WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 61 |

«КРИТИКА Viktor Horobets “We Prefer an Eastern Tsar.” Ukrainian Hetmanate and the Russian Dinasty Before and After the Treaty of Pereyaslav Kyiv Віктор Горобець «Волимо царя східного.» ...»

-- [ Страница 1 ] --

Віктор Горобець

«Волимо царя східного...»

Український Гетьманат та російська

династія до і після Переяслава

КРИТИКА

Viktor Horobets

“We Prefer

an Eastern Tsar...”

Ukrainian Hetmanate

and the Russian Dinasty

Before and After

the Treaty of Pereyaslav

Kyiv

Віктор Горобець

«Волимо

царя східного...»

Український Гетьманат

та російська династія

до і після

Переяслава

Київ

ББК 63.3 (4Укр)-3

В

У книжці Віктора Горобця детально проаналізовано найскладніший і найсуперечливіший період взаємин Гетьманату та російської династії Романових - від середини XVII ст. до ліквідації української автономії Єкатєріною II. В центрі авторової уваги причини й політико-правове на­ повнення цих стосунків, логіка міжнародних відносин у Східній Європі, соціяльно-політичні трансформації всередині Гетьманату, які посутньо впливали на українсько-російську інтеграцію. В монографії ґрунтовно розглянуто українську політику Петра І, що дає змогу реконструювати мотиви політичної переорієнтації гетьмана Івана Мазепи і причини за­ непаду Гетьманату в «післямазепинську» добу. Автор намагається - там, де це дозволяють джерела, - зрозуміти внутрішню мотивацію сторін, сприйняття політичних і соціяльних колізій тогочасними елітами.

Рецензенти:

Владислав Верстюк, доктор історичних наук, професор (Інститут історії України НАН України) Наталя Яковенко, доктор історичних наук, професор (Національний університет «Києво- Могилянська академія») Редактор Роксоляна Свято Художник Ярослав Гаврилюк В оформленні обкладинки використано малюнок Тараса Шевченка «Смерть Богдана Хмельницького» (1836-1837) (Національний музей Тараса Шевченка, Київ) Книжку підготовано і видано у співпраці з Інститутом Критики та за підтримки Українського Наукового Інституту Гарвардського університету Дослідження підготовано за підтримки Програми досліджень Східної України ім. Ковальських Канадського інституту українських студій Альбертського університету і завдяки спеціяльному гранту Наукового товариства ім. Шевченка в Америці © Видавництво «Часопис “Критика”», 2007 © Віктор Горобець, 2007 ISBN 966-7679-89Передмова Ч а с т и н а перша Переяславська угода 1654 року в аспектах історії, ідеології, дипломатичної риторики та політичних практик Розділ Русь-Україна та Русь-Московія на початку раннього Нового часу

Розділ Політичні цілі та дипломатична риторика московської політики Богдана Хмельницького.....22 Розділ З Правова форма та політичний зміст угоди з царем 1654 року

Розділ Ідеологічні передумови та історичні прецеденти утвердження царської протекції над Україною......46 Частина друга Українсько-російський союз 1654 року у зовнішніх і внутрішніх випробуваннях Розділ

Міжнародні наслідки Переяславської угоди:

перегрупування 1654 року

Зміст Розділ Зовнішня політика Гетьманату в роки Першої Північної війни

Розділ Політична дихотомія Москва-Чигирин у 1656-му - першій половині 1657-го років............. 81 Розділ Українсько-російське суперництво на землях Південно-Східної Білорусі

Розділ

Спроби ревізії домовленостей 1654 року:

козацький та московський варіянти

Розділ Зовнішні та внутрішні аспекти українсько-російського розриву 1658 року............ 131 Розділ «Переяславська рада-ІІ»

як спроба реваншу Москви

Розділ Російсько-польсько-кримські змагання за Україну початку 60-х років XVII ст

Розділ Роль російського чинника в наростанні політичного протистояння на Лівобережжі в 1661-1663 роках

Розділ Московський інкорпораційний проект 1665 року

Розділ Українсько-російська війна 1668 року та компромісні можливості сторін при її завершенні

Розділ Політико-правовий та соціокультурний статус України-Малоросії в системі російської лояльности

Зміст Частина третя Українська автономія та російський централізм епохи становлення й розбудови імперії Розділ Політичний вибір гетьмана Івана Мазепи 1708 року

