WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 25 |

«УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА. Коротка історія культурного, життя українського народа. К У Р С ’, Ч І І Т Л 1 І Г Ш в У і Л ' Л Ї І І С Ь К І М Н А РО Д Н ІМ У Н ІН К ІЧ Л ІТ ІУ П. З малю нками ...»

-- [ Страница 6 ] --

В XVII віці шкіл на Україні зародилось дуже багато,— це так звані братські школи, і серед їх багато шкіл, де давали велику освіту. І ми бачимо, що протягом кінця XYI та XVII віків у нас складається багато шкільних; підруч­ н а с шиж ок, з яких проказували науку по тільки у нас на Вкраїні, але іі по всьому слав’янському миру. У нас вийшло декільки букварів, починаючи з букваря Л. Зпзанія 1596. р.

Були шкільні граматики, починаючи з 1585 р. Року 1591 вийпечатни, Древняя н Новая Россія“ за 1880 p. *\s 1. -С. Т. Голубевь, О начал кнпгопечатаніи въ Кіев, „Кіев. Отар.“ за 1SS2 р. кн. 0*.—М алевичь, Кіево-ІІечерская обитель, „Литовскія Епарх. Вдом “ за 187У р.—М. А. Макеимовичъ, Книжная ста­ ріша Южно-руескан, Собраніе сочннсііііі, т. ЛІ, ст. 661 —122.— Bandtke. IIisto:ja drukani w krol. P olskim і w. lc. Litewskim, 1828 Iі.—D. Zubricki, Jlistoryczne baclania o drukarniach llusskoslawianskirli \v Galicyi. Lwow 18:»G r. 1L Владимнровъ, Начало славяпскаго її русскаго кннгоііечатапін въ XV п XVI вв, уЧте­ нія в ь Общ. Нест. Лтоиік*цаІ кн. 8. 1ч. 181) і р.

С

digitized by ukrbiblioteka.org — 58 —

шла граматика грецької мови по-українському,— де відомий „Адельфотес"; у нас були словники, починаючи з Зизаніевого р. 1596-го. Року 1659 Іоанникий Галятовський да,в свою „Науку албо сиособ зложення казання"— це перша гоміле­ тика серед всього слав’янського мира. А на повні, поважні курси богословії нам навіть поталанило, бо було їх декільки;

згадакхочаб „ІІравославное исповданіе вры“ ІІетра Мо­ гили з р. 1640; „Миръ человка съ Богомъ" 1669 р. Інокентія Гизеля,— де курс богословії, на зразок теперешньої пастирської богословії; „Камень вры“ Gt. Яворського, по­ важна система богословії, що була надрукована тільки р. 1728. Року 1674 у нас вийшов перший підручник історії,— де відомий „Синопсисъ" Гизеля. Десь кило року 1595.з’явився „Катехизис" С тепана'Зизанія.

Як бачимо, Україна мала всі потрібні шкільні книжки ще в XVI та XVII віді.

У нас були в старі віки поважні курси зо всіх боків науки, і науку цю по школах проказували тоді рідною мовою.

От такою була наша культура в старі часи—за X V I та XVII вікі.

Роскажу тепер, що було в той же час на Москві і як там одбилась ця наша культура.

К інцівка з найперш ої Кпївської-*книжки «Часословець» 1 6 1 7 р.

–  –  –

а Москві було багато перешкод, що завше ста­ вали на дорозі до культурного ролвою. Шкіл було мало, та й на науку там завше поглядали скоса, вважали її за діаволів плід. Відомий архіе.іпекоиа новгородський Геннадій'в кінці XV віку так скаржився па темноту в Москві: „От— иише він - приведуть мені мужика па посвяту: я дам йому читати апостола, а він і ступити по вміє; я дам йому нсавтира, а він і тут насилу бреде. Я ного вижену, а на мене за це скаржаться. Земля, кажуть такая; не можемо роздобути людини, щоб грамоти шупила... І б'ють мені чолом: пожалій, господине, звели навчати. Я накажу проказувати йому ектенії, а він і до слова пристати не зугарний. Ти йому одне, а він тобі друге Накажу йому вчити азбуки, а він носедить трошки, та й втікає геть...“ 1.

