WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«УДК 001-057.4(477)“19”(092)Г.Нудьга:801.81 ГРИГОРІЙ НУДЬГА І ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ДУМ (проблема дефініції жанру) Микола ДМИТРЕНКО відділ фольклористики, Інститут ...»

-- [ Страница 1 ] --

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV.

Серія філол. 2010. Вип. 43. С. 31-40 Ser. Philol. 2010. Is. 43. P. 31-40

УДК 001-057.4(477)“19”(092)Г.Нудьга:801.81

ГРИГОРІЙ НУДЬГА

І ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ДУМ

(проблема дефініції жанру)

Микола ДМИТРЕНКО

відділ фольклористики, Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнології імені Максима Рильського НАН України, вул. М. Грушевського, 4/409,01008, Київ, Україна, тел.: (+38044) 278 34 54 З’ясовано жанрову специфіку українських народних дум, подано дефініцію автора. Висвітлено внесок Григорія Нудьги у вивчення українського національного епосу.

Ключові слова: фольклор, епос, жанр, дума, пісня, дефініція.

У сучасному глобалізаційному світі, де все менше місця залишається традиційним культурам, надійною запорукою збереження національної ідентичності українців є фольклор, особливо ті УНІКАЛЬНІ його види й жанри, що репрезентують Україну як державу з глибокими історичними джерелами, з розвинутою епічною народною поезією, високими злетами героїки, гуманізму, естетики та моралі.

До унікальних пам’яток світової епічної традиційної культури належать українські народні думи. На велике значення дум як репрезентантів української народної культури вказав ще 1892 року Іван Франко: “Справді рицарським духом дихає також новий богатирський епос, який в той саме час між 1560 і 1648 рр. виріс в степах запорозьких. Чудові думи про Самійла Кішку, про бурю на Чорному морю, про втечу трьох братів з Азова, про Марусю Богуславку тощо – це ті безсмертні пам’ятники ще першого етапу в розвитку козацтва, які створені генієм самого народу і які назавжди будуть предметом гордості українського народу” [32, c. 714].

Захоплені відгуки про українські народні думи, згідно з численними фактами фундаментального дослідження видатного фольклориста й літературознавця Григорія Нудьги “Українська дума і пісня у світі”, висловлювали іноземні діячі науки і культури, зокрема, німці Йоганн Ґотфрід Гердер, Фрідріх Боденштедт, англієць Вільям Морфіл, француз Артюр Рамбо, італієць Д. Чамполі, американка Тереза Робінсон (Тальві) та ін. У спеціальній народознавчій книзі “Поетична Україна” Ф. Боденштедт авторитетно заявив: “У жодній країні дерево народної поезії не зродило таких величавих плодів, ніде душа народу не виявляла себе у піснях так живо і правдиво, як в українців” [цит. за: 24, c. 65]. Про думи Ф. Боденштедт наголосив, що вони, “крім поетичної вартості, мають ще й велике значення для української історії” [цит. за: 24, c. 68].

Хоча про український епос впродовж майже двох століть написано чимало досліджень [див.: 1; 2; 11; 29], захищено декілька дисертацій, усе ж і досі залишаються актуальними проблеми з’ясування жанрової специфіки дум, їхньої ґенези, питань класифікації, співвідношень з іншими жанрами (голосіннями, билинами, історичними піснями, баладами), з літописами, літературою. Потребують спеціального студіюванМикола Дмитренко, 2010 32 Микола ДМИТРЕНКО ня поетика, текстологія дум, порівняльне епосознавство, історія дослідження жанру, висвітлення впливу дум на художню літературу, мистецтво.

Мета нашої статті – коротко оглянути погляди вчених на термін і дефініцію укранських народних дум, залучивши до наукового дискурсу епосоцентричну концепцію Г. Нудьги.

Термін “дума”, безсумнівно, має народне походження, застосовувався на означення співаних наративів соціального характеру. Вважається, що перша зафіксована згадка терміна “дума” належить польському хроністові Станіславові Сарницькому: пишучи про відважних братів Струсів, які загинули в битві з волохами 1506 року, автор відзначив, що про них складені пісні, названі русинами-українцями думою. І. Франко у “Студіях над українськими народними піснями”, у статті “Пісня про смерть братів Струсів (1506 р.)” навів перекладену цитату з “Анналів” С. Сарницького: “Того самого часу (1506 р.) два Струсі, молоді брати і хоробрі войовники, погибли в битві з волохами. Про них іще й досі співають жалібні пісні, що в русинів звуться думами й співаються тягливим голосом...” [28, с. 59-62; 30, c. 456]. У цьому свідченні маємо не лише вказівку на речитативність творів, але й натяк на зв’язок їх із жалісливою голосільницькою традицією.

