WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 55 |

«СОЦІАЛЬНІ ЦИКЛИ: історико-соціологічний підхід ТД «Золота миля» Харків УДК 316.244 Серія «Відкрита дослідницька ББК 60.5 концепція», Випуск А Рецензенти: Сохань Л. В., доктор ...»

-- [ Страница 1 ] --

Афонін Е.А., Бандурка О.М., Мартинов А.Ю.

СОЦІАЛЬНІ ЦИКЛИ:

історико-соціологічний підхід

ТД «Золота миля»

Харків

УДК 316.244 Серія «Відкрита дослідницька

ББК 60.5 концепція», Випуск

А

Рецензенти:

Сохань Л. В., доктор філософських наук, професор, член-кореспондент

НАН України, заслужений діяч науки і техніки України.

Пірен М. І., доктор соціологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки.

Віднянський С. В., доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

Афонін Е.А., Бандурка О.М., Мартинов А.Ю.

А94 Соціальні цикли: історико-соціологічний підхід / Українське товариство сприяння соціальним інноваціям, Українська технологічна академія. – Х.: Вид-во «Титул», 2008. – 504 с. – («Відкрита дослідницька концепція»; Вип. № 5).

ISBN 978-966-2982-25У монографії висвітлюються теоретико-методологічні основи дослідження циклів соціального розвитку. Проаналізовано коло проблем історичної соціології, обґрунтовано «методологічне меню» для вивчення специфіки різних форм соціальної циклічності та розглянуто останню як універсальну характеристику становлення, функціонування та розвитку соціальних суб’єктів – людини, суспільства, людства. Розроблено та застосовано модель «універсального епохального циклу» до аналізу соціально-історичних процесів. У додатках подано тезаурус та інформацію про цикли національних історій країн світу.

Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історичною соціологією та циклами соціального розвитку.

Theoretical bases of research of cycles of social development light up in a monographу. The circle of problems of historical sociology is analysed, grounded «methodological menu» for the study of specic of different forms of social recurrence and the last is considered as universal description of becoming, functioning and development of social subjects – man, society, humanities. The model of «universal epochal cycle» is developed and applied to the analysis of historical processes. In additions a thesaurus information is given about the cycles of national histories of the world countries.

For research workers, teachers, students, all, who takes interest historical sociology and cycles of social development.

ISBN 978-966-2982-25Афонін Е.А., Бандурка О.М., Мартинов А.Ю., © ТД «Золота миля», 2008 ЗМІСТ ВСТУП

Розділ 1. Історична соціологія: виникнення і розвиток

1.1. Становлення предметного поля історичної соціології

1.2. Історична соціологія в класичній соціальній думці

1.3. Постмодерна історична соціологія

Розділ 2. Циклічна парадигма в історії соціальних наук...............

2.1. Ідеї циклізму в природничих науках

2.2. Аналіз циклічних підходів у соціальних науках

Розділ 3. Універсальний соціальний цикл: досвід і сторико-соціологічного конструювання

3.1. Методологічні основи побудови моделі універсального соціального циклу

3.2. Проблема універсальності критеріїв ідентифікації фаз соціального циклу

Розділ 4. Структура всесвітньої історії: циклічна модель...........

4.1. Циклічна модель соціалізації особистостів історії

4.2. Цикл суспільного розвитку

4.3. Особливості циклічного розвитку локальних цивілізацій..........2 Розділ 5. Соціально-історичне прогнозування суспільного розвитку

5.1. Історичний та соціальний час: діалектика хроносу та кайросу

5.2. Межі історико-соціологічного прогнозування

Висновки

Додатки

Додаток 1. Психокультура України: «Помаранчевий перехід».

