WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Авторка поставила перед собою завдання – дослідити історію написання збірника “Покуття” Оскаром Кольбергом, для чого у свій дослідницький дискурс залучила статті польських та ...»

-- [ Страница 1 ] --

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV.

Серія філол. 2010. Вип. 43. С. 339-347 Ser. Philol. 2010. Is. 43. P. 339-347

Авторка поставила перед собою завдання – дослідити історію

написання збірника “Покуття” Оскаром Кольбергом, для чого

у свій дослідницький дискурс залучила статті польських та

українських вчених, епістолярну спадщину фольклориста,

передмову до збірника. Саме завдяки опрацюванню цього обширного матеріалу вдалося окреслити основні етапи роботи польського фольклориста над “Покуттям”, осмислити методику його досліджень і, зрештою, створити цілісний образ дослідницької діяльності вченого над видатним чотиритомником. Уважаю, що Ірина Збир досягла своєї мети і зробила це фахово, переконливо, з дотриманням усіх вимог, що ставляться до наукової статті, тому її розвідка може бути рекомендована до друку.

УДК 08:39(091)(092)О.Кольберґ Науковий керівник – канд. філол. наук, доц. Олена ГІНДА

ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ ЧОТИРИТОМНОГО ЗБІРНИКА “POKUCIE”

ОСКАРА КОЛЬБЕРҐА

Ірина ЗБИР кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1/345, 79000, Львів, Україна, тел.: (+38032) 239 47 20, е-mail:folklore@franko.lviv.ua Розглянуто історію написання чотиритомного збірника “Pokucie” Оскара Кольберґа не лише на матеріалі епістолярної спадщини вченого та передмови до збірника “Pokucie”, але й з урахуванням інших розвідок, монографій, статей українських та польських дослідників.

Ключові слова: Оскар Кольберґ, збірник “Pokucie”, фольклористика, українська народна поетична творчість, регіон.

Народознавча спадщина Оскара Кольберґа (1814-1890) представлена матеріалами з усіх західних регіонів України – Волині, Поділля, Полісся, Холмщини і Підляшшя, Гуцульщини та Покуття. Це пояснюється тим, що у своїй практичній роботі вчений цікавився самобутніми зразками усної поетичної творчості в межах давнього Польського Королівства, головно орієнтуючись на місцевості, найбільш віддалені від центру. Крім польського населення, О. Кольберґ вивчав народнопоетичну творчість й інших етнічних груп, зокрема українців, білорусів, литовців, лужичан, чехів і словаків, південних слов’ян. О. Кольберґ так охарактеризував своє зацікавлення переважно слов’янським фольклором: “План, який я собі накреслив у роботі, охоплює всі землі давньої Польщі, повинен представити сповна досліджувані регіони: матеріали, зібрані лише з Русі (Галицької, Волинської і Холмщини), можуть скласти кільканадцять томів.

[...] Одно тільки певно, що поки Бог сили і здоров’я збереже (а для праці за столом ще мені їх не бракує), не перестану працювати над обраним об’єктом” [9, c. 268-269].

© Ірина Збир, 2010 340 Ірина ЗБИР Досліджуючи українські землі, найбільше уваги О. Кольберґ приділив Покуттю – неодноразово відвідував цей регіон у різні пори року, збирав фольклор, нав’язував контакти з місцевим населенням, які були інформаторами вченого, на запрошення урядовця з Чортовця брав активну участь в організації Етнографічної виставки в Коломиї 1880 року тощо. Відомості про це знаходимо в епістолярній спадщині О. Кольберґа, в передмові до чотиритомного збірника “Покуття”, у розвідках українських і польських дослідників. Зокрема І. Коперніцького “Oskar Kolberg” (Краків, 1889), О. Пипіна “Этнография малорусская” (Санкт-Петербург, 1891), М. Сумцова “История малорусской этнографии” (Київ, 1896), С. Лама “Oskar Kolberg. ywot i praca” (Львів, 1914), М. Азадовського “История русской фольклористики” (Москва, 1958), В. Юзвенко “Українська народна поетична творчість у польській фольклористиці ХІХ ст.” (Київ, 1961), Р. Гурського “Oskar Kolberg. Zarys ycia i dziaalnoci” (Варшава, 1974), З. Болтарович “Україна в дослідженнях польських фольклористів ХІХ ст.” (Київ, 1976), у статтях Е. Міллєрової та А. Скрукви “Oskar Kolberg (1814-1890)” (“Dzieje folklorystyki polskiej 1864-1918”, 1982, C. 25-103), О. Гінди та І. Єременко “Оскар Кольберґ як організатор етнографічної виставки у 1880 р.” (“Мандрівець”, 2005, № 3, с. 47-50). Однак, поза увагою цих учених залишилися окремі аспекти історії написання чотиритомного збірника “Покуття” О. Кольберґа.

