WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 54 |

«ЗМІСТ Тетяна Дзядевич. Дистанціюючись від імперії Подяка Вступ. Націоналізм, колоніалізм, національна ідентичність 1. Постановка питання 2. Народження імперії 3. Консолідуючий підхід 4. ...»

-- [ Страница 1 ] --

Ева М. ТОМПСОН

ТРУБАДУРИ ІМПЕРІЇ

Російська література і колоніалізм

Київ — 2006

ЗМІСТ

Тетяна Дзядевич. Дистанціюючись від імперії

Подяка

Вступ. Націоналізм, колоніалізм, національна ідентичність

1. Постановка питання

2. Народження імперії

3. Консолідуючий підхід

4. Наратив Середньої Азії в російській літературі

5. Імперська мрія у пізній радянський період

6. Літературознавство та імперія

7. Деконструкція імперії: Людмила Петрушевська

Вибрана література Предметний покажчик Томпсон, Ева М. Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм. / Пер. з англ. М.

Корчинської. — К: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2006. — 368 с. — ISBN 966-500-265-1 Пропоноване наукове дослідження — це ґрунтовний аналіз російського імперського культурознавчого дискурсу, обставин його функціонування в різні історичні епохи і до сьогодні. Авторка торкається широкого кола проблем, пов’язаних з теорією постколоніальних студій, формуванням національної та державницької самосвідомості, відмінностями у ході цих процесів між західноєвропейськими імперіями та Росією.

Книга буде корисною усім, хто цікавиться літературознавством, політологією та іншими дотичними дисциплінами. Вона стане відкриттям для тих, хто шанує свіжі погляди на, здавалося б, давно знані речі.

Ewa M. Thompson. Imperial knowledge. Russian Literature and Colonialism.

Ева Томпсон — професор-дослідник славістичних студій університету Райс (США).

Авторка п’яти книг та багатьох наукових статей. Її книга «Російський формалізм та новий англо-американський критицизм» (1971) — перший порівняльний аналіз двох критичних течій XX століття. Дослідження «Зрозуміти Росію: святий блазень у російській культурі»

(1987) дає ключ до розуміння особливостей культури Росії. Після публікації англійською мовою книжку було перекладено китайською та видано: спочатку в Гон-Конгу (1995), а потім у Китаї (1998).

«Трубадури імперії: російська література і колоніалізм» було перекладено польською у 2000 році. Її праця «Вітольд Гомбрович» (1979) була видана польською у 2002 році.

Ева Томпсон — головний редактор «Sarmatian Review» — періодичного видання центральної та східноєвропейської тематики.

Тетяна ДЗЯДЕВИЧ ДИСТАНЦІЮЮЧИСЬ ВІД ІМПЕРІЇ Крок за кроком постколоніальні студії долають кордони і проникають в український науковий та суспільний дискурс. Цей факт є цілком закономірним для молодої держави, яка може вести своє літочислення з середини першого тисячоліття, від трипільської чи зарубинецької культури, а може, й від 1991 року. Це залежить від того, з якої точки зору підійти до питання. Проте очевидним є той факт, що сучасному українцеві дуже важко уявити себе поза російським контекстом. Так чи інакше, але Росія присутня у щоденній свідомості не лише пересічного українця, а й сучасної української інтелектуальної еліти. Це є наслідком тривалої, з покоління в покоління, імперської культурної політики. Тому багатьом українським громадянам, навіть тим, хто свідомо асоціює себе з Україною, українською культурою, важко дистанціюватися від привиду вселенської російської літератури, важко подивитись на Росію як на «іншого», дистанціюватись від її впливу, а поза тим усвідомити власну, українську «самість» і самодостатність.

Феномен такої ситуації полягає також і у тому, що часто-густо в цьому потужному дискурсі російської «вселюдськості», «універсальності» губиться й питомо українське.

Складається враження, що українцям якось незручно говорити про «своє», про партикулярне на тлі заявленої «вселенськості», яка претендує не багато не мало, а врятувати людство від якогось універсального зла.

