WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 19 | 20 || 22 | 23 |   ...   | 32 |

«УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА: ВИТОКИ ТА ШЛЯХИ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ МАТЕРІАЛИ ШОСТИХ ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИЧНИХ ЧИТАНЬ 75-РІЧЧЮ ЧЕРКАСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО - ...»

-- [ Страница 21 ] --

Московія, Річ Посполита, Туреччина. Перед молодою державою постає цілком реальна загроза втрати всіх завоювань.

В зв’язку з цим, поряд із активною політичною діяльністю, посилено ведуться роботи по створенню нових та удосконаленню вже існуючих укріплень. Прикладом таких робіт була організація системи укріплень маєтку Хмельницьких в с.Суботів.

Укріплення Суботова та його околиць XVII ст.

за місцевим розташуванням розподіляються на 3 групи:

центральна — найбільша і основна —оборонні споруди замку та Індійської церкви; південна — Вовчий шпиль — спостережний пункт і укріплення для захисту південної сторони маєтку; заплава Тясмина —хутори на пагорбах та панівна висота Камінна гора, що здійснювали додатковий контроль над Суботівським шляхом і контролювали р.Тясмин.

В окрему групу виділяються підземні ходи, що грали роль комунікацій між укріпленнями або окремими їх ділянками.

Центром містечка був замок з укріпленою площею близько 2 г., (Кучера М.П.), природні вигоди^розташування якого були укріплені інженерними спорудами. Його оточували рів і 2 ряди валів із ескарпованими схилами (Крип’якевич І.П.). На верхньому валу був ряд вкопаних загострених паль.

До складу оборонних споруд входили і вежі —одна кам’яна та три дерев’яних. Поблизу замку проживала більшість населення — далі, ніж в 15 хв. пішого ходу.

не Іллінська церква, збудована коштом Б.Хмельницького, на що неодноразово вказує С.Величко, в 1653 р. за його ж проектом була окремим укріпленням в системі оборонних споруд замку. І підсилювала його південну ділянку. При необхідності споруда, маючи більш як метрової товщини стіни в 2 яруси бійниць, могла вести бій самостійно. Саме з цих міркувань дзвіниця була дерев’яною і нижчою за церкву. В разі загрози захоплення церкви, оборонці могли відійти до замку через підземний хід або, навпаки, отримати через нього підкріплення. Залишки підземного ходу зберіглися до нашого часу. Взагалі, штурм замку з боку Іллінської церкви був неможливий. Для нападу ця ділянка укріплень була найневигіднішою. Адже тут противник перебував під вогнем як із церкви, так і із замку. Різні джерела вказують, що в особистому розпорядженні гетьмана знаходилось від ЗОдо 40 гармат. Важко припустити, що вони були тільки в Чигирині...

Крім того, противник перебував під постійною загрозою удару з тилу —з боку Вовчого шпиля. Про те, що ця ділянка в разі введення бойових дій найбезпечніша, свідчить знаходження тут саду та звіринця (Похилевич Л.).

Дані археологічних розкопок 1992 р. свідчать про два етапи в будівництві замку (Кучера М.П.), хронологічні рамки яких визначаються за відомими датами життя та діяльності Михайла і Богдана Хмельницьких.

Перший — 1616 — 1620 рр. Суботів є власністю М.Хмельницького, який закладає власне фундамент замкових укріплень: споруджує та екскарпує вали, викопує рів, будує дерев’яні вежі та частокіл. Впевнено можна говорити про використання цим залишків більш раніх скіфських і слов’янських укріплень.

Другий — 1622 — 1653 рр. Б.Хмельницький продовжує спорудження укріплень. Логічно припустити, що тут він використовує свої знання в галузі фортифікації, яких набув у Франції. Початок 50-тих років приносить якісні зміни в архітектуру замку: споруджуються будівлі із каменю та цегли.

Це будинок гетьмана та Ьшінська церква, що з’єднані між собою підземним переходом, обкладеним цеглою. Будівництво Іллінської церкви знаменує собою остаточне оформлення системи оборони замку. Крім того, на середину XVII ст.

укріплення замку мали ще одну, дещо специфічну функцію — представницьку. Вони повинні були викликати у іноземних гостей і послів повагу до господаря — гетьмана України, а від так —до всієї держави.

Говорячи сучасною мовою, це була глибокоешелонована оборона з максимальним використанням природних перешкод, які, при необхідності, підсилювались інженерно. Кожна група оборонних споруд могла вести бій автономно при постійній взаємодії з іншими групами.