Враховуючи досвід попередників маємо намір розглянути історію написання чотиритомного збірника “Покуття” О. Кольберґа не лише на матеріалі епістолярної спадщини вченого та передмови до збірника “Покуття”, але й з урахуванням інших розвідок, монографій, статей українських та польських дослідників; висвітлити основні етапи роботи та проблеми над розвідкою; окреслити методологічні принципи розуміння та написання фольклорно-етнографічної монографії О. Кольберґа; подати цілісну картину вивчення фольклору та етнографії Покуття в діяльності польського вченого.

Перші зразки української народнопоетичної творчості О. Кольберґ записав ще в 30-х роках ХІХ ст. у Варшаві від українських кріпаків, яких поміщики вивезли до Польщі. Однак систематичне збирання фольклорно-етнографічного матеріалу на українських територіях розпочалося в 60-х роках ХІХ ст. Мандрівки українськими етнографічними землями давали багаті ужинки. Учений не тільки занотовував, а й вивчав зібраний матеріал, коментував його, а з 1880-х років почав публікувати.

На думку В. Юзвенко, “в оцінці української народнопоетичної творчості О. Кольберґ пішов значно далі своїх попередників. Українську народну пісенність він розглядав не тільки як відгомін старовини, а й вказував на її дійову роль, зв’язок з громадським житям і підкреслював національну специфіку” [5, c. 91-92]. У вступі до другого тому “Покуття” О. Кольберґ дав таку характеристику українським народним пісням:

“Українські народні пісні – це твори високої поетичної цінності [...] сповнені гумору та життєвого дотепу, а нерідко уїдливої, різкої сатири, в якій сміливо викриваються недоліки суспільства” [12, c. VII]. Поза увагою польського фольклориста не залишилися й твори інших жанрів української народної словесності – казки, загадки, прислів’я, приказки тощо.

Однією з кращих фольклорно-етнографічних праць О. Кольберґа про духовну творчість українців слушно вважають чотиритомний збірник “Покуття”. Його появі передувала величезна збирацька робота, яку О. Кольберґ провів на Покутті в 1867та 1880 роках. Коли згадки О. Кольберґа про перші відвідини Покуття в 1867-1868 роках не містять значущої етнологічної інформації, то його епістолярна спадщина другої половини 1870-х роках представляє подорож на Покутсторія написання чотиритомного збірника “Покуття” Оскара Кольберґа тя у 1876-1877 роках уже більш зримо. У цей час учений домігся, щоб для повного і всебічного дослідження Покуття було створено експедицію Краківської Академії наук. Зі звіту О. Кольберґа та листування дізнаємося про географію його збирацької діяльності, зв’язки з місцевим населенням, обставини перебування на Покутті. У своєму звіті Академії наук (лист 450 від 30 жовтня 1876 року) учений наголосив, що “для ретельного вивчення всіляких рис населення околиці, про яке [населення. – І. З.] йде мова, я обрав кілька доволі віддалених один від одного пунктів, щоб варіанти і відмінності виразніше впадали в око. [...] гостинність населення і щира допомога мешканців – були головним показником в наддністрянській околиці: Бариш під Бучачем і Чортівець під Обертином, а в горах Жаб’є під Чорногорою, яке розташовано поблизу межі Буковини і Косова” [8, с. 658].