Цінність книжки Еви М. Томпсон «Трубадури імперії» полягає в тому, що вона дає читачеві перспективу дистансу до російської культури, літератури, російського дискурсу.

Тобто читач має змогу подивитися на знайомі й, так би мовити, «рідні», з дитинства тексти, на авторів, на неоднозначні моменти історії із зовсім іншої перспективи. /7/ Слід зазначити, що для самої авторки російський імперіалізм не є абстрактним поняттям, почерпнутим з книжок. Він також є частиною емпіричного досвіду дослідниці, що вже саме по собі надає книжці перспективи істинності у феноменологічному вимірі. Ева Маєвська Томпсон народилася в м. Каунасі (сучасна Литва) у польській родині. Після Другої світової війни у зв’язку з відомими змінами на політичній мапі Європи її батьки були змушені переїхати до Польщі.

Освіту почала здобувати у Варшавському університеті, а продовжила вже у Сполучених Штатах Америки в університеті Вандербільт, де захистила дисертацію з порівняльного літературознавства. У своєму дослідженні вона зробила порівняльний аналіз школи російського формалізму з американською школою нової критики. Викладала в університеті Індіана, потім у Вірджинії, а також у Вандербільті, доки разом із чоловіком, професором статистики, не осіла у Хьюстоні. Сьогодні вона є професором славістики в Райс університеті у Хьюстоні, штат Техас (США).

Окрім книжки «Трубадури імперії: російська література і колоніалізм» (2000), Ева Томпсон є авторкою таких досліджень, як «Російський формалізм і англо-американська літературна критика. Порівняльне дослідження» (1971), «Зрозуміти Росію: Святий блазень у російській культурі» (1987), деякі частини цієї книжки були відтворені у праці «Шаманство:

критичні концепції в соціології» (2004), «Вітольд Гомбрович» (1979). Ева Томпсон є також головним науковим редактором збірки статей «Пошуки самовизначення в російській літературі» (1991), головним редактором часопису «Сарматіан ревю», друкується в низці наукових видань, присвячених славістичним студіям. Її роботи перекладені польською, китайською мовами, неодноразово видавалися й перевидавалися за межами США.

Окремо варто зазначити той факт, що вихід книжки Еви Томпсон у видавництві «Основи» є цілком обумовленим. Можна назвати це збігом обставин, а можна говорити про певну світоглядну спорідненість. Саме завдяки діяльності «Основ» український читач знайомий з працями Едварда Саїда, Ентоні Сміта, Романа Шпорлюка, Анджея Валіцького, на чиї праці неодноразово посилається автор-/8/ка. Можна сказати, що книжка дослідниці цілком органічно вписується у редакційний портфель «Основ».

Постколоніальні студії не надто широко представлені в сучасному українському дискурсі. Загалом на сьогоднішній день досліджень такого плану у світі існує небагато, можна перерахувати на пальцях те, що досі було видано в Україні: збірка статей Марка Павлишина, монографії Миколи Рябчука та Мирослава Шкандрія, із суто теоретичних праць, які не торкаються українсько-російських взаємин, вийшов уже згаданий «Орієнталізм» Саїда, також деякі матеріали були опубліковані у хрестоматії з сучасної літературознавчої теорії «Слово. Знак. Дискурс», виданої у видавництві «Літопис» під редакцією Марії Зубрицької. Тому можна сказати, що монографія Еви Томпсон покликана заповнити суттєву прогалину в сучасній українській гуманітаристиці. Її книжка є не лише доброю нагодою ознайомитись із набутками сучасного американського літературознавства, й подивитись під зовсім іншим ракурсом і на власне минуле, і на взаємини із сусідами.

Дослідження ґрунтується на аналізі російського імперського контексту, проте і український, і польський та інші тут перманентно присутні як невід’ємні частини колонізаторської політики імперії. Для читача, який цікавиться постколоніальними студіями, буде цікаво побачити, як теорії Гаятрі Чакраворті Співак чи Гомі Бгабги можуть застосовуватися до слов’янського контексту.

