. Krymsky Institute of Oriental Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2009.



Pages:     | 1 | 2 || 4 |
Похожие работы:

«ДВНЗ «ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ «ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ» ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ІННОВАЦІЙ КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ ТА ПОЛІТОЛОГІЇ Веред І.С., Кушнір Ю.В. СОЦІОЛОГІЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ Навчальний посібник Донецьк, 2013 УДК 316 Соціологія девіантної поведінки. Навчальний посібник / уклад. І. С. Веред та Ю. В. Кушнір. – Донецьк: КІЦ, 2013. – 192 с. Навчальний посібник підготовлено на основі узагальнення курсу з нормативної навчальної...»

«244 Розділ 7 АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ У підготовці матеріалів та написанні текстів розділів брали участь Преамбула: Україну об’єднують цінності Я.Й.ГРИЦАК – директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені І.Франка, доктор історичних наук, професор Ю.Г.РУБАН – директор Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат технічних наук (керівник групи) І.В.ЖАДАН – завідувач лабораторії психології політичної освіти Інституту соціальної та політичної...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2008. Вип. 44. Ч. 2. С. 37—46 Ser. Philol. 2008. Is. 44. Pt. 2. P. 37—46 УДК 821.161.2“19”-3Б.-І.Антонич.07:159.946.4 ПРОБЛЕМА СПРИЙНЯТТЯ ТВОРЧОСТІ БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО РЕЦЕПТИВНОГО ДОСВІДУ ХХ СТОЛІТТЯ Олександр КИРИЛЬЧУК Рівненський державний гуманітарний університет, вул. С. Бандери, 12, Рівне, Україна 33028 У статті вперше досліджено творчість Б.-І.Антонича з позиції історії читацького сприйняття. Структура...»

«УДК 101.1(09):378.4(477-25)УКМА Микола Симчич, кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу історії філософії України, Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ СПАДЩИНИ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ У РАДЯНСЬКИЙ ЧАС1 Вважається, що одним з найбільших досягнень радянської історико-філософської україністики є дослідження філософської спадщини Києво-Могилянської академії (КМА). Починаючи з кінця 60-х років, ця сфера інтенсивно розвивалася в межах...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія геол. 2011. Вип. 25. С. 3–19 Ser. Geol. 2011. Is. 25. P. 3–19   УДК 553.981+551.2 ГЕОЛОГІЯ І НАФТОГАЗОНОСНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ТА ЇХНІХ ПРОГИНІВ (ПОГЛЯД З ПОЧАТКУ ХХІ СТ.) Ю. Крупський© Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005, e-mail: viddil_ngg@i.ua Висвітлено вивчення геології Карпатського регіону. Досліджено геодинамічний розвиток Східних Карпат і прилеглих геологічних регіонів та описано...»

«Шафранська І. Б. Еволюція світогляду І. Франка та його погляди на розвиток української економічної думки / Ірина Шафранська // Галицький економічний вісник. — 2009. — № 2. — С. 89-95. — (проблеми мікрота макроекономіки України). УДК 300.8 Ірина ШАФРАНСЬКА ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОГЛЯДУ І.ФРАНКА ТА ЙОГО ПОГЛЯДИ НА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ Резюме. В даній статті розглядаються економічні погляди українського письменника, визначного філософа і історика, літературознавця і економіста Івана...»

«АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО (УКРАЇНА) ЖЕШУВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА) ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА У ВІЙСЬКОВО-ІСТОРИЧНОМУ ВИМІРІ (ДО 100-РІЧЧЯ ПОДІЇ) Збірка матеріалів Міжнародного наукового форуму 26–28 червня 2014 р. м. Львів Рекомендовано до друку рішенням УДК 94 (947.7) „1914/1918” Вченої ради Академії сухопутних військ П 27 Укладачі: Бураков Ю.В., к.і.н., Івахів О.С., к.політ.н. П 27 Перша світова війна у військово-історичному вимірі (до 100-річчя...»

«За редакцією В. В. Кириленка Історія економічних вчень Навчальний посібник За редакцією В. В. Кириленка Історія економічних вчень Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Тернопіль „Економічна думка” УДК 330.8 (075.8) ББК 65.02я73 1-90 Історія економічних вчень: Навчальний посібник / За ред. В. В. Кириленка. – Тернопіль: „Економічна думка”, 2007. – 233 с. Авторський колектив: кандидати економічних наук,...»

«О. Демків. Девіантогенність міського простору: історична вкоріненість та рецепти подолання // Соціологія міста: навчальний посібник / [Л. В. Малес, В. В. Середа, М. О. Соболевська, Ю. Г. Сорока, О. Б. Демків та ін.]; за заг. ред. О. К. Міхеєвої. – Донецьк: вид-во «Ноулідж», 2010. – 464 с. (+ ілюстрації). – С. 227 – 260 О. Б. Демків к.соц.н., доцент кафедра історії і теорії соціології Львівський національний університет імені Івана Франка План лекції 1. Генеза соціологічного дискурсу щодо...»

«ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ ЧОРНОМОРЕЦЬ Юрій Павлович УДК : 1(091):276(1-11):233.5 АНТРОПОЛОГІЯ СХІДНОЇ ПАТРИСТИКИ Спеціальність 09.00.05 – історія філософії АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Київ 2002 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі філософії Національного аграрного університету. Науковий керівник доктор філософських наук, професор ГОЛОВКО БОРИС АНДРІЙОВИЧ, Київський національний...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»