WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 || 3 | 4 |

«(КІНЕЦЬ IV–XI СТ.) ...»

-- [ Страница 2 ] --

Ієрокла). Однак формальна «свобода» міської громади обмежувалася певним внутрішнім самоврядуванням, тоді як зовнішню політику, військові питання, кріпосне будівництво контролювала Імперія. Як і раніше, видані в місті офіційні написи починаються з перелічення титулів правителя або правителів імперії. Імператор міг накласти на членів міської громади Херсона покарання або звільнити від нього, як зробили, наприклад, в 419 р. імператори Гонорій і Феодосій I. У Херсон надсилали на заслання опальних візантійців, тобто він перебував під твердим контролем візантійської адміністрації. Імператори здійснювали владу в Херсоні як за допомогою прямих рескриптів, так і через цивільну адміністрацію префектури Схід і офіцерів, котрі очолювали міський гарнізон.

У взаєминах міста з візантійською адміністрацією особливу роль грав єпископ, котрий, за візантійським звичаєм, міг виступати заступником перед імператором у справах міської громади. В Херсоні зберігалися деякі органи місцевого самоврядування на чолі з патером. Судячи з аналогій в інших містах, в той час це була нерегулярна, почесна посада. Патери виконували суспільні роботи (зокрема, займалися будівництвом), були суддями з дрібних кримінальних справ, керували міськими фінансами, подавали імператорові клопотання по міських справах, іноді були епонімами.

Важливі відомості про принципи управління та адміністративні органи Херсона наприкінці V ст. містяться у так званому «написі імператора Зенона» 488 р. З джерела зрозуміло, що в місті збиралися візантійські податки і торгові мита. Для цього створили спеціальну установу, що мала унікальну для візантійських міст назву (практій). Але ж незважаючи на зовнішню різноманітність адміністративних органів, які існували у ранньовізантійських містах, відомо, що вони виконували єдиний набор функцій в інтересах константинопольського уряду. З напису випливає, що практій утворював єдину структуру з гарнізоном міста («управлінням балістаріїв»). Контролювали цю структуру, звичайно, візантійці, але ж на нижчих посадах у практії могли служити херсоніти.

Акумульовані практієм кошти частково поступали до візантійської державної скарбниці (sacrae largitionum), інші використовувалися на утримання гарнізону і ремонт укріплень Херсона (подібна практика існувала в Херсоні з II ст.). Представники мперії здійснювали контроль над збором податків і витратою грошей. У Візантії на потреби міст йшла 1/3 прибутків, що отримувала в них держава. Передбачалося, що витрачати їх було необхідно здебільшого на підтримання міських укріплень. Спочатку використання цих грошей контролювали імперські військові намісники. В 485/86 р. Зенон передав ці повноваження виборним керуючим міськими фінансами. Аналіз «напису Зенона» показує, що цю реформу розповсюдили на Херсон. Для технічної і організаційної допомоги при відновленні мурів продовжували запрошувати імперських офіцерів. Всупереч думці більшості дослідників, на чолі херсонського гарнізону не стояв вікарій. Їм міг командувати будь-який візантійський офіцер, наприклад, трибун, як це було в II–IV ст., або протектор.

У VI ст. статус Херсона змінився. У цей час Візантія розширює свої володіння в Тавриці.