Практично маєток Хмельницьких мав структуру укріпленого району, на який було покладено виконання слідуючих завдань:

— забезпечення захисту місцевого населення і його майна та продукції господарства маєтку (сюди входив резервний запас продуктів харчування з тривалими строками зберігання на випадок облоги або забезпечення діючої армії);

— контроль над Суботівським шляхом на відрізку Суботів-Новосельці;

—стримування противника до підходу основних сил.

Така організація маєтку не була чимось винятковим для України XVII ст., а кількість основних груп укріплень залежала від характеру місцевості. Підтвердження цього маємо в подорожніх нотатках Павла Халебського (Алеппського), який пише, що та частина українських земель, яку Б.Хмельницький відвоював у Речі Посполитої, “вся наповнена людом, укріпленними містами й фортецями, як гранат зернами”.

В.В. Ластовський.

Роль Трахтемирівських та Ірдининського православних монастирів в історії Середньої Наддніпрянщини у XII — ХУІП ст.

1. Зарубський Пречистенський монастир є першим монастирем в історії Черкащини, зафіксованим в історичних джерелах. Саме тут в 40-х рр. XII ст. проживав схимником відомий філософ Київської Русі Клим Смолятич, поставлений у 1147 р., за бажанням князя Ізяслава Мстиставовича, митрополитом у Києві. У Зарубському монастирі проживав також інший відомий “книжник” —Георгій, котрий залишив після себе “Поученіє к духовному чаду”. При обителі існували печери, в котрих проживали ченці. Як відомо, в данину більшість монастирів починали свою діяльність саме із спорудження підземних жител.

2. Трахтемирівський Успенський монастир вже існував у 70-х рр. XVI ст. І при цьому немає абсолютно ніяких підстав віднести його заснування до часу ранішого, ніж середина — друга половина XVI ст. Появу обителі на території Середньої Наддніпрянщини слід пов’язати із зміцненням позицій та ролі українського козацтва і колонізаційних тенденцій у суспільстві. В 1576 р., під час реформи польського короля Стефана Баторія, Трахтемирівський монастир був наданий у користування козацькому реєстровому війську: там розмістився “шпиталь” для хворих і престарілих козаків.

Повторно права на володіння цим місцем були, підтверджені ще сеймовою конституцією 1590 р. Це був важливий акт, так як попереднє рішення короля С.Баторія про передачу Трахтемирова козакам було зроблене без згоди сейму. Так само права на цей монастир були підтверджені ще й спеціальною комісією у 1614 р. За її постановою, однак, визначалося, що обитель повинна була залишатися лише “шпиталем” і притулком для старих, немічних, хворих чи поранених козаків і категорично заборонялося перетворювати Трахтемирів на місце зібрання військ. Монастир був у ці часи також своєрідним центром релігійно-національного руху. Так, восени 1622 р. саме тут козаками були ув’язнені ченці-уніати, котрі відправляли службу у Софійському соборі у Києві. Ця справа набула широкого розголосу у тогочасному суспільстві.

Тоді ж козаками на користь монастиря було насильно відібрано село Григорів у земського писаря Київського воєводства Федора Сущанського-Проскури (1618) і село Підсуче у князя Олизара Волчковича. У ці роки на чолі обителі стояв архімандрит Ієзекіїль Курцевич (1616 —1620), відомий поборник православ’я. У 1637 р., після поразки козацьких військ під Кумейками, Трахтемирів був переданий під владу польського комісара. Указом же гетьмана Богдана Хмельницького від 15 січня 1655 р. знову було визнано права козаків на монастир і містечко, надані ще С.Баторієм. У 1673 р. обитель отримала від гетьмана Петра Дорошенка обширні земельні володіння. Проіснував Успенський монастир аж до кінця XVII ст. і зник лише внаслідок політичних умов, що склалися в Україні під час епохи “Руїни”.

3. Трахтемирівський Хрестовоздвиженський монаст У 1700 р. при Київській митрополії було створене у вигляді коад’юторства Переяславське єпископство, на чолі котрого став Захарій Корнілович. За настольною грамотою, виданою єпископу 4 березня 1702 р., у його віданні, крім інших закладів, знаходився і Трахтемирівський монастир. Проте, сама обитель знаходилася в цей час у запустінні. Про існування її у XVIII-му ст. залишилося дуже мало свідчень. Сам єпископ

3.Корнілович в одній із грамот називав себе ігуменом трахтемирівським (1714). Реконструкція історії монастиря наступних десятиліть досить проблематична із-за малодослідженості джерел. Відомо, за донесенням начальника обителі ієромонаха Антонія, що у 1775 р. трахтемирівським ченцям чинили чималі спустошення як російські війська, так і представники польської влади. У 1781 р. монастир був зайнятий “польськими командами” і з цього часу перестав існувати.

