WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 15 | 16 || 18 | 19 |   ...   | 32 |

«УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА: ВИТОКИ ТА ШЛЯХИ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ МАТЕРІАЛИ ШОСТИХ ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИЧНИХ ЧИТАНЬ 75-РІЧЧЮ ЧЕРКАСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО - ...»

-- [ Страница 17 ] --

Разом з тим, Драгоманов наголошує на прогресивному європейському характері Української держави на час укладення договору 1654 р. Він відзначає, що в договорі були “добрі зерна іменно такого устрою громадського, до котрого також прямують скрізь освічені люди. Тут умовлялось, щоб чужі люди у діла краєві не вступали, щоб усякий уряд був виборний, щоб ніхто без суду не був скараний...” І якщо порівняти ті права, “які вимовили собі козаки у царя московського, з тим безправ’ям, яке було в царстві Москойськім, то все-таки не можна не сказати, що устрій козаччини був більше подібний до устрою теперішніх вільних держав європейських, так званих конституційних, ніж Московське царство і теперішня Російська імперія”[5].

Справа в тому, що в середині XVII ст. Україна і Московська держава мали абсолютно різні юридичні світогляди, правові менталітети. Тогочасна Росія — самодержавна монархія, політичний устрій якої еволюціонував у бік абсолютизму. Україна ж перебувала в орбіті загальноєвропейської правової традиції, де стосунки сюзерена і васала будувались на взаємозобов’язаннях і мали договірний характер. Це положення підтверджує зроблене М.Драгомановим порівняння статтей Б.Хмельницького з Великою Грамотою про вольності. “Якщо порівняти ті права, що витребували пани англійські у короля Івана, званого Безземельним (1215 р.), звісну Велику Грамоту про вольності, то вийде, що вони були не на багато більші, ніж вольності наших козаків у 1654 р., і служили попереду на користь ще меншому числу людей”[6].

Але незважаючи на те, що образ життя козацтва, здавалося б, диктував їм республіканські порядки, держава формувалась згідно монархічного зразку. “Ідеал Богдана Хмельницького був, власне, дрібно-шляхетський монархізм (король з козаками — проти королят-магнатів, теорія, не далека від “за царя проти бояр Степана Разіна” [7]. На основі військової влади гетьмана розпочався процес утворення Української держави. Так, в період гетьманства Богдана Хмельницького законодавча влада все більше переходила від Загальної Ради, а потім і від Ради старшини в руки гетьмана.

Глава держави, гетьман Війська Запорозького, обирався довічно. В руках Б.Хмельницького залишалась вся повнота державної влади, яку він застосовував щодо внутрішніх справ України та її зовнішньої політики.

Так, в середині XVII ст. утворилась нова європейська держава —Україна. Українсько-російська угода 1654 р. сприяла розв’язанню зовнішньополітичних проблем, однак натомість унеможливила втілення в життя ідеї національно-державного будівництва на терені України. І якщо на перших порах хитку рівновагу в українсько-російських відносинах вдавалося втримувати значною мірою завдяки авторитету Богдана Хмельницького, то після смерті гетьмана її було порушено на користь Московського царства.

1. Драгоманов М.П. Пропащий час. Українці під Московським царством / / Драгоманов М.П. Вибране. —К., 1991. -С.568.

2. Там же. —С. 568 —569.

3. Драгоманов М.П. Листи на Наддніпрянську Україну / / Драгоманов М.П. Літературно-публіцистичні праці. —К., 1970. —Т.1. —С.447.

4. Драгоманов М.П. Переднє слово до “Громади” / / Драгоманов М.П. Вибране. —К., 1991. —С.278 —279.

5. Драгоманов М.П. Пропащий час. Українці під Московським царством... —С.569.

6. Там же. —С.570.

7. Драгоманов М.П. Листи на Наддніпрянську Україну...

-С.430 - 431.

С.А.Кисіль.

Вплив діяльності вихованців Києво-Могилянської колегії на характер українсько-російських відносин в середині XVII ст.

Актуальність проблеми характеру українсько-російських відносин у новий час світової історії особливих доказів не потребує. Спробуємо розглянути діяльність окремих вихованців Києво-Могилянської колегії як показник історико-культурної зрілості, а, значить, і політичної вагомості України у відзносинах з Росією в період вирішальних для України завдань - досягнення незалежності і державності у ході Визвольної війни українського народу середини XVII ст.

