WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 |

«ДЕМОНОМЕНІВ (НА МАТЕРІАЛІ ЛЕКСЕМИ ЧОРТ) Дарія Якимович-Чапран Львівський національний університет імені Івана Франка Виявлено лігвокультурні конотації лексеми чорт, зафіксовані у внутріш ...»

-- [ Страница 1 ] --

Теорія і практика викладання української Theory and Practice of Teaching Ukrainian

мови як іноземної. 2009. Вип. 4. С. 118–131 as a Foreign Language. 2009. No 4. P. 118–131

УДК 811.161.2’373

ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ КОНОТАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ДЕМОНОМЕНІВ

(НА МАТЕРІАЛІ ЛЕКСЕМИ ЧОРТ)

Дарія Якимович-Чапран

Львівський національний університет імені Івана Франка

Виявлено лігвокультурні конотації лексеми чорт, зафіксовані у внутрішній формі

українських фразем і паремій. На підставі аналізу понад 340 стійких висловів із компонентом чорт встановлено такі конотативні значення вказаного демонономена, як волохатість, наявність куцого хвоста та звіриної (найчастіше собачої) морди із зубами та довгим язиком, витрішкуватість, злість і хитрість, які часто поступаються людським, винахідливість, смертність тощо.

Ключові слова: конотація, демономен, лінгвокраїнознавство, фразема, паремія, внутрішня форма.

Демонолексика української мови неодноразово ставала предметом вивчення у працях різного розміру та глибини дослідження. Окремі демономени і групи цих назв описані з етимологічного, ономасіологічного словотворчого, функціонального поглядів у статтях Й. Дзендзелівського, Б. Кобилянського, Т. Лукінової, В. Білоусенко, А. Василенка та ін. (їхню докладну бібліографію див.: 27: 200–209).

Ця група слів представлена і в багатьох лексикографічних джерелах:

енциклопедичних, тлумачних, етимологічних, діалектних, історичних словниках [4; 11; 24; 17; 20; 19; 10; 7; 18; 21].

В останні роки з’явилися дві фундаментальні праці, присвячені комплексному аналізові найменувань зазначеної тематичної групи лексики: „Гуцульська міфологія.

Етнолінгвістичний словник” Наталії Хобзей (2002) [27] і дисертація Наталії Тяпкіної „Демонологічна лексика української мови” (2006) [23]. У першій розглянуто гуцульські демономени з погляду їхньої семантики, етимології, словотвірного потенціалу, функціонування в діалектному мовленні обстежуваного та сусідніх ареалів. Авторка подає також відомості про першу фіксацію гаслових слів. Поза межами дослідження залишилися конотативні значення назв міфологічних і, серед них, демонологічних персонажів. Друга праця містить лексико-семантичний, ономасіологічний та функціональний аналіз українських демономенів, здійснений на основі вивчення величезної кількості різностильових та різножанрових текстів ХІХ–ХХІ ст., у яких зафіксовано демонолексику. Реалізуючи одне із завдань – „проаналізувати семантичну структуру демонологічної лексики, виявити в її складі найбільш типові лексико-семантичні трансформації, зміни, зумовлені лінгвальними й екстралінгвальними чинниками” [23: 4], – учена встановила низку конотативних значень, серед яких є узуальні, засвідчені в міфологізованих і сатирично-гумористичних текстах, й оказіональні, відображені в художніх творах [23: 16]. Однак, як випливає зі змісту автореферату, до аналізу не було залучено фразеологічного матеріалу, а це, між іншим, „та сфера мовної діяльності, де, з одного боку, в мовних фактах яскраво відбиваються етнопсихологічні особливості соціуму, а з другого, – чітко простежується вплив мови на формування його менталітету” ________________________

© Дарія Якимович-Чапран, 2009 Лінгвокультурні конотації українських демономенів... 119 _______________________________________________________________________________________

[12: 33].