Розділ Російська політика щодо України в «післяполтавську» добу

Розділ Пьотр І і поширення колеґіяльної реформи в Україні

Розділ Малоросійська колегія при владі в Гетьманаті: опозиція та конформізм старшини

Розділ Реформування політико-адміністративного устрою Гетьманату в 1720-х роках

Розділ Передумови й межі лібералізації урядової політики Росії щодо української автономії в другій половині 1720-х на початку 1730-х років

Епілог Тенденції розвитку взаємин Гетьманату та російської династії в 30-60-х роках XVIII ст

Висновки

Покажчик

Передмова Історія всіх народів чи країн — це великою мірою історія їхньої взаємодії з сусідніми правителями й етносами. Індивідуальні ж особливості кожної ситуації зумовлено лише силою впливу такої взаємодії на іманентні процеси внутрішнього розвитку. В одних ви­ падках цей вплив мінімальний, а в інших він може стати суттєвим чинником корекції.

Через відсутність природних ізоляційних бар’єрів і розташування на перетині цивілізацій зв’язок із зов­ нішнім світом завжди багато важив для України. Віддавна сусідство з Половецьким Степом і Золотою Ордою, Великим князівством Литовським і Кримським ханатом, Річчю Пос­ политою та Отоманською Портою суттєво впливали на сус­ пільне життя українських земель. А вже з середини XVII ст.

чи не найбільше розвиток української історії визначала росій­ ська правляча династія.

Як же сталося, що за такий короткий час Росія з маргіналь­ ного в історії України-Руси чинника перетворилася на один із головних її пріоритетів? Наскільки переяславські домовленос­ ті 1654 р. були закономірними, а наскільки випадковими? Чи став «Переяслав» найбільшою політичною помилкою Богда­ на Хмельницького? А як ні, то чим можна пояснити інкорпораційні реформи Пєтра І чи Єкатєріни II? Це лише деякі з пи­ тань, які автор ставив перед собою в процесі дослідження.

Ці проблеми цікавили істориків і раніше. І через тривалість впливу та суспільне значення подій у Переяславі 1654 року іс­ торія розвитку українсько-російських відносин раннього Но­ 10 Передмова вого часу постійно привертала й далі привертає увагу дослідни­ ків. Але чи можна вважати цю наукову тему вичерпаною? Без сумніву, ні. Й справа не лише у вельми небезпечній близькості наукової проблеми до сфери сучасної політики, що раз по раз робить історичну працю заручницею політичної кон’юнктури (і такі факти були не лише в часи тоталітарної держави). Вели­ кі труднощі виникають і при спробах з’ясувати логіку розвит­ ку тих складних і багаторівневих подій, встановити справжню мотивацію вчинків тих чи тих історичних персонажів середини ХУІІ-ХУІІІ ст., приховану за типовою для цієї доби диплома­ тичною чи церковною риторикою, особливим світосприйнят­ тям тощо. Окремою проблемою для дослідника є й джерельне забезпечення наукового аналізу. Адже до наших днів зберегли­ ся переважно свідчення російської сторони, а також документи українського походження, адресовані в Москву, —відтак і щи­ рість озвучених там намірів та їхня аргументація викликають сумніви. Іноземні ж спостерігачі фіксували перебіг українськоросійських взаємин досить спорадично.

Тому можемо припускати, що історія переяславських до­ мовленостей гетьмана Богдана Хмельницького з представни­ ками російського царя Алєксєя Міхайловича Романова 1654 року, як і всіх започаткованих тоді історичних колізій, ще довго потребуватиме прискіпливого аналізу істориків та архівознавців.

Предметом цього дослідження є складні взаємини Гетьма­ нату з російською правлячою династією, в контексті полі­ тичного розвитку Центрально-Східної Европи та в тісному зв’язку з внутрішніми суспільними процесами.

Автор спробував відійти від спрощеного трактування іс­ торичного поступу як боротьби «добрих наших» і «поганих не-наших», а відтак - від ідеалізації перших і засудження дру­ гих. Усвідомлюємо, що діями обох сторін керували не врод­ жена шляхетність або підступність, а уявлення про добрий суспільний порядок і власну роль в його становленні. Конф­ лікти ж виникали тоді, коли ці уявлення починали суперечи­ ти одне одному. А те, що місцем конфліктів були, як правило, українські землі, є насправді лише великою прикрістю. Хоча б частину відповідей на сакраментальні запитання чому і як так сталося містить пропонована книга.