Перший — теоретичний — розділ книжки надзвичайно цікавий, оскільки авторка торкається широкого кола проблем, пов’язаних з теорією постколоніальних студій, проблемою формування національної й державницької самосвідомості, відмінностями у протіканні цих процесів між західноєвропейськими імперіями та Росією. У західному світі постколоніалізм асоціюється перш за все з проблемами расизму, заморськими завоюваннями, тому на Російську імперію, що вела експансіоністську політику стосовно найближчих сусідів, у цьому аспекті дослідники не звертали достатньої уваги.

Тут, мабуть, варто відзначити певну термінологічну проблему. Авторка вживає вслід га Ентоні Смітом термін «етнія», який досі не набув свого поширення в українському науковому дискурсі. Цей термін має франкомовне похо-/9/дження і був уведений в ужиток Рене Жирардом. Етнія стосується однієї з найперших, практично несвідомої стадії формування національної свідомості, максимально віддаленої від поняття держави. Це період, коли населення із зброєю в руках окреслює територію свого побутування, ще не замислюючись над проблемою створення держави.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Ще одним терміном, про який варто згадати, є термін «домініон», яким традиційно називають фактично незалежну державу у складі Британського королівства, пізніше у складі Британської співдружності. Тут «домініон» у класичному значенні може фігурувати лише, коли йдеться про Річ Посполиту, у складі ж Російської імперії домініон — це залежні, підвладні імперії території, які частково (формально) зберегли якісь автономні привілеї, як це сталося з Королівством Польським.

Будучи максимально відвертою, авторка не замовчує й колонізаторських інтенцій Речі Посполитої щодо України. Дослідниця зазначає, що аналіз польсько-українських стосунків з постколоніальної перспективи ще чекає свого часу. Загалом вона надзвичайно уважна до українського контексту. Звісно, дослідження Томпсон у першу чергу було адресоване західному читачеві, і тому деякі історичні факти, наведені у книжці, не є новиною для української аудиторії. Разом з тим, суто по-людськи, приємно, що цьому західному читачеві хтось узяв собі за труд пояснити, чим була Київська Русь, звідки бере початок Росія і що це не одне й те саме. Крім того, Томпсон торкається причин і наслідків українського голодомору; проблеми чорнобильської трагедії та багатьох інших актуальних саме для українців питань. Авторка прямо вказує на однобічне сприйняття Заходом слов’янської культури, сформоване російським імперським саморепрезентативним дискурсом. Саме в цьому, на думку авторки, полягає «незалучення» або іґнорування текстів Адама Міцкевича або Юліуша Словацького постколоніальними західними теоретиками.

Деякі моменти нашої спільної історії, на які посилається авторка, маловідомі в Україні.

Як от масакра, влаштована Олександром Суворовим у передмісті Варшави в 1794 p., коли загинуло близько двадцяти тисяч цивільного населення. Скільки поколінь радянських людей були виховані на героїзмі і прикладі воєнного генія Олександ-/10/pa Васильовича, який перейшов через Альпи, що мало хто з українців, народжених у СРСР, має критичний погляд на цього полководця з власне української перспективи, а не з позиції, вихованої радянською/російською пропагандою.

Приклад із Суворовим один із низки багатьох, які наводить дослідниця у своїй книжці, поступово підважуючи оту виховану десятиліттями пропаганди «гомогенність» у сприйнятті історії і право кожного на своє, дистанційоване від офіційної пропаганди бачення загальновідомих осіб та подій. Одним із важливих моментів, який вигідно вирізняє книжку Томпсон серед інших праць, присвячених російському колоніалізму, є увага авторки до явища націоналізму, яке часто-густо було іґнороване або інтерпретоване однозначно попередниками. Вона, на відміну від інших дослідників націоналізму, розрізняє націоналізм аґресивний і націоналізм захисний. Націоналізм аґресивний спрямований на нав’язування власної національної ідентичності іншим. Він є рушійною силою колоніалізму. Натомість у основі націоналізму захисного лежить захист своєї національної ідентичності.

