WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 78 |

«Історія ї к р а ї н и 1 9 1 7 - 1 9 2 3 І том Доба Центральної Ради. Дмитро Дорошенко Історія України 1917-1923 рр. і том “Доба Центральної Ради” Київ Видавництво “Темпора” УДК94 (477) ...»

-- [ Страница 1 ] --

а

Мтогіт ДМИТРО ДОРОШВНКО

Історія ї к р а ї н и 1 9 1 7 - 1 9 2 3

І том

Доба Центральної Ради.

Дмитро Дорошенко

Історія України 1917-1923 рр.

і том

“Доба Центральної Ради”

Київ

Видавництво “Темпора”

УДК94 (477) "1917-1923"

Доро-69

Б Б К 63.3 (4 Укр)

Дорошенко Дмитро Іванович

Доро-69 Історія України, 1917-1923. В 2-х т.: Документально-наукове видання/Упоряд.:

К.Ю.Галушко. - К.: Темпора, 2002. - 320 с. :іл.

І5 В \ 966-95991-5В \ 966-95992-7-2 У праці відомого українського історика XX ст. Дмитра Дорошенка подається ґрунтовне документальне дослідження подій в Україні 1917-1918 років.

У першому томі "Історії України 1917-1923 рр." висвітлено розгортання національного руху під час березневих подій 1917 року в Росії, діяльність Центральної ради, боротьбу за державну незалежність України.

Книга розрахована на фахівців та широкий загал читачів, всіх, хто цікавиться історією України.

Видається на основі “Історія України 1917-1923рр.”, Ужгород, 19 В оформленні обкладинки використано картину Давида Бурлюка “Час”.

Від редакції:

У праці збережено оригінальний правопис усіх цитованих документів.

Редактор: Ю.Олійник Літературний редактор: ІДавидко Коректор: Н.Чекмарьова Комп'ютерна верстка та макет: О.Нікончук Упорядник, автор передмови та коментарів: К.Ю.Галушко

Автор передмови висловлює подяку за наданий матеріал колегам:

Ігору Срібняку, Петру Біляну, Сергію Гнатюку.

ISBN 966-95991-5-6 І8 В \ 966-95991-7-2 © Передмова. Галушко К.Ю., 2002 © Темпора, 2002 Дмитро Дорошенко. Людина між історією і політикою.

... о стільки дико було мені почути, що хтось з нас може служити українській справі задля карієри!

ДДорошенко Ім’я Дмитра Івановича Дорошенка може багато сказати нашим сучасникам: нащадок двох родичів-гетьманів, визначний історик і політик, автор величезної кількості наукових та по­ пулярних праць, помітна постать в історії українського національного руху. Певний час він очо­ лював Міністерство закордонних справ Гетьманату П.Скоропадського, в еміграції викладав в освітніх еміграційних установах Чехо-Словаччини та Німеччини.