У 1876 році О. Кольберґ записав окремі фольклорно-етнографічні матеріали також у містах – Станіславові, Коломиї і Чернівцях, але час не давав йому змоги здійснити більш детальне дослідження цих околиць. Предметом збирацької діяльності вченого в цей період були переважно звичаї, обряди, пісні, музика, мова тощо. О. Кольберґ налагодив зв’язки з місцевими поціновувачами народних звичаїв і традицій, тамтешні поміщики йому гостинно пропонували для проживання свої маєтки, які ставали справжніми фольклористичними “майстернями” – там він зустрічався зі своїми кореспондентами та інформантами, збирачами фольклору, давав їм наукові консультації тощо.

Неоціненну допомогу О. Кольберґові надавали Владислав Пшибиславський з Чортовця, Владислав Шамловський з Бариша, о. Софрон Вітвіцький з Жаб’є, Антон й Олена Голембйовські з Гарасимова, Ігнат Кшиштофович з Ясенова-Пільного, Степан і Вікторія Кшиштофовичі з Корнича, Адам Скібіцький з Городенки та інші, які своєю гостинністю, підтримкою та допомогою у налагоджуванні контактів з місцевим населенням сприяли активній збирацькій роботі і всебічному вивченню духовної культури українського народу. В особі В. Пшибиславського О. Кольберґ знайшов справжнього сподвижника і товариша, який не тільки гостинно приймав фольклориста у своєму домі, а й став порадником та одним з ініціаторів збирання усної народної творчості в покутському регіоні.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Спершу О. Кольберґ мав намір укласти етнографічну монографію про Чортовець, про що знав від І. Коперніцького, який і повідомив про це В. Пшибиславському, а той своєю чергою обіцяв постійну підтримку в цій справі (лист 496 В. Пшибиславського до О. О. Кольберґа від 24 червня 1877 року): “Писав до мене доктор Коперніцький, що Шановний Пан має ідею укласти етнографічну монографію про Чортовець, дуже тішуся тим проєктом і зі свого боку докладу наполегливих старань, щоб Шановний Пан мав під рукою всілякі потрібні матеріали для того опису, а також переконаний, що такого типу опис вийде з-під Вашого пера вичерпним” [9, c. 39]. Однак 1877 року дослідник змінив свій задум: у звіті Краківській Академії наук (лист 523 від 1 листопада 1877 року) він повідомив, “що як з минулорічних, так і цьогорічних записів маю намір укласти обширнішу етнографічну монографію про Покуття (що головно буде стосуватися селян), яку після роботи разом з чернетками записів неодмінно представлю на розгляд Академії найпізніше у першій половині квітня 1878 року” [9, с. 72].

За задумом О. Кольберґа, до першого тому повинні були увійти записи з підгірських околиць (тобто власне з Покуття), а до другого – матеріали про Гуцульщину.

Відтак, учений намагався ознайомитися з працями польських та українських дослідників, щоб не повторювати загальновідомих речей, а, систематизувавши досвід попередників, зробити вичерпний опис Гуцульщини, її мешканців, їх звичаїв та 342 Ірина ЗБИР обрядів тощо. Однак реалізувати цей задум О. Кольберґові так і не вдалося. Попри наявність численних власних записів, допомогу кореспондентів, зокрема о. Софрона Вітвіцького, цей том про духовну культуру гуцулів залишився у рукописі. Лише деякі матеріали увійшли до збірника “Покуття”, зокрема мелодії пісень, казки, вірування, легенди тощо, інші були опубліковані у двотомному збірнику “Ru Karpacka” (“Русь Карпатська”), в якій поряд з дослідженням Буковини і Закарпаття, О. Кольберґ приділив увагу й Гуцульщині [7, с. 55-56].

Як уже йшлося, найбільш плідним у збиранні та вивченні фольклору Покуття для О. Кольберґа став 1880 рік, який пройшов у дослідника під знаком етнографічної виставки в Коломиї. Він був її організатором і патроном, укладачем каталогу, збирачем та систематизатором експонатів. Як зазначала З. Болтарович, “Кольберг – один з ініціаторів та організаторів етнографічної виставки Покуття, що відбувалася в 1880 р.” [1, c. 83]. Ця виставка мала широкий резонанс в українській та польській пресі, хоча ім’я О. Кольберґа – як ініціатора й організатора – там і не згадується. З листів ученого дізнаємося, що це була колосальна робота, яка коштувала йому багато сил та здоров’я. Як зауважує О. Гінда, “підготовка етнографічної виставки у 1880 р.

виділена в житті О. Кольберґа як окремий період листування” [2, c. 48]. Навіть кількість листів у 1880 році збільшилася вдвічі порівняно з 1879 роком.

Про справи, що змушували О. Кольберґа провести три місяці влітку на Покутті, довідуємося з листа І. Коперніцького до О. Кольберґа від 23 березня 1880 року: “Виникла велика необхідність у прибутті Пана [О. Кольберґа. – І. З.] до Кракова цими днями, аби поговорити про надзвичайно важливі справи, що стосуються Пана і публікації Його праць. Випливає це із щойно отриманого листа Пшибиславського, який робить Панові багато цікавих пропозицій. [...] Перша це запрошення Пана до Чортовця, де Пан зможе спокійно займатися своїми розвідками і бути Пшибиславському порадником і керівником у підготовці етнографічної виставки у Коломиї. [...] Друга, ще важливіша, направду корисна для Шанованого Пана пропозиція стосується можливості віддати своє Покуття для видруку комітетові коломийської виставки. Друкар буде місцевий [...], папір добрий, встигнете видрукувати перший том ще перед відкриттям виставки” [9, с. 338].

В. Пшибиславський, який був керівником виставки, листовно звернувся до О. Кольберґа як до авторитетного фахівця в галузі етнографії з проханням допомогти підібрати матеріали, зробити відповідні коментарі й експертизу, системно скомпонувати експонати, що О. Кольберґ врешті й виконав (лист 717 від 21 квітня 1880 року).

В. Пшибиславський не приховував, що кращого експерта і фахівця, ніж О. Кольберґ, йому заледве чи вдасться знайти [9, с. 351].

Польський дослідник з ентузіазмом розпочав роботу, що, пояснюється й тим, що тематика виставки збігалася з його науковими зацікавленнями: “Тим паче згадати про це все мені випадає, оскільки мав на думці видання третього тому, тематика якого обіймає Гуцулів, які до Покуття також належать. Хочу сподіватися, що виставка збудить загальне зацікавлення предметом, допоможе нам здобути потрібні кошти на ті цілі видавництва” [9, с. 351].

Етнографічна виставка проходила в Коломиї 15-30 вересня 1880 року на так званому Затишку (тепер там знаходиться Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського). Ініціатором її став польський Чарногорський відділ Татранського товариства в Коломиї, який уже на Другому генеральному зібранні 29 грудня 1878 року (хоча існував лише рік) прийняв рішення Історія написання чотиритомного збірника “Покуття” Оскара Кольберґа про проведення етнографічної виставки, але власне організаційну роботу розпочали лише восени наступного року.



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» На правах рукопису МОРГУН Микола Віталійович УДК 94(477)”1917/1920”:623.43 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА БОЙОВЕ ЗАСТОСУВАННЯ БРОНЬОВИХ ЧАСТИН УКРАЇНСЬКИХ АРМІЙ В 1917-1920 рр. 20.02.22 – військова історія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Львів – 201 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі історії, теорії та практики культури Національного університету «Львівська...»

«Історія професійної освіти УДК 37.013.73(09) Галина Антонюк ЯН АМОС КОМЕНСЬКИЙ І РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ УКРАЇНИ В XVII ст. Актуальність теми дослідження визначається практикою сучасних інтеграційних процесів, входженням нашої держави у загальноєвропейський контекст по лінії економіки, освіти, науки, культури. Європейський вибір нашої держави зумовлений її історичним поступом, політичними та соціальними чинниками. Україна впродовж усієї історії активно налагоджувала контакти із зовнішнім...»

«Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. 2010. Випуск 12 Палій О.П. (Київ, Україна) Національні версії слов’янського літературного постмодернізму: чесько-українські паралелі У статті в компаративному аспекті досліджується чеська та українська постмодерністська проза. Розглядаються як генетичні та типологічні сходження між слов’янськими постмодерними парадигмами, так і відмінності, зумовлені національними та історико-культурними компонентами. Ключові слова: постмодернізм,...»

«ISSN 20786425. Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2012. Випуск 26. С. 148–161  Visnyk of the Lviv University. Series Geology. 2012. Issue 26. Р. 148–161   УДК 556.3 ЗАХОДИ ЩОДО ОХОРОНИ ПІДЗЕМНИХ ВОД ВІД ВИСНАЖЕННЯ І ЗАБРУДНЕННЯ В. Харкевич1, С. Крижевич2© Львівський національний університет імені Івана Франка, геологічний факультет, кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології, вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна, e-mail: admingeo@franko.lviv.ua...»

«ISSN 2078-4260. Вісник Львівського ун-ту. Серія книгозн. бібліот. та інф. технол. 2014. Вип. 8. С. 162–183 Visnyk of the Lviv University. Series Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn. 2014. Is. 8. P. 162–183 УДК 016:908(477)“1959/1990” ФОРМУВАННЯ БАЗОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВІТЧИЗНЯНИХ КРАЄЗНАВЧИХ БІБЛІОГРАФІЧНИХ РЕСУРСІВ В ОСТАННЄ РАДЯНСЬКЕ ТРИДЦЯТИРІЧЧЯ (1959–1990 рр.) Ірина МІЛЯСЕВИЧ Рівненський державний гуманітарний університет, вул. Толстого, 3, м. Рівне, 33028, Україна, тел. (0362) 22-41-61, ел....»

«            / Докса.– 2009. – Вип. 14.                     299 Вахтанґ Кебуладзе МІСЦЕ І РОЛЬ ТВОРУ ЕДМУНДА ГУСЕРЛЯ «ДОСВІД І СУДЖЕННЯ» У РОЗВИТКУ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ. ПЕРЕДМОВА ПЕРЕКЛАДАЧА Доля  книжки  відомого  німецького  філософа,  засновника феноменологічного  напряму  в  сучасній  філософії  Едмунда  Гусерля «Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки» («Erfahrung und Urteil. Untersuchungen zur Genealogie der Logik») доволі драматична й водночас...»

«Науковий вісник, 2007, вип. 17.3 6. ОСВІТЯНСЬКІ ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ ШКОЛИ УДК 338.24:330.342+334.722.8.(477) Доц. О.М. Свінцов, канд. пед. наук – Дрогобицький ДПУ ім. Івана Франка ІНСТИТУЦІЙНЕ ПОЛЕ ФОРМУВАННЯ РИНКУ У СИСТЕМІ ОСВІТНЬОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА Проаналізовано феномен ринку освітніх послуг у сучасній теорії маркетингового менеджменту та інституційне поле його формування. Стверджено, що для Украни однією із пріоритетних проблем у площині реформації системи...»

«УДК 81'373.46 ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ХУДОЖНЬОГО РОЗПИСУ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЙ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ ГЕНЕЗИ Рисіч Ю.Й., аспірант Дніпропетровський національний універстет Стаття присвячена питанню розвитку в українській мові мистецтвознавчої термінології, зокрема термінології художнього розпису. Порушена проблема висвітлюється з допомогою порівняльносторичного аналізу наукових термінологічних, лексикографічних праць, а також мистецтвознавчих досліджень як наукових, так і...»

«Спецвипуск ІСТОРИЧНІ НАУКИ УДК 94 (477) Гай–Нижник П.П. Власна Його світлості пана гетьмана всієї України канцелярія (29 квітня – 14 грудня 1918 р.) Висвітлюється структура, штати, принцип роботи та завдання Власної канцелярії гетьмана України П.Скоропадського (29 квітня – 14 грудня 1918 р.). Ключові слова: канцелярія гетьмана, Гетьманат, Скоропадський, Полтавець–Остряниця, Палій–Неїло. Власна канцелярія гетьмана офіційно була складовою його Головної Квартири і структурною частиною...»

«ХVІI Могилянські читання Регламент конференції Доповіді – 15 хв. (пленарне засідання – 20 хв.) Виступи в обговореннях – до 5 хв. Пленарне засідання 6 грудня, 1000–1300 Корпус № 25 (лекторій Заповідника) На конференції працюють секції: I. Історичні, історіографічні та джерелознавчі дослідження 6 грудня, 1400–1800 Корпус № 25 (лекторій Заповідника) 7 грудня, 1000–1400 ІІ. Археологічні дослідження 6 грудня, 1400–1800 Корпус № 19 (Українське товариство охорони пам’яток історії та культури) 7...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»