Михайло Возняк навів чимало згадок терміна “дума” в ХVІ-ХVІІІ ст. [3, c. 426зауважив, що самі кобзарі називали думи “козацькими піснями, псалмами”;

учений висловив припущення: дума – з болгарського “слово”, яке в давній Україні вживалося в значенні поетичної повісті (“Слово про похід князя Ігоря”). Отже, дума заступила і давній український термін “слово” для творів, що постали під цілком новими впливами...” [3, c. 434].

Загальновизнана теза, що “у вітчизняне народознавство термін “дума” ввів Кіндрат Рилєєв”, видавши 1825 року книгу з назвою “Думи”, а Михайло Максимович “підхопив” це поняття й застосував як науковий термін на позначення жанру фольклору у виданні українських народних пісень 1827, 1834 років, потребує уточнень, адже ще в рецензії на видання “Українських народних дум” Катерини Грушевської академік Володимир Перетц, багато в чому не погоджуючись із дослідницею, двічі наголосив: “Думи козацькі” – козацький епос – мали в ХVІ-ХVІІ в. ту назву, що їм, як гадають К.М. Грушевська й деякі її попередники, тільки після 1827 р. засвоїв Максимович – та й то за Бродзінським”1; “як до ХVІІІ в. існували думи, так існував і самий цей термін у застосуванні до історичних українських пісень, складених нерівноскладовим віршем, що рецитували їх професійні бандуристи-кобзарі” [26, c. 87-88].

Цікаво, що термін “дума” активно використовували в зарубіжних хроніках, різноманітних виданнях не тільки в ХVІІ-ХVІІІ ст., а й безпосередньо перед виходом збірок К. Рилєєва, М. Максимовича. У “Календарі Львівському” 1823 року польською мовою було опубліковано статтю Дениса Зубрицького “Про простонародні пісні”, в якій про українські думи сказано як про твори оригінальні, що їх нема в інших народів.

Автор зазначив, що в поляків “нема дум” [1, c. 13, 17; 16, c. 194, 196].

В “Етимологічному словнику української мови” зазначено, що слово “дума” (“роздум, гадка; народна ліро-епічна пісня) “здебільшого вважається запозиченням з германських мов; джерело запозичення докладно невідоме”, зіставляється готське “суд, слава”, давноверхньонімецьке, давньоанглійське (англосаксонське) “гадання;

К. Бродзінський – автор статті “Про народні пісні слов’ян”, опублікованої на шпальтах “Вісника Європи” 1826 року.

Григорій Нудьга і дослідження українських народних дум...

думка; збори”; “досить переконливо пов’язується також” із праслов’янським “дму, дую” (порівняймо польське: гордість, пиха; болгарське: слово, мова) [12, c. 144-145].

Отже, лексема “дума” вбирає в себе чимало конотацій, у традиційній усній культурі та фольклористиці застосовується на позначення окремого жанру творчості.

Що ж таке українська народна дума як жанр фольклору?

Дефінітивний арсенал української фольклористики почав формуватися ще в добу романтизму, коли відбувалося зародження й становлення науки про усну народну творчість. Поняття “пісні про старовину”, “поважні пісні”, “історичні пісні”, “козацькі пісні”, “жіночі пісні” жанровій атрибуції підлягали лише умовно, необхідно було чіткіше розрізнити групи й цикли пісенної лірики та епіки. Скажімо, до козацьких пісень належали власне епічні твори про історичні події та постаті, балади, любовна лірика тощо.

Перші визначення українських народних дум у фольклористиці запропонував М. Максимович. Від збірки до збірки впродовж майже чверті століття вчений коригував, поглиблював розуміння жанру. У “Передмові” до збірки “Малороссийские песни, изданные М. Максимовичем” молодий збирач і дослідник фольклору 20 квітня 1827 року писав: “Особливо чудові думи – героїчні співи про бувальщини, що стосуються переважно часів Гетьманщини – до Скоропадського. Їх і нині ще співають сліпцібандуристи, котрих можна назвати українськими рапсодами” [20, c. VI-VII]. Згадавши про першу публікацію дум у збірнику Миколи Цертелєва, автор відзначив, що “кожна дума присвячувалась якій-небудь історичній події чи особі – передусім Хмельницькому, Палію, Мазепі та іншим” [20, c. VII].

