WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 |

«РОЗВИТОК БІБЛІОТЕЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX СТОЛІТТЯ Спеціальність ...»

-- [ Страница 1 ] --

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ

імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

На правах рукопису

УДК 02:001.4] (477)”19”

СОЛОІДЕНКО ГАЛИНА ІВАНІВНА

РОЗВИТОК БІБЛІОТЕЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

В УКРАЇНІ

У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX СТОЛІТТЯ

Спеціальність 07.00.08 – книгознавство,

бібліотекознавство, бібліографознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ – 2006 Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського Науковий керівник академік НАН України, доктор філософських наук, професор Онищенко Олексій Семенович, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, генеральний директор Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Ковальчук Галина Іванівна, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, зав. відділу стародруків та рідкісних видань кандидат історичних наук, Проценко Марина Борисівна, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв України, доцент кафедри документальних комунікацій Провідна установа Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, відділ бібліотекознавства Захист відбудеться “22” червня 2006 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 3.

Автореферат розісланий “16” травня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Чекмарьов А. О.

Актуальність дослідження. Розробка бібліотечної термінології є одним із актуальних завдань сучасного бібліотекознавства, вона пред’являє високі вимоги до подання нових фактів, понять, явищ, які виникають у бібліотечній галузі у коректних формулюваннях мовою науки. Вивчення розвитку української бібліотечної термінології дає можливість поглиблено осмислити її національну специфіку, виявити основні тенденції та закономірності становлення, засвоїти спадщину видатних бібліотекознавців минулого, врахувати міжнародний досвід термінологічної діяльності, сформулювати методологічні засади усталення термінології на сучасному етапі, осмислити міру відповідності її реальним професійним запитам бібліотечних працівників України.

Дослідження бібліотечної термінології необхідні тому, що у другій половині XX ст. принципово змінилася структура бібліотечного середовища, радикальних змін зазнали більшість розділів бібліотекознавства, у професійний словник було введено безліч нових термінів, пов’язаних із використанням комп’ютерних технологій, новими методами предметизування та реферування літератури, сучасними засобами передавання інформації на великі відстані та обміну нею. Оновилася термінологія наукового опрацювання документів, зокрема, каталогізації та систематизації, багато нововведень здійснено у терміносистемі типології бібліотек.

Актуальність дослідження терміносистеми галузі зумовлюється також активною термінологічною діяльністю у загальнонауковій сфері та суміжних із бібліотечною галузях книгознавства, інформатики, архівознавства, документознавства та видавничої справи, які є самостійними системами і, одночасно, обов’язковими розділами термінології бібліотечної справи. Дискусії фахівців, викликані збільшенням обсягів інформації та майбутнім книги, появою нових видів документів і носіїв інформації, вимогами до підвищення наукового рівня викладання бібліотечних дисциплін, з особливою гостротою потребували ґрунтовних досліджень поняттєвого апарату галузі.

На різних етапах існування української державності залежно від політичних і соціально-економічних обставин розвиток бібліотечної термінології не був планомірним та систематичним. Суттєві зміни відбувалися не лише в правописі, лексиці, а й у наукових підходах до термінотворення, ставленні держави до проблем розвитку українського словникарства. У зв’язку з цим спостерігається підвищений інтерес широкого кола фахівців до словникових видань як нових, так і тих, що вийшли ще на початку XX ст. Чітка наукова термінологія необхідна для підготовки нормативно-правових та інструктивно-методичних документів, випуску широкого кола лексикографічних (словників, довідників, енциклопедій) та інформаційних (класифікаторів, рубрикаторів, тезаурусів) видань, формування баз даних бібліотечної термінології.

Усі ці нові реалії зумовили проведення дисертантом наукового дослідження та комплексного аналізу стану фахової терміносистеми, спонукали до визначення основних закономірностей розвитку бібліотечної термінології в умовах інформатизації та комп’ютеризації, сприяли узагальненню основних лексикографічних засад підготовки термінологічних видань.

Стан розробленості теми.

В Україні бібліотечна термінологія не була об’єктом систематичного та всебічного вивчення, бібліотекознавчі дослідження з цього питання не проводились. Окремі аспекти розвитку бібліотечної термінології були розглянуті у працях М. Сташко, Н. Стрішенець та Г. Швецової-Водки.