Російський націоналізм є захисним і аґресивним одночасно. У російському дискурсі присутні як комплекс вторинності по відношенню до західноєвропейських імперій, так і постійне прагнення наздогнати й перегнати Захід. Дослідниця детально й переконливо продемонструвала на прикладі аналізу класичної російської літератури механізми зародження і функціонування обох типів націоналістичного дискурсу і наскільки тонка межа їх розділяє.

Олександр Пушкін, Михайло Лермонтов, Лев Толстой увійшли в нашу свідомість як честь і слава російської літератури. Із шкільних років ми знайомі з кавказькою тематикою їхньої творчості, мало задумуючись над тим, що саме стояло за романтичними образами їхніх творів. Детальним аналізом «кавказьких творів» Пушкіна й Лермонтова авторка показала всі важливі моменти, пов’язані саме з аґресивним націоналізмом, що створював основу для російського колонізаторського пафосу. Томпсон є чи не першою дослідницею, яка за допомогою саме постколоніального інструментарію проаналізувала пушкінську «Подорож /11/ в Арзрум під час походу 1829 року», вказавши на колонізаторські інтенції цієї травелоги.

Власне, такі тексти, як «Кавказький бранець», «Подорож...», «Герой нашого часу»

належать до початкового етапу постання імперського дискурсу, вони аґресивні й відверті в своїй меті вмотивувати правомірність і необхідність російської присутності на Кавказі і не лише там. Колонізаторський пафос явлений читачеві в максимальній відвертості. Герой кавказьких воєн, честь і гордість російської воєнної історії, генерал Єрмолов явлений читачеві з максимальною відвертістю.

Тонкі спостереження авторки багато чого пояснюють і в подіях, пов’язаних з проблемою Кавказу XX ст., що відбувалися й відбуваються вже на наших очах. Ще в теоретичній частині книжки, пояснюючи різницю між антиколоніальним і постколоніальним дискурсами, авторка зазначила, що доки існуватиме кавказька проблема, доти Росія не зможе перейти до постколоніального наративу. Власне, й те, що численні чеченські веб-сайти демонструють типовий приклад саме антиколоніальної свідомості.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 54 |
Похожие работы:

«ХVІI Могилянські читання Регламент конференції Доповіді – 15 хв. (пленарне засідання – 20 хв.) Виступи в обговореннях – до 5 хв. Пленарне засідання 6 грудня, 1000–1300 Корпус № 25 (лекторій Заповідника) На конференції працюють секції: I. Історичні, історіографічні та джерелознавчі дослідження 6 грудня, 1400–1800 Корпус № 25 (лекторій Заповідника) 7 грудня, 1000–1400 ІІ. Археологічні дослідження 6 грудня, 1400–1800 Корпус № 19 (Українське товариство охорони пам’яток історії та культури) 7...»

«МОЛОДІЖНА МОЛОДІЖНА РАДА У МІСЦЕВІЙ ГРОМАДІ МОЛОДІЖНА РАДА МОЛОДІЖНА РАДА У МІСЦЕВІЙ ГРОМАДІ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПЕДАГОГА-КОНСУЛЬТАНТА МОЛОДІЖНОГО ПРОЕКТУ ЛЬВІВ НВФ «Українські технології» УДК 372.832 ББК 74.266 *М65 Авторський колектив: Вербицька Поліна, Войтенко Олександр, Голосова Наталія, Дяків Василь, Костюк Ірина, Назаренко Людмила, Педан-Слєпухіна Ольга. За редакцією Кендзьора П.І. Посібник створений на допомогу педагогам для залучення учнівської молоді до активної...»

«УДК 101.1(09):378.4(477-25)УКМА Микола Симчич, кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу історії філософії України, Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ СПАДЩИНИ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ У РАДЯНСЬКИЙ ЧАС1 Вважається, що одним з найбільших досягнень радянської історико-філософської україністики є дослідження філософської спадщини Києво-Могилянської академії (КМА). Починаючи з кінця 60-х років, ця сфера інтенсивно розвивалася в межах...»

«УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ФОНД “ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ І ПРИМИРЕННЯ” ГОЛОВНЕ АРХІВНЕ УПРАВЛІННЯ ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ Геннадій БОРЯК, Марина ДУБИК, Наталя МАКОВСЬКА “НАЦИСТСЬКЕ ЗОЛОТО” З УКРАЇНИ: У ПОШУКАХ АРХІВНИХ СВІДЧЕНЬ Випуск 1 Київ 1998 Видання знайомить читачів з першими кроками на шляху опрацювання джерел з проблеми “нацистського золота”, що зберігаються в архівах України,...»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Заснований у 1997 р. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації № 222, Вісник серія 33, 20 червня 1997 р. Запорізького національного університету Адреса редакції : Україна, 69600, м. Запоріжжя, МСП-41, • Фізико-математичні науки вул. Жуковського, 66 • Біологічні науки Телефони для довідок: (061) 289-12-26 (061) 224-42-47 Факс: 64172 № 1, 2005 Запоріжжя 2005...»

«Смолій В.А. Іван Мазепа Неділя, 15 березня 2009, 08:35 Останнє оновлення Середа, 26 січня 2011, 12:59 There are no translations available. Смолій В.А. Історик, академік НАН України Київ, Україна Біографія   Іван Мазепа Іван Мазепа. В історії України важко знайти особу, навколо якої вже стільки віків точились би такі гострі суперечки, схрещувалися різні, часто полярні думки. Захоплення, різке несприйняття, замовчування такий, щонайменше, діапазон суджень дослідників про великого гетьмана....»

«ПОЛІТИЧНІ ІДЕОЛОГІЇ І ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА 165 УДК 329.8:316.75 (477) М.В. Примуш, професор, д-р політ. наук Донецький національний університет вул. Університетська, 24, м. Донецьк, Україна, 83000 ВЕКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІДЕОЛОГІЇ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ УКРАЇНИ Здійснюється спроба аналізу трансформації ідеологій політичних партій в умовах сучасної України. Автор проводить історичну паралель між класичними ідеологіями та сучасними варіантами їх трансформації. Робиться висновок, що трансформація ідеологій...»

««ДОНЕЦЬКИЙ МЕМОРІАЛ» У 2007-2009 РОКАХ Опис діяльності громадської правозахисної організації «Донецький Меморіал» протягом 2007-2009 років, включаючи інформацію про джерела фінансування організації та структуру її витрат. «ДОНЕЦЬКИЙ МЕМОРІАЛ» У 2007-2009 РОКАХ Звіт про діяльність організації © «Донецький меморіал», “Донецький Меморіал” – громадська правозахисна історикопросвітницька організація. Виникла в Донецьку в 1989 році, перереєстрована у 1995 році, реєстраційне свідоцтво Серия А00 №...»

«ЦЕРКОВНА СТАРОВИНА УДК 261.5 (477.51) Данило Рига НОВГОРОД СІВЕРСЬКА ЄПАРХІЯ ТА ЇЇ РОЛЬ У ЦЕРКОВНО РЕЛІГІЙНОМУ ТА ОСВІТНЬОМУ ЖИТТІ ПІВНІЧНОГО ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ XVІІІ ст. У статті йдеться про господарську та культурно просвітницьку діяльність Новгород Сіверської єпархії (1785 1797). Ключові слова: Новгород Сіверська єпархія, монастирі, православна церква. Новгород Сіверський завжди відігравав важливу роль у суспільно політич ному житті Північного Лівобережжя [1, С.18]. Він мав свою...»

«УДК 81'373.46 ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ХУДОЖНЬОГО РОЗПИСУ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЙ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ ГЕНЕЗИ Рисіч Ю.Й., аспірант Дніпропетровський національний універстет Стаття присвячена питанню розвитку в українській мові мистецтвознавчої термінології, зокрема термінології художнього розпису. Порушена проблема висвітлюється з допомогою порівняльносторичного аналізу наукових термінологічних, лексикографічних праць, а також мистецтвознавчих досліджень як наукових, так і...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»