У збірці “Українські народні пісні” (1834) М. Максимович вмістив окрему статтю “Що таке «думи»”. На відміну від загального погляду на жанр, у цій короткій студії автор точніше окреслив жанрові ознаки дум, поставивши їх у ширший контекст народної творчості: “Думи – це пісні, що винятково належать бандуристам.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Від пісень відрізняються більш оповідальним або епічним характером і вільним розміром, що полягає в невизначеній кількості тонічних стоп, хоча іноді (відповідно до ліричного стилю української поезії) вони перетворюються на пісню: тоді й розмір стає визначений, пісенний. Вірші майже завжди римовані. Зміст їхній переважно історичний” [21, c. III].

Згодом М. Максимович повніше й точніше атрибутував думи як жанр, відзначив не тільки його сутнісні характеристики, але й вказав на зв’язок із попередньою епічною поетичною традицією: народними плачами (голосіннями), давньоукраїнською пам’яткою літератури “Слово про похід Ігорів”. Повторивши у трохи зміненому вигляді дефініцію з передмови до збірки 1834 року, вчений відзначив відмінність між думами і російськими оповідними піснями та сербськими юнацькими: це й розмір (від 4 до 20 стоп, а сербський вірш десятистопний), і рима (часом римуються декілька рядків – аж до 10). “Початки такого складу, – відважно наголосив М. Максимович, – можна побачити в пісні про Ігорів полк, з якою українські думи близько споріднені...” [22, c. 3].

Важливо, що М. Максимович звернув увагу на широке тематичне коло епосу:

“історичні особи і військові подвиги були хоч і головним, але не єдиним об’єктом української думи. Любила вона й сімейне життя і нерідко оспівувала родинні взаємини і почуття – як повчання своєму народові” [22, c. 4].

Ми детально зупинилися на основоположних формулюваннях М. Максимовича, бо наступні дослідники (аж до ХХ ст.) фактично використовували саме таке розуміння жанру – з більшими чи меншими корективами. Окремих оригінальних дефініцій 34 Микола ДМИТРЕНКО учені й видавці не запропонували: ні Амвросій Метлинський, ні Пантелеймон Куліш, ні Михайло Драгоманов та Володимир Антонович, ні, зрештою, Катерина Грушевська.

Суттєве уточнення перших дефініцій М. Максимовича належить Миколі Костомарову: думами “прийнято називати такі народні твори, майже завжди епічні за змістом, які власне не співаються, а декламуються розспівно під звуки інструмента кобзи, бандури чи ліри, що є здобутком не всього народу, а кобзарів, співців, зазвичай сліпих, котрі ходять від місця до місця зі своїми інструментами і наспівують перед бажаючими. Думи визначеного розміру віршів не мають, але в ритмічній мові застосовуються рими, які в співі відповідають підвищенню чи зниженню голосу” [17, c. 693].

Павло Житецький у монографії “Міркування про українські народні думи” (1893) жанрову специфіку терміна “дума” розкрив, характеризуючи стиль, мотиви та образи цих творів, проте чіткої дефініції не запропонував, що, очевидно, пов’язане з проблемою “нечистокровної”, за логікою вченого, генези цих творів.

Етапним осмисленням жанрової специфіки, генези, музичних особливостей дум були праці Філарета Колесси. У доробку вченого про “козацький епос” (термін Ф. Колесси) є декілька спеціальних досліджень: “Мелодії українських народних дум” (1910-1913), “Про ґенезу українських народних дум (Українські народні думи у відношеннях до пісень, віршів і похоронних голосінь)” (1921), “Формули закінчень в українських народних думах у зв’язку з питанням наверстування дум” (1935), “Укранська народна словесність” (1938), “Хмельниччина в українських народних піснях і думах” (1940), збірник “Українські народні думи: Перше повне видання з розвідкою, поясненнями, нотами і знімками кобзарів” (1920).