Ч а с т и н а перша

–  –  –


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


В історії України та Росії період XVIIXVIII століть - доба, яку в науковій літе­ ратурі традиційно називають раннім Но­ вим часом - позначено численними внут­ рішніми та зовнішніми колізіями, важли­ вими нововведеннями та змінами. І для України, і для Росії це час самоусвідомлен­ ня та пошуку свого місця серед інших на­ родів тогочасної Европи. Здебільшого це період жорстких конфліктів і кровопролитних війн. Але це також і час народження Европи, подолання середньовічних забобонів і мракобісся, утвердження ідеалів гуманізму та Просвітництва.

Досить динамічним був тоді й розвиток - а точніше, генеза й розвиток - українсько-російських відносин. Якщо на початку XVII ст. між українцями та росіянами1 існували лише епізодичні контакти, переважно на ґрунті релігії, то на середину - другу половину XVIII ст. українське суспільство було вже соціальною одиницею, тісно інтеґрованою в загальноімперські структури. Одиницею, яка активно взаємодіяла 1Назви обох етносів умовні, адже в тогочасних джерелах етноніми були іншими, часто багатоваріянтними та нестійкими в часі. Скажімо, пред­ ків сучасних українців на початку раннього Нового часу в чужоземних та вітчизняних джерелах називали «руськими», «русинами», «черка­ сами», «козаками» й навіть «білорусами». Крім того, існувала практи­ ка регіональної ідентифікації, що підмінювала ідентифікацію етніч­ ну. Щось подібне можна сказати й про назви та самоназви тогочасних мешканців Московської/Руської держави.

Переяславська угода 1654 року 14 з російським етносом у сфері політики, культури, соціяльних відносин, але водночас не лише зазнавала впливу, а й сама ак­ тивно впливала на розвиток російського суспільства.

Амбівалентні взаємини Війська Запорозького та російської династії в XVI - першій половині XVII ст.

Початок регулярних контактів української люд­ ности з російською, за спостереженнями дослідників, було зу­ мовлено активізацією запорозького козацтва. Вже на початку XVI ст. стихія козацької вольниці дійшла й до межиріччя Сіверського Дінця та Дону, де в той час формувалося донське ко­ зацтво під протекторатом московського царя2. Швидке зрос­ тання чисельности та, як наслідок, стрімкий злет зовнішньо­ політичної активности українських козаків (передусім у так званому «Дикому Полі», де проходила межа між християнсь­ кою та мусульманською, осілою та кочовою цивілізаціями) значно розширили й поглибили українсько-російські відно­ сини, від самого початку позначені амбівалентністю. Скажімо, українське козацтво активно діяло в антимосковських акціях у союзі з татарами, налагоджуючи водночас контакти в проти­ лежному напрямку (військова співпраця з московською прав­ лячою династією була опосередкована, адже свої дії українські козаки узгоджували з донським козацтвом). Антимосковські акції українського козацтва були типові для першої половини XVI ст. (скажімо, спільні з кримчаками походи Остафія Дашковича 1515 чи 1521 років), а суголосні московським інтересам антитатарські - для 50-80-х рр. XVI ст.

Десь так само амбівалентним був інший етнополітичний вузол Центрально-Східної Европи початку раннього Но­ вого часу - козацько-польсько-московський. З одного боку, українське козацтво брало участь у війнах Речі Посполи­ тої з Московською державою другої половини XVI ст., у по­ ходах Самозванців на Москву в так звані «смутні часи» по­ 2Див.: В.Брехуненко, Стосунки українського козацтва з Доном в XVI — середині XVII ст., Київ-Запоріжжя, 1998, с. 74-82.

Русь-Україна та Русь-Московія чатку XVII ст., а згодом - і в змаганнях польського короле­ вича Владислава за московський трон. З іншого ж боку, ще вкінці XVI ст., в роки козацьких війн на українських зем­ лях, керівництво повсталих робить спроби налагодити кон­ такти з офіційною Москвою, пропонуючи цареві свої війсь­ кові послуги3.3 подібними пропозиціями козацтво, очолюва­ не гетьманом Петром Сагайдачним, звертається 1620 року до уряду першого російського царя з династії Романових - Міхаїла Фьодоровича4.

