WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 20 | 21 || 23 | 24 |   ...   | 25 |

«УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА. Коротка історія культурного, життя українського народа. К У Р С ’, Ч І І Т Л 1 І Г Ш в У і Л ' Л Ї І І С Ь К І М Н А РО Д Н ІМ У Н ІН К ІЧ Л ІТ ІУ П. З малю нками ...»

-- [ Страница 22 ] --

Одного разу, з початку ХП-го віку, прийшло на Мо­ скву козацьке посольство з України. Дар одмовив їм і не ириняв їх; кіг. Пожарський ось так виправджувався: „Пришли вы къ М оскв—казав він— передъ постомъ, и въ постъ у великого государя нашего никакіе послы и иноземцы не бываю тъ“... Як бачимо, цар боявся поскоромитися в піст „ииоз е мцами “-у краї нця ми...

digitized by ukrbiblioteka.org — 241 —

І так ми стали на Москві єретиками і, як я вже росказував, багато перетерпіли за цс своє єретицтво в XVII в...

Мова наша— особливо жива людова мова, не літера­ турна, — вже тоді, в XVI та XVII в., дуже одріжнялась од мови московської. Живу мову нашу на Москві мало розумі­ ли, розібрати, що таке наша мова, тоді ще не могли. Кожну людину, що не балакала по-хрещоному, тоб-то по-москов­ ському, прозивали там німцем, німотою.

Жили ми тоді під Польщею, державною мовою у нас в XVII віці замісць своєї, що була в литовську добу, стала мова польська; тому не диво, що в нашу мову, особливо в мову літературну, увійшло чимало польських слів (вони зго­ дом вивітрилися з нашої мови). ІІа Москві це одразу кину­ лось ввічі і тому одразу ж там почали прозивати пас поляками, а нашу мову вкраїнську—польською мовою...

І ця думка., ніби мова наша-—то польська мова, думка ця, що повстала ще в XVI та XVII в ік ах 1), крепко держа­ лась на Москві і в XVIII віці, і в XIX, держиться вона там навіть і до нашого часу. Цю стару думку тільки трохи під­ новили,— нашу мову почали прозивати наріччям мови поль­ ської.

За XVIII та XIX віки з мовою нашою було теж саме, що і з самим народом: мову нашу роздирали на части і тягли до себе і поляки і москалі. Дві головні думки було про нашу мову за ці впкн: поляки писали, що мова вкраїн­ ська—то мова польська, та тільки трохи попсована москов

–  –  –

ською, цеб-то зросійщане польське наріччя; росіяне писали, що мова вкраїнська— то мова російська, та тільки попсована польською, де полонізоване російське наріччя. Назвати пашу мову окремою мовою ніхто не хотів...

Я не буду росказувати, що пишуть про мову нашу поляки, —вони инколи й досі нашу мову залічують до своєї;

спинюся тільки на тому, що кажуть про нашу мову росіяне.

В середині XYIII віку, р. 1746-го Ломоносов так пи­ сав про нашу мову: „Сей дїалекть съ нашимъ очень сходенъ, однако его ударенїе, произношенїе и оконченїя рече­ ній огь сосдсгва съ Поляками и отъ долговременной бытности подъ ихъ властію много отмнились или прямо сказать попортились“ 2).

І от де твердження такої авторитетної людини, яким був Ломоносов, і пішло гулять по світі і стало загальною думкою більшости російських письменників. На першу части­ ну твердження— що наша мова єсть.діалекті»*4, деб-то язик, а не наріччя, на де не звернули уваги,—от же добре за­ пам’ятали тільки відносини мови нашої до польської.

Року 1784 цариця Катерина II надумала видати такий словник, щоб він містив в собі всі язикі, які тільки існують на світі. Дев’ять місяців проклопоталася цариця над своєю !) Див. Сочиненія М. В. Ломоносова, вид. Академії Наук, т. IV, Спб. 1898 р ст. 1 — 2. Це Ломоносов писав нротив Тредяківського; Т редяківськпіі написав тоді статтю: „О множественом ъ прілагательны хъ целыхт» ім енъ оконченіі" і радив писати н а кінці прикметників у множині н. а не ру бо „малороссіянс кончатъ непремнио такж е на и сімъ образомъ: святий"; іЬ кЬ п ^ примітки, ст. 13. Я к бачимо, з нашою мовою тоді ще добре рахувались...

digitized by ukrbiblioteka.org — 243 —

вигадкою; всім губернаторам було крепко наказано збірати слова з їх країв і одсилати до Петрограду; у всі кінці світа послали відозви і просили присилати слів. Але нарешті ця робота Катерині обридла і вона передала її Палласу. Ко­ ристуючись зібраним матеріалом, ІІаллас і видав р. 1787 — 1789 „Сравнителыіые словари всхъ языковъ и нарчій, собранные десницею Всевысочайшей особы“, 4 томй.

І от в цім словнику, в передмові писали таке про нашу мову: „Малороссійское нарчіе мало отличцо и само по себ часто єсть не что иное, какъ росіійское, на нольскій образецъ премнснное, которое и въ употрсбленіи токмо въ Украин и Малоіі Россіи“...

Це було офіціяльне твердження „Всевысочайшей особы“...

Але придивімось, на основі якого маторіялу зроблено такий висновок.

Ось які слова тут подані за вкраїнські:

жаръ, земля, корова, кровъ, домъ, жизиь, звзда, здсь, зрніе, когда, караулыцикъ і такі инші... От на цим матеріялі славні академики Катериниии іі прийшли до думки, іцо „малороссійское нарчіе мало отлично“...

Звичайно, доставили ці слова губернаторі тільки з обо­ в’язку, аби здихатись клопоту, а в Петрограді їх ириияли, як то кажуть, за чисту монету, і не перевірившії, здали до друку і)...

В XIX віці про нашу мову нанус така ж сама думка.

Вчений М. Т. Каченовський, редактор „Встннка Евроны", ось що писав про нашу мову: Извстно, что малороссійское

–  –  –

нарчіе занимаетъ середину моясду наши.мъ русскимъ языкомъ и польскимъ, изъ послдняго вошло въ него множеетво словъ и оборотовъ въ иродолженіе того времени, когда Малороссія находилась подъ польскимъ господствомъ“ :).

В другім місці Каченовський мову нашу зве російською, та тільки нонсованою польською2).

Додам до цього, що Каченовський був професором слав’янЬьких мов в Московськім університеті і такі думки свої передавав і своїм студентам.

Найбільший грамотій свого часу, Микола Гроч, вже просто залічив нашу мову в нарічча до польської; р. 1822 він писав: „Малороссійское нарчіе родилось и усилилось отъ долговременнаго владщчества поляковъ въ юго-заііадіюй Россіи, и можетъ даже назваться областнымъ польски.\гь“ у)...

Те ж саме він сказав і в своїй відомій „ІІрострашюй грамматик" 1827 p., тільки простіше: „Малорусское иарчіе можетъ даже назваться нарчіемъ язшка польскаго“...

Мушу додати, що Греч був чоловік авторитетний і впливовий і думки його котилися широко но цілій Росії.

Ці думки про польське походження нашої мови були настільки впертими, що навіть проф. Бодянськнй серйозно доводив неправдивість ї х 4)... Ар. 1848 появилася навіть ди­ сертація вченого Лебедева: „Историко-крнтическое разсужденіе о стенепи вліянія ІІОЛЫПИ на языкъ и устронство училищъ ‘въ Россіи“; автор виступив проти неправдивої думки,

–  –  –

що тоді панувала, ніби вкраїнська мова зачалася з того часу, коли Україну запооіла Польща.

Дойшло до того, що мову нашу ирозвали тоді просто „польской креатурой, незаконнымъ дтищемъ русской семьи“ х)...

А то бувало, що прозивали нашу, мову просто „иностранною“. Так, па перекладі книжки українського письмен­ ника ХУІІ-го віку І. Галятовського „Мессія ГІравдивьій" 1669 р.

на російську мову Космодемянським в 1803 роді написано:

„Переводъ съ иностраннаго“...

ГІоскільки не знали нашої мови, голосно свідчить те, що каже про мову нашу відомий російський історик Карамзин; він приводить грамоту, писану вкраїнською мовою і додає, що грамота ця „писана варварскимъ языкомъ, ни Русскимъ ни Польскимъ" 2)...

І коли відомий історик назвав мову нашу „варвар­ ською", то чи диво ж після цього, коли р. 1863-го міністр Валуев авторитетно заявив: „никакого малороссійскаго языка не было, нтъ и быть не можетъ“ а)...

–  –  –

*) II. И. Ж ііт епкіп, Очерш» ппукокоГг петоріи малорусскаго нарчш, К. 1870 р. ст. 46.

-) ІІсторіл Государстиа РоссіПгкаго, т. IX, примітка 5(і1,

3) Див. вище ст. 211,

–  –  –

являются, наконецъ, первые опыты знакомства съ современной народностью, русскимъ этнографамъ приходйлось какъ будто открывать Малороссію“ Проте були і в кінці XVIII і в XIX віці такі люде, що добре розуміли і нашу мову і нашу історію. Так, ще в 1793 р. письменник Федор Туманський писав про Україну і про її відносини до Росії ось так: „Цлое состоитъ изъ частей; прежде составленія цлаго должны существовать части; чтобы цлое бьтло хорошо и совершенно, должны быть его части въ порядк и должномъ совершепств, по крайней мр возможномъ: заключеніе сіє єсть правило истины, а оспаривающаго оное—къ лкарю“ 2)...

Правдиві слова, і під ними ще й тепер залюбки підпи­ сався б кожний щирий українець...

Року 1815-го дуже цікаві думки про нашу мову подав відомий польський вчений Бандтке; він писав: „Языкъ малороссійскій (котораго столица єсть Кіевъ), какъ не устуиающій въ старшинств великороссійскому, не можетъ быть нарчіемъ сего иослдняго... И хотя нмцы увряютъ, якобы малороссійское нарчіе єсть не что иное, какъ русской языкъ, испорченпый примсью къ нему иольскаго, не смотря на то малороссійское нарчіе старе многихъ другихъ, ибо К іевъ процвталъ уже въ то время, когда Москва не суцествовала, а словянскіе Поляно еще ирежде Рурика гово­ рили не иначе, какъ своимъ словянскимъ языкамъ... Дай,

–  –  –

Божо, чтобы и малороссійскій языкъ сталъ въ ряду ученыхъ славянскихъ языковъ!“ Відомий 0. Левшин р. 1816 проро ував про український язик: „Ежели геній здшней стороны (України) обратятъ на него вниманіе и образуютъ оный, ограничивъ положительными правилами грамматики, тогда малороссіяне въ слані, учоныхъ произведеній своихъ можетъ быть будутъ состязатьсл съ иросвщонпйшими народами Європьі“ 2)...

Писав про українську мову що р. 1830-го і відомий історик Бантині - Каменський: „ІІо справедливо думають, что нарчіе, коимъ говорятъ теперь Малороссіяне, обязано своимъ происхожденіемъ единственно вліянію языка польскаго. Мстное удаленіе Кіевлянъ отъ Новгородцевъ и другихъ славянскихъ племонъ еще въ глубокой древности положило зародыпіъ таковому измнепію языка слаішпскаго, и наблюдатсльный филологъ въ лтониси Несторовой, В Ъ ІіутешеС/іВІІІ ко святымъ мстамъ черниговскаго игумсна Даніила п въ псни Игоревой, письмениыхъ намятпикахъ XI и XII столтій, примтитъ уже сіи отмны въ нкоторыхъ словахъ II въ самомъ ихъ состав... Въ малороссійскомъ нарчіи скрыто происхожденіе многихъ славяпскихъ словъ, которыхъ тщетно будемъ искать іп ныпшнемъ язык русскомъ“ !} Так думав ).

про українську мову історик ще в 1830 р. і думки його можна назвати цілком правдивими й тепер.

Наведу ще один уривок,— думки про українську мову ііроф. Срезневського, потім відомого академіка; р. 1834-го

–  –  –

він писав: „Въ настоящее врем я—каже він—ночего доказывать, что языкъ украинскій (или какъ угодно называть дру­ г и м ^ малороссійскій) єсть языкъ, а не нарчіе русскаго или польскаго, какъ доказывали нкоторьте, и многіе уврены, что этотъ языкъ есть одинъ изъ богатйшихъ языковъ славянскихъ, что онъ едва ли уступитъ богомскому въ обиліи словъ и выраженій, польскому въ живописности, сербскому въ пріятности, что это языкъ, кіоторый, будучи еще не обработанъ, можетъ уже сравниться съ языками образованными по гибкости и богатству синтактическому,—языкъ поэтическій, музыкальный, живописный“. I Срезневсышй іциро сподівається, що український язик стане літературним. „Языкъ Хмельницкаго, Пушкаря, Дорошенки, Палія, Кочубея, Апостола долженъ по крайней мр передать потомству славу сихъ великихъ людей Украины“ Як бачимо, вже за старі часи, ще з початку ХІХ-го віку знаходились такі вчені, що добре розуміли стан нашої мови, називали її не наріччям, а окремим язиком в слав’янській сем’ї і пророкували їй славне життя. Проте думки цих вчених,— хоч вони й були дуже поважними, губилися в ці­ лому морі тих нікчемних вигадок, що їх пускали про мову нашу всякі малограмотні добровольці - філологи. І тільки з другої половини ХІХ-го віку серед більшости вчених вже остаточно запановує думка, що українська мова—цс окремий язик, що вона має свою довгу історію.

–  –  –

Я наведу тут ще де-які думки кращих вчених про вкраїнську мову.



Pages:     | 1 |   ...   | 20 | 21 || 23 | 24 |   ...   | 25 |
Похожие работы:

«ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ ФІЛОСОФІЇ Заняття 1. Тема: Сенс та призначення філософії. Філософія Стародавнього світу. План 1. Світогляд як духовно-практичний феномен. Історичні типи світогляду.2. Філософія. Її предмет і функції. 3. Історія становлення стародавніх суспільств та філософської думки.4. Філософія Стародавньої Індії (джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки). 5. Філософія Стародавнього Китаю (канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії). 6. Загальна...»

«МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ імені М. В. ЛИСЕНКА На правах рукопису МОЛЧАНОВА Тетяна Олегівна УДК 780.616.432:782/785 „./20”(092) МИСТЕЦТВО ПІАНІСТА-КОНЦЕРТМЕЙСТЕРА: ІСТОРИЧНИЙ І МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС-АНАЛІЗ Спеціальність 17.00.03 – Музичне мистецтво Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства Науковий консультант: КИЯНОВСЬКА Любов Олександрівна, доктор мистецтвознавства, професор ЛЬВІВ – 2016 ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..5...»

«Наукові записки. Серія “Культурологія” УДК 7:77(477) Ліана Вінічук СерІя фОтО “ПОСтмОдерНе КОХАННя” яК ВИяВ ПОчУттІВ ХУдОжНИКА ВІтАлІя дмИтрУКА У статті розглядається історія виникнення та розвитку фотографїї. Особлива увага приділяється серії фото “Постмодерне кохання” художника Віталія Дмитрука. На прикладі його світлин аналізується тема кохання. Ключові слова: постмодерн, фото, кохання, світлини, спалах, речі, пафос, чорно­білі світлини. Виничук Л. Серия фото “Постмодерная любовь” як...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни “СОціОЛОГія СеЛА” (для бакалаврів) Київ 2007 Підготовлено професором кафедри соціології Б. А. Головко Затверджено на засіданні кафедри соціології (протокол № 6 від 08.02.07) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Головко Б. А. Навчальна програма дисципліни “Соціологія села” (для бакалаврів) — К.: МАУП, 2007. — 15 с. Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст...»

«Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» СМІЛЕВСЬКИЙ МАКСИМ ЛЕОНІДОВИЧ УДК 342.951:34.03(477) АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ УКРАЇНИ 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Львів – 2014 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі адміністративного та інформаційного права Навчально-наукового...»

«УДК 378.046.4 (477) Віктор ГЛАДУШ, кандидат історичних наук, доцент Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова З ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ СЛУЖБ В УКРАЇНІ У статті розглянуто становлення і розвиток методичних служб в Україні в кінці 1940-х – на початку 1960-х років. Висвітлено організацію і напрямки методичної роботи, яку здійснювали відділи народної освіти та обласні інститути вдосконалення вчителів. Ключові слова:...»

«Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України” Кафедра державно-правових дисциплін ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО Частина 3. ПОЛІТИКО-ПРАВОВА ДУМКА ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ Хрестоматія У 4 частинах Для викладачів, аспірантів і студентів спеціальності “Правознавство” Суми ДВНЗ “УАБС НБУ” УДК 342(082.24) І-90 Рекомендовано до друку вченою радою Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку...»

«МІЙ КИІВ П Як починався Київ? Шановний друже! Ти живеш у славетному місті,історія якого овіяна легендами і бере свій початок із глибокої давнини. На думку окремих істориків, стародавні племена готів називали його Дніпровим містом, грецькі мандрівники величали Самбатом, араби ж знали його як Куябу, а наші предки слов'яни називали його просто і шанобливо Києвом. Слава про Київ з ранніх часів ширилась по всьому світу. Невипадково давній літопис сповіщає, що він -. вся честь і слава, і величність і...»

«Збірник наукових праць. – 2014. – Вип. 38 Collection of scientific works. – 2014. – Issue 38 “ЕФЕКТИВНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ” “EFFICACY PUBLIC ADMINISTRATION” УДК 341.218.1:352.075:94(477.83/.86) С. Пасічник СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ ГЕТЬМАНЩИНИ Проаналізовано передумови становлення державно-територіального устрою, розвиток системи державного управління та особливостей здійснення загальнодержавного місцевого управління на території Гетьманщини. Ключові слова: Гетьманщина,...»

«С У Ч А С Н ІС Т Ь СІЧЕНЬ 1969 • Ч. 1 (97) НОВІ ПОЕЗІЇ Е. АНДІЄВСЬКОЇ ТА Ю. КОЛОМИЙЦЯ З КИЇВСЬКОЇ ПРОЗИ: В. ДРОЗД О. РУДНИЦЬКИЙ ПРО ТЕРИТОРІЯЛЬНІ НЕРІВНОСТІ ЕКОНОМІ­ КИ УРСР ПОДОРОЖНІ ЗАПИСКИ К. МИКОЛАЙЧУКА ПРО КАПЕЛЮ О. КОПШЦЯ РАДЯНСЬКІ КУРЙОЗИ „ Б и С А Б Ш в Т “ — ІАХиДИ 1969 — 8 МШСНШ 2, КАНЬвРЬАТг 8/Ш АНТОЛОГІЯ МОЛОДОЇ УКРА ЇН СЬКО Ї П ОЕЗІЇ П. Н. ШІСТДЕСЯТ ПОЕТІВ ШІСТДЕСЯТИХ РОКІВ Упорядкування, вступна стаття і довідки Богдана Кравцева У книзі — також біографічні дані та короткі творчі...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»