Тенденція до посилення суспільної ролі культури, освіти проявляється в Україні вже з кінця XVI ст. Потреби національно-визвольної боротьби українського народу надзвичайно стимулювали їх розвиток на основі античної та європейської традицій і нових пошуків.

Достатньо відомий внесок вчених-мовознавців, першодрукарів, викладачів братських шкіл, Острожської та Київської академій в справу культурної та етнічної консолідації українського народу, і в меншій мірі досліджена їх роль в поширенні ідеалів гуманізму.

Увага до міжнародного напряму діяльності вихованців Києво-Могилянської колегії дозволяє розкрити як етнічний потенціал України, так і партнерський взаємокорисний характер українсько-російських відносин. Реформування системи влади, церкви, потреба в зміцненні міжнародних позицій нагально вимагали подолання культурного відставання, яке усвідомлювало передове оточення російського царя. Звернення Б.Хмельницького в Москву за військово-політичною підтримкою і Олексія Михайловича в Київ за культурною майже розминулись в дорозі 1648 року. В цей рік російський цар Олексій Михайлович надіслав у Печерський монастир грамоту з проханням відрядити до Москви відомого знавця грецької мови Дамаскіна Птицького.

Оскільки останній через “монастнрские потреби” виїхати до Росії не зміг, 14 травня 1649 р. цар вдруге звернувся, цього разу до митрополита Сильвестра Косова, з грамотою такого змісту: “Ведомо нам учинилося, что учителя священно-иноки Арсений (Сатановский. - С.К.) та Дамаскин Птицкий божественного писання сведущи и еллинскому язьїку навьічньї и с еллинского язьїка на словенскую речь перевести умеючи и латинскую речь достаточно знают, а нашому царскому величеству такие люди годньї..., велели о том к тебе послать нашу... грамоту и тех учителей приговорити и прислати к нам”.

Після одержання другої грамоти в Москву виїхали Арсеній Сатановський та Єпіфаній Славинецький. Першого липня вони прибули у Посольський приказ до думного дяка М.Волошенінова. їм було видано жалування —кожному по 40 соболів і 25 крб. Спочатку київські перекладачі працювали в Андріївському, а пізніше у Чудовському монастирях.

Для підготовки наукових і педагогічних сил світової школи велике значення мали переклади на російську мову передових на той час наукових і педагогічних творів, здійснені Є.Славинецьким, А.Сатановським та їхніми соратниками. В описі літературного надбання Є.Славинецького, складеного його учнем Євфимієм, поряд з іншими працями є й “Космографія” І.Блеу. Завдяки перекладу цього твору російський читач ознайомився з геліоцентризмом М.Коперника. Для Росії XVII ст. цей переклад не був випадковим. З одного боку, його поява характеризувала запити суспільства, а з другого —вказувала на рівень освіти самого перекладача. У видатковій книзі патріаршого приказу є запис про грошову винагороду “старцю Єпифанію, що в Чудовом монастирі живе за те, що переклав государю, патріарху на російську мову дохтурську книгу”. Мається на увазі переклад відомої праці Везалія, яка вийшла в 1543 р. в Базелі і відіграла неабияку роль в тогочасній медицині. Наприкінці 50-х років XVII ст. Є.Славинецький разом зі своїми колегами працював над перекладом “Великого Атласу”, надрукованого голландцем І.Блеу. Серед перекладів Є.Славинецького є й праця Е.Роттердамського “Громадянство звичаїв дитячих”, що мала задовольнити інтерес російського читача до питань педагогіки та передової організації освіти. Поширення творів Є.Славинецького в різних районах Росії свідчить про те, що педагогічні ідеї просвітителя-гуманіста Е.РоттердамсЬкого про організацію не тільки навчання, правильного виховання, а й загального гармонійного розвитку дитини, яке досягається, на думку мислителя, шляхом фізичного, розумового та естетичного розвитку, поділяло багато культурних діячів Росії того часу. Цікаво, що Є.Славинецький, турбуючись про поширення прогресивних педагогічних ідей, переклав усі правила конкретно, живою розмовною мовою того часу, вдаючись до прикладів з російського побуту. Щоб полегшити засвоєння своїх перекладів світської літератури, Є.Славинецький склав рукописний словник іноземних слів —“Сказання про трудність пізнавальних речей”.

На розвиток культури другої половини XVII ст.