При Юстиніані I (527–565 р.) і його спадкоємцях будуються й ремонтуються укріплення в Херсоні, Боспорі, на південному березі й у гірських районах південно-західної Таврики. Створена на півострові оборонна система відрізнялася від класичної фортифікаційної системи, що застосовувалася на кордонах імперії (лімеса), і нагадувала оборонні системи східних і південних візантійських провінцій, основну загрозу для яких, як і у випадку візантійської Таврики, представляли кочівники. Спочатку Херсон і Боспор були самостійними адміністративними одиницями. Тільки при Юстині II з'являються відомості, що дозволяють зробити висновок, що володіння Візантії в Тавриці (Херсон, південний берег півострова і Боспор) були об'єднані в єдину провінцію. Центром її став Херсон. Нова провінція також одержала його ім'я. Розширення меж візантійської Таврики призвело до підвищення рангу її правителів. У другій половині VI ст. військову і цивільну владу в регіоні здійснював, ймовірно, дука Херсона. Ймовірно, цю посаду було створено між 575 і 578 рр. На посаду дуки призначали візантійського офіцера, який був командиром розквартированих у Тавриці військ, відав будівництвом укріплень і, не виключено, мав також цивільні повноваження по керуванню провінцією. Херсон продовжував сплачувати податки в імперську скарбницю. Серед них була «морська повинність», імовірно, пов'язана з військовим флотом і його обслуговуванням.

В адміністрації існувала посада аркарія, що стягував особливий податок, що надходив до скарбниці візантійського префекта преторія Сходу. Візантійці не тільки зберегли органи місцевого самоврядування, що вже існували в місті, але і, ймовірно, заснували нові посади екдіка та протевонтів. Із зникненням поста дуки Херсона в VII ст. повноваження по управлінню містом перейшли до муніципальних органів влади, що існували, хоча і в сильно зміненому вигляді, до X–XI ст.

У третьому розділі «Адміністрація Херсона в VII – на початку IX ст.» розглядається другий етап розвитку візантійської системи керування містом. Ослаблення влади Візантії протягом VII ст. призвело до скорочення її володінь на Таврійському півострові до невеликої області Херсон з однойменним містом. Територіальні зміни могли бути однією з причин адміністративної реформи. Було ліквідовано посаду намісника дуки, що призначався з Константинополя. Можливо говорити про ослаблення влади Візантії в Херсоні, але не про повну відсутність такої. В історіографії дискутується питання про державно-правовий статус Херсона на початку VIII в. За словами джерел, в 711 р. містом керував представник хазар (тудун), але мешканці його діяли як лояльні піддані Візантії. Вивчення комплексу джерел і кола можливих аналогій не дозволяє погодиться з гіпотезою, що в Херсоні встановився режим спільного управління Візантії й Хазарії. Ймовірніше, місто на короткий час потрапило у залежність від хазар, але незабаром Імперія повернула його собі.

В VIII – на початку IX ст. адміністрація Херсона принципово змінюється в порівнянні з кінцем VI ст. Якщо раніше місто і провінція перебували під керуванням дуки, призначеного з Константинополя, то в VII в. цю посаду скасували, і основні повноваження по керуванню містом перейшли, імовірно, у руки муніципалітету, голову якого затверджував імператор. Нова адміністративна система, архонтія, припускала використання в інтересах візантійської держави муніципальних органів влади й представників міської громади. Адміністративна ієрархія складалася із двох рівнів: верхнього, котрий займали службовці, затверджувані Візантією, ймовірно, із числа городян (архонти й кіри), і нижнього (патер, екдік, протевонти), що представляв винятково місцеву громаду.

На чолі влади стояли архонти. За даними джерел, цю посаду займало кілька осіб одночасно. Їх вважали візантійськими посадовцями, котрі у цій якості мали печатки візантійського зразка й імперські титули, а їхня посада згадувалася у візантійській у табелі про ранги. Архонти очолювали цивільну адміністрацію Херсона, оскільки були єдиними з місцевих чиновників, згаданими у візантійської табелі про ранги, і титули в них на печатках вище, ніж в інших херсонських посадовців. Про військову адміністрацію міста нічого не відомо. У завдання архонтів входило керівництво міською адміністрацією й забезпечення інтересів Візантії. Архонти походили із числа мешканців Херсона; можливо, міська громада мала право пропонувати імператорові кандидатури архонтів. Судячи з печаток і табелі про ранги, архонти вважалися візантійськими чиновниками й у цій якості займали певне місце у державному адміністративному апараті. Але, звичайно, їхнє херсонське походження й тривалий строк перебування на посаді не міг не сприяти появі не тільки формальних, але й неформальних зв'язків із міською громадою. Відставні члени колегії архонтів продовжували брати участь у керуванні містом. Можливо, вони ставали членами ради знаті (протевонтів) при колегії архонтів Херсона З печаток відома посада кіра Херсона. Точних аналогій їй не знайшлося. Можливо, це була унікальна магістратура, що існувала тільки в херсонській адміністрації та виникла через деякі особливості історії Таврики. Наприклад, кір міг відповідати за взаємини з хазарами. Друге можливе пояснення припускає, що легенди печаток прочитані невірно й містили якусь іншу посаду. Візантійські титули кіру були нижче, ніж титули архонтів, тобто кіри були їм підпорядковані.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