Та, попри засвідчену в зверненнях готовність козацтва «ему, великому государю, служить головами своими попрежнему, как оне служили прежним великим российским госу­ дарем»5, не варто перебільшувати політичну силу таких заяв і надавати їм особливої ваги, як це було під час урочистих свят­ кувань 300-ліття «возз’єднання України з Росією». Адже ще Кшиштоф Косинський, пропонуючи від імені козацтва свою службу московському цареві Борісу Годунову, інформував свого адресата, що з козаків, готових на цю службу, «одні хо­ чуть йти до царя християнського до землі угорської, а інші до короля шведського»6. А Петро Сагайдачний, як відомо, ще не­ задовго до того, перебуваючи на службі в польського монар­ ха, здійснив гучний військовий похід на Москву7. Крім того, 3 Див.: СЛеп’явко, Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні, Чернігів, 1996, с. 60.

4Див.: Запис в Посольському приказі про прийом в Москві посланців запо­ розького гетьмана П. Сагайдачного, які повідомили про бажання Війська Запорозького служити російському уряду ( 1620р., лютого 26), Россий­ ский государственныйархив давних актов в г. Москва (далі — РГАДА), ф. 124,1620 р., б/н., л. 1-5; Воссоединение Украины с Россией: Докумен­ ты и материалы в трех томах, т. 1, М., 1953, с. 3-5; Документи росій­ ських архівів з історії України, т. 1, Львів, 1991, с. 246-247.

5Воссоединение Украины с Россией..., т. 1, с. 3.

6 СЛеп’явко, Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні..., с. 60.

7Див.: Чолобитна калузького духовенства й посадських людей із викла­ дом подробиць штурму Калуги військом гетьмана П. Сагайдачного (чер­ вень 1619р.), РГАДА, ф. 210, Влад, стовп., ствб. 7, л. 98-99. Про певні тенденції розвитку взаємин українського козацтва з російською вла­ дою можна дізнатися і з таких джерел: Допит запорозьких козаків, узя­ тих у полон під Олонцем, про походи на російські міста (1614 р., тра­ вень), РГАДА, ф. 210, дод. стол, столб. 8, стовп. 2, л. 14, 15, 22, ЗО, 35;



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 61 |
Похожие работы:

«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРИГУБ Олександр Петрович УДК 94(477) «1920-1939»:281.96 РОСІЙСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ У 20 – 30-х рр. ХХ ст.: ІНСТИТУЦІЙНИЙ РОЗКОЛ ТА МІЖКОНФЕСІЙНІ ВІДНОСИНИ 07.00.01 – історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Донецьк – 2010 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі історії для гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий...»

«РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ. АНОТАЦІЇ БОГДАШИНА О.М. ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ, МЕТОДИКИ, ІСТОРІЇ: НАВЧАЛЬНО МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК. 3 Е ВИД., ДОП. ТА ПЕРЕРОБЛ. ХАРКІВ: ВИДАВНИЦТВО САГА, 2008. 214 С. Досягнення української історичної науки у царині вивчення минувшини українського народу та української держави достатньо широко представлені у монографіях, наукових часописах, збірках тощо. Усталені уявлення про перебіг історичних подій української історії оприлюднені на сторінках численних...»

«Львівський національний університет імені Івана Франка НАУКОВА БІБЛІОТЕКА Львівське обласне відділення Товариства зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна–Світ») Серія «Дрібненька бібліотека», ч. 18 Богдан ЯКИМОВИЧ РОМАН ШУХЕВИЧ – СТРАТЕГ І ТАКТИК ПОВСТАНСЬКОЇ ВІЙНИ До 100-річчя від дня народження Головного Командира УПА Львів 2007 УДК [94+355.425.4](477.8)“19”(092)Р.Шухевич Я-45 ББК ТЗ(4УКР31)624.1–8 Р.Шухевич Ц35(4УКР31)629–8 Р.Шухевич Редакційна колегія: Богдан ЯКИМОВИЧ...»

«УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ФОНД “ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ І ПРИМИРЕННЯ” ГОЛОВНЕ АРХІВНЕ УПРАВЛІННЯ ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ Геннадій БОРЯК, Марина ДУБИК, Наталя МАКОВСЬКА “НАЦИСТСЬКЕ ЗОЛОТО” З УКРАЇНИ: У ПОШУКАХ АРХІВНИХ СВІДЧЕНЬ Випуск 1 Київ 1998 Видання знайомить читачів з першими кроками на шляху опрацювання джерел з проблеми “нацистського золота”, що зберігаються в архівах України,...»

«о ло д и м и р Т д ло б уц ькуй Київ «Вища школа» ББК 63.3 (4Укр) Г61 Р еком ендован о Міністерством освіти України для використання в навчаль­ ном у процесі Р е ц е н з е н т и : доктори іст. наук М. Ю. Б райчевський (Ака­ дем ія наук України), /. К. Р ибалка (Харківський ун-т) Редакція літератури з історії, права, економіки Редактор П, М, Г воздец ьки й „ 0503020002—04 2Ї7—94БЗ-27-21-93 ISB N 5-11-003970-4 © Володимир Голобуцький, 1 ВІД АВТОРА (1 9 0 3 -1 9 9 3 ) У середині 30-х років я...»

«УКР. ЛІТЕРАТУРОЗН. 2008. UKRAIN. LITERARY STUD. 2008. Вип. 70. С. 157-167 Is. 70. Р. 157-167 УДК 821.161.2“18/19”-32.09 І.Франко:82.02 ЛОКОМОТИВ “НА КРИЛАХ ІЗ ГАРМОНІЙ”.МІКРОСТУДІЯ ФРАНКОВОГО ОПОВІДАННЯ “ПОКИ РУШИТЬ ПОЇЗД” Роман ГОЛОД Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника вул. Шевченка, 57, 76025 м. Івано-Франківськ, Україна Розглянуто елементи імпресіонізму в оповіданні Івана Франка “Поки рушить поїзд”. З’ясовано жанрові, композиційні та стилістичні особливості твору....»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2010. Вип. 43. С. 31-40 Ser. Philol. 2010. Is. 43. P. 31-40 УДК 001-057.4(477)“19”(092)Г.Нудьга:801.81 ГРИГОРІЙ НУДЬГА І ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ДУМ (проблема дефініції жанру) Микола ДМИТРЕНКО відділ фольклористики, Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнології імені Максима Рильського НАН України, вул. М. Грушевського, 4/409,01008, Київ, Україна, тел.: (+38044) 278 34 54 З’ясовано жанрову специфіку українських народних дум,...»

«Спецвипуск ІСТОРИЧНІ НАУКИ УДК 94 (477) Гай–Нижник П.П. Власна Його світлості пана гетьмана всієї України канцелярія (29 квітня – 14 грудня 1918 р.) Висвітлюється структура, штати, принцип роботи та завдання Власної канцелярії гетьмана України П.Скоропадського (29 квітня – 14 грудня 1918 р.). Ключові слова: канцелярія гетьмана, Гетьманат, Скоропадський, Полтавець–Остряниця, Палій–Неїло. Власна канцелярія гетьмана офіційно була складовою його Головної Квартири і структурною частиною...»

«ISSN 2078-4260. Вісник Львівського ун-ту. Серія книгозн. бібліот. та інф. технол. 2014. Вип. 8. С. 322–333 Visnyk of the Lviv University. Series Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn. 2014. Is. 8. P. 322–333 РЕЦЕНЗІЇ, ОГЛЯДИ Микола ІЛЬКІВ-СВИДНИЦЬКИЙ: Палеография и кодикология: 300 лет после Монфокона. Материалы Международной научной конференции, Москва, 14–16 мая 2008 г. / редкол.: Б. Л. Фонкич (отв. ред.) и др. Москва, 2008. 295 с. Збірник видано за результатами міжнародної наукової конференції...»

«ГУМАНІТАРНІ НАУКИ ДОКУМЕНТАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ Голова секції: Рогожа М.М., д. філос. наук, проф. Секретар секції: Клімчук О.В., асистент 04.04.2012, 1330, ауд. 8.604, 8.607 1. Артюх О.В., НАУ, Київ Інформаційні позиції України: втрати та перспективи Науковий керівник – Ількова О.Г., ст. викладач 2. Бажан Т.П., НАУ, Київ Наукові видання як вид документно-інформаційного забезпечення науководослідницької діяльності студентів НАУ Науковий керівник – Литвинська С.В., к....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»