Перше в незалежній Україні вцдання споминів та відомої наукової праці Дмитра Доро­ шенка “Історія України 1917-1923 рр.” змушує нас більш уважно придивитися до цієї людини, яка залишила такий широкий і, щиро кажучи, світлий сліду нашій новітній історії. Притому ми усвідомлюємо, що будь-які біографічні описи^природно, страждають на апологетику (якщо не стоїть перед автором завдання очорнити “об’єкт дослідження” ), — бо дослідник проникається думками, надіями, почуттями свого героя, починає “думати”, як він, особливо якщо його герой викликає симпатію. У цьому сенсі й ця розвідка є до певної міри тенденційною, бо у Дмитра Івановича дійсно було багато симпатичних рис, які відчували і його сучасники, і нащадкидослідники. Втім, зазначу: це риси і якості переважно людські й фахові, а не політичні. Можна приймати або не приймати його політичні переконання, але безсумнівними, як на наш погляд, є два факти: перший, що Дмитро Дорошенко не належить до числа “харизматичних” постатей української політики першої половини XX століття, бо він не прагнув політичного лідерства, хоча міг би на це претендувати, будучи шанованою і відомою людиною і маючи належне вель­ ми високе походження. Йому неодноразово це закидали, особливо в еміграції: для когось давній свідомий українець гетьманського роду Дорошенко міг би бути приємнішим, аніж “за­ багато обрусілий“ інший нащадок гетьманів — Павло Скоропадський; закидали брак “бойово­ го характеру” та багато подібного. Але чи всім потенційно гідним слід прагнути вищої влади? У нас таких людей було у свій час (1917-1920) явно забагато, і ніхто з них не хотів поступитися іншим. Дмитро Іванович розумів свою м’яку вдачу, схильність до компромісів, але стосунки до державної влади і політики розумів виключно як сумлінне виконання свого належного у даний момент обов’язку перед країною незалежно від того, яка партія знаходиться при владі. Другий факт: ці його якості розуміли інші, і він прилучився до державно-корисної праці за всіх трьох режимів доби національно-визвольних змагань — і за Центральної ради, і за Гетьмана, і за Д и­ ректорії. Це — рідкісна річ. Додамо, що його сумлінність і порядність дозволили йому зберегти своє чесне ім’я, незважаючи на всі міжпартійні політичні чвари та інтриги, взаємну неприязнь, яка розвела у той бурхливий час багатьох колишніх друзів та однодумців. Ось цими двома те­ зами і окреслимо початкові визначальні позиції в оцінці постаті Дмитра Івановича, а про кон­ кретні факти його життя і діяльності, про його історичну і наукову працю —далі.

Продовжувач традицій роду

Дмитро Дорошенко народився у Вільні (Вільнюсі) 8 квітня 1882 р., але його історичне коріння пов’язане передовсім із Чернігівщиною, де його рід, що походив від двох визначних ге­ тьманів XVII століття (Михайла та Петра Дорошенків), протягом багатьох поколінь відігравав значну роль у громадському та культурному житті краю. Традиції української старовини, своєрідний регіональний патріотизм, активна життєва позиція родини склали плідне підґрунтя для виховання Дмитра Дорошенка як українського патріота та одного з найвідоміших ук­ раїнських громадських діячів.

Д м итро Дорошенко ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 1917 1923 рр У Л и т в і Дорошенко отримав класичну гімназичну освіту, але перебував він там не постійно, влітку виїжджав на “історичну батьківщину”. Перші симпатії до українського життя виховав у майбутньому історикові батько — Іван Якович. Велику роль у формуванні особис­ тості майбутнього історика відіграв також його дядько Петро Дорошенко (1857-1919), який, хоч і був лікарем за фахом,однак збирав старожитності та енергійно сприяв дослідженню ми­ нулого Чернігівщини. Зокрема, він був активним земським діячем, членом Чернігівської архівної комісії, публікувався як історик-аматор і краєзнавець. Згодом його заслуги перед ук­ раїнським рухом та організаційні здібності були високо оцінені за часів Гетьманату П.Скоропадського, коли Петро Дорошенко став головою Управління у справах мистецтва і національ­ ної культури. У 1918 р. він брав участь у заснуванні Українського державного драматичного те­ атру, Українського університету у Києві та інших культурних установ, роком раніше заснував у Чернігові українську гімназію. Саме цією стежкою щирого сприяння національній культурі та дослідження української минувшини пішов і його племінник Дмитро. Його зацікавлення були надзвичайно широкими, охоплювали найрізноманітніші прояви українського “національного”, поєднуючись із дійсно величезною громадською активністю.