З попереднього періоду в адміністрації збереглися посади патерів і, ймовірно, екдіка. Вірогідно, їхні функції змінилися із часом. Певні повноваження належали раді міської знаті (протевонтів). Протевонт – це не посада, але суспільне становище, що дозволяло, зокрема, брати участь у керуванні містом. Протевонти могли пропонувати імператору кандидатури на посаду архонтів, призначати дрібних чиновників, виконувати доручення візантійської адміністрації. Кількість протевонтів, імовірно, не була постійною. Вірогідно, походження цього органу можливо простежити до перших ст. н.е., коли пізньоантична міська рада розділилася на групу лідерів, що реально керували справами міста, і інших членів.

В адміністрації Херсона існувала вертикальна мобільність: відповідно до цього принципу люди могли підніматися сходами посад. Використання в керуванні містом патера і протевонтів, а також, ймовірно, архонтів і екдіка, показує континуїтет в адміністрації візантійського Херсона VIII

– початку IX ст. у порівнянні з попереднім часом, говорить про поступове еволюціонування принципів керування містом і суміжною територією. Ці посади продовжили існувати й після адміністративної реформи другої чверті IX ст. і централізації керування Херсоном.

У четвертому розділі ««Адміністрація Херсона у другої чверті IX–XI ст.» розглядається останній етап функціонування органів влади візантійського міста. При імператорі Феофілі (829– 842 рр.) у Тавриці здійснили адміністративну реформу. В цей час володіння Візантії на півострові розширилися. Для організації ефективного керування Імперія заснувала військовоадміністративний округ, фему Кліматів, із центром у Херсоні. В історіографії запропоновано кілька датувань цієї події, однак характер джерела не дозволяє бути впевненим у жодному. Ясно лише, що фема була організована імператором Феофілом не раніше 833 р. Перетворення архонтії Херсон у фему – випадок не унікальний. Всі шість відомих з табелі про ранги 842–843 р. візантійських архонтій на певному етапі намагалися зробити фемами, щоправда, не завжди реформа була успішною. Перетворення архонтій у феми було частиною загальної стратегії візантійських імператорів протягом IX ст. Незабаром після створення феми Кліматів (не пізніше 860 р.) її назва змінються на фему Херсона. Навряд чи причиною цього було скорочення території. Скоріше, зміна назви феми означало реформу управління округом або було елементом зафіксованої в той час модою на перейменування. Не пізніше третьої чверті IX в. до складу Візантії увійшов Боспор, який мав стати частиною феми.

На чолі округу стояв призначений імператором намісник стратиг. Приклад херсонських стратигів показує, як практично реалізовували деякі функції, теоретично притаманні цієї посаді, яким чином відбувалося призначення на посаду, які були особливості титулатури, наскільки вона відповідала офіційним довідникам (тактіконам), дозволяє зрозуміти особливості служби візантійського стратигу у віддаленій провінції. Стратигів призначав безпосередньо імператор. Звичайно ними ставали вихідці з інших провінцій, але іноді й херсоніти. З другої половини Х ст.