4. Трахтемирівські православні монастирі у XII, XVIXVII століттях були значними культурними і релігійнонаціональними центрами в історії України. Але у XVIII ст. ця особливість значно нівелюється в силу багатьох причин:

збільшення кількості православних монастирів, втрата земельних угідь і економічної могутності, посилення наступу католицько-уніатського духовенства, зміщ ення колонізаційних меж далеко на південь і разом з цим втрата першочергового авторитету в цих землях.

5. Ірдинський монастир. Рік заснування Ірдинського монастиря точно не відомий. Але можна із впевненістю сказати, що це трапилося не пізніше березня 1625 р. При цьому немає абсолютно ніяких підстав вважати часом початку функціонування обителі середину XVI ст., як це відмічав дехто з дослідників минулого.

Від початкового періоду існування монастиря залишилося лише два документи, які охоплюють тільки п’ять років діяльності обителі, з 1625 по 1630 р. Але з них можна зробити висновки про досить солідне господарство того часу і значні фінанси. Загалом, монастир в цей період мав у своєму розпорядженні 3 греблі, 6 ставків, 2 сади, ліс та ще 12 різних угідь (дібров, сіножатей та ін.). Все це господарство знаходилося на Правобережній Черкащині по обидва боки річки Ірдинь та в навколишніх населених пунктах Орловець, Будища, під Лебедином.

В 1630-х рр. обитель перестала існувати. Факт припинення діяльності Ірдинського монастиря в першій половині XVII ст.

сумнівів не викликає, так як в універсалі Б.Хмельницького (1656) було вказано про дозвіл Герасиму Івашковському відновити монастир; до того ж, в “Ірмології”, подарованому обителі від уманського полковника Михайла Ханенка та його дружини, зроблено запис під 1660 р., де присутня фраза:

“...во благочестивом же богоспасаемом общежительном монастьіри Ирьденском нареченном ново богоизбранном ските лежасчего...” Грамота царя Олексія Михайловича (1660) також називає монастир “новим”.

Коли ж він перестав існувати? Автор цих рядків вважає, що скоріш за все цю подію слід віднести до 1637 р. Під час повстання П.Бута (Павлюка) вогнем було охоплено безпосередньо прилеглі до монастирської території землі.

Бойові дії велися поблизу Білозір’я, Мошен, Кумайок та ін.

Тоді ж були спалені Черкаси. Проте, ця версія залишається поки що лише версією.

Наступний етап історії Ірдинського монастиря починається вже з 1656 р. універсалом гетьмана Богдана Хмельницького від 20 вересня у відповідь “на прозьбу честного господина отца Герасима Ивашковского игумена” монастирю були віддані в користування навколишні землі біля сіл Балаклея, Орловець, Будшце, Старосілля та ін. Частина цих земель вже належала обителі у 20-30-х рр., про що свідчить порівняння документів.

За наступні чотири роки володіння монастиря значно розширилися. Додатково йому були надані землі гетьманом Юрієм Хмельницьким, права на які були підтверджені грамотою царя Олексія Михайловича від 30 липня 1660 р.



Pages:     | 1 |   ...   | 19 | 20 || 22 | 23 |   ...   | 32 |
Похожие работы:

«УДК 821.133.1-3412-16Матінка Гуска Г. Є. Нікітіна© м. Дніпропетровськ ЛІТЕРАТУРНА ІСТОРІЯ І СЕМАНТИКА ОБРАЗУ МАТІНКИ ГУСКИ: ДО ПИТАННЯ ҐЕНЕЗИ ФРАНЦУЗЬКОЇ КАЗКОВОСТІ Досліджується ґенеза і трансформація семантики образу Матінки Гуски та виявлення його виняткової ролі у становленні французького казкового канону. Ключові слова: Матінка Гуска, Королева-Гусячі-Лапки, Берта-Велика-Нога, казка, казковість, еукатастрофічність, мономіф, французький казковий канон. Исследуется генезис и трансформация...»