.........35 Додаток 2. Структура циклів національних історій країн світу.......3 Додаток 3. Глосарій

Список використаних джерел

-3ВСТУП Не так давно людство з особливим почуттям тривоги і водночас надій зустрічало своє 2000-ліття. Вже тоді в розмаїтті наукових коментарів чи не більшість вчених схилялась до висновку, що межа тисячоліть загострила соціальні протиріччя. Дехто з наших західних колег навіть наважився переглянути традиційні уявлення про визначальну роль соціального фактору. В цілому можна сказати, що сьогодні перед людством постали якісно нові теоретичні та практичні проблеми, пов’язані з осмисленням соціального змісту глобального історичного процесу взагалі, та соціального розвитку зокрема.

Динаміка нинішніх соціально-історичних змін нагадує соціальному вченому про надзвичайну складність природи соціального, що її утворив тривалий розвиток людини.

Пройшовши шлях від первісної людини до сучасника інформаційного суспільства вона (завдяки своїй невгамонній діяльнісній сутності) надзвичайно ускладнила свою власну соціально-психологічну природу, а також природу свого безпосереднього національно-державного та міжнародного середовища. Тим самим вона підштовхнула наукову спільноту переглянути класичні засади соціальної науки та віднайти адекватні часові дієві підходи, спроможні виявляти нові закономірності соціального розвитку та забезпечувати ефективне вирішення чисельних проблем, що виникають у контексті трансформаційних процесів перехідних епох суспільного й людського розвитку. Колишні прогресистські лінійні уявлення щодо соціально-історичного розвитку вже не завжди є адекватними складності проблем розуміння сучасної соціальної реальності.

-4Водночас поширення народжуваних наукових ідей цілком залежить від налаштованості на їх сприйняття широкого наукового загалу. Більше того, сьогодні продукування нових соціальних ідей стає неможливим без застосування міждисциплінарних підходів, що в них беруть участь представники соціальних наук, природничники та математики. Цілком же сьогодні можна засвідчувати поворот науки (і практики) до широкої інтеграції.

Не останнє місце посідає сьогодні вимога професійної популяризації знань, що виникає внаслідок раціоналізації природи людини, суспільства і людства, інтелектуалізації людської діяльності. Водночас спрощення наукових текстів для їх широкого вжитку не має викривляти чи дискредитувати власне наукову ідею. Це має бути добротний професійний і разом з тим цікавий виклад, цілком придатний для його вжитку в різних сферах людської життєдіяльності.

Отже, не шукайте у цій книзі простих рецептів вирішення соціально-історичних проблем.

Книга не є завершеним (а є лише етапним) результатом багаторічної роботи групи дослідників з розробки багатогранної та складної природи соціального циклу. Головний результат роботи скаладають авторська теоретико-методологічна модель «універсального епохального циклу» та кількісно-якісна система поведінкових соціально-психологічних показників, за допомогою яких (у 2 етапи: з 1992 і 2002 рр.) було запроваджено моніторинг соцієтальних змін українського суспільства. Евристичний потенціал цього доробку цілком спроможний стимулювати дослідницьку думку, сприяти формуванню інтелектуальних передумов для поширення ідей циклічного підходу до соціально-історичного аналізу та проведення широких міждисциплінарних досліджень.

-5РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНА СОЦІОЛОГІЯ:

ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК

1.1 Становлення предметного поля історичної соціології Еволюціонізм як традиційна універсальна концепція розвитку є однією з «великих теорій», які співіснують у міждисциплінарному дискурсі. Класична еволюційна теорія ставить собі за мету відкриття універсального джерела законів розвитку людства через універсальні стадії та ступені, тобто як прямолінійний процес переходу від простого до складнішого1.

Навіть на межі ХХІ ст. процес поширення ліберальної західної моделі демократії фактично можна розглядати як відродження ідеї «… однолінійного розвитку всіх країн і народів, які, незважаючи на відставання одних і випереджаючий поступ інших, у своєму становленні проходять ті самі етапи»2. У свою чергу відомий датський соціолог Я. Алстед, який працює у напрямку теоретичних досліджень історичної соціології приймає ідею еволюції як прийнятний спосіб описання соціальних змін. Втім, на його думку, «питання полягає в тому, аби сформовані образи еволюції віддзеркалювали складності історії та людського суспільства»3.

