WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 15 | 16 || 18 | 19 |   ...   | 25 |

«УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА. Коротка історія культурного, життя українського народа. К У Р С ’, Ч І І Т Л 1 І Г Ш в У і Л ' Л Ї І І С Ь К І М Н А РО Д Н ІМ У Н ІН К ІЧ Л ІТ ІУ П. З малю нками ...»

-- [ Страница 17 ] --

„Если будетъ на то великаго государя изволенье, что отнять у насъ наши вольности и права, и быть у насъ митрополиту изъ Москвы, а не по нашему выбору, то пусть великій государь Г етьм ан Ів а н Іірю хонені.киіі ( 1 6 6 І І - - 1(()8) велитъ наоъ всхъ ицн хплы ш к М оскви, п аків н а У к р а їн у м оскалів, з а ‘ що it о то ко заки аіпчіаииді.іи і пОи ш казнить, а мы на это |. 1(508.

не согласимся... Если прідетъ къ намъ ігь Кіевъ московскій митроиолигь, то мы запремся въ монастыряхъ, и разй наоъ изъ монастыреіі за шею и за ноги поволокутъ, тогзд только московскій мптрополитъ въ Кіев будетъ... ІІамъ лучше смерть иринять, нежели митрополита изъ Москвы“

–  –  –

Проте всі ці протести не перемогли Москви вона вперто йшла до свого, аби ирибрати до рук своїх україн­ ську церкву. Р. 1685 Москва домагається, аби в Київі ви­ брали вгодного їй митроноліту. Було скликано в Київі собора, і хоч духовенство й не пішло на цей „московський" собор, проте великими неправдами на соборі обрали за митрополіту московського прихильника Редеона Святополка, кн. Четвертинського, єпископа луцького, що зважився оддатись під Москву.

Стурбоване духовенство зобралось на другій собор і різко протестувало проти виборів Годеона; воно ж об’явило що перший собор був незаконний і не мав права рішати таке велике діло, як оддача української церкви Москві, бо це діло всої церкви.

Свій протест духовенство записало і одіслало гетьману Самойловичеві. В цим протесті духовенство росказує, що Москва забрала вже Білгородську єпархію і завела там свої порядки, і їа к і ж самі порядки заведе і в Київі.

Ось які порядки завела тоді Москва в нашій Білгородській.єпархій. Коли тільки священник зза своєї убожости не давав дані митрополіті, чи коли миряне не давали митрополіті одкупного за церкву, то за це „священника на иравеж палицею по литкамъ затинаютъ... Дъячки, пономари, ктитори подводи одбувають, дань роковую дають архіерею, для чого великое стало вь церквахь на слугъ церковныхъ оскуденіе...

Кто утонеть, кого громь убьеть, албо наглою умреть смертію —платять за тое вину по гривн митрополитови... Слуги архіерейскіе по попамь сь перначами (знаками) здятъ...

Парохіялнымъ священникомъ викаріевъ отъ престола, естлибъ не по любви былъ, не волно отставить и другого викарія

digitized by ukrbiblioteka.org — 187 —

припяти не волно... Книги наши Кіевскія скасовано, а на­ слано Московскія, чево і в насъ сподевати бы ся треба...

Дерковное нніе и служеніе отмнено, а все по-московски поставлено, до чего наши люди не скоро могутъ привикну­ ти... Дти малыя, некрещенны, не поливати, але погружати священницы должни: и много пеумет ны е свящ снницы, а кт ом у не привы клы е обычаю, дгьтей в слободахъ пото­ пили*.. Священника за вину волно шелепами, рубаху снявши, бити, — и вышняго чину духовнаго людямъ такъ же чинятъ* От такі порядки заводила Москва у нас на Вкраїні...

Проте всі ці протести не мали сили і неправдою ви­ браний Гедеон поїхав на Москву і тамъ 8 иоября 1685 р.

ного й висвятив патріарха Іоаким на митрополіту. І в церкві, за пишною одправою, Гедеон поклявся патріарсі:

-Общаюся повшюватися всегда отцу моєму, великому господину, святйшему киръ Іоакіму, патріарху Московскому, и аще случитея и по немъ будуїцему святйшему патріарху Москов­ скому, и всему преосвященному Собору —Россійскимъ нроосвященнымъ митрополитамъ, архіеиископамъ и епископамъ, братіи моей, во всемъ согласну быти, и любовь духовную вседушно къ і і и м ъ имти, и яко братію почитати я... Аще же отцу моєму, святйшему киръ Іоакиму, патріарху Мо­ сковскому, и по немъ будуіцимъ иатріархамъ и всему святйшему собору явлюся непослушенъ, или противенъ, или оть него во особность восхощу отступити и єпархію, мн врученную, каковымъ либо образомъ ему, отцу моєму, въ чемъ непослушну сотворю, и тогда абіе лишенъ буду всего

х) Архивъ Ю.-З. Россіи, ч. І т. У ст. 60—61.

–  –  –

бо йому належала українська церква. І в ноябрі того ж 1685 р. до патріархи послано було посла — дяка Микиту Олексіїва, з грамотами і з золотом. Посол взявся перше за патріарху іерусалимського, Досифея, але Досифей різко одмовив в цій справі. „М и—казав він— не дадимъ своего благословенія“... Одмовив навіть тоді, коли йому за це обіцяли „государево жалованье“, і додав, іцо він „и за большую казну такого дла не сдлалъ бы“... 2).

Про все це Досифей гостро одписав в Москву царям і патріарсі, і „съ величайшимъ воодушевленіемъ доказывалъ всю незаконность и неумстностъ задуманиаго пми д ла“... 2).

Досифей обурився проти теї одкритої куплі, що її новів московський посол. „ІІрисьілаето деиги— писав патрі­ арха— її ізь ума' людей виводите, берете грамоты. сопротивны церкви и Богу... І бяше удобне, да поставите митрополіта безь благословенія, ноже прнсыласт депги и про­ сите прощенія, яко єсть явная сімонія“... ;

).

„И подобаетъ ли -п и сав він далі— просити духовная дарованія за деиги? II ногли грам мата опал, южо смлетъ честность его отъ Коистантинопольскаго изъ денегъ, естли праведна, естли граммата достойна? ІГ а ще суть шпціи и обыкли имати денги и давати грамматы, лно ли єсть вашей церкви просити такимь обраиоміз сицепая великая прошеиія... И аще хоіцете имти хотпіе своє, вдаііте, яко

–  –  –

церковная воля не єсть, яко же и мы не хощемь, да не причастимся сему гр ху“... х).

Москва проте вперто йшла своїм шляхом, і те, чого не зробив Досифей, легко зробили їй великий визир ту­ рецький та константинопольський патріарха Діонисій.

Прочувши про посольство, Діонисій послав до його свого архимандриту, і той просив грошей, обіцяючи видати потрібні грамоти. „И посланникъ отвщалъ, яко прежде да дасть ему грамоты, и потомь да возметь денги оть него“ 2)...* Але хутко кінчилася вся ця комедія. Побачивши, що з патріархами діла не. зробиш, посел Олексіїв вдався до великого визира і просив його, аби він звелів патріархам передати вкраїнську церкву Москві. Турція була тоді в скрутному становищі —з трьох боків йшли на неї війною, а Росія була з нею в миру,— і тому великий визир охоче погодився па прохання Москви. І в маї 1G8G р. Діонисііі оддав київську митрополію московському патріарсі...

До нашого часу збереглася коротенька росписочка р. 1686 цього патріархи; цю росписочку Діонисій видав мо­ сковському послові Микиті Олексіїву, що брав у його гра­ моти па київську митрополію. Діонисій писав: „Приняли есмы М ИЛОСТЫПЮ святаго вашего царствія оть иослаиного вашого господина ІІикиты Алексіевича три сорока соболей и двсти червонныхъ, иодатель же благихь Господь да будеть мздодавецъ вашему державнйшему царствію" 3)...

–  –  –

По вдержався після цього й Досифей; коли до його знову зайшов посел, то владика сказав: „Я пріискалъ въ правилахъ, что вольно всякому архіерою отиустить изъ евоей єпархій къ другому архіерею“ х)...

І за це Досифей теж получив 200 золотих2)...

А гетьман Іван Самойлович, що дуже помагав Москві забрати українську церкву, получив золотий ланцуг та два алмазних клейноди 8)...

Так дешево продали українську церкву...

І проте на перших порах старих прав української цер­ кви не займали, і в царськім наказі 1685 р. писали: „II мы, великіе государи, цари и великіо киязи Іоаннъ Алексіевичъ, Петръ Алексіевичъ и сестра наша Софія Алексіевна изволили весь митрополії! Кіевской причтъ и чшгь духовиый пожаловати—для утвержденія той Кіевской митрополії! и в иодтвержденіе прежнйхъ духовнаго чина иравъ и волностей, сію нашу царскаго велнчества милостивую жаловапную граммату дать повелли: что виредь судамъ митрополій Кіевской в своей оиархін бьгги и отправлятися по ирежнимъ обычаемъ, и никому от тхъ судовъ в царствующііі пашь градь Москву о челобитьемъ не приходити, п патріарху Московському в т суды не вступатися, п челобптеїгь ші у кого не принимать, а быти той Кіевскоіі мптроноліи в таком же соблюденіи, в каков она была до сего времепи йод благословепіемъ святйшаго вселенскаго Константинонольскаго патріарха, какъ в митрополічей чести, такъ и во исправлеіііи духовнаго чина

–  –  –

и церковнаго начала, и в сохраненіи правъ и волностей обыклыхъ, обртающихся по исконному обычаю... и вс обыкновенія прежнія без премненія волно содержати... На архіерейскій престолъ в митрополиты обирати волною елекцыею імужа из тамошнихъ природныхъ обывателей... И сею нашею жалованною грамотою обнадеживаемъ и утверждаемъ, и в томъ быти на нашу государскую милость во всемъ надежнымъ" Так потроху прибірала нашу церкву до рук своїх Москва.

Проте ж церква наша своїми вільностями тоді дуже одріжнялась од церкви 'московської. І всі ті жорстокі закони про монахів, що їх видавав цар Петро І і дальші царі, не мали сили у нас на В країні2). Тож саме було і в XVIII віці,— церква наша тоді ще мала багато своїх старожитніх прав;

скажемо, в сан архимандрита у нас висвячували самі, без дозволу найсв. Синоду3;.

XXXV.

ле добралася Катерина іі до нашої церкви, до­ бралась і до ченців і до наших монастирів.

Українські монастирі були тоді дуже богаті землею, мали великі достатки, бо їх ніколи не забували наші геть­ мани, не забувала й козача старшина. ІІа монастирських землях по Вкраїні було тоді 14111 дворів. На достатки ці *) Полное Собраніе Закон овъ Россіііской Имперіп, т. XI, 1830 p.,,4 8334 ст. 361—30 ). А рхпвъ Ю.-З. Россіи, ч. І т. V ст. 98—99.

2) Н. ТІ. Петровъ, Актьт, т. І ч. 1 ст. 98.

*) Ibidem, ст. 100.

–  –  –

монастирі наші провадили велику культурну роботу, держали школи, шпиталі, друкарні.

Монастирські землі наші і всі їхні достатки завше му­ ляли очі Катерині, бо її несчислонним коханцям все землі не хватало. І Катерина простягла свою руку на цю землю.

Українці не дивилися мовчки на руйнування стародав­ ніх їхніх прав. Поскільки було можливим, вони голосно протестували і не ховали свого незадоволення. Забравши монастирські землі в Росії, Катерина зараз же р. 1763 хо­ тіла добратись і до України, але Київська Духовна Конси­ сторія 6 окт. 1763 р. так одсікла Катерині, що вона мусіла на де-який час спинити свої побажання і тільки наказала митрополіті провчити добре протестантів, „дабы они внредь того чинити не отважились“ х)...

В тім же році голосно протестував проти грабіжу цер­ ковних земель і повсякчасний оборонця прав духовенства— наш українець Арсеній Маціевич, тоді митроиоліта Ро­ стовський та Ярославський.

Маціевич—дуже цікава людина. Родився він p. 1G97 на Волині, вчився в Київській Академії. В р. 1742 його ви­ святили на митроноліту Ростовського, ще й до того зробили членом найсв. Синоду; на митроиолічій посаді Маціевич пробув 20 років.

Де була людина нервова та палка, і він ніколи не за­ бував старожитніх прав українського духовенства, зза чого йому часто доводилось воювати з вищим урядом і з самим Синодом.

–  –  –

певнішими і дратували смілого митрополіту. І він одважився голосно повстати проти царициного насильства. У фовр.

1763 р. митроиоліта правив в Ростові „чшгь отлученія отъ церкви“ ворогів і сміло оголосив анафему проти всіх „насильствующихъ и обидящихъ святыя Божій церкви и монастыри“, цеб-то на царицю та на Синод...

А хутко по тому, в марті місяці, він послав до Синоду два різких, гарячих протести, де по-козацькому одчитав і найсв. Синод і саму Катерину за всі їхні зам іри1)...

Синод злякався і переказав цариці все про цього „оскорбителя ея величества". І митрополіту зараз же схо­ пили і під конвоєм одгіровадили до Москви. На допиті була сама цариця і митроиоліта сміло і різко знову одчитав К а­ терину за всі її вчинки; за цс йому „заклянили рота“ -) і в такому виді держали до суда...



Pages:     | 1 |   ...   | 15 | 16 || 18 | 19 |   ...   | 25 |
Похожие работы:

«Наукові записки УДК 261. 8 О. І. Лупій, здобувач кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету ім. І. Франка МІСІЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИХ СВЯЩЕНИКІВ НА ВОЛИНІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД У статті розглядається місійна діяльність греко-католицького духовенства на території Західної Волині. Також висвітлюються його стосунки з представниками інших конфесій – римо-католиками та православними, а також з світською владою Другої Речі Посполитої. Аналізується вплив місіонерів на суспільну...»

«УДК 378. 1 Кітов М.Г. д. філос. н., доцент, завідувач кафедри філософії Національного університету харчових технологій Історико-філософська інтерпретація етноніму «рос» Кітов Микола Григорович Китов Николай Григорьевич Kitov Nikolay Grigorovich Историко-философская интерпретация термина “рос” Historico-philosophical interpretation of the term of ros У статті доводиться думка про нетотожність термінів «рос» та «рус». Зазначені терміни мають різне культурне походження та підкреслюють специфіку...»

«УДК 373.21 (410) ДОШКІЛЬНА ОСВІТА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ: ОРГАНІЗАЦІЯ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Вернигора Тетяна Анатоліївна, аспірант Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди Постановка проблеми. На сьогоднішній день Україна знаходиться на шляху глибоких демократичних реформ, які передбачають пошук оптимальних шляхів реалізації підростаючої людської особистості, максимального прояву її творчого потенціалу, гуманізації навчально-виховного процесу. Цей пошук зумовлює зростання...»

«ISBN 978-966-383-524-2. Англістика та американістика. Випуск 11. 2014 Библиографические ссылки 1. Земская Е. А. Современный рус10. Dresslеr W. Elements of the polycentric ский язык. Словообразование / Theory of the Word-Formation 1977 / Е. А. Земская. – М. : Просвещение, W. Dresslеr // Wiener linguistische Gazette. – 1973. – 304 с. 1977. – H. 15. – S. 13–32. Земская Е. А. Словообразование как дея11. Fleischer W. Regeln der Wortbildung und 2. тельность / Е. А. Земская. – М. : Наука,...»

«Скорба О.А. Аудит стійкості підприємства – крок до подолання економічної кризи / О.А. Скорба // Економіка: проблеми теорії і практики:Збірник наукових праць. Випуск 257: В 7 т. – Т. ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. – 296 с. К.е.н., доцент Скорба О.А. ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ» Аудит стійкості підприємства – крок до подолання економічної кризи. Робота присвячена питанням подолання економічної кризи. Досліджено історію виникнення аудиту, розкрита необхідність його...»

«ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО УДК 821.161.2 Білик Л. «МЕНІ ЖИВІ СКАЗАЛИ НЕ УБИВАТИ СВОЮ ГЕРОЇНЮ. МЕНЕ МЕРТВІ ПЕРЕКОНАЛИ, ЩО ТАМ ЇЙ БУДЕ КРАЩЕ» (ЗА РОМАНОМ-ТРИЛОГІЄЮ ЛЕСІ БІЛИК «ДУШІ В ЕКЗИЛІ») Л. М. Горболіс, Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка, м. Суми, Лариса Михайлівна Горболіс [larisa-gorbolis@mail.ru] У статті досліджуються особливості художнього відтворення психосвіту героївзаробітчан у романі-трилогії сучасної української письменниці Лесі Білик «Душі в екзилі», роль...»

«Філософія, методологія, теорія та історія державного управління 5. Баштанник В. Регламентація захисту прав людини у системі права ЄС: організаційно-правовий аспект / В. Баштанник // Право України. – 2006. – № 9. – С. 56–60.6. Негодченко О. Міжнародні правові інструменти захисту прав і свобод людини : наук. вид. за підтримки “Фонду сприяння демократії” Посольства США в Україні / О. Негодченко, В. Баштанник. – К., 2004. – 40 с.7. Рабінович П. М. Європейські стандарти прав людини:...»

«КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ «Затверджую» Проректор з науково-методичної та навчальної роботи О.Б. Жильцов «»_2015 р. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ДУХОВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОСУ ДОХРИСТИЯНСЬКОЇ ДОБИ Напрям підготовки 6.020301 «Філософія» Інститут суспільства 2014-15 навчальний рік Духовність українського етносу дохристиянської доби: Робоча програма для студентів галузі знань 0203 «Гуманітарні науки», напряму підготовки 6.020301 «Філософія». Розробник:...»

«С. І. ВІЛОКІНЬ (Київ) МАТЕРІАЛИ З ІСТОРІЇ МИСТЕЦТВА В А Р Х ІВ І В. Л. МОДЗАЛЕВСЬКОГО (Етюд з мистецтвознавчого джерелознавства) 1 Словникові статті й біографії Вадима Львовича Модзалевського (1882—1920) характеризують його як визначного архівіста, генеалога, історика. Присяжним мистецтвознавцем він начебто справді не був і себе за мистецтвознавця не вважав. Незаангажованість вченого позначи­ лась і на ставленні до нього. Скажімо, упорядники «Матеріалів до слов­ ника мистецтвознавців УРСР»...»

«НАУКОВИЙ ВІСНИК 22013 _ Львівського державного університету внутрішніх справ З. Я. Ковальчук УДК 37.091.21:159.922.3 ВПЛИВ ГЕНЕТИЧНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КОМУНІКАТИВНО-РЕФЛЕКСИВНОГО ТРЕНІНГУ НА ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ОПТИМІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ Розкрито емпіричні дані щодо ефективності генетично-психологічного комунікативно-рефлексивного тренінгу на формування ціннісних характеристик у процесі оптимізації педагогічної взаємодії. Результати формувального експерименту стосуються...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»