Ще будучи юнаком, він почав друкуватися в українській періодиці, звертаючи увагу на події культурного життя1, рецензуючи наукові та популярні видання. Окрім львівського “Літературно-наукового вістника” він друкувався в “Киевской старине”, московському “Вестнике воспитания”, а після скасування заборон на українське слово у 1905 р. —у цілій купі нових ви­ дань. Вищу освіту майбутній історик здобув в університетах Варшави, Санкт-Петербурга та Києва протягом 1901-1909 років. Ця доба для Дорошенка була позначена не лише опануван­ ням свого історичного фаху, до якого він мав безперечний хист — зацікавлення, праце­ любність, педантичність, достатню політизованість, щоб емоційно сприймати різні оцінки ми­ нулого, але й помітну поміркованість, яка надавала шансів майбутній професійній об’єктив­ ності. Ускладнювала процес його навчання саме політична активність, яка в її українському за­ барвленні викликала спротив офіційної влади. Під час навчання у Санкт-Петербурзі (історич­ но-філологічний відділ університету) він очолював українську Студентську громаду (1903), до якої входили ДДонцов, В.Яновська, М.Гаврилко, О.Назарієв та інші молоді люди, що згодом стали відомі у царині політики, мистецтва, науки. Згадуючи Дмитра Дорошенка, його тезка Дмитро Донцов писав, що той “був людиною згідливої, м’якої вдачі, завдяки своїй незвичайній пам’яти уходив серед нас за ходячу енциклопедію українознавства”2. Підтверджував цей свій “енциклопедизм” Дорошенко і конкретною працею для сприяння самоосвіті українських сту­ дентів. Як сам він писав, “серед громадян було чимало таких, що дуже мало знали українську літературу, історію, історію національного руху [.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


..] Потрібно було скласти спеціяльний довідник літератури з усіх галузів українознавства для систематичної самоосвіти [...] Уклали до­ волі широку прогоаму,- тут був відділ і економіки^і правних відносин, і етнографії в широкому розумінні слова”3. В результаті за сприяння українських діячів старшої генерації О.Русова та О.Лотоцького у світ вийшли довідник “Указатель источников для ознакомления с Южной Ру­ сью” та огляд “Народная украинская литература. Сборник отзывов на народные украинские издания”4. Ці праці були безперечно корисні для найширшого кола людей, оскільки дозволяли не лише грунтовно ознайомитися з українською культурою, але й більш послідовно і системно комплектувати народні бібліотеки.

Втім, недовго Дмитро Дорошенко зміг спокійно працювати у столиці. Петербурзький осередок українського руху у 1905 р. був підданий репресіям, коли восени, на загальній демо­

1. Дорошенко Д. Звістки про український театр/ / Літературно-науковий вістник (Львів). — 1899. — Кн.6; його ж. Росіяне про українську популярну книжку / / Там само. — 1900. — Кн.4; його ж. Український театр у Петербурзі / / Там само. Загалом бібліографію Д.Дорошенка див.: Бібліографія праць профДДорошенка за 1899-1942 рр. — Прага, Цит. за: Бурім Д. Науково-організаційна, викладацька та дослідницька діяльність Д.І Дорошенка в перший період існування Українського наукового інституту в Берліні ( 1 9 2 6 -1 9 3 1 )// Наукові записки. Збірник праць моло­ дих вчених та аспірантів. Інститут української археографії ім.М.С.Ірушевського. — 1997. — Т.2. — С.505.

2. Донцов Д. Рік 1918, Київ. — К.: Темпора, 2002. — С. 149-150.

3. Цит. за: /Пінчук Ю., Гриневич Л. Дмитро Дорошенко та його твір “Огляд української історіографії” / / Доро­ шенко Д. Огляд української історіографії. — К., 1996. — С.Х1-ХІІ.

4. Дорошенко Д. Указатель источников для ознакомления с Южной Русью. — СПб., 1904; його ж. Народная ук­ раинская литература. Сборник отзывов на народные украинские издания. — СПб., 1904.

кратичній хвилі Студентська громада влаштувала в актовому залі університету “віче” з прого­ лошенням національних вимог. Ініціаторів цього заходу було заарештовано, і надалі вони закінчували освіту вже в інших навчальних закладах.