Метою пропонованої розвідки власне і є встановити комплекс лінгвокультурних конотацій лексеми чорт через відтворення внутрішньої форми, тобто образної основи і способу, яким ця основа виражається [15: 175], українських фразем із компонентом чорт. Така постанова проблеми ґрунтується на загальновизнаному факті, що в абсолютній більшості випадків в основі переосмислення первісно вільної словосполуки лежить певний образ, значуща ознака чи дія, зміст якої проектується на новоутворений фразеологізм [1: 29], а база семантики фразеологізмів – це „етимологічний елемент змісту, який є не що інше, як залишкове уявлення про будь-який факт, явище, подію” [1: 35]. Саме під таким кутом зору можна точно встановити, які елементи народної демонологічної концептосфери, засвідченої насамперед в щораз менше відомих сучасним мовцям легендах, повір’ях, переказах та казках, закріпилися у фраземах (часто через фазу паремії) і тим самим стали елементами мовної картини світу українців, формуючи національний світогляд. Гадаємо, що спостереження, подані нижче, знадобляться у лінгводидактичній практиці, оскільки демономен чорт і його синоніми належать до часто вживаної фонової лексики, для адекватної семантизації якої іноді недостатньо лише самого контексту.

У Словнику синонімів української мови синонімне гніздо з домінантою чорт налічує 53 лексеми, не рахуючи фонетичних варіантів деяких слів, однак великий відсоток найменувань є діалектизмами (напр., арідник, мольфар та ін.), а ще частина є радше контекстуальними синонімами, бо за своєю семантикою перебувають із словом-домінантою у гіперо-гіпонімних, а не в синонімних зв’язках ( пор.: чорт – болотяник, домовик, лісовик тощо) [19: Т.2: 886–888]. З огляду на те, що наше дослідження спрямоване на розв’язок лінгводидактичних проблем, для аналізу доцільно обирати лише ті найменування, які входять до фонду літературної мови і є ідеографічними синонімами. Це такі слова, як чорт, біс, гаспид, дідько, куций (куцак, куцан, куць), демон (гемон), диявол, сатана, люципер (люцифер), лукавий, нечистий, нечиста сила, нечистий дух, лихий, чорний, враг, проклятий.

Іменник-домінанта чорт в сучасній українській мові функціонує з такими основними значеннями: 1. За забобонними уявленнями – надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. 2. розм. Уживається як лайка.

3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. 4. у знач.

присл. чортом: а) по-молодецькому, браво; б) дуже спритно [20: Т.11: 362–363].

Співвідносне з указаним номеном поняття „чорт” як антропозооморфний демонологічний персонаж [23: 8] належить до дохристиянських, про що свідчить етимологія самої назви (докладніше див.: 27: 188–189). Подібно до більшості інших демонів, чорт первісно мислився, очевидно, як амбівалентна істота, чиє ставлення до людей великою мірою залежало від уміння його задобрити [13: 120–121; 8: 11].

Рудименти цього погляду знаходимо в низці легенд, що поширилися по всій території України незабаром після прийняття християнства під впливом гностико-богомильської єресі. В них ідеться про споконвічне паралельне існування Бога (Господа) і чорта (сатанаїла, ірода, триюди-арідника) і їхню співтворчість у

–  –  –

_________________________________________________________________________________

процесі космогонії, причому Господь пов’язувався з усім духовним, ідеальним, а чорт – з матеріальним [2: 70–84; 6: 386–387; 22: 28–30].

Численні фольклорні твори про чорта допомагають встановити ті його зовнішні і внутрішні характеристики, на базі яких сформувалася й основна, і конотативна семантика лексеми чорт, актуалізована, зокрема, у фраземах.

До зовнішніх ознак демоноперсонажа „чорт”, які є семами відповідного номена, належить насамперед антропоморфність за наявності кількох відмінних від людських рис:

а) чорний (або зелений) колір [14: 418; 13: 142 та ін.]: Чорт чорний, а біс рябенький [25: 46]; до зелених чортиків 1) „дуже, надзвичайно, у значній мірі”;

2) „до повного сп’яніння ” [26: Т.2: 956]. І. Огієнко припускає, що чорний колір символізує зло [13: 139]. Натомість в одній із казок чорнота чорта пояснюється тим, що він забруднений сажею, очевидно, від частого перебування біля вогню або в комині: „Коли приїхав до млина, до нього вийшли три мельники, геть чорні від сажі” [28: 96]. Саме колір демона мотивує фразему чорне слово „лайливий вираз із згадуванням чорта” [26: Т.2: 829], а також евфемізм чорний [13: 139];