позитивно також впливали філологічні праці, автором яких був Є.Славинецький. Ще вчителюючи в Київській братській школі і добре знаючи складність вивчення латинської мови за іноземними посібниками, він почав у 1642 році створювати “Лексикон латинський” і закінчив розпочату роботу уже в Москві. У цей же період розвитку своєї літературної та наукової діяльності Є.Славинецький разом з А.Сатановським створив велику лексикографічну працю “Книга лексикон грекославено-латинський”, що, як і “Лексикон латинський”, вважається скарбницею церковнослов’янської та української лексики середини XVII ст.

Багатогранна літературна діяльність Є.Славинецького, А.Сатановського, їх учнів, російських “книгописців друкарської справи” Сергія, Никифора, Михайла Родостамова, Флора Герасимова та інших була спрямована на організацію шкіл нового типу, які були б підпорядковані державі, а не церкві. Активну діяльність, спрямовану на їх створення, розгорнув прогресивний діяч того часу, окольничий Федір Михайлович Ртищев (1626 — 1673), один з прихильників “вільних мудростей учення”.

Як уже зазначалося, поселились вихідці з України в Андріївському монастирі, побудованому на кошти Ф.М.Ргищева, неподалік від Москви. Сучасники не випадково називали цей не схожий на інші, монастир “Особливим іноземським”, оскільки селили в ньому по іменному царському указу тільки “учительських монахів”, які повинні були займатись перекладами, редагуванням книжок. При Андріївському монастирі діяла школа, одним з учителів якої був Є.Славинецький. Його приїзд до Москви особливо виділяє складач “Житія” Ф.М.Ргищев, “Ще закликав з Києва монаха Єпіфанія, —пише він, —мужа мудрого і в мові славенській і грецькій і в інших ізящного, до того ж і інших іноков в ученії Граматики Словенської і Грецької, навіть до риторики і філософії, хотящим тому ученію дослухатися”. Так виникло в Москві “учене братство”, у яке входили представники культури братніх народів. їх освітня діяльність не обмежувалась школою Андріївського монастиря. Є.Славинецький з 1653 р.

став ректором і вчителем греко-латинської школи при Чудовому монастирі. Сама назва школи вказувала на те, що в ній надавали значення вивченню мов, які допомагали орієнтуватись у вітчизняній та зарубіжній літературі і не тільки релігійного, а й світського змісту. Найбільш досконало володіли багатьма європейськими мовами відомі пізніше в культурному житті Росії її вихованці К.Істомін та Євфимій.

Чисельні учні і соратники Є.Славинецького своїми знаннями сприяли розвитку культури та освіти, зміцненню зв’язків між братніми народами. Серед них був і П.Зеркальников, який не обмежувався наукою в Андріївському монастирі, а за порадою Є.Славинецького поїхав учитись у КиєвоМогилянську колегію. Як людині, для якої перебування на Україні було “за звичай”, йому доручили в 1651 році привезти Б.Хмельницькому грамоту від російського царя. Після закінчення навчання в Києві (близько 1658 р.) П.Зеркальников подарував колегії свій будинок на знак подяки “за сприйняття премудрості”. Є.Славинецький жив і працював у Росії 26 років. Помер у 1675 р. і похований у Чудовому монастирі. На пам’ятнику, встановленому на його могилі, російські друзі й учні написали: “Зде бо лежит мудрейший отец Єпифаній, претолковник Изященньїх писаний, философии иерей в монахе честннй”.

Протягом тривалого часу Київська колегія була єдиним вищим навчальним закладом не тільки на українських, а й на російських, білоруських та південнослов’янських землях.

Вона сприяла розвитку зв’язків у галузі культури між цими народами. В одному з листів, надісланих у 1654 році російському уряду, Б.Хмельницький писав, що з цього училища вийшло чимало чесних і розумних людей, “службе угодньїх”.



Pages:     | 1 |   ...   | 15 | 16 || 18 | 19 |   ...   | 32 |
Похожие работы:

«102 СТОРІНКИ ВОЄННОЇ ІСТОРІЇ ВОЛИНІ, Луцьк, 2009. Матеріали ХХХ Всеукраїнської науково-практичної історикокраєзнавчій конференції, 24-25 березня, 2009 р., м. Луцьк. Нумерація сторінок та розміщення тексту відповідає друкованому варіанту. Текст, виділений синім кольором не опубліковано. _ Денис Тоїчкін (Київ) Проблеми атрибуції клинкової зброї: знахідки зображень фігур династичних гербів шляхти Волині на клинках шабель литовського й руського походження XVІI-XVIII ст. Надзвичайно важливим етапом...»