Проте поки що домінантними лишаються традиційні парадигми соціального розвитку — різні види соціального Лурье С. В. Историческая этнология. — М., 1998. — с.17.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


1 Горбатенко В. П. Стратегія модернізації суспільства. Україна і світ на 2 зламі тисячоліть. — К., 1999. — с.15.

Алстед Я. Историческая социология — зачем и как? // Социологические исследования — 2005. — № 5. — с.126.

-6еволюціонізму, історичний матеріалізм, соціально-психологічний підхід, конфліктологічний підхід, субкультурний, суб’єктивно-процесуальний та інші. Впродовж тривалого часу магістральним напрямком наукових дискусій лишається діалог між прихильниками лінійних та циклічних моделей розвитку. Відголос цих явищ можна знайти в багатьох наукових дисциплінах, відповідні теоретичні конструкції, завдяки своїм як сильним, так і слабким рисам, вже стали складовою частиною світогляду багатьох науковців. Не є винятком у цьому сенсі й історична соціологія.

Епістемологія історичної соціології кореспондується з системами пояснень, які ґрунтуються як на лінійних, так і на циклічних концепціях. Відповідний вибір доводиться роботи і приступаючи до тлумачення категоріального апарату та предмету історичної соціології. Предметне поле соціальних наук і історична соціологія в цьому сенсі не є винятком, перебуває в постійному динамічному стані.

Карл Поппер (1902-1994) вважав, що наукове знання складається не з законів, а з найбільш оброблених на певний час гіпотез проміжного, а не кінцевого знання. Пізнання рухається вперед за рахунок створення нових гіпотез.

Зрештою, можна погодитися з думкою К. Поппера, що «… діяльність вченого полягає у висуненні та перевірці теорій»4. Робочою науковою гіпотезою авторів є припущення про універсальну властивість циклів, які притаманні розвитку соціальної матерії. Оскільки ці тенденції можна верифікувати через соціальний час, то «материнською»

Поппер К. Логика научного исследования. / Пер. с англ. — М., 2005.

4 — с.27.

-7науковою дисципліною, спроможною зробити це, на нашу думку, є історична соціологія.

Видатний російський і американський соціолог Питирим Сорокін ще напередодні першої хвилі світових трансформаціїних процесів 1930-1940-х рр. зазначав, що «з… позиції соціологічного релятивізму дослідження циклічних і ритмічних повторень у соціальних феноменах є… одним з найбільш важливих завдань соціології. Його потрібно рухати вперед усіма засобами, оскільки воно відкриває багато можливостей вирішення найважливіших соціологічних проблем»5. Звичайно, можна погодитися з думкою вітчизняного дослідника Ю. В. Павленко про те, що «… осмислення історичного процесу може здійснюватися у відповідності до лінійної, і до циклічної парадигм»6. Саме такий інтелектуальний «кондомініум» є об’єктивним як в історичній науці, так і в соціології. Водночас важко погодитися з точкою зору, нібито «… погляд на історію з позицій циклізму по мірі поглиблення наших знань про різні типи суспільств явно втрачає свою чіткість»7. Це, скоріше за все, відбувається внаслідок анахронічності циклічної моделі розвитку, що донині культивується в соціальній науці, а також через фактичну вичерпаність лінійною парадигмою історичного розвитку свого евристичного потенціалу.

Усвідомлюючи цю тенденцію, німецький соціолог Н. Еліас у липні 1968 р. справедливо зазначав, що «… дослідження «еволюції» в дусі ХІХ ст., у дусі механічного поступу, ні […] дослідження неспецифічних «суспільних змін»

Сорокин П. Обзор циклических концепций социально-исторического 5 процесса // Социологические исследования. — 1998. — № 12. — с.12.