Па низьку освіту скаржаться в Москві і в XVI сто­ літті. Так, в постановах Стоглавого собору 1551 року крепх) Н. Костомаровъ, Русская исторія въ жизнеописаніяхъ, Сиб. 1888 p., вид. 8-е, ст. 3*29.

–  –  –

ко наказують, аби ті люде, яких висвячують на попів, бодаіі би грамоти вміли, хоч і не сподіваються, іцо цо можна здій­ снити. „Ми— казали ставленики— учимся у свопхъ отцовъ или у свопх'ь мастеровъ, а инд намъ учитися легд;

е,колько отцы паши и мастеры умютъ, по тому насъ* п учать. А отцы нхъ и мастеры— насмішкувато додає Стоглав— самії мало умыотъ да н учитися нмъ негд“...

–  –  –

Такою ж була освіта на Москві і в пізніші часи. Нк і раніше, довго сперечались тут, як треба співати, чи: „Го­ споди, помилуіі“ чи: „О Господи, помилуй", чи двічі співати

–  –  –

алилуія чи тричі, чи з процесією йти ліворуч з церкви чи вправо („по-солонь“, по сонцю), чи писати Ісусх чи Іисусъ і т. и. Навіть в XVII віці Москва животіє в темноті і на науку там дивились, як на „порожденіе исконнаго врага человческаго рода—діавола“ х).

Західної науки й культури боялись і тікали її. Скла­ лось навіть прислів’я: „Кто по латыни научился, тотъ съ праваго пути совратился“ 2).

Року 1660*го на Москві скоїлась ось така сумна при­ года, що добре характеризує ЇЇ культурний стан. У боярина Ордина-Наїцокина був син Воїн; це був розумний, талано­ витий юнак; учителями були в його бранці-поляки і вони закохали свого учня до західної культури. І скінчилось на тому, іцо коли в февралі 1660 р. цар послав молодого Натцокина в Ливонію, він „своровалъ“: втік за кордон...

Це була велика провина на Москві, це була справжня зрада— втікти за кордон... Бідний батько з горя та досади подався в одставку і чекав собі смертної кари...

Але царь Олексій простив батькові і розважав його в листі: „Учинилось намъ вдомо, что сынъ твой попущеніемъ Божіимъ, а своимъ безумствомъ объявился во Гданск, а тоб отцу своєму лютую печаль учинилъ, и тоя ради иечали, приключившейся теб отъ самого сатаны, и мню, что и отъ всхъ силъ бсовскихъ, изшедшу сему злому вихру и смятоша воздухъ аерный, и разлучиша и отторгнуша наирасно сего добраго агнца яростнымъ и смраднымъ дуновеніемъ отъ тебе, отца и пастыря своего... А тому мы не *) П. Морозовъ, еофанъ ІІрокоповичъ, Спб. 1880 р. ст. 49.

2) Ibidem, ст. 34.

–  –  –

подивляємся, что сынъ ї в о й сплуталъ: знатно то, что съ малодушія то учинилъ. Онъ человкъ молодой, хоіцетъ созданія владычня и творенія руку Его видть на ссмъ свт“...

І Олексій звелів, щоб наказали ІІащокину: „о сын своемъ промышлялъ бы всяч&ски, чтобъ его, поймавъ, при­ вести къ нему, за это сулить и давать 5, 6 и 10 тысячъ рублем; а если его хакимъ образомъ промышлять нельзя, и осли Аанасыо (Ноіцокину) надобно. то сыиа его извести бы тамъ4... г) Так легко було з Москви попасти за кордон...

Друкарня на всю Росію була тільки одна, в Москві,- і вона постачала самі тільки церковні книжки,— нічого иншого цавня московська друкарня не знала 2).