«Андрій Юрійович Хорошевський Проект «Україна». Галерея національных героїв Текст предоставлен правообладателем http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=6444269 Проект «Україна». Галерея національных героїв : Фоліо; Харків; 2012 ISBN 978-966-03-6082-2 Аннотация У цій книзі представлені нариси про найяскравіших особисто стей минулого та сучасності, які народилися на Україні і своєю працею та талантом прославляли цю країну і вплинули на хід її історії. Разом з життєписами знаменитих діячів...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. МЕЧНИКОВА Інститут соціальних наук Кафедра міжнародних відносин МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ, КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ТА ДИПЛОМНИХ РОБІТ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 6.030401, 7.030401 -«Міжнародні відносини» Одеський національний університет імені І.І. Мечникова Методичні рекомендації щодо підготовки та оформлення курсових, кваліфікаційних та дипломних робіт...»

«СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ Wspczesne badania nad ukraisk kultur СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ Wspczesne badania nad ukraisk kultur За редакцією Марти Замбжицької, Пауліни Олеховської та Катажини Якубовської-Кравчик Варшава – Івано-Франківськ Рецензенти: професор Ярослав Кравченко кандидат філологічних наук Альберт Новацький Публікацію дофінансували кафедра україністики та факультет прикладної лінгвістики Варшавського університету Фонд Варшавського університету Pедактор...»

«Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» СМІЛЕВСЬКИЙ МАКСИМ ЛЕОНІДОВИЧ УДК 342.951:34.03(477) АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ УКРАЇНИ 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Львів – 2014 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі адміністративного та інформаційного права Навчально-наукового...»

«6. Доманський В.А. Музейна справа // Ветеранський вісник № 9. – К.: Основа, 2013. – 864 с.7. Музеєзнавство: словник базових термінів / укладач-упорядник Л.М. Міненко: за заг. ред. к.і.н., полковника Карпова В.В. – К.: Фенікс: Національний військово-історичний музей України, 2013. – 152 с.8. Велика Л.П. Музейне експозиційне мистецтво: Монографія /Харк. держ акад. культури. – Х, 2000. – 159 с.: іл.9. Велика Л.П. Роль образної побудови експозиції у системі музейної комунікації / аспект розбудови...»

«1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО ДРУЖИНІНА-СЕНДЕЦЬКА ТЕТЯНА ВАЛЕРІЇВНА УДК 340.12:340.132.6 ТЛУМАЧЕННЯ У ПРАВІ: ОСОБЛИВОСТІ ГЕРМЕНЕВТИЧНОГО ПІДХОДУ 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Харків – 2015 Дисертацією є рукопис Роботу виконано в Науково-дослідному інституті державного будівництва та місцевого...»

«УДК 65.016.2(477) О.О. Савченко Національний університет “Львівська політехніка” ЕКОНОМІКА ГАЛИЧИНИ ПІСЛЯ ВІЙН 1914 – 1920 рр. © Савченко О.О., 2014 Висвітлено аграрне становище Галичини після війн 1914–1920 рр. Проаналізовано господарську діяльність та політичне становище українського населення в період польського осадництва. Показано активну участь кооперації у ліквідації повоєнних наслідків. Ключові слова: Східна Галичина, польське осадництво, колонізація, кооперативний закон, українське...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ НАУКОВА БІБЛІОТЕКА Рекомендаційний список джерел Київ УДК 903’1 ББК 63.442.15(457) Т678 Укладач Стешенко Галина Олександрівна, провідний бібліотекар інформаційнобібліографічного відділу наукової бібліотеки КНУКіМ Трипільська культура : реком. список джерел / уклад. Г. О. Стешенко ; КНУКіМ, Наук. б-ка. – Київ, 2015. – 11 с. Рекомендаційний список джерел відображає монографії, науковопопулярні відання, статті із збірок та періодичних видань,...»

«УДК 82.0 М. С. Довіна Теорія міфу в сучасній гуманітаристиці У статті проаналізовано підходи до осмислення міфу як ключової категорії гуманітаристики в ХХ ст. Автор статті доводить, що в ХХ–ХХІ ст. міф репрезентовано як вербалізацію індивідуального чи колективного підсвідомого (психоаналітичний напрям), засіб долучення до колективної історії (французька соціологічна школа), символічну форму культури (культурологічна лінія), особливу комунікативну систему (структурологічний напрям) чи засіб...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»