Павленко Ю. В. История мировой цивилизации. — К., 2002. — с.11.

6 там само. — с.12.

-8у дусі ХХ ст. […] майже не проводили достатньо чіткої межі між різними типами соціальних змін…»8. Тобто модель суспільного розвитку, що її використовувала весь цей час соціальна наука, є надто спрощеною. Втім, у свідомості науковців у контексті класичного уявлення про діалектичну спіраль розвитку й донині продукуються стереотипи сприйняття циклів як простого повторення минулого на новому рівні розвитку. Втім, і лінійні уявлення про генезис часто суперечать емпіричному історичному матеріалу та повсякденній свідомості.

Циклічні ідеї в різному контексті історичного розвитку, причому в міждисциплінарному науковому синтезі, висловлювали Аристотель, Дж. Віко, М. Данилевський, К. Леонтьєв, Н. Макіавеллі, Ф. Ніцше, А. Тойнбі, П. Сорокін, О. Шпенглер, С. Хантінгтон та інші.

Зміна уявлень про предмет історичної соціології відбувалася під впливом тенденцій циклічності зміни наукових парадигм. Російський дослідник В. Пантін справедливо зазначає, що «увага до циклічних моделей розвитку актуалізується в періоди кризових явищ у суспільстві. Втім, сам цей феномен вказує на циклічність розвитку самого знання»9. Тому виникнення і розвиток історичної соціології відбувалися відповідно до циклічної парадигми.

Формування поняттєвого апарату наукового дослідження становить дуже важливу складову роботи. Можна погодитися з думкою Ж. Тощенко, який зазначає, що «…етодологічна стратегія є основою понятєвого апараЕліас Н. Процес цивілізації. Соціогенетичні і психогенетичні дослідження. — К., 2003. — с.11.

Пантин В. Возможности циклично-волнового подхода к анализу политического развития // Полис. — 2002. — № 4. — с.19.

-9ту» 10. Водночас, на мою думку, щодо зазначеної проблематики має діяти відомий принцип Нільса Бора: неможливо однією науковою мовою описати складне явище. Зрозуміло, що без такого епістеміологічного підходу важко вести пошук інтегральних понять, які допомагають розв’язати складну задачу дослідження соціального розвитку.

Багато наукових понять ми можемо розрізняти тільки на концептуальному рівні, а не в реальності. Адже за межами певних наукових асоціацій, так би мовити, ніщо не означає нічого. Зрештою, абстрактний «смисл» історії теж не існує в об’єктивній реальності за межами людської свідомості. Як слушно зазначав Н. Еліас, «… слова живуть доти, доки це відображення минулого досвіду та ситуації має фактичну цінність, виконує функцію у фактичному бутті суспільства, доки покоління, що приходять на зміну одне одному, здатні почути у значенні цих слів власний досвід; і слова вмирають, коли всі функції, весь досвід фактичного суспільного життя втрачає з ними будь-який зв’язок» 11.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 55 |
Похожие работы:

«ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ ШОРОБУРА Інна Михайлівна УДК 37.012+910.1 (043.5) СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ШКІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (ХІХ-ХХ СТОЛІТТЯ) 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Київ – 2007 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України. Науковий консультант доктор педагогічних наук, професор Сиротенко Анатолій Йосипович, Інститут проблем виховання АПН...»

«Голова Верховної Ради України в Гоголівському вузі 12 жовтня 2009 року до Ніжинського державного університет імені Миколи Гоголя завітав Голова Верховної Ради України Володимир Михайлович Литвин, який зустрівся зі студентами, співробітниками та професорсько-викладацьким складом навчального закладу. У ході зустрічі Голова Верховної Ради прочитав лекцію «Розвиток світової цивілізації у просторі і часі і місце в ньому України», відповів на численні запитання аудиторії. Володимир Литвин зазначив,...»