«Михайло Павлович Загребельний Іван Драч Серия «Знамениті українці» предоставлено правообладателями http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=6562190 M. Загребельний «Іван Драч». Серія «Знамениті українці»: Фоліо; Харків; 2012 ISBN 978-966-03-6077-8 Аннотация Іван Драч (нар. 1936 р.) – неоднозначна фігура українського культурного простору. Поет, кіносценарист, драматург, перекладач, мислитель, політик, лауреат Шевченківської премії і Державної премії СРСР, кавалер ордену князя Ярослава Мудрого...»

«Відгук на дисертацію Шапарєвої Наталії Олегівни «Художня концепція світу у трилогії Луї-Фердінанда Селіна «Із замка в замок», «Північ», «Рігодон»», поданої на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.04 – література зарубіжних країн Детальний аналіз дисертації Шапарєвої Н.О. «Художня концепція світу у трилогії Луї-Фердінанда Селіна «Із замку в замок», «Північ», «Рігодон»» дозволяє сформулювати наступі висновки щодо актуальності, ступеню обґрунтованості...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА ДАВИДЕНКО ОЛЕНА ВАСИЛІВНА УДК 37 (438) «1939/1945» ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДПІЛЬНОЇ ОСВІТИ У ПОЛЬЩІ В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Житомир – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, Міністерство освіти і науки України....»

«Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. – К.: Видавництво “Фенікс”, 2013. – Т. ХІІ. Психологія творчості. – Випуск 17. – С. 233-241. УДК 159.922.7 Мусіяка Н. І. (м. Київ) ДО ПРОБЛЕМИ ОЦІНКОВИХ СТАВЛЕНЬ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПСИХОЛОГІЧНІЙ ДУМЦІ У статті висвітлено проблему оцінкових ставлень, зокрема, самооцінки в контексті самосвідомості, у вітчизняній психологічній думці. Ключові слова: особистість, ефективність, оцінкові ставлення,...»

«ЛИСТИ Є. ОНАЦЬКОГО ДО О. К А Н Д И Б И Впровадження Друковані листи Є. Онацького (1884—1979) до О. Кандиби містять важ ­ ливий матеріял до вивчення їхньої наукової і культурницької діяльности. В листах Онацького знаходимо також цінні інформації про українсько-іта­ лійські зв’язки в 1939 році. Друковані листи є копіями листів, що знаходяться в архіві Є. Онаць­ кого в Дослідчому Центрові Історії Іміграції при Міннесотському універ­ ситеті. На цьому місці складаємо щиру подяку пані Сузан Ґріґ,...»

«Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка На правах рукопису Лавриш Юліана Степанівна УДК 007: 304: 070 ДІАЛОГІЗМ У НОВИХ МЕДІЯХ УКРАЇНИ ЯК ЗАСІБ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ: РЕЛІГІЙНИЙ АСПЕКТ Спеціальність 27.00.04 – теорія та історія журналістики Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: Габор Наталія Богданівна, кандидат філологічних наук, доцент Львів – 2016 ЗМІСТ ВСТУП..4 РОЗДІЛ 1....»

«ворончУк і.о. населення волині в XVI – першій половині XVII ст.: родина, доМогосподарство, деМографічні чинники. – к., 2012. – 712 с. Незважаючи на зростання кількості праць, котрі невпинно виходять друком останнім часом, дуже рідко при цьому можна говорити про «нове слово в науці». На тлі буденних «знахідок» монографія Ірини Ворончук, знаної дослідниці ранньомодерної історії України, джерелознавця з європейським ім’ям, становить виняток. Багаторічні студіювання авторки впродовж 1990–2010-х рр....»

«Л.Ф. Михайленко. З історії методичної підготовки вчителя математики на заочному відділенні педагогічного ВНЗ УДК 378.14; 51 Л.Ф. Михайленко, аспірантка (Вінницький педуніверситет) З ІСТОРІЇ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ НА ЗАОЧНОМУ ВІДДІЛЕННІ ПЕДАГОГІЧНОГО ВНЗ Зібрано, проаналізовано і висвітлено історію організації методичної підготовки вчителя математики на заочному відділенні пеагогічного ВНЗ. Перше десятиліття нового століття в Україні вже ознаменоване інноваційними процесами в...»

«Фінансова система України 233 УДК 664. 1 Томілін О. О., директор, кандидат с.-г. наук, доцент кафедри економіки та менеджменту Полтавської філії ПВНЗ “Європейський університет” СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЦУКРОВОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ У статті розглянуто сучасний стан та перспективи розвитку цукрової галузі України. Визначено основні проблеми, запропоновано шляхи відродження цукрової промисловості. Ключові слова: виробництво, харчова промисловість, галузь, промисловість, цукор, цукрові...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»