Врахувавши досвід Олександра Потебні, Миколи Лисенка, П. Сокальського, Ф. Колесса у вивченні пісень та дум, зокрема музичних характеристик, ритмічного складу, мотивів і стилю, вперше застосував синтетичний метод до розуміння природи жанру, особливостей виконавства. Учений відзначив ліро-епічність та реалістичність дум, таку суттєву ознаку, як рецитація, наголосив на імпровізаційному характері виконавства, нашаруваннях (“наверстуваннях”) у фольклорних творах, вперше у фольклористиці запровадив “правило поділу кобзарської рецитації на періоди або тиради” [15, c. 1-2]. Праця Ф. Колесси, зазначала Софія Грица, “була справді епохальним явищем у вивченні українського епосу” [4, c. 179-192; 10, c. 15; 31, c. 3-14].

У другій половині ХХ ст. у фольклористичних студіях активізувався епосознавчий напрям, що відповідно відбилося й на виробленні категоріального апарату. Особливо це стосується монографій, підручників, словників, де спеціально подано дефініції українських народних дум. Спостерігаємо декілька підходів до визначення жанру:

описово-номінативний (П. Павлій, Марко Плісецький, П. Попов, Ф. Лавров, В. Хоменко та ін.), теоретико-дискурсивний (Борис Кирдан, Олексій Дей, Григорій Нудьга, Софія Грица), компілятивно-наслідувальний (автори статей у підручниках, навчальних посібниках, антологіях, хрестоматіях, популярних виданнях збірок дум).

Представники першого підходу досить загально окреслюють жанрову специфіку дум, як, скажімо, це видно з видань “Українська народна поетична творчість” (Т. 1.

1958; 1965). Автор розділів “Думи” у цих двох підручниках П. Павлій трохи відсторонено зазначив: “Думами називаються героїчні епіко-ліричні пісенні твори типу поем, що оповідають про героїчні подвиги трудового народу, його кращих синів. Основні сюжети дум присвячені темам захисту вітчизни, боротьбі проти соціального і національного гніту, змалюванню громадського і родинного побуту трудящих України.

Героїчну боротьбу народу думи оспівують в узагальнених образах, що вимагає розгорнутого сюжету. Епічна розповідь насичена ліричними мотивами і відступами. Ви

<

Григорій Нудьга і дослідження українських народних дум...

конуються думи мелодійною декламацією – речитативом, звичайно, під супровід кобзи або (рідше) ліри. Все це виділяє думи в окремий, своєрідний жанр...” [25, c. 424].

Більш конкретизовану філологічну характеристику жанру подав Максим Рильський: “Дума – це віршований твір, виконуваний (як правило, соло) речитативом, що інколи переходить у більш співучий малюнок, під акомпанент кобзи або бандури..., рідше – ліри. Рядки в цьому вірші різні довжиною (точніше, кількістю складів). Рима (здебільшого дієслівна) майже обов’язкова, причому часто-густо римується по декілька рядків поспіль... Думам властиві складні синтаксичні побудови, періодична мова, що різко відрізняє їх від пісень” [27, c. 10].



Pages:   || 2 | 3 |
 
Похожие работы:

«Права людини у фокусі новітньої історії «ПРАВА ЛЮДИНИ» ХАРКІВ · 2013 ББК 67.9(4УКР) П Художник-оформлювач Борис Захаров Це видання надруковане за підтримки німецького фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін) Дана публікація не є вираженням поглядів Фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє». Автори несуть повну відповідальність за зміст цього видання This publication is no expression of the opinion of Foundation “Remembrance, Responsibility and Future”. The author or authors...»

«засвідчили те, що в українську історичну романістику прийшов письменник, ім`я якого може зробити честь будь-якій літературі. Отже, в історичних романах Юрія Косача національна ідея є визначальною. Вона зумовлює патріотичну спрямованість його творів, утвердження у них тяглості національної традиції. Ряд ідей, які були порушені у цих творах митця, звучать актуально і нині.1. Агеєва В. Юрій Косач // Слово і час. – 1995. – № 1. 2. Голубець М. Послів’я // Юрій Косач Сонце в Чигирині. – Львів, 1992....»