Доля привела Дорошенка до Києва, на рідний ґрунт. Незважаючи на постійний тиск цен­ зури та поліції, які уважно слідкували за “сепаратистами-мазепинцями”, він із звичною енергією продовжив наукову, громадську працю та навчання. У цей час він стає одним із актив­ них і відомих співробітників великого числа національних установ та видань. Протягом 1906р. він був секретарем київського культурно-просвітницького товариства “Просвіта”, в якому працював разом з Б.Грінченком, С.Русовою, С.Єфремовим, М.Левицьким. Члени гурт­ ка видавали популярні книжки, читали лекції, намагаючись залучити до українського руху ши­ рокі верстви міського населення. У ці та наступні роки за участю Дмитра Івановича виходять у світ такі періодичні видання, як “Рада”, “Нова громада”, “Україна” (Київ), “Хлібороб” (Луб­ ни), “Рідний край” (ПолтаваХ “Дніпрові хвилі” (Катеринослав), “Украинский вестник” (Санкт-Петербург), “Украинская жизнь” (Москва). Тематика статей Дорошенка, вміщених у них,— становлення українського учительства, науковий та освітній рух, національне питання та майбутня автономія, розвиток української культури, біографічні розвідки.

Паралельно з громадською працею нарешті закінчувалось університетське навчання: у 1909 р. Дорошенко закінчив Університет Св.Володимира. Втім, з причини політичної неблагонадійності він, один із найуспішніших студентів, не був залишений на викладацькій роботі і ли­ ше з великими труднощами отримав дозвіл працювати у Катеринославському комерційному училищі, куди запросив його директор —українофіл А.Синявський.

1909-1913 роки — час праці у Катеринославі (майбутньому Дніпропетровську), гу­ бернському центрі, де для Дорошенка склалися доволі комфортні умови, коли він міг виклада­ ти у ліберальному та проукраїнському дусі, не очікуючи негативної реакції керівництва учили­ ща.

При цьому можна було працювати і в катеринославській “Просвіті”, яка займалася тими ж справами, що й київська. Додатковим стимулом було те, що київський осередок було закри­ то владою у 1910 р., в той час як катеринославський протримався аж до 1914. В не дуже легкій, але цікавій і корисній освітянській та культурницькій праці — у місті та в поїздках на село — зміцнів молодий сімейний тандем Дорошенка: в усіх цих справах йому допомагала дружина — акторка Наталія Дорошенко (до шлюбу — Васильченко). Дорошенко встигає всюди: викладає в училищі,працює в “Просвіті”, займається науковою роботою в Архівній комісії та пише чис­ ленні історичні розвідки.

Наукові праці та вже сформована певна репутація в українських колах спричинили за­ прошення від М.Грушевського стати секретарем Українського наукового товариства у Києві — наддніпрянського аналога львівського Наукового товариства ім. Т.Шевченка. У 1913 р. Доро­ шенко погоджується і повертається до Києва. Для визнаного лідера тогочасного українства М.Грушевського це був надзвичайно вдалий вибір, оскільки він знайшов в особі Дорошенка людину, яка, незважаючи на цензурні перешкоди, змогла довести до завершення ті численні наукові проекти, які зависли у повітрі після відправлення Грушевського у заслання із початком Першої світової війни.

Просвіта і політична доля нації

Подеколи діячам українського руху початку XX століття закидають певне зациклювання на культурницькій роботі замість більш енергійних політичних кроків, завелику лояльність до російської влади та поміркованість. Проте навряд чи із цим можна погодитися: будь-який національний рух повинен бути масовим, але для цього потрібні попередні десятиліття відповідно спрямованої пропаганди або ж просвіти. Не дивно, що XVIII ст., яке “зарядило” західних європейців національною та соціальною політизованістю, називають традиційно “віком Просвітництва”.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«ВАЛЕРІЙ СМОЛІЙ ВАЛЕРІЙ СТЕПАНКОВ Правобережна Україна у другій половині XVIIXVIII ст.:ПРОБЛЕМА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ Валерій СМОЛ1Й Валерій СТЕПАНКОВ ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХУІІ-ХУПІСТ.: ПРОБЛЕМА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ КИЇВ 1993 На основі широкої джерельної бази розкриваються шляхи ево­ лю ції та форми прояву державотворчих процесів у Правобережній Україні в другі половині ХУІІ-ХУІІІ ст. Значні хронологічні рамки...»

«Наукові видання Заповідника та публікації співробітників у 2012 р. Підготовка та видання окремих видань та публікацій Окремі фахові видання та збірники наукових праць Лаврський альманах: Києво-Печерська лавра в контексті української історії та К., 2012. – 212 с. 1. культури: Зб. наук. праць. Вип. 26 / Ред. рада: В. М. Колпакова (відп. ред.) та ін. Лаврський альманах: Києво-Печерська лавра в контексті української історії та К., 2012. – 376 с. 2. культури: Зб. наук. праць. Вип. 27, спецвипуск 10:...»