Лклині з освітою трудно було жити на Москві, тому не диво, що захожий Максим Грек, людина високої західної освіти, хутко попав на Москві до в’язниці, де й проседів більше 20 років. Не диво і те, що з тих ЗО молодих людей, що їх послав Борис Годунов навчатися за кордон, до дому вернувся тільки одеіг... :і).

В самім кінці ХІІ-го віку, p. 1058 ще й ІІетро І скаржився иатріарсі: „Священники у насъ грамот мало умютъ.., Ежели бы ихъ... въ обученіе послать въ Кіевъ въ школы... 4).

Життя громадянське на Москві завше було цілком придушеним. Вищі верстви громадянства під царем не мали

–  –  –

життя, і дивувалися, приглядаючись до вільної волі україн­ ського панства. І тому нодиво, щ о,—каже дослідник— „южнорусскіо православные паны часто становятся главнымп на­ чальниками воііскъ, идуіцихъ протіівъ Московскаго господар­ ства; татсъ,дажо князь Острожскііі съ ожесточенісмъ воевалъ пізотивъ Москвы и свою ненависть къ Москв нередалъ и сьтну"1). Тому-то і українське військо було під Москвою вкупі з польським під час смутної доби.

І в той, час, як на Вкраїні було повне самоврядування на Москві містами правили воєводи, що їх цір розсилав по Росії „для гірокормленія": і воєводи ці тільки н дбали, аби як найбільше ограбити народ; звичайно, якогось там суда на воєвод годі було й шукати... От чому- українське грома­ дянство завше з такою неохотою вдавалося до московського уряду 2).

„Москва долго не хотла созпаваться въ нодостатк своихъ образователыіыхъ с-редствъ", пише акад. А Пинін 3).

Школи справжньої, гарної в Москві ніколи не було, і там навіть не знали, що вона таке 4). Щ е р. 1640 славшій наш митрополіта Київський Петро Могила писав цареві Михайлу Федоровичу, що на Москві дужо потрібно завести науку, а коли б цареві було завгодно, то він обіцяв йому прислати учителів. Але царь не звернув на це свої уваги 5).

*) Ііроф. С. Терновскій. Арх. 10.-3. Р. ч. І т. V ст. 16; К.

1873 р.

2) Ibidem, ст. 17.

3) Исторін русскоіі лгітературьг, т. 11 от. 260.

4) Ib id em, ст. 31*1.

5) Ib id em, от. 26П, digitized by ukrbiblioteka.org P. 1015 на.Москві пробував гречеський митроиоліта Фоофан: ній дуже радив цареві завести школу, покликати учителя - грека, аби він навчав філософії та богос-ловії. Вік навіть трохи згодом послав на Москву, вже до царя Оле­ ксія. архимандрнту Вснедикта, чоловіка великої освіти, що в його і він сам колись вчився. Про цього Веиодикта митроноліта написав цареві, і радив доручити йому заснувати школу в Москві.

Венедикт, прибувши на Москву, написав цареві про­ хання, подав їх в прнказ і просив одповіді; він добавив в кінці про самих москалів, що „другіе да-ютъ здсь совтъ противный, думая, что опп самн великіе мудрецы и ученые“...

І за те, що Венедикт прозивав себе вчителем та бого­ словом, за те на його в Москві росердилпсь і дали йому таку одповідь: „Талан подає сам тільки Госиодь-Бог, і піхто не може прозивати себе вчителем та богословом,— таку хва­ лу можна приймати хіба тільки з чужих уст; св. Павло, що потрудився найбільше за всіх апостолів і високо линув в богословії, проте вважав себе наііменьшим од всіх... А особ­ ливо ж при патріарсі буде нечемно і зовсім нахабно, коли молодший в сані почне прозивати себе вчителем та богосло­ вом... Повинно не забувати і крепко пам'ятати, як Господь судив книжників та фарисеїв, що любили прозивати себе вчителям и“ 1)...

Венедиктові одмовили, бо на Москві тоді ще не розу­ міли навіть самого слова вчитель...