б) невеликий зріст [6: 387–388; 2: 72]: Невеликий чорт, та великі яйця несе [25: 334], а також здатність зменшуватися, через що може поміститися або бути загнаний у пляшку, вершу [25: 249, 625], кишеню тощо: Шенці-венці – а чорт в кишеньці [5: 109; 25: 479]; Вертиться, як чорт у боклазі [25: 170];

Потапці-потапці, вліз чорт у лапці [25: 579] „про ходу п’яного”; Забравсь, як чорт у вершу [25: 599];


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


в) роги на голові [14: 417; 2: 72; 6: 387–388], у зв’язку з чим часто являється людям у шапці або капелюсі: Купив чорта з рогами на свою шию [25: 470]; Склеїв чорта з рогом [25: 464]; Дурню шапки не знімають, а чорту ріг не збивають [25: 362]; полізти до чорта на роги „пребороти будь-які труднощі і т. ін. для досягнення мети” [26: Т.2: 669]; скрутити роги самому чортові (чорту) „подолати, подужати будь-кого” [26: Т.2: 821]. Саме цією особливістю мотивуються евфемізми рогатий [20: 8: 590] та ангел з ріжками [9: 11]. І. Огієнко вважає, що роги – ознака великої сили [13: 142];

г) волохатість [6: 387; 13: 142], яка теж, очевидно, символізує силу, оскільки відсутність волосяного покриву у чорта свідчить про його нікчемність, безсилість, що відображено у фраземах: чорта лисого (смаленого) „уживається для вираження категоричного заперечення чого-небудь; не буде так, не вийде так” [26: 2: 955]; чорт (дідько) лисий „ніхто, ніщо” [26: Т.2: 953]. Саме волохатістю як невід’ємною ознакою чорта пояснюється евфемізм патлатий [13: 145];

ґ) паща, часто у вигляді собачої морди, зі страшними зубами і великим язиком [6: 387], якою він може видавати неприємні звуки: як (мов, ніби та ін.) чорт злизав „хто-небудь зник або що-небудь зникло безслідно” [26: Т.2: 954]; і чорт злиже „хтонебудь зникне зовсім, безслідно” [26: Т.2: 951]; до чорта (біса) в зуби 1) „у найнебезпечніше місце, у найскрутніше становище, у найскладніші обставини”; 2) зі словами і т и, ї х а т и тощо „уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, побажання позбутися його” [26: Т.2: 955]; полізти чортові в зуби „перебороти будь-які перешкоди, труднощі і т. ін. для досягнення своєї мети” [26: Т.2: 670]; самому чортові в зуби „у найнебезпечніше або найвіддаленіше місце;

у найскрутніше становище, у найскладніші обставини” [26: 2: 956– 957]; у чорта в зубах „у віддаленому або якому-небудь невідомому, небезпечному місці” [26: Т.2: 955] як (мов, ніби і т. ін.) чортові в зуби кинути „невідомо куди подіти Лінгвокультурні конотації українських демономенів... 121 _______________________________________________________________________________________

кого-, що-небудь” [26: Т.1: 372]; попасти (попастися) / попадати (попадатися) чорту в зуби „опинитися в скрутному становищі” [26: 2: 674–675]; у чортів (свинячий) голос “дуже пізно, несвоєчасно” [26: Т.1: 187–188];

д) витрішкуваті очі, що світяться, як жарини [6: 387; 14: 418; 13: 142]: Чорт чортові очей не виколе [25: 358]; дивитися чортом 1) „неприязно, вороже ставитися до кого-небудь”; 2) „бундючно, пихато поводитися”; 3) „напускати на себе суворість, неприступність” [26: Т.1: 237]; Чорт біса із-під купи бачить [25: 358]; І чорти не подивляться в зуби [25: 215] „про того, хто нехтує небезпекою”; Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав, [отже щебече] [25: 356]; Чорт у чорта сповідався – один моргнув, другий догадався [25: 358]; чортів сліпити „гаятися, тинятися” [25: 484]; Іще не всіх чортів висліпили – підемо сліпить „про далеку й довготривалу мандрівку” [25: 635];