Зокрема, філолог М. Сташко у дисертаційному дослідженні “Формування та розвиток української бібліотечно-бібліографічної термінології” проаналізувала структурно-словотвірні та лексико-семантичні особливості становлення української бібліотечно-бібліографічної термінології. Документознавець Г. Швецова-Водка ґрунтовно вивчала та систематизувала термінологію бібліографознавства і соціальної інформатики. Н. Стрішенець подала дослідження української бібліотечної термінології у порівнянні з англоамериканською термінологією, підняла питання запозичень та правильності перекладу термінів міжнародних стандартів. Більшість фахівців галузі термінологічні проблеми сьогодення пов’язували, переважно, з еволюцією окремих базових термінів або тематичних груп термінів. Тому, слід засвідчити відсутність наукових праць та робіт узагальнювального характеру, присвячених комплексному вивченню стану терміносистеми галузі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконане в Інституті бібліотекознавства НБУВ відповідно до комплексних наукових тем “Технологія і організація формування і використання інформаційних ресурсів наукової бібліотеки” (2000–2004 рр., номер державної реєстрації 0100U006602), “Інформаційні технології в системі інноваційної діяльності наукової бібліотеки” (2005–2007 рр., номер державної реєстрації 0105U000488).

Мета дослідження полягає у з’ясуванні історичних етапів та особливостей формування української бібліотечної термінології, встановленні основних тенденцій та активних процесів її розвитку у другій половині XX ст., визначенні відповідності потребам фахівців і професійних стандартів.

Завдання дослідження:

– з’ясувати стан дослідженості обраної теми, визначити рівень і повноту її джерельного забезпечення;

– обґрунтувати основні етапи розвитку української бібліотечної термінології та дослідити її формування в історичному аспекті;

– охарактеризувати основні тенденції та визначити найважливіші фактори впливу, які зумовили активний розвиток бібліотечної термінології у другій половині XX ст.;

– проаналізувати принципи взаємодії терміносистеми бібліотекознавства з терміносистемами інших галузей;

– узагальнити досвід термінологічної діяльності у бібліотечній галузі, обґрунтувати застосування теоретичних, методичних та організаційних принципів формування терміносистеми;

– дослідити та проаналізувати лексикографічну діяльність бібліотек та установ суміжного профілю;

– порівняти бібліотечну термінологічну діяльність окремих зарубіжних країн та дослідити зарубіжний досвід підготовки лексикографічних видань;

– узагальнити основні засади з укладання тлумачного словника фахової термінології.

Об’єктом дослідження є українська бібліотечна термінологія.

Предметом дослідження є становлення української бібліотечної термінології у другій половині XX ст.

Методологічною базою дослідження є комплексний підхід до досліджуваної теми, який базується на загальнонаукових підходах: системному, як основному при аналізі понятійної і термінологічної структури бібліотекознавства; історичному та структурному, які ґрунтуються на принципах історизму та наукової об’єктивності; лінгвістичному – вивченні термінології традиційними методами мовознавчого аналізу. У роботі застосовуються також порівняльний та історико-описовий методи дослідження.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Хронологічні межі дослідження охоплюють період – другу половину XX ст. (1950–2005 рр.), найбільш характерний для розвитку бібліотечної термінології. Вибір початкової межі дослідження збігається з упровадженням стандартизації термінології та інформатизації бібліотечних процесів, позначений розробкою теоретичних засад бібліотечного термінознавства, результатом якої стала систематизація бібліотечної термінології та активна лексикографічна діяльність.

Джерельна база дослідження. Джерельну базу дослідження становили:

законодавчі акти, стандарти, монографії, підручники, наукові збірники, праці провідних українських та російських фахівців із даного питання. Крім того, дисертанткою проаналізовано лексикографічні видання: енциклопедії, термінологічні та тлумачні словники, довідники з бібліотечної справи та суміжних галузей знань, списки рекомендованих термінів, аналітичні та інформаційні огляди тощо.

Важливими для дослідження стали бібліографічні джерела – покажчики:

М. Богуцька, А. Лагутіна “Терминоведение на Украине” (К., 1982); О. Кочерга, В. Кулик “Українські термінологічні словники довоєнного періоду в бібліотеках Києва та Львова” (К., 1993); Т. Кульчицька “Українська лексикографія XIII–XX ст.” (Львів, 1999); М. Комова “Українська термінографія 1948–2002” (Львів, 2003).