«ISSN 2078-5534. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2011. Випуск 54. С. 337–347 Visnyk of the Lviv University. Series Philology. 2011. Issue 54. Р. 337–347 УДК 821.521 Цубоуті Сьойо ЦУБОУТІ СЬОЙО ЯК ТЕОРЕТИК І РЕФОРМАТОР ЯПОНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ Юлія Осадча Інститут літератури імені Тараса Шевченка, відділ світової літератури вул. Грушевського, 4, Київ, Україна, 01001, e-mail: yuliyaosadcha@gmail.com Розглянуто літературно-критичний доробок японського літератора Цубоуті Сьойо,...»

«ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА № 14 (201) ЛИПЕНЬ 2010 липень №14 (201) ВІСНИК ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ Частина ІІ Заснований у лютому 1997 року (27) Свідоцтво про реєстрацію: серія КВ № 14441-3412ПР, видане Міністерством юстиції України 14.08.2008 р. Збірник наукових праць внесено до переліку наукових фахових виданьУкраїни (філологічні науки) Постанови президії ВАК України від 18.11.2009 р. №1-05/5 Рекомендовано...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Голова Правлiння Писаренко Михайло Миколайович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 30.04.2013 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2012 рік 1. Загальні відомості 1.1. Повне найменування емітента Приватне акцiонерне товариство Кролевецький завод...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор С.В. Іванов (підпис) «_» _ 2014 р. С.І. БЕРЕГОВИЙ УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ТА СВІТОВОМУ ВИМІРІ Всі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам. Підпис автора_ “” 2014 р. Реєстраційний номер електронного навчальнометодичного посібника у НМВ 39.04 – 02.07.20 Київ НУХТ 20 УДК 008 (477) Рецензент: О.Є. Пилипенко, д-р...»

«Зарубіжний досвід УДК 378.1:330(437) Ганна Товканець СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ Й ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ CТАНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ЧЕХІЇ Становлення сучасного освітнього середовища передбачає визначення й аналіз факторів і чинників, які сприяли формуванню тих чи інших освітньо-педагогічних явищ. Нерозривний зв’язок історії з сьогоденням виступає необхідною умовою пізнання об’єктивної історичної реальності, у тому числі освітньо-економічних явищ і процесів. “Історичний...»

«ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ІНФОРМАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ У Д ЗЕРКАЛІ ЗМІ: За повідомленнями друкованих та інтернет-ЗМІ, телебачення і радіомовлення 25 лютого 2009 р., середа ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ «Вже почалось, мабуть, майбутнє.» Юліана Шевчук, Голос України В.Литвин, даруючи ліцею написані та видані ним підручники з історії України, зауважив, що сьогодні в нашій державі відбувається щось схоже, як у 2004 році. Тому, за його словами, щоб вистояти і ствердитися, треба «забезпечити єднання...»

«УДК 94(477) “17/19” Тетяна Гаращук (м. Київ) ДВОРЯНСЬКІ ДЕПУТАТСЬКІ ЗІБРАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ В КІН. XVIII – ПОЧ. ХХ СТ.: СТАНОВЛЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ У статті проаналізовано становлення, діяльність, склад та функції дворянських депутатських зібрань на території України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. З’ясовано, що створення таких установ відбувалося за зразком загальноімперських, але мало свої регіональні особливості, які були пов’язані з поступовим приєднанням територій та ліквідацією...»

«Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2014. – №1(9) УДК 343.13 В.О. Попелюшко доктор юридичних наук, професор кафедра правосуддя та кримінально-правових дисциплін, (Національний університет “Острозька академія”) СЛІДЧИЙ СУДДЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ 1. Слідчий суддя як суб’єкт досудового розслідування: історія і сучасність Слідчий суддя у кримінальному процесі – французький винахід. Його прообраз було започатковано у Франкському королівстві епохи Карла...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»