е) ноги, дуже волохаті і без п’ят, переважно цапині, собачі або курячі [6: 387–388; 14: 416–417; 13: 142], за допомогою яких чорт дуже швидко і спритно рухається і для яких не потребує взуття: сам чорт (біс, сатана) ногу (ноги) зломить (вломить, зламає, поламає) 1) „важко зрозуміти, усвідомити, з’ясувати що-небудь, розібратися у чомусь”; 2) „дуже складний, заплутаний, невідомий” [26: Т.2: 951]; За святим ділом та чортовими ногами [25: 589]; як чорту лапоть зі словами п о т р і б н и й, т р е б а і т. ін. „уживається для вираження повного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (потрібний, треба)” [26: Т.2: 416]. Відсутністю п’ят у чорта пояснюються фраземи-евфемізми: Іван безп’ятий і безп’ятий Антипко [9: 11];

є) хвіст [14: 417; 6: 387; 13: 142]: Піп з хрестом, а чорт з хвостом [25: 151] Сюди хрестом, туди хвостом „єхидна людина” [25: 590]; У гостіпи – до довгохвості [25: 612]. Здебільшого чорта уявляють із коротким хвостом. Причину куцості пояснює така легенда: чорт украв у Бога вийняте з Адама ребро, призначене на виготовлення Єви; під час втечі його зловив ангел і відірвав шматок хвоста, хоча чорт з ребром таки втік; із залишеного шматка чортячого хвоста Бог і створив Єву [2:

92]. Зміст цієї легенди мотивує походження фраземи чортів хвіст „жінка” [2: 92] та евфемізмів куций, куць, куцак, куцан;

ж) крила, зазвичай кажанячі [2: 74; 6: 388; 13: 142]: Так робить, як чорт летить і крила теліпаються [25: 482].

Серед внутрішніх характеристик чорта, актуалізованих у власне лексичній і конотативній семантиці відповідного демономена, можна виділити такі:

Злість, яка має різну інтенсивність і форму вияву:

1.

а) абсолютне нездоланне зло [13: 137–139]: Від чорта не буде добра [5: 14];

Біда біду породила, а біду чорт [25: 131]; Чорт (біс, враг) біду перебуде – одна мине, десять буде [25: 131]; Чорт все чортом буде [25: 174]; З чортом не змагаться [25: 177]; Чорта хрести, а він каже „пусти” [25: 291]; Болото болотом, а чорт чортом [25: 357]; Чоловік не ангел, аби не согрішив, а не чорт, аби не покутував [5: 107]; „Чорте, де йдеш?” – „Болото палити.” – „Не буде горіти.” – „Добре мені пакість зробити” [5: 108]; один чорт (біс, дідько) / одна сатана “те ж саме, все одно, однаково” [26: Т.2: 951]; Іти (летіти) / піти (полетіти) до чорта (к чорту, під три чорти, к бісу) “зазнавати цілковитого провалу; пропадати, гинути” [26: Т.1: 353], а також усі фраземи, що функціонують як прокльони: іди [собі] до чорта (до біса, до дідька, під три чорти, до лиха) [26: Т.1: 349–350], [ну (ану, геть)] к чорту (к нечистому, к чортам) [26: Т.2: 957], хай (нехай) йому (їй і т. ін.) чорт (сім чортів, гаспид) [25: Т.2: 952], чорт би побрав [там само], чорт (біс) [його і т. ін.] бери (забирай) / візьми (побери) [там Дарія Якимович-Чапран _________________________________________________________________________________



Pages:   || 2 | 3 | 4 |
Похожие работы:

«О. Яковина, канд. філол. наук, наук. співроб., Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України ТРАДИЦІЯ У ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У статті розглядаються форми актуалізації української християнської традиції у творчості Тараса Шевченка. Вплив християнства на українську культуру постає у поета основою самоідентифікації народної свідомості. Ключові слова: національна екзистенція, релігійна традиція, особа і спільнота, семантика святості, метаісторичність культури. В статье рассматриваются...»

«Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2012, №1006 ПРОБЛЕМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ УДК 94(477-074) «1941/1943» :069(477.54) «1943/1953» І. Є. Склокіна Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна ПОЛІТИКА ПАМ’ЯТІ ПРО НАЦИСТСЬКУ ОКУПАЦІЮ В РАДЯНСЬКИХ МУЗЕЯХ (приклад Харківського державного історичного музею, 1943-1953 рр.) Стаття присвячена особливостям представлення періоду нацистської окупації у радянських музеях в роки сталінізму (1943-1953 рр.). На...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. директор Польовик Юрiй Васильович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 29.04.2014 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2013 рік I. Загальні відомості 1. Повне найменування емітента публiчне акцiонерне товариство Конотопагропостач 2....»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Директор Ткачов Костянтин Якович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 15.04.2014 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2013 рік I. Загальні відомості 1. Повне найменування емітента Приватне акцiонерне товариство Суми-надра 2. Організаційно-правова форма...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Голова правлiння Гребеник О.Г. (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 18.04.2012 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2011 рік 1. Загальні відомості 1.1. Повне найменування емітента Публiчне акцiонерне товариство ГЛУХIВСЬКИЙ ХЛIБОКОМБIНАТ 1.2....»

«УДК 808.3 (091) 541. РОЗВИТОК КОНФІКСАЛЬНИХ ІМЕННИКІВ З КІНЦЕВИМ J(А) В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СТРУКТУРИ З ПРОСТОРОВИМ ЗНАЧЕННЯМ) Храмова І.В. Серед афіксальних дериватів, що функціонують в сучасній українській мові, увагу привертають утворення з конфіксами під-.-j(a), над-.-j(a), перед-.-j(a), за-.-j(a), основним значенням яких є вказівка на простір. Конфіксальні структури, об’єднані постпозитивним елементом -j(a)(-ьjе, -ijе), протягом свого історичного існування зазнали фонетичних змін....»

«Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/ Олег ПОлянський, Руслана ПОлянська Публікації Омеляна ТерлецькОгО у виданнях “ПрОсвіТи” Висвітлено один із аспектів життєпису історика, географа, мистецтвознавця, педагога, громадського діяча Омеляна Терлецького – видавнича співпраця з Товариством “Просвіта”. Розкрита діяльність вченого як редактора часопису “народна Просвіта” та науково-популярної серії книжечок “Знання. Бібліотека науково-популярних викладів під редакцією...»

«ПОЛІТИЧНІ ІДЕОЛОГІЇ І ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА 165 УДК 329.8:316.75 (477) М.В. Примуш, професор, д-р політ. наук Донецький національний університет вул. Університетська, 24, м. Донецьк, Україна, 83000 ВЕКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІДЕОЛОГІЇ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ УКРАЇНИ Здійснюється спроба аналізу трансформації ідеологій політичних партій в умовах сучасної України. Автор проводить історичну паралель між класичними ідеологіями та сучасними варіантами їх трансформації. Робиться висновок, що трансформація ідеологій...»

«Як підвищити рівень усвідомлення проблеми торгівлі людьми? Посібник для тренінгу IOM International Organization for Migration Міжнародна організація з міграції (МОМ) ЗМІСТ Що таке МОМ?............................................. ст. Методологічні підказки....................................... ст. План уроку................................................ ст. 9...»

«Державний архів Сумської області Центр досліджень визвольного руху Суми 100-літтю з дня народження Степана Бандери та 80-літтю ОУН присвячується Державний архів Сумської області Центр досліджень визвольного руху ОУН-УПА НА СУмщиНі т. ББК 63.3 (4Укр-4Сум) ОУДК 94 (477.52) Державний архів Сумської області Центр досліджень визвольного руху Автор-упорядник: Іванущенко Г.М. Схвалено науково-методичною радою Держархіву Сумської області Рецензенти: Сергійчук В.І., доктор історичних наук, професор...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»