Наукова новизна одержаних результатів характеризується тим, що на основі залучення широкого кола наукових джерел та лексикографічних видань досліджено розвиток української бібліотечної термінології у другій половині

ХХ ст. Зокрема:

1. Вперше підбито підсумки і зроблено комплексний аналіз розвитку української бібліотечної термінології.

2. Здійснено історіографічне дослідження термінологічної діяльності, виявлено джерельну базу дослідження.

3. Проаналізовано внесок окремих дослідників у розвиток української бібліотечної термінології.

4. Розроблено періодизацію формування української бібліотечної термінології у XX ст.

5. Висвітлено роль стандартизації у становленні терміносистеми галузі.

6. Вивчено вплив суміжних наук на формування бібліотечної термінології.

7. Розглянуто вплив наукової діяльності бібліотек, окремих науковців на розвиток термінології і створення нових термінів галузі.

8. Здійснено аналіз галузевих лексикографічних видань, які вийшли в Україні.

9. Охарактеризовано сучасні проблеми розвитку бібліотечної термінології та накреслено шляхи їх вирішення.

10. Запропоновано методику підготовки термінологічного словника з бібліотечної справи.

Практичне значення одержаних результатів. Дисертація є внеском у малодосліджену та актуальну проблему формування української бібліотечної термінології. Матеріали дослідження нададуть допомогу фахівцям у підготовці лексикографічних видань; стануть у нагоді при розробці та проведенні експертиз національних та міжгалузевих термінологічних стандартів; будуть використані у викладанні спецкурсу бібліотечної термінології у навчальних закладах культури та в системі підвищення кваліфікації бібліотечних працівників.

Особистий внесок здобувача полягає у теоретичному аналізі широкого кола матеріалів та узагальненні поглядів фахівців галузі з досліджуваного питання, висвітленні практичного (лексикографічного) досвіду бібліотек, установ, організацій як вітчизняних, так і зарубіжних, окремих колективів та авторів із питань розробки та усталення бібліотечної термінології. Викладені положення та висновки належать дисертантові особисто і висвітлені в працях (1–11).

Апробація результатів дисертаційної роботи. Результати дослідження оприлюднені на чотирьох міжнародних конференціях: “Бібліотечнонформаційний сервіс” (Київ, 9–11 жовтня 2001 р.), “Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства” (Київ, 8–10 жовтня 2002 р.), “Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ” (Київ, 12–14 жовтня 2004 р.), “Інтелектуальні інформаційні технології у бібліотечній справі” (Київ, 11–12 жовтня 2005 р.). За темою дисертації опубліковано матеріали в працях 8-ї Міжнародної наукової конференції “Проблеми української термінології СловоСвіт–2004” (Львів, 2004) та міжнародної науково-практичної конференції “Документознавство.

Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики” (К., 2004).

Публікації: Основні положення дисертаційного дослідження викладено в одинадцяти статтях, вміщених у наукових фахових виданнях України, збірниках наукових праць, матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і додатку. Основна частина становить 178 сторінок. Список використаної літератури та архівних джерел містить 380 найменувань.

Основний зміст роботи У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначається ступінь її дослідженості, з’ясовано мету, основні завдання, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи.

Перший розділ дисертації “Історико-методологічні аспекти розвитку бібліотечної термінології” подає історію формування української термінології бібліотечної справи. На тлі історичних подій висвітлюється діяльність наукових товариств, установ, внесок окремих дослідників у розвиток бібліотечного термінознавства та обґрунтування наукових засад українського термінотворення. Зазначено, що до проблем формування термінології бібліотечної галузі зверталося багато вчених, бібліотекознавців, наукові розробки яких варто розмежувати за трьома основними напрямами – дискусійним, лексикографічним та стандартизаційним. Найпопулярнішим був упродовж століття і залишається нині дискусійний підхід, який базується на дослідженні окремих термінів або тематичних груп термінів.



Pages:   || 2 | 3 | 4 |
Похожие работы:

«ЦЕРКОВНА СТАРОВИНА. УДК 94 (477) Андрій Подорван МАКСАКІВСЬКИЙ МОНАСТИР — ДО ІСТОРІЇ ЗАСНУВАННЯ У статті досліджується історія заснування Максаківського монастиря, події суспільно-політичного життя, які мали безпосередній вплив на його появу. Ключові слова: Максаківський монастир, Трубчевський монастир, православ’я, Поляновський мирний договір, Адам Кисіль. У першій половині XVII століття Чернігово-Сіверщина неодноразово ставала ареною протистояння Речі Посполитої та Московського царства....»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ з дисципліни “ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ” (для бакалаврів, спеціалістів) Київ ДП «Видавничий дім «Персонал» Підготовлено доцентом кафедри політології М. А. Остапенко Затверджено на засіданні кафедри політології (протокол № 1 від 07.09.07) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Остапенко М. А. Методичні рекомендації щодо забезпечення...»