В одній рукописній прописі 1043 р. читаємо таке:

„Аще кто ти рочотъ, всн ли всю философію? II ти ему

–  –  –

въ точеніс ХІІ-го вмшался въ московськую книжность и въ конд концовъ возобладалъ надъ нею, были образованіе и литература, развившіяся въ западной Руси и въ Кіев... Но чмъ дальше, тмъ необходиме становились, однако, связи Москвы съ юго-занадомъ; собственныхъ силъ явно недоставало: изъ Мооквы зовуть кіевляігь для ученой работы... Къ половин ХУІІ вка въ Москв было наконецъ понято, что для книжнаго дла нужны настояіціс ученые люди: у себя дома такихъ людей не было; ихъ стали призывать изъ К іева“

–  –  –

f чали передавати на Москву. Так скрізь буває в житті: народ з більшою культурою, з більшоюо світою зав­ ше впливає на свого сусіду, а сусіда п е р е й м а є все краще.

І нема нічого дивною, що наші в к р а їн ц і рано почали су­ нути в Москву, де їм давали великі посади. Ще в ХІУ і ХУ віках на Москві було вже не мало вкраїнців, а в XVI віці їх часто кличуть туди на службу. А з 1654 року, з року приєднання України до Москви, пей рух на Москву прибрав великого розміру, і з того часу земляки наші „начаша приходити въ великороссійское царство и водворятися“ 2).

Москва бачила культуру вкраїнців, охоче приймала їх до себе і добре платила. І тому в „далеку Московію",

–  –  –

Галятовського p. 1С70-го: „Ти скаржишся, що по.-шасіп, до б ного достати навіть шеляга. Проте, бувши під державою государя, повинно дбати по про шеляги, а про копійкіг Ч...

Кращі люде на Москві, ті люде, що визначались осві­ тою, що не цурались західної культури, завию дружились з українцями, шанували і боронили їх. Такими були: патрі­ арха Пикон, потім Адріан, сам цар Олексій Михайлович, боярин Ртищев, Сильвестр Медвідів, князі» Василь Голицпн.



Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 25 |
Похожие работы:

«УДК 378 (477) (09) 1920/1930 Войналович Л. П. ЗГОРТАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЯ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН В УКРАЇНІ В 30-Х РОКАХ XX СТОЛІТТЯ У статті досліджено політико-правові чинники процесу згортання та ліквідації мережі освітніх закладів для національних меншин в Україні в 30-х роках ХХ століття. Особлива увага приділяється процесу реорганізації закладів по підготовці педагогічних кадрів для національних меншин. Ключові слова:Україна, національні меншини, згортання, ліквідація,...»

«ISSN 2078-1911. ТЕЛЕТА РАДІОЖУРНАЛІСТИКА. 2015. Випуск 14. С. 132–139 TV AND RADIO JOURNALISM. 2015. Issue 14. P. 132–139 ВИБОРНІ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ВІД РЕЛІГІЙНОЇ СИМВОЛІКИ ДО ПЕРЕОДЯГАННЯ У НАРОДНИЙ АВТОРИТЕТ – (НА ПРИКЛАДІ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ РЕКЛАМНИХ РОЛИКІВ) Володимир Грисюк Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, вул. Винниченка, 30-а, 43025, м. Луцьк, Україна, e-mail: epri-galagan@ukr.net У статті проаналізовано виборні соціально-комунікаційні...»

«В.Ю. Шевцов БУТТЯ Дніпропетровськ ББК 87.3 (4 укр) + 86.2 (4 укр) + 63.3 (4 укр) + 63.52 (4 укр) Ш37 Шевцов В.Ю. Ш37 БУТТЯ. Ця книга для тих, хто вступає в доросле життя, для тих, хто думає і шукає відповіді на вічні запитання. Ця книга призначена тим, хто, маючи нову свідомість і новий світогляд, має будувати Україну майбутнього, осяяну розумом і духовністю – Русь Триславну; Русь слави і краси, гармонії і фізичної досконалості, Русь розуму і інтелектуального пошуку; Русь добра, любові,...»

«270 Україна–Європа–Світ УКРАЇНСЬКА І ЗАРУБІЖНА БІОГРАФІСТИКА УДК 94 (477) Юрій Древніцький ВЧЕННЯ ПРО ДЕРЖАВУ У ПРАЦЯХ ВОЛОДИМИРА СТАРОСОЛЬСЬКОГО У статті проаналізовано доробок В. Старосольського в галузі теорії держави і права, зокрема, охарактеризовано його погляди на еволюцію та ознаки правової конституційної держави. Ключові слова: В. Старосольський, держава, влада, право, політика. Ш ирота постановки проблеми, увага до проблем методології, розгляд еволюції форм держави і права в...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ Серія “Історичне релігієзнавство” Випуск 1 Острог – 2009 УДК 2(091) (082) ББК І-90 Н 34 Рекомендовано до друку Вченою радою Національного університету “Острозька академія” (протокол № 10 від 28. 05. 2009 р.) Редакційна колегія: Жилюк С.І. – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри релігієзнавства Національного університету “Острозька академія”; Кралюк П.М. – доктор філософських наук, професор, проректор з навчально-виховної та наукової роботи Національного...»

«Відділ освіти, молоді та спорту Хмельницької районної державної адміністрації Районний методичний кабінет ПОЗАУРОЧНІ ЗАХОДИ З МАТЕМАТИКИ Хмельницький – 2015 Упорядник: Марчук Тетяна Володимирівна, вчитель математики Стуфчинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, спеціаліст вищої категорії, вчительметодист Рецензент: Ткачук Н.В., голова районного методичного обєднання вчителів математики, вчитель математики Грузевицької ЗОШ І-ІІІ ступенів, вчитель-методист. Затверджено радою районного методкабінету відділу...»

«2013 р., вип. 33 (86) УДК 37.035.6-057.87 В.А. КОСИЧЕНКО ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ З ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ НА ЗАСАДАХ ЕТНОКУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ У статті здійснено термінологічний аналіз основних понять з проблеми виховання молоді на засадах етнокультурних традицій, зокрема: розглянуто зміст понять “традиція”, “виховні етнокультурні традиції”, їх функції та вплив на виховання молоді; “національне виховання”, його значення та основоположні принципи; “середовище” та його типи...»

«Українсько-польська конференція Українськор фр Львів, 7 грудня 2009 року Слепокуров Олександр Голова Творчої спілки наукових та інженерних обєднань (товариств) Криму Інноваційні аспекти і перспективи р впровадження сонячної енергетики в Криму Проект співфінансується в рамках програми Польської закордонної допомоги Міністерства закордонних справ Республіки Польща у 2009 році. Сонце це екологічно чисте і практично невичерпне джерело енергії дуже великої потужності. За даними різних інформаційних...»

«ТЕХНОЛОГІЯ ПОЛІГРАФІЧНОГО ТА ПАКУВАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА УДК 003.24:004.942 В.З. Маїк Українська академія друкарства АНАЛІЗ ВПЛИВУ РОЗМІРУ І ФОРМИ ЕЛЕМЕНТУ СИМВОЛА ШРИФТУ БРАЙЛЯ НА ЙОГО ІНТЕГРАЛЬНІ ОЦІНКИ За допомогою комп’ютерного симулювання побудовано множини профілів елементу символа шрифту Брайля і визначено вплив його форми на інтегральні оцінки. Шрифт Брайля, геометричні параметри, інтегральні оцінки, моделювання символа, симулятор Для незрячих і слабозорих людей уміння читати і писати за...»

«З. М. Сивоконь, магістрантка УДК 007: 304: 659 Технології та методи промоції мистецьких проектів (на прикладі рекламної кампанії І Міжнародного конкурсу виконавців на дерев’яних духових інструментах ім. В. С. Антонова) Стаття присвячена аналізу технологій та методів промоції мистецьких проектів на прикладі рекламної кампанії І Міжнародного конкурсу виконавців на дерев’яних духових інструментах ім. В. С. Антонова. Наукові записки Інституту журналістики. Том 53. 2013. жовтень—грудень. Автор...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»