представництво херсонської знаті серед стратигів стало масовим. Середній термін служби стратігу в Херсоні коливався в різний час від трьох до 12–13 років. Є тенденція до поступового підвищення титулу осіб, призначених на посаду стратигу. Під час служби в Херсоні деякі стратиги вдостоїлися більш високого титулу, після чого замовили нові печатки. Резиденція стратигу знаходилася у Херсоні, у так званому преторії, тобто укріпленні на південно-східній околиці міста.

За даними різноманітних джерел, в руках херсонського стратигу зосередили цивільні й військові повноваження, у тому числі командування військом, організацію розвідки і доставки в Константинополь відомостей про військові походи, що готують проти Імперії її північні сусіди, будівництво фортифікаційних споруджень, охорону порядку, допомогу християнським місіонером, розпорядження коштами. Намісники візантійських фем зазвичай мали штат чиновників і офіцерів. Фема Херсона ділилася на малі округи, командиром одного з яких (Готії) був турмарх. Функції заступника або виконуючого обов'язки стратигу належали екпросопу. Хартуларій складав списки військовослужбовців.

Фіскальна адміністрація несла відповідальність перед константинопольським урядом. Коммеркіарій був підпорядкований візантійському міністрові фінансів (логофету генікона). Він здійснювали митний контроль і збирав десятивідсотковий податок, яким обкладалося перевезення й продаж товарів на території Імперії. Не виключено, що крім цього коммеркіарій займався постачанням для армії феми. У Херсоні цю посаду ліквідували в другій половині Х ст., її функції перейшли до когось з інших чиновників адміністрації. У Херсоні були землі, що входили в особистий домен імператора. Управляв ними протонотарій, що відповідав перед головою удільного відомства імперії (кураторові Манган).

Органи влади, що існували в Херсоні до створення феми (архонти, кір), було підпорядковано стратігу, а згодом й ліквідовано. Але низка посад з архаїчними назвами функціонувала до Х ст. (екдік, патер, протевонти). Ці чиновники стали державними службовцями, але в той самий час зберегли зв'язок з міською громадою. Ймовірно, їх займали мешканці Херсона. Адміністративні принципи фемной системи співіснували з тими, що беруть початок з колишньої епохи. Таким чином, візантійські принципи керування Херсоном мали еволюційний розвиток. Херсонська адміністративна ієрархія мала два рівні: імперський, що включав стратига, його підлеглих та фіскальних чиновників, і міський. У ній існувала вертикальна мобільність: чиновники могли одержати більше високий титул або підвищення по службі.



Pages:     | 1 || 3 | 4 |
Похожие работы:

«20 Наукові записки: Серія “Історія” УДК 92.09 – 058.237(=161.2) (477.83/86) Олена Ганусин МАТЕРІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ СТАНОВИЩЕ ГАЛИЦЬКОЇ ТВОРЧОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ НА МЕЖІ ХІХ–ХХ СТОЛІТЬ У статті йдеться про матеріальне становище, побут та дозвілля української творчої інтелігенції (літераторів, художників, композиторів). Розглянуто обставини та особливості приватного життя митців в залежності від фінансових можливостей, товариських відносин, професійної та громадської діяльності. Проаналізовано їх місце,...»

«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРИГУБ Олександр Петрович УДК 94(477) «1920-1939»:281.96 РОСІЙСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ У 20 – 30-х рр. ХХ ст.: ІНСТИТУЦІЙНИЙ РОЗКОЛ ТА МІЖКОНФЕСІЙНІ ВІДНОСИНИ 07.00.01 – історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Донецьк – 2010 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі історії для гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий...»

«Annotation Чи знаєш ти як називається Чарівна країна в якій оселились брати Лев’яче Серце? А як їх звати? А чи відомо тобі ім’я стародавнього чудовиська з яким боролись брати Лев’яче Серце? Про це та багато іншого ти дізнаєшся, якщо прочитаєш книгу. Астрід Ліндгрен Бібліографічні відомості Астрід Ліндгрен Брати Лев’яче Серце Я хочу розповісти вам про свого брата. Про Юнатана Лев’яче Серце, бо це і є мій брат. Розповідь моя буде схожа на казку, навіть трохи страшна, як історії з чортами й...»

«Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова ГЕРАСІНА Світлана Вікторівна УДК: 159.923:572.025-057.87 ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Київ – 2009 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі загальної і практичної психології ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний...»

«ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА 9 клас календарно-тематичне планування шкільного курсу видання друге, доповнене СМП “Астон” Тернопіль 2001 Основи правознавства. 9 клас. Календарно-тематичне планування шкільного курсу Тернопіль: Астон, 2001. – 52 с. Календарно-тематичне планування курсу “Основи правознавства” у 9 класі укладене на основі чинної програми для середньої загальноосвітньої школи (Основи правознавства. 9-й клас. Програма для середньої загальноосвітньої школи. К.: Перун, 1998) за редакцією...»

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. Вип. 21.3 6. ОСВІТЯНСЬКІ ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ ШКОЛИ УДК 215:231.75:128 Проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук – Національний дендрологічний парк Софіївка НДІ НАН України ТРИ ФОРМИ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ НА ЗЕМЛІ ЯК ЯВИЩЕ ПРИРОДИ Висвітлено життя людини залежно від рівнів ядерного наповнення: Земного, Місячного і Сонячного. Доведено, що енергетично людина живе на водневій і вуглецевій матеріях, енергіях, де домінантною до народження є воднева енергія, космічна матерія, яка...»

«Колесніков В.О., Кривошеєв А.М. Форми і способи боротьби з повстанцями, партизанами та диверсійно-розвідувальними формуваннями м. Суми ББК 68.4 (4 Укр) К 60 К 60 Форми і способи боротьби з повстанцями, партизанами та диверсійнорозвідувальними формуваннями. Колесніков В.О., Кривошеєв А.М. – 6-є вид., перероб. і доповн. – Суми: ПП «Семененко І.В.», 2009. – 428 с. ISBN 978-966-1644-10-5 Монографія розроблена фахівцями кафедри військової підготовки Сумського державного університету. В монографії,...»

«ISSN 2078-4260. Вісник Львівського ун-ту. Серія книгозн. бібліот. та інф. технол. 2014. Вип. 8. С. 162–183 Visnyk of the Lviv University. Series Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn. 2014. Is. 8. P. 162–183 УДК 016:908(477)“1959/1990” ФОРМУВАННЯ БАЗОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВІТЧИЗНЯНИХ КРАЄЗНАВЧИХ БІБЛІОГРАФІЧНИХ РЕСУРСІВ В ОСТАННЄ РАДЯНСЬКЕ ТРИДЦЯТИРІЧЧЯ (1959–1990 рр.) Ірина МІЛЯСЕВИЧ Рівненський державний гуманітарний університет, вул. Толстого, 3, м. Рівне, 33028, Україна, тел. (0362) 22-41-61, ел....»

«Р.Федорович. Історія становлення та перспективи розвитку економічного аналізу / Р.Федорович, Н.Синькевич // Галицький економічний вісник. — 2011. — №1(30). — с.152-159 бухгалтерський облік, аналіз та аудит) УДК 3.30.101. Роман ФЕДОРОВИЧ, Надія СИНЬКЕВИЧ ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ Резюме. Досліджено історичні аспекти становлення економічного аналізу як науки, а саме, зародження, формування, розвиток та інтеграція. The summary. The historical aspects of...»

«ISSN 2078-5534. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2013. Випуск 58. С. 3– Visnyk of the Lviv University. Series Philology. 2013. Issue 58. P. 3–1 ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ УДК 82.0:17.035.3(477) ФРАНКОВА ВІЗІЯ МАЙБУТНЬОЇ УКРАЇНИ: ДУХОВНИЙ ФЕНОМЕН ДЕРЖАВНОСТИ Любомир СЕНИК Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка, вул. Університетська, 1, Львів, Україна, 79000 Розглянуто проблему державності І. Франка в...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»