«ПОЛІТИЧНІ ІДЕОЛОГІЇ І ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА 165 УДК 329.8:316.75 (477) М.В. Примуш, професор, д-р політ. наук Донецький національний університет вул. Університетська, 24, м. Донецьк, Україна, 83000 ВЕКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІДЕОЛОГІЇ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ УКРАЇНИ Здійснюється спроба аналізу трансформації ідеологій політичних партій в умовах сучасної України. Автор проводить історичну паралель між класичними ідеологіями та сучасними варіантами їх трансформації. Робиться висновок, що трансформація ідеологій...»

«Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. 2010. Випуск 12 Палій О.П. (Київ, Україна) Національні версії слов’янського літературного постмодернізму: чесько-українські паралелі У статті в компаративному аспекті досліджується чеська та українська постмодерністська проза. Розглядаються як генетичні та типологічні сходження між слов’янськими постмодерними парадигмами, так і відмінності, зумовлені національними та історико-культурними компонентами. Ключові слова: постмодернізм,...»

«Зарубіжний досвід УДК 378.1:330(437) Ганна Товканець СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ Й ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ CТАНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ЧЕХІЇ Становлення сучасного освітнього середовища передбачає визначення й аналіз факторів і чинників, які сприяли формуванню тих чи інших освітньо-педагогічних явищ. Нерозривний зв’язок історії з сьогоденням виступає необхідною умовою пізнання об’єктивної історичної реальності, у тому числі освітньо-економічних явищ і процесів. “Історичний...»

«Дискусія: «Вступ до історії» Наталі Яковенко * Войцех Вжосек (Познань, Польша) hanDbcher або grunDrisse **. Вступ про Вступ. Серед багатьох цікавих і вартих обговорення сюжетів праці я розгляну три методологічного характеру, далі висловлю своє незадоволення у зв’язку з відсутністю в дослідженні проф. Яковенко деяких напрямків мислення про історію і насамкінець зроблю низку зауважень про складність дискусій на тему історичної істини. Назва книжки української дослідниці, знаної з багатьох праць,...»

«ірина Реброва (Харків, Україна) усна історія і дослідження «пам’яті» Рецензія на книгу: [Память о блокаде: Свидетельства очевидцев и историческое сознание общества: Материалы и исследования / Под ред. М. В. Лоскутовой. — М.: Новое издательство, 2006. — 392 с. (Серия: Новые материалы и исследования по истории русской культуры. Вып. 2)] Збірник являє собою результати роботи над двома проектами Центру усної історії Європейського університету в Санкт-Петербурзі «Блокада у долях та пам’яті...»

«Художня проза Михайла Старицького. – Черкаси, 2003. 11. Грабович Г. До історії української літератури. Дослідження, есе, полеміка. – К., 1977. 12. Франко І. Наша поезія в 1901 році // Франко І. Зібр. творів: у 50-ти томах., – К.,1982. – Т.33. 13. Филипович П. Пушкін в українській літературі // Павло Филипович. Літературознавчі студії. Компаративістика. Статті. Рецензії. – Черкаси, 2008. 14. Левчик Н.В., Мороз Л.З. Михайло Старицький // Історія української літератури. ХІХ століття: У З кн. Кн....»

«ЮВІЛЕЇ УДК 94(477) Володимир Половець БОГДАН ІВАНОВИЧ ХАНЕНКО (1849 – 1917 РР.) У статті розглянуто становлення Богдана Івановича Ханенка як колекціонера, мецената та організатора музейної справи в Києві. Дворянин Чернігівської губернії, який співчував різночинно інтелігентській ідеї, став прикладом служіння народу, обравши метою свого дослідження художній живопис. У широкому залученні до цього він бачив запоруку розвитку народної освіти. Минуло 160 років з дня народження Богдана Івановича...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Голова Правлiння Писаренко Михайло Миколайович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 30.04.2013 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2012 рік 1. Загальні відомості 1.1. Повне найменування емітента Приватне акцiонерне товариство Кролевецький завод...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»