«УДК 72.01(03) С.М. Лінда Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра архітектурного проектування МОРФОГЕНЕЗ В АРХІТЕКТУРІ ІСТОРИЗМУ: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ З ПОЗИЦІЙ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ СИСТЕМ © Лінда С.М., 2013 Досліджено проблему морфогенезу в архітектурі історизму, розглянутого з позицій положень загальної теорії систем Ю. Урманцева. Продемонстровано перспективність використання методів системного аналізу у дослідженні архітектурних феноменів. Ключові слова: загальна теорія систем Ю....»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Присяга Миргородського полку 1732 року Опрацювали Дмитро Вирський і Роман Москаленко Київ УДК 930.001.31 (477.53) ББК 63. П-7 Присяга Миргородського полку 1732 року / опрацювали Д.Вирський і Р.Москаленко. – К.: Інститут історії України НАН України, 2011. – 105 с. Видання джерела з історії козацької України першої третини ХVIII ст. Містить дані про соціальну структуру та особистий склад козаків, міщан і цехових ремісників Миргородського...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Директор Ткачов Костянтин Якович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 15.04.2014 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2013 рік I. Загальні відомості 1. Повне найменування емітента Приватне акцiонерне товариство Суми-надра 2. Організаційно-правова форма...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія іст. 2010. Вип. 45. С. 309–331.ВІДНОСИНИ УSer. Hist. 2010. Is. 45. P. 309–331. НАЦІОНАЛЬНІ ЛЬВОВІ В 1950–1970-х РОКАХ УДК 323.1 (477.83–25) : 314.82–058.232.6 “1950/1970” НАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ У ЛЬВОВІ В 1950–1970-х РОКАХ ОЧИМА МІГРАНТІВ ІЗ СІЛ Галина БОДНАР Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра новітньої історії України вул. Університетська 1, Львів 79000, Україна У статті подається характеристика пересічними приїжджими зі...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ з дисципліни “ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА І ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО” (длябакалаврів) Київ ДП «Видавничий дім «Персонал» Підготовлено кандидатом політичних наук, доцентом кафедри політології Т.М.Ляшенко Затверджено на засіданні кафедри політології (протокол № 8 від 24.04.08) СхваленоВченоюрадоюМіжрегіональноїАкадеміїуправлінняперсоналом Ляшенко Т.В. Методичні рекомендації щодо забезпечення...»

«Леонід ЮЩЕНКО АЗБУКА ТЕОРІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ Чернігів Видавець Лозовий В.М. ББК 60.027.1 Ю 98 Рецензенти: О.І.Гонта – доктор економічних наук, професор, проректор з наукової та міжнародної діяльності Чернігівського державного інституту економіки і управління. О.О.Чорний – кандидат філософських наук, доцент, завідуючий кафедрою менеджменту освіти ЧОІППО ім. К.Д.Ушинського. М.М.Коропатник – кандидат історичних наук, доцент, завідуючий кафедрою суспільних дисциплін ЧОІППО ім. К.Д.Ушинського....»

«ISSN 2078-5534. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2013. Випуск 58. С. 3– Visnyk of the Lviv University. Series Philology. 2013. Issue 58. P. 3–1 ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ УДК 82.0:17.035.3(477) ФРАНКОВА ВІЗІЯ МАЙБУТНЬОЇ УКРАЇНИ: ДУХОВНИЙ ФЕНОМЕН ДЕРЖАВНОСТИ Любомир СЕНИК Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка, вул. Університетська, 1, Львів, Україна, 79000 Розглянуто проблему державності І. Франка в...»

«ЧЕРНІВЕЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Рік заснування 19 Випуск 621Філософія Збірник наукових праць Чернівці Чернівецький національний університет Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наук. праць. Вип. 621-622. Філософія Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Випуск 621-622. Філософія. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2012. – 243 с. Naukoviy Visnyk Chernivetskoho Universitetu: Zbirnyk Nauk. Prats. Vypusk 621-622. Filosofia. – Chernivtsi: Chernivtsi National...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»