«ISSN 2078-4260. Вісник Львівського ун-ту. Серія книгозн. бібліот. та інф. технол. 2014. Вип. 8. С. 162–183 Visnyk of the Lviv University. Series Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn. 2014. Is. 8. P. 162–183 УДК 016:908(477)“1959/1990” ФОРМУВАННЯ БАЗОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВІТЧИЗНЯНИХ КРАЄЗНАВЧИХ БІБЛІОГРАФІЧНИХ РЕСУРСІВ В ОСТАННЄ РАДЯНСЬКЕ ТРИДЦЯТИРІЧЧЯ (1959–1990 рр.) Ірина МІЛЯСЕВИЧ Рівненський державний гуманітарний університет, вул. Толстого, 3, м. Рівне, 33028, Україна, тел. (0362) 22-41-61, ел....»

«ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ІНФОРМАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ У Д ЗЕРКАЛІ ЗМІ: За повідомленнями друкованих та інтернет-ЗМІ, телебачення і радіомовлення 13 березня 2009 р., п‘ятниця ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ Компроміс — єдиний шлях до порозуміння Голос України Під час зустрічі зі студентами і викладачами Кримського державного інженернопедагогічного університету в Сімферополі В.Литвин висловив думку, що в обговоренні мають взяти участь представники Національної академії наук України, вчені,...»

«УДК 930.1 Зозуля М.В. НТУ «ХПІ» (м. Харків) ІСТОРІОГРАФІЯ РОЗВИТКУ ХАРКІВСЬКОГО ПОЛІТЕХНІЧНОГО ІНСТИТУТУ НА ЕТАПІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ Історіографія має різні трактування це і історія історичної науки у цілому, а також сукупність досліджень, що присвячені певній темі або історичній епосі, або сукупність історичних робіт, що мають внутрішню єдність. Це також і наукова дисципліна, що вивчає історію історичної науки [1, с.550]. Для правильного обрання теми подальшого дослідження щодо...»

«ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ІНФОРМАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ У Д ЗЕРКАЛІ ЗМІ: За повідомленнями друкованих та інтернет-ЗМІ, телебачення і радіомовлення 25 лютого 2009 р., середа ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ «Вже почалось, мабуть, майбутнє.» Юліана Шевчук, Голос України В.Литвин, даруючи ліцею написані та видані ним підручники з історії України, зауважив, що сьогодні в нашій державі відбувається щось схоже, як у 2004 році. Тому, за його словами, щоб вистояти і ствердитися, треба «забезпечити єднання...»

«ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ. УДК 94(477.51) Петро Пиріг СТАРОДУБ У ВИРІ ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII СТОЛІТТЯ У XVI – XVII століттях Стародуб був найбільшим містом північної ЧерніговоСіверщини. У першій чверті XVII ст. він опинився в руках магнатсько-шляхетської Речі Посполитої. Бурхливі події навколо нього розгорнулися під час Визвольної війни українського народу середини XVII ст. проти польсько-литовської держави, що не обминула й Чернігово-Сіверщину. Вона...»

«ISSN 20786425. Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2012. Випуск 26. С. 43–58  Visnyk of the Lviv University. Series Geology. 2012. Issue 26. Р. 43–58   УДК 551.71/.72:552./ ГЕОТЕКТОНІЧНА ПРИРОДА ЗЕЛЕНОКАМ’ЯНИХ ПОЯСІВ НИЖНЬОГО ДОКЕМБРІЮ А. Сіворонов © Львівський національний університет імені Івана Франка, геологічний факультет, кафедра загальної та регіональної геології, вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна, e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua Для розуміння історії...»

«Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2011. – №2(4) УДК 343.13 : 904 (477) С. М. Зеленський кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри правознавства (Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. К. Винниченка) ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИРІШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ У СУДОВОМУ ПОРЯДКУ В УКРАЇНІ Україна має власний історичний досвід правового регулювання порядку судового розгляду і вирішення кримінальних справ. Процес становлення і розвитку...»

«Наукові видання Заповідника та публікації співробітників у 2012 р. Підготовка та видання окремих видань та публікацій Окремі фахові видання та збірники наукових праць Лаврський альманах: Києво-Печерська лавра в контексті української історії та К., 2012. – 212 с. 1. культури: Зб. наук. праць. Вип. 26 / Ред. рада: В. М. Колпакова (відп. ред.) та ін. Лаврський альманах: Києво-Печерська лавра в контексті української історії та К., 2012. – 376 с. 2. культури: Зб. наук. праць. Вип. 27